CC BY
191
© Цтле К. О., Симочко Л. Ю. УДК 574:579
Цпле К. О., Симочко Л. Ю.
ПРИКЛАДШ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ Л^АРСЬКИХ РОСЛИН В
СТОМАТОЛОГИ
двнЗ «Ужгородський нацiональний ушверситет» (м. ужгород)
Робота виконана вщповщно до плану науково-дослiдницьких робiт бiологiчного факультету, Ужго-родського нацiонального унiверситету та е фрагментом науково-дослiдницькоI роботи «Розробка основ рацiонального використання i розширеного вiдтворення бiологiчних ресурсiв», № державно! ре-естрацiI 0198и003131.
Останнiм часом в Укра!ы, як i взагалi у свiтi, вщ-значаеться зростання зацкавленост науковцiв до застосування лкарсько! рослинно! сировини, а також одержаних з не! фггопрепара^в при багатьох захворюваннях як з лiкувальною, так i профтактич-ною метою [12]. Встановлено, що серед загально! ктькост лiкарських призначень засоби рослинного походження у рiзних кра!нах складають вщ 20 % до 60 % [19].
Проведен науковцями численнi фундаментальн дослiдження рослинних препаратiв цiлком змщнили позицп ф^отерапп як методу лкування, не виняток -!! використання у терапевтичнм стоматологи [3,10].
У стоматолопчнм практицi набуто достатнього досвщу щодо застосування лiкарських рослин при рiзних патологiях: карiесi, пародонтитi, пнпвт, пер^ одонтитi, захворюваннях слизово! оболонки порож-нини рота, пульпiтi та н [13,17,49].
Накопиченi данi про хiмiчний склад багатьох рослин, !х фармакологiчну дiю, а також про патогенез, бiохiмiю, гiстохiмiю, патоморфолопю багатьох сто-матологiчних захворювань дозволяють цтеспрямо-вано i науково обфунтовано використовувати чис-леннi рослиннi засоби iз рослин в стоматологiчнiй практик.
При бiльшостi стоматологiчних захворювань спо-стерiгаються процеси запалення, дистрофi!, нерщ-ко !х поеднання. Ряд стоматолопчних захворювань виникае при безпосередньому впливi патогенних факторiв на слизову оболонку порожнин рота, шип розвиваються внаслщок захворювань рiзних органiв i систем: нервово!, серцево-судинно!, ендокринно! травно! i т. д.
Знання патогенезу стоматолопчних захворювань дозволяе використовувати препарати з лкарських рослин з урахуванням мехаызму !х дi! для комплексного лкування хворого [3].
Захворювання пародонту вважаеться не тiльки стоматологiчною, але загальномедичною та навггь соцiальною проблемою. I! виршення все ще зали-шаеться основним напрямком сучасного розвитку
стоматологИ, так як ц1 захворювання е найб1льш по-ширеними серед населення планети пюля кар1есу.
Проблема кровоточивост1 ясен та пародонтит е нажаль добре вщомими серед дорослих. Захворювання пародонту можуть призвести не лише до втрати зуб1в, а й до ускладнень, небезпечних для життя пац1ента.
Результати кл1н1чних, епщемюлопчних i лабо-раторних дослiджень пщтверджують, що розвиток захворювань пародонту випливае з наступних при-чинних факторiв, тiсно пов'язаних один з одним: бактерм, реакцiй людського органiзму i факторiв навколишнього середовища.
Основним завданням Ыдивщуально! гiгiени по-рожнини рота е видалити немiнералiзованi зубнi вщ-кладення, в першу чергу, за допомогою зубно! пасти i зубно! щггки.
Тому дуже популярними е зубы пасти на основi натуральних рослинних екстракпв таких як шавлiя, м'ята перцева, ромашка лiкарська [47].
Кожна рослина складаеться з сотень рiзних орга-нiчних i неоргаычних сполук, що являють собою або складовi частини живих клiтин (бтки, амiнокислоти, ферменти, жири, кислоти тощо), або !! структурнi елементи (целюлоза, пектин, лiгнiн тощо) [9,5,14].
Основним компонентом рослин е вода, що ста-новить до 80-90 % !х маси. Разом з цим, трапляють-ся сполуки, специфiчнi для окремого виду або роду рослин, наприклад, сапоыни, алкало!ди, дубильнi речовини, ефiрнi олi! тощо [15,22].
Метою роботи стало вивчення даних спеща-лiзовано! лiтератури про використання окремих видiв лiкарських рослин, таких як шавлiя лкар-ська (Salvia officinalis L.), чебрець повзучий (Thymus serpyllum L.), календула лiкарська (Calendula officinalisL.), м'ята перцева (Menthapiperita L.), мел^ са лiкарська (Melissa officinalis L.) лаванда (Lavandula officinalis L.) i льон звичайний, або поЫвний (Linum usitstissimum L.) в стоматолопчнм практицi.
Численнi рослиннi препарати мають переваги над синтетичними. Вони рщко викликають алергiчнi реакцi!, до них не розвиваеться адапта^я макро- i мiкроорганiзма, вони малотоксичнi i добре перено-сяться хворими.
За силою дм та фармакологiчною активнютю багато рослинних лiкарських перпаратiв не завжди можна замiнити синтетичними. Нерщко лiкувальна цiннiсть рослини обумовлена складним поеднанням
в нм бiологiчно активних речовин, що визначають активнють отриманих i3 не! лiкiв.
Величезна юльюсть складних хiмiчних речовин, якi мютяться в тканинах рослин в фармакогнозп при-йнято дiлити на дiючi i супутнi. Зазвичай бiологiчно активы речовини мютяться в рослинах у м^мальних юлькостях. Супутнi речовини можуть посилюва-ти всмоктування дiючоI речовини, знижувати чи пiдвищувати II дю або ж надавати рослинi токсичн властивостi.
Сьогоднi, володiючи порiвняно великим ассортиментом рослинно! сировини i препаратiв широкого спектру дм, лiкарi мають можливiсть широко використовувати !х в комплексному л^ваны рiзноманiтних захворювань, в тому чиогм захворю-вань зубощелепно! системи [3].
М'ята перцева - Mentha piperita L. належить до родини губоцвiтих - Lamiaceae (Labitae). У якост лкарсько! сировини застосовують листя, що мютить ефiрну олiю (1,5 - 3,5 %), кавову, хлорогенову, урсо-лову i олеанолову кислоти, каротин, флавонощи, ге-спердин i беатин. Ефiрна олiя - безбарвна, з жовту-ватим чи зеленуватим вщтшком рiдина з приемним характерним запахом м'яти, з охолоджуючим пеку-чим смаком. Основы складовi частини оли - 1-мен-тол (40 - 70 %), кетон 1-ментол (9 - 25 %). Окрiм того, олiя мiстить терпени, цинеол, пулегон, ефiри ментолу з оцтовою i валерiановою кислотами.
Фармакологiчна дiя м'яти визначаеться в основному властивостями ментолу. При контакт зi шюрою вiн подразнюе нервовi закiнчення, викли-каючи вiдчуття холоду i поколювання. В результатi вiдбуваеться рефлекторна реак^я: звуження верхнiх судин i розширення глибоких внутрiшнiх. Ментол виявляе антисептичну i мiсцеву анестезуючу дiю. Препарати з листя м'яти мюцево виявляють рано-загоювальну, в'яжучу, знеболюючу i протизапальну дiю, втамовують зубний бть, освiжають порожнину рота, усувають foetor ex ore [3,20].
В стоматологи дуже широко використову-ють ментол як компонент зубних елiксирiв, паст i порошюв, розчинiв для ополюкування порожнини рота в цiлях дезодораци.
Хоча механiчнi методи контролю за нальо-том мають потенцiал для пщтримки адекватного рiвня ппени порожнини рота, клiнiчний досвiд i популяцiйнi дослiдження показали, що таю методи не пщтримуються великою юльюстю людей. Ось чому деякi хiмiотерапевтичнi речовини, такi як три-клозан, ефiрнi масла i хлоргексидин були розроблен для контролю над бактерiальним нальотом, з метою пiдвищити ефективнють щоденно! мiри санiтарного контролю порожнини рота [29].
1нтерес до рослин з антибактерiальною i про-тизапальною активнютю зросла внаслiдок поточ-них проблем, пов'язаних з широкомасштабнютю зловживання антибютиками, що викликають рези-стентнють мiкроорганiзмiв i цитотоксичний вплив на клгтини господаря [32,42].
Органiчнi екстракти м'яти перцево! (на основi етанолу, метанолу, етилацетату, хлороформу,
гексану та петролейного ефiру) володiють сильними антибактерiальними властивостями проти широкого спектру патогенних бактерй Етилоцтовий екстракт листя Mentha рiperita мае найбтьш виражений шпбуючий ефект, зокрема на таю мiкроорганiзми як: Bacillus subtilis, Staphylococcus aureus, Proteus vulgaris, Escherichia coli, Streptococcus pneumonia та Klebsiella pneumonia [43].
Нагщки лкарсью (календула лкарська) - Calendula officinalis L. належить до родини складноцвггих Asteraceae (Compositaе). В медицин застосовують квгги, яю мiстять каротино1ди: каротин (червонува-тий пiгмент провiтамiн А), лкопш, валоксантин, ци-троксантин, рубiксантин, флавохром i т. iн. Окрiм того, квiтковi кошики мiстять ефiрну олт (0,02 %), салiцилову i яблучну (6-8 %) кислоти [40,3].
Рослина мютить полюахариди, флавоно!ди, тритерпеновi спирти, фенольн кислоти, дубильнi речовини, глкозиди, стерини, каротино1ди, сапонiни i т. д. [34].
Pi3^ дослiдники показали, що календула лкар-ська мае антибактерiальну [27,30 ] i протигрибкову активнють [53].
Бiологiчно активнi речовини календули лкарсько! мають також ранозагоювальн [46], протизапальн [44,28], антиоксидантнi [45], iмуностимулюючi [50,51] та антимутагеннi властивост [31,24].
Ефiрна олiя з квтв iнгiбуе рiст in vitro грам-позитивних бактерiй таких як Bacillus subtilis i Staphylococcus aureus, i грамнегативних бактерм, таких як Escherichia coli i Pseudomonas aeruginosa, ц результати пiдтверджуються деякими попередыми доогмдженнями [25,35,39,41]. В стоматологiI препарати календули використовують як ефективний засiб для лiкування виразок слизово! порожнини рота i глотки, анпни, стоматиту та альвеолярно! пiореI [3].
При порiвняльнiй оцiнцi препаратiв календули та шших препаратiв, що володють антисептичною i про-тизапальною дiею та аналiзi вiдцалених результатiв л^вання видiляються переваги препаратiв календули в порiвняннi з хiмiотерапевтичними засобами. В 60 % спостережень вiдмiчено зростання юлькост фагоцитiв, вiльних макрофапв i нейтрофiлiв, змен-шення юлькост i змiна якiсного складу мiкробного ценозу у вмiстi ясенно! кишен (в посiвах рiдше вияв-ляються пiгментованi штами стафiлококiв, частiше виЫваються менш патогеннi штами, позбавленi каротино!дних пiгментiв, що утворюють бiлий зубний камЫь).
Полоскання рота календулою дозволить!! про-тизапальним властивостям працювати проти на-бряку, пошкодження, а !! бактерициднi власти-вост iнгiбувати розвиток умовно патогенних перюдонтопатичних мiкроорганiзмiв [38].
Чебрець повзучий - Thymus serpyllum L. належить до родини губоцвт - Lamiaceae (Labitae). Лкарською сировиною е надземна частина, яку подрiбнюють. Надземна частина мютить ефiрну олiю (0,5 - 1 %), дубильн речовини, барвники, камедь, тритерпеновi кислоти (уролову, олеанолову),
флавонощи i мiнеральнi солг Ochobhî компоненти ефiрноï олiï чебрецю повзучого: феноли - тимол (до 30 %) i карвакрол (20 %); в незначних ктькостях олiя мютить борнеол, терпинеол, n-цимол i моно циктчний сесквiтерпен цингiберен.
Фармаколопчна дiя препаратiв чебрецю визна-чаеться наявнiстю тимолу i карвакролу, що володтть сильними антисептичними властивостями. Настм чебрецю використовують для полоскання порожни-ни рота при стоматитi.
Тимол використовують як консервант деяких фармацевтичних препара^в, вЫ володiе антисептичними i дезинф^ючими властивостями [11].
Ефiрна олiя чебрецю (Thymus serpyllum) е дже-релом тимолу i карвакролу. Тимол бореться з карiогенною i пародонтопатогенною мiкробiотою, так як iнгiбуе АТФ синтез у Porphyromonas gingivals та Streptococcus sobrinus. Також мае анестетичн властвостк Карвакрол чинить анти-бактерiальний ефект та успiшно вбивае кишко-ву пиличку (Escherichia coli), синьогнмну паличку (Pseudomonas aeruginosa) та золотистий стафтокок (Staphylococcusaureus). Вiн дуже ефективний проти антибiотикорезистентних бактерiальних штамiв.
Виражений протизапальний ефект зубних паст на основi природних рослинних екстракпв мае першо-рядне значення в профтактищ захворювань пародонту, осктьки вiдомо, що бактерп е сенсибтьними до природних антибактерiальних речовин. Бтьше того, можна знайти докази в лтератур^ що стiйкi до антибютиюв мiкроорганiзми продовжують бути чутливими до антибактерiальних компонентiв ефiрних олiй. Завдяки зазначеним якостям таких компонен^в ефiрних олiй як тимол i карвакрол, вони використовуються в терапп рiзних захворювань [8].
Шавлiя лiкарська - Salvia officinalis L. нале-жить до родини губоцвт - Lamiaceae (Labitae). Лкарською сировиною е листя. Листки i верхiвки стебел мютять дубильнi речовини (до 4 %), переваж-но трокатехЫово'| групи, ефiрну олiю (0,5- 2,5 %), смолист речовини (5-6 %), три терпеновi кислоти( урсолову, олешову), паради фенол, флавонощи, алкалощи. Ефiрна олiя мютить цинеол (до 15 %), D-борнеол (8-14 %), парацимол, D-камфору, туйон, пинен, сальвен, це дрен та mini терпени.
Дубильн речовини шавли здмснюють в'яжучу, протизапальну, крововiдновлюючу i ранозагоюючу дю. Ефiрна олiя проявляе дезЫфкуючу, протигриб-кову i антисептичну дю
В стоматологи полоскання i препарати з листя шавли призначають при стоматиту альвеолт, пародонтозу гiнгiвiтi, одонтогенних i парадонтальних аб-сцесах, кровоточивостi ясен [3].
Фенольн кислоти, що мiстяться в шавли лкарсьюй е особливо потужними проти золотистого стафтокока Staphylococcus aureus. In vitro ефiрна олiя шавли е ефективною проти як грампо-зитивних так i грамнегативних бактерй включа-ючи Escherichia coli та Salmonella species i проти мiцелiальних грибiв i дрiжджiв, таких як Candida аlbicans [23,36].
Льон звичайний (льон поЫвний) Linum usitatissimum L. родини льоновi - Linaceae в дикому виглядi не зустрiчаеться. В медицин використовуеться насiння, що мютить жирну олю (3048 %), до кладу яко'| входять глщериди лiноленовоï (35-40 %), лiнолевоï (25-35 %), олеïновоï (15-20 %), пальмiтиновоï i стеариновоï кислот; слиз (5-12 %), бток (18-33 %), вуглеводи (12-16 %), оргаычы кислоти, ферменти, провтамЫ А. Препарати насшня льону володiють обволiкаючою, протизапальною дiею. Льняна олiя володiе гiпохолестеренемiчною дiею [3]. В стоматологiï слиз насшня льону використовують як обволкаючий заЫб при стоматитi, за-пальних захворюваннях слизово'| оболонки рота. При ерозмному чи виразковому гiнгiвiтi мюцево застосовують вiдвар насiння льону звичайного (до-вгунця) як нiжний обволкаючий заЫб. Препарат сприяе зменшенню больових вщчутпв [16].
Мелiса лiкарська (Melissa officinalis L.) - з родини Lamiaceae е багаторiчною, ароматичною культурою родом з Пвденно'| бвропи. У зв'язку з iнтенсивним лимонним ароматом i смаком листя M. officinalis використовуеться широко в харчовм промисловост та косметологи [33]. Сриятливий вплив спиртового i водного екстракпв M. officinalis пов'язаний головним чином з наявнютю феноль-них сполук (розмариново'|, кавово'| кислот та |'х метилових ефiрiв), а також з |'х антиоксидантною активнiстю (Hener et al., 1995; Tagashira et al., 1995; Canadanovicf Brunet et al., 2008) [37]. Рiзнi лкарсью властивост приписують основним компонентам мелiси. Розмаринова кислота - найбтьш пошире-ний компонент екстракту листя мелiси лкарсько'|, який, як вiдомо, мае противiрусну та антиоксидант-на активнiсть(Koch Heitzmann and Schultze, 1984) [40], в той час як ефiрна олiя мае антибактерiальнi, протигрибковi та антипстамшы властивостi (Burt, 2004) [26]. Антибактерiальна активнiсть водного, спиртового, i етилоцтового екстракту мелюи проявлялась по вщношенню до таких видiв як: Agrobacte-rium tumefaciens,Bacillus mycoides, Bacillus subtilis, Enterobactercloaceae, Erwinia carotovora Escherichia coli, Pseudomonas fluorescens тощо. Найбтьш ре-зистентними видами бактерм щодо вЫх тестованих екстрактiв були Escherichia coli Proteus sp. Staphylococcus aureus [48].
Лкарська форма для л^вання захворювань тканин пародонта мае значний вплив на бюдоступнють БАР Лкарсью засоби рослинного походження мо-жуть застосовуватись у виглядi таблеток, капсул, порошкiв, плiвок, мазей, паст,розчинiв, суспензiй, аерозолiв тощо[18,1,7].
Засоби рослинного походження для мюцевого лiкування захворювань пародонта мають бтьш фiзiологiчну дiю на тканини пародонта, стимулю-ють регенеративнi процеси, мають також протизапальний, бактерюстатичний, гемостатичний, дезштоксикацмний i дезодоруючий ефекти [2].
Ранньою кгмычною ознакою багатьох захворювань пародонта е рiзнi форми запалення ясен. Л^вальна тактика при пнпвт залежить вiд його
кл^чно! форми. Мiсцеве лкування спрямова-не на усунення запалення ясен, щовикликаеться мiсцевими ушкоджуючими факторами, лквща^ею або ослабленням факторiв агреси ясенно! кишенi (мiкроорганiзмiв, грануляцiI, пролiферуючого в ки-шеню епiтелiю) [8,4].
Серед лкарських засобiв рослинного походжен-ня для лiкування гiнгiвiтiв використовують препара-ти прополiсу, чистотiлу, календули, алое, а також ск каланхое, настоянку горiха грецького, ефiрнi оли з рiзних рослин тощо. У якост протизапальних засобiв використовують також препарати поеднано! дiI [21].
У стоматологи широко застосовують препарати календули для обробки ясенних кишень при розрос-таннi грануляцiй i видтены гною. Препарати з календули припкають грануляцiI, викликають рубцю-вання виразок поверхн ясенно! кишенi, припиняють гноевидiлення, ущiльнюють ясна. Доведено ефек-тивнiсть застосування препаратiв календули при рiзних захворюваннях пародонту (гiнгiвiтi хроычно-му, катаральному, гiпертрофiчному, виразковому, пародонтит^ пародонтозi тощо) i хворобах слизово! оболонки порожнини рота (хронiчному стоматит^.
При порiвняльнiй оцiнцi препаратiв календули та шших препаратiв, що характеризуются антисеп-тичною i протизапальною дiею, виявленi переваги препаратiв календули вщносно хiмiотерапевтич-них засобiв. Для л^вання дистрофiчно-запально! форми пародонтозу у стан загострення рекоменду-еться застосовувати мюцево настоянку зi збору кв^ ток календули, звiробою та листя подорожника [6].
Висновки. Лкарсью рослини, зокрема !х екстра-кти мають широке застосування в стоматологiчнiй практицi при рiзних патологiях: карiесi, пародонтитi, пнпвт, перiодонтитi, захворюваннях слизово! оболонки порожнини рота, пульпт та н
Величезна кiлькiсть складних бiологiчно ак-тивних речовин, якi мiстяться в тканинах рослин володтть антибактерiальними та антифунгаль-ними властивостями. Аналiз спецiалiзовано! лте-ратури показав, що етилоцтовий екстракт листя
Mentha рiperita L. мае найбтьш виражений Ып-буючий ефект, зокрема на такi мкрооргаызми як: Bacillus subtilis, Staphylococcus aureus, Proteus vulgaris, Escherichia coli, Streptococcus pneumonia та Klebsiella pneumonia. Препарати з листя м'яти мюцево виявляють ранозагоювальну, в'яжучу, знеболюю-чу i протизапальну дiю. Ефiрна олiя з квiтiв Calendula officinalis L. шпбуе рiст in vitro грампозитивних бакте-рiй таких як Bacillus subtilis i Staphylococcus aureus, i грамнегативних бактерм, таких як Escherichia coli i Pseudomonas aeruginosa. Ефiрна олiя чебрецю (Thymus serpyllum) е джерелом тимолу i карвакро-лу. Тимол пригычуе пародонтопатогенну мiкробiоту, так як шпбуе АТФ синтез у Porphyromonas gingivalis та Streptococcus sobrinus. Також мае анестетичн властвостг
Карвакрол чинить антибактерiальний ефект по вщношенню до кишково! палички (Escherichia coli), синьогнмно! палички (Pseudomonas aeruginosa) та золотистого стафтококу (Staphylococcus aureus).
Фенольн кислоти, що мiстяться в шавли (Salvia officinalis L.) е особливо потужними проти золотистого стафтокока Staphylococcus aureus. In vitro ефiрна олiя шавли е ефективною проти як грампозитивних так i грамнегативних бактерм, включаючи Escherichia coli та Salmonella species i проти мщел^ альних грибiв i дрiжцжiв, таких як Candida аlbicans.
Препарати насшня льону володiють обволкаю-чою, протизапальною дiею, в стоматологи !х за застосовують при стоматит та запальних захворюваннях слизово! оболонки рота.
Сриятливий вплив спиртового, етилоцтового i водного екстракпв M. officinalis пов'язаний голо-вним чином з наявнютю фенольних сполук i !х ан-тиоксидантною активнiстю. Антибактерiальна ак-тивнiсть спиртового екстракту мелюи лiкарсько! спостерiгаеться по вiдношенню до таких видiв як: Agrobacterium tumefaciens,Bacillusmycoides, Bacillus subtilis, Enterobacter cloaceae, Erwinia carotovora, Escherichia coli, Pseudomonas fluorescens, тощо.
Л^ература
1. Анализ использования лекарственных средств растительного происхождения в стоматологии / Т. И. Кабакова, А. М. Домунян, Ю. В. Танская [и др.] // Тез. Докл 12 Рос. Нац. Конгр. «Человек и лекарство». - М., 2005. - С. 264.
2. Горбатова Е. А. Отечественные препараты из растительного сырья в комплексном лечении заболеваний пародонта [Электронный ресурс] / Е. А. Горбатова, Т. И. Лемецкая, Б. М. Мануйлов // Институт Стоматологии. - 2000. - №1. -Режим доступа:ИИр://шшш. e stomatology. ru/company/saluta/article _7. htm
3. Данилевский Н. Ф. Фитотерапия в стоматологии / Н. Ф. Данилевский, Т. д. Зинченко, Н. А. Кодола - К.: Здоров'я, 1984. - 176 с
4. Иванов В. С. Заболевания пародонта / В. С. Иванов. - М.: МИА, 1998. - 296 с.
5. Кобзар А. Я. Фармакогнозiя в медицин / А. Я. Кобзар. - К.: Морион, 2004. - 480 с.
6. Кражан И. А. Лечение хронического катарального гингивитас применением календулы, иммобилизованной на поли-сорбе / И. А. Кражан, Н. Н. Гаража // Стоматология. - 2001. - Т. 80, №5. - С. 11-13.
7. Кульгав Е. А. Фармакотехнологическое исследование геля с СО2-экстрактами гвоздики и эвкалипта для использования в стоматологии: автореф. дис. канд. фарм. наук: спец. 15. 00. 01 «Технология лекарств и организация фармацевтического дела» / А. Е. Кульгав. - Пятигорск, 2009. - 23 с.
8. Курякина Н. В. Заболевания пародонта / Н. В. Курякина, Т. Ф. Кутепова. - Н. -Новгород: Изд-во НГМА, 2000. - 162 с.
9. Лкарсью рослини: Енциклопедичний довщник. - К.: УкраУнська Радянська Енциклопедiя, 1992. - 544 с.
10. Марченко А. И. Фармакотерапия в стоматологии / А. И. Марченко, Е. Ф. Кононович, Т. А. Солнцева - К.: Здоров'я, 1986. - 200 с.
11. Почему растения лечат / Ловкова М. Я., Рабинович А. М., Пономарева С. М. [и др.]. - М.: Наука, 1990. - 256 с.
12. Прюритети фтотерапп / Т. П. Гарник, В. А. Туманов, B. В. Поканевич [та iH.] // BicH. фармакол. та фармац. - 2006. -№ 9. - С. 6-11.
13. Сборник по народной медицине и нетрадиционным способам лечения / Сост. Г. З. Минеджян. - М.: Адрес-Пресс, 2003. - 512 с.
14. Соколов С. Я. Справочник по лекарственным растениям (Фитотерапия) / С. Я. Соколов, И. П. Замотаев. - М.: Меди-цина,1998. - 464 с.
15. Смик Г. К. Корисш та рщюсш рослини Укра'ши / Г. К. Смик. - К.: Укр'шська Радянська Енциклопедiя, 2001. - 416 с.
16. Тетюшкин М. Т. Опыт фитотерапии воспалительных заболеваний в стоматологии / М. Т. Тетюшкин, К. Г. Тепошкина // Новые методы диагностики, лечения заболеваний и управления в медицине: Мат. науч. -практ. конф. ГОКБ, 14 марта 1997 г. - Новосибирск, 1997. - С. 226-227.
17. Трифонов Б. В. Об использовании фитопрепаратов в детской стоматологической практике / Б. В. Трифонов, С. Н. Гонтарев, И. С. Гонтарева, Я. В. Луценко // Вестн. АМТН. - 2010. - № 1(4). - С. 42-44.
18. Трофименко А. Е. Актуальные вопросы использования лекарственных средств растительного происхождения для лечения стоматологических заболеваний / А. Е. Трофименко, Т. И. Кабакова // Разработка, исследование и маркетинг новой фармацевтической продукции: Сб. науч. тр. Пятигорской ГФА. - Пятигорск, 2005. - Вып. 60. - С. 599-600.
19. Фитотерапия в клинике внутренних болезней: Учеб. пособие для студентов вузов / Б. А. Самура, В. Ф. Черных, И. П. Банный [и др.]. - Харьков: Изд-во НФаУ: Золотые страницы, 2003. - С. 293-300.
20. Хитров В. Ю. Галитоз - медицинская и социальная проблема / В. Ю. Хитров, А. И. Заболотный // Практическая медицина. - 2009. - № 1. - С. 12.
21. Цепов Л. М. Диагностика и лечение заболеваний пародонта / Л. М. Цепов, А. И. Николаев - М.: МЕДпресс-информ., 2002. - 192 с.
22. Чекман I. С. Кшшчна фтотератя / I. С. Чекман. - К.: Здоров'я, 2000. - 510 с.
23. Betsy C. Barner D. The New Book of Salvias / C. Betsy, D. Barner // Timber Press. - 2003. - P. 216-241.
24. Boucaud-Maitre Y Cytotoxic and anti tumoural activity of Calendula officinalis extracts / Y Boucaud-Maitre, O. Algernon, J. Raynaud // Pharmazie. -1988. - Vol. 4. - P. 220-221.
25. Braun L. Herbs and natural supplemants: an evidence -based guide Sydney / L. Braun, M. Cohen // Elsevier. - 2005. -P. 98-100.
26. Burt S. Essential oils: their antibacterial properties and potential applications in foods-a review / S. Burt // Int. J. Food Microbiol. - 2004. - Vol. 9. - P. 223-253.
27. Chakraborthy G. S. Antimicrobial activity of leaf extract of Calendula officinalis Linn. / G. S. Chakraborthy // J. Herb. Med. Toxicol. -2008. - Vol. 2. -P. 65-66.
28. Della Loggia R. The role of titerpenoids in topical anti-inflammatory activity of Calendula officinalis flowers / R. Della Loggia, A. Tubaro, S. Sosa [et al.] // Planta Med. - 1994. - Vol. 60. - P. 516-520.
29. De Paola L. G. Chemotherapeutic inhibition of supragingival dental plaque and gingivitis development / L. G. De Paola // J. Clin. Periodontol. - 1989. - Vol. 16. -P. 305-311.
30. Dumenil G. Evaluation of antibacterial properties of Calendula officinalis flowers and mother homeopathic tincture of calendula / G. Dumenil, R. Chemli, G. Balasaurd // Ann. Pharm. Fran. -1980. - Vol. 38. - P. 493-499.
31. Elias R. Antimutgenic activity of some saponins isolated from Calendula officinalis L, arvensis L, hedera helix L. / R. Elias, M. De Mйo, Vidal-Ollivier E. [et al.] // Mutagenesis. -1990. -Vol. 5. -P. 327-331.
32. Emori T. G. An overview of nosocomial infections including the role of the microbiology laboratory / T. G. Emori, R. P. Gaynes // Clin Microbiol Rev. - 1993. -Vol. 6. - P. 428-442.
33. Enjalbert F. Analysis of species of Melissa/ F. Enjalbert, J. Bessiere, J. Pellecuer [et al.] // Fitoterapia. -1983. -Vol. 54. -P. 59-65.
34. Escop monographs on the medicinal uses of plant drugs / Exeter (Uk). - 1997. - Vol. 01-12/06. -P. 35-42.
35. Goun E. G. Antibacterial and antifungal activity of Indonesian ethanomedical plants / E. G. Goun, D. C. Cunningham, D. Nguyen Cand Miles // Fitoterapia. - 2003. - Vol. 74. - P. 592- 596.
36. Hadi A. Hmeem Al-Lamy. Antibacterial efficiency of salvia officinalis extracts and their effect on growth, adherence and acid production of oral Mutans Streptococci / A. Hadi Hmeem Al-Lamy, S. Abbas Al-Mizraqchi M. Sc. // J. Bagh. College Dentistry. - 2012. - Vol. 24(special issue 1). - P. 153-157.
37. Hener U. On the authenticity evaluation of balm oil (Melissa officinalis L.) / U. Hener, S. Faulhaber, P. Kreis, A. Mosandl // Pharmazie. -1995. -Vol. 50. - P. 60-62.
38. lauk L. Antibacterial activity of medicinal extracts against periodontopathic bacteria / L. lauk, A. M. Lo Bue, I. Millazoa [et al.] // Phytother. Res. -2003. -Vol. 17. - P. 599-604.
39. Janssen A. M. Screening for antimicrobial activity of some essential oils by the agar overlay technique / A. M. Janssen, N. L. Chin, J. J. Scheffer [et al.] // Pharmaceutisch Weekblad. - 1986. -Vol. 8. - P. 289-292.
40. Koch Heitzann I. Melissa officinalis L. an old medicinal plant with new therapeutic actions / I. Koch Heitzann, W. Schultze // Deutsche Apotheker Zeitung. -1984. -Vol. 124. - P. 2137-2145.
41. Muhammad H. S. The use of Lawsonia inermis Linn. (henna) in the management of burn wound infections / H. S. Muhammad, S. Muhammad // African J. of biotechnology. -2005. - Vol. 4(9). - P. 937-943.
42. Pannuti C. S An overview of nosocomial infection control in Brazil. Infect Control Hosp / C. S. Pannuti, R. S. Grinbaum // Epidemiol. -1995. -Vol. 16. - P. 170-174.
43. Para S. Antibacterial Activity and Phytochemical Analysis of Mentha piperita L. (Peppermint) - An Important Multipurpose Medicinal Plant / S. Para, S. Thulasi Muneppa, J. Penchalaneni, N. Challagundla Varadarajulu // American Journal of Plant Sciences. - 2013. - Vol. 4. - P. 77-83.
44. Preethi C. G. Anti-inflammatory activity of flower extract of Calendula officinalis. Linn and its possible mechanism of action / C. G. Preethi, G. Kuttan, R. Kuttan // Indian J. Exp. Biol. - 2009. - Vol. 47. - P. 113-120.
45. Preethi K. C. Antioxidant potential of an extract of Calendula officinalis in vitro and in vivo / K. C. Preethi, G. K. Utta // Pharm. Biol. - 2006. - Vol. 44. - P. 691-697.
46. Rao S. G. Calendula and hypericum: Two homeopathic drug promoting wound healing in rats / S. G. Rao, A. L. Udupa, S. L. Udupa // Fitoteraperia. - 1991. - Vol. 62. - P. 508-510.
47. Sarap L. R. Medicinal-and-prophylactic effectiveness of the natural extract based toothpastes among patients suffering from inflammatory parodentium diseases / L. R. Sarap, O. G. Zhilenko, E. A. Podzorova, S. V. Lesnykh // Prophylaxis Toda. -2012. - Vol. 2. - P. 17-19.
48. StanojevicT D. In vitro synergistic antibacterial activity of Melissa officinalis L. and some preservatives", Instituto Nacional de Investigaciyn y TecnologHa Agraria y Alimentaria (INIA) / D. StanojevicT, Lj. CvomicT, O. StefanovicT, S. SolujicT Sukdolak // Spanish Journal of Agricultural Research. - 2010. -Vol. 8(1). - P. 109-115.
49. Subha T. S. Combating oral candidiasis in albino rats using bioactive fraction of Acorus calamus / T. S. Subha, A. Gnanamani // J. Appl. Biosci. - 2009. -Vol. 21. - P. 1265-1276.
50. Varljen J. Structural analysis of Rhamno-arabinogalactan and Arabinogalactans with immunostimulating activity from Calendula officinalis / J. Varljen, A. Liptak, H. Wagner // Phytochemistry. - 1989. - Vol. 28. - P. 2379-2383.
51. Wagner H. Immunostimulating action of polysaccharides (heteroglycans) from higher plants. / H. Wagner, A. Proksch, I. Riess-Maurer [et al.] // Arzneimittel for chung. -1985. - Vol. 7. - P. 1069-1075.
52. William T. Botanical Latin / T. William // Timber Press. - 2004. - P. 456.
53. Zilda C. G. Antifungal activity of the essential oil from Calendula officinalis L growing in Brazil / C. G. Zilda, M. R. Claudia, R. F. Sandra // Braz. J. Microbiol. - 2008. - Vol. 39. - P. 61-63.
УДК 574:579
ПРИКЛАДН АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ ЛКАРСЬКИХ РОСЛИН У СТОМАТОЛОГИ
Цтле К. О., Симочко Л. Ю.
Резюме. Останым часом в УкраУы, як i взагалi у свт, вщзначаеться зростання зацкавленост науков^в до застосування лкарсько! рослинно! сировини, а також одержаних з не! фгтопрепара^в при багатьох захворюваннях як з лкувальною, так i профтактичною метою. У стоматолопчнм практик набуто достатнього досвщу щодо застосування лкарських рослин при рiзних патолопях: карiесi, пародонтит^ пнпвт, перюдон-тиД захворюваннях слизово! оболонки порожнини рота, пульпт та н Фармаколопчна дiя лкарсько! рослини визначаеться в основному властивостями бюлопчно активних речовин. Натуральн оргаычы рослинн екстракти (воды чи на основi етанолу, метанолу, етилацетату, хлороформу, гексану та петролейного ефiру, тощо) володтть сильним антибактерiальними властивостями проти широкого спектру патогенних бактерм, проявляють антифунгальну активнють. Деяк екстракти мюцево чинять ранозагоювальну, в'яжучу, знеболю-ючу i протизапальну дю
Ключовi слова: лкарськ рослини, бюлопчно активы речовини, екстракти, стоматолопчы захворювання.
УДК 574:579
ПРИКЛАДНЫЕ АСПЕКТЫ ПРИМЕНЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫХ РАСТЕНИЙ В СТОМАТОЛОГИИ
Ципле К. О., Симочко Л. Ю.
Резюме. В последнее время в Украине, как и вообще в мире, отмечается рост заинтересованности исследователей к применению лекарственного растительного сырья, а также полученных из него фитопрепаратов при многих заболеваниях, как с лечебной, так и профилактической целью. В стоматологической практике имеется достаточный опыт по применению лекарственных растений при различных патологиях: кариесе, пародонтите, гингивите, периодонтите, заболеваниях слизистой оболочки полости рта, пульпите и др. Фармакологическое действие лекарственных растений определяется в основном свойствами биологически активных веществ. Натуральные органические растительные экстракты (водные или на основе этанола, метанола, этилацетата, хлороформа, гексана и петролейного эфира и т.д.) обладают сильным антибактериальными свойствами против спектра патогенных бактерий, проявляют антифунгальную активность. Некоторые экстракты местно проявляют ранозаживляющее, вяжущее, обезболивающее и противовоспалительное действие.
Ключевые слова: лекарственные растения, биологически активные вещества, экстракты, стоматологические заболевания.
UDC 574:579
Applied Aspects of Using Medicinal Plants in Dentistry
Tsiple K. O., Symochko L. Y.
Abstract. There has been an increasing interest to use medicinal plants and herbal medicines obtained from them in many diseases as therapeutic and preventive purposes in Ukraine as well as all over the world in recent years. A sufficient experience on the use of medicinal plants in various diseases: caries, parodontitis, gingivitis, periodontitis, diseases of the oral mucosa, pulpitis and others has been gained in dental practice. Pharmacological action of medical plants is mainly determined by the properties of biologically active substances.
Natural organic plant extracts (aqueous or based ethanol, methanol, ethyl acetate, chloroform, hexane, petroleum ether, etc.) have strong antibacterial properties against pathogenic bacteria spectrum, exhibit antifungal activity. Some extracts locally exhibit wound healing, astringent, analgesic and anti-inflammatory effects.
The accumulated data on the chemical composition of many plants and their pharmacological properties, as well as the pathogenesis, biochemistry, histochemistry, pathomorphology of many dental diseases allow targeted and scientifically justified use numerous herbal remedies in dental practice.
Knowledge of the pathogenesis of dental diseases allows the use of drugs from medicinal plants based on their mechanism of action for comprehensive treatment.
A huge number of complex biologically active substances contained in plant tissues have antibacterial and antifungal properties.
Analysis of specialized literature has shown that ethyl acetate extract of the leaves of Mentha riperita L. were found to prossess strong antibacterial activity against a range of pathogenic bacteria such as: Bacillus subtilis, Staphylococcus aureus, Proteus vulgaris, Escherichia coli, Streptococcus pneumonia and Klebsiella pneumonia. Drugs with mint leaves locally exhibit wound healing, astringent, analgesic and anti-inflammatory effects.
Essential oils from flowers of Calendula officinalis L. inhibits in vitro growth of Gram-positive bacteria such as Bacillus subtilis and Staphylococcus aureus, and Gram-negative bacteria such as Escherichia coli and Pseudomonas aeruginosa.
The essential oil of thyme (Thymus serpyllum L.) is a source of thymol and carvacrol. Thymol inhibits parodon-topathogenic bacteria as well as inhibits ATP synthesis in Porphyromonas gingivalis and Streptococcus sobrinus. Also has anesthetic properties.
The phenolic acids in sage (Salvia officinalis L.) are particularly potent against Staphylococcus aureus. In vitro essential sage oil has been shown to be effective against Gram-positive as well as Gram-negative bacteria including Escherichia coli and Salmonella species and against filamentos fungi and yeasts such as Candida albicans. Salvia also has an astringent action due to its relatively high tannin content.
Preparations from seeds of Linum usitatissimum L. have astringent, anti-inflammatory effects in dentistry and are used against stomatitis and inflammatory diseases of the oral mucosa.
Beneficial effects of ethanol, ethyl acetate and aqueous extracts of M. officinalis are attributed mainly to the presence of the phenol compounds (rosemary, protocatecuic, coffee acid and their methyl esters) and are related to their antioxidant activity.
The antibacterial activity of the aqueous, ethanol and ethyl acetate extracts of M. officinalis leaves were tested in vitro against the Gram-positive and Gram-negativ bacteria: Agrobacterium tumefaciens, Bacillus mycoides, Bacillus subtilis, Enterobactercloaceae, Erwinia carotovora, Escherichia coli, Pseudomonas fluorescens, etc.
Key words: medicinal plants, biologically active substances, extracts, dental diseases.
Рецензент - проф. Дев'яткна Т. О.
Стаття надшшла 6. 04. 2014 р.
