CC BY
523
УДК 332.051
Семененко О. Г.,
старший викладач кафедри економки пщприемства i економко-математичних дисциплiн, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMeHi Григорiя Сковороди»
Рiзник Н. А.,
асп!рант, Нацiональний iнститут стратепчних дослiджень
МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ 1НТЕГРАЛЬНОГО ПОКАЗНИКА ЗОВН1ШНЬОЕКОНОМ1ЧНО1' БЕЗПЕКИ РЕГ1ОН1В
У cmammi розглянуто сутнсть зовн'1шньоеконом'1чно! безпеки та запропоновано методику розрахунку '¡нтегрального показника зовнiшньоекономiчноl безпеки регону.
Ключовi слова: резон, зовнiшньоекономiчна безпека резону, '¡нтегральний показник, валовий ре^ональний продукт.
В статье рассмотрена сущность внешнеэкономической безопасности и предложена методика расчета интегрального показателя внешнеэкономической безопасности региона.
Ключевые слова: регион, внешнеэкономическая безопасность региона, интегральный показатель, валовой региональный продукт.
In the article are considered definitions of external security and proposed integral index calculation of external security of the region.
Keywords: region, region's external security, integral index, gross regional product.
Актуальжсть дослщження. У перюд активiзацiT евроЫтеграцмних процеав та зростання рiвня вщкритост економки УкраТни, проблема гарантування зовн!шньоеконом!чноТ безпеки набувае особливоТ актуальность Збтьшення вагомост ролi регюыв у суспiльно-економiчному розвитку краТни та здiйсненнi зовнiшньоекономiчних операцiй, вимагае посиленоТ уваги до забезпечення зовнiшньоекономiчноT безпеки на репональному рiвнi.
Регiон е цiлiсним соцiально-економiчним утворенням i водночас елементом соцiально-економiчноT системи держави. Зростання д!Т дестаб^зацмних факторiв призводить до поглиблення вщмЫностей у р!внях соцiально-економiчного розвитку регюыв держави, як! в свою чергу перетворюються на р!зного роду небезпеки для економки держави. Це зумовлюе необх!дн!сть розробки спец!ального !нструментар!ю для оц!нки зовн!шньоеконом!чноТ безпеки рег!он!в.
Ступшь дослiдження. Концептуальн! засади зовн!шньоеконом!чноТ безпеки знаходимо в фундаментальних працях в!тчизняних науковц!в i пол!толог!в: Базилюк Я. Б., Богомолова В. А., БЫька I. Ф., Варнал!я З. С., Власюка О. С., Гальчинського А. С., Губського Б. В., Жалта Я. А., Кравченка В. I., Моюя А. I., Мунт!яна В. I, Науменка С. В., Пастернак-Тарнаушенка Г. А., Сухорукова А. I., Чеснокова А. В., Чорнодща I. С., Шестопалова Г. Г., Шлемка В. Т., та !нших.
Значна ктькють економ!ст!в та держслужбовц!в займалися дослщженням проблем економ!чного розвитку регюыв, зокрема так! як: Б!ла С. О., Ворот!н В. G., Долшнм М. I., Злупко С. М., М!кула Н. А.,. Поповк!н В. А., Прейгер Д. К., Шаблм О. I та Ышк
Окрем! аспекти зовн!шньоеконом!чноТ безпеки на репональному р!вн! розглядають в!тчизнян! фах!вц!, з них: Бабець I. Г., Баженова О. В., Вавд!юк Н. С., Герасимчук З. В., Птько А. Д., Покотиленко Р. В., Сундук А. М., Чернова Н. Л., Шуршин В. О., Яремко Л. А., та Ышк Проте, проблема забезпечення
зовнiшньоекономiчноT безпеки регюну на сьогоднi залишаеться недостатньо дослiдженою.
Мета написання статт полягае у розробцi методики розрахунку коефрента iнтегрального показника зовнiшньоекономiчноT безпеки регюну та визначенн на його основi стану рiвня зовнiшньоекономiчноT безпеки регюыв УкраТни.
Виклад основного матерiалу. Активiзацiя евроiнтеграцiйних процесiв та зростання рiвня вiдкритостi економiки УкраТни посилюють роль зовнiшньоекономiчноT складовоТ у формуванн економiчноT безпеки держави. Особливо актуальною е проблема змщнення зовнiшньоекономiчноT безпеки регюыв, адже останнiм часом вони активно беруть активну участь у здмснены зовнiшньоторговельних вiдносин
Згiдно Закону Укра'|'ни «Про стимулювання розвитку регюыв» вiд 8 вересня 2005 року № 2850-1У, регiон - це територiя АвтономноT Республки Крим, области мiста КиTв та Севастополь [1]. Даним законом також визначено правов^ економiчнi та органiзацiйнi засади реалiзацiT державноT регiональноT полiтики.
lнтеграцiя економки нашоT держави у глобальнi та мегарегюнальы економiчнi системи зумовила придтити бiльшу увагу безпецi держави на мiжнародному рiвнi, як наслiдок виокремилась складова економiчноT безпеки - зовнiшньоекономiчна безпека держави. Пiд час вщкривання економiки краTни зовнiшньому свiту, вона стае залежною вiд свiтового ринку, i чим вищий ступiнь залежност нацiонального господарства вiд зовнiшньоекономiчних факторiв, тим бiльш воно вразливе. Як наслщок, загострюеться проблема зовнiшньоекономiчноT безпеки.
На думку вчених: Мун^яна В. I., БЫька I. Ф., Шлемка В. Т., Варналiя З. С. та Чорнодща I. С. [2-4] зовнiшньоекономiчна безпека полягае у мiнiмiзацiT збиткiв держави вiд дм негативних зовышых економiчних чинникiв, створеннi сприятливих умов для розвитку економки шляхом и активноT участi у свiтовому розподiлi працi, вiдповiдностi зовнiшньоекономiчноT дiяльностi нацiональним економiчним iнтересам.
Важливим завданням у дослщжены зовнiшньоекономiчноT безпеки е визначення системи показниюв, за допомогою яких можна з'ясувати рiвень зовнiшньоекономiчноT безпеки. Рiвень безпеки фунтуеться на системi критерiTв, що дають змогу зробити висновки про ступЫь небезпечност певного впливу.
У законодавчо затвердженм методицi розрахунку рiвня економiчноT безпеки Укради пiд критерiем економiчноT безпеки визначено реальн статистичнi показники за якими здмснюеться оцiнка стану економки краTни з точки зору забезпечення и сталого розвитку [5].
На думку авторiв [2] критерiй економiчноT безпеки - це оцiнка стану економки з позицiT найважливiших процеав, що вiдображають суть економiчноT безпеки.
Необхщно зазначити, що стан зовнiшньоекономiчноT безпеки регiону не е постмним, вЫ може бути змiнним у часовому перюдк
Вагоме значення мають пороговi значення iндикаторiв, вихiд за межi яких веде до руйывних тенденцiй в економiцi.
Найвищий стан безпеки досягаеться за умови, коли вс показники безпеки знаходяться в допустимих межах сво1х граничних значень, а граничн значення одного показника досягаються без шкоди iншим [6 С. 44].
Граничн значення iндикаторiв - це кiлькiснi величини, порушення яких викликае загрозливi процеси в економр [5].
Перетинаючи граничнi показники економка втрачае конкурентоспроможнiсть на зовышых ринках i здатнiсть прогресивно розвиватись.
Без точного i системного визначення величин показниюв зовнiшньоекономiчноT безпеки неможливо правильно i своечасно проводити дiагностику зовнiшньоекономiчного стану регiону.
У робот [7] наголошуеться на тому, що Ыдикатори економiчноT безпеки регiонiв повинн мати ряд вiдмiнних якостей, суть яких зводиться до наступного. На
регюнальному piBHi, поряд з показниками, як традицiйно використовуються для оцiнки економiчноï безпеки держави, можуть бути використан TaKi показники, як питома вага регюну у ВВП краТни, piBeHb доходiв населення, piBeHb продовольчо1 безпеки, рiвень змiни зaробiтноï плати, забезпеченють населення житлом, кiлькiсть бiженцiв i емiгрaнтiв, стан плaтiжного балансу регюну, сальдо експорту та iмпорту. На думку aвторiв, тaкi показники дозволяють своечасно реагувати на загрози i вживати заходи стосовно ïx попередження.
На основi вивчення науково' л^ератури та розгляду покaзникiв зовнiшньоекономiчноï безпеки держави можна видтити тaкi основы показники зовнiшньоекономiчноï безпеки регiонiв:
- коефрент покриття iмпорту експортом;
- iмпортнa квота;
- експортна квота;
- ВРП на душу населення;
- частка ВРП у загальному ВВП крайни;
- вщношення темтв приросту iнфляцiï до приросту ВРП;
- обсяг деб^орсько! i кредиторсько1 зaборговaностi;
- зовышньторговельна квота;
- частка експорту регюну у державному експорт товaрiв;
- частка iмпорту регiону у державному iмпортi товaрiв.
Необxiдно здiйснювaти постмний монiторинг зазначених основних iндикaторiв з метою визначення рiвня забезпечення зовнiшньоекономiчноï безпеки держави.
Система покaзникiв зовнiшньоекономiчноï безпеки регiонiв розроблялася на основi наступних принципiв: об'ективностi, недвознaчностi, системности доступностi, дiевостi [7].
Потрiбно врахувати: якщо для одые1 крaïни пороговi значення конкретних iндикaторiв е критичними, то для Ыших крaïн вони можуть бути допустимими. Так само i перелк iндикaторiв е уыверсальним для кожноï окремоï крaïни.
В розглянупй нaуковiй лiтерaтурi описaнi певн аспекти визначення iнтегрaльного показника зовнiшньоекономiчноï безпеки. Проте нaведенi iндикaтори не вщображають, повний стан системи взаемозв'язюв, не враховують iншиx чинникiв впливу, таких як: рiвень життя населення, рiвень зaбезпеченостi природними ресурсами, обсяг деб^орсько1 i кредиторськоï зaборговaностi, загальний економiчний потенцiaл, товарна структура експорту та iмпорту, тощо.
Враховуючи доробки дослщниюв-економютв, що обфунтували рiзнi пщходи до визначення iндикaторiв i показниюв, що формують стан зовнiшньоекономiчноï безпеки крайни та регiонiв у статт представлено власну методику розрахунку Ытегрального показника зовнiшньоекономiчноï безпеки регiонiв, яка дала змогу оцЫити рiвень забезпеченост ïx зовнiшньоекономiчноï безпеки.
В основi дaноï методики лежить наступне теоретичне припущення. Нехай е
система показниюв {xi},i = 1,n що якнaйповнiше характеризуе стан та чинники впливу
на зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть суб'екта дослщження.
При проведеннi aнaлiзу рiвня зовнiшньоекономiчноï безпеки доцiльною е диференцiaцiя Ыдикатору на блоки, кожен з яких характеризуеться окремим набором показниюв. Ця система iндикaторiв надае можливiсть оцЫити кiлькiснi параметри i тенденцiï рiвня зовнiшньоекономiчноï безпеки регiонiв.
До основних блоюв вiдносимо:
- вiдкритiсть економки;
- фiнaнсовa безпека зовнiшньоекономiчноï дiяльностi регiону;
- соцiaльно-прaвовa безпека зовнiшньоекономiчноï дiяльностi регiону;
- ресурсна безпека зовнiшньоекономiчноï дiяльностi регiону.
Нехай Ытегральним показником по кожному блоку буде деякий коефщент, що мае вщповщну назву:
К - коефщент вiдкритостi економiки регiону;
К2 - коефрент фiнансовоT безпеки зовнiшньоекономiчноT дiяльностi регiону; К3 - коефiцiент со^ально-правовоТ' безпеки зовнiшньоекономiчноT дiяльностi регiону;
К4 - коефiцiент ресурсно' безпеки зовнiшньоекономiчноT дiяльностi регiону.
Також приймаемо за к± вагу /-ого коефiцiенту у Ытегральному показниковi
зовнiшньоекономiчноT безпеки регюну.
Для визначення значень ваги кожного показника застосуемо методику попарних порiвнянь за вщомою шкалою (табл. 1).
Дана шкала дозволяе особ^ що приймае ршення ставити певнi числа вщповщно до рiвня важливостi одного порiвнюваного об'екту вiдносно iншого.
Таблиця 1.
Шкала вiдношення (ступеня значущостi) для побудови матриць попарних
порiвнянь
Ступ1нь значущост1 Визначення Пояснення
1 Однакова значимють Два дм вносять однаковий внесок у досягнення мети
3 Деякий переважання значимост1 одн1е1 дм над 1ншим (слабка значим1сть) 1снують м1ркування на користь переваги одного з д1й, проте ц1 м1ркування недостатньо переконлив1
5 1стотна або сильна значим1сть С над1йн1 дан1 або лопчн1 судження для того, щоб показати перевагу одного з д1й
7 Очевидна або дуже сильна значимють Переконливе свщчення на користь одые дм перед 1ншим
9 Абсолютна значимють Св1доцтва на користь переваги одн1е1 дм 1ншого надзвичайно переконлив1
2,4,6,8 Пром1жн1 значення м1ж двома сусщжми судженнями Ситуац1я, коли необх1дно компромюне р1шення
Зворотш величини наведено-них вище ненульових величин Якщо дIV i при пор1внянн1 з д1ею ] приписуеться одне з визначених вище ненульових чисел, то дм ] при пор1внянн1 з д1ею i приписуеться зворотне значення Якщо узгоджен1сть була постульовано при отриманн N числових значень для утворення матриц!
Джерело: Андрейчиков А. В. Анализ, синтез, планирование решений в экономике / А. В. Андрейчиков, О. Н. Андрейчикова. - М. : Финансы и статистика, 2001. - 368 с. : ил. - [учебное издание.
Правомiрнiсть цiеT шкали доведена теоретично при порiвняннi з багатьма Ышими. При використаннi зазначеноT шкали особа, що приймае ршення, порiвнюючи два об'екти для досягнення мети повинна поставити у вщповщнють цьому порiвнянню число в iнтервалi вiд 1 до 9 або зворотне значення чисел. У тих випадках, коли важко розрiзнити сктьки промiжних градацiй вiд абсолютноT до слабкоT переваги або цього не потрiбно в конкретнiй задачi, може використовуватися шкала з меншим числом градацм. У межах шкала мае двi оцiнки: 1 - об'екти рiвнозначнi; 2 - перевага одного об'екта над Ышим.
Заповнення квадратних матриць парних порiвнянь здiйснюеться за наступним правилом. Якщо елемент Ех домЫуе над елементом Е2, то кл™на матрицi,
вщповщна рядку Е1 i колонцi Е2, заповнюеться цiлим числом, а кл™на, вiдповiдна рядку Е2 i колонцi Е1, заповнюеться зворотним до нього числом. Якщо елемент Е2 домiнуе над Е1, то цте число ставиться в кттку, вiдповiдну рядку Е2 i колонцi Е1, а дрiб пишеться в клiтку, вiдповiдну рядку Е1 i стовпцю Е2. Якщо елементи Е1 i Е2 рiвноважнi то в обидвi позицп матрицi ставляться одиницi.
Матриця парних порiвнянь мае властивiсть зворотноТ симетрп, тобто:
1 (1)
а1 =
а,
де ац, - оц^ка за шкалою вщношення ступеня значущостi
При проведеннi попарних порiвнянь слiд вiдповiдати на таю питання: який з двох елементв, що порiвнюються бiльш важливий або мае бтьший вплив.
Для обчислення вагових значень знаходять суму значень поставлених оцЫок
а
г = 1, п
усiеТ матрицi w = ЕЕ а ^, та суму оцЫок по рядках матрицi wг = Е
г-1 1=1 1=1
Тодi вага кожного коефiцiента вщкритост економiки розраховуеться за формулою:
к,
Е
1=1
а.
, г = 1,п
(2)
ЕЕ
-1 1 =1
а
Для запропонованих нами блоюв матриця попарних порiвнянь матиме вигляд:
Таблиця 2.
Матриця попарних порiвнянь векторiв зовшшньоекономiчноí безпеки
регiонiв
коефщ1ент коефщ1ент коефщ1ент
Коеф1ц1енти коеф1ц1ент в1дкритост1 економ1ки рег1ону фшансовоТ безпеки зовышньо-економ1чноТ соц1ально-правовоТ безпеки зовышньо-економ1чноТ ресурсноТ безпеки зовышньо-економ1чноТ W - вага коефщ1енту
д1яльност1 рег1ону д1яльност1 рег1ону д1яльност1 репону
коеф1ц1ент в1дкритост1 економки рег1ону 1 2 3 1 0,31
коеф1ц1ент фшансовоТ безпеки зовн1шньоеконом1чно1 0,5 1 2 0,5 0,22
д1яльност1 рег1ону
коеф1ц1ент соц1ально- правовоТ безпеки зовн1шньоеконом1чно1 0,33 0,5 1 0,33 0,09
д1яльност1 рег1ону
коефщ1ент ресурсноТ безпеки зовн1шньоеконом1чно1 1 2 3 1 0,31
д1яльност1 репону
Таким чином вектор важелiв визначених коефiцiентiв зовнiшньоекономiчноТ безпеки репоыв матиме вигляд:
Ж = {0,31/К1 0,22/ К2 0,09/ К3 0,31/ К 4 } (3)
К1 - коефiцiент вiдкритостi економiки регiону;
К2 - коефрент фiнансовоТ безпеки зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi регiону;
К3 - коефiцieнт соцiально-правовоT безпеки зовнiшньоекономiчноT дiяльностi регiону;
К4 - коефрент ресурсноТ безпеки зовнiшньоекономiчноT дiяльностi регiону.
Адекватним вимiром iнтегрального показника зовнiшньоекономiчноT безпеки регiону може стати модифковане зважене середньогеометричне значення вище перерахованих коефщен^в, згiдно мультиплiкативного пщходу, що вiдповiдаe формулi:
I. =П(! + К )к. (4)
1=1
де I Ытегральний кiлькiсний показник зовнiшньоекономiчноT безпеки - /-ого
. I = 127 1 = 1,5 регiону ,
Для визначення К1 - коефренту блоку безпеки, застосовуеться формула, вщповщна середньому арифметичному координат деякого вектора, яким е значення згрупованих по вектору значень функцм належност /и(ик)1, к = 1, т, 1 = 1,7, т -ктькють функцiй, що вiдповiдають iндикаторам зовнiшньоекономiчноT безпеки в групi:
Т (тк)1)
К1 = --(5)
т
За шкалою, що вщповщае рiзним рiвням зовнiшньоекономiчноT безпеки та обчисленим Ытегральним показником можна визначити рiвень зовнiшньоекономiчноT
безпеки регiону (табл. 3).
Таблиця 3.
_Граничнi значення рiвнiв зовшшньоекономiчноT безпеки регiону_
Назва р1вню низький достатн1й задовтьний середн1й високий найвищий
Граничне значення Ытегрального показника 1-1,5 1,51-1,60 1,6-1,70 1,71-1,80 1,81-1,90 1,91-2,0
Дану шкалу ми отримали виходячи з наступних мiркувань та обчислень. За теорiею квалщжметрп мiра верхнього порогу якост «низький» приймають 50% виконаного обсягу показника. Тод^ якщо узяти 6-бальну градацiю якостi, якють «задовтьний рiвень» - вiд 50% до 60%, «середнм» - вщ 60%до 70%, «достатнм» -вщ 70% до 80%, «високий» вщ 80% до 90% виконання обсягу показника та бтьше 90% -«найвищий» рiвень виконання обсягу.
Вiдповiднi коефрентам К}., значення функцiй /и(ик)1, к = 1, т, 1 = 1,7 змiнюються
вiд 0 до 1. Тодi для розрахунку меж градацiT Ытегрального показника зовнiшньоекономiчноT безпеки регiонiв, застосовуемо вщповщы обчислення та отримаемо шкалу граничних рiвнiв зовнiшньоекономiчноT безпеки регюну.
Для визначення функцiй /и(ик)1, к = 1, т, 1 = 1,7 ми пропонуемо застосувати теор^ неч^ких множин.
Таблиця 4.
Розрахунки для шкали граничних рiвнiв зовшшньоекономiчноí безпеки
регюну
Вщсоток I - Ытегральний
виконання показнкиа, + 1+К2 1+К3 1+К4 (1 + К1)0,35 (1 + К 2)0,2 (1 + К 3)0Д1 (1 + К 4)0,35
% показник
100 2 2 2 2 1,27 1,15 1,08 1,27 2,01
90 1,9 1,9 1,9 1,9 1,25 1,14 1,07 1,25 1,91
80 1,8 1,8 1,8 1,8 1,23 1,12 1,07 1,23 1,81
70 1,7 1,7 1,7 1,7 1,20 1,11 1,06 1,20 1,71
60 1,6 1,6 1,6 1,6 1,18 1,10 1,05 1,18 1,61
50 1,5 1,5 1,5 1,5 1,15 1,08 1,05 1,15 1,51
Неч™ множини широко застосовуються для формалiзацiТ лiнгвiстичних знань. Розглянемо для прикладу безлiч процентних ставок, квот, що надаються в процесi здiйснення зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi. Яким чином можна видтити пiдмножину високих процентних ставок? В умовах динамiчних змiн соцiально-економiчного стану не завжди можливо точно вщповюти на це питання, видiливши безлiч високих ставок. При використаннi теорп нечiтких множин вирiшити таке завдання можна нав^ь при вiдсутностi повноТ кiлькiсноТ iнформацiТ.
Нехай и-повна множина, що охоплюе всi об'екти деякого класу. Неч^ка пiдмножина Р множини и, яке в подальшому будемо називати нечiткою множиною, визначаеться через функ^ю належностi /р (и), и е и.
Ця функ^я вiдображае елементи ui, множини и на безлiч дмсних чисел
вiдрiзка [0,1], яю вказують ступiнь приналежностi кожного елемента неч™й множинi Р.
Якщо повна множина и складаеться з юнцевого числа елеменпв ui,г = 1,р, то нечiтку множину Р можна представити в наступному виглядк
р = Ир (и1)/и1 +Ир (и 2)/и 2 + ••• + Ир (ир)/ир (6)
де «+» означае не додавання, а, скорше, об'еднання: символ «/» показуе, що значення вiдноситься до елементу, що слщуе за ним (а не означае дтення на и).
У випадку, якщо множина и е неперервною, то Я можна записати як Ытеграл:
р = |/р /и (7)
и
Розглянемо побудову функцм належност для наших iндикаторiв зовнiшньоекономiчноТ безпеки регiону наприклад по бло^ «вiдкритiсть економiки». При цьому використовуемо наступы показники: iмпортна квота, експортна квота, коефрент покриття iмпорту експортом, зовышньоторговельна квота, частка експорту регюну у державному експортi товарiв, частка iмпорту регiону у державному iмпортi товарiв.
Побудова функцiй належностi для вектора «вщкритост економiки», що вщповщають поняттям «безпечна iмпортна-експортна квота», «найкращий коефiцiент покриття», «достатнi частки експортучмпорту регiонiв у державному експортi-iмпортi товарiв» графiчно представлена на рис.1-6.
Згщно запропонованоТ методики проведемо розрахунки на прикладi КиТвськоТ областi. Наприклад функ^я належностi для КиТвськоТ областi по роках у розрiзi заданоТ множини за статистичними даними з 2001 по 2010 рк матиме такий вигляд.
Для Ыдикатора експортна квота:
/К1 (и11) = 0,93 / 27,64 + 0,93 / 26,15 + 0,92 / 25,79 + 0,92 / 25,15 + 0,85 / 21,13 + 0,81 /19,3 + 0,79 /18,52
+ 0,76 /16,61+0,81/19,31 + 0,88/22,6
«безпечна iмnортна-ексnортна квота»
Для iндикатора iмпортна квота КиТвськоТ областi за 2001-2010 роки, функ^я розраховуеться, як:
(ы12) = 0,955/33,31+0,95/36,41+0,75/46,85 + 0,81/44,37 + 0,59/50,055 + 0,35/53,47 +
+ 0,45 / 52,0 + 0,025 / 78,51+0,7 / 48,87 + 0,5 / 65,89
При складанн табличних експертних оцЫок даних функцм враховувалися обмеження по обсягах квоти, спираючись на поняття «безпечна iмпортна-експортна квота» (вщ 10% до 50%) та здмснювалися одночасно порiвняння юнуючих показниюв квот з провiдними краТнами свiту.
Аналогiчно обиралися данi по Ыших функцiях та iндикаторах вщкритост економiки, наприклад частки експорту-iмпорту регюыв у державному експортi-iмпортi товара.
«достатш частки ексnорту-iмnорту регiонiв у державному експортi-iмпортi
товарiв»
Функцiя належностi неч^ких множин, що вiдповiдають множинам «достатн частки експорту-iмпорту регiонiв у державному експортнмпорт товарiв» для КиТвськоТ област по роках за статистичними даними з 2001 по 2010 рк матиме такий вигляд.
Для Ыдикатора частки експорту у державному експорт КиТвськоТ област функцiя розраховуеться:
цК1 (ы13) = 0,19 /1,86 + 0,17/1,71+0,16 /1,6 + 0,16/1,59+0,16 /1,6 + 0,15 /1,55 + 0,16/1,59
+ 0,15/1,48 + 0,4 /3,01 + 0,3 / 2,84
Для Ыдикатора частки iмпорту КиТвськоТ област у державному iмпортi за 2001-2010 роки, функ^я мае вигляд:
тк 1 (ы14) = 0,45 / 3,67 + 0,65 /4,15 + 0,67 /4,34 + 0,68 / 4,65 + 0,68 / 4,66 + 0,69 /76 + 0,68 / 4,6 +
+ 0,66/4,27 + 0,7/5,05 + 0,71/5,36
При складанн табличних експертних оцЫок даноТ функцiТ враховувалися обмеження по обсягах частки, спираючись на поняття «достатня частка експорту-iмпорту регiонiв у державному експортнмпорт товарiв» (вiд 4% до 30%), здмснювалися одночасно порiвняння iснуючих показникiв чисельностi населення регюну з вiдповiдними показниками провiдних краТн свiту.
Для розрахунку функцiй належност зовнiшньоекономiчноТ квоти достатньо знайти середне арифметичне квот експорту та iмпорту по одному аргументу.
Вщповщы значення для показника коефрента покриття експорту iмпортом вiдображенi на графiку (Рис. 3).
Вибiр необхiдних значень функцп розраховуеться за тiею ж схемою, що i в попереднiх прикладах.
Наступним кроком запропонованого алгоритму е розрахунок агрегованого коефренту вщкритост економки регiону К1. Для його розрахунку необхщно знайти показники вщповщних функцiй належностi для iмпортноТ квоти, експортноТ квоти, коефiцiент покриття iмпорту експортом, зовнiшньоторговельна квота, частка експорту регюну у державному експорт товарiв, частка iмпорту регiону у державному експорт товара по дослщжувалы-юму регюну. Нехай це буде КиТ'вська область.
0 0,5 1 1,5 2 2,5 3 3,5 4 4,5 5 5,5 6 6,5 7 7,5 8 8,5 9 9,5 10
Рис. 3. Графш функцп належност неч^ко! множини, що вщповщае поняттю
«найкращий коефiцieнт покриття»
Вiдповiднi значення функцiй належностi цього коефренту, що характеризуе вектор вiдкритостi економки регiону, наприклад у 2010 роц дорiвнюють. Икх (ип) = 0,88/22,6 експортна квота;
Икх (и12) = 0,05/65,89 iмпортна квота;
ИК! (и13) = 0,3/2,84 частка експорту регюну у державному експорт товарiв;
ИК! (и14) = 0,71/5,36 частка iмпорту регiону у державному iмпортi товарiв;
ИК! (и15) = 0,465/88,49 зовнiшньоторговельна квота;
Икх (и16) = 0,25/0,43 коефiцiент покриття iмпорту експортом;
Розрахуемо значення коефщенту вiдкритостi економiки КиТвськоТ областi у 2010 роцк
^ 0,88 + 0,05 + 0,3 + 0,71 + 0,465 + 0,25
К = —----------— = 0,44
1 6
Отже рiвень вщкритост економiки КиТвськоТ областi дорiвнюе 0,44.
Аналопчно наведеному прикладу знаходимо функцп належност та оцiнки
коефiцiентiв фЫансовоТ безпеки зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi регiону; со^ально-
правовоТ безпеки зовнiшньоекономiчноT дiяльностi регiону та ресурсно! безпеки зовнiшньоекономiчноT дiяльностi регюну.
На коефiцieнт фiнансовоT безпеки зовнiшньоекономiчноT дiяльностi регiону, на нашу думку, впливають наступнi чинники-iндикатори: валовий регюнальний продукт на душу населення, частка валового регюнального продукту в загальному обсязi ВВП краТни, вiдношення Ыоземних iнвестицiй до ВРП, вiдношення деб^орсько! та кредиторсько! заборгованостi регiону, вщношення iндексу iнфляцiT до темпу приросту ВРП.
Згщно запропоновано! методики задамо значення функцм належностi по даним Ыдикаторам та занесемо !х у таблицк
На малюнку 4 представленi графки функцiT належностi нечiтких множин, що вщповщають iндикаторам ВРП на душу населення та частка ВРП у ВВП кра!ни. Яю за зовышым виглядом майже однаковi але мають рiзнi градацiT.
о
Рис. 4. Графой функцп належностi нечiтких множин, що вiдnовiдають iндикаторам ВРП на душу населення та частка ВРП у ВВП краТни
Аналiз вихщних даних та порiвняння з аналопчними статистиками кра!н свiту пiдтвердив, що ц фiнансовi показники в 5-10 разiв меншi, нiж у провщних кра!нах. Тому шкала розроблялася згщно максимальних значень вщповщного ВРП за 10 роюв.
Табулювання функцiT належност вiдношення обсягу iноземних iнвестицiй до обсягу ВРП вщбувалося за припущенням, що для нормального рiвня юнування економiки та !! безпеки необхщно, щоб рiвень iнвестицiй вiдповiдав рiвню 5% вiд ВРП. Згiдно проведеного аналiзу дуже мало регiонiв вщповщають цм нормi, що суттево впливае на р1вень розвитку економки репонпв та краТни в цтому.
Рис. 5. Графш функцп належностi неч^ко'Т множини, що вiдnовiдаe поняттю «необхiдний рiвень iноземних iнвестицiй»
Графiк функцп належностi та вiдповiдна таблиця значень демонструють наближення цieT функцiT до лопстично! криво!. Ми не розглядали обмеження «зверху» вiдношення рiвня Ывестицм до ВВП, так як це питання на сучасному етап не актуально, але його також потрiбно враховувати. Для цього достатньо додати до
табличних значень додатковк У такому випадку крива залежност неч^коТ множини, що вщповщае поняттю «необхiдний рiвень Ыоземних iнвестицiй» буде наближатися до кривоТ Лаффера.
Важливим показником для вектора фЫансовоТ безпеки зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi ррегюну е iндикатор вiдношення iндексу Ыфляцп до темпу приросту ВРП».
Його пороговi значення змiнюються вiд 0 до 1. Але враховуючи, що даний показник для регюыв та краТни в цтому мае бiльш широк межi змiни, то в таблиц функцiТ належностi для даного Ыдикатора ми розглянули його в межах вщ -5 до 5. Графк даноТ функцiТ мае вигляд (рис. 6).
Рис. 6. Графш функцп належностi неч^ко! множини, що вiдnовiдаc поняттю «достатнiй рiвень вiдношення шдексу шфпяцп до темпу приросту показника ВРП»
Вiдношення дебiторськоТ до кредиторськоТ заборгованостi показуе (рис. 7), що ус нашi регiони мають борги в середньому на рiвнi 17%. З точку зору теорп «щеальним» вважаеться спiввiдношення один до одного, тому за показником найкращого значення функцп належност неч^коТ множини, що вщповщае Ыдикатору вщношення деб1торськоТ та кредиторськоТ заборгованосп взяли 1.
1,2 -
0,2
О 0,1 0,2 О.З О, л 0,5 0,6 0,7 0,8 О, Э 1 1,1 1,2 1,3 1.4 1,5 1,6 1,7 1,8 1,9 2
Рис. 7. Графш функцп напежност неч^ко! множини, що вiдnовiдаc шдикатору «вiдношення деб^орсько! та кредиторсько! заборгованостi регiонiв
Укра!ни»
Таким чином побудован функцiТ належностi дозволяють обчислити коефщент фiнансовоТ зовнiшньоекономiчноТ безпеки регiону. Розрахуемо цей показник для КиТвськоТ област за статистичними даними вiдвiдних iндикаторiв за 2010 рiк.
Вiдповiднi значення функцм належностi цього коефiцiенту, що характеризуе блок фЫансовоТ безпеки вщповщно розраховуються:
№Кг (и21) = 0,66/26,14 валовий регюнальний продукт на душу населення,
№Кг (и 22) = 0,5/4,16 частка валового регюнального продукту в загальному обсязi ВВП краТни;
№Кг (и23) = 0,99/3,91 вщношення Ыоземних iнвестицiй до ВРП;
тКх (и24) = 0,4/0,46 вщношення дебторськоТ та кредиторськоТ заборгованосп регiону;
т (и 25) = 0,92/5,5 вщношення iндексу iнфляцiT до темпу приросту ВРП;
Розрахуемо значення коефiцieнту фЫансовоТ безпеки зовнiшньоекономiчноT дiяльностi КиТвськоТ област у 2010 роцi:
0,66 + 0,5 + 0,99 + 0,4 + 0,92
К
5
0,69
Отже рiвень фiнансовоT безпеки зовнiшньоекономiчноT дiяльностi КиТвськоТ областi дорiвнюе 0,69.
Со^ально-правова безпека регiону залежить вщ впливу наступних чинникiв: рiвня митноТ полiтики, рiвня економiчноT свободи та бiзнес-культури в процесi здiйснення зовнiшньоекономiчноT дiяльностi.
Для оцiнки коефiцiенту со^ально-правовоТ безпеки регiону, що напряму впливае на Ытенсивнють зовнiшньоторговельних вiдносин як краТни, так i регiонiв ми створили загальну таблицю, яка базуеться на оцЫках iмпортного мита та середньоТ ставка на товари, рейтингу краТни за ктькютю документiв, необхщних для експорту товарiв, рейтингу за ктькютю документiв, необхiдних для iмпорту товарiв, середньоТ ставки мита, значення Ыдексу економiчноT свободи, обчисленого ИегИаде РоипЬаНоп.
Крiм даних iндикаторiв враховувався такий показик, як рiвень життя населення. 1ндекс розвитку людського потен^алу дорiвнюе 1, властивий краTнi, в яюй середня тривалiсть життя дорiвнюе 85 рокам (це фiксований верхнм порiг для всiх краТн), ВВП на душу населення (за паритетом кутвельноТ спроможност^ становить 40000 доларiв США (це також фiксована верхня межа для вах краТн), в яюй 100% населення е грамотними, а ва, хто досяг вщповщного вiку, вiдвiдують початкову або середню школу, навчаються у вищому або середньому навчальному закладi (це також незмЫний iндикатор для всiх краТн). Найближче сьогодн до цього показника знаходиться Норвепя, 1РЛП якоТ дорiвнюе 0,944. 1ндекс людського розвитку УкраТни за 2010 рiк дорiвнюе 0,724. Проте, якщо це значення скоригувати на нерiвнiсть, то воно впаде до 0,66, тобто через нерiвнiсть у розпод^ показниюв вимiрiв знизиться на 9,2%. Функцп належностi для вщповщних значень iндикаторiв наведенi у таблиц 5.
Таблиця 5.
Значення функцш належностi для основних iндикаторiв коефiцieнта сощально-правовоТ безпеки
и 31 Мк3(и31) и32 ткз(и32) и 33 Мкг (и33 ) и 34 Мк3 (и 35 ) и 35 ^35 (и, ) и 36 тк3 (и 36)
0 0 0 0 0 0 0 1 0 1 0 0
0,5 0,1 4 0,1 0,5 0,2 1 0,99 1 0,99 4 0,03
1 0,2 8 0,15 1 0,3 2 0,97 2 0,97 8 0,06
1,5 0,3 12 0,2 1,5 0,5 3 0,8 3 0,8 12 0,09
2 0,4 16 0,25 2 0,6 4 0,85 4 0,85 16 0,12
2,5 0,5 20 0,3 2,5 0,7 5 0,7 5 0,7 20 0,15
3 0,7 24 0,5 3 0,8 6 0,75 6 0,75 24 0,18
3,5 0,8 28 0,6 3,5 0,85 7 0,6 7 0,6 28 0,21
4 0,85 32 0,7 4 0,9 8 0,5 8 0,5 32 0,24
4,5 0,9 36 0,8 4,5 0,95 9 0,4 9 0,4 36 0,27
5 0,95 40 0,85 5 0,95 10 0,3 10 0,3 40 0,3
5,5 0,99 44 0,9 5,5 0,9 11 0,2 11 0,2 44 0,33
6 0,8 48 0,95 6 0,8 12 0,1 12 0,1 48 0,36
6,5 0,7 52 0,9 6,5 0,7 13 0,09 13 0,09 52 0,4
7 0,6 56 0,85 7 0,6 14 0,08 14 0,08 56 0,5
7,5 0,5 60 0,8 7,5 0,55 15 0,07 15 0,07 60 0,6
8 0,4 64 0,7 8 0,5 16 0,06 16 0,06 64 0,64
8,5 0,3 68 0,6 8,5 0,45 17 0,05 17 0,05 68 0,66
9 0,2 72 0,5 9 0,4 18 0,04 18 0,04 72 0,7
9,5 0,1 76 0,3 9,5 0,35 19 0,03 19 0,03 76 0,75
10 0,08 80 0,2 10 0,2 20 0,02 20 0,02 80 0,8
10,5 0,06 84 0,15 10,5 0,15 21 0,01 21 0,01 84 0,84
11 0,04 88 0,1 11 0,1 22 0,009 22 0,009 88 0,88
11,5 0,02 92 0,05 11,5 0,08 23 0,006 23 0,006 92 0,92
12 0,001 96 0,01 12 0,06 24 0,004 24 0,004 96 0,96
12,5 0,0008 100 0 12,5 0,04 25 0,002 25 0,002 100 1
13 0,0004 13 0,01 26 0,001 26 0,001
де и 31 - iмпортне мито, % ; и 32 - частка безмитного iмпорту, %; и 33 - середня ставка мита;
и 34 - рейтинг краТни за кiлькiстю докуентiв, необхiдних для експорту товарiв; и 35 - рейтинг краТни за кiлькiстю документв, необхiдних для iмпорту; и 36 - еередне значення iндексу економiчноТ свободи;
, ■ ■ I = 1,4 тк (и ) - значення функцil належностi, _
3 ] = 1,6
Розрахуемо загальний коефiцieнт соцiально-правовоТ безпеки краТни, вЫ буде константою для уах регiонiв у перiод, який дослщжуеться.
Е тк3(и 3г)
к 3 =
г=1
7
• = 0,99/5,8 + 0,9/51 + 0,6/7 + 0,75/6 + 0,5/8 + 0,7/71,6 + 0,54/0,74 = 0,71
Останнм коефщент у системi визначення Ытегрального показника зовнiшньоекономiчноТ безпеки регюыв е показник ресурсноТ безпеки зовнiшньоекономiчноТ дiяльностi регiонiв. Його ми розглядали в двох аспектах: ресурсна безпека iмпорту та ресурсна безпека експорту, що вщображеы в наступних Ыдикаторах:
- частка провщноТ краТни-партнера у загальному обсязi зовнiшньоТ торпвл^ по регiонах, %;
- питома вага iмпорту газу з одыеТ краТни, по регiонах, %;
- питома вага iмпорту продовольства у внутршньому споживаннi, по регiонах,%;
- питома вага наукоемноТ продукцiТ у товарному експорту по регiонах, %;
- частка експорту сiльськогосподарськоТ продукцп у загальному експортi, по регюнах, %;
- питома вага сировинного та низького ступеня переробки експорту (промисловост) у загальному обсязi експорту товарiв, по регiонах, %;.
Таблиця 6.
Значення функцiй належностi для основних iндикаторiв коефiцieнту
ресурсно! безпеки
и 31 Мк3 (и31 и 32 Мк,(и32) и 33 Мк3 (и33) и 34 Мк,(и 35 ) и 35 ^35 ) и 36 Мк3 (и36)
0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
5 0,5 5 0,5 5 0,5 5 0,3 5 0,5 5 0,6
10 0,6 10 0,6 10 0,7 10 0,5 10 0,6 10 0,
15 0,7 15 0,7 15 0,9 15 0,7 15 0,7 15 0,7
20 0,8 20 0,8 20 0,9 20 0,8 20 0,8 20 0,8
25 0,9 25 0,9 25 0,7 25 0,9 25 0,85 25 0,9
30 0,5 30 0,8 30 0,65 30 0,9 30 0,9 30 0,9
35 0,4 35 0,6 35 0,6 35 0,99 35 0,9 35 0,9
40 0,3 40 0,5 40 0,5 40 0,999 40 0,8 40 0,9
45 0,2 45 0,3 45 0,4 45 0,999 45 0,5 45 0,8
50 0,1 50 0,4 50 0,3 50 0,999 50 0,4 50 0,7
55 0,01 55 0,2 55 0,2 55 - 55 0,3 55 0,6
60 0,01 60 0,1 60 0,1 60 - 60 0,2 60 0,4
65 0 65 0,08 65 0,08 65 - 65 0,1 65 0,3
70 0 70 0,06 70 0,06 70 - 70 0,08 70 0,2
75 0 75 0,04 75 0,04 75 - 75 0,06 75 0,1
80 0 80 0,02 80 0,02 80 - 80 0,04 80 0
85 0 85 0 85 0,001 85 - 85 0,02 85 0
90 0 90 0 90 0 90 - 90 0,001 90 0
95 0 95 0 95 0 95 - 95 0,0005 95 0
100 0 100 0 100 0 100 - 100 0,0001 100 0
Для заданих значень юнують загально прийнят норми, крiм того вiдповiднi Ыдикатори порiвнювалися з показниками провiдних краТн свiту, на основi чого було розроблено шкалу функцй переваги за визначеними Ыдикаторами.
Отже, у таблиц 6:
и 31 - частка провщноТ краТни-партнера у загальному обсязi зовнiшньоT торгiвлi, по регiонах, %;
и32 - питома вага iмпорту газу з однiеT краТни, по регюнах, %;
и33 - питома вага iмпорту продовольства у внутршньому спожваннi, по регiонах, %;
и34 - питома вага наукоемноТ продукцiT у товарному експортi, по регюнах, %;
и35 - частка експорту стьськогосподарськоТ продукцiT у загальному експорт, по регiонах %;
и36 - питома вага сировинного та низького ступеня переробки експорту (промисловост) у загальному обсязi експорту товарiв, по регюнах, %;.
, . . г = 1~4
тк и) - значення функцп належност, _
4 1 = 1,6
Для прикладу розрахуемо коефрент ресурсноТ безпеки по КиТвський областi за статистичним показниками 2010 року:
Ё тк (и 4 г)
К 4 =
г=1
6
= 0,8 / 21,29 + 0,8 / 67,19 + 0,9 / 27,76 + 0,4 / 49,33 +
0,83/11? 67 + 0,89/29,017 = 0,77
Рiвень ресурсноТ безпеки зовнiшньоекономiчноT дiяльностi КиТвського регюну дорiвнюе 0,32.
Таким чином ми отримали ус складов^ що векторно описують рiвень зовнiшньоекономiчноT безпеки регiонiв УкраТни. Розрахуемо його Ытегральний коефiцiент для КиТвськоТ област.
/ =]^(1 + К])к' = (1 + 0,44)0 35 • (1 + 0,69)02 • (1 + 0,71)011(1 + 0,77)0 35 = 1,63.
' 1=1
Отже коефщент зовнiшньоекономiчноT безпеки КиТвськоТ област 1,63, що згiдно зi шкалою вщповщае задовiльному рiвню зовнiшньоекономiчноT безпеки.
На основi запропонованоТ методики нами було розраховано Ытегральы показники рiвня зовнiшньоекономiчноT безпеки усiх регiонiв на основi статистичних даних за 2010 рк (табл. 7). Отже, згщно проведеного аналiзу, 2 областi мають високий рiвень зовнiшньоекономiчноT безпеки, 11 областей мають достатнм рiвень, 1 область - середнiй рiвень безпеки, 9 - задовiльний i 4 областi - низький рiвень зовнiшньоекономiчноT безпеки.
Ытеграпьж показники рiвня зовшшньоекономiчноí безпеки репожв 2010 р.
Таблиця 7.
Регюн Промiжнi розрахунки 1нтегральний показник Рiень зовнiшньоекономiчноТ безпеки за шкалою
(к1 +1)0,35 (к 2 + 1)02 (к 3 +1)0,11 (к 4 + 1)0,35
АР Крим 1,13 1,10 1,06 1,18 1,55 достатнм
Вiнницька 1,14 1,05 1,06 1,19 1,49 низький
Волинська 1,16 1,08 1,06 1,24 1,64 задовтьний
Дыпропетровська 1,23 1,13 1,06 1,21 1,80 високий
Донецька 1,24 1,13 1,06 1,22 1,81 високий
Житомирська 1,14 1,09 1,06 1,17 1,53 достатнм
Закарпатська 1,11 1,09 1,06 1,19 1,52 достатнм
Запорiзька 1,20 1,10 1,06 1,20 1,68 задовтьний
1вано-Франювська 1,16 1,07 1,06 1,15 1,49 низький
КиТвська 1,14 1,11 1,06 1,22 1,63 задовтьний
Кiровоградська 1,13 1,08 1,06 1,18 1,52 достатнм
Луганська 1,20 1,09 1,06 1,12 1,56 достатнм
Львiвська 1,15 1,08 1,06 1,24 1,64 задовтьний
МиколаТвська 1,19 1,08 1,06 1,20 1,63 задовтьний
Одеська 1,17 1,09 1,06 1,22 1,64 задовтьний
Полтавська 1,22 1,11 1,06 1,20 1,72 середнм
Рiвненська 1,16 1,09 1,06 1,21 1,62 задовтьний
Сумська 1,18 1,07 1,06 1,18 1,59 достатнм
Терноптьська 1,08 1,06 1,06 1,21 1,46 низький
Харкiвська 1,17 1,10 1,06 1,22 1,66 задовтьний
Херсонська 1,12 1,07 1,06 1,23 1,56 достатнм
Хмельницька 1,13 1,07 1,06 1,25 1,60 достатнм
Черкаська 1,15 1,09 1,06 1,22 1,61 задовтьний
Черывецька 1,09 1,06 1,06 1,22 1,49 низький
Чернiгiвська 1,13 1,06 1,06 1,20 1,53 достатнм
м. КиТв 1,14 1,11 1,06 1,16 1,55 достатнм
м. Севастополь 1,11 1,10 1,06 1,22 1,57 достатнм
Висновки. Отже, в процес дослщження проблеми оцнки рiвня зовнiшньоекономiчноï безпеки репону було розглянуто cyTHicTb зовнiшньоекономiчноï безпеки, дослщжено систему iндикаторiв, яку було подтено на блоки (вiдкритiсть економки регiонy, фiнансова безпека, соцiально-правова безпека та ресурсна безпека) кожен з яких характеризуемся окремим набором показниюв. Ця система iндикаторiв дала можливють оцiнити кiлькiснi параметри i тенденцп зовнiшньоекономiчноï безпеки регiонiв
На основi аналiзy показникiв зовнiшньоекономiчноï безпеки репонв i проведених розрахyнкiв здiйснено оцнку безпеки регiонiв та визначено наступи ïï рiвнi: високий, достатнiй, задовтьний, середнiй та низький.
Здiйснено розрахунки та побудовано функцп належностi за видтеними iндикаторами для визначення зовнiшньоекономiчноï безпеки за перерахованими блоками.
Запропоновано методику розрахунку Ытегрального показника зовнiшньоекономiчноï безпеки регiонiв i на основi методики розраховано рiвень зовнiшньоекономiчноï безпеки репонв Украïни. Здiйснивши порiвняльний аналiз дiйшли висновку, що лише два репони мають високий рiвень забезпечення зовнiшньоекономiчноï безпеки це - Днпропетровська та Донецька областi, достатньому рiвню вiдповiдае лише одна область - Полтавська, 9 областей -середньому рiвню, задовтьному рiвню вiдповiдають 11 репонв i.чотири регiони займають низький рiвень - це Вiнницька, 1вано-Франквська, Тернопiльська та Чернiвецька.
Подальшi дослщження вбачаемо у розробц пропозицiй та наданн рекомендацiй щодо пiдвищення рiвня зовнiшньоекономiчноï безпеки регiонiв.
Лiтература
1. Закон Укра'1'ни «Про стимулювання розвитку регiонiв» в1д 08.09.2005 № 2850-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua /cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2850-15.
2. Економiчна безпека: навчальний посбник / за заг. ред. З.С. Варналiя. - К. : Знання, 2009. - 647 с.;
3. Шлемко В. Т. Економiчна безпека Укради : сyтнiсть i напрямки забезпечення : монографiя / В. Т. Шлемко, I. Ф. БЫько. - К. : Н1СД, 1997. - 144 с. -(Сер.»Нац. безпека»» ;
4. Мунтян В. I. Економiчна безпека Укради / B.I. Мyнтiян. - К. : Вид-во КВШ, 1998. - 462 с.
5. Методика розрахунку рiвня економiчноï безпеки Украïни [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:www.me.gov.ua
6. ГорбулЫ В. П. Засади нацюнально1 безпеки Укради [Текст] / В. П. ГорбулЫ,
A. Б. Качинський. 1нститут проблем нацюнально1 безпеки. - К. : 1нтертехнолопя, 2009. - 272 с. С.44
7. Сундук А.М. Економiчна безпека Укради в регiональномy вимiрi : дис. ... к.е.н. : 08.10.01. / Сундук Анатолм Миколайович ; НАН Укради, Рада по вивченню продуктивних сил Укради. - К., 2006. - 205 с
8. Чесноков А. В. Напрями змщнення зовнiшньоекономiчноï безпеки Укради за умов Ытефацп до GC // Актуальн проблеми економiки. - 2006. - №2(56). - С.120 -126
9. Андрейчиков А. В. Анализ, синтез, планирование решений в экономике / А.
B. Андрейчиков, О. Н. Андрейчикова. - М. : Финансы и статистика, 2001. - 368 с. : ил. - [учебное издание
