CC BY
11
e-mail: [email protected]
Federal State Budget Institution, Scientific Research Institute, Federal Research Centre for Projects Evaluation and Consulting Services (SRI FRCEC).
Antonova-Ovseenko St. 13, Bldg. 1,123317 Moscow, Russia, SRI FRCEC.
УДК 001.895: [004.775:37]
ЗАСТОСУВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИХ 1НФОРМАЦ1ЙНО-ТЕХН1ЧНИХ ЗАСОБ1В У ОСВ1ТН1Й Д1ЯЛЬНОСТ1
Дрок П.В.
Предметом досл'дження е теоретичний аспект ¡нновац/'йних ¡нформац1йно-технолог1чних засоб/'в у осв1тн1й д'яльност'!.
Метою досл'1дження е пошук метод'т вдосконалення втчизняних ¡нформац1йно-технолог1чних засоб/'в у осв1тн1й д'яльност'!.
Методи досл'дження. У робот/ застосовано сукупнсть наукових метод'т / пдходв, у тому числ1 системний, структурний, пор1вняльний, факторний, що дозволило реалзувати концептуальну еднсть дослдження.
Результати роботи. Визначено особливост/ реал1заци в1тчизняноТ ¡нформацйноТ д'яльност/ та методв вдосконалення в/'тчизняних ¡нформац1йно-технолог1чних засоб/'в у осв1тн1й д/'яльност/'.
Галузь застосування результат'^ роботи. Суспльна д'яльн'сть.
Висновки. 1нновац1йн1сть розвитку освтньоТ д'яльност/ - це постшш нововведення в д'яльн'сть навчально-виховних закладв, в навчально-виховний процес - е т'ею нагальною потребою, без задоволення якоТ вона втратить взаемозв'язок з життям, загубить св/'й творчий потенцал, перетвориться в рутинну справу, не потр1бну н1 суспльству, н1 особистост'!. Життя вимагае ¡нтенсифкацТ пошуку, експериментування, введення нов1'тн1'х технологш, застосування нових засоб/'в навчання. Разом з тим, реал'заця цих вимог не може здшснюватись хаотично, безсистемно, непродумано й без урахування того педагогчного досвду, який в минулому приводив до вдомих, а в багатьох випадках / до видатних педагогчних усп'к'т. У ряд1 пдходв цей досвд не втратив свого значення ще й сьогодн. Зрозумло, що ¡нновац/Т мають розгортатись з урахуванням минулого досв1ду, а не ¡гноруючи його. В основ ¡нновацйного розвитку ос&ти мають знаходитись педагогчна, ширше -соцюгумаштарш науки (ф1лософ1я, пол1толог1я, соцологя тощо), як як / в ¡нших галузях суспльного виробництва, прокладають дорогу практиц. Зважаючи на це ми й обрали проблему ¡нновацйного розвитку у якост/ об'екта самостйного теоретичного аналзу
Ключов'1 слова: ¡нновацн, ¡нформац1йно-технолог1чн1 засоби, освтня д1яльн1сть, ¡нформацйна д1яльн1сть.
ПРИМЕНЕНИЕ ИННОВАЦИОННЫХ ИНФОРМАЦИОННО-ТЕХНИЧЕСКИХ СРЕДСТВ В ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ
Дрок П.В.
Предметом исследования является теоретический аспект инновационных информационно-технологических средств в образовательной деятельности.
Целью исследования является поиск методов совершенствования отечественных информационно-технологических средств в образовательной деятельности.
Методы исследования. В работе применена совокупность научных методов и подходов, в том числе системный, структурный, сравнительный, факторный, что позволило реализовать концептуальное единство исследования.
Результаты работы. Определены особенности реализации отечественной информационной деятельности и методов совершенствования отечественных информационно-технологических средств в образовательной деятельности ..
Область применения результатов работы. Общественная деятельность.
Выводы. Инновационность развития образовательной деятельности - это постоянные нововведения в деятельности учебно-воспитательных заведений, в учебно-воспитательный процесс -является тем насущной необходимостью, без удовлетворения которой она потеряет взаимосвязь с жизнью, потеряет свой творческий потенциал, превратится в рутинную дело, не нужную ни обществу, ни личности. Жизнь требует интенсификации поиска, экспериментирования, введение новейших технологий, применение новых средств обучения. Вместе с тем, реализация этих требований не может осуществляться хаотично, бессистемно, необдуманно и без учета того педагогического опыта, который в прошлом приводил к известным, а во многих случаях и к выдающимся педагогических успехов. В ряде подходов этот опыт не потерял своего значения и сегодня. Понятно, что инновации должны разворачиваться с учетом прошлого опыта, а не игнорируя его. В основе инновационного развития образования должны находиться педагогическая, шире - социогуманитарные науки (философия,
© Дрок П.В., 2017
EK0H0Mi4H^ вюник ушверситету | Випуск № 33/1
33
политология, социология и т.д.), как и в других отраслях общественного производства, прокладывают дорогу практике. Несмотря на это мы и выбрали проблему инновационного развития в качестве объекта самостоятельного теоретического анализа
Ключевые слова: инновации, информационно-технические средства, образовательная деятельность, информационная деятельность.
APPLICATION OF INNOVATIVE INFORMATIONAL-TECHNICAL MEANS IN EDUCATIONAL ACTIVITY
Drok P.V.
The subject of research is the theoretical aspect of innovative information technology tools in educational activities.
The study aims to find methods of improving domestic information technology tools in educational activities.
Research methods. The paper used a set of scientific methods and approaches, including systemic, structural, comparative, factorial, allowing realize conceptual integrity of the study.
The results of the work. The features of the implementation of the national information and methods of improving domestic information technology tools in educational activities ..
Range of application results. Public activity.
Conclusions. The innovation of educational activities - is a constant innovation in the activities of educational institutions in the educational process - is that imperative, without which it would lose the pleasure relationship with life, lose your creativity to turn a routine job, do not need society or individual. Life requires intensifying the search of experimentation, the introduction of new technologies, the use of new learning tools. However, implementation of these requirements can not be done randomly, haphazardly, ill-conceived and excluding of teaching experience, which in the past led to well-known, and in many cases to the outstanding educational achievements. A number of approaches that experience has not lost its importance even today. It is clear that innovations are deployed on the basis of past experience, not ignoring it. The basis of innovative development of education should be in teaching, wider - Socio Humanities (philosophy, political science, sociology, etc.) that as in other areas of social production, paving the way practice. Because of this problem we chose innovation development as an independent object of theoretical analysis
Keywords: innovations, information technology facilities, educational activities information activities.
Постановка проблеми. Невщ'емними складовими сучасних уявлень про cbît стали поняття «шформа^я», «шформатика», «шформацшна дiяльнiсть». Без них не можлива дiяльнiсть сучасних навчальних закладiв i ^y3i осв^и в цтому. В нашому дослщженш ми будемо дослщжувати важливють вдосконалення Тх на сучасному ринку пращ як результату осв^ньо'Т дiяльностi.
Аналiз останшх дослщжень i публшацш. Проблемою обфунтування теоретичних концепцш розвитку шформацшно'Т дiяльностi займаються там всесвiтньовiдомi вчен як: Сурмш Ю.П., Туленков Н.В., Туркот Т.1., Хедоурi Ф., Грейсон Дж., Котлер Ф., Кузьмiн И.И., Красильников С.А., Романов А.Н. та ш. Однак проблема розвитку шформацшно'Т дiяльностi в специфiчних умовах ведення бiзнесу в УкраТни залишаеться актуальною i малодослщженою.
Предметом дослiдження е теоретичний аспект шновацшних iнформацiйно-технологiчних засобiв у осв^нш дiяльностi.
Метою дослiдження е пошук методiв вдосконалення вiтчизняних шформацшно-технолопчних засобiв у освiтнiй дiяльностi.
Методи дослщження. У роботi застосовано сукупнсть наукових методiв i пiдходiв, у тому чи^ системний, структурний, порiвняльний, факторний, що дозволило реалiзувати концептуальну едысть дослiдження.
Результати дослiдження. Термш «iнформацiйнi технологiï» - вчення, наука. Спершу його використовували в системi технiчних знань для означення науковоТ дисциплiни, яка визначала сукупнiсть даних про рiзноманiтнi засоби обробки сировини, нашвфабрика^в i виробiв у галузi виробництва. Пiзнiше цей термiн отримав значне поширення i в шших сферах суспiльного життя: полiтицi, економщ^ освiтi.
Технологiя передбачае мистецтво володшня процесом, певну послiдовнiсть операцiй з використанням необхщних засобiв (матерiалiв, шструментарш та алгоритму дiй), тобто у процесуальному розумшш технологiя мае дати вщповщь на запитання: «Як досягти результату дiяльностi (з використанням чого i якими засобами)?». Тлумачний словник С.1. Ожегова визначае технологiю як сукупнють виробничих процеав у певнш галузi виробництва, а також науковий опис засобiв виробництва. Поняття технологи вщображае спрямованiсть дослiджень (у тому чи^ i педагогiчних) на радикальне вдосконалення дiяльностi людини, пiдвищення ïï результативностi, iнструментальностi, технiчностi.
Технологiï в галузi навчання i виховання принципово в^зняються вiд промислових технологiй. Основна вщмшнють полягае у бiльшiй гнучкост перших, центром ваги яких, вихщним i кiнцевим результатом, е людина, а основним параметром вимiру виступае рiвень ïï розвитку.
Освiтнi технологи, як найбтьш загальнi утворення, характеризують загальну стратегiю розвитку освiти i осв^нього середовища (единого освiтнього простору).
Основне призначення осв^шх технологiй - прогнозування розвитку осв^шх систем, Тх проектування, планування та визначення факторiв, якi вiдповiдають освiтнiм цiлям.
Ю.П. СурмЫ та Н.В. Туленков розглядають освп"ы технологи як особливим рiзновид со^альних технологiй
- як складнi i вiдкритi системи певних прийомiв i методик, концептуально об'еднаних прiоритетними освп"ыми цiлями, а також пов'язаних мiж собою завданнями i змiстом, формами i методами оргашзаци навчально-виховного процесу, де кожен елемент Ц1еТ системи накладае вщбиток на ва iншi елементи. На сучасному етап суспiльного розвитку пщфунтям освiтнiх технолопй постае гуманiстична концепцiя освiти.
У структурному вщношенш освiтнi технологи (вважае Т.1. Туркот) мiстять декiлька послщовно виконуваних блокiв-операцiй:
- Маркетинг i прогноз суспiльних та особистих потреб в отриманн професiйних знань.
- Дiагностика об'ектiв навчання i виховання.
- Формування навчально-виховних цтей i завдань.
- Визначення змiсту i методiв навчально-виховного процесу.
- Перевiрка ефективностi отриманих результатiв.
- Корек^я i упровадження освiтнiх технологiй в реальну педагопчну практику [2].
Якщо освп"ы технологи - це вщбиток стратеги освп"и, то педагогiчнi технологи призначен втiлювати тактику и реалiзацil. Наразi нараховують понад 300 визначень поняття «педагогiчна технологiя». На нашу думку, найбтьш повне визначення сутносл педагогiчноl технологи запропонувала С.О. Сисоева, яка розглядае и як створену адекватно до потреб i можливостей особистостi i суспiльства теоретично обфунтовану навчально-виховну систему соцiалiзацп, особистюного i професiйного розвитку i саморозвитку, яка внаслщок упорядкованих професiйних дм педагога при оптимальностi ресурсiв i зусиль всiх учасникiв освiтнього процесу, гарантовано забезпечуе ефективну реалiзацiю свщомо визначеноТ осв^ньо! мети та можливють вiдтворення процесу на рiвнi, який вщповщае рiвню педагогiчноl майстерностi педагога.
С.С. В^вицька стверджуе, що кожна педагогiчна технологiя мае вiдповiдати основним методолопчним вимогам, критерiям технологiчностi:
- концептуальносп, тобто мати пщфунтям певну концепцш, що мiстить фiлософське, психолопчне, дидактичне та соцiально-педагогiчне обфунтування освп~шх цiлей;
- системностi (мати вс ознаки системи);
- логiчностi, цшюносп та взаемозв'язку усiх елементiв системи;
- керованють, тобто можливiсть цтепокладання, проектування процесу навчання i виховання, поетапно! дiагностики, варiювання методами та засобами навчання i корекцп знань та вмшь;
- вiдтворюваностi, тобто можливост застосування в iнших однотипних умовах та шшими суб'ектами;
- едност змютово! та процесуальноУ частин, !х взаемообумовленостi;
- ефективностi, тобто оптимальност зусиль для отримання гарантованого запланованого результату
- певного стандарту навчання [3].
Навчальна (дидактична) технолога - поняття близьке, але не тотожне поняттю «педагопчна технолопя». Навчальна технолога окреслюе шляхи засвоення конкретного навчального матерiалу в межах навчальноГ дисциплши, теми, проблеми. Дидактична технолога потребуе ч^кого визначення цiлей навчання, спе^ального структурування навчального змiсту, адекватних йому форм i методiв навчання. За означенням ЮНЕСКО технолога навчання в загальному розумшш - це системний метод створення, застосування i визначення усього процесу навчання i засвоення знань з урахуванням техшчних i людських ресурсiв та !х взаемоди, який ставить сво'м завданням оптимiзацiю освiти [1].
Реалiзуються дидактичн технологи засобами педагогiчноl технiки, яку слщ розглядати як комплекс знань, умшь i навичок, необхiдних педагогу для чiткоl й ефективноГ оргаызаци навчальних занять, ефективного застосування на практик методiв педагогiчноl взаемоди в системi «Викладач/Вчитель - Студент/Учень».
При вивченн педагогiчноl лiтератури звертае на себе увагу використання у деяких випадках понять «методика викладання» та «технолога навчання» як щентичних. В основу дидактично{ технологи покладено iдеТ проектування та вiдтворення навчального циклу, а також забезпечення оптимального зворотного зв'язку. В.О. Сластьоын пiдкреслюе, що поняття технолога навчання слщ розглядати як педагопчну дiяльнiсть, котра реалiзуе науково-обгрунтований проект дидактичного процесу й мае бтьш високий ступЫь ефективносп, надiйностi та гарантованостi результатiв, ыж це мае мiсце при традицмних методиках навчання [5].
Слiд зазначити, що у вищш школi протягом стол^ь традицiйно домiнувала спочатку лекцшна, а потiм лекцiйно-практична методика навчання.
Традицшна система навчання бiльш чи менш задовольняла суспiльнi потреби, однак кшець ХХ -початок XXI стол^тя ознаменувалися революцiйними соцiально-економiчними, шформацшними змiнами, якi вимагали кардинальних змш в освiтньому середовищi.
У цей перюд:
- освiта перетворюеться в одну з ключових сфер сусптьства, у якiй формуеться його майбутне штелектуальне багатство, у тому чи^ i основнi ресурси;
- освгта найактивнiше дiе на оновлення i розвиток усiх галузей суспiльного життя, що сприяе пдвищенню рiвня освiти в найбiльш розвинених кранах свп^ i активiзуе проблему переходу до загапьно1' вищо! освгти населення;
- вщбуваеться швидке зростання об'емiв шформаци, що потребуе швидкого оновлення змюту, форм, методiв i засобiв навчання, подовження термов навчання, утвердження принципу неперервност освiти впродовж усього життя, всебiчноl технолопзаци освiтнього процесу.
Якщо у традицшному HaB4aHHi увага акцентувалася на запам'ятовуванн i вiдтвореннi шформаци', то у нових умовах виникла потреба розвитку творчого (продуктивного) мислення студента, формування його комушкативних умшь та практично!' подготовки до активно!' життeдiяльностi у постшно мiнливому соцiальному середовищк Слiд зважати на особливiсть сучасно' системи вищоТ освiти в УкраМ, де мае мiсце спiвiснування традицшних та iнновацiйних технологiй навчання з яскравим нахилом у бк традицiоналiзму, що повною мiрою не забезпечуе сучасних вимог до випускниш ВНЗ. Отже, постае нагальна потреба широкого упровадження шновацш у навчальний процес.
Педагопчна шнова^я - це введення нового в цл змiст методи i форми навчання i виховання, в оргашзацш дiяльностi педагога.
Характерною рисою iнновацiйних педагогiчних i, зокрема, дидактичних технологш е особистюно-орiентована освiта. lнновацiйнi технологiï вiдрiзняються вщ традицiйних перш за все мюцем i роллю основних учасникiв навчального процесу - викладача i студенев, 'х взаемовiдносинами, характером i змютом освiтньоï дiяльностi. I якщо в традицшному навчанн яскраво виражена пщсистема «суб'ект-об'ект», у якiй тiльки викладач в^грае роль суб'екта, котрий визначае змют, методи навчання та стиль взаемовщносин, то в iнновацiйному навчальному процес зникае жорсткий розподiл ролей мiж викладачем i студентом. Студент у цьому варiантi перетворюеться у важливий освiтнiй суб'ект, залучаючись до активного сшлкування з викладачем i використанням знань, отриманих у процеа самостшно' роботи з рiзними джерелами шформаци'. Спрямованiсть на суб'ект-суб'ектну, дiалогiчну взаемодiю закономiрно приводить до необхщносп реалiзувати навчально-виховний процес як через традицшш, так i через шновацшш форми у 'х гармонiйному поеднанш[7].
Список використаних джерел
1. Сжова Л.Ф. «1нформацйна дiяльнiсть». Навч. посбник / nid заг. ред. СжовоУЛ.Ф., 2006. - 506 с.
2. Гриценко Г.П. «lнформацiйнiресурси». Навчальний посбник/Пд заг. ред. Гриценко Г.П., 2008. - 401 с.
3. [Електронний ресурс].Яйр://mmlib.net/knigi/marketing/kniga-29/
4. Белявцев М.1., Воробйов В.Н. 1нформацйний менеджмент: Навч. пойбник / nid заг. ред. М.1. Белявцева, В.Н. Воробйова. - К. : Центр навчальноïлтератури, 2006. - 407 с
5. Павленко А. Ф., Войчак А. В. Маркетинг. П/'дручник - К. : КНЕУ, 2003. - 246 с.
6. Циганкова Т.М. Сучасн моделi та тенденци розвитку стратег'чного маркеингу // Маркетинг в Укран. - 2004. - №2. - С 31 - 36.
7. Котлер Ф., Вероника Вонг, Джон Сондерс, Гари Армстронг Основы маркетинга, 4-е европейское издание = Principles of Marketing: European Edition 4th. - М. : «Вильямс», 2007. - С. 1200.
References
1. Yezhov L.F. Information activity. Teach. Manual, 2006. - 506 p.
2. Gritsenko G.P. Information resource. Textbook, 2008. - 401 p.
3. Http: //mmlib.net/knigi/marketing/kniga-29/
4. Belyavtsev M.I., Vorobyev V.N. Informative Management: Training. manual. - K. : Center of educational literature, 2006. - 407 p
5. Pavlenko A.F., Voychak A.V. Marketing Handbook - K. : KNEU, 2003. - 246 p
6. Tsygankov T.N. Current models and trends in strategic marketing // Marketing in Ukraine. - 2004. - №2. -S 31 - 36.
7. F. Kotler, Veronica Wong, John Saunders, Gari Armstrong Fundamentals of Marketing, Principles of Marketing: European Edition - M. : Williams, 2007. - S. 1200.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Дрок Павло Валершович, кандитат юторичних наук, старший викладач кафедри документознавства ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iменi Григорiя Сковороди» 08401, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Сухомлинського 30 е-mail: drok [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Дрок Павел Валерьевич, кандитат исторических наук, старший преподаватель кафедры документоведения
ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды» 08401, г. Переяслав-Хмельницкий, ул. Сухомлинского 30 е-mail: drok [email protected]
ABOUT THE AUTHOR
Drok Pavlo Valeriyovich, Ph.D. in History, Senior of Document Science Department Pereyaslav-Khmenytsky Hryhoriy Skovoroda Pedagogical University Str. Sukhomlinsky 30, Pereyaslav-Khmelnitsky, 08401, Ukraine e-mail: drok [email protected]
