CC BY
23
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHoi' MegnuUHH Ta 6i0TexH0iroriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
doi: 10.15421/nvlvet7836
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:616.008.9:636.2
Застосування неоргашчних та оргашчних сполук Со, Си та Zn за 1х недостатностi у дiйних кор1в
Л.Г. Слiвiнська, В.1. Русин, 1.А. Максимович, М.1. Леньо, Б.О. Чернушкш, О.1. Приступа
Львiвський нацюнальний унiверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iменi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, м. Львiв, 79010, Украна
Наведено результати дослгджень окремих бгохгмгчних показниюв кровг у дшних коргв за профглактики недостатностг Со, Си та неоргатчними та оргашчними сполуками мгкроелементгв. Мета роботи - дослгдити стан окремих бгохгмгч-них показниюв кровг у дшних корге при застосуваннг неоргашчних та оргашчних сполук Со, Си та 2п за профилактики гх недостатностг. Матергалом для дослгджень була сироватка кровг дослгдних тварин, де визначали: вмгст загального бглку та вгдсоткове вгдношення альбумгшв, вмгст загального кальцгю, неоргашчного фосфору, активтсть аспартатамтотран-сферази (АСТ), алашнамшотрансферази (АЛТ), лужног фосфатази (ЛФ).
Для проведення дослгджень дгйним коровам першог дослгдног групи разом з кормами основного рацюну згодовували су-мгш сульфатгв мгкроелементгв у наступному стввгдношенш компонентгв (мг/100 кг маси тгла): СиБ04 - 50, СоБ04 - 5, ZnS04 - 120. Тваринам другог дослгдног групи згодовували сумгш метгонатгв г лгзинатгв мгкроелементгв у наступному стввгдношенш компонентгв (мг/100 кг маси тгла): СиМе1 - 15, СиЫз - 15, СоМе1 - 1, СоЫз - 1, ZnMet - 35, ZnLis - 35. Згодову-вання сумгшг сполук дефщитних мгкроелементгв проводилось шляхом змгшування гх з комбгкормом, один раз на добу, про-тягом 60 днгв. Оцтку результатгв дослгджень проводили на початку та в юнцг дослгду.
На фонг дефщиту Кобальту, Купруму та Цинку, у клгнгчно хворих тварин встановлено гтопротегнемж, гтоальбумте-мгю, гтокальцгемж, тдвищену активтсть АСТ, АЛТ та ЛФ, що свгдчать про порушення обмту речовин у дшних коргв та розвиток мгкроелементозгв.
Встановлено, що застосування дгйним коровам хелатних сполук у виглядг метгонатгв та лгзинатгв дефщитних мгкроелементгв мало кращий терапевтичний ефект поргвняно гз неоргатчними сполуками. Результатом застосування хелатних сполук мгкроелементгв було вгроггдне збыьшення вмгсту загального бглка сироватки кров1, фракцгг альбумгшв, загального кальцгю, зниження активностг АСТ, АЛТ та ЛФ.
Ключовi слова: дгйнг корови, мгкроелементна недостатшсть, загальний бглок, альбумти, загальний кальцш, неоргашч-ний фосфор, ферменти, профилактика, хелатнг сполуки, метгонати, лгзинати.
Применение неорганических и органических соединений Со, Си та Zn при их недостаточности у дойных коров
Л.Г. Сливинская, В.И. Русин, И.А. Максимович, М.И. Леньо, Б.О. Чернушкин, О.И. Приступа
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов,79010, Украина
Приведены результаты исследований отдельных биохимических показателей крови у дойных коров за профилактики недостаточности Со, Си и Zn неорганическими и органическими соединениями микроэлементов. Цель работы - исследовать состояние отдельных биохимических показателей крови у дойных коров при применении неорганических и органических соединений Со, Си и Zn за профилактики их недостаточности. Материалом для исследований была сыворотка крови
Citation:
Slivinska, L.G., Rusyn, V.I., Maksymovych, I.A., Leno, M.I., Chernushkin, B.O., Prystupa, O.I. (2017). Application of inorganic and organic compounds Co, Cu and Zn due to their lack of dairy cows. Scientific Messenger LNUVMB, 19(78), 177-181.
опытных животных, где определяли: содержание общего белка и процентное отношение альбуминов, содержание общего кальция, неорганического фосфора, активность аспартатаминотрансферазы (АСТ), аланинаминотрансферазы (АЛТ), щелочной фосфатазы (ЩФ).
Для проведения исследований дойным коровам первой опытной группы вместе с кормами основного рациона скармливали смесь сульфатов микроэлементов в следующем соотношении компонентов (мг/100 кг массы тела): СиБ04 - 50, CoS04 -5, ZnS04 - 120. Животным второй опытной группы скармливали смесь метионатов и лизинатов микроэлементов в следующем соотношении компонентов (мг/100 кг массы тела): CuMet - 15 CuLis - 15 CoMet - 1, CoLis - 1, ZnMet - 35, ZnLis -35. Скармливание смеси соединений дефицитных микроэлементов проводилось путем смешивания их с комбикормом один раз в сутки, в течении 60 дней. Оценку результатов исследований проводили в начале и в конце опыта.
На фоне дефицита Кобальта, Меди и Цинка, в клинически больных животных установлено гипопротеинемию, гипоаль-буминемию, гипокальциемии, повышенную активность АСТ, АЛТ и ЩФ, свидетельствующие о нарушении обмена веществ у дойных коров и развитие микроэлементозов.
Установлено, что применение дойным коровам хелатных соединений в виде метионатов и лизинатов дефицитных микроэлементов мало лучший терапевтический эффект по сравнению с неорганическими соединениями. Результатом применения хелатных соединений микроэлементов было достоверное увеличение содержания общего белка сыворотки крови, фракции альбуминов, общего кальция, снижение активности АСТ, АЛТ и ЩФ.
Ключевые слова: дойные коровы, микроэлементная недостаточность, общий белок, альбумины, общий кальций, неорганический фосфор, ферменты, профилактика, хелатные соединения, метионаты, лизинаты.
Application of inorganic and organic compounds Co, Cu and Zn due to their lack of dairy cows
L.G. Slivinska, V.I. Rusyn, I.A. Maksymovych, M.I. Leno, B.O. Chemushkin, O.I. Prystupa
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
The results of research of certain biochemical parameters of blood in dairy cows for the prevention of insufficiency of Co, Cu and Zn by inorganic and organic compounds of trace elements are presented. The purpose of the work - to investigate the state of individual biochemical parameters of blood in dairy cows when using inorganic and organic compounds Co, Cu and Zn to prevent their insufficiency. The research material was the blood serum of experimental animals, which determined the content of total protein and the percentage of albumin, total calcium content, inorganic phosphorus, aspartateaminotransferase (AST) activity, ala-nineaminotransferase (ALT), alkaline phosphatase (AP).
For research on dairy cows of the first experimental group, together with the feeds of the main diet, a mixture of trace elements sulphates was fed in the following ratio of components (mg/100 kg body weight): CuS04 - 50, CoS04 - 5, ZnS04 - 120. Animals of the second experimental group fed a mixture of methionates and lysinates of trace elements in the following ratio of components (mg/ 100 kg of body weight): CuMet - 15, CuLis - 15, CoMet - 1, CoLis - 1, ZnMet - 35, ZnLis - 35. Feeding the mixture of compounds offragile microelements was carried out by mixing them with mixed fodder, once a day, for 60 days. The evaluation of the research results was carried out at the beginning and at the end of the experiment.
0n the background of the deficit of Сobalt, ^prum and Zinc, clinically diseased animals have hypoproteinemia, hypoalbu-minemia, hypocalcemia, increased activity of AST, ALT and AP, indicating a metabolic abnormality in cows and development of microelementosis. It was established that the use of chelated cheeses in the form of methionates and lysinates of scarce microelements had a better therapeutic effect compared to inorganic compounds. The result of the application of chelate compounds of trace elements was a possible increase in the content of total protein in the blood serum, fractions of albumins, total calcium, decrease in the activity of AST, ALT and AP.
Key words: dairy cows, microelement insufficiency, total protein, albumin, total calcium, inorganic phosphorus, enzymes, prophylaxis, chelate compounds, methionates, lysinates.
Вступ
Здоров'я та продуктившсть тварин залежить ввд забезпеченосп рацюну бютичними мшроелементами, яш е структурними компонентами бшшв, вггамшв, ферменпв або е !х активаторами i вщграють важливу роль в окисно-ввдновних процесах оргашзму (Zaha-renko et al., 2004; Vlizlo et al., 2006; Kuchinskij, 2007).
Нестача або дисбаланс бютичних мшроелеменпв у грунтах, водних джерелах та рослинах супроводжу-еться !х дефщитом i в органiзмi тварин, що призво-дить до порушення окисно-ввдновних процеав, зни-ження резистентносп, низько! продуктивносп та розвитку мжроелемештав. Останш зуст^чаються в бiогеохiмiчних зонах i провшщях Укра!ни (Sudakov, 1995, Gurs'kyj, 2006; Dolec'kyj, 2007).
У тваринницьких господарствах для забезпечення тварин мжроелементами використовують !х неоргань чш сполуки у виглядi солей або карбонапв, проте вони не дають оч^ваного ефекту у зв'язку з !хньою низькою бюдоступшстю (1-25%), у великих дозах -токсичшстю, а також, утворенням нерозчинних ком-плекав (Grygorjeva et al., 1998; Kuznecov and Kalash-nik, 2002; Bokova, 2008).
Актуальним залишаеться питания розробки ефек-тивних способiв забезпечення тварин дефщитними мжроелементами за !х нестачг Одним iз таких спосо-бiв е застосування хелапв мшроелеменпв, яш явля-ють собою найефектившшу форму взаемодп металу з лтандами. У сполущ з оргашчними речовинами акти-вшсть мшроелеменпв зростае в сотш тисяч разiв по-
рiвняно з !х юнним станом в органiзмi тварин (Kebec, 1998; Bojkiv et al., 2001).
Зпдно даних (Mel'nychenko and Gerasymenko, 1994; Lowel et al., 1994; Tako et al., 2004) встановлено, що всмоктування мiкроелементiв через стiнку кишечника проходить у виглад протешапв хелатiв двова-лентних металiв з гiдролiзатами бiлка та амшокисло-тами. У такому вигляд мiкроелменти легко проника-ють через стiнку кишечнику, завдяки чому !х засвою-ванють становить 95-100%.
Дослiдженнями (Kinal et al., 2005; Kravciv et al., 2008; Slivins'ka, 2008; Bereza et al., 2010; Koltun and Rusyn, 2014) встановлено, що застосування хелатних комплекав на основi одше! з амшокислот позитивно впливало на окисно-ввдновш процеси в органiзмi i продуктившсть тварин. Однак, науково-обгрунтованих даних щодо застосування продуктив-ним тваринам хелатного комплексу, в складi якого були б одночасно двi хелатш сполуки в наявнiй нау-ковш лiтературi обмаль.
Мета роботи - дослвдити стан окремих бiохiмiч-них показнишв кровi у дiйних корiв при застосуваннi неорганiчних та оргашчних сполук Co, Cu та Zn за профшактики !х недостатностi.
MaTepia™ та методи дослiджень
Дослiдження проводились на базi ПАФ «Нефедiв-ське» Кам'янець-Подiльського району Хмельницько! областi. Об'ектом дослвджень були дiйнi корови (n = 16), чорно-рябо! породи, вжом 4-6 рок1в та добо-вим надоем 16-18 л молока. Утримання тварин у гос-подарствi прив'язне, годiвля триразова, згiдно з раць оном, з урахуванням маси тша тварин та добового надою.
Матерiалом для дослвджень була сироватка кровi дiйних корiв, де визначали: вмют загального бiлку та вiдсоткове вадношення альбумiнiв, вмiст загального кальцш, неоргашчного фосфору, активнiсть аспарта-тамiнотрансферази (АСТ), аланшамшотрансферази (АЛТ), лужно! фосфатази (ЛФ). Даш показники визначали на натвавтоматичному бiохiмiчному аналiза-торi типу «Humalyzer 2000» (Нiмеччина).
Дeякi бюхимчш показники
Для проведення дослiджень нами було сформовано двi дослвдт групи тварин, по 8 голiв у кожнiй. При цьому, дшним коровам першо! дослшно! групи разом з кормами основного рацюну згодовували сумш не-органiчних сполук мжроелеменпв у виглядi !х солей (мг/100 кг маси тша): CuSO4 - 50, CoSO4 - 5, ZnSO4 -120. Тваринам друго! дослвдно! групи згодовували сумiш метiонатiв i лiзинатiв мiкроелементiв у наступ-ному спiввiдношеннi компонентiв (мг/100 кг маси тша): CuMet - 15, CuLis - 15, CoMet - 1, CoLis - 1, ZnMet - 35, ZnLis - 35. Згодовування сум^ сполук дефщитних мжроелеменлв проводилось шляхом змшування !х з комбшормом, один раз на добу, про-тягом 60 днiв. Оцiнку результапв дослвджень проводили на початку та в шнщ дослiду.
Результата та Тх обговорення
Згвдно даних попередшх дослвджень (Koltun and Rusyn, 2016) у дшних корiв реестрували: в'ялiсть, зниження та спотворення апетиту, тьмянiсть i скуйов-дженiсть волосяного покриву, енофтальм, анемiчнiсть видимих слизових оболонок, часткову дешгментацш волосяного покриву у вшглцд так званих «окулярiв», зниження тургору шк1ри, !! потовщешсть та сухiсть, зниження кiлькостi жуйних перiодiв та гiпотонiю передшлунк1в, а також зниження молочно! продуктивности У сироватцi кровi клiнiчно хворих дшних корiв було встановлено низький вмiст Купруму (6,61 ± 0,40 мкмоль/л) та Цинку (8,92 ± 0,74 мкмоль/л), а у 37,5% дослвдних тварин - Кобальту (0,26 ± 0,04 мкмоль/л). Разом з цим у хворих тварин вiдмiчали гшерфосфатемш, гiпопротеíнемiю, гшоальбумшемш, а також високу активнiсть АСТ, АЛТ та ЛФ, що свщчить про порушення окисно-вiдновних процеав.
Зпдно результaтiв наших досл1джень (табл.) встановлено тдвищення вмiсту загального бшка в сиро-вaтцi кровi у дiйних корiв першо! дослшно! групи на 25,9% (Р < 0,001), друго! - на 35,2% (Р < 0,001) вадно-сно початку дослщу. При цьому, у тварин друго! дос-лвдно! групи вмют загального бшка був вищим на 8,7% (Р < 0,05) порiвняно з першою.
Таблиця
Показники Бюметричш показники Початок дослщу Кгнець дослiду
I дослщна II дослiднa I дослдаа II дослщна
Загальнии бшок, г/л Lim 53,4-59,8 54,0-60,6 65,0-80,4 74,1-84,0
M ± m 56,7 ± 0,82 57,4 ± 0,76 71,4 ± 1,96*** 77,6 ± 1,60***/х
Альбумши, % Lim 28,4-33,6 28,9-34,0 36,4-41,7 38,7-46,3
M ± m 31,1 ± 0,69 31,7 ± 0,66 38,4 ± 0,65*** 42,8 ± 1,04***/хх
Са, ммоль/л Lim 2,2-2,6 2,2-2,7 2,0-2,8 2,2-3,1
M ± m 2,4 ± 0,05 2,5 ± 0,06 2,5 ± 0,10 2,7 ± 0,11
Р, ммоль/л Lim 3,0-3,5 3,0-3,6 1,6-2,4 1,4-2,1
M ± m 3,3 ± 0,06 3,2 ± 0,07 2,1 ± 0,11*** 1,7 ± 0,10***/х
АСТ, од/л Lim 57,2-79,3 56,5-78,8 42,1-61,8 36,3-54,8
M ± m 68,3 ± 2,75 67,7 ± 2,78 52,0 ± 2,38*** 44,3 ± 2,58***/х
АЛТ, од/л Lim 29,1-38,3 28,2-37,4 20,9-33,6 17,5-30,9
M ± m 34,2 ± 1,10 33,1 ± 1,15 27,4 ± 1,59** 24,5 ± 1,68***
ЛФ, од/л Lim 349,1-464,8 337,2-450,4 176,2-268,4 158,0-232,8
M ± m 399,0 ± 15,01 386,8 ± 14,36 226,7 ± 10,86*** 192,0 ± 9,62***/х
Примтка: ** - Р < 0,01;*** - Р < 0,001 - nорiвняно з початком до^ду; х - Р < 0,05; " - Р < 0,01 - порiвняно з першою до^дною групою.
nigBHieHHa BMicTy 3araibHoro 6iiKa CHpoBaTKH KpoBi cynpoBog®yBaiocb 3MiHaMH y cniBBigHomeHHi Horo $paKiiH. TaK, nicia 3aKiHHeHHa gociigy BcTaHoBieHo nigBHieHHa aib6yMirnB y TBapHH nepmoi' rpynu Ha 7,3% (P < 0,001) npoTe ix KiibKicTb 3aiumaiaca hh®-hoo 3a hhkhk Me®y $i3ioioriHHHx KoiHBaHb (Ta6i.). y TBapHH gpyroi gociigHoi rpynu KiibKicTb aib6yMiHiB 3pocia BigHocHo nonaTKy gociigy Ha 11,1% (P < 0,001) Ta 6yia bhiooo Ha 4,4% (P < 0,01) nopiBHaHo 3 nep-moro. 3pocTaHHa BMicTy 3araibHoro 6iiKa Ta aib6yMiHiB noB'a3aHo 3 BigHoBieHHa renaToiHTiB Ta HopMaii3aiio 6iioKcHHTe3yBaibHoi' $yHKiii neniHKH 3a MiKpoeieMeH-thoi nigrogiBii xBopux TBapHH (Yefimov, 2004; Kljuchkovs'ka, 2004).
BMicT 3araibHoro Kaibiio (Ta6i.) y cupoBaTii KpoBi TBapHH nicia 3aKiHHeHHn eKcnepHMeHTy BiporigHo He pi3HHBca Mi® gociigHHMH rpynaMH i 3HaxogHBca b Me-®ax $i3ioiorinHHx KoiHBaHb. HaToMicTb nicia 60-geHHoi MiKpoeieMeHTHoi' nigrogiBii BcTaHoBieHo 3hh-®eHHn BMicTy HeopraHiHHoro $oc$opy y nepmiH gocii-gHiH rpyni Ha 36,4% (P < 0,001), gpyriH - Ha 53,1% (P < 0,001). npu iboMy, BMicT HeopraHiHHoro $oc$opy y gpyriH gociigHiH rpyni 6yB BiporigHo (P < 0,05) hh®-hhm Ha 19,0% nopiBHaHo 3 nepmoo. 3HH®eHHa go Hop-mh BMicTy HeopraHiHHoro $oc$opy y cupoBaTii KpoBi xBopux TBapHH HMoBipHo noB'a3aHo 3 ocia6ieHHaM npoieciB ocTeoii3ucy Ta pea6cop6iii $oc$opy y hhpko-bhx KaHaibiax (Dolec'kyj, 2013).
3acTocyBaHHn MiKpoeieMeHTHoi' nigrogiBii cnpuaio HopMaii3aiii' aKTHBHocTi TpaHcaMiHa3 Ta H®, npoTe 3 geaKoo BigMiHHicTO Mi® rpynaMH. TaK, no 3aKiHHeHHO gociigy y nepmiH gociigHiH rpyni BcTaHoBieHo 3hh-®eHHa aKTHBHocTi ACT i AHT Ha 23,6 (P < 0,001) i 19,9 % (P < 0,01) BignoBigHo (Ta6i.). npoTe, noKa3HHK ACT 3aiumaBca bhihm BigHocHo BepxHboi Me®i $i3io-ioriHHHx KoiHBaHb, io HMoBipHo noB'a3aHo 3 HegocTa-THiM BigHoBieHHaM KiiTHHHHx MeM6paH renaToiHTiB. y gpyriH gociigHiH rpyni BcTaHoBieHo 3HH®eHHa aKTHBHocTi ACT i AHT Ha 34,6% (P < 0,001) Ta 26,0% (P < 0,001) BigHocHo nonaTKy gociigy. npu iboMy, aKTHBHicTb ACT 6yia BiporigHo (P < 0,05) hh®hoo Ha 14,2% nopiBHnHo 3 TBapHHaMH nepmoi gociigHoi rpynu. 3HH®eHHa aKTHBHocTi TpaHcaMiHa3 y ginHHx KopiB gpy-roi gociigHoi rpynu noB'a3aHo 3 BigHoBieHHaM cTpyK-Typu Ta $yHKiii renaToiHTiB, io oneBHgHo e HaciigKoM no3HTHBHoro BniHBy KoMnieKcy xaiaTHHx cnoiyK MiK-poeieMeHTiB (Skyba et al., 2009).
AKTHBHicTb H® 3HH3Hiacb y nepmiH gociigHiH rpyni Ha 43,2% (P < 0,001), npoTe 3aiumaiacb bhioo 3a BepxHO Me®y $i3ioiorinHHx KoiHBaHb. y gpyriH gociigHiH rpyni nicia 3aKiHHeHHa gociigy y 37,5% gociigHHx TBapHH aKTHBHicTb H® ie 3aiumaiacb bhcokoo, npoTe b cepegHboMy no rpyni 3HH3Hiacb Ha 50,4% (P < 0,001) Ta 6yia hh®hoo Ha 15,3% (P < 0,05) nopiBHaHo 3 nepmoo. TaKe 3HH®eHHa aKTHBHocTi H® noB'a3aHo 3 BigHoBieHHaM KiiTHHHHx MeM6paH napeHxiMH neniHKH Ta HopMaii3aiii aKTHBHocTi ocTeoKiacTiB (Dresler et al., 2016).
nigcyMoByoHH pe3yibTaTH 6ioxiMiHHHx gociig®eHb KpoBi, Heo6xigHo Big3HaHHTH, io 3acTocyBaHHa ginHHM KopoBaM gpyroi gociigHoi rpynH KoMnieKcy MeTioHaTiB Ta ii3HHaTiB 6ioreHHHx MiKpoeieMeHTiB 3a6e3nenuio
KpaiHH TepaneBTHHHHH e$eKT no Bcix 6ioxiMiHHHx noKa3HHKax KpoBi, nopiBHaHo i3 3acTocyBaHHaM Heopra-HiHHHx cnoiyK.
Ehchobkh
1. y xBopux ginHHx KopiB BcTaHoBieHo rinonpoTei-HeMio, rinoaib6yMiHeMio, rinep$oc$aTeMio, nigBH-leHHa aKTHBHocTi TpaHcaMiHa3 Ta iy®Hoi $oc$aTa3H Ha $orn MiKpoeieMeHTHoi HegocTaTHocTi.
2. 3acTocyBaHHa xBopHM giHHHM KopoBaM HeopraHi-hhhx i opraHiHHHx cnoiyK ge^iiHTHux MiKpoeieMeHTiB cnpuaio HopMaii3aiii oKpeMHx 6ioxiMiHHHx noKa3HHKiB KpoBi 3a npo^iiaKTHKH MiKpoeieMeHTHoi HegocTaTHocTi.
3. KpaiHH TepaneBTHHHHH e$eKT BcTaHoBieHo y gpyriH gociigHiH rpyni, TBapHHaM aKoi 3acTocoByBaiH MeTioHaTH Ta ii3HHaTH ge^iiHTHHx MiKpoeieMeHTiB.
nepcnexmueu nodanbwux docmdwenb. ^ociig®eHHa logo BniHBy KoMnieKcy xeiaTHHx cnoiyK Co, Cu Ta Zn Ha npoiecu aHTuoKcugaHTHoro 3axucTy b opraHi3Mi ginHHx KopiB 3a npo^iiaKTHKH MiKpoeieMeHTHoi Hego-cTaTHocTi.
Bi6^iorpa$iHHi nocn^aHHfl
Bereza, V.I., Golopura, S.I., Cvilihovs'kyj, M.I. (2010). Zastosuvannja tvarynam helatnyh spoluk biogennyh mikroelementiv z profilaktychnoju i likuval'noju metoju. Zb. nauk. prac HDZA. Harkiv. 22(1), 211215 (in Ukrainian). Bojkiv, D.P., Svystun, Yu.D., Fartushok, N.V. (2001). Mikroelementy: dosjagnennja i perspektyvy. Eksperymental'na klinichna fiziologija ta biohimija. 2, 124-128 (in Ukrainian). Bokova, T.P. (2008). Ispol'zovanije biologicheski aktivnyh dobavok v racione zhivotnyh. Kormlenije sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh i kormo-proizvodstvo. 9, 9-10 (in Russian). Dolec'kyj, S. (2007). Stan mineral'nogo obminu v organizmi laktujuchyh koriv zahidnoi' geohimichnoi' zony Ukrai'ny. Veterynarna medycyna Ukrai'ny. 8, 25-28 (in Ukrainian). Dolec'kyj, S.P. (2013). Vplyv kormovoi' dobavky Pankorm na bilkovyj ta mineral'nyj obmin u lak-tujuchyh koriv za suchasnyh ekologichnyh umov. Veterynarna biotehnologija. 22, 144-147 (in Ukrainian).
Dresler, S., Illek, J, Zeman, L. (2016). Effects of organic zinc supplementation in weaned calves. ACTA VET. BRNO. 85, 049-054. Grygoijeva, G.S., Kyrychok, L.M., Konahovych, N.F. (1998). Kompleksoutvorennja yak sposib pidvysh-hennja neshkidlyvosti spoluk mikroelementiv. Sovrjemennyje problemy toksykologii'. 1, 21-23 (in Ukrainian).
Gurskyj, R. (2006). Mikroelementozna nedostatnist' u Zahidnyh biogeohimichnyh provincijah Ivano-Frankivs'koi' oblasti ta metody i' korekcii'. Veterynarna medycyna Ukrai'ny. 3, 36-38 (in Ukrainian). Kebec, A.P., Kebec, N.M. (1998). Smeshano-ligandnyje sojedinjenija biometalov s vitaminami i aminokislot-ami i perspektiva ih primenjenija v zhivotnovodstve.
Teorija i praktika ispol'zovanija biologicheski aktivn-yh veshhestv v zhivotovodstve: X Tez. dok. nauch. konf. Kirov, 37-38 (in Russian).
Kinal, S., Korniewicz, A., Jamroz, D. (2005). Dietary effects of zinc, copper and manganese chelates and sulphates on dairy cows. J. Food Agric. Environ. 3 (1), 168-172.
Kljuchkovs'ka, M.V. (2004). Gemopoez, obmin bilkiv, vmist mikroelementiv ta mjasna produktyvnist' vidgodivel'nyh bugajciv za vplyvu biologichno ak-tyvnyh rechovyn. Nauk. visnyk LNAVM im. S.Z. G'zhyc'kogo. L'viv, 7(2), 5, 27-31 (in Ukrainian).
Koltun, Ye.M., Rusyn, V.I. (2016). Kliniko-biohimichnyj status dijnyh koriv PAF «Nefedivs'ke» Kamjanec'-Podil's'kogo rajonu Hmel'nyc'koi' oblasti. Nauk. visnyk LNUVM ta BT im. S.Z. G'zhyc'kogo. L'viv, 18, 3(71), 37-40 (in Ukrainian). doi: http://dx.doi.org/10.15421/nvlvet7108.
Koltun, Ye.M., Rusyn, V.I. (2014). Profilaktyka hipomikroelementoziv molodnjaka hudoby v umovah VAT "Dubnohmil'". Nauk. visnyk LNUVM ta BT im. S.Z. G'zhyc'kogo. L'viv, 16, 3(60), 152-158 (in Ukrainian).
Kravciv, R.Y., Usachenko, L.M., Kovaliv, L.M. (2008). Vplyv deficytnyh mikroelementiv u formi miner-al'nyh solej abo helatnyh spoluk (metionativ) na or-ganizm tvaryn ta yihni produktyvni yakosti. Nauk. visnyk LNUVMBT im. S.Z. G'zhyc'kogo. L'viv, 10, 4(39), 119-125 (in Ukrainian).
Kuchinskij, M.P. (2007). Bioelementy - factor zdorovja i produktivnosti zhivotnyh: monografija. Minsk: Biznesofset (in Russian).
Kuznecov, S.G., Kalashnik, V.I. (2002). Effektivnost' ispol'zovanija premiksov v kormljenii' dojnyh korov. Zootehnija. 2, 14-18 (in Russian).
Lowel, J.A., Wiseman J., Cole, D.J.A. (1994). Absorption and retention of zinc when administered as an amino-acid chelate in the dog. Journal of Nutrition. 124, 2572-2574.
Mel'nychenko, O.M., Gerasymenko, V.G. (1994). Oderzhannja helatokompleksnyh spoluk biogennyh
metaliv z metoju vykorystannja i'h u tvarynnyctvi. Nauk.-prak. konf. «Vcheni Bilocerkivs'kogo derzhavnogo sil's'kohospodars'kogo instytutu». Tezy dop. Bila Cerkva, 154 (in Ukrainian).
Skyba, O.O., Golopura, S.I., Grushans'ka, N.G. (2009). Vplyv preparatu «Stymtel» na pokaznyky aktyvnosti transaminaz krovi suhostijnyh koriv. Nauk. visnyk LNUVM ta BT im. S.Z. G'zhyc'kogo. L'viv, 11, 3, 140-144 (in Ukrainian).
Slivins'ka, L. (2008). Vmist kobal'tu i midi v krovi ta stan erytrocytopoezu za anemii' u Zahidnomu regioni Ukrai'ny pry zastosuvanni preparatu «MIKROLAKT». Sil's'kyj gospodar. 11-12, 31-34 (in Ukrainian).
Sudakov, M.O., Bereza, V.I., Pogurs'kyj, I.G. (1995). Mikroelementozy u sil's'kogospodars'kyh tvaryn na Ukrai'ni. Mater. nauk. - vyrob. konf. «Aktual'ni pytannja veterynarnoi' medycyny». K., 124-125 (in Ukrainian).
Tako, E., Ferket, P.R., Uni, Z. (2004). Zinc-methionine enhances the intestine development and functionality in the late term embryos and chicks. Poultry Science. 83, 267.
Vlizlo, V.V., Sologub, L.I., Yanovych, V.G. (2006). Bio-himichni osnovy normuvannja mineral'nogo zhyvlennja velykoi' rogatoi' hudoby. Mikroelenty. Biologija tvaryn. 8, 1-2, 43-54 (in Ukrainian).
Yefimov, V.G. (2004). Vmist zagal'nogo bilka ta bilkovyh frakcij syrovatky krovi laktujuchyh koriv pid vplyvom gidrogumatu ta mikroelementiv. Nauk. visnyk LNAVM im. S.Z. G'zhyc'kogo. L'viv, 6, 3, 3, 52-56 (in Ukrainian).
Zaharenko, M., Shevchenko, L., Myhal'ska, V. (2004). Rol' mikroelementiv u zhyttjedijal'nosti tvaryn. Veterynarna medycyna Ukrai'ny. 2, 13-16 (in Ukrainian).
Received 22.09.2017 Received in revised form 20.10.2017 Accepted 24.10.2017
