CC BY
15
М. М. Кучерук
ПРЕВЕНТИВНИЙ АНТИТЕРОРИСТИЧНИЙ ДОСВ1Д ЦИВШЬНОГО НАСЕЛЕННЯ ЯК УМОВА ЗАПОБ1ГАННЯ ТЕРОРИЗМУ
У статт1 розглянуто превентивний антитерористичний досв1д цившьного населення як умову запобггання тероризму. Шляхом анал1зу науково лтератури показано взаемозв'язок основних аспектгв антитерористичног д1яльност1: протид1я тероризму, профшактика тероризму, превентивний антитерористичний досв1д цившьного населення. На основ1 синтезу теоретичних 1дей запропоновано визначення поняття превентивного антитерористичного досвгду цившьного населення, розкрито суть цього поняття та структуры особливост1.
Клю^о^^ слова: тероризм, превенщя тероризму, превентивний антитерористичний досв1д.
Постановка проблеми. Антитерористична дiяльнiсть становить сукупшсть оргашзованих дш, спрямованих на нейтралiзацiю як негативних наслщюв, так i самих намiрiв суб'екпв до вчинення терористичних акцш, тобто на профшактику тероризму. Одним iз головних аспекпв ще'1 дiяльностi е цившьне населення, вiд ставлення до тероризму та вмшь йому протидiяти залежить успiх антитерористично'' дiяльностi. З огляду на сказане актуальною е оргашзащя вщповщно'' антитерористично'1 пiдготовки цившьного населення, тобто формування у них превентивного антитерористичного досвщу. З щею метою доцшьно теоретично обгрунтувати суть i змiст поняття -превентивний антитерористичний досвщ мирних громадян.
Аналгз останнгх дослгджень г публгкацгй. Сучасний сплеск тероризму в свт та Укра'ш, вiдсутнiсть единого офiцiйного юридичного тлумачення даного явища стимулюе учених всього св^у придiляти йому все бшьшо'1 уваги. Особливий iнтерес викликають працi iноземних учених В. В^юка, С. Кара-Мурзи, Б. Корз'е та ш. Серед сучасних вiтчизняних теоретичних праць заслуговують на увагу розробки В. Глушкова, В. Емельянова, В. Крутова, Г. В. Завiрухи та шших. Одним iз головних аспекпв покращення боротьби з тероризмом значна частина науковщв вбачають у оргашзацп на державному рiвнi проведення антитерористичних заходiв, в першу чергу профшактичного характеру. На думку науковцiв I. М. Рижова, В. А. Лшкана, В. В. Остроухова та шших, до антитерористично'1' дiяльностi необхщно залучити нових суб'ектiв - громадськi структури, при цьому розробивши органiзацiйнi заходи, спрямоваш на проведення з ними вщповщно'' осв^ньо-навчально'' пiдготовки, тобто формування в них превентивного антитерористичного досвщу.
Мета статтг розглянути превентивний антитерористичний досвщ цившьного населення як умову запоб^ання тероризму. Завдання публшацп: дослщити взаемозв'язок основних аспекпв антитерористично'1 дiяльностi: протидiя тероризму, профiлактика тероризму, превентивний антитерористичний досвщ цившьного населення; визначити суть поняття превентивного антитерористичного досвщу громадян, розкрити його структуры особливосп; обгрунтувати важливють формування превентивного антитерористичного досвщу цившьного населення з урахуванням низки правових принцитв.
Виклад основного матергалу. Iсторiя становлення держав та формування мiжнародних вщносин свщчить про наявшсть на всiх етапах розвитку цившзаци чинника сили. Вiйни за територ^, за релiгiю, заради слави i демонстрацп могутностi були буденшстю. З розвитком св^ово'' цившзацп керiвники iмперiй крiм використання
армп намагалися урiзноманiтнювати методи досягнення вищезазначеного, в тому числi утримання тдконтрольними завойованi народи, зокрема шляхом тдкупу, рiзноманiтних заколотiв, шантажу та залякуванням. Вщомо, що саме створення та поширення в певному середовищi можновладцями страху приносило для них найкращий результат. Найбiльш жахливими прикладами е створення египетськими фараонами засухи для окремих регюшв краши шляхом перекриття водних каналiв, перемiщення американцями коршного населення Америки в резервацп - територи малопридатнi для проживання, запровадження католицькою церквою ш^зицп, створення Радянською владою ГУЛАГу та Голодомору, фашистами - Освенщуму та Голокосту, здшснення таемними армiями НАТО у тслявоенш часи в Gвропi теракпв i приписування даного лiвим оргашзащям. Зазначене породило жах у цших поколiнь, забезпечувало беззаперечне сприйняття дшчо'1 влади.
Незважаючи на те, що в минулому застосування методiв насильства було набагато жорстоюшими i кривавим, саме трете тисячол^я вважаеться стол^ям тероризму. Проблема терористично'1 загрози в сучасному свт отримала статус глобально:!, вiдповiдно жодне суспiльство не мае повно! впевненостi у власнiй безпещ, навiть за наявностi сил та засобiв, що протидiють тероризмовi у всш рiзноманiтностi його проявiв. Тероризм став настшьки популярним у св^овш полiтицi, що полiтики активно використовують його у сво'1'х передвиборних програмах. При цьому вказаний термiн вщомий майже кожному iндивiдууму планети, однак однозначного офщшного його тлумачення не юнуе. Крiм того, США, посилаючись на право на самооборону, офщшно оголосили про можливiсть нанесення ними збройних ударiв по базам терориспв на територп тих держав, яю 1'х фiнансують чи активно тдтримують. Зазначимо, що Рада Безпеки ООН визнала за США таке право.
Вважаеться, що тероризм - це зручний шструмент боротьби з прогресивними та опозицшними силами, а також незручними пол^ичними режимами. Слщ при цьому звернути увагу на те, що незалежно вщ обраного пщходу до явища, яке дослщжуеться, акти тероризму визнаються ефективним насильницьким методом, способом дш, тактикою, засобом виршення рiзноманiтних конфлiктiв, iнструментом досягнення рiзнопланових цiлей, в тому числi, для здобуття влади та грошей [4, с. 481]. Представники будь-яко! пол^ично! елiти або керiвники держави приховано пщтримуючи (створивши) терористичну органiзацiю (оргашзацп) можуть досягти вищезазначеного результату, при цьому залишаючись демократами та борцями за мир.
Це свщчить про дiалектичний взаемозв'язок тероризму i влади, яю виростають один з шшого. Тобто можна стверджувати, що тероризм буде юнувати доти, поки юнуватиме влада.
Науковцi тероризм доволi часто вщносять саме до проблем, яю загрожують iснуванню цивiлiзацii й навт життю на планетi. З цим не можна не погодитися, оскшьки розквгг тероризму хронологiчно припадае на перюд початку процесiв свiтовоi глобалiзацii та формування системи глобального управлшня, який за своею природою е пол^ичним i стратегiчним менеджментом. До його функцш належать вироблення та реалiзацiя найбiльш загальних всесвiтнiх стратепчних рiшень [6, с. 126-127].
Тероризм як сощально-пол^ичне явище динамiчно розвиваеться, мае надто складну структуру, багатовшову ютор^, нацiональнi, релiгiйнi й регюнальш особливостi.
За даними великого тлумачного словник сучасно'1 укра'1нсько'1 мови терор -надмiрна жорстокiсть стосовно до кого-небудь; залякування, тероризм - здшснення, застосування терору; дiяльнiсть i тактика терориспв [2, с. 1242], тактика - способи, прийоми досягнення певно'1 мети [2, с. 1229]. З огляду на зазначене та наявного практичного досвщу можна стверджувати, що засобами (методами) залякування е
використання терору - сощально-побутового, eK0H0MÏ4H0ro, релiгiйного, eTHi4Horo, бомбового, комп'ютерного, шформацшного, ядерного, екологiчного, полiтичного, класового тощо. З вищевикладеного можна зробити висновок, що суть тероризму -насильство або погроза його вчинення з метою залякування та створення нестабшьносп в певнш сощальнш груш чи у суспшьсга для досягнення бажаного для терориспв розвитку подш - революци, дестабшзацп суспiльства, розв'язання вшни з iноземною державою, здобуття незалежносп деякою територieю, падiння престижу влади, полГтичних поступок з боку влади та ш.; а тероризм це:
- стратепя досягнення мети на основi свiдомого породження будь-якими методами терору, або погрозою вчинення ïx, атмосфери страху, створення нестабiльностi в певнш сощальнш груш чи у суспшьсга;
- щеолопя, заснована на вiрi в можливiсть перебудови суспшьства з використанням насильства i викликаного ним невротичного страху.
Потрiбно зазначити, що щеолопя тероризму ушверсальна, вона може грунтуватися на iдеяx землГ, рщно1 кровi, нацГï, релт1 i вщповщно бути нацiоналiстичного, анарxiчного, релшйного, сепаратистського спрямування тощо. У цьому контекст поняття «щеолопя тероризму» тлумачимо як систему радикальних (революцшних) поглядГв, iдей, переконань, цiнностей та установок, що виражають iнтереси терористичних груп (оргашзацш), цГлГ, програми 1хньо1 насильницько'1' дГяльностГ, спрямовано'1' на змГну юнуючих суспГльно-полГтичних чи соцГокультурних вГдносин терористичними способами. Зокрема, елементи насильства в рГзний час виявляли себе в рГзних традицшних ГдеологГях: лГвих (наприклад «Червоних Бригад» у 1талп), нащональних (оргашзацп ЕТА в 1спанп), правих (терору перГоду Велико'1' Французько'1' буржуазно1 революци) тощо.
Проблема тероризму е загальною, тому що вГн робить своею жертвою будь-яку людину навГть без усякого його зв'язку з ворогами терориспв. Тим бшьше, що сьогодш на кожну копГйку тероризму витрачаються мГльйони доларГв антитерористГв без видимих устхГв. Тому суспГльству необхщно подумати про тГ механГзми тероризму, якГ не входять до компетенцп силових структур, але знання яких може виявитися корисшше, нГж дорог! силовГ операцп [7, с. 65].
В. Майоров цтком слушно зазначае, що запобiгання тероризму мае полягати у виявленш, усуненш, нейтралiзацiï, локалiзацiï й мiнiмiзацiï дм тих чинниюв i причин, якi або породжують тероризм, або сприяють йому [5. с. 10]. Однак за окресленого пщходу до превенцп тероризму поза увагою залишаеться такий важливий аспект ïï, як формування превентивного АТД цивтьного населення.
Захистити себе вщ небезпеки погроз, у тому чист й вiд терористично!' дiяльностi, -це бажання кожно!' людини. За твердженням психолога М. Кришталя й правознавця В. Строгого, боротьба з тероризмом (у контексп мiнiмiзацiï його руйшвних наслiдкiв) мае починатися з тдготовки населення до дiй в особливих умовах, що супутш проведенню терористами терористичного акту - захоплення заручниюв, пiдпалу, вибуху, застосування отруйних речовин i т. ш. та лжвщацп його наслiдкiв, зокрема й у разi провокацiï техногенних катастроф. Оргашзащя та проведення просвiтницьких i практично-навчальних заходiв з метою подготовки населення до дiй в умовах терористичного акту пщпорядковуються метi зменшення ризику виникнення непрямих жертв терористичного акту [3, с. 50]. Для того щоб члени сустльства адекватно сприймали стратеги антитерористичноï дiяльностi, важливо формувати в них вщповщний превентивний антитерористичний досвщ цивiльного населення, який мае бути складником антитерористичноï пол^ики держави. Необхiдно врахувати органiзацiю здшснення превентивних заходiв щодо захисту можливих жертв теракпв, а
також запоб^ання можливост потрапляння наших громадян в мережу терористичних оргашзацм, стати виконавцем злочинних дм. За лексикографнчним джерелом, превентивний - який попереджае що-небудь, запобiгаe чомусь; а превен^я -запобiгання злочинам [2, с. 919]. Вказану дiяльнiсть доцтьно проводити на основi загальнолюдських цшностей: прагнення до правди i справедливости турботи про життя та здоров'я; поваги до традицм свого та шших народiв; здатностi до прац та самодисциплiни; чесностi та гщносл; миролюбностi i доброзичливостi. Крiм того, необхщно враховувати вщповщш аспекти життедiяльностi суспiльства, якi впливають на формування особистостк iсторичний; релiгiйний; етнiчний; мовний; расовий; територiальний; правознавчий.
Аналiз наукових джерел свщчить, що антитерористична подготовка цивiльних громадян дослiджена недостатньо, вона розглядаеться переважно в працях педагопв i психолопв вiдiрвано вiд протидй' тероризму, хоча цi поняття й процеси з позицп забезпечення державно!' безпеки спiввiдносяться як часткове i цте. У тлумаченнi антитерористичного досвщу важливо розум^и базове поняття "досвщ". За психологом М. Варiем, досвщ - це знання, умшня, навички, звички, цшносл, соцiальнi установки, як людина набувае в процесi соцiалiзацiï [1, с. 166]. Досвiд шдивщуума формуеться, поза iншим, шляхом передавання й опанування сустльного досвiду. Важливою особливiстю досвiду людини е те, що вш впливае на функцюнування характеру (постiйних психологiчних рис особистостО, який виявляеться в поведiнцi, дiяльностi, ставленнi до людей, речей, заходiв та iн., i на спрямування особистосл, тобто мотиви поведiнки ïï, цiлi, переконання.
Ураховуючи зазначене, пiд превентивним антитерористичним досвiдом (далi -ПАТД) цивтьноУ людини розумiемо штегративне особистiсне новоутворення, яке складаеться з мотивацмного, когнiтивного, операцiйно-дiяльнiсного, емоцшно-цшшсного та рефлексiйного компонентiв, що е умовою попередження терористичних проявiв, запоб^ання дiям терористiв, протидiï ïхнiй небезпечшй дiяльностi й забезпечуе безпеку людини в екстремальних ситуа^ях. Потрiбно пщкреслити, що всi компоненти ПАТД мають духовне начало. Основу мотивацiйного компонента ПАТД становлять насамперед потреби особистост в умовах своеУ безпечноУ життедiяльностi; внутрiшнi мотиви до дiяльностi з попередження й запоб^ання тероризму, зокрема за допомогою iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй (1КТ); iнтерес до антитерористичних тренiнгiв профтактичного спрямування; прагнення до миру, до нових знань, умшь, навичок щодо превенцй' тероризму; переконання в тому, що терористична дiяльнiсть загрожуе сустльству й державнiй безпецi; установка на ствпрацю зi спецiальними службами, професмним завданням яких е протидiя тероризму тощо. Когнiтивний компонент - це сукупшсть знань цивтьноУ особи, необхщних Уй у життi для попередження й запоб^ання терористичним проявам. Структурно-змктовими складниками цього компонента е таю елементи: знання поняттевих ознак тероризму, знання причин зародження тероризму й шляхiв усунення його, знання конкретних способiв протидй' цьому небезпечному явищу та iншi знання, виробленi людством щодо протидй' тероризму. Таю знання формують у свщомосл людей когштивш конструкти - схеми, моделi антитерористичного змюту, вони, з одного боку, необхщш для сприймання й розумшня масивiв iнформацiУ про тероризм i антитерористичну дiяльнiсть, а з шшого -задають програму iндивiдуальноУ поведшки в ситуацiях превентивно!' антитерористичноУ дiяльностi. Завдяки когнiтивному компоненту ПАТД людина усвщомлюе, якi загрози для сусптьства й людства загалом несе тероризм, у чому
особливост сучасного тероризму, як запоб^ати терористичним проявам тощо. Рiвень превентивного антитерористичного досвщу особистостi прямо залежить вщ рiвня опанування вiдповiдних знань. На базi цих знань формуються специфiчнi навички, умiння (вони презентують iнший, операцiйно-дiяльнiсний, компонент): завдяки застосуванню таких знань громадяни вчаться аналiзувати рiвень терористичних загроз у певному репош, розумiти й оцiнювати шформа^ю про тероризм, порiвнювати дм терорислв, розв'язувати соцiальнi конфлiкти та ш. Отже, превентивний антитерористичний досвiд насттьки багатоаспектний, що пiзнати його природу, функцп на основi мотивацiйного й когштивного компонентiв неможливо.
Операцiйно-дiяльнiсний компонент ПАТД складаеться з низки навичок, умшь, компетентностей, необхiдних для оргашзацп практично!' дiяльностi (репродуктивно! i творчо'О з метою попередження терористичних аклв i запобiгання 'м. Серед вщповщних навичок, умiнь, компетентностей можна видтити двi групи - загальнi i спецiальнi (див. табл. 1.). Елементи цього компонента дають змогу будувати конструктивы стосунки з шшими людьми, розв'язувати конфлжтш ситуацп, шукати компромат рiшення проблем тощо. Емоцiйно-цiннiсний компонент ПАТД становить уявлення про со^альш норми, особислсш психiчнi характеристики (стресостммсть, безконфлiктнiсть, позитивне емоцiйне ставлення до св^у, емоцiйна вiдвертiсть, толерантнiсть), цшшсш орiентацií, що виражають емоцiйно-цiннiсний стан особи в ситуа^ях терористичних загроз. Вщ рiвня розвитку цього компонента залежить толерантна поведшка людини в со^ум^ вибiр активно' життево' позицп, внутрiшне несприйняття агресп, тероризму тощо. Рефлексшний компонент ПАТД передбачае самоаналiз суб'ектом як носiем антитерористичного досвщу власних намiрiв, антитерористичного свiтогляду, емоцшних реакцiй, ставлення до реалiй, механiзмiв прийняття рiшення в умовах терористично' загрози, поведiнкових шаблонiв, дiяльностi щодо попередження, запобiгання терористичним актам, а також продуклв цiеí дiяльностi з метою переосмислення сво'х психiчних сташв, способiв дм, вчинкiв, результатiв та ш. У межах сформованого превентивного антитерористичного досвщу особистост iснуе певна вщповщшсть мiж наведеними компонентами та мiж елементами в системi компоненлв. Усi вони тiсно пов'язанi й утворюють змiстову структуру ПАТД
Таблиця 1.
Превентивний антитерористичний досвщ особи:
операцШно-д'шльшсний компонент
Операцшно-д1яльшсш складники ПАТД Загальн1 Спец1альн1
Ум1ння - умшня володiти логiчними операцiями (аналiзувати, порiвнювати, узагальнювати, висувати припущення, оцшювати, класифiкувати); - умiння створювати шформацшну базу даних; - умiння дiяти за зразком; - умшня щентифшувати певну дiяльнiсть як терористичну; - умшня нейтралiзувати ситуацiю страху, терористичну ютер^; - умiння надавати шформащю, необхiдну для виконання антитерористично! дiяльностi; - умiння прогнозувати
- умшня приймати нестандарты рiшення в проблемних ситуацiях; - риторичш вмiння; - рефлексiйнi вмшня; - умiння самоконтролю й саморегулювання можливi сценарп розвитку терористично'1 загрози; - умiння розв'язувати сощально-пол^ичш, нацiональнi, мiжконфесiйнi конфлiкти
Компетентност1 - компетентнiсть з шформащйноi безпеки; - щншсно-смислова; - соцiокультурна; здоров'язбережувальна; - комушкативна - володшня правилами поведiнки й способами емоцшного саморегулювання в небезпечних ситуащях; - здатнiсть виявляти, попереджувати терористичш злочини; - готовнiсть до виявлення й подальшого усунення причин, умов, що сприяють здiйсненню терористично'1 дiяльностi; - готовнiсть не пiддаватися залякуванню, що застосовуеться для розв'язання конфлштв терористичними методами
У наш час особливо''' актуальност й цiнностi набувае цтеспрямована, оргашзована робота з формування превентивного антитерористичного досвд мирних громадян. Поняття «формування превентивного антитерористичного досвд цивiльного населення» розглядаемо як комплекс заходiв, спрямованих на планомiрне забезпечення органами державно!' влади, iншими державними структурами, органами мюцевого самоврядування, пiдприемствами, установами й оргашзащями накопичення досвiду мирних громадян щодо попередження й запобiгання терористичнш дiяльностi в умовах мирного часу. Одним iз завдань щеУ роботи е формування в громадян позитивного ставлення до антитерористичних заходiв.
Формування превентивного антитерористичного досвщу цившьного населення мае вщбуватися з дотриманням низки правових принцитв: принципу законностi, принципу дотримання прав i свобод людини, принципу права людини на життя, принципу права людини на безпеку принципу прюритетносп попереджувальних антитерористичних заходiв та ш. Цi принципи становлять органiзацiйно-правовi основи превенцп тероризму й визначають шляхи вдосконалення правових норм щодо протидп йому вщповщно до антитерористичних штереав i потреб людини (суспшьства) жити в безпечному середовищь
Пiдсумовуючи, зазначимо, що врахування окресленого в статт взаемозв'язку понять: протидiя тероризму - профiлактика тероризму - антитерористичний досвщ цивiльного населення е необхщним i перспективним в оргашзацп боротьби з тероризмом на державному рiвнi. Осмислення сутi й складно! структури поняття превентивного антитерористичного досвщу дасть змогу спланувати оргашзацшно-правовi заходи, пов'язаш з застосуванням шляхiв i методiв формування цього досвщу. У подальшому дослiдження варто спрямувати на вивчення проблеми формування
превентивного антитерористичного досвд цивiльного населення Kpi3b призму правових принципiв.
Список використаноТ лiтератури
1. Варiй М. Й. Психолопя : навч. поаб. / М. Й. Варiй. - 2-ге вид. - Ки'''в : Центр учбово!' л^ератури, 2009. - 288 с.
2. Великий тлумачний словник сучасно!' украшсько''' мови / уклад. i гол. ред. В. Т. Бусел.
- Ки'в : Iрп1нь : ВТФ «Перун», 2001. - 1440 с.
3. Кришталь М. А. Актуальш питання антитерористично!' пiдготовки фахiвцiв цивiльного захисту / М. А. Кришталь, В. I. Строгий // 1мперативи розвитку цивЫзацп. - 2013. - №1.
- С. 50-51.
4. Кубальський В. Н. Умови формування теророгенност со^альних систем та законодавство Укра'ни [Електронний ресурс] / В. Н. Кубальський, I. М. Рижов // Форум права. - 2013. - №2. - С. 480-486. - Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/index.htm
5. Майоров В. В. АдмЫстративно-правовий статус суб'еклв протидп терроризму в Украшк автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 Адмшктративне право i процес; фшансове право; шформацшне право / Володимир Володимирович Майоров; Нац. ун-т бюресурав i природокористування Укра'ни. - Ки'в, 2010. - 24 с.
6. Рижов I. М. Щодо перспектив удосконалення концепцш та оптимiзацil' стратегiй боротьби з тероризмом / I. М. Рижов // Юридичний науковий електронний журнал. -2014. - №3. - С. 126-129.
7. Юрьев А. И. Политическая психология терроризма [Электронный ресурс] / А. И. Юрьев // Психология и психопатология терроризма. Гуманитарные стратегии антитеррора : сб. ст. / под. ред. М. М. Решетникова. - Санкт-Петербург : ВосточноЕвропейский шститут Психоанализа, 2004. - 352 с. - Режим доступу : http://kitaphane.tatarstan.ru/file/antiterror.pd
Стаття надшшла до редакцп 24.05.2015 р. M.М. Kucheruk
PREVENTIVE COUNTER-TERRORIST EXPERIENCE OF CIVILIANS AS A CONDITION FOR
PREVENTION OF TERRORISM
The article deals with preventive antiterrorism experience of civilians as a condition of preventing terrorism. Relationships of key aspects of anti-terrorism are showen by the analysis of scientific literature: counter-terrorism, prevention of terrorism, preventive counterterrorist experience of civilians. Proposed definition of preventive counter-terrorist experience of civilians is based on the synthesis of theoretical ideas, and the core of this concept and structural features are taken.
Preventive counter-terrorist experience of civilians (hereinafter - PCE) is an integrative personal growths consisting of motivational, cognitive, operational-active, emotional-value and reflective components being as prerequisite of prevention of terrorist acts, fighting their dangerous activities and ensures human security in extreme situations. It should be emphasized that all PCE components have spirituality. The basis of the motivational PCE component are primarily consist of individual needs in terms of their safe life; internal motivation to work on prevention of terrorism, through information and communication technologies (ICT); preventive counter-terrorism training direction interest; the wish for peace, for new knowledge and skills on prevention of terrorism; the belief that the terrorist activities threatening to the security of the state and the public; work on cooperation with the special services which professional task is counter terrorism and etc. The cognitive
component - is a set of civilian knowledges, which are vital necessary to prevent terrorist acts. Structural and semantic parts of this component are following: knowledge of the conceptual signs of terrorism, the knowledge of the causes of the emergence of terrorism and ways to overcome them, knowledge of specific ways to counter this dangerous phenomenon and other knowledge in order to overcome it, produced by mankind against terrorism. Such knowledges forming in people's minds cognitive constructs - circuits, antiterrorist content models, on the one hand, they are necessary for the perception and understanding of the amount of information on terrorism and counter-terrorism activities, and on the other hand -they sets an individual behavior program in situations of preventive counter-terrorist activities. Through cognitive PCE component person is aware exactly what threats to society and humanity as a whole are carries by the terrorism, what features of modern terrorism, how to prevent terrorist demonstration and others. The level of preventive counterterrorism experience of the individual depends on the level of mastery of relevant knowledge. On the basis of its knowledges specific skills, abilities are formed (they represent other operationally-activity component): using of such knowledges citizens learn to analyze the level of terrorist threat in a particular region, understand and assess the information on terrorism, to compare the actions of terrorists, solve social conflicts and others.
Operational-activity PCE component consists of a number of skills, abilities, competencies required for the organization of practice activity (reproductive and creative) in order to prevent acts of terrorism and its prevention. Elements of this component allows to build constructive relationships with others, resolve conflicts, to seek compromise solutions of problems etc. Emotionally-value PCE component is an idea about social norms, personal psychological characteristics (stress resistance, absence of conflict, positive emotional relationship to the world, emotional honesty, tolerance) values, expressing the emotionally-value state of the person in situations of terrorist threats. The development level of this component depends on tolerant human behavior in society, the choice of active life position, internal rejection of aggression, terrorism and etc.
PCE reflective component provides for self-examination subject as a carrier of counter-terrorism experience their own intentions, antiterrorist ideology, emotional reactions, attitudes to reality, mechanisms of decision making under terrorist threat, behavioral patterns, preventive activities, terrorist attacks prevention and the products of this activity in order to rethink their mental states, modes of action, actions, results etc.
Key words: terrorism, prevention of terrorism, preventive counter-terrorism experience.
УДК 343.123
В. Л. Ортинський
ЕФЕКТИВН1СТЬ ТА Д1СВ1СТЬ ОКРЕМИХ ПРЕВЕНТИВНО -ПРИМУСОВИХ ЗАХОД1В КРИМ1НАЛЬНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
З прийняттям Кримтального процесуального кодексу Украгни у 2012 роц1, зазнав iстотних зм1н iнститут запоб1жних заход1в, з'явилися нов1 види заход1в процесуального примусу, що i призвело до актуальностi до^дження особливостей застосування запобiжних заходiв. Дана стаття присвячена особливостям застосування запобiжних заходiв до оЫб, як1 тдозрюються, обвинувачуються у вчинены злочит.
