CC BY
11
6. Податковий кодекс Украши вiд 02.12.10 р., № 2755-VI з змшами, внесеними згщно i3 Законом № 2856-VI (2856-17) вiд 23.12.2010.
7. Закон УкраТни вщ 28.12.94 р., № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку пщ-приемств" в редакци Закону Украши вщ 22.05.97 р., № 283/97-ВР 3i змiнами та доповненнями.
8. Наказ Мшктерства фiнансiв Украiни вщ 27.04.00 р., № 92 "Про затвердження Поло-ження (стандарту) бухгалтерського обл1ку 7 "Основш засоби", зареестрований в Мiнiстерствi юстици Украiни вщ 18.05.00 р., № 288/4509 зi змiнами та доповненнями.
Мукан О.В., Дума О.И. Особенности налогового реформирования амортизационной политики предприятия
Охарактеризованы законодательные аспекты амортизационной политики предприятия. Проанализирована суть категории "амортизация" по действующим Налоговым кодексом Украины. Рассмотрено особенности определения и начисления амортизации в соответствии с действующим Налоговым кодексом Украины. Установлена взаимосвязь между нормативно-правовыми актами и нормами отдельных законов в аспекте правового регулирования амортизации. Определены возможные последствия внедрения новых норм Налогового кодексу Украины по амортизации. Выделены отличия и недостатки нововведений.
Ключевые слова: амортизация, Налоговый кодекс Украины, методы амортизации, нормы амортизации.
Mukan O.V., Duma O.I. The tax reforming peculiarities of enterprise's amortization policy
The legislation aspects of enterprise's amortization policy have been characterized. The content of the category "amortization" according to the Tax code of Ukraine has been analyzed. The peculiarities of amortization determination and accounting according to the valid Tax code of Ukraine have been studied. The interdependence of normative and legislative acts and norms of special laws in the context of amortization legislative regulation has been determined. The possible outcomes of application of the latest norms of the Tax code of Ukraine for amortization have been described. The pros and cons of innovation have been defined.
Keywords: amortization, The Tax code of Ukraine, amortization methods, amortization norms.
УДК339.97:332.146 Acnip. М.М. Олекаенко -
Нащональний тститут cmpameziuHnx до^джень, м. Кит
ПР1ОРИТЕТИ РЕГЮНАЛЬНО1 ПОЛ1ТИКИ ЗМ1ЦНЕННЯ ЗОВН1ШНЬОЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
Розглянуто необхщшсть змщнення зовшшньоеконом1чно1 безпеки держави шляхом розширення повноважень регюнальних оргашв влади. Визначено можливють регулювання зовшшньоеконом1чно1 дiяльностi на регюнальному рiвнi завдяки еконо-мiчним методам на противагу адмшютративним. Запропоновано прюритети регионально!' пол1тики в контекст змщнення зовшшньоеконом1чно1 безпеки держави.
Ключовi слова: економiчна безпека держави, зовнiшньоекономiчна дiяльнiсть, прюритети регюнально1 пол1тики.
Постановка проблеми. Стратепчним завданням украшського сус-пшьства i влади е становления ефективноi i сучасноi держави, що визначае прюритети i шляхи розвитку, формуе засоби штеграцп у св^ове ствтовари-ство. Розширення участ регюшв у зовиiшиьоекоиомiчиiй дiяльностi зумов-люе иеобхiдиiсть окреслення регюнальних прюрите^в та визначення засобiв забезпечення зовиiшиьоекоиомiчиоi безпеки держави, якi припускають такий
стан економiчного розвитку регiону, за якого е гарантований захист та реаль защя нацiональних зовнiшньоекономiчних iнтересiв.
Аналiз останшх дослiджень. Проблеми управлiння зовшшньоеконо-мiчною безпекою держави дослiджено у працях О. Амош^ I. Бiнько, Н. Вав-дiюк, З. Варналiя, Т. Васильщва, О. Власюка, З. Герасимчук, О. Новжово!, А. Сухорукова, В. Ткаченка, В. Шлемко, Л. Яремко. Проте роль регюшв i мiжрегюнально! штеграци в посиленнi системностi державно! полггики у ви-рiшеннi проблеми змщнення зовшшньоекономiчно! безпеки держави е недос-татньо методологiчно обгрунтованою.
Метою до^дження е визначення прюрите^в регюнально! полiтики змiцнення зовшшньоекономiчно! безпеки держави.
Виклад основного матерiалу. Iнтеграцiя Укра!ни до свггово! еконо-мiчно! системи загострюе проблему зовшшньоекономiчно! безпеки, без га-рантування яко! кра!на не може бути рiвноправним учасником св^огоспо-дарських зв,язкiв, посiсти належне мюце у мiжнародному подiлi працi та за-безпечити захист i протидда глобальним викликам. Вiдтак, iснуе проблема суперечност мiж необхiднiстю, з одного боку, штегруватись у свiтову еконо-мiку, а з iншого - забезпечити гармоншний розвиток нащонально! економжи, захист економiчних iнтересiв, внутрiшнього ринку i вiтчизняного виробника.
1стотною в межах мiжнародно! економiчно! штеграци Украши та за-безпечення при цьому И зовнiшньоекономiчноl безпеки е проблема реп-онального розвитку та мiжнародно! економiчно! дiяльностi регiонiв. Певна несистемшсть державно! полiтики у сферi регюнального розвитку мiжрегi-онально! iнтеграцi! як чинника шдвищення рiвня нацiонально! економжи та !! зовнiшньоекономiчно! безпеки стала одшею з головних причин ускладнення умов для змщнення позицш Укра!ни у мiжнародному економiчному сшвро-бггнищш.
Вiдкритiсть економiки мае безпосереднiй зв'язок iз двома характеристиками стану регюну, нерiдко протилежними один одному: конкурентоспро-можнiстю економiки та економiчною безпекою. Цi сфери пов,язанi мiж собою складною системою вщносин i взаемовпливiв. Так, згiдно з втизняною нормативно-правовою базою, зовнiшньоекономiчна безпека - це стан вщпо-вщност зовнiшньоекономiчно! дiяльностi нацiональним економiчним штере-сам, що забезпечуе мiнiмiзацiю збитюв держави вiд дi! негативних зовтштх економiчних чинникiв i створення сприятливих умов розвитку економжи зав-дяки !! активнiй участi у свгговому розподiлi працi [1, с. 2].
Водночас, очевидно, що зовнiшньоекономiчна безпека держави е бшьш складною i системною економiчною категорiею, що об'ективно потре-буе надання !й бшьш функщонального тлумачення. Так, О. Черняк визначае зовнiшньоекономiчну безпеку як спроможшсть протистояти впливу екзоген-них негативних факторiв i мiнiмiзувати заподiянi ними збитки, активно вико-ристовувати участь у свгговому розподiлi працi для створення сприятливих умов розвитку економжи, шдтримки вiтчизняних експортерiв, розробникiв iмпортозамiщуючих товарiв i виробникiв конкурентоспроможно! продукци, створення ефективно! банкiвсько! та гнучко! кредитно! систем, гарантування прав власниюв валютних коштiв, створення iнфраструктури зовшшньо! тор-
гiвлi та сучасно! системи ïï iнформацiйного забезпечення, проведення гнучко1 експортно-iMnopTHOÏ полiтики, удосконалення MexaHi3MiB державного регу-лювання зовнiшньоï торгiвлi, диверсифiкацiï експорту та ÏM^pTy, реалiзащï режиму вiльноï торгiвлi з крашами СНД тощо [2, с. 4].
Не менш комплексним е пiдхiд О.1. Амошi та О.Ф. Новiковоï, згiдно з яким запропоновано характеризувати двi невiд,емнi частини зовшшньоеконо-мiчноï безпеки: експорту та iмпорту. При цьому пiд експортною безпекою розумдать здатнiсть держави пiдтримувати вщповщшсть експорту економiч-ним iнтересам, забезпечувати його ращональну товарну структуру, геогра-фiчну збалансованiсть та конкурентоспроможнiсть, не припускати дискримь нацiï вiтчизняноï продукци на зовшшшх ринках. Послаблення державного контролю за експортом часто призводить до вивезення за кордон сировини та дефiцитноï продукцiï, що спричиняе трудношд у забезпеченнi вiтчизняних пе-реробних шдприемств i населення вiдповiдними товарами, що створюе низку загроз економiчнiй безпецi i вимагае термiнового адекватного реагування з боку вщповщних структур виконавчоï влади.
1мпортна безпека характеризуеться ращональною товарною та геогра-фiчною збалансованiстю iмпорту, яка не створюе зайвих загроз внутршньо-му ринку i вггчизняному товаровиробнику, сприяе задоволенню платоспро-можного виробничого та споживчого попиту. Оптимальний обсяг iмпорту та його регюнальний розподiл повиннi визначати для кожного виду товару з урахуванням найважливших зовшшшх та внутршшх факторiв зов-нiшньоекономiчноï дiяльностi.
Проте об'ективно зрозумiло, що зовнiшньоекономiчна безпека держави е складною системою, а управлшня нею потребуе системного шдходу. Так, до ïï тдсистем першого рiвня можна вiднести регюнальш та галузево-територiальнi. Очевидно, що обсяги та ефектившсть зовнiшньоекономiчноï дiяльностi держави залежать вiд активностi та рiвня участi в цьому процес всiх ïï регiонiв. Бiльше того, саме за умови мiжрегiональноï штеграци можна забезпечити системшсть та комплексшсть, а отже, i вищий рiвень захисту держави вiд зовнiшнiх i внутршшх загроз.
Зрозумiло, що регюнальш органи влади значною мiрою обмежеш що-до реалiзацiï державноï зовнiшньоекономiчноï полiтики. Вони об'ективно во-лодшть обмеженим арсеналом засобiв. Тому об'ективно, що на регюнально-му та мюцевому рiвнях у контекстi забезпечення зовнiшньоекономiчноï безпеки нацiональноï економжи доцiльно використовувати економiчнi методи державного регулювання на противагу адмiнiстративним (що е прерогативою центральних органiв влади).
Вщтак, до головних прiоритетiв регiональноï iмпортноï полiтики в аналiзованiй сферi вiднесемо: 1) рацiоналiзацiю структури iмпорту; 2) змен-шення частки iмпорту споживчих товарiв (послуг); 3) збшьшення прямих шо-земних iнвестицiй у регюн; 4) активiзацiя та збшьшення обсяпв iмпорту ви-соких технологш та iнтелектуальноï власностi; 5) належна географiчна ди-версифiкованiсть iмпорту, передуЫм енергоресурсiв та дефiцитноï сировини.
Так, для рацiоналiзацiï структури iмпорту регюнальним органам влади доцiльно: здiйснювати структурну перебудову регiональноï економiки, пос-
тупове витюнення iмпортних TOBapiB шляхом розвитку базових галузей (про-мисловостi, сiльського господарства, будiвництва, продуктивних послуг то-що); iнiцiювати перед центральними органами влади пропозици щодо вдос-коналення законодавства з питань митно-тарифного режиму та розширення перелжу нетарифних обмежень iмпорту; впроваджувати iмпортозамiш,уваль-нi технологiï.
Для зменшення частки iмпорту споживчих товарiв (послуг) доцiльно: збiльшувати мiжрегiональну торпвлю i споживання товарiв внутрiшнього ви-робництва; реалiзувати заходи, спрямованi на недопущення експансiï неяюс-них iмпортних товарiв.
Для збiльшення прямих шоземних iнвестицiй у регiон доцiльно: пе-респрямувати iноземнi iнвестицiï вiд захоплення внутршнього регiонального ринку товарiв i послуг на шдтримку мiсцевого виробника, передуЫм експор-тоорiентованоï продукцiï; посилювати iнвестицiйну привабливiсть регiону за маркетинговими та вартюними факторами; полiпшувати швестицшний кль мат шляхом забезпечення дiевого захисту права власностi, надавання пропо-зицiй щодо удосконалення регуляторного i корпоративного законодавства, обмеження монополiзму, шдвищення ефективностi фiнансовоï системи; вжи-вати вЫх можливих заходiв щодо зменшення шдексу iнвестицiйного ризику; спрощувати умови ведення бiзнесу вiдповiдно до свггових стандартiв.
Для активiзацiï та збшьшення обсягiв iмпорту високих технологiй та штелектуально1" власностi доцiльно iнiцiювати перед центральними органами влади пропозици щодо удосконалення законодавства щодо активiзацiï пере-хоплення (кушвл^ передових технологiй. Для належно1' географiчноï дивер-сифiкованостi iмпорту, передусiм енергоресурсiв та дефiцитноï сировини до-цiльно: здiйснювати виважений пошук краïн-експортерiв, якi пропонують найоптимальнiше сшввщношення цiни та якостi товарiв.
Своею чергою, для виконання прiоритетiв забезпечення експортно1' складово1' зовнiшньоекономiчноï безпеки держави регюнальш органи влади мають виконати низку невщкладних завдань: 1) рацiоналiзацiя структури ек-спорту; 2) зменшення частки сировинного та низького ступеня перероблення експорту (промислового); 3) збшьшення рiвня перероблення в експортц 4) недопущення непродуктивного i нелегального вщпливу за кордон кашталу, штелектуально1" власност i висококвалiфiкованих трудових ресурсiв; 5) ращ-оналiзацiю географiчноï диверсифiкованостi експорту.
Так, для рацiоналiзацiï структури експорту доцшьно розробити ефек-тивну мiжнародну спецiалiзацiю регiону, що базуеться на наявному природно-ресурсному, людському та науково-техшчному потенцiалах (переважання ок-ремих iз них е аргументом на користь розвитку тих чи шших орiентованих на експорт галузей), була б скоординована iз внутрiшньою структурною модерш-зацiею (кластерну побудову) та орiентована на доступнi прогресуючi сегменти свггового ринку; розширювати мiжрегiональну кооперащю експортерiв, а та-кож участь регюну у наданнi мiжнародних послуг, передуЫм аутсорсингу, туризму, рекреацн; надавати пропозицiï центральним органам влади щодо змши встановленого режиму зовшшньо!" торгiвлi з краïнами-iмпортерами.
Для зменшення частки сировинного та низького ступеня перероблен-ня експорту (промислового) доцшьно створювати бар'ери на шляху викачу-вання з регюну сировини та нашвфабрика^в. Для збшьшення рiвня перероб-лення в експорт^ частки високотехнологiчних i наукомiстких продук^в до-цiльно сприяти розвитку високотехнолопчних виробникiв експортноï конку-рентоспроможноï продукци, про зменшення ïx технологiчноï залежност вiд iноземниx компанiй; проводити просвггницько-оргашзацшну роботу з шд-приемствами, що експортують сировину та нашвфабрикати, щодо перспекти-ви створення локальних виробничо-торгових систем, територiально-галузе-вих кластерiв для переходу на завершений цикл виробництва та експорту за кордон готовоï продукци.
З метою недопущення непродуктивного i нелегального вщпливу за кордон кашталу, iнтелектуальноï власност i висококвалiфiкованиx трудових ресурсiв доцiльно: активiзувати шдприемства державного сектора у страте-пчних галузях економiки (з експортоорiентованою дiяльнiстю), де зростае частка iноземного катталу; подолати наявний стан депресивностi територи шляхом пожвавлення транскордонних обмiнiв, транзитноï спецiалiзацiï тощо; мiнiмiзувати знекровлення регюну шляхом керованого сповшьнення процесу вщтоку найпродуктивнiшиx трудових ресурсiв у розвинеш краïни шляхом створення праце мютких виробництв з метою абсорбування робочоï сили;
Для рацiональноï географiчноï диверсифжованост експорту, переду-сiм пошуку та вибору нових ринюв збуту доцшьно: тдвищувати ефективнос-тi дiяльностi оргашв регiональноï влади щодо надання маркетинговоï допо-моги експортерам; отримання вщ них сигналiв про дискримiнацiйнi антидем-пiнговi торговельно-обмежувальнi заходи, ïx систематизащя та iнформування вiдповiдниx органiв центральноï влади з метою адекватного реагування держави на щ заходи; якнайширше оргашзовувати участь пiдприемств-експорте-рiв у ярмарках-виставках; виважений пошук краïн-iмпортерiв регiональноï продукцiï.
Отже, система регiональноï полiтики у контекстi забезпечення зов-нiшньоекономiчноï безпеки держави - це консолщована вiдносинами влас-ностi, економiчними iнтересами, правовими та етичними регуляторами су-купнiсть суб'ектiв господарськоï дiяльностi, спрямованих на стiйкий, ефек-тивний, безпечний економiчний розвиток. Державнi структури регюнального рiвня представленi в цш системi подвiйним чином - як власники i як об'екти вщтворення права, норм i принцишв суспiльноï трудовоï економiчноï етики.
Вiдповiдно, до основних прюршелв розвитку зовнiшньоï торгiвлi ре-гiону, передусiм у контекс^ змiцнення зовнiшньоекономiчноï безпеки держави, вщнесемо: 1) реструктуризацiю експортно-iмпортниx потоюв регiонiв через зниження частки сировинних товарiв для покращення умов зовнiшньоï торгiвлi, пошук i використання можливостей зниження рiвня витратомiсткос-ri експортноï дiяльностi; 2) посилення учасл регiональниx структур у прийняттi ршень щодо торговельного режиму Украïни вщповщно до правил СОТ у сферах техшчних стандартiв, санiтарниx i ф^осаштарних заxодiв, тор-гiвлi послугами, формування списюв географiчниx зазначень, залучення шо-земних iнвестицiй; 3) сприяння розвитку прикордонноï торгiвлi шляхом по-
силення повноважень регюнальних оргашв влади, створення сприятливого середовища для функцiонування та виходу на зовтшт ринки первинних еко-номiчних агентiв; 4) запровадження мониторингу ризикiв життездатностi со-цiально-економiчноï системи регюну пiд впливом зовнiшнiх ризиюв та шщь ювання законодавчого закршлення заходiв протидiï соцiально-економiчним збиткам внаслщок дiяльностi пiдприемств-нерезидентiв на територiï регюшв Украши; 5) забезпечення бiльшоï вщкритост процесу обговорення та прийняття уЫх рiшень регiональноï та мiсцевоï влади, виявлення "слабких мiсцьм та пошук можливостей бiльш ефективного використання вЫх груп ресурсного та економiчного зовнiшньоекономiчного потенцiалу регiону.
Знання механiзмiв взаемовпливу рiзних процесiв та явищ, що вщбува-ються на зовтштх ринках, дае змогу встановити визначальш чинники шдви-щення зовнiшньоекономiчного потенщалу та посилення його участi у мiжна-родному подiлi працi, використанш наявних регiональних ресурсiв задля ви-щого рiвня зовнiшньоекономiчноï безпеки держави. Наголосимо, що виявлення ще не реалiзованих конкурентних переваг е одним iз невщкладних зав-дань у системi заходiв всебiчних наукових та практичних дослщжень пробле-ми диверсифжацп дiяльностi регiону та галузей на ринках зарубiжних краш. При цьому особливу увагу доцшьно придшяти заходам iз пiдвищення конку-рентоспроможност науко- та технологомiстких галузей промисловост^ галузей виробництва товарiв iз високим рiвнем додано1' вартостi, транспортних, туристичних та комерцшних послуг.
Висновки. З огляду на виявлеш критично незадовшьш значення найбiльш важливих iндикаторiв рiвня зовнiшньоекономiчноï безпеки держави, вважаемо, що вщповщна полiтика регюнальних оргашв державного уп-равлiння мае бути спрямованою на:
1) посилення експортного потенщалу регюну за одночасного замщення iм-портних споживчих товарiв i послуг внутрiшнiм виробництвом;
2) стимулювання збiльшення обсягiв ВРП за зменшення частки iмпорту;
3) удосконалення швестицшного середовища регiону та стимулювання збшьшення обсяпв прямих iноземних швестицш в економiку регiону за умови виробництва продукци для внутрiшнього ринку i на експорт;
4) сприяння збшьшенню кiлькостi та частки суб'екпв пiдприемницькоï дь яльностi, що здшснюють зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть.
Л1тература
1. УкраУна. Мшютерство економши. Наказ. Методика розрахунку р1вня економ1чно'1 безпеки Украши: вщ 02.03.2007 р., № 60. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. me.gov.ua.
2. Черняк О.1. Методика визначення зовшшньоеконом1чно'1 безпеки Украши / О.1. Черняк, А.В. Ставицький // Экстракорпоральное оплодотворениеномическая безопасность, разведка и контрразведка. - 2002. - № 1 (1). - С. 3-7.
3. Васильщв Т.Г. Економ1чна безпека пщприемництва Украши: стратегия та мехашзми змщнення : монограф1я / Тарас Григорович Васильщв. - Льв1в : Вид-во "Арал". - 386 с.
4. Власюк О.С. Забезпечення конкурентоспроможносп економши регюшв Украши в контекст! европейсько'1 штеграци / О.С. Власюк // Вюник Льв1всько'1 комерцшно'1 академи. -Сер.: Економ1чна. - 2006. - Вип. 23. - С. 3-6.
5. Герасимчук З.В. Економ1чна безпека регюну: д1агностика та мехашзм забезпечення / З.В. Герасимчук, Н.С. Вавдшк. - Луцьк : Вид-во "Надстир'я", 2006. - 244 с.
6. Економ1чна безпека УкраТни: cyTHicTb i напрямки забезпечення / В.Т. Шлемко, 1.Ф. Бiнько : монографiя. - Сер.: Нац. Безпека. - К. : Вид-во Н1СД, 1997. - Вип. 2. - 144 с.
7. Система економiчноi' безпеки держави : монографiя / за заг. ред. Аркадiя 1смашовича Сухорукова / ШПМБ. - К. : ВД "Стилос", 2009. - 685 с.
8. Яремко Л.А. Глобалiзований регiон та зовнiшньоекономiчна безпека Украiни: теоре-тико-методолопчний аспект : монографiя / Лариса Адольфiвна Яремко. - Львiв : Вид-во Львiвськоi КА, 2007. - 524 с.
Олексиенко Н.Н. Приоритеты региональной политики укрепления внешнеэкономической безопасности государства
Рассмотрена необходимость укрепления внешнеэкономической безопасности государства путем расширения полномочий региональных органов власти. Определена возможность регулирования внешнеэкономической деятельности на региональном уровне благодаря экономическим методам в противовес административным. Предложены приоритеты региональной политики в контексте укрепления внешнеэкономической безопасности государства.
Ключевые слова: экономическая безопасность государства, внешнеэкономическая деятельность, приоритеты региональной политики.
Oleksiyenko M.M. Regional policy priorities of strengthening the state external economic security
The necessity of strengthening the state external economic security is considered by expansion of regional municipalities' plenary powers. Possibility of adjusting the external economic activity at regional level is certain due to economic methods in a counterbalance of administrative ones. Regional policy priorities are offered in the context of strengthening the state external economic security.
Keywords: state economic security, external economic activity, regional policy priorities.
УДК 332.1 Доц. Г. О. Партин, канд. екон. наук;
студ. О. А. Горбач - НУ ""Львiвська nолiтехнiка"
ТОЛ1НГ ЯК ФОРМА ЗАЛУЧЕННЯ ОБ1ГОВОГО КАП1ТАЛУ
Дослщжено причини використання толшгових операцш як способу залучення об^ового катталу, подано характеристику !х основних видiв та варiантiв розрахун-юв iз тдприемствами-переробниками давальницько! сировини. Встановлено, що по-ряд iз значними перевагами, толiнговi операцп в окремих випадках можуть мати не-гативний вплив на дiяльнiсть тдприемств та галузей промисловосп, обмежуючи можливосп до модершзацп виробництва.
Ключов1 слова: толшг1, толшгер2, толiнговi схеми, об^овий каттал, даваль-ницька сировина, варiанти оплати послуг перероблення.
Постановка проблеми. Розвиток ринкових вщносин та вступ Укра!ни до Свггово! оргашзаци торпвл1 вщкрили бшьш1 можливосп для !! участ в м1ж-народному подш пращ. Однак сьогодш багато в1тчизняних шдприемств з1т-кнулись з актуальною проблемою нестач1 об1гових кошт1в. Через це широкого
1 Толтг - вид взаемоди м1ж суб'ектамн господарювання, при як1й власник сировини передае ii пвдприемству переробнику i отримуе у вигляд1 результату готову продукцш i покривае тдприемству-переробнику суму понесених витрат на переробку та узгоджений ввдсоток прибутковосл. Фактично толшг означае перероблення сировини на давальницьких засадах.
2 Толшгер - компан1я власник сировини, що передае ii на перероблення. В рол толшгера може виступати будь-яка компашя, здатна забезпечети фшансування поставок сировини, що намагаеться отримати прибуток в1д р1знищ вартосп к1нцевого продукту i вартютю сировини 1з ii переробленням.
