CC BY
22
Petuk M.I., Tokar N.E. Estimation of fiscal efficiency of income tax of individuals
This article describes the role of income tax people in shaping the budgets of all levels. Analyzed the main results introduction of a progressive tax scale. A well defined future directions for improving the current system of taxation.
Keywords: personal income, tax rebates, tax benefits, income tax of individuals, fiscal efficiency.
УДК 658.8 Доц. Н.Я. Петришин, канд. екон. наук -
НУ "Львiвська nолiтехнiка "
ПРИНЦИПИ ПРОЦЕСНО-СТРУКТУРОВАНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ЯК СИСТЕМИ, ЩО РОЗВИВАСТЬСЯ
На шдставi проведених дослщжень систематизовано рiзномаштш принципи менеджменту. О^м того, вперше виокремлено принципи процесно-структуровано-го менеджменту як новггньо! управлшсько! системи, що розвиваеться i поеднуе в со-бi кшька рiзних за сутшстю пiдходiв. Також у робот розкрито сутшсть та прикладне значення виокремлених принцитв.
Ключовг слова: принципи; процесно-структурований менеджмент; управлшсь-кi системи, що розвиваються.
Постановка проблеми та п зв'язок iз важливими науковими та практичними завданнями. Ефективна управлшська д1яльнють тдвищуе продуктивнють тдприемств та суспшьства загалом. При цьому менеджмент виконуе три основш функцп: економ1чну (тдвищення ефективност вироб-ництва, можливють уникнення фшансових потрясшь); сощальну (зниження р1вня сощально! напруженосп); зовшшньоеконом1чну (змщнення позицп ор-гашзацп у м1жнародному середовищ1) [1, с. 47-50]. Проте сучасш умови, в яких функцюнують в1тчизняш тдприемства, висувають до управлшських систем вимоги значно вищого р1вня. Ддтримання юнуючих конкурентних по-зицш тдприемств та 1х подальше збереження, - це вже не бажана цшь управлшсько! д1яльносп, а об'ективна необхщшсть сьогодення. Сучасш умови гос-подарювання 1з 1х нестабшьшстю та м1нливютю, стр1мким розвитком глобаль зацшних та штеграцшних процешв потребують формування нових управлшських шдход1в, спрямованих на забезпечення довгострокових перспектив розвитку. Саме процесно-структурований менеджмент створюе базу для такого ефективного управлшня тдприемствами з огляду на те, що мае комплек-сний характер 1 поеднуе у соб1 процесний, системний, динам1чний та функць ональний тдходи, формуючи штегральну цЫснють. Особливе защкавлення викликають принципи формування ще! новггньо! парадигми менеджменту в контексп дослщження 11 як управлшсько! системи, що розвиваеться.
Аналiз останшх наукових досл1джень з дослвджуваноТ проблеми та визначення питань, що не виршеш. Огляд публжацш за проблемою вказуе на недостатшсть розкриття проблеми принцитв процесно-структурованого менеджменту як управлшсько! системи, що розвиваеться. Науковщ розгляда-ють принципи менеджменту загалом. При цьому без уваги залишаеться пи-тання процесно-структурованого менеджменту та принцитв його формування та реал1зацп.
А. Кредюов, С. Панченко, В. Кредюов зазначають, що в лiтературi стосовно проблематики управлшсько1 дiяльностi i в тдприемницькш практи-цi поняття "принципи менеджменту" використовуегься у найрiзноманiтнiших контекстах i значеннях. Поняття "принцип" у переважнш бiльшостi випадкiв означае rрунтовнi тдвалини т1е1 чи шшо1 дiяльностi [1, с. 138-139].
П. Друкер видшяе таю принципи менеджменту: орiентацiя менеджменту на людину; культурна природа менеджменту; штегрування штере-сiв пращвниюв оргашзацп навколо загальних цiлей; розвиток здiбностей усiх працiвникiв оргашзацп та ефективне 1х використання на вшх рiвнях менеджменту; поеднання комушкацш мiж працiвниками та 1хньою шдивщуаль-ною вiдповiдальнiстю; уникнення спрощених пiдходiв до визначення ефек-тивностi менеджменту за допомогою показникiв продажу, прибутку тощо; результатiв дiяльностi органiзацiя досягае лише за власними межами, в сере-довищ^ з яким важливо будувати вiдносини спiвробiтництва [1, с. 143-145].
О. Кузьмш, О. Мельник, вважають, що принципи менеджменту (цшес-прямованiсть, урахування потреб та штерешв, iерархiчнiсть, взаемозалеж-нiсть, динамiчна рiвновага, економiчнiсть, активiзацiя, системнiсть, единов-ладдя) на засадах застосування закошв i закономiрностей менеджменту вь дображають прикладний характер управлiння органiзацiями [2].
Мета роботи. Поставлена проблема, недостатнш рiвень 11 висвiтлення та вирiшення в лиературних джерелах визначили такi цш дослiдження: ви-окремити принципи процесно-структурованого менеджменту як системи, що розвиваеться; розкрити 1х сутнiсть та прикладне значення.
Виклад основного матер1алу досл1дження з науковим авторським обГрунтуванням отриманих результат1в. Розглянемо детальшше деякi принципи процесно-структурованого менеджменту як управлшсько! системи, що розвиваеться, використання яких в умовах сьогодення е особливо акту-альним, враховуючи постiйнi змiни динамiчного середовища функцюнуван-ня. До них пропонуеться вщнести: синергетичний принцип необоротностi змiн, принцип нелшшносл, досяжностi, зовнiшнього доповнення, принципи економiчностi, ефективностi та оптимальностi, об'ективносп, системностi, динамiчноl рiвноваги, адаптацп, принцип доцшьносп формування ново1 ди-сипативно1 структури, iсторизму, перiодичностi, залежного розвитку, специ-фiчностi розвитку та сощально1 спрямованостi розвитку.
Синергетичний принцип незворотносп змiн Грунтуеться на тверджен-ш про те, що виникнення нових параметрiв порядку вважаеться подiею, що не мае зворотного руху, а елементи, яю поеднались у поди в новш формi ко-операцп, набувають нових властивостей, вiдповiдно i 1х роз'еднання приводить до яюсних змiн структури системи управлшня [3; 4]. Синергетичний принцип незворотносп змiн поширюеться на функцiонування ушх управ-лiнських систем, зокрема i процесно-структурованого менеджменту, й вияв-ляеться у тому, що будь-якi поди певною мiрою, тим чи шшим чином, здiйснюють вплив на систему менеджменту в оргашзацп i приводять до пев-них 11 яюсних змiн, як позитивних, так i негативних.
Принцип нелiнiйностi, тобто нее^валентносп минулого, тепершньо-го та майбутнього системи управлшня дуже тiсно пов'язаний iз синергетич-
ними щеями багатоварiантностi шляхiв розвитку, незворотностi розвитку, ви-бору з можливих альтернатив. У складних нелiнiйних управлiнських системах результат не обов'язково пропорцшний докладеним зусиллям, адже i нез-начними зусиллями можна досягти значних перетворень [3; 4]. Процесно-структурований менеджмент, безумовно, спрямований на оргашзацшний роз-виток пiдприeмств, що, як вщомо, полягае у довгостроковiй робот з удоско-налення процесiв виршення проблем та оновлення пiдприемств за допомо-гою агента змiн шляхом ефектившшого спiльного регулювання, з виокрем-ленням культурних постулатiв, теорп i технологи прикладно! науки про пове-дiнку. Органiзацiйний розвиток пiдприемств не вщбуваеться лiнiйно за зазда-лепдь визначеним напрямом, оскiльки i управлшсьга процеси на тд-приемствi не залишаються у незмiннiй формi, а шддаються постiйному кори-гуванню, оптимiзуванню вiдповiдно до змiн умов функцюнування.
Принцип досяжностi визначае межi визначення цшей заданим умовам експертування [5; 6]. Так, наприклад, принцип досяжност керовано! системи в процесно-структурованому менеджмент визначае умову наявносп у керу-ючо! системи вiдповiдних механiзмiв та важелiв впливу.
Принцип зовнiшнього доповнення е своерщним теоретичним шдгрун-тям мехашзму компенсацп наслiдкiв, що спричинеш невiдворотною неповно-тою формалiзованих схем управлшня. Щд зовнiшнiм доповненням розумтоть сукупнiсть неформальних процедур коригування формалiзовано одержаного управлiнського рiшення i введення екзогенних параметрiв в управлiнську модель [5; 6]. У процесно-структурованому менеджмент повною мiрою вико-ристовують елементи управлiння екзогенного походження, що покликан покращити та гармонiзувати управлшську систему на пiдприемствi та забез-печити оптимiзування прийнятих в 11 межах управлшських рiшень з метою максималiзацil рiвня пристосування до зовшшшх умов функцiонування та пiдвищення економiчноl ефективностi в сучасних умовах господарювання.
Загалом ефективнiсть е вiдношенням результату до затрат. Отже, ефективним вважають таке управлшня, яке дае змогу забезпечити максимшь зацiю вiдношення отриманого результату до понесених затрат. Як вщомо, принцип оптимальносп полягае у виборi найкращого варiанта управлшсько-го ршення, дотримання оптимального спiввiдношення мiж результатом i затратами тощо [7]. Принципи економiчностi, ефективностi та оптимальносп найбiльш вiдображаються у системi процесно-структурованого менеджменту пiд час прийняття управлшських ршень. Економiчна ефективнiсть процесно-структурованого менеджменту вщображае економiчнi результати дiяльностi пiдприемства за певно! системи управлшня [2, с. 226-227]. Загальновщомо, що економiчна ефективнiсть характеризуеться показниками, яга вщобража-ють побудову та особливосп функцiонування систем менеджменту ^апазон менеджменту, рiвень автоматизацп робочих мюць управлiння, рiвень техшч-но! озброеносп управлiнцiв, рiвень розроблення iнструктивного та нормативного матерiалу), а також показниками, яга вщображають результати виробни-чо-господарсько! дiяльностi (обсяг реалiзацil продукцп та послуг, прибуток, собiвартiсть, рентабельшсть, рiвень лiквiдностi, коефiцiенти фшансово! неза-лежностi, автономп тощо).
Принцип об'ективносп полягае у об'eктивностi наукового дослщжен-ня, вивченнi об'ективних закономiрностей розвитку явищ управлiння. Основною е вимога, щоб методи дослiдження i позицiя дослiдника не впливали на одержат результата [8]. Наочним прикладом застосування принципу об'ективносп може бути робота незалежних експерпв над дослщженням сис-теми процесно-структурованого менеджменту на шдприемствь З метою за-безпечення об'ективносп у спостереженнi та формуванш висновкiв про стан, будову та функцюнальш особливостi системи процесно-структурованого менеджменту на шдприемст мае бути застосований незалежний пiдхiд експер-пв до вказаного дослiдження iз оперуванням науково обгрунтованими, адек-ватними та доцшьними у визначенiй ситуацп (вщповщних умовах функщ-онування) методами.
Принцип системност передбачае виокремлення певно1 системоутво-рювально1 властивостi, яка об'еднуе елементи управлшсько! системи в едине цше, в систему зв'язкiв, у структуру. При цьому враховують зв'язки i вщноси-ни iз середовищем [8]. Процесно-структурований менеджмент охоплюе всю систему загалом, включаючи внутрiшнi та зовшшш взаемозв'язки, взаемоза-лежностi мiж складовими елементами. Для будь-яко1 системи, зокрема i управлшсько!, характерними е таю властивосп: цiлiснiсть, елементнiсть, iерар-хiчнiсть, iзольованiсть, множиннiсть, цiлеспрямованiсть, емерджентшсть.
Успiшнiсть функцiонування будь-яко1 оргашзацп перебувае у прямш залежностi вiд величини нагромадженого нею потенцiалу. Пiд потенщалом оргашзацп тут треба розумiти здатшсть оргашзацп успiшно сприймати усi змши зовнiшнього середовища. Принцип динамiчноl рiвноваги означае, що потенцiал кожно1 оргашзацп, у формуваннi якого задiяна управлшська система, мае постiйно перебувати в динамiчнiй рiвновазi iз ушма факторами зов-нiшнього середовища функцюнування як прямо1, так i непрямо! ди [7; 9].
Важливу роль в умовах динамiчного середовища функцюнування вь дiграе принцип адаптацп, що означае пристосування. Характерна особливють цього принципу - здаттсть управлшсько! системи, зокрема i системи процес-но-структурованого менеджменту, до самоналагодження у разi змiни характеристик об'екта управлшня. По сутi, залежно вiд зовшшшх умов у системi процесно-структурованого менеджменту з метою найкращого управлiння об'ектом змшюеться спосiб функцiонування системи або !! структура.
Принцип доцшьносп формування ново! дисипативно! структури (та-ко!, що виникае спонтанно). Якщо у сташ рiвноваги !! елементи поводять себе незалежно один вщ одного, то пiд впливом енергетично! взаемодп з навко-лишнiм середовищем щ елементи починають дiяти узгоджено, при цьому мiж ними виникае взаемодiя та кореляцiйнi зв'язки [10]. Формування таких дисипативних структур в системi процесно-структурованого менеджменту мае надзвичайно важливе прикладне значення, адже так! структури в системi менеджменту дають змогу забезпечити максимальну чутливiсть управлшсько! системи до рiзноманiтних проявiв зовнiшнього впливу на органiзацiю. Та-ка пiдвищена чутливiсть до зовшшшх факторiв дае змогу адаптувати систему управлшня до зовшшнього середовища функцюнування шдприемства.
1сторизм, принцип шдходу до дiйсностi як до TaKoï, що розвиваеться в чаш, припускае розгляд об'екта як системи, закономiрностей його розвитку [8]. 1снують рiзнi пiдходи до менеджменту, яю iсторично сформувались у те-орп та практицi функцiонування органiзацiй, а саме: функщональний, ситу-ацiйний, системний, динамiчний, процесний тощо. Дотримання принципу ю-торизму означае розгляд процесно-структурованого менеджменту в самороз-витку, допомагае визначити причини його виникнення, встановити яюсш змь ни на рiзних етапах його становлення, дае змогу з'ясувати особливосп розвитку в iсторичнiй ретроспектив^
Принцип перiодичностi визначае можливiсть i необхiднiсть подiлу безперервноï дiяльностi об'екта на звгтш перiоди для складання необхiдноï звiтностi та виявлення результапв дiяльностi [7]. Принцип перiодичностi в контексп становлення та розвитку процесно-структурованого менеджменту передбачае роздшення дiяльностi шдприемства на певнi перiоди часу, тобто управлшня щею дiяльнiстю, що передбачае ïï планування, органiзування, мо-тивування, контролювання та регулювання i вщбуваеться у визначенi перь оди, а етапи перелiчених загальних функцiй менеджменту реалiзуються у визначенi строки.
Принцип залежного розвитку вщображае сутнiсть i реальнють проце-сiв, ïx шдпорядкованють певним законам [8]. Дiя принципу залежносп розвитку прослiджуеться протягом усього перюду становлення процесно-струк-турованого менеджменту, адже новиня парадигма менеджменту утворилась внаслiдок еволюцiйного розвитку управлшсь^ науки i в нiй значною мiрою проявились xарактернi особливостi юторично сформованих пiдxодiв до менеджменту, що передували ïï формуванню (процесний, системний, ситу-ацiйний, динамiчний та функщональний шдходи). Функцiональними аспекти практичноï реалiзацiï закономiрностей розвитку процесно-структурованого менеджменту е цшьовий, прикладний, практичний та стратепчний аспекти. Принципи залежного розвитку процесно-структурованого менеджменту до-цiльно розглядати в поеднанш iз принципом системностi.
Принцип специфiчностi розвитку означае, що кожна система управлшня буде мати певш особливосп, якi будуть властивi лише ïй. Це може бути тип системи управлшня, ïï структура, форма чи будова, тобто те, що вiдрiзняе ïï вщ шших управлшських систем [8]. Процесно-структурований менеджмент як система управлшня становить новггню парадигму менеджменту, що штег-руе ус юнукт надбання у менеджмент та спрямована на створення ефек-тивного комплексного пiдxоду до управлшня шдприемствами [11]. Саме на поеднання переваг ушх концепцiй менеджменту спрямований процесно-структурований шдхщ до менеджменту, в чому i полягае характерна особли-вiсть, що вiдрiзняе його вщ iншиx.
Принцип соцiальноï спрямованосп розвитку передбачае врахування в процеш управлiнськоï дiяльностi iнтересiв суспiльства, конкретноï галузi, конкретноï органiзацiï [8]. Так, наприклад, соцiальна ефективнiсть процесно-структурованого менеджменту вщображае вплив менеджменту на процеси формування професiйниx характеристик пращвниюв, зокрема керiвникiв, формування корпоративного духу, вщповщного псиxологiчного клiмату в ко-
лектив^ атмосфери захищеносп i причетностi до цшей оргашзацп, перспектив розвитку сощальних iнструкцiй тощо [2, с. 227]. Принцип сощально! спрямованостi процесно-структурованого менеджменту проявляешься i в со-щальнш вщповщальносл, що е добровiльною реакщею на соцiальнi пробле-ми суспшьства з боку оргашзацп.
Висновки та перспективи подальших наукових розробок у цьому напрямг Отже, процесно-структурований менеджмент поеднуе в собi про-цесний, системний, ситуацшний, динамiчний та функцюнальний пiдходи i Грунтуеться на концепцп, вiдповiдно до яко! менеджмент розглядають як процес, що е послщовнютю певних завершених етатв, кожен з яких мае свою структуру, що сукупно забезпечують здiйснення управлiнського впливу керувально! системи на керовану з метою досягнення цшей оргашзацп у певних умовах функцюнування. До принцитв процесно-структурованого менеджменту як управлшсько! системи, що розвиваеться, пропонуеться вiднести: синергетичний принцип незворотностi змш, принцип нелiнiйностi, досяжнос-тi, зовшшнього доповнення, принципи економiчностi, ефективностi та оптимальности об'ективностi, системностi, динамiчноl рiвноваги, адаптацп, принцип доцшьносп формування ново! дисипативно! структури, юторизму, перь одичностi, залежного розвитку, специфiчностi розвитку та сощально! спря-мованосп розвитку.
Подальшi дослiдження за проблемою варто проводити в напрямку ви-явлення та систематизацп принципiв технолопчно! реалiзацil процесно-структурованого менеджменту та розроблення його загально! концепцп.
Л1тература
1. Кредюов А.1. Менеджмент для кер1внигав / А.1. Кредюов, С.Г. Панченко, В.А. Кред> сов. - К. : Вид-во "Знання", КОО, 1999. - 556 с.
2. Кузьмш O.G. Теоретичш та прикладш засади менеджменту : навч. поабн. / O.G. Кузьмш, О.Г. Мельник. - Вид. 3-те, [перероб. та доп. - Льв1в : Вид-во НУ "Льв1вська полггехшка" (1нформацшно-видавничий центр "1НТЕЛЕКТ+" 1н-ту тслядипломно! освгги), "1нтелект-За-хiд", 2007. - 384 с.
3. Нестеренко Г.О. Укра!нська полггична нащя: самореашзацшш засади становлення : монограф1я / Г.О. Нестеренко. - К. : Вид-во НБУ ¡м. М.П. Драгоманова, 2007. - 360 с.
4. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.npu.edu.ua/! e-book/book/html/D/is-pu_ksue_Nesterenko/70.html.
5. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.slovopedia.org.ua / 53/53399/363042.html.
6. Репина О.А. Еколопчний менеджмент / О.А. Репина. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rusnauka.com/33_DWS_2010/33_DWS_2010/Economics/74466.doc.htm.
7. Осовська Г.В. Основи менеджменту : навч. поабн. / Г.В. Осовська, О.А. Осовський [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.info-library.com.ua/books-text-5365.html.
8. Юшм Ю.Д. Основи сощального партнерства : лекц. курс / Ю.Д. Юам. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.studentam.net.ua/content/view/3278/97/
9. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.info-library.com.ua/books-text-5365.html.
10. Беляев О.О. Система економ1чних закошв i категорш / О.О. Беляев, М.1. Диба. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.library.if.ua/book/79/5621.html
11. Кузьмш О£. Нова парадигма побудови систем менеджменту / О^. Кузьмш, Н.Я. Петришин, Н.М. Сиротинська // Науковий вюник Льв1вського регюнального ш-ту державного управлшня Нацюнально! академп державного управлшня при Президентов1 Укра!ни. - Сер.: Демократичне врядування. - Льв1в : Вид-во ЛР1ДУ НАДУ. - 2010. - Вип. 6. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.lvivacademy/com/visnik6/index.html.
Петришин Н.Я. Принципы процессно-структурированного менеджмента как системы, которая развивается
На основании проведенных исследований систематизированы различные принципы менеджмента. Кроме того, впервые выделены принципы процессно-структур-ного менеджмента как новейшей управленческой системы, которая развивается и объединяет в себе несколько разных по сути подходов. Также в работе раскрыты сущность и прикладное значение выделенных принципов.
Ключевые слова: принципы, процессно-структурированный менеджмент, управленческие системы, которые развиваются.
Petryshyn N.Ya. The principles of process-structured management as a developing system
In this article is based on research conducted the various principles of management is systematized. In addition, the principles of process-structured management as modern management system, developing and combining several different approaches in substance, is singled out for the first time. Also the essence and principles of applied value extracted is solved.
Keywords: principles; process-structured management; developing systems.
УДК334.7:330.341.1+621 Асист. М.П. Полтило1, канд. екон. наук; ст. викл. В.М. Крочук1; асист. Л.П. Бондаренко1, канд. екон. наук; асист. О.П. Макар2
СУТН1СТЬ ТА ОСНОВН1 ФОРМИ КООПЕРУВАННЯ МАШИНОБУД1ВНИХ ПВДПРИСМСТВ У ПРОЦЕС1 1ННОВАЦ1ЙНОГО РОЗВИТКУ
Розглянуто сутшсть поняття "кооперування" шдприемств у процес шнова-цшного розвитку, здшснено подш основних форм кооперування машинобуд1вних шдприемств залежно вщ запропонованих класифжацшних ознак.
Ключовг слова: кооперування шдприемств, форми кооперування шдприемств, корпоращя, асощащя, конгломерат, холдинг, л1зинг, франчайзинг, машинобуд1вш шдприемства, шновацшний розвиток.
Постановка проблеми. В умовах активiзування тдприемництва, зва-жаючи на посилення конкуренцп i недостатне фшансування шновацшного розвитку суб'екпв господарювання в Укра!ш, одним iз найважливших шля-хiв прискорення креативних пошуюв i впровадження нововведень е формування кооперативних утворень. На засадах акумулювання венчурних ресур-сiв кооперативш утворення здатнi примножити наявний шновацшний потен-цiал i досягнути позитивних змш в iнновацiйному розвитку. У США, Фран-цп, Японп, 1талп та iнших економiчно розвинених кра!нах кооперування у сферi шновацшно! дiяльностi набуло рiзноманiтних форм. Воно забезпечуе конкурентоспроможнiсть iнновацiйно активних пiдприемств на свггових ринках. В Украш iснуе проблема досягнення позитивного впливу кооперування на рiвень iнновацiйного розвитку машинобудiвних пiдприемств.
Анал1з останн1х дослщжень 1 публ1кац1й. У науковiй лiтературi значну увагу придiлено розгляду сутност споживчого i виробничого коопе-
1 НУ "Л^вська поттехшка";
2 1ЕПТ iм. В. Чорновола НУ "Львiвська поттехшка"
