CC BY
30
5. Азаров хочет активнее рекламировать туристический потенциал // Лига. Новости. Интернет-издание, 14.04.2011. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.news.liga.net/ news/N1110936.html.
6. СВРО-2012 у вщгуках ЗМ1. 1нформацшно-анал^ичний бюлетень // Додаток до журналу "Украша: подп, факти, коментарГ'. - К. : НБУ ím. В.1. Вернадського, 2010. - № 10(37). -55 с.
7. Чужиков В.1. Глобальна регiоналiстика: iсторiя та сучасна методологiя : монографiя / В.1. Чужиков. - К. : Вид-во КНЕУ, 2008. - 272 с.
8. Сапожник Г. Туристський бiзнес - етичний критерш / Г. Сапожник // Туризм у ХХ1 столiттi: тенденцп i репональш особливостi : матер. II Мiжнар. наук.-практ. конф. (10-11 жов-тня 2001 р.) / редкол. : B.I. Цибух (голова) та ш. - К. : Вид-во "Знання Украши", 2002. - С. 173.
9. Соляник С.Ф. Сощокультурш комуткацп в туризмi / Фiлософiя туризму : навч. по-абн. // В.С. Пазенок, В.К. Федорченко. - К. : Вид-во "Кондор", 2004. - 268 с.
Темнык И.О. Социокультурные аспекты реализации макропроектов международного туризма как инструмент повышения туристической конкурентоспособности Украины
Поднята проблема реализации в Украине масштабных макропроектов международного туризма с учетом социокультурных аспектов, которые будут способствовать повышению туристической конкурентоспособности страны. Автор доказывает необходимость исследования туризма как формы социально-культурной коммуникации народов, изучает основные социокультурные аспекты при реализации макропроектов международного туризма в контексте стимулирования развития социокультурной среды принимающей страны.
Ключевые слова: международный туризм, макропроект, конкурентоспособность, туристический потенциал, социокультурные аспекты, культура.
Temnyk I.O. Sociocultural aspects realization of macroproject international tourism as a tool to enhance tourism competitiveness of Ukraine
The article examines the problem of realization in Ukraine macro scale of international tourism including cultural aspects, which will increase the competitiveness of tourism. The author proves the need to study tourism as a form of socio-cultural communication peoples, examines the major socio-cultural aspects in the implementation of macro context of international tourism in stimulating the development of social and cultural environment of the host country.
Keywords: international travel, macro, competitiveness, tourism potential, social and cultural aspects of culture. _
УДК 339.92 Доц. Т.П. Яхно, канд. екон. наук;
магкшр С.П. ЗШик - Львiвська КА
ПР1ОРИТЕТН1 НАПРЯМИ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНИХ
ПОСЛУГ В УКРА1Н1
Здшснено аналiз стану ринку туристичних послуг в Укра'1ш, визначено мюце шновацш в його розвитку. Розроблено рекомендацп щодо прюритетних напрямiв розвитку туризму в Укршш.
Ключов1 слова: туризм, туристичний ринок, туристичш послуги, шновацп.
Постановка проблеми у загальному виглядi та и зв'язок з важли-вими науковими i практичними завданнями. Формування основних еле-мент1в ринково! економши \ поглиблення процесу евроштеграци об'ективно супроводжуеться створенням \ розвитком конкурентного середовища в уЫх галузях { секторах економжи. Збшьшення обсяпв м1жнародних туристичних
потоюв у свт та GBponi, iнтенсифiкацiя розвитку та забезпечення максимально! ефективност туристично! дiяльностi актуалiзують дослiдження проблем змщнення конкурентоспроможностi туристично! сфери Укра!ни, ок-ремих регiонiв, туристичних шдприемств чи видiв послуг на мiжнародному, нацiональному, регiональному та транскордонному туристичних ринках.
Аналiз останшх дослiджень, у яких започатковано вир1шення проблеми. Проблеми розвитку туризму вже кiлька десяташть привертають пильну увагу науковцiв. Найбшьший iнтерес у цьому зв'язку становлять правд Л.Г. Агафоново!, В.Д. Безносюка, М.Б. Бiржакова, М.1. Волошина, 1.В. Зо-рiна, В.К. Свдокименка, В.А. Квартальнова, В.Ф. Кифяка, О.Д. Короля, 1.М. Школи та ш.
Метою дocлiдження е аналiз стану ринку туристичних послуг в Укра-!ш та визначення мiсця шновацш в його розвитку.
Виклад основного матерiалу дocлiдження з повним обгрунтуван-ням отриманих наукових результатiв. Найвщомшими за використанням експертно-рейтингових пiдходiв дослщженнями реально!, i водночас статично!, конкурентоспроможност кра!н е щорiчнi Глобальш звiти про конкурен-тоспроможнiсть Всесв^нього економiчного форуму (Давос, Швейцарiя) та Щорiчник свiтово!' конкурентоспроможностi Мiжнародного шституту менеджменту та розвитку (Лозанна, Швейцарiя). Вагомими дослiдженнями, що також визначають рейтинги у мiжнародних порiвняннях, е розрахунки шдек-сiв: людського розвитку та якостi життя (ПРООН); сприйняття корупци "Transparency International" (Берлш, Нiмеччина); "легкостi" ведення бiзнесу (Doing Bisiness) Свiтового банку; глобалiзацi! рейтингово! компанi! A.T. Kearney та журналу Foreign Policy; глобалiзацi! (KOF) Швейцарського iнституту дослiдження бiзнес-циклiв (Цюрих, Швейцарiя); економiчно! свободи Heritage Foundation та журналу Wall Street Journal; стабшьносл (LEGSI) економж кра!н, що розвиваються компанi! Lehman Brothers, Eurasia Group [1, с. 132140] та ш.
За рейтинговим тдходом динамiчностi розвитку туристично! сфери та шфраструктури, ефективностi державно! туристично! пол^ики використову-ють iндекс конкурентоспроможност у сферi подорожей та туризму (1КПТ), який вiдображаеться у "Звт про конкурентоспроможнiсть у сферi подорожей та туризму". Метою шдексу конкурентоспроможност у сферi подорожей та туризму е забезпечення стратепчних iнструментiв для оцшювання факторiв та полiтики, як формують привабливiсть розвитку туристичного сектору [2].
У 2009 р. 1КПТ визначався для 124 кра!н свггу i складався з 13 груп показниюв (загалом 53 показники), яю утворюють три субiндекси:
1) структура регулювання (полiтичнi правила та регулювання, регулювання охорони навколишнього середовища, безпека та охорона, здоров'я та ri-пена, мiсце подорожей та туризму в системi нацiональних прюршелв);
2) бiзнес-середовище та iнфраструктура (авiатранспорту, наземного транспорту, туристична, шформацшна, зв'язок, конкурентоспроможнiсть цiн в галузi туризму);
3) людсью, культурнi та природт ресурси (людськ ресурси, нацюнальна туристична привабливiсть, природнi та культурт ресурси).
1КПТ е цiкавим, оскiльки об'еднуе pi3Hi групи показникiв, утворюючи комплексний синтетичний вимiрник, який вiдображае iснуючi взаемозв'язки мiж кiлькiстю туристичних прибуттiв та розвитком р!зних сфер економiки та суспшьства. Важливим е, що 1КПТ складаеться не лише з характеристик розвитку туристично! сфери (шфраструктури, потенщалу), але й охоплюе показ-ники участ держави у формуваннi конкурентоспроможност шляхом реал!за-ци нацiональноï туристично! полггики, а також розвиток суспшьства та су-мiжних сфер дiяльностi.
Експерти для Украши визнають попршення показникiв субiндексу мЛюдськi, культурнi та природш ресурси" i покращання показниюв субшдек-сiв "Структура регулювання" i "Б!знес середовище та шфраструктура" (табл.).
Табл. Динамша тдексу конкурентоспроможностiу сферi подорожей та
туризму для Украти в acneKmi субшдекЫв та груп показнитв, 2008-2010рр.[3]
Субшдекс, показник 2008 2009 2010
М1сце у загальному рейтингу 1КПТ 78 77 77
1ндекс конкурентоспроможност у сфер! подорожей та туризму 3,9 3,8 3,8
Суб1ндекс "Структура регулювання сфери подорожей та туризму" 4 4,5 4,7
Пол1тичт правила та регулювання 4 3,7 3,8
Регулювання охорони навколишнього середовища 3 4,2 4,3
Безпека та охорона 4,2 4,5 4,7
Здоров'я та гтена 5,5 6,4 6,4
М1сце подорожей та туризму в систем! нацюнальних прюритет1в 3,3 3,8 4,0
Субшдекс "Б1знес-середовище та шфраструктура" 3,2 3,2 3,4
1нфраструктура ав1атранспорту 2,6 2,4 2,6
1нфраструктура наземного транспорту 3,4 3,2 3,3
Туристична шфраструктура 2,7 3,5 3,7
Гнформацшна шфраструктура та зв'язок 2,6 3,1 3,4
Конкурентоспроможтсть цш в сфер! туризму 4,9 3,9 3,9
Субшдекс "Людськ1, культурт та природш ресурси" 4,4 4,4 3,5
Людськ ресурси 5 5,2 5,1
Нацюнальна туристична приваблившть 5,2 4,1 4,7
Природш ресурси 3,1 3,7 2,4
Культурт ресурси 4,7 1,8
Для сучасно! туристично! шдустри абсолютною перевагою краши (мюта, туристичного центру чи об'екта) можна вважати внесення до рейтинпв всесв^шх оргашзацш:
1) "старi" i "новi" им чудес свiту (хоча Украша не потрапила до списюв "свiтових чудес", проте на национальному рiвнi визначено "им чудес Украши", "с!м природних чудес Украши") [4];
2) рейтинг найпопуляртших туристичних мiсць, зпдно з опитуванням на мiжнародному туристичному сайт! TripAdvisor [5];
3) участь у програмi "Голубий прапор", запровадженш Свропейською Ко-мiсiею для вщзначення мiжнародним знаком якостi пляжiв та акваторш за 29 критерiями чистоти та еколопчно! безпеки (з краш, розмiщених на узбережжi Чорного моря у програмi беруть участь Болгарiя, Румунiя, Ту-реччина, Росiя; Украша е лише на стадiï подготовки);
4) рейтинг мiст Свропи, рекомендованих для турiв "вихiдного дня" (у 2009 р. до цього рейтингу увшшло м!сто Львiв);
5) список об'екпв cbïtoboï культурно!" спадщини ЮНЕСКО (в украшсько-польському транскордонному регют чотири мюта вiднесенi до цього списку - Львiв, Замосць, Блiзно, Гачув).
Важливим е виявлення фактор1в, що впливають на стан розвитку туризму. Серед показниюв з позитивним чи негативним впливом на кшьюсть в'!зних турислв, обслуговуваних туристичними шдприемствами в Укрaïнi, варто виокремити (формула 1): з позитивним впливом - одноразову мютюсть шдприемств готельного господарства (коефщент регресiï дорiвнюе 0,7); кшьюсть кiнотеaтрiв на млн ошб (0,3); туристичних пiдприемств на 100 тис. оЫб (0,5); середньорiчнa кiлькiсть найманих прaцiвникiв малих шдприемств: дь яльнiсть готелiв та ресторашв на одну тис. осiб (0,2); аеропор^в (0,2); з негативним впливом - кшьюсть зареестрованих злочишв на одну тис. осiб (-0,4).
* 2 * Показники стaтистичноï значущост R=0,98 та к =0,95 шдтверджують
зв'язок мiж незалежними змiнними i залежною змiнною, а F-критерiй Фшера (43,164) пiдтверджуе мiцнiсть цих зв'язюв. Розрахунки здiйснено на основi статистичних даних Держaвноï служби туризму та курор^в, а також Державного ком^ету статистики Украши [6, 7].
Y = 0,477 + 0,732x1 + 0,277x2 - 0,429x3 + 0,483x4 + 0,181x5 + 0,170x6, (1)
де: Y - кшьюсть в'!зних туристiв, якi обслуговувалися туристичними шд-приемствами, тис. оЫб; х1 - одноразова мiсткiсть шдприемств готельного господарства; x2 - кшьюсть кiнотеaтрiв на млн осiб; x3 - кiлькiсть зареестрованих злочишв на тис. ошб; x4 - кшьюсть шдприемств, що надавали туристичш послуги на 100 тис. оЫб; x5 - середньорiчнa кшьюсть найманих пращв-никiв малих шдприемств: дiяльнiсть готелiв та ресторaнiв на тис. оЫб; x6 -кшьюсть аеропор^в.
Абсолютну перевагу в сферi туризму краша (регiон) може ще бшьше пiдсилити iнновaцiйною полiтикою створення специфiчних туристичних про-дуктiв, забезпечення ефективно!" спецiaлiзaцiï в мiжнaродному туризм^ ефек-тивною цiновою полiтикою в окремi сезони, формування унiкaльного турис-тичного продукту чи послуги (в Туреччиш та Gгиптi перевагою е те, що майже вс готелi надають послуги за системою "All inclisive" (англ. - "все включено")). 1нновацп в туристичнiй сферi, головним чином, охоплюють ш-дустрiю гостинност та перевезень, використання нових технологш в готель-ному бiзнесi та шдустри розваг пiд час формування нового туристичного продукту й комплексу маркетингу (автоматизоваш системи бронювання aвia, автобусних та заизничних перевезень, мюць в готелях та на кру!зних лайнерах). Завдяки застосуванню нових методiв упрaвлiння, активному викорис-танню сучасних шформацшних зaсобiв i нових мaтерiaлiв iнновaцiï iстотно знижують цшу туристичного продукту. У прaктицi поширеш кризовi шнова-цiï та шноваци розвитку. Для туристичного бiзнесу доцшьно використовува-ти одночасно обидва види, зокрема кризовi iнновaцiï - швидю нововведення для зaпобiгaння зникненню з ринку туристичного продукту чи послуги, шноваци розвитку - повшьш, добре продумаш, поетапно впроваджуваш для за-побiгaння стaрiнню туристичних продукпв та послуг.
На регiонaльному рiвнi iнновaцiï в туристичнiй сферi переважно ре-aлiзуються у великих мютах, оскiльки суб'екти туристично! дiяльностi мають
бшьший доступ до шновацшних npoeKTiB, hobïthïx шформацшних технологш, програмного забезпечення, закладiв шдвищення квалiфiкацiï та формування шновацшних туристичних продуклв.
Аналiз стану в^чизняного туристичного ринку свiдчить про те, що розвиток туризму в Украш перебувае лише на початковш стадiï. Збiльшення потокiв внутрiшнього та в^зного туризму нинi уповiльнюеться через низку негативних факторiв, до яких належать: недостатнш розвиток туристичноï ш-фраструктури; не розробленiсть нормативно-правовоï бази; економiчна та по-лiтична нестабшьшсть у краïнi; обмеженiсть асортименту запропонованих послуг; вщсутшсть комплексного бачення краши як перспективно:' туристич-но1' дестинацн; недосконалiсть реклами украшських туристичних центрiв за кордоном та iн.
Зазначеш проблеми неможливо вирiшити без шдтримки держави. Тому на цьому еташ до невiдкладних завдань державних оргашв управлiння в галузi туризму можна вщнести створення ефективних умов для роботи туристичних шдприемств, установ та оргашзацш, що, своею чергою, потребуе: розроблення i впровадження прогресивних методiв i стандарт туристичного обслуговування; розвитку малого та середнього шдприемництва в сферi туризму; шдвищення ефективност використання рекреацiйних ресуршв та об,ектiв культурноï спадщини; змщнення матерiально-технiчноï бази туризму; розвитку туристичноï iнфраструктури; вдосконалення iнформацiйного та рекламного забезпечення туризму; провадження ефективноï iнновацiйноï дь яльностi; полiпшення кадрового забезпечення у сферi туризму; розширення мiжнародноï спiвпрацi в туристичнiй галузц пiдвищення iмiджу держави на мiжнародному рiвнi.
Усе це мае сприяти створенню конкурентоспроможного нацюнально-го туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичш потреби вггчизняних та iноземних турис^в i забезпечити на цiй основi ком-плексний розвиток регiонiв Украши за умови збереження екологiчноï рiвно-ваги та культурноï спадщини. Динамiчний розвиток туризму в Украïнi не-можливий без формування на шновацшних засадах мережi шформацшно-консультативного супроводу штеграцн туризму украшсько-польського транскордонного регюну, що передбачае такi заходи:
1) створення взаемопов,язаноï мереж туристичних шформацшних цен^в у найбiльших мютах, малих iсторичних мiстах та територiях зi значною щiльнiстю розмiщення туристичних об'екив та iстотними обсягами пото-юв туристiв;
2) формування мережi тренiнго-консультативних центрiв на базi навчаль-них закладiв III-IV рiвнiв акредитаци за участю мiсцевих органiв самов-рядування для навчання i переквалiфiкацiï власниюв об,ектiв сiльського, зеленого та ремюничо-митецького туризму;
3) локалiзацiя мюьких туристично-iнформацiйних центрiв на вокзалах, пунктах перетину кордону, у аеропортах для ознайомлення туриста та вщвь дувачiв з туристично-рекреацiйним потенцiалом, туристичними маршрутами та продуктами;
4) розроблення стльного шформацшного украïнсько-польського туристичного порталу шформацп про туристичнi об'екти, заклади розмщення та
2. Екологiя довкiлля
49
харчування, транспортне сполучення, з штерактивною географ!чною ту-ристичною картою, контактами туристичних тдприемств, гдав, екскур-совод!в, пров!дник!в, з перехресними посиланнями на сайти партнерсь-ких оргатзацш.
Висновки. Украша як самостшний суб'ект м!жнародно! економ!чно! д!яльност! залишаеться недостатньо залученою до м!жнародних туристичних процеЫв, хоча особливост! географ!чного розташування, сприятливий кшмат, ушкальт природно-рекреацшш ресурси та велика кшьюсть !сторико-куль-турних пам'яток створюють можливост! для штенсивного розвитку багатьох вид!в туризму. Особливо стр!мко розвиваються новгтш види: еколопчний, пригодницький, зелений та дшовий туризм. Серед основних фактор!в, що гальмують розвиток нацюнально! туристично! галуз!, е незадовшьний стан розвитку шфраструктури та матер!ально-техшчно! бази туризму, висок! цши, еколопчш та кримшальш ризики, низька шновацшна актившсть туристичних тдприемств. Передумовою подальшого розвитку вгтчизняного туризму, в!д-повщно до тенденцш м!жнародного ринку туристичних послуг, е залучення до м!жнародно! законодавчо! та нормативно-правово! бази туризму, передо-вих надбань найбшьш розвинених туристичних шдустрш, впровадження стандарт!в якост! туристичного обслуговування, прогресивних технологш та метод!в тдвищення квал!ф!каци туристичних кадр!в i практики формування оргашзацшно-економ!чних мехашзм!в ефективного функцюнування туристично! шдустри.
Л1тература
1. Лук'яненко Д.Г. Глобальна економ1чна штегращя : монограф1я / Д.Г. Лук'яненко. -К. : ТОВ "Нащональний тдручник", 2008. - 220 с.
2. The Travel & Tourism Competitiveness Report 2007. Furthering the Process of Economic Development // World Economic Forum, Geneva, Switzerland, 2007. - 462 рр. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.weforum.org.
3. The Travel & Tourism Competitiveness Report 2008. Balancing Economic Development and Environmental Sustainability. - World Economic Forum, Geneva, Switzerland, 2008. - 474 рр. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.weforum.org.
4. CiM чудес Украши. Украша, якою ми мандруемо / Мш-во культ. та туризму Украши / уклад. : Л. Бадешко, Ю. Цисаренко, Л. Макеева, В. Гребельник. - К. : Вид-во "Геопринт", 2007. - 32 с.
5. Мшнародний туристичний портал TripAdvisor. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.tripadvisor.com.
6. Основш показники розвитку туристично! галуз1 Украши // Офщшна штернет-сто-ршка Державно! служби туризму та курорт1в. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.tourism.gov.ua.
7. Офщшний сайт Державного ком1тету статистики Украши. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua.
Яхно Т.П., Зинык С.П. Состояние рынка туристических услуг в Украине
Осуществлен анализ состояния рынка туристических услуг в Украине, определено место инноваций в его развитии. Разработаны рекомендации относительно приоритетных направлений развития туризма в Украине.
Ключевые слова: туризм, туристический рынок, туристические услуги, инновации.
Yachno T.P., Zinyk S.P. The market of tourist services in Ukraine
The analysis of market of tourist services in Ukraine is carried out. The location of innovations in its development is determined. Recommendations are in relation to priority directions of development of tourism in Ukraine are developed.
Keywords: tourism, tourist market, tourist services, innovations.
УДК 665.73:62-68(045) Stud. N.O. Fedun; stud. A.M. Salata; stud. O.S. Salata;
assoc. prof. O.A. Vasylthenko - National aviation university
ECOLOGICAL ADVANTAGES OF BIOETHANOL VERSUS PETROLEUM
The comparative characteristic of petroleum and bioethanol as automobile fuels was conducted. Ecological and economical advantages of bioethanol were shown that is the important aspect for economical crisis and global climatic changes overcoming.
Problem Statement. Today's world is facing two critical problems: high fuel prices and climatic changes. Experts suggest that current oil and gas reserves would suffice to last only a few more decades. It is well known that transport is almost totally dependent on fossil fuels, particularly petroleum-based fuels such as gasoline, diesel fuel, liquefied petroleum gas, and natural gas. Of special concern are the liquid fuels used in automobiles. Hence, there has been widespread recent interest in learning more about obtaining liquid fuels from non-fossil sources.
Petroleum is the mixture of a very large number of different hydrocarbons; the most commonly found molecules are alkanes, cycloalkanes, aromatic hydrocarbons, or more complicated chemicals like asphaltenes, each of them are ecologically harmful and even toxic. The Middle East produces 1/3 of the world's oil and has a major influence on worldwide crude oil prices that are near US$82 a barrel. To be independent from the petroleum there are developed new technologies using the renewable energy sources out of which biomass represents an important alternative. Biomass can be converted into the most preferred liquid form of the fuel including bioethanol, biodiesel, and biogasoline. Ethanol is the most widely used liquid biofuel. Domestic production and use of ethanol for fuel helps to reduce world economic crisis and global climate change because of carbon dioxide buildup.
Analysis of Studies and Published Works. Petroleum (derived from the Greek petra - rock and elaion - oil, or Latin oleum - oil) or crude oil, sometimes colloquially called black gold or "Texas tea", is a thick, dark brown or greenish liquid. It is used to describe a broad range of hydrocarbons that are found as gases, liquids, or solids beneath the surface of the Earth. The two most common forms are natural gas and crude oil. Petroleum consists of a complex mixture of various hydrocarbons, largely of the alkane and aromatic compounds, but may vary much in appearance and composition.
The price of a barrel (42 gallons or 159 liters) of crude oil is highly dependent on both its grade (e.g., specific gravity, sulfur content, viscosity) and location. The price is highly influenced by the demand, current supply, and perceived future supply. Both demand and supply are highly dependent on global macroeconomic and political conditions.
