CC BY
19
УДК 351.81.085(477) О. I. Остапенко
Навчально-науковий шститут права та психологи Нацюнального ушверситету "Львiвська полггехшка",
д-р юрид. наук, проф., проф. кафедри адмшютративного та iнформацiйного права
ПРИНЦИПИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОТИДП ТЕРОРИЗМУ В УКРА1Н1
© Остапенко О. I., 2015
Розглядаються принципи правового регулювання протидп тероризму, Тх класифiкацiя, ознаки та особливость Пропонуеться авторське тлумачення принцишв протидп тероризму.
Ключовi слова: правовi принципи, тероризм, протидiя тероризму.
А. И. Остапенко
ПРИНЦИПЫ ПРАВОВОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ ПРОТИВОДЕЙСТВИЯ ТЕРРОРИЗМУ В УКРАИНЕ
Рассматриваются принципы правового регулирования противодействия терроризму, их классификация, признаки и особенности. Предлагается авторское толкование принципов противодействия терроризму.
Ключевые слова: правовые принципы, терроризм, противодействие терроризму.
О. I. Ostapenko
PRINCIPLES OF LEGAL REGULATION OF TERRORISM RESISTANCE IN UKRAINE
The article deals with the principles of legal regulation of terrorism resistance, their classification, features and peculiarities. The author of the article proposes his interpretation of the principles of terrorism resistance.
Key words: legal principles, terrorism, terrorism resistance.
Постановка проблеми. Сучасний стан протидп тероризму в Украш мае як практичш, так i теоретичш проблеми, дослщження та виршення яких е актуальними. Наявнють закршлених у нормативних актах принцишв, на яких побудована протидiя тероризму, потребуе нового за змютом тлумачення, вказуе на неповноту та формалiзм тд час 1х реалiзацп.
Мета роботи - проаналiзувати сутнють принцишв протидп тероризму, 1х класифшащю, ознаки та особливосп, що впливають на застосування цих принцишв.
Стан дослщження. Теоретичш напрацювання та аналiз принцишв протидп тероризму мають здебшьшого фрагментарний змют, що знайшло вщображення у наукових працях В. Б. Авер'янова, Ю. П. Битяка, А. В. Безверхова, В. В. Богуцького, В. М. Вакулича, В. О. Заросило, В. М. Зуя, В. А. Лшкана, А. Н. Сквозшкова та ш.
Виклад основних положень. Поняття та визначення принцитв е дуже рiзноманiтним за призначенням та сферою застосування. Це пояснюеться тим, що принципи сьогодт не мають однаковостi та ушверсальносп у регулюваннi суспiльних вiдносин. Науковий аналiз дiалектичного матерiалiзму, який начебто пояснюе логiчнiсть застосування принципiв, що характеризують протидiю у боротьбi з тероризмом, висувае закон едносп та боротьби протилежностей. Сутнють вказаного закону полягае у тому, що будь-який предмет, явище, процес - це едтсть протилежностей. О. Шептулш, дослщжуючи основнi закони дiалектики, звернув увагу на словесну конструкщю "едносп" та "протилежносп", яка, на його думку, е абсурдною як по частинах, так i загалом [1, с. 75]. Протилежносп, а саме: тероризм, терористична дiяльнiсть в умовах справдi демократичного суспiльства i держави не можуть бути у едносп. До того ж пропаганда принцитв боротьби з тероризмом за законодавством Росшсько! Федерацп свщчить, що ця абсурдтсть iснуе в реальнiй дiяльностi оргашв влади ще1 держави. Пропаганда захисту прав людини в Росiйськiй Федерацп, а також стввгтчизниюв, якi проживають за межами ще1 краши побудована на використанш протилежностей мiж закршленими принципами i реальними терористичними дiями по вiдношенню до Украши та шших держав.
Основою утворення принцитв у давт часи були звича!, традицп, обряди та моральнi норми, як були орiентованi на урегулювання рiзноманiтних суспiльних вiдносин, зокрема й таких, що спрямоваш на захист прав, свобод i законних штерешв людини. Термiн "принцип", який походить вщ латинського "рпп81ршш" [2, с. 452], потрiбно розумiти як сукупнють основних положень, правил, що визначають сутнють, властивостi та закономiрностi розвитку суспшьних вiдносин, зокрема й у сферi протидп тероризму. Важливими у нашому випадку е принципи права, як мають власне поняття, систематизащю, яка сприяе розумiнню 1х виникнення, закршлення та використання вiдповiдно до потреби суспшьного життя.
Загальносоцiальне походження правових принцитв не завжди вщображае потреби суспiльства у тiй чи шшш сферах людсько! життедiяльностi. На допомогу повинна приходити класифшащя/систематизащя принцитв, як повиннi передбачати сукупнiсть об'ективних i суб'ективних явищ, що взаемопов'язат мiж собою i мають вплив на зовтшню та внутрiшню сторони суспшьних вщносин. Протидiя тероризму на основi принципiв, закрiплених у нормах права, передбачае зовтшнш та внутршнш 1х вплив на боротьбу з тероризмом. Формування принцитв боротьби з тероризмом залежить вщ джерел, на основi яких вони розпочинають свое утворення та подальше закршлення. Ц джерела мають юторичну, щеолопчну, економiчну, полiтичну та соцiальну основи.
1сторичний аспект протиди боротьби з тероризмом потрiбно розглядати, починаючи з порушень моральних норм, якi стали основою для закршлення правових принцитв. Моральт норми у суспшьсти завжди орiентованi на повагу до людини, на захист И життя та здоров'я.
Полгтичний аспект формування принцитв протиди тероризму мютить не лише !х владне забезпечення через засудження та покарання ошб, якi займаються терористичною дiяльнiстю, але й дотримання справедливосп та об'ективностi в оцiнцi протиправно! поведiнки. Неповага до iнтересiв шших держав !х територiальноl цiлiсностi з боку Росшсько1 Федерацil проявляеться у категоричних вщмовах щодо повернення навгть невеликих територiй, якi ранiше належали шшим державам. Так, Латвiя тсля розпаду СРСР намагалась повернути у свою властсть Паталовський район (до 1940 року - Островський район), але отримала категоричну вщмову. М. Виноградов, автор статп "Как покупать друзей", наводить приклад щодо проблем, яю мае Естотя з проездом по автомобшьнш дорозi на дшянщ через Псковськi Печери. Щоб прокати по цш дорозi естонцям потрiбно двiчi перетинати свiй державний кордон. Рошя ввела на цiй дорозi спецiальний режим про1зду. 1снують литовсью зупинки на потязi, який слщуе з Москви до Калiнiнграда: iз вагонiв виходити заборонено [3, с. 8-9].
Полпичне стимулювання тероризму у недалекому минулому до громадян СРСР та шоземщв проводила КПРС. Звернемо увагу на тдрахунки, яю наводить професор статистики I. Курганов, за перюд вщ 1917 до 1959 року без вшськових витрат, лише вщ терористичного знищення, гноблення, голоду, велико1 смертностi в таборах, а також, беручи до уваги низький рiвень народжуваностi, загинуло близько 66,7 млн. людей [4, с. 387-388].
Сьогодш ми бачимо, що полгтична елгга Росшсько1 Федерацп у свош поведшщ до Украши використовуе агресивну "теорда вибору" [5, с. 545], нехтуючи мiжнародними i мiждержавними угодами щодо 11 територiальноl цiлiсностi, державного суверештету, а головне - посягае на права, свободи i законнi штереси украшського народу.
Економiчнi чинники i умови впливають на протидiю тероризму на пiдставi ди економiчних закошв та права власностi на знаряддя пращ i засоби виробництва. Посягання на право власносп людини i громадянина е одним iз найпоширешших проявiв тероризму, яке зачiпае штереси особи та держави. Полггична елгга РФ, захищаючи загарбницький характер сво1х дiй у сферi економiки, стверджуе, що вщсутнють визнання захоплених нею територш i створення на них марюнеткових держав (Абхазiя, Пiвдення Осеия, Нагiрний Карабах, Приднiстров'е) не е перепоною для цих "держав" вступати у мiжнародно-правовi вщносини та здшснювати зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть [6, с. 29].
Вплив щеологи на формування принцишв протидп тероризму повною мiрою залежить вщ життя людини та 11 розвитку. ДИ терориста або терористично! оргашзацп переслiдують певну мету, а щеолопя е пiдrрунтям, на якому будуеться терористична дiяльнiсть.
С. Семенюк, дослiджуючи феномен укра1нства, звертае увагу на сутнють характеру росiянина, який був сформований ще у давш часи: "... загарбання, нехтування сво1ми рiдними землями i водночас постшний, суто монгольський, майже манiакальний потяг до чужих земель стали провщною темою не тшьки зовшшньо1 полгшки московських царiв, а й дуже полгшчною рисою характеру будь-якого перешчного росiянина. Не вмiючи навести лад у своему власному дом^ вони постшно прагнуть потрапити до заможних хат сво1х сусiдiв, та ще й обов'язково так, щоб установити там сво! порядки" [7, с. 117].
1деолопя тероризму не дотримуеться таких принцишв, як: не вбивай людей; не кради; не знищуй майно; не посягай на власнють шших людей тощо. Релiгiю та И принципи терористи використовують для пояснення сво1х начебто справедливих дш по вщношенню до об'ектiв тероризму. 1деолопчною основою терористично1 дiяльностi е виправдання насильства, страху..., наявнють радикальних установок, спрямованих на обгрунтування та виправдовування насильства навiть за допомогою релтйних учень [8, с. 56].
Можна стверджувати, що виникнення принцишв протидп тероризму не мае спонтанного характеру. Населення кра1н та 1'х держави у рiзнi часи свого розвитку намагалися закрiпити вказаш принципи та надати 1'м юридичний змют з урахуванням 1'х найхарактершших ознак. Основними ознаками, якi властивi принципам протидп тероризму, е: юторизм, матерiалiзацiя суспiльних вiдносин у правов^ об'ективна зумовленiсть принципiв, iдеологiчний змют суспшьно1 свiдомостi, нормативна регулятивнiсть принцишв тощо. Ознака юторизму принципiв протидп тероризму свщчить про те, що щ принципи за сво1м змютом i призначенням повиннi вiдповiдати юторичним умовам розвитку суспiльства i держави, способу життя людей, !х потребам. За словами В. Устшова, одшею з важких перепон е подолання загальновщомо1 заяви про те, що "терорист для одного - для шшого борець за свободу" [9, с. 8]. Вказаний "штамп" важко подолати у свщомосп як окремо1 людини, так i у суспшьствг
Матерiалiзацiя суспiльних вiдносин у правовi як ознаки, що характеризуе принципи протидп тероризму, свщчить про необхщнють !х безпосереднього формулювання у нормах права на основi Конституцil Украши та законiв Укра1ни, що регламентують питання боротьби з тероризмом. Так, пункт 10 ст. 2 закону Украши "Про нацюнальну гвардда Украши" передбачае участь у спещальних операщях iз знешкодження озброених злочинцiв, припиненш дiяльностi непередбачених законом военiзованих або збройних формувань (груп), органiзованих груп та злочинних оргашзацш на територп Укра1ни, а також у заходах, пов'язаних iз припиненням терористично1 дiяльностi [10].
Ознака об'ективно1 зумовленостi принцишв протидп тероризму передбачае розумшня тероризму не лише як антисуспшьного явища, але й суспiльно небезпечно1 дiяльностi, яка, за словами В. Лшкана: "... полягае у свщомому, цшеспрямованому застосуваннi насильства. з метою досягнення злочинних цшей" [11, с. 125]. Аналопчною за змiстом може бути надзвичайна ситуащя соцiально-полiтичного характеру, яка пов'язана з дiями терористичного i антиконституцiйного спрямування, вчинення або реальное' загрози вчинення терористичного акту [12, с. 537].
В. Заросило, анатзуючи основт напрями зовшшньо1 полiтики Украши [13], звертае увагу на те, що одним Î3 завдань зовшшньо1 полiтики Украши е застосування сво1х Збройних сил у випадках збройно1 агресiï проти не1 та будь-яких iнших зазiхань на свою територiальну цiлiснiсть та недоторкатсть державних кордонiв [14, с. 31]. Теорiя пiзнання сутностi тероризму передбачае об'ективний процес боротьби з ним, беручи до уваги стввщношення мiж природою появи цього антиподу та вщношенням до нього людей, суспшьства, держави загалом [15, с. 12-18].
1деолопчний змiст ознаки принципiв протиди тероризму характеризуе наявтсть системи шформацшно-виховного впливу на локалiзацiю, блокування та знищення моральних, релiгiйних, фiлософських поглядiв та iдей, за допомогою яких пропагуеться необхщтсть вчинення терористичних акпв, а також реалiзуються iнтереси та цш терористiв.
Нормативно-регулятивний змiст принцитв протиди тероризму необхщно вбачати у ï^ обов'язковому та владному характера який передбачае загальнi правила поведшки людей у надзвичайних умовах тд час проведення антитерористичних заходiв. Так, А. Гор наводить слова голови оргатзаци "Мiжнародна антитерористична едтсть" О. Дичека про те, що "... суспшьство повинно бути уважним, слщкувати i повiдомляти про пiдозрiлих ошб, вiд яких можливо очiкувати вчинення терористичних акпв на територiï Украши" [16]. Ми зазначали про необхщшсть класифшаци/систематизаци принцитв протиди тероризму на основi юнуючих у правовiй наущ пiдходiв. Функцiональна спрямованiсть iснуючих класифшацш принципiв, як правило, подiляеться на загальносощальт та юридичнi принципи. Остант класифiкуються/систематизуються на загальноправовi, мiжгалузевi, галузевi та структурнi (або принципи правового регулювання).
Загальносоцiальнi принципи можуть мати самостшне нормативно-правове закрiплення та визначати програми i завдання розвитку суспшьства та держави. Прикладом загальносощальних принцитв сьогодт е: Декларащя про державний суверенитет Украши вщ 16 липня 1990 року [17]; Акт проголошення незалежносп Украïни вiд 24 серпня 1991 року [18].
Вказат принципи передбачають захист територiальноï цiлiсностi Украши, ïï державного устрою, а також захист прав людини та ïï основних свобод, вщповщно до вимог €вропейськоï конвенци про захист прав людини та ïï основних свобод [19]. Важливими у нашому випадку е мiжнароднi принципи, як доповнюють змют загальносоцiальних принципiв i сприяють протиди тероризму. Це:
1. Виршення м1жнародних cnopie мирними засобами - держави виршують спори мiж собою мирними засобами так, щоб не пщдавати загрозi мiжнародний мир та безпеку i справедливють. Закрiплений у пункп 3 ст. 2 Статуту ООН як один iз його основних принцитв. До процедури мирного врегулювання спорiв належать: переговори, обслщування, посередництво, примирення, судовий розгляд.
2. Добровтьне виконання мiжнародних зобов 'язань вiдповiдно до загальнодержавного MimMyMy мiжнародно-правових стандартiв. У пункп 2 ст. 2 Статуту ООН зазначено, що усi члени ООН добросовюно виконують узяи на себе за цим Статутом зобов'язання, щоб забезпечити ушм 1'м у сукупносп права та переваги, яю випливають з належностi до ООН.
3. Невтручання у внутршт справи держави. Суб'ектам мiжнародного права забороняеться втручання у внутршню компетенцiю будь-якоï держави, однак вiн не зачшае застосування примусових заходiв на пiдставi роздiлу VII Статуту ООН, коли юнуе загроза миру чи його порушено або вчинено акт агреси.
4. Рiвноправнiсть i самовизначення народiв. Уа народи мають право вшьно, без втручання ззовт, визначати власний полгтичний статус i здiйснювати свш соцiальний, економiчний та культурний розвиток.
5. Суверенна рiвнiсть держав. Згщно з цим принципом у мгж^родному спiвтовариствi уш держави незалежнi стосовно одна одноï та юридично ргвнг, що виражаеться в однакових для у^х правах та обов'язках [20, с. 741-744].
Б. Мелих, розглядаючи принципи i форми ствробпництва Украши з шститущями Ради Свропи щодо захисту прав людини, звертае увагу на важливють та утверсальтсть принципу дотримання прав людини та ïï захисту вщ злочинних посягань [21, с. 24-26].
Серед юридичних принцишв загальноправовi найближаються до положень, яю сформованi в Конституци Украши i передбачають гарантiï захисту прав громадян пiд час проведення антитерористичних заходiв. Передусiм це: законнють та неухильне дотримання прав i свобод людини та громадянина; невщворотшсть покарання за участь у терористичнш дiяльностi [22]. Майже аналогiчну класифшащю загальноправових принципiв пропонують автори пщручника "Адмшютративне право Украïни. Академiчний курс" [23, с. 80-84].
Мiжгалузевi та галузевi юридичнi принципи не мають чiткого визначення у сферi протиди тероризму. Повною мiрою вони взаемно доповнюють один одного, мають однаковi джерела появи та майже подiбнi ознаки, властивостi i функцiï. Наприклад, це стосуеться ст. 3 "Принципи дiяльностi Нацiональноï гвардiï Украïни" закону Украши "Про нацюнальну гвардiю Украши" [10], ст. 3 закону Украши "Про прокуратуру", у якш йдеться про засади дiяльностi прокуратури [24].
Структурш або спецiальнi правовi принципи е засобами, за допомогою яких регулюються суспшьш вiдносини та закршлюеться правовий зв'язки мiж принципами та об'ектами правового регулювання. До структурних принцишв правового регулювання протидп тероризму можна зарахувати таю:
1. Принцип законносп правового регулювання протидп тероризму, який передбачае дотримання та реалiзацiю вщносин, що регулюють дiяльнiсть суб'екпв у боротьбi з тероризмом (органи державно1' влади i управлшня, спецiальнi пiдроздiли тощо). Протидiя тероризму з боку оргашв державно1' влади i управлшня повинна здшснюватися у межах сво1'х повноважень, керуючись при цьому виконанням дш правового, оргашзацшного, забезпечувального змiсту лише на основi i пiдставi закону.
2. Принцип централiзацiï у керiвництвi протидiею тероризму. Вказаний принцип е одним з важливих у досягненш успiхiв у боротьбi з тероризмом. Управлiння суб'ектами боротьби з тероризмом на основi вертикального тдпорядкування сприяе ефективному використанню сил i засобiв для протиди тероризму. Повною мiрою цей принцип передбачае единоначальнють у керiвництвi силами i засобами, як залучаються до проведення антитерористично1' операцiï. Сьогоднi ми бачимо, що вщповщно до ст. 5 закону Украши "Про боротьбу з тероризмом", Мшстерство оборони Украши, органи вшськового управлшня, з'еднання та вiйськовi частини Збройних сил Украши фактично шдпорядковаш Антитерористичному Центру при Службi Безпеки Украши (СБУ). У той самий час Антитерористичний Центр (утворений Указом Президента Украши вщ 11 грудня 1998 року) покликаний здшснювати лише координащю суб'екпв, яю залучаються до боротьби з тероризмом. Тим бшьше, що цей орган (Антитерористичний Центр) створений при СБУ Украши у такому складк штаб, мiжвiдомча координацшна комюя, регюнальш координацшш групи. Як бачимо, принципи централiзацiï та единоначальностi у протидiï тероризму використовуються не повною мiрою. В окремих випадках юнуе колективна вщповщальнють, що здебiльшого призводить до безвщповщальносп та невиконання заходiв, передбачених для протиди тероризму. Можна зазначити, що у цьому випадку не дотримуеться принцип розмежування компетенци мiж суб'ектами проведення антитерористично1' операцiï.
Позитивним у цьому вщношенш е спiльний наказ МВС Украши, Генерально1' прокуратури Украши та СБУ Украши "Про затвердження 1нструкци про порядок превентивного затримання в райош проведення антитерористично1' операцiï ошб, причетних до терористично1' дiяльностi, та особливого режиму досудового розслщування в умовах военного, надзвичайного стану або у райош проведення антитерористично1' операцп" вщ 26 серпня 2014 року № 872 / 88 / 537, що виданий вщповщно до ст. 14 закону Украши "Про боротьбу з тероризмом" щодо превентивного затримання у райош проведення антитерористично1' операцп ошб, причетних до терористично1' дiяльностi, на термш понад 72 години [22].
Варто зауважити, що превентивне затримання ошб, причетних до терористично1' дiяльностi, як правило, здшснюють представники силових структур на пiдставi обгрунтованих доказiв щодо майбутньо1' протиправно1' поведiнки особи. Здебiльшого для суб'екпв, якi здiйснюють превентивне затримання, проблемним стае питання щодо обгрунтування затримання та з'ясування причетносп особи до терористично1' дiяльностi. Законодавець у нашому випадку не деталiзуе змюту вказаних термiнiв. У тлумачному словнику украшсько1' мови термiн "обгрунтовувати" пояснюеться як висування на пщтвердження будь-яких переконливих доказiв, фактiв [25, с. 909].
Доказами згщно зГ ст. 251 Кодексу Украши про адмшютративт правопорушення (КУпАП) е будь-яю фактичт дат, на основГ яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлюе 1'х наявшсть чи вщсуттсть [26]. Оцшка доказГв вщбуваеться послщовно пщ час провадження по справГ на основГ внутрштх переконань посадово1' особи (ст. 252 КУпАП). Цг переконання повинт бути вмотивованими та вщповщати вимогам чинного законодавства, що в умовах превентивного затримання особи, яка може бути причетна до терористично1' дГяльносп, здшснювати доволГ проблематично.
З боку законодавця вщсутне пояснення термша "причеттсть" до правопорушення, який потрГбно тлумачити, як дГяльтсть, що не сприяе вчиненню злочину, але пов'язана з ним [27, с. 47]. Ми вважаемо, що причеттсть до терористично1' дГяльносп потрГбно розумГти як готування до злочину та замах на злочин. Беручи до уваги, що з боку особи, яка тдозрюеться у тероризмг виконуються активш пщготовчГ ди (пщшукування або пристосування засобГв чи знарядь, усунення перешкод, а також шше умисне створення умов для вчинення злочину (ст. 14 Кримшального кодексу Украши). Превентивне затримання особи запобГгае вчиненню замаху на вчинення терористичного акту, навГть якщо при цьому злочин не був доведений до кшця з причин, що не залежали вщ ïï волГ (ст. 15 Кримшального кодексу Украши) [28].
До системи принцитв боротьби з тероризмом належать:
1. Комплексне використання з щею метою правових, полГтичних, сощально-економГчних, шформацшно-пропагандистських та шших можливостей запобГгання тероризму.
2. Прюритетнють захисту прав i життя осГб, як наражаються на небезпеку внаслщок терористичноï дГяльносп.
3. Поеднання гласних i негласних методГв боротьби з тероризмом.
4. Нерозголошення вГдомостей про технГчнГ прийоми i тактику проведення антитерористичних операцш, а також про склад ï^ учасниюв.
5. СпГвробГтництво у сферГ боротьби з тероризмом з шоземними державами, ï^ правоохоронними органами i спещальними службами, а також з мГжнародними органГзацГями, якГ здГйснюють боротьбу з тероризмом [22].
Дискусшним у цьому вщношенш е закршлений у ст. 2 закону Украши "Про мобшзацшну пГдготовку та мобшзащю" принцип про додержання прав громадян [29]. Пщ час дiï цього закону настають обмеження конституцшних прав i свобод громадян.
Дотримання та реалГзащя вказаних принцитв матиме позитивний результат у боротьбГ з тероризмом за умови врахування особливостей сучасного тероризму. Особливостями, яю сприяють пщвищенш суспГльнГй небезпецГ вГд вчинених терористичних дш, необхГдно вважати: збГльшення кшькосп вчинених терористичних актГв; пГдвищення рГвня органГзованостГ у дГях терористичних груп, оргашзацш; високий рГвень матерГально-технГчного i фшансового забезпечення дГяльностГ терористГв; збшьшення кГлькостГ людських жертв та матерГальних цГнностей вГд терористичноï дГяльностГ; ширший перелГк об'ектГв, на якГ посягають терористи; розширення соцiальноï бази тероризму.
Висновки. Тероризм, терористична дГяльшсть сьогоднГ е одшею з глобальних проблем, яю стоять перед людством. 1снуючГ пояснення тероризму та терористичноï дГяльностГ е недостатшми, про що свГдчить низька ефектившсть дГяльностГ органГв державноï влади i управлшня. До того ж крок за кроком теоретичш напрацювання, практичний досвщ у проведеннГ антитерористичних операцш сприяе ефективтшому застосуванню та дотриманню принцитв протиди тероризму, з'ясуванню його сучасних особливостей та рГзновидГв (сепаратистський тероризм, юламський тероризм, тероризм анархютГв, мГжнародний тероризм), використання яких спрямоване на залякування людей, дескридитащю та посягання на конституцшний лад в державГ, на посягання територiальноï цГлГсностГ краïни.
1. Шептулин А. Основные законы диалектики. - М., 1966. - 211 с. 2. Новий украгнський тлумачний словник. Близько 20000 ^iв i словосполучень [текст] / укл. Н. Д. Кусайюна, Ю. С. Цибульник; заг. ред. д-ра фтол. наук, проф. В. В. Дубчинського. - Харюв: Книжковий клуб "Клуб амейного дозвыля", 2003. - 608 с. 3. Виноградов М. "Как покупать друзей" /
Международный ежемесячник / Украина : Совершенно секретно. - 2015. - № 01(308). - январь 2015. - С. 8-9. 4. Солженицын А. Архипелаг ГУЛАГ : роман / А. Солженицын; под ред. Н. Солженицыной. - Харьков: Книжный Клуб "Клуб Семейного Досуга"; Белгород: ООО "Книжный клуб, Клуб семейного досуга", 2014. - 1280 с. 5. Краткая философская энциклопедия. -М. : Прогресс; Энциклопедия, 1994. - 576 с. 6. Сквозников А. Н. Применение права непризнания государственных образований // Вестник Самарской гуманитарной академии (С. 21-29) / Серия: Право. - 2013. - № 1 (13). -236 с. 7. Семенюк С. Феномен украгнства / С. Семенюк. - Льв1в: Апрюр1, 2013. - 664 с. 8. Безверхов А. Г. "Терроризм" и "Террористический акт" : Криминологический и юридический анализ // Вестник Самарской гуманитарной академии (С. 53-56). / Серия: Право. -2013. - № 1 (13). - 236 с. 9. Устинов В. В. Международный опыт борьбы с терроризмом // "ЮрлитинФОРМ". - 2002. - 557 с. 10. Закон Украши "Про нацюнальну гвардт Украгни": чинне законодавство iз змтами та допов. / станом на 17 березня 2014 року (в1дпов1дае офщ. текстовi). -К. : Алерта, 2014. - 20 с. 11. Лткан В. А. Боротьба з тероризмом у визначеннях та поняттях / В. А. Лткан. - К. : Магiстр-ХХI ст., 2009. - 162 с. 12. Адмiнiстративне право: тдруч. // Ю. П. Битяк (кер. авт. кол.) В. М. Гаращук, В. В. Богуцький та т. : заг. ред. Ю. П. Битяка, В. М. Гаращука, В. В. Зуй. - Х. : Право, 2010. - 624 с. 13. Про основт напрями зовнiшньоï полтики Украгни: Постанова Верховног Ради Украгни вiд 2 липня 1993 року № 3360-Х11 // Вiдом. Верх. Ради Украгни. - 1993. - № 37. - Ст. 379. 14. Заросило В. О. Адмiнiстративно-правовий мехатзм забезпечення участi пращвниюв оргатв внутрштх справ Украгни в мiжнародних миротворчих операщях: монографiя. - Черкаси: Видавець Беденко В.П., 2009. - 414 с. 15. Теория познания: в 4 т. -Т. 2: Социально-культурная природа познания / АН СССР. Ин-т философии; под ред. В. А. Лекторского, Т. И. Ойзермана. - М. : Мысль, 1991. - 478 с. 16. Гор А. Кому выгодны терракты в Украине / Сегодня. - 2014. - 25 декабря. 17. Декларащя про державний суверентет Украгни вiд 16 липня 1990 року № 55-XII // Вiдом. Верх. Ради УРСР. - 1990. - № 31. - Ст. 429. 18. Акт проголошення незалежностi Украгни вiд 24 серпня 1991 року № 1427-XII // Вiдом. Верх. Ради Украгни. - 1991. - № 38. - Ст. 502. 19. Европейская конвенция о защите прав человека и основных свобод от 4 ноября 1950 года. - Донецк: "Донецкий мемориал", 2000. - 40 с. 20. Великий енциклопедичний юридичний словник. - 2-ге вид., перероб. i доп. / за ред. Ю. С. Шемшученка. -К. : Вид-во "Юридична думка", 2012. - 1020 с. 21. Мелих Б. В. Державна полтика ствробтництва Украгни з Радою Свропи в галузi захисту прав людини (2000-2005 р.р.) : монографiя. -Тернотль: Крок, 2012. - 210 с. 22. Про боротьбу з тероризмом: Закон Украгни вiд 20 березня 2003 р. № 638-IV // Вiдом. Верх. Ради Украгни. - 2003. - № 25. - Ст. 180. 23. Адмiнiстративне право Украгни. Академiчний курс: тдруч.: у 2-х т. - Т. 1: Загальна частина /ред. кол. В. Б. Авер'янов (гол.). - К. : Видавництво "Юридична думка", 2004. - 5843 с. 24. Закон Украгни "Про прокуратуру": у редакцИ' Закону № 1697-У 11 вiд 11 жовт. 2014року (офщ. текст). - К. : Паливода А.В., 2014. -112 с. - (Закони Украгни). 25. Новий тлумачний словник украгнськог мови: у 4-х т. - Т. 2 /уклад.: проф. В. В. Яременко, канд. фтол. наук О. М. Слтушко. - К. : Видавництво "Аконт", 2000. - 911 с. 26. Кодекс Украгни про адмiнiстративнi правопорушення: чинне законодавство Украгни зi змтами та доповненнями станом на 20 вересня 2013 р. (вiдповiдаe офщтному текстовi). - К. : "Центр правовог лiтератури", 2013. - 240 с. 27. Украгнський радянський енциклопедичний словник: у 3-х т. -Т. 3 / Головна редакщя украгнськог радянськог енциклопедИ - К.: АН УРСР, 1968. - 854 с. 28. Кримiнальний кодекс Украгни: чинне законодавство Украгни: зi змтами та доповненнями станом на 13 червня 2013 року. - К. : ПАЛИВОДА А.В., 2013. - 212 с. - (Кодекси Украгни). 29. Про мобмзацтну тдготовку та мобмзацт: Закон Украгни вiд 21 жовтня 1993 р. № 3543-Х11 // Вiдом. Верх. Ради Украгни. - 1993. - № 44. - Ст. 416.
