CC BY
54
Огляд
Review
УДК 616-03-08:615.33 DOI: 10.22141/2312-413x.6.2.2018.131089
Крамарьов С.О., Евтушенко В.В.
Нацональний медичний ун1верситет ¡мен10.О. Богомольця, м. Ки!в, Украна
Застосування азитромщину в клшчшй практиц
For cite: Aktual'naa Infektologia. 2018;6(2):55-59. doi: 10.22141/2312-413x.6.2.2018.131089
Резюме. Азитромщин e антибютиком, який зазвичай призначаеться для лжування шфекцт верхтх i нижшх дихальних шляхiв у dimeü. Незважаючи на його високу популяртсть, остантми роками збльши-лись побоювання щодо зростаючог рeзисmeнmносmi збудни^в рестраторних захворювань до цього препарату. Розглянуто фармакоктетику, спектр акmивносmi, проблему стШких бактерш i клтчш аспек-ти, а також рекомендаци щодо застосування. Азитромщин рекомендуеться як антибютик вибору для емтричног й селективноi терапи основних бакmeрiальних збудни^в гострих кишкових шфекцт у дтей, для етютропного лкування коклюшу, при хворобi Лайма та для тривалог iмуномодулюючоi терапп при муковiсцидозi.
Kro40Bi слова: азитромщин; тфекщ; лтування
JslJI-ulIsl
1нфектологш
Макролщи е класом антибютиыв, отриманих вщ Грунтово! бактерй' Streptomyces erythraeus. Мехашзм ix aHra6aKTepiMbHoi' дц полягае в пригшченш синтезу протешв шляхом зворотного блокування дiлянки Р 50S-субодиницi рибосом. Першим представником ще! групи був еритромiцин. Даний препарат застосо-вуеться в педiатричнiй практицi з 1950-х роыв. Бю-доступнiсть першого представника макролщв суттево залежить вiд впливу кислого вмiсту шлунка та прийо-му i'жi. Новiшi генерацй' препаратав дано! групи, на-пiвсинтетичнi похщш еритромiцину — азитромiцин i кларитромщин, мають покращенi характеристики стабiльностi в кислому середовищ^ проникнення до тканин i ширший спектр антибактерiальноi' активность На даний час ВООЗ включае до перел^ основних лшарських засобiв для дiтей два препарати з ще! групи: азитромiцин i еритромiцин. Макролiди в дiтей засто-совуються при широкому колi медичних проблем. Зо-крема, вони використовуються при iнфекцii Chlamydia trachomatis, для лшування й профiлактики коклюшу, при xворобi легiонерiв, гострому середньому отип, по-загоспiтальнiй пневмонй', тонзилофарингiтi, мтэбак-терiозаx та iншиx iнфекцiяx [1].
Азитромщин — перший представник шдкласу аза-лiдiв, що вiдрiзняеться за структурою вщ класичних макролiдiв. Вш отриманий шляхом включення атома азоту в 14-членне лактонне кiльце мiж 9-м i 10-м атома-
ми вуглецю. Кольце перетворюеться на 15-атомне. При введенн1 препарату (як всередину, так i парентерально) максимальна концентращя в кров1 досягаеться протя-гом 2—3 годин. Азитромщин швидко розподтяеться в тканинах орган1зму, при цьому концентращя препарату в тканинах майже в 50 раз1в перевищуе таку в плазм1 кров1. Бюдоступнють при прийом1 всередину — 37 %, при внутршньовенному введенн1 — до 50 %. Антибютик добре проникае в тканини дихальних шлях1в, у тканини сечостатево! системи, шюру й м'яю тканини. Препарат мае здатнють накопичуватись у лейкоцитах (як у гранулоцитах, так i в моноцитах i макрофагах), що пояснюе високу активн1сть щодо внутршньокль тинних збудниюв [2]. Результати експериментальних i кл1н1чних досл1джень св1дчать, що макролщи, зокрема азитром1цин, мають також протизапальну й 1муномо-дулюючу дш [3]. Стимулюючий вплив на 1мунш й ет-тел1альн1 кл1тини включае взаемодш з фосфол1п1дами i кшазою Erk1/2 (extracellular signal-regulated kinase) i наступною модуляц1ею транскрипци фактор1в AP-1 (activator protein-1), NF-kB (nuclear factor kappa В), за-пальних цитоюшв i продукци муцину [4].
Ушкальною особлив1стю азитром1цину е те, що вш, на в1дм1ну 1нших макролщв, здатний д1яти in vitro на окремих представниыв родини Enterobacteriaceae, таких як кишкова паличка, шигели, камптобактер i, меншою м1рою, сальмонели.
© «Актуальна шфектологи» / «Актуальная инфектологая» / «Actual Infectology» («Atäual'naä Infektologiä»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Крамарьов Сергiй Олександрович, доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри дитячих шфекцмних хвороб, Нацюнальний медичний унiверситет iменi О.О. Богомольця, бульв. Т. Шевченка, 13, м. КиТв, 02000, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: Serhii Kramariov, MD, PhD, Cheif of the Department of Pediatric Infectious Diseases, Bogomolets National Medical University, T. Shevchenko boulevard, 13, Kyiv, 02000, Ukraine; e-mail: [email protected]
Азитромщин порГвняно з еритромщином бiльш ак-тивний проти B.burgdorferi, що викликають хворобу Лайма. За дieю на T.pallidum обидва антибiотики практично рiвноцiннi. Так само, як i кларитромiцин, азитромщин дie на внутрiшньоклiтинний комплекс M.avium, що в!д-значаеться природною стштстю до еритромiцину [5].
Азитромiцин був розроблений у 1980 рощ, а вже в 2011 рощ вш був антибютиком, який лiкарi найчастше прописували пацieнтам.
На даний час при тонзилофарингт, середньому отитi й бактерiальнiй пневмонй' азитромiцин не ре-комендуеться в числi препаратiв першо! лши, але вiн широко застосовуеться як альтернативний засiб у ви-падках алергй' або неефективностi й неможливосп за-стосування бета-лактамних антибютиыв [6].
Сьогоднi препаратом вибору для лГкування гостро-го середнього отиту е амоксицилш, який у переважнш бiльшостi випадкiв високоефективний проти гемофгль-но! палички й пневмокока. У разi неефективностi стар-тово! терапи амоксицилiном протягом 3 днiв рекомен-дуеться його замiна на шпбггорзахищений пенiцилiн або цефалоспорини 2-3-го поколшня, стiйкi до впливу ß-лактамаз H.influenzae. Як альтернативна тератя при алергй' на ß-лактами рекомендуеться використовувати насамперед азитромщин, який е единим макролгдом iз високою активнiстю проти гемофтьно! палички: мшь мальна пригнiчувальна концентращя азитромiцину в 4—8 разiв вища, а iншi макролiди не виявляють кшшч-но значущо! активностi проти H.influenzae [7].
До цього часу остаточно не виршено питання про оптимальну тривалють i курсову дозу азитромщину при стрептококовому тонзилофарингiтi. Зокрема, у до-слiдженнi швейцарсько! групи з вивчення фарингiту встановлено, що 3-денний курс азитромiцину забез-печуе ерадикащю збудника в 2 рази ргдше порiвняно з 10-денним курсом феноксиметилпенщилшу (38 i 81 % вщповщно) при однаково високш кшшчнш ефек-тивностi. Однак при застосуванш азитромiцину при стрептококовому тонзилофарингiтi в дозi 20 мг/кг ера-дикащя збудника мае мiсце в 94 % випадыв [8].
Однieю з важливих переваг макролiдiв, зокрема азитромщину, е ефективний вплив на атиповi мкро-органiзми. Данi патогени вщграють суттеву роль в етюлогГ! шфекцш дихальних шляхов. Так, за даними багатоцентрового дослгдження, серед 154 дггей, як! проходили стацiонарне лiкування з приводу шфекцш нижшх дихальних шлямв вГрусно! й бактерГально! при-роди, Mycoplasma pneumoniae i Chlamydophila pneumoniae були етюлопчними чинниками у 14 i 9 % пацieнтiв в!д-повiдно [9]. В iншому дослщженш, яке охоплювало 279 дiтей iз позагоспiтальною пневмонieю, M.pneumoniae та C.pneumoniae виявлялись у дггей, старших в!д 5 роив, i були збудниками у 8 % випадтв. При цьому питома вага цих мiкроорганiзмiв серед загально! ылькосп ви-дглених бактерiальних збуднитв становила 27,6 % [10].
Важлива етiологiчна роль атипово! флори в етюло-пчнш структур! iнфекцiй дихальних шляхГв мае врахо-вуватись при виборГ оптимально! терапевтично! тактики. Враховуючи, що атиповi мiкроорганiзми нечутливi
до дГ! бтьшосп популярних груп антибактерiальних препаратiв, зокрема бета-лактамГв, макролГди фактич-но е безальтернативними засобами для дано! групи па-тогенГв при лГкування хворих дитячого вГку.
СучаснГ педГатричнГ рекомендацГ!, такг як IDSA (2011), зазначають, що азитромщин е препаратом вибору при пневмошях, що викликаються Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia trachomatis i Chlamydophila pneumoniae. Тератя парентеральними та/або пероральними формами азитромщину призначаеться у випадках як тяжкого, так i нетяжкого перебГгу. Висока частота атипових збуднитв врахована i в рекомендацГях з вибору емтрично! терапГ!. Зокрема, зазначаеться, що в дГтей усГх вГкових груп азитромщин слгд застосовувати при тдозрГ на ати-пову пневмонГю як монотератю при лГкуваннГ в амбу-латорних умовах, а у випадках стацюнарного лГкування — в комбшаци з бета-лактамами. Курс лГкування для азитромщину мае становити 5 дшв [11].
Як вже зазначалось рашше, однГею з особливостей азитромщину е його переважне накопичення у внутрш-ньоклГтинному просторГ. Даний феномен позитивно впливае на ефективнГсть препарату при дГ! на бактерГ!, локалГзоваш в тканинах i внутрГшньоклГтинно. Проте вщносно низька концентрацГя в плазмГ створюе умови для можливого уникнення мГкроорганГзмами да препарату в кров'яному русль Це слщ враховувати й обережно ставитись до використання азитромщину в патент з шдвищеним ризиком розвитку бактерГемГ! [12].
ОкрГм ГнфекцГй, що викликаються атиповими бак-терГями (хламщ!, мГкоплазма), азитромГцин на сього-днГ залишаеться серед препаратГв вибору при шфек-цГйних дГареях, коклюшГ, дифтерГ! й борелГозГ. Нижче ми обговоримо випадки застосування азитромщину при поширених захворюваннях у дггей.
Кишковi шфекцп
При лГкуваннГ гострих ГнфекцГйних дГарей визна-чення оптимально! антибактерГально! терапГ! базуеть-ся на ведомостях про поширенГсть найбГльш важливих патогешв i !х чутливГсть до протимГкробних засобГв. У дитячому вщ до найпоширенГших збуднитв бак-терГальних кишкових ГнфекцГй належать Shigella spp., Campylobacter, Salmonella enterica, Escherichia coli, Vibrio cholerae, Clostridium difficile, Yersinia enterocolitica [13, 14].
Дослгдження останшх роив свгдчать про достатньо високу чутливГсть бГльшост поширених збуднитв кишкових ГнфекцГй у дГтей до азитромщину. Зокрема, вщносно штамГв Shigella, що частГше е причиною гемоколиу в дитячому вГцГ, азитромГцин демонструе висок! показни-ки ефективност порГвняно з Гншими лГкарськими засобами, як традицГйно рекомендують пацГентам Гз киш-ковими ГнфекцГями. Дослгдження резистентностГ серед штамГв Shigella в АвстралГ! показало, що 86,9 % Гзолятав були чутливГ до азитромщину, 65,0 % — до ципрофлокса-цину i тГльки 23,7 % — до ко-тримоксазолу [15]. В шшо-му регГонГ, Швденно-Схщнш АзГ! (В'етнам, Лаос), серед дослщжених 475 зразтв Shigella spp. протягом 1994—2012 роив частка резистентних до азитромщину штамГв S.flexneri становила 3,3 %, S.sonnei — 5,4 % [16].
Вивчення чутливост шшого частого збудника кишкових ГнфекцГй, Salmonella, до азитромщину та-кож свщчить про його високий терапевтичний потен-цГал. При дослГдженнГ 72 ГзолятГв Salmonella в дорос-лих в Камбодж виявлено, що частка резистентних до азитромщину штамГв Salmonella typhi становила 5,0 %, шших нетифо!дних штамГв Salmonella — 7,7 %. За дани-ми даного дослщження, лише серед штамГв S.cholerae suis спостерГгалась висока частота резистентност до азитромщину (70,8 %) [17]. В шшому дослГдженнГ, яке проводилось у Нидерландах, серед 354 ГзолятГв Salmonella typhi та paratyphi (A, B, C) резистентнють до азитромщину була виявлена в 16,1 % штамГв [18].
Схожа ситуащя спостерГгаеться i з Campylobacter. Так, при дослщженш 166 штамГв Campylobacter jejuni протягом 2010—2012 роив у B.C. Roy Children's Hospital, Kolkata, в 1нди було виявлено, що резистентнють до азитромщину спостерГгаеться лише в 3,6 % ГзолятГв [19].
Даш про ефективнють азитромщину щодо збудни-ыв поширених бактерГальних кишкових ГнфекцГй у дГтей були враховаш в останшх рекомендащях Infectious Diseases Society of America (IDSA), European Society for Paediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition (ESPGHAN) i European Society for Paediatric Infectious Diseases (ESPID). У цих рекомендащях азитромГцин рекомендуеться як препарат вибору для емтрично! те-рапГ! шфекцшних дГарей, коли збудник невщомий або невстановлений. У випадках, коли етютропна тератя призначаеться при встановленому збуднику, азитромГцин як препарат першого ряду рекомендуеться при захворюванш, спричиненому Campylobacter, Shigella, ентеротоксигенними штамами Escherichia coli й Vibrio cholerae. Як альтернативний препарат вш показаний при шфекщях нетифо!дних штамГв Salmonella enterica. Для лГкування шигельозу в дггей азитромГцин рекомендуеться застосовувати курсом до 5 дшв у дозГ 12 мг/кг у перший день i 6 мг/кг — протягом наступних 4 дшв. При камптобактерюзГ — застосування протягом 3 дшв у дозГ 10 мг/кг/добу або одноразовий прийом 30 мг/кг. При ентеротоксигенних штамах Escherichia coli — упро-довж 3 дшв у дозГ 10 мг/кг/добу. При холерГ — застосування упродовж 3 дшв у дозГ 10 мг/кг/добу або одноразовий прийом 20 мг/кг [13, 14].
Коклюш
При коклюшГ застосування антибютиюв обумовлю-еться завданнями терапГ! й постконтактно! профГлакти-ки. Традицшно макролщи входили до препарат вибору при коклюшГ в ди-ей. Незважаючи на тривалий час застосування макролщв як етютропно! терапГ!, на даний час немае доказГв зростання резистентностГ B.pertussis до ма-кролщв, у тому числГ азитромГцину. Серед опублГкованих даних зустрГчаються лише поодинокг випадки виявлених стшких ГзолятГв бактерГ!. У масштабному дослщженш, яке проводилось у Великобритании були обстежеш 583 зразки B.pertussis. За результатами дослщження всГ штами B.pertussis продемонстрували високу чутливГсть до ери-тромГцину, кларитромГцину й азитромГцину [20]. В шшому дослщженш в Республщ ЧехГя вченГ проаналГзували
динамку чугливостi B.pertussis за перiод майже 50 роив. Було дослщжено 135 зразтв B.pertussis, 3i6paH^ протягом 1967—2015 роив. Автори роботи порiвняли чутливють до антибактерiальних препаратiв бактерiй, виявлених у рiзнi перiодц: 1967-1999 роки (42 штами), 2004-2010 роки (43 штами) та 2011-2015 роки (50 штамiв). Аналiз показав, що мЫмальна шпбуюча концентрация препа-ратiв (азитромщин, кларитромщин, еритромiцин, ко-тримоксазол, ципрофлоксацин) в уах групах була майже однаковою, що свщчить про вщсутнють у B.pertussis меха-нiзмiв резистентност до цих препаратiв [21].
Уш сучаснi рекомендацй' щодо лiкування коклюшу в дггей рекомендують застосовувати макролщи для ль кування й постконтактно! профилактики коклюшу в дiтей. Азитромщин рекомендуеться для застосування в ушх вкових групах дiтей, а в груш новонароджених е безальтернативним серед макролщв, оскiльки е единим препаратом, що не асоцшеться з розвитком гшер-трофiчного пiлоричного стенозу. Звичайно азитромь цин рекомендуеться при коклюш в дозi 10 мг/кг/добу протягом 3-5 дшв [22, 23].
Хвороба Лайма
Дослщження резистентност Borrelia burgdorferi за-галом свiдчать про високу чутливють до антибактерь альних препаратiв, як! традицiйно призначаються при даному захворюванш Зокрема, в дослщженш in vitro вивчення мМмальних шпбуючих концентрацш ери-тромiцину, азитромiцину, кларитромщину, ампiцилiну, цефуроксиму, цефтрiаксону, цефоперазону й тетраци-клiну показало високу чутливють Borrelia burgdorferi до цих засобiв [24].
Азитромщин рекомендуеться як етютропний за-сiб зазвичай для лкування ранньо! стадй' захворюван-ня (мкруюча еритема). У бгльш ранн1х рекомендащях IDSA (2006) макролщи, у тому числ! азитромщин, реко-мендуються як препарат резерву при непереносимост бета-лактамних антибютиюв i доксициклiнy Аргументами слугували данi про меншу ефективнють макроль дiв порiвняно з препаратами першого ряду [25]. Проте дослщження останшх роыв iз застосуванням сучасних макролiдiв демонструють !х достатньо високу ефективнють порiвняно з шшими засобами. Зокрема, у рандо-мiзованому багатоцентровому дослiдженнi 88 дорослих пащентав проводився порiвняльний аналiз ефективнос-т лiкування мiгруючоï еритеми препаратами азитромь цину й доксициклiну. Кпiнiчний ефект було досягнуто в 46 (95,8 %) пащентав, як! отримували азитромщин протягом 5 дшв, i 33 (82,5 %) хворих, яи лкувались препаратом доксициклшу протягом 14 дшв [26].
Бгльш сучасш рекомендацй' щодо лiкування хвороби Лайма здебтьшого вже вщносять азитромiцин до пре-паратiв вибору при цьому захворюванш Так, у рекомендащях International Lymeand Associated Diseases Society (ILADS) азитромщин називаеться серед препарапв першого ряду для лiкування м^уючо! еритеми [27]. В останн1х рекомендацiях NICE (2018) азитромiцин разом з доксициклшом i амоксицилiном належать до препарапв вибору при мкруючш еритемi [28]. А в реко-
мендащях Шмецько! дерматолопчно! асощаци (German Dermatology Society) 2017 року окремо зазначаеться, що азитромщин мае достатню ефективнiсть при лiкуваннi м^уючо! еритеми i його тривалий перiод напiввиведен-ня з тканин забезпечуе переваги цьому препарату з огля-ду на тривалу персистенцiю B.burgdorferi [29].
Для л^вання м^уючо! еритеми рекомендуеться дозування азитромщину 10 мг/кг/добу. Проте щодо тривалост курсу лiкування iснують певнi розбiжностi. Зокрема, за рекомендацiею IDSA (2006) прийом азитромщину мае тривати 7—10 дшв, у керiвництвi ILADS (2014) вказано мiнiмум 21 день, а в настановi NICE (2018) — 17 дшв [25, 27, 28].
Муковгсцидоз
Останшм часом курси тривалого прийому ази-тромiцину е складовою комплексного лiкування му-ковюцидозу. За результатами Кокранiвського огляду, прийом азитромщину асоцшвався з покращенням ресшраторно! функцй' легень i зменшував частоту за-гострень муковiсцидозу [30]. Крiм того, на тлi прийому азитромщину зменшуеться необхщшсть застосування внутрiшньовенниx антибютиив [31]. Меxанiзм дц препарату при муковiсцидозi комплексний i дош остаточно не з'ясований. Було встановлено, зокрема, що, о^м антимшробно! й протизапально! дц, азитромiцин через активацш специфiчноi мРНК покращуе порушену провiднiсть xлоридiв у пацiентiв iз муковiсцидозом [32]. Важливою е також взаемодiя препарату з Pseudomonas aeruginosa. Хоча азитромщин не мае суттевого анти-бактерiального ефекту щодо цього патогену, на тш суб-оптимальних концентрацiй азитромiцину патогенна активнiсть P.aeruginosa зменшуеться [33]. На даний час у пащентав iз муковiсцидозом азитромщин рекомендуеться призначати тривало (понад 6 мюящв) в iмуномо-дуляторнш дозi 10 мг/кг/день 3 рази на тиждень [34].
Сьогоднi, зпдно з даними довiдника «Компендум», на фармацевтичному ринку Украши знаходиться 33 ко-мерцiйниx препарати азитромiцину вщ рiзниx вироб-никiв, серед яких е орипнальний препарат i генеричш препарати. Основна проблема генеричних препара-тiв — це доведення ix високо! якостi, що визначаеться вщповщшстю оригiнальному препарату. Загальнови-знаним методом п^дтвердження вiдповiдностi генерика оригiнальному лшарському засобу е вивчення бюеквь валентность Даний метод Грунтуеться на твердженш, що величина ефекту лiкарського засобу для системного застосування пропорцшна його концентраций в плазмi кровi. Це дозволяе замшити вивчення клiнiчниx характеристик порiвняльним дослiдженням фармакоы-нетики. З урахуванням iснуючиx регуляторних вимог довести бюе^валентшсть можливо тiльки в тому ви-падку, коли фармакоинетичш параметри орипнально-го й вщтвореного лiкарського засобу вiдрiзняються не бтьше нiж на 10 %, а на практищ — на 3—4 %.
Провщним виробником антибактерiальниx препа-ратiв в Украiнi е Корпоращя «Артерiум». На фармацев-тичний ринок Украши нею був випущений генеричний препарат, що мютить азитромiцин, п!д торговою на-
звою Азимед. Дослщження б1оекв1валентност1 препа-рат1в Азимед, таблетки, вкрит пл1вковою оболонкою, 500 мг, порошок для перорально! суспензй 200 мг/5 мл у флакон1, перорально! суспензй' 100 мг/5 мл у флакош виробництва ВАТ «Ки!вмедпрепарат» (Укра'на) i сума-мед виробництва ф1рми Pliva (Хорват1я) в1дпов1дних форм випуску було проведено на клшчшй баз1 Нащ-онального фармацевтичного ун1верситету (НФаУ) в клш1ко-д1агностичному центр1 НФаУ.
Результатом проведеного дослщження ст^о те, що бюекшвалентшсть досл1джуваних препарат1в сл1д вва-жати встановленою. З точки зору доказово! медицини б1оекв1в^ентн1 препарати е взаемозамшними [35].
References
1. World Health Organization.Macrolides (Review).In: Proceeding of the Second Meeting of the Subcommittee of the Expert Committee on the Selection and Use of Essential Medicines. 2008 Sept 29 - Oct 3; Geneva, Switzerland.Available from: http://www.who.int/ selection_medicines/committees/subcommittee/2/macrolides/en/.
2. AzithromycinAvailable from: https://www.drugs.com/azithro-mycin.html. Accessed: September 29, 2017.
3. McMullan BJ, Mostaghim M.Prescribing azithromycin.Aust Prescr. 2015 Jun;38(3):87-9.
4. Parnham MJ, Erakovic Haber V, Giamarellos-Bourboulis EJ, Perletti G, Verleden GM, Vos R.Azithromycin: mechanisms of action and their relevance for clinical applications.Pharmacol Ther. 2014 Aug;143(2):225-45. doi: 10.1016/j.pharmthera.2014.03.003.
5. Omura S, editor.Macrolide Antibiotics.Chemistry, Biology, and Practice. 2nd ed.San Diego:Academic Press; 2002. 635 p.
6. Ovetchkine P, Rieder MJ; CanadianPaediatricSociety, Drug-TherapyandHazardousSubstancesCommittee.Azithromycinuseinpaedi-atrics: A practicaloverview.PaediatrChildHealth. 2013 Jun;18(6):311-6.
7. Lieberthal AS, Carroll AE, Chonmaitree T,et al.The diagnosis and management of acute otitis media.Pediatrics. 2013 Mar;131(3):e964-99. doi: 10.1542/peds.2012-3488.
8. Schaad UB, Kellerhals P, Altwegg M; Swiss Pharyngitis Study GroupAzithromycin versus penicillin V for treatment of acute group A .streptococcalpharyngitis.PediatrInfectDis J. 2002Apr;21(4):304-8.
9. Michelow IC, Olsen K, Lozano J, et al.Epidemiology and clinical characteristics of community-acquired pneumonia in hospitalized children.Pediatrics. 2004Apr;113(4):701-7.
10. Kurz H, Gopfrich H, Huber K, et al. Spectrum of pathogens of in-patient children and youths with community acquired pneumonia: a 3 year survey of a community hospital in Vienna, Austria. Wien Klin Wochen-schr. 2013 Nov;125(21-22):674-9. doi: 10.1007/s00508-013-0426-z.
11. Bradley JS, Byington CL, Shah SS, et al. Executive summary: the management of community-acquired pneumonia in infants and children older than 3 months of age: clinical practice guidelines by the Pediatric Infectious Diseases Society and the Infectious Diseases Society of America. Clin Infect Dis. 2011 Oct;53(7):617-30. doi: 10.1093/cid/cir625.
12. Kelley MA, Weber DJ, Gilligan P, Cohen MS. Breakthrough pneumococcal bacteremia in patients being treated with azithromycin and clarithromycin. Clin Infect Dis. 2000 Oct;31(4):1008-11. doi: 10.1086/318157.
13. Guarino A, Ashkenazi S, Gendrel D, et al. European Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology, and Nutrition/European Society for Pediatric Infectious Diseases evidence-based guidelines for the management of acute gastroenteritis in children in Europe: update 2014. J Pediatr Gastroenterol Nutr. 2014 Jul;59(1):132-52. doi: 10.1097/MPG.0000000000000375.
14. Shane AL, Mody RK, Crump JA, et al. 2017 Infectious Diseases Society of America Clinical Practice Guidelines for the Diagnosis and Management of Infectious Diarrhea. Clin Infect Dis. 2017 Nov 29;65(12):1963-1973. doi: 10.1093/cid/cix959.
15. Brown JD, Willcox SJ, Franklin N, et al. Shigella species epidemiology and antimicrobial .susceptibility: the implications of emerging azithromycin resistance for guiding treatment, guidelines and breakpoints. JAntimicrob Chemother. 2017Nov 1;72(11):3181-3186. doi: 10.1093/jac/dkx268.
16. Darton TC, Tuyen HT, The HC, et al. Azithromycin Resistance in Shigella spp. in Southeast Asia. Antimicrobial Agents and Chemotherapy. 2018;62(4):e01748-17. doi:10.1128/AAC.01748-17.
17. Vlieghe ER, Phe T, De Smet B,et al. Azithromycin and ciprofloxacin resistance in Salmonella bloodstream infections in Cambodian adults. PLoS NeglTropDis. 2012;6(12):e1933. doi: 10.1371/journal.pntd.0001933.
18. Hassing R-J, Goessens WHF, van Pelt W, et al. Salmonella-Subtypes with Increased MICs for Azithromycin in Travelers Returned to the Netherlands. Emerging Infectious Diseases. 2014;20(4):705-708. doi:10.3201/eid2004.131536.
19. Mukherjee P, Ramamurthy T, Mitra U, Mukhopadhyay AK. Emergence of High-Level Azithromycin Resistance in Campylo-bacter jejuni Isolates from Pediatric Diarrhea Patients in Kolkata, India. Antimicrobial Agents and Chemotherapy. 2014;58(7):4248. doi:10.1128/AAC.02931-14.
20. Fry NK, Duncan J, Vaghji L, George RC, Harrison TG. Antimicrobial susceptibility testing of historical and recent clinical isolates of Bordetella pertussis in the United Kingdom using the Etest method. Eur J Clin Microbiol Infect Dis. 2010 Sep;29(9):1183-5. doi: 10.1007/s10096-010-0976-1.
21. Jakubú V, Zavadilová J, FabiánováK, UrbáskováP. Trends in the Minimum Inhibitory Concentrations of Erythromycin, Clarithro-mycin, Azithromycin, Ciprofloxacin, and Trimethoprim/Sulfamethoxazole for Strains of Bordetella pertussis isolated in the Czech Republic in 1967-2015. Cent Eur J Public Health. 2017 Dec;25(4):282-286. doi: 10.21101/cejph.a4948.
22. Pertussis Guideline Working Group. PHE Guidelines for the Public Health Management of Pertussis. Incidents in Healthcare Settings. London; 2016. 35 p.
23. Graham L. CDC Releases Guidelines on Antimicrobial Agents for the Treatment and Postexposure Prophylaxis of Pertussis. AmFamPhysician. 2006 Jul 15;74(2):333-336.
24. Santino I, Scazzocchio F, Ciceroni L, Ciarrocchi S, Sessa R, Del Piano M. In vitro susceptibility of isolates of Borrelia burgdorferi s.l. to antimicrobial agents. Int J Immunopathol Pharmacol. 2006 Jul-Sep;19(3):545-9. doi: 10.1177/039463200601900310.
25. Wormser GP, Dattwyler RJ, Shapiro ED, et al. The clinical assessment, treatment, and prevention of lyme disease, human granulocytic anaplasmosis, and babesiosis: clinical practice guidelines by the Infectious Diseases Society of America. Clin Infect Dis. 2006 Nov 1;43(9):1089-134. doi: 10.1086/508667.
26. Barsic B, Maretic T, Majerus L, Strugar J. Comparison of azithromycin and doxycycline in the treatment of erythema migrans. Infection 2000May-Jun;28(3):153-6.
27. Cameron DJ, Johnson LB, Maloney EL. Evidence assessments and guideline recommendations in Lyme disease: the clinical management of known tick bites, erythema migrans rashes and persistent disease. Expert Review of Anti-Infective Therapy. 2014;12(9):1103-1135. doi:10.1586/14787210.2014.940900.
28. National Institute for Health and Care Excellence (NICE). Lyme disease. _NG95. Available from: https://www.nice.org.uk/guid-ance/ng95. Accessed: April 2018.
29. Hofmann H, Fingerle V, Hunfeld KP, et al. Cutaneous Lyme borreliosis: Guideline of the German Dermatology Society. Ger Med Sci. 2017Sep 5;15:Doc14. doi: 10.3205/000255.
30. Southern KW, Barker PM, Solis-Moya A, Patel L. Macrolide antibiotics for cystic fibrosis. Cochrane Database Syst Rev. 2012 Nov 14;11:CD002203. doi: 10.1002/14651858.
31. Emiralioglu N, Oztürk Z, Yalqm E, Dogru D, Ozqelik U, Kip-er N. Long term azithromycin therapy in patients with cystic fibrosis. Turk J Pediatr. 2016;58(1):34-40.
32. Pradal U, Delmarco A, Morganti M, Cipolli M, Mini E, Ca-zzola G. Long-term azithromycin in cystic fibrosis: another possible mechanism of action? J Chemother. 2005 Aug;17(4):393-400. doi: 10.1179/joc.2005.17.4.393.
33. Principi N, Blasi F, Esposito S. Azithromycin use in patients with cystic fibrosis. Eur J Clin Microbiol Infect Dis. 2015 Jun;34(6):1071-9. doi: 10.1007/s10096-015-2347-4.
34. National Institute for Health and Care Excellence (NICE). Cystic fibrosis: diagnosis and management. NG78. Available from: https://www.nice.org.uk/guidance/ng78/chapter/recommendations. Accessed: October 2017.
35. Zupanec I, Bezuglaja N, Libina V, et al. Assessment of the interchangeability of Azimed - bioequivalence has been proved! Liky Ukrai'ny. 2013;(14):57-60. (inRussian).
OTpuMaHO 28.03.2018 ■
Крамарев С.А., Евтушенко В.В.
Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
Применение азитромицина в клинической практике
Резюме. Азитромицин является антибиотиком, который обычно назначается для лечения инфекций верхних и нижних дыхательных путей у детей. Несмотря на высокую популярность, в последние годы увеличились опасения относительно растущей резистентности возбудителей респираторных заболеваний к этому препарату. Рассмотрены фармакокинетика, спектр активности, проблемы устойчивых бактерий и кли-
нические аспекты, а также рекомендации по применению. Азитромицин рекомендуется как антибиотик выбора для эмпирической и селективной терапии основных бактериальных возбудителей острых кишечных инфекций у детей, для этио-тропного лечения коклюша, при болезни Лайма и для длительной иммуномодулирующей терапии при муковисцидозе. Ключевые слова: азитромицин; инфекции; лечение
S.O. Kramarov, V.V. Yevtushenko
Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
Azithromycin use in clinical practice
Abstract. Azithromycin is an antibiotic, which is usually used to treat infections of the upper and lower respiratory tract in children. Despite its high popularity, concerns have been raised regarding the increasing resistance of respiratory pathogens to this drug in recent years. The pharmacokinetics, spectrum of activity, the problem of resistant bacteria and clinical aspects, as well as recommendations
on the use are considered. Azithromycin is recommended as an antibiotic of choice for empirical therapy and selective therapy of major bacterial pathogens of acute intestinal infections in children, for etiotropic treatment of whooping cough, with Lyme disease and for long-term immunomodulatory therapy of cystic fibrosis. Keywords: azithromycin; infections; treatment
