CC BY
19
7. Собченко В.Ф. Вегетативне розмноження декоративних форм Ulmus L. i Acer L. в ден-дропарку "Софй'вка" / В.Ф. Собченко // Парки магнацьких резиденцш XVII-XIX ст. у Центральны та Схiднiй вврош та проблеми i'x захисту : матер. Мiжнар. наук. конф. / 1нтродукцш рослин. - 2000. - № 2. - С. 113-118. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.xpert.com.ua/shchep-lennya-derev.html
Надiйшла до редакци 11.03.16 р.
Витенко В.А., Шлапак В.П. Теоретические и прикладные аспекты весенней прививки декоративных форм Morus alba L.
На основании обработки литературных источников и собственного практического опыта обоснованы особенности весенней прививки декоративных форм Morus alba L. Определены оптимальные сроки проведения весенней прививки декоративных форм Morus alba L.: (M. a. 'Pendula', M. a. 'Globosa', M. a. 'Pyramidalis', M. a. 'Contorta', M. a. 'Macrophylla', M. a. 'Tatarica'). Установлено, что наиболее эффективными способами данной прививки являются улучшенная копулировка и за кору. Исследовано, что наибольшее долевое участие сращивания подвоя и привоя имеют M. a. 'Tatarica' та M. a. Pendula .
Ключевые слова: весенняя прививка, декоративные формы, способы прививки, улучшенная копулировка, за кору, M. a. Pendula , M. a. Globosa , M. a. Pyramidalis , M. a. Contorta , M. a. Macrophylla , M. a. Tatarica .
Vitenko V.A., Shlahak V.P. Theoretical and Applied Aspects of Spring Grafting of Decorative Forms of Morus Alba L.
Some peculiarities of spring grafting of decorative forms of Morus alba L. were substantiated on the basis of studied scientific works and own practical experience. The optimal period for spring grafting of decorative forms of Morus alba L.: (M. a. 'Pendula', M. a. 'Globosa', M. a. 'Pyramidalis', M. a. 'Contorta', M. a. 'Macrophylla', M. a. 'Tatarica') was defined. It was determined that the most effective methods of such grafting were improved splice grafting and bark grafting. It was found out that the highest percentage of stocks and grafts inosculation had M. a. Tatarica and M. a. Pendula .
Keywords: spring grafting, decorative forms, methods of grafting, improved splice grafting, bark grafting, M. a. Pendula , M. a. Globosa , M. a. Pyramidalis , M. a. Contorta , M. a. 'Macrophylla', M. a. 'Tatarica'. _
УДК 58:502.7:580.006
ЗБЕРЕЖЕННЯ РОСЛИН "4EPBOHOI КНИГИ УКРА1НИ" В ДЕНДРОПАРКУ "АСКАН1Я-НОВА"
Н.О. Гавриленко1
Дослщжено бюеколопчш властивост 60 вищв рослин "Червоно1 книги Украши", штродукованих у дендролопчному парку "Аскашя-Нова". Охарактеризовано особли-boctí розвитку в нових умовах зростання, еколопчну стшкють, репродуктивну здат-нють. Визначено, що непридатним для культивування в швденному степу е Cistus tauri-cus C. Presl. Слабко адаптованими е Lilium martagon L., Ruscus hypoglossum L., Staphylea pinnata L., Tamarix gracilis Willd., можливост !х утримання в культурi обмежеш. Вста-новлено, що 17 трав'яних видiв добре поновлюються генеративним чи вегетативним шляхом, це забезпечуе ix подальшу стабiльну збереженiсть у дендропарку; 11 видiв потребують контролю чи нарощування чисельностi, а 3 - поповнення новими особина-ми. З'ясовано, що бшьшють видiв деревних перебувають у задовiльному станi i додат-кових заxодiв з утримання не потребують; для 5 видiв опрацьовано надiйнi способи розмноження.
1 ст. наук. сшвроб. Н.О. Гавриленко, канд. бюл. наук - Бюсферний заповщник "Аскашя-Нова"
Ключов1 слова: "червонокнижш" види рослин, штродукщя, штучне зрошення, адаптацiя, розмноження в культура
Вступ. Активне залучення "червонокнижних" рослин у дендропарк "Ас-кашя-Нова" для збереження ex situ розпочалося 2001 р., вiдтодi ix перелiк зрю вп'ятеро - до 63 видiв. Дотепер рiзнобiчного дослiдження рослин нацюнального рiвня охорони пiд час культивування в регюш не проводили, фрагментарш bí-домостi е для окремих видiв.
Мета досл1дження - дослвдити бiоекологiчнi особливостi видiв рослин "Червоноi книги Украiни" у нових умовах зростання для забезпечення ix трива-лого збереження ex situ на швдт степово'' зони Укра'ни.
Матер1али та методи досл1дження. Дослiджено властивоси 60 видiв рослин, занесених до "Червоно'' книги Укра'ни" - 34 трав'яних (Adonis verna-lis L., Allium regelianum A. Becker ex Iljin, A. ursinum L., Asphodeline lutea (L.) Rchb., Carlina cirsioides Klokov, C. onopordifolia Besser ex Szafer, Kulcz. et Paw!., Centaurea taliewii Kleopow, Cerastium biebersteinii DC., Colchicum autumnale L., Crocus angustifolius Weston, Dictamnus albus L., Eremurus tauricus Steven, Fritil-laria ruthenica Wikstr., Galanthus nivalis L., G. plicatus M. Bieb., Glaucium flavum Crantz, Iris furcata M. Bieb., I. pontica Zapal., I. sibirica L., Lunaria rediviva L., Muscari botryoides (L.) Mill., Ornithogalum boucheanum (Kunth) Asch., Paeonia daurica Andrews, P. tenuifolia L., Pulsatilla grandis Wender, Stipa capillata L., S. lessingiana Trin. et Rupr., S. ucrainica P. Smirn., Sternbergia colchiciflora Waldst. et Kit., Tulipa biflora Pall., T. quercetorum Klokov et Zoz, T. schrenkii Regel, T. scythica Klokov et Zoz, Viola alba Besser) та 26 деревних (Betula obscura A. Kotu-la, B. borysthenica Klokov, B. humilis Schrank, Chamaecytisus podolicus (Blocki) Klásk., Ch. paczoskii (V. Krecz.) Klask., Ch. graniticus (Rehmann) Rothm., Cistus tauricus J. Presl et C. Presl; Fraxinus ornus L., Rhamnus tinctoria Waldst. et Kit., Tamarix gracilis Willd.; Larix polonica Racib., Pinus cembra L., P. cretacea (Kale-nicz.) Kondr., P. stankewiczii (Sukacz.) Fomin, Pistacia mutica Fisch. et C.A. Mey. Ruscus hypoglossum L., Taxus baccata L., Lonicera caerulea L., Sorbus torminalis (L.) Crantz, Euonymus nana M. Bieb., Cerasus klokovii Sobko, Spiraea polonica Blocki, Staphylea pinnata L.; Syringa josikaea J. Jacq. ex Rchb.; Chamaecytisus albus (Hacq.) Rothm., Ch. blockianus (Pawl.) Klásk.) - тд час культивування в ден-дропарку "Аскашя-Нова".
Одш зростають на колекцшнш дшянщ квггникових рослин (якщо е потреба, тут застосовують штучне зрошення), в експозицп фгеораритетав та в деревних насадженнях парку з 4-разовим поливом на рш, а також на незрошува-них галявинах; iншi - в новому арборетум^ експозицп фгеораритетав та експозицп рiдкiсниx i малопоширених рослин у старому парку, за 4-разового режиму зрошення. Переб^ окремих фенологiчниx фаз рослин дослвджували у 2011-2015 рр. за загальноприйнятою методикою [7]. Зимостiйкiсть встановлено за розробленнями В.В. Грохольського зi ствавторами [3] та С.Я. Соколова [10] за екстремальних погодних умов: добовi амплiтуди температури повiтря в сере-динi третьо'' декади сiчня ввд +4 °С до -10 °С, рiзке похолодання наприкiнцi мь сяця до середньодобових значень -6,8 °С, а на початку лютого - до -14,2 °С з мшмальними показниками до - 25,1 °С. Посуxостiйкiсть оцiнено за напрацю-ваннями М.Д. Кушшренко зi спiвавторами [6] та С.С. П'ятницького [8].
Результати дослвджень та ix обговорення. Успiшно зростаючими в пун-ktí iнтродукцii зазвичай вважають види, яю за величиною середнього приросту переходять у бшьш високу групу або ж залишаються у тiй же груш, що i в природному ареал^ При цьому аналiзi серед деревних до таких, яю збеpiгають по-казники росту, можна вiднести Betula obscura, Cerasus klokovii, Fraxinus ornus, Rhamnus tinctoria, Spiraea polonica, Syringa josikaea, Taxus baccata. Зiставнi з природними показники росту мають Pinus cretacea, Pistacia mutica та Sorbus torminalis, проте в дендропарку вони представлен молодими особинами, яю не досягли дорослих pозмipiв. Краще, шж у пpиpодi, в умовах культури розвива-ються Chamaecytisus albus, Ch. blockianus, Ch. graniticus, Ch. paczoskii, Ch. podo-licus. Показники висоти нижче середнього зафшсовано у Euonymus nana, Larix polonica, Pinus cembra, P. stankewiczii, Staphylea pinnata та Tamarix gracili, два останшх перебувають у пригшченому станi. Вiчнозелений кущ Ruscus hypoglos-sum взимку сильно тдмерзае, тому може зберп-атися лише укритим, до того ж страждае ввд посушливостi мiсцевого клiмату, практично не дае приросту. Пpигнiчено виглядае i Betula borysthenica, та це пов'язуемо, насамперед, з неп-равильним вибором мюця посадки для нього - на ввдкритш для схвдних та тв-денно-сxiдниx вiтpiв великш галявинi. Для маловiковиx особин B. humilis зазна-чений аналiз неприйнятний.
Оцшюючи екологiчну стiйкiсть "червонокнижних" видiв рослин, штро-дукованих у дендропарку, ввдзначимо для багатьох видiв досить значну адапта-ц1ю до нових умов зростання. Зимостiйкими проявили себе 10 видiв, якi не мали жодних пошкоджень: Betula borysthenica, B. obscura, Chamaecytisus graniticus, Ch. podolicus, Larix polonica, Pinus cembra, Pinus cretacea, P. stankewiczii, Pistacia mutica, Taxus baccata. До достатньо зимостшких ввднесено 5 видiв, у яких виявлено лише незначш пошкодження верхтх шаpiв кори у виглядi тем-них плям: Betula humilis, Chamaecytisus albus, Ch. paczoskii, Rhamnus tinctoria, Staphylea pinnata. Недостатньо зимостшкими е 9 видiв з ураженням внутpiшнix тканин пагонiв i бруньок: Cerasus klokovii, Chamaecytisus blockianus, Euonymus nana, Fraxinus ornus, Lonicera caerulea, Sorbus torminalis, Spiraea polonica, Syringa josikaea, Tamarix gracilis. Незимостшкими виявилися 2 види - Cistus tauricus (випав взимку 2012 р., за пониження температури повггря до -25,1°С) та Ruscus hypoglossum - представники середземноморсько! флори. 1з погляду на феношдикащю зимостiйкостi, важливо враховувати початок i тpивалiсть веге-таци, а також сполученiсть динамши основних фаз сезонного розвитку з дина-мiкою фенологiчниx пеpiодiв року регюну, в якi дослiднi рослини проходять ввдповвдш фенофази. Нашi дослвдження свiдчать про вiдсутнiсть будь-якоi' асинхронноси динамiки проходження фенофаз iз динамжою феноетапiв року. Натомiсть, досить визначальною е належнiсть рослин до певних феногруп. Найменш зимостiйкими виявилися окpемi pанньо-пiзнi та сеpедньо-пiзнi, тобто з раншм та сеpеднiм початком i шзшм завершенням вегетаци (досить значне пошкодження паготв у Chamaecytisus blockianus, загибель Cistus tauricus). На противагу 1м, пiзньо-сеpедня Pistacia mutica е зимостiйкою.
Деякi дослiдники вважають, що для своечасно! пiдготовки рослин до несприятливого перюду року велике значення мають початок i тpивалiсть росту
паготв [9]. AhmÍ30m отриманих даних не виявлено однозначно! залежноси зи-мостшкоси дослiдних видiв вiд початку та тривалоси росту i здерев'янiння пагошв. Скорше, пiд час зимiвлi для рослин особливе значення мае перюд виму-шеного спокою, який характеризуеться високою пiдготовленiстю ix до ввднов-лення ростових процеив; тому в цей перюд стшюсть деревних рослин до нес-приятливих умов холодного сезону року бувае недостатньою [5]. При цьому не завжди ця стшюсть залежна ввд ступеня визрiвання пагонiв [1]. Окрiм цього, досить важко врахувати вплив "зимового висушування" рослин, що е характер-ним явищем для пiвденного степового регюну Укра'ни. За нашими спостере-женнями, чутливими до нього е Lonicera caerulea та Tamarix gracilis.
Непосухостшкими е Staphylea pinnata i Tamarix gracilis; недостатньо по-сухостшкими - Lonicera caerulea; середньопосуxостiйкими - Betula borystheni-ca, B. obscura, Cerasus klokovii, Pinus cembra, Sorbus torminalis, Spiraea polonica, Syringa josikaea; iншi дослщжет види деревних е достатньо посухостшкими. Серед трав'яних рослин (не враховуючи ефемероiдiв, якi заюнчують вегетацiю до настання найбiльш спекотного та посушливого перiоду року), за винятком Lilium martagon та Fritillaria ruthenica, переважають достатньо та посухостшю. Для низки видiв встановлено еколого-бiоxiмiчну реакдiю на стресовi умови тв-денного степу, зокрема у виглядi активаци ферментiв антиоксидантного захис-ту, зокрема супероксиддисмутази [4].
З'ясовано, що 49 видам в умовах твденно-степового регюну Укра'ши властива повна реалiзацiя життевого циклу розвитку. Виняток становлять: Betula humilis i Tamarix gracilis - представлен молодими рослинами, а також Staphylea pinnata та Ruscus hypoglossum, яю перебувають у пригтченому сташ; у Lilium martagon, о^м загально! пригнiченостi та неповного життевого циклу, ввдзначено також помине скорочення перiоду вегетаци, що, вiрогiдно, свiдчить про невiдповiднiсть погодно-ктматичних умов регiону ii екологiчному мшму-му; зiноватi - Chamaecytisus albus, Ch. graniticus, Ch. paczoskii, Ch. podolicus -тд час рясного цвтння практично не зав'язують плодiв; цвгеуть, але не утво-рюють насшня Colchicum autumnale та Sternbergia colchiciflora. Pistacia mutica цвша 2015 р. вперше i не плодоносила.
Серед деревних рослин Betula borysthenica, B. obscura, Cerasus klokovii, Larix polonica, Lonicera caerulea, Pinus cembra, P. cretacea, P. stankewiczii, Syrin-ga josikaea плодоносили, переважно, слабко. Euonymus nana, Sorbus torminalis та Spiraea polonica властива перюдичшсть плодоношення, у них досить ряст урожа! перебивалися слабкими. Лише Rhamnus tinctoria та Taxus baccata вирiз-няються стабшьно високими показниками репродукци. Chamaecytisus albus, Ch. graniticus, Ch. paczoskii, Ch. podolicus тд час рясного цвтння плодiв практично не зав'язують, а Ch. blockianus - зав'язуе мало насшня. Природного насшневого поновлення не мав жоден вид. Проведет нами дослвдження дають тдстави визнати перспективним насшне розмноження для Lonicera caerulea за осшнього помву, Грунтова сxожiсть насiння при цьому становить 52 %. Для Euonymus nana, Syringa josikaea та Taxus baccata перспективним е живцювання; у першого укоршення живцiв вiдбувалося найкраще у разi застосування гетероауксину, в остантх - корневiну. У Cerasus klokovii виявлено штенсивне природне понов-
лення кореневими паростками, ix можна також використовувати для розмно-ження виду.
У груш трав'яних рослин дуже рясне плодоношення у перiод дослiджень ввдзначено у Allium ursinum, Cerastium biebersteinii, Glaucium flavum, Muscari botryoides, Paeonia tenuifolia; рясне - у Allium regelianum, Asphodeline lutea, Carlina cirsioides, Centaurea taliewii, Crocus angustifolius, Dictamnus albus, Fritillaria ruthenica, Eremurus tauricus, Iris furcata, I. sibirica, Ornithogalum boucheanum, Stipa lessingiana, S. ucrainica, Tulipa biflora, T. scythica, Viola alba; слабке - у Adonis vernalis, Iris pontica, Pulsatilla grandis, Stipa capillata, Tulipa quercetorum, T. schrenkii; не плодоносили Colchicum autumnale, Paeonia daurica та Sternber-gia colchicflora. Серед дослвдних видiв виокремлюеться Carlina onopordifolia -багаторiчний монокартк, в угрупованн якого щорiчно цвгге i тсля цього випа-дае певна юльюсть особин, скорочуючи його чисельшсть; тому вид потребуе постшного пiдтримання в колекци, оскiльки самосiв утворюе лише за особливо сприятливих умов, яю за 7 роив спостережень складалися лише одного разу [2]. Особливiстю онтогенезу Galanthus nivalis та G. plicatus е те, що тд час ряс-ного щорiчного цвтння при iнтродукцii в дендропарку вони утворюють дуже мало не лише насшня, а й плодiв. Це, ймовiрно, можна пояснити асинxроннiстю розвитку природних запилювачiв та флоральноi' фази рослин. Так, Galanthus nivalis у природному ареал^ який знаходиться набагато швшчшше та захщшше регюну iнтродукцii, цвiте в березнi-квiтнi, а швшчно-причорноморський G. plicatus - у лютому-квит [12]. В Аскани-Нова один, в середньому, зацвгеае 26 лютого (а найранiше - 8 лютого), ввдцвгтае до 25 березня, найбшьш пiзнi особини заюнчують квiтувати 8 квiтня. У другого середня багаторiчна дата початку цвтння падае на 2 березня (найрашшнш термш - 4 лютого), а юнця цвь тiння - 3 квиня (найпiзнiший - 8 квиня). Плодоносять лише тi особини, яю цвь туть найпiзнiше. Проте щ два види цiлком устшно розмножуються цибулина-ми та поза межами оброблюваних дiлянок формують стшю iнтродукцiйнi попу-ляци. Дванадцять видiв розмножувалися самосiвно: Allium ursinum, A. regelianum, Carlina cirsioides, C. onopordifolia (специфжу розвитку виду наведено ви-ще), Crocus angustifolius, Fritillaria ruthenica, Glaucium flavum, Muscari botryo-ides, Ornithogalum boucheanum, Paeonia 1епш1юНа, Tulipa biflora, Viola alba; 5 -вегетативно: о^м шдсшжниюв, також Cerastium biebersteinii, Tulipa quercetorum [11], T. scythica.
Висновки: З'ясовано бюеколопчш властивоси 60 видiв рослин "Черво-но! книги Украши", iнтродукованиx у дендрологiчному парку "Аскашя-Нова". Ростовi показники нижче середнього зафшсовано для Euonymus nana, Larix po-lonica, Pinus cembra, P. stankewiczii, Staphylea pinnata та Tamarix gracilis, в ш-ших деревних вони близью до таких у природi або переважають !х. Помiж них 10 видiв проявили себе зимостшкими, 5 - достатньо зимостiйкими, 9 - недос-татньо зимостiйкими, 2 - незимостшкими; за вiдношенням до посушливоси клiмату регiону переважають достатньо посухостшю, 7 е середньопосухос-тшкими, 2 - непосуxостiйкими. Серед трав'яних рослин (не враховуючи ефеме-ро!дов,) за винятком Lilium martagon та Fritillaria ruthenica, переважають достатньо та посухостшю. 1з дослвджених видiв цвiли 50, 49 родили: деревш рос-
лини, переважно, слабко; трав'яш - дуже рясно та рясно, 12 з них поновлювали-ся природно насшневим шляхом, 5 - вегетативним. За шдсумками опрацювання способiв розмноження в культурi деревних визнано перспективним посiв насш-ня для Lonicera caerulea, живцювання - для Euonymus nana, Syringa josikaea. та Taxus baccata; iншi види для стабiльного збереження в колекцй' потребують вчасного залучення нових рослин та застосування бшьш технолопчних методiв розмноження.
Лiтература
1. Гавриленко Н.О. Зимо- та посухостiйкiсть видiв рослин "Червоно! книги Украши" в ден-дропарку "Асканiя-Нова" / Н.О. Гавриленко // Науковий вюник Луганського нацюнального аграрного унiверситету : зб. наук. праць. - 2013. - № 50. - С. 16-21.
2. Гавриленко Н.О. 1нтродукцш вщкасника татарниколистого Carlina onopordifolia Bess. ex Szaf., Kulcz. et Paw! в дендропарку "Асканiя-Нова" / Н.О. Гавриленко, Л.О. Слепченко // Вгсп Бюсферного заповщника "Асканiя-Нова" : зб. наук. праць. - 2010. - Т. 12. - С. 100-106.
3. Грохольський В.В. Польовi методи визначення морозостшкост плодових / В.В. Гро-хольський, О.1. Китаев, Д.В. Потанш, М.О. Бублик // Садiвництво : зб. наук. праць. - 2008. - Вип. 61. - С. 69-82.
4. За'ко Г.А. Еколого-бюхЬшчна реакцш "червонокнижних" видiв рослин на стрес в умовах степу / Г.А. За'ко, Н.О. Гавриленко, Ю.В. Лихолат, А.М. Стальченко // Вгсп Бiосферного запо-вiдника "Асканiя-Нова" : зб. наук. праць. - 2013. - Т. 15. - С. 162-165.
5. Кулагин Ю.З. О зимостойкости древесных растений в период вынужденного покоя / Ю.З. Кулагин // Симпозиум по физиологии глубокого покоя древесных растений : сб. науч. тр. -Уфа, 1969. - С. 25-28.
6. Кушниренко М.Д. Методы изучения водного обмена и засухоустойчивости плодовых растений / М.Д. Кушниренко, Э.А. Гончарова, Е.М. Бондарь. - Кишинев : Редакц.-изд. отдел АН Молдавской ССР, 1970. - 80 с.
7. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. - М. : Изд-во ГБС АН СССР, 1975. - 27 с.
8. Пятницкий С.С. Практикум по лесной селекции / С.С. Пятницкий. - М. : Изд-во "Сель-хоз. лит., журн. и плакаты", 1961. - 148 с.
9. Сергеев Л.И. Особенности годичного цикла и зимостойкость деревьев и кустарников / Л.И. Сергеев // Физиология устойчивости растений. - М. : Изд-во АН СССР, 1960. - С. 202-207.
10. Соколов С.Я. Современное состояние теории акклиматизации и интродукции растений / С.Я. Соколов // Интродукция растений и зеленое строительство : сб. науч. тр. - М. : Изд-во "Сельхозиздат". - 1957. - Вып. 6. - С. 34-42.
11. Слепченко Л.О. Розвиток тюльпана дiбровного (Tulipa quercetorum Klok. et Zoz) у люо-вому фитоцежга дендропарку "Аскашя-Нова" / Л.О. Слепченко, Н.О. Гавриленко // Матерiали XIII з'вду Укра'нського бот. тов-ва (Львiв, 12-23 вересня 2011 р.). - Львiв, 2011. - С. 396.
12. Червона книга Украши. Рослинний свгг / за ред. Я.П. Дщуха. - К. : Вид-во "Глобалкон-салтинг", 2009. - С. 63-64.
Надшшла до редакци 18.03.2016 р.
Гавриленко Н.А. Сохранение растений "Красной книги Украины" в дендропарке "Аскания-Нова"
Исследованы биоэкологические свойства 60 видов растений "Красной книги Украины", интродуцированных в дендрологическом парке "Аскания-Нова". Охарактеризованы особенности их развития в новых условиях произрастания, экологическая устойчивость, репродуктивная способность. Определено, что непригоден для культивирования в южной степи Cistus tauricus C. Presl. Наименее адаптированными являются Lili-um martagon L., Ruscus hypoglossum L., Staphylea pinnata L., Tamarix gracilis Willd., возможности их содержания в культуре ограничены. Установлено, что 17 травянистых видов хорошо возобновляются генеративным или вегетативным путем, это обеспечивает их дальнейшую стабильную сохранность в дендропарке; для 11 видов необходимы контроль или наращивание численности, а для 3 - пополнение новыми особями. Выяснено,
что большинство видов древесных находятся в удовлетворительном состоянии и не нуждаются в дополнительных мероприятиях по содержанию; для 5 видов отработаны надежные способы размножения.
Ключевые слова: "краснокнижные" виды растений, интродукция, искусственное орошение, адаптация, размножение в культуре.
HavrylenkoN.O. Plant Conservation of the Red Book of Ukraine in the Askania Nova Dendropark
The biological and ecological features of 60 plant species of the Red Book of Ukraine introduced in the k Askania Nova Dendropark were studied. The peculiarities of their development in the new growth conditions, ecological resistance and reproductive ability are described. It has been determined that Cistus tauricus C. Presl. is unusable for cultivation in the south steppe. Lilium martagon L., Ruscus hypoglossum L., Staphylea pinnata L., Tamarix gracilis Willd. are the least adaptive, their capabilities in culture are restricted. It has been defined that 17 grass species are well renewed by generative or vegetative ways; it provides them with further preservation in the arboretum without human intervention; 11 species are need a control or increasing of the number, and 3 - the replenishment with new individuals. It has been ascertained that most of the woody species are in satisfactory condition and don't need the additional activities for keeping. Reliable reproduction methods are perfected for the 5 species.
Keywords: The Red Book species of plants, introduction, artificial irrigation, adaptation, reproduction in culture.
УДК 581:634.2.25
ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ ТА РОЗВИТКУ ВИД1В РОДУ PERSICA MILL. В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
1.М. Голубкова1
Наведено результати фенолопчних спостережень за ростом та розвитком рослин персика. Особливу увагу придшено цвтнню, росту пагошв та плодоношенню двох ви-дiв персика та сортам з рiзними термшами достигання плодiв. З'ясовано, що температура повитря е основним фактором, який безпосередньо впливае на ростст процеси. Початок масового цвтння Persica настае за температури не нижчо! +10-15°С у перюд з II по III декаду квитня та суми ефективних температур вщ 141-169 для Persica davidiana до 163-211 для представниюв Persica vulgaris. Рют пагошв персика починався вщразу шсля встановлення середньодобово! температури +15 i закшчувався, в основному, нап-рикшщ серпня - на початку вересня. Плодоношення розпочинаеться наприкшщ червня за суми ефективних температур вщ 1250-1446.
Ключовi слова: персик, рют, розвиток, сума ефективних температур, фенофаза.
Вступ. Персик - одна з найбшьш поширених i популярних твденних культур, яка для нормального росту та розвитку потребуе значно! кшькоси тепла. В Украш його вирощування, в основному, зосереджено в твденних областях, де домшують сорти селекци Державного боташчного саду, а в бшьш тв-шчних областях - сорти НД1 зрошуваного садiвництва УААН та Нацюнального боташчного саду НАНУ [5, 6]. Саме завдяки науковим здобуткам наших уче-ниx-селекцiонеpiв (М.Ф. Кащенка, 1.М. Шайтана, Л.М. Чуприни, А.П. Родюно-ва., Л.1. Тараненко, в.П. Шоферистова, Смикова А.В. та ш.) культура персика
1 пров. 1нж. 1.М. Голубкова - Нащональний ботан1чний сад ím. М.М. Гришка
