CC BY
76
© Воробець Н. М., PiBic О. Ю.
УДК 616.311:616.992.282] - 085.322
Воробець Н. М., *PiBic О. Ю.
АКТУАЛЬНЮТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ
Л1КАРСЬКИХ РОСЛИН ДЛЯ Л1КУВАННЯ
КАНДИДОЗУ РОТОВОГ ПОРОЖНИНИ
Львiвський нацiональний медичний унiверситет iMeHi Данила Галицького (м. Львiв) *ДВНЗ «Ужгородський нацiональний ушверситет» (м. Ужгород)
Робота виконана в рамках НДР «Синтез та пе-ретворення нових фiзiологiчно активних речовин - похщних неконденсованих i конденсованих суль-фур- та ытрогеновмюних гетероциклiчних систем, з використанням методiв моделювання, вивчення ф^ зико-хiмiчних властивостей та проведення фарма-кологiчного скринiнгу одержаних сполук, дослщжен-ня рiзних видiв дикорослих i культивованих рослин захiдного регiону Укра!ни з метою одержання нових лкарських засобiв, розробка технологiI лiкарських засобiв нових складiв та опрацювання сучасних методик фармацевтичного та токсиколопчного анал^ зу» (№ державно! реестраци 0116U004500) та договору про творчу наукову ствпрацю мiж кафедрою фармакогнози i ботанiки Львiвського нацюнального медичного унiверситету iменi Данила Галицького та кафедрою генетики, фiзiологií рослин i мiкробiологiI ДВНЗ «Ужгородський нацюнальний унiверситет».
Вступ. Мiкромiцети роду Candida - це одно-клiтиннi мiкроорганiзми з розмiрами 6-10 мкм, як широко розповсюдженi у водi, фунт^ на покривах i слизових оболонках тварин i людини, зокрема в ро-товiй порожнинi, шлунково-кишковому тракп, пiхвi й iнодi шкiрi (типовий умовно-патогенний збудник) [71]. Кандидоз - опортунютичне шфекцмне захво-рювання, спричинене грибами з роду Candida [84]. Зазвичай види роду Candida е нешюдливими комен-салами сптьноти мiкроорганiзмiв порожнини рота людини i виявляються приблизно у 30-50% здоро-вих людей [52,71]. 1х основним мюцем локалiзацi,i е задня частина глотки й слизова оболонка шших оральних дтянок, в той час як плiвка, яка вкривае поверхнi зубiв колонiзуеться в другу чергу [114]. У бтьшост випадкiв механiзми антифунгально! ре-зистентностi забезпечують деконтамiнацiю цього мiкромiцета, однак у осiб з порушеннями у системi захисту оргаызму види Candida стають вiрулентни-ми i ними генеруеться кандидоносiйство i/або кандидоз [20]. Види роду Candida належать до осно-вних опортунютичних грибкових iнфекцiй у всьому свт, що призводять до високо! захворюваностi i смертностi серед населення [67,71,78].
Найтиповшим представником роду Candida е C. albicans i саме цей вид найчастше видiляеться дослщниками з виразок ротово! порожнини [84, власнi досл'1дження]. В даний час вважають, що на долю шших видiв роду Candida припадае понад 50%
грибкових шфекцм. Такими видами е С. glabrata, С. tropicalis, C. krusei, С. parapsilosis, C. kefyr, C. dubliensis, C. rugosa, C. guilliermondiiта Cryptococcus neoformans [28,84,101]. Проте, C. albicans доте-пер визначаеться основним патогеном, через його здатност адгезп i розмноження у твердих i м'яких тканинах порожнини рота та утворювати складну i неоднорщну бактерiйну бiоплiвку [5,71].
Кандидоз порожнини рота у людей е найпоши-реышою формою кандидозу [94]. Залежно вщ iнших захворювань, якими страждае людина, кандидоз може проявлятися у виглядi рiзних кгмычних форм, локалiзуватись в однiй або дектькох дiлянках, або контамiнувати всю ротову порожнину, а також поши-рюватись у виглядi iнвазивноI форми. Кандида-асо-цiйований стоматит е поширеним запальним проце-сом [51], особливо у оЫб, якi носять зубы протези (60-75%) [27,51,115]. При контамшаци вщбуваеться порушення динамiчноI рiвноваги мiкробних асоща-цiй в рiзних локалтетах в органiзмi, зокрема збть-шуеться кiлькiсть грибiв в бiотопi ротово! порожнини та кишювника та зменшуеться кiлькiсть конкурент-них мiкроорганiзмiв - стаб^зуючих видiв бактерiй, якi пщтримують еубiоз у нормi [5]. Надлишковий рiст грибiв роду Candida в кишювнику деякi авто-ри розглядають в якостi iндуктора системних пору-шень. Незважаючи на !х частоту i пов'язаних з ними захворюваносД поверхневi C. albicans iнфекцií не е смертельними. На противагу цьому, системний кандидоз асоцюеться з високим рiвнем смертности навiть за застосування першо! лiнií протигрибково! терапп [83]. Пристосуваннями грибiв до зовнiшнiх умов можна вважати швидку адаптацiю до коливань рН середовища, метаболiчну гнучкють, потужнi сис-теми збору поживних речовин i надiйних механiзмiв реагування на стресовi чинники [77]. Пфова форма е бiльш iнвазивною, ыж форма дрiжджiв, однак, з ш-шого боку, у формi дрiжджiв кандиди беруть участь у контамшуваны [97]. Причиною системного кандидозу вважають також антибютикотерапю кандидозу кишювника [44,85]. Саме вiн розвиваеться у хворих на туберкульоз як результат туберкулостатично! терапп [11]. Не виключено, що антибiотики не лише знищують мiкробiоту, що протисто!ть неконтрольо-ваному розмноженню i колонiзацií кандид, а й пригы-чують утворення антимiкробних пептидiв в органiзмi господаря. Кандидоз ротово! порожнини вважають
проявами системного кандидозу, тобто в такого патента вже е кишечний кандидоз i його неможливо вилiкувати лише мiсцевими засобами [7,9,54]. За-галом вiдмiчають зростання частоти Bcix форм кандидозу протягом останых десятилiть. Порушення пародонту визначаються, зокрема, ендогенними факторами, як створюють умови та визначають ш-тенсивнiсть запального процесу навколозубних тканин, а також загальносоматичними захворюваннями [5,6,15,20,29,31,61]. Фактори патогенностi грибiв роду Candida залишаються маловивченими. Характерною ознакою при орофарингеальному кандидозi е руйнування i втрата поверхневого епггелт порож-нини рота через грибкове вторгнення [47,48]. Вва-жають, що грибковi адгезiя та фiзичнi сили мають при цьому вирiшальне значення [113].
Зокрема, вщомо, що кандидозна адгезiя до iнертних поверхонь знаходиться пщ контролем гщ-рофобних i електростатичних сил i адгезiя до сли-зово! оболонки залежить вщ ряду складних лтанд-розпiзнавальних систем [114]. Значну роль в^грае рН у ротовм порожнинi - C. albicans не лише може пристосовуватись до його значних зм1н, а й моду-лювати п1длужнення ауто1ндукуючи формування пф [71,112].
Найефективнш класи лкарських засобiв, до-ступних для л^вання кандидозу включають по-лiени, азоли, аллiламiни, ехiнокандiни [78], аналоги нуклеозидiв, тiокарбамати [78,101]. Загальний принцип дм антифунгальних препаратiв - пригычен-ня бiосинтезу ергостерина кгмтинно! стiнки мiкро-мiцетiв. Мiсцеве застосування протигрибкових пре-паратiв, таких як нютатин, мiконазол, генцiанвiолет або амфотерицин В, при кандидозi порожнини рота супроводжуеться численними побiчними ефектами, яю включають диспепсичнi та алергiчнi явища, ток-сичний гепатит, нефротоксичнiсть [93], порушення зору [30] i серцеву недостатнють [108].
На жаль, широке використання деяких з цих протигрибкових препара^в призвело до пщвищеного селективного тиску й розвитку протигрибково! ре-зистентностi [46,101]. Крiм цього, вважають, що протигрибковi препарати системно! дм у таблетова-нiй формi, якi всмоктуються в кишково-шлунковому тракт не- або малоефективнi через те, що вони за-звичай всмоктуються у верхых вiдцiлах кишкiвника i практично не видiляються в просв^ клубово! та тов-сто! кишок, в яких зосереджена основна маса грибiв при системному кандидозi [7].
Очевидно, рiзнi лiкарськi рослини (ЛР), могли б стати вщмшним джерелом нових молекул, якi могли б бути безпечншими, ефективнiшими i економiчнi-шими при лiкуваннi кандидозiв. Таю молекули, на-туральнi продукти вищих рослин можуть мати iншi мехаызмами дi! [91]. Тому на фармацевтичн ринки свiту виходить все бтьше протифунгальних препа-ратiв рослинного походження або комбiнованих. На фармацевтичному ринку Укра!ни пропонують Сто-матофiт та Стоматофгг А, «Фiтофарма Кленка С.А.», Польща) як протикандидальнi фiтопрепарати мю-цево! дi!, якi застосовують в стоматологи (огляд 21). Ряд фггопрепара^в укра!нського виробництва вико-ристовують для л^вання ротово! порожнини [21].
Таким чином, термшово noTpi6Hi HOBi проти-грибковi засоби Tepanil природного походження для ефективного упpaвлiння кандидозною шфек^ею. Цi засоби повиннi бути ефективними як щодо окремих клiтин кандид, так i щодо плiвок, яю ними утворю-ються, менш токсичними та/або мати Ышм мeхaнiзми дм поpiвняно з iснуючими.
Рослини у лiкуваннi кандидозiв
Вважають, що гриби роду Candida склады щодо встановлення стандар^в терапевтично! aктивностi piзних речовин до нього [84]. Трав'яники та деревн види вищих рослин, а також водорост були визнан такими, що мають широкий спектр активних компо-нeнтiв з aнтимiкpобною активнютю. Рослини бaгaтi широким розма'ггтям вторинних метаболтв, таких як тaнiди, терпено!ди, алкало!ди, флавоно!ди, глко-зиди, сапонши тощо, якi мають aнтимiкpобнi власти-востi in vitro [22,28,41]. 1х хiмiчнa природа та розчин-нють piзнa, тому використовують piзнi екстрагенти для одержання витяжок з протифунгальною активнютю. При цьому високу протифунгальну активнють мають витяжки з piзних частин i оpгaнiв рослин.
C. albicans чутлива до грубих водних [59,70,104], водно-етанольних [3,14,84,109,110], етанольних [84], метанольних [92] екстракпв piзних видiв рослин, а також при використанн в якост екстраген-тiв n-гексану, етилацетату, бутанолу [104,105,117], ацетону [70], дихлорметану [49,117]. Використо-вували також methanol-dichloromethane (3:1 V/V) у якост екстрагента з ряду ю^вних рослин [43].
Серед рослин, яю мають пpотигpибковi власти-востi е види аборигенно! флори piзних континeнтiв. Пpотикaндидaльнi влaстивостi рослин вивчались piзними методами, здeбiльшого на колекцмних штамах та з використанням piзних eкстpaгeнтiв та piзних мeтодiв, зокрема, дифузiI в агар (цилшдриюв, лунок, дискiв) [38,60,111].
Для оцЫки антикандидально! aктивностi використовують таю показники: дiaмeтp затримки росту (ДЗР) або дiaмeтp iнгiбувaння росту (Д1Р) видiв роду Candida щодо витяжок ЛР; м^мальну iнгiбуючу кон-центра^ю (М1К) та мiнiмaльну фунгiцидну концен-тpaцiю (МФК) протикандидального агента.
Анaлiз лiтepaтуpних джерел показав, що витяжки з рослин мають протифунгальну активнють на piвнi 17-19-20 мм дiaмeтpу затримки росту Candida albicans [45,84]. В бтьшост джерел вважали, що 20 мм дiaмeтpу затримки росту Candida albicans - це висока протифунгальна активнють [63,87,111]. Mi-ымальна Ыпбуюча концентра^я 0,15-0,31 мкг/мл достатня, щоб вважати витяжку високоактивною [87,117]. Згщно Aligiannis i ствавт. [23] значення М1К для неочищених eкстpaктiв нижче, нiж 0,5 мг/ мл вважаеться сильним гальмуванням росту гриба, 0.5-1.5 мг/мл - помipним пригыченням, i значення вiд 1,6 мг/мл i вище - слабким гальмуванням. Деяю, на перший погляд, pозбiжностi зaкономipнi, осюль-ки piзнi автори використовували piзнi екстрагенти, фракцп.
Вважають, що доогмдження протифунгально! ак-тивностi не/або малодо^джених рослин слщ за-вжди починати з «грубих» екстрак^в, дaлi !х фpaкцiй, а пюля цього iдeнтифiкувaти окpeмi сполуки [88].
Серед вид1в, як1 здавна застосовуються при л1куванн1 грибково'Г 1нфекцГГе Тст1вш та неТст1вш.
Рослини, яю традицiйн0 використовуються як ICTiB-Hi, часто мають також протифунгальну активнють in vitro [73,99]. Серед ю^вних рослин, якi здавна вико-ристовувались народною медициною для л^вання кандидозiв у Gвропi та Укра1ы такi як - Allium cepa, Allium sativum (цибулини) [12,18], Foeniculum vulgare (насшня) та Anisum vulgare (насшня) [1], Morus alba [12,19], Viburnum opulus [18], Linum usitatissimum (насшня) [8,19], Hippophae rhamnoides, Carum carvi (плоди), Prunus cerasus, Armoracia rusticana (коршь) [9,12] та шин. Однак не завжди знаходиться експе-риментальне пщтвердження ix ефективност щодо видiв роду Candida. Вiдноcно нещодавн дослщжен-ня пiдтвердили ефективнicть водних витяжок з ци-булин Allium sativum: дiаметр зони iнгiбування росту 27 мм, МФК 14,9-15,5 [59]. Основними компонентами Allium sativum е алщин, дiалiлдиcульфiд, дiалiл-трисульфщ, дiалiлтетраcульфiд, дiалiлмоноcульфiд [65], якi власне й виявляють антикандидальну активнють.
Supreetha et al., 2011 [103] показали, що Zingiber officinale у формi етанольного екстракта та порошка мае високу активнють проти Candida albicans, при-чому паста - вищу. Ще одыею ю^вною рослиною з пiдтвердженими антикандидальними властивос-тями е Mangifera indica [98]. Ряд видiв, рiзнi части-ни яких використовуються в кулшари як приправи, а саме: Cinnamomum tamala (Lauraceae), Cuminum cyminum (Apiaceae), Foeniculum vulgare (Apiaceae), Syzygium aromaticum (Myrtaceae), Trachyspermum ammi (Apiaceae) мають високу протикандидаль-ну активнють [99]. Серед шших видiв протиканди-дальну активнють виявлено у Tilia cordata (листки), Mentha piperita, Tanacetum vulgare (квтеи), Chamomilla recutita (квтеи), Eucalyptus viminalis [1], Arnica montana [2], Viola tricolor (трава) [117], Limonium axillare, Cassia fistula [32], Sanguisorba officinalis [13,19], Laserpitium alpinum [109], Stellaria media, Lemna minor [110]. Традицмы трав'ян лки для л^вання мюцево кандидозу виготовляють з використанням Calendula officinalis [9,73]. Значну антимiкробну активнють мають рiзнi види Thymus, однак найбльш ефективним щодо C. albicans е T. herba-barona [36].
Антифунгальну активнють щодо патогенних видiв кандщи виявили етанольн екстракти Syzygium jambolanum, Cassia siamea та Caulerpa scalpelliformis у концентраци 100 mg/ml та Sargassum wightii у кон-центраци 10 мг/мл [84].
Наин дослщження показали, що антикандидальну активнють на рiвнi 18-28 мм ^аметр затрим-ки росту) мають 30-70% етанольно-водн витяжки Pyrola rotundifolia, Calamintha officinalis, Poterium polygamum, Ampelopsis brevipedunculata. Воды витяжки Pyrola rotundifolia та Stenactis annuus у наших доотдженнях показали активнють щодо Candida albicans на р'1вн'1 10-15 мм ДЗР.
Кр'м вищих наземнихрослин, про як пов'щомле-но вище, ряд видiв водоростей мають протифунгальну активнють: Sargassum wightii [84], та п'ять
шших видiв Середземного моря, зiбраниx бтя бере-пв Франци [84].
Порiвняння протикандидально1 активной витяжок з застосуванням рiзниx екстрагенпв показало, що вона рiзна. При оцшюваны хлороформних, ме-танольних, водних i гексанових витяжок Otostegia persica виявлено, що лише етилацетатн мали високу активнють щодо Candida albicans [25]. Дослщили, що метанольний екстракт Hybanthus enneaspermus мае вищу протигрибкову (проти C. albicans та C. tropicalis) активнють порiвняно з хлороформним та витяжкою, одержаною з петролейним ефiром [24]. Порiвняння витяжок з квггок Rosa damascena, виго-товлених з використанням у якост екстраген^в ета-нолу, метанолу, води, бутанолу та n-гексану виявило найвищу антикандидальну активнicть у бутанольно'|' [104]. Очевидно, що вiдмiнноcтi у антикандидальнм активноcтi витяжок залежать передуем вiд природи дiючиx речовин, яю ними екстрагуються та мехаыз-мiв ix дii.
За результатами доотджень зроблено ряд ви-cновкiв щодо переваг водно-етанольного екстра-гента при одержаны витяжки з Cassia fistula порiвня-но з шшими, головне через те, що вш дiе на кJliнiчнi штами C. albicans [32]. Наши доcлiдження також пщ-твердили антифунгальну дiю Pyrola rotundifolia, Calamintha officinalis, Poterium polygamum, Ampelopsis brevipedunculata на клмычних штамах C. аlbicans, видтених з ротово'| порожнини людей з за-хворюваннями пародонта.
Показано, що пщ дiею водно-етанольних екстра-ктiв з листя Ribes nigrum та Polygonatum verticillatum, яю мають високу протимiкотичну активнicть, вщбу-ваеться руйнування кJliтинноi cтiнки та загибель ют-тин Candida albicans [16].
Метанольний та ацетоновий екстракти листюв Cinnamomum tamala Linn. показали високу антикандидальну активнють, порiвняно з етилацетат-ною, бензиновою та хлороформною витяжками, причому автори роботи вважають, що це пов'язано з ix високою проникнютю через поверхню ктмтин [99]. Метанольний та ацетоновий екстракти листюв Cinnamomum tamala мали вищу активнють порiвня-но з клотримазолом, кетоконазолом, нютатином, ITRA щодо C. аlbicans, C. glabrata та C. haemolonii [99]. Разом з тим Candida albicans, C. parapsilosis, C. tropicalis та C. glabrata були чутливими до мета-нольнихвитяжокз тради^йного видуз рануZataria multiflora завдяки, як вважають автори, розмарино-в!й кислот та тимолу, як екстрагуються лише метанолом [74].
Огляд лтератури свщчить, що найбтьшу антикандидальну активнють мають сполуки з таких груп речовин як: ефiрнi олii, терпенощи, сапонши, фе-нольн сполуки, алкалощи, пептиди та бтки.
Ефiрнi ол ii рiзниx видiв рослин i нав^ь рiзниx оргаыв одые'! рослини мають рiзний склад та активнють щодо рiзниx видiв Candida. Антифунгальна активнють ефiрниx олiй рослин, фактори, що впли-вають на неi та меxанiзми ix дм проаналiзовано на великiй кiлькоcтi публкацм [огляди 22,60,80,86,99].
Вивчення активноcтi ефiрниx олiй з Hypericum triquetrifolium виявили протикандидальну активнють
на piBHi значень MIK в дiапазонi мiж 0,39 мкг/мл i 12,50 мкг/мл, тодi як значення МФК були в межах 1,56 мкг/мл i 25,00 мкг/мл [90], а серед трьох до-слщжених штамiв (Candida albicans, C. glabrata, C. krusei) найкраща протигрибкова активнють вияв-лялася проти C. glabrata (МФК = 1,56 мкг/мл). C. albicans, C. krusei та C. tropicalis Ыпбувались ефiр-ною олieю, видiленою з Hyssopus officinalis L. var decumbens, яка зростала у Франци та Hyssopus officinalis L. з територп 1талп [72], хоча переважаю-чими компонентами у ïx складi були рiзнi сполуки (л^ налол (51.7%), 1,8-цинеол (12.3%) та лiмонен (5.1%) та пшокамфон (4.4% ), iзопiнокамфон (43.3%), вщ-повiдно), автори вважають, що лiмонен найбiльше вплив на доотджуваы види грибiв.
Олiя Origanum за концентрацп 0.25 мг/мл повню-тю шпбуе рiст C. albicans в ^t^i [69]. На модель-них дослщах з мишами додавання олiï Origanum у оливковм олiï iнгiбувало проростання i рют мiцелiю C. albicans з ефективнютю, яка залежала вщ дози олiï i карвакролу [69]. При цьому дтчими речовина-ми очевидно були карвакрол (68.1%) та його бюге-нетичн попередники Y-терпшен (9.9%) та р-цимен (4.5%) [95]. Олiя Lavandula viridis виявляла таку ж дт i при цьому мехаызм дiï полягав у руйнуванн цито-плазматичноï мембрани i загибелi клiтин [122].
Ефiрна олiя, видтена з кореневищ Zingiber officinale, мае високий вмют монотерпенiв (пере-важае лiналоол) та сесквiтерпенiв (переважае гер-макрен D) виявила протикандидальну активнють на рiвнi 11-20 мм затримки росту [102]. Олiя з над-земноï частини Thymbra spicata мала високу протикандидальну активнiсть (21-30 мм затримки росту -залежно вщ мюця збору), навiть бтьшу, нiж нiстатин [96].
Результати до^дження in vitro з ефiрною олiею Eucalyptus largiflorens та Eucalyptus intertexta показали, що вона мае вищу активнють та широкий спектр дм, зокрема на C. albicans, ыж ïx метанольн екстракти та 1,8-цинеол, який е основним компонентом ще'| оли [92]. Значно меншн (середнi) значення активност ефiрноï олiï Piperhispidum (превалюю-чi компоненти якоï a-пiнен та ß-пЫен) показанi щодо цього ж виду [75].
Активнють ефiрноï оли Chaerophyllum byzantinum показала високу актикандидальну активнiсть, особливо проти C. glabrata (0,125 мг/мл) - в два рази вищу порiвняно з кетоконазолом [64]. Автори досл^ дили, що активнють ще'| оли щодо Candida albicans, C. tropicalis та C. parapsilosis - 0.5 мг/мл, C. albicans (ктмычы iзоляти) - 1 мг/мл, C. zeylanoides - 0.25 мг/ мл, C. dubliniensis - 1 мг/мл [64]. Олiя Melaleuca alternifolia, яка мае високу протикандидальну активнють, уже в концентраци 0,25% пщвищуе проник-нють клггинно'| стнки [40].
Цкаво, що ефiрнi ол iï, видтеы з рiзниx видiв роду Nepeta, якi вiдрiзнялись за переважаючими компонентами мали й рiзну антикандидальну актив-нiсть: ефiрна олiя з N. leucophylla показала найвищу протигрибкову активнiсть проти тестованого штаму C. albicans, дещо менша активнiсть у ефiрноï олiï з Н. clarkei, Н. govaniana i Н. erecta [33]. В цтому авторами роботи було встановлено, що види Nepeta,
що мютять дiючi компоненти з iридоïдним або лак-тоновим скелетом, мають бтьшу антагонютичну активнють вщносно бiльшостi штамiв мiкроорганiз-мiв порiвняно з тими, що мютить регулярнi скJlадовi терпеыв [33]. Вивчення залежностей структура-ан-тимiкробна активнiсть в рядi 93 фентпропаыв i 21 спорiднениx ароматичних сполук виявили залеж-нiсть антимiкробноï активност вiд виду i кiлькостi замюниюв [81]. 1зомери евгенолу були переважаючими Ыпбггорами в дiапазонi концентрацм вiд 25 до 2000 мг/л, зокрема проти C. albicans (активнють проявляли ди- i три замщеы метаксильован 1-про-пенiлбензени) [81].
На модельних об'ектах (щурах) з оральним кан-дидозом показали значення евгенолу та карвакролу - через 4 дн |'х застосування для лiкування в слизовм язика дослiджуваниx тварин виявлено значно меншн кiлькостi Candida albicans, в той же час, застосування нютатину не показало зменшення C. albicans [34].
Достатньо невелика ктьюсть дослщжень вико-нана на клмычних iзолятаx з ротовоï порожнини па-цiентiв. Мета одного з них полягала в тому, щоб пе-ревiрити протигрибкову активнiсть в пробiрцi чистих компонентiв ефiрниx олм - восьми терпенових по-хщних (карвакролу, фарнезолу, геранiолу, лЫалоо-лу, ментолу, ментонглщерилкеталю, терпiнен-4-олу i а-терпшеолу), а також евгенолу i тирозолу проти видiв Candida, видiлениx у па^ентв, якi мають зубнi протези i страждають вiд стоматиту. Карвакрол, ев-генол, геранiол, лiналоол i терпшен-4-ол були дуже активнi in vitro щодо десяти iзолятiв Candida з порожнини рота [69]. Майже вс протестовав сполуки показали протигрибкову активнють з дiапазонами М1К 0.03-0.25% для евгенолу i лшалоолу, 0.03-0.12% для геранiолу, 0,06-0,5% для ментолу, а-терпинеолу i терпiнен-4-олу, 0.03-0.5% для карвакролу i 0.064% для ментона. Осктьки в робот використан сполуки, якi видiленi в чистому виглядi з рослинних об'екпв (Satureja hortensis, Pimenta dioica, Vachellia farnesiana, Rosa damascene, Coriandrum sativum, Mentha piperita, Melaleuca alternifolia, Artemisia annua, Olea europaea), автори роботи вважають, що |'х фунгютатична i фунпцидна активнють може свщ-чити про перспективнють для лкування кандидозу порожнини рота i зубних протезiв та при стоматит.
Кл^чне дослщження ефективностi дiï олiï чайного дерева при лкуваны грибковоï шфекци порожнини рота, порiвняно з клотримазолом показало, що з медично'| точки зору вона пщходить для особин обох статей, у вщ 20-60 роюв [68]. Фунгiцидну активнють щодо C. albicans, C. tropicalis, C. guillermondii, C. crusei, C. parapsilosis проявляють не лише ефiрнi оли з окремих рослин, а й |'х сумш - Litsea culeba, Origanum vulgare, Origanum majorana, Thymus vulgaris на рiвнi М1К 1,85 мг/мл.
При доотджены протикандидально'| активност очищеного на 98% 7-гщроксикаламенену виявле-на висока активнють щодо Candida dubliniensis, C. parapsilosis та C. albicans, зi значеннями М1К в межах вщ 39.06 мкг/мл до 78.12 мкг/мл [26]. Очищений 7-hydroxycalamenene мав здатнють пригычувати на 58% C. albicans АТСС 36801 секретовано'| аспартат протеази при м^мальних iнгiбуючиx концентращ-
ях, (pH 7.0), однак мав низьку шпбггорну активнiсть щодо утворення бiоплiвок навiть у висоюй концен-трацiï (2500 мкг/мл) [26].
Терпенощи також мають фунгiцидну активнють - шють випробуваних терпеноïдiв, були однаково ефективн проти iзолятiв C. albicans, з яких най-ефективышими виявились лiналоол та цитраль [121]. Показана висока активнють псевдолярiевоï кислоти, видтено'| з Pseudolarix kaempferi на рiзнi види Candida (C. albicans, C. glabrata, C. krusei, C. tropicalis, C. dubliniensis, and C. parapsilosis) [66,119]. ^м того, виявлена ïï синерпчна дiя з флу-коназолом щодо клiнiчниx штамiв C. albicans, (ре-акцiï iншиx видiв дослiджуваниx Candida не було) [119]. Автори дослщження вважають, що псевдоля-рiева кислота В може бути потенцмним терапевтич-ним фунгiцидним агентом при л^ваны кандидозу порожнини рота.
При дослщжены окремих компонентiв витяжок з рослин, яю мали антикандидальну активнють вияв-лено, що не лише т з них, яю наявнi в великiй юль-кост дiють, а й частина мЫорних компонентiв. Так Favre-Godal et al., (2014) показали [49], що мЫоры компоненти - дитерпени з витяжки кореыв Swartzia simplex мають високу активнють щодо дикого штаму C. albicans та генетично модиф':кованого надчут-ливого штaму, a Ta кож пeрeшкоджaють утворення бiоплiвки, що нaдзвичaйно вaжливо з т. з. створення протигрибковихзaсобiв [49].
Мехашзм антифунгальноУ дм' рiзних речовин у складi рослин рiзний. Олiя Melaleuca alternifolia, яка мае високу протикандидальну активнють, не лише пщвищуе проникнють клггинно'| стЫки гриба, a йпригнiчуe його дихaння - нa 40% придп 0,25%-ною ол'ею i нa 95% при дп 1,0%-ною [40]. Олiя Melaleuca alternifolia нпбуе пщкислення сeрeдовищa, яке не-обхщне для C. albicans, C. glabrata. G повдомлення, що терпеневгенол шпбуе мiтоxондрiальне дихання i вщповщно, продукування енергп [37], тобто пошко-джуеться не лише плaзмaтичнa мeмбрaнa грибa, a й мeмбрaнa його мiтохондрiй. Осюльки показано, що, коли клггини C. albicans обробляють дiетилстiль-бестролом, пригычуеться АТФаза ïx плазматично'| мембрани, i вона стае бтьш чутливою до дм оли чайного дерева, автори цього дослщження припуска-ють, що АТФази плазматично'| мембрани вщграють певну роль в захист ктмтини проти дестаб^зуючих або летальних дм, зокрема ефiрноï оли.
Застосування комплексу методiв UHPLC-HRESIMS показало у неочищеному екстракт коре-ыв Swartzia simplex наявнiсть потенцiйно нових ме-таболiтiв, серед них 14 дитерпеыв, сiм з яких були новими антифунгальними природними сполуками i мали антифунгальну активнють у концентраци 25-50 мкг/мл не лише щодо планктонних ктмтин Candida albicans, а й утворюваних ними бiоплiвок [49]. Ци-толопчний ефект дiï цих сполук - руйнування плаз-матично'| мембрани, ядерноï мембрани, а також апарату Гольдж, мiтоxондрiй та рибосом було пщ-тверджено за допомогою трансмюивного електро-нного мiкроскопа, одночасно, було виявлено Ыщ-
ювання утворення бруньок [49]. Автори роботи спостер^али подiбний меxанiзм дiï вперше [49].
Показана здатнють сапонiнiв утворювати комплекс зi стеролами мембран гриба, завдяки чому у них утворюються пори та втрачаеться Ытеграль-нють мембрани [79]. Цукридний ланцюг в С-3 положены вважають критичним для тако'| бюлопчно'| дм - без нього сапонiн втрачае бюлопчну активнють [79]. Автори повщомлення вважають, що цукридний ланцюг може опосередковувати агрега^ю сапонш-стерол комплекЫв у мембранi i, таким чином, по-легшувати руйнування мембрани. Сапонши з анти-кандидальними властивостями виявлен в Capsicum frutescens, Solanum hispidum, Diascorea cayenensis, Smilaxmedica, Astragalus verrucosus [огляд 22].
Бтьшють антимiкробниx фiтосполук мiстять фенольнi кiльця. Одыею з найбiльшиx груп БАР у d<j^i рослин е флавоноïди. Флaвоноïди, видiлeнi з рiзних оргaнiв Sida acuta, виду, розповсюджено-го у Цeнтрaльнiй Америц покaзaли фунпцидну тa фунгiстaтичну aктивнiсть щодо Candida albicans. Деклькв нових флaвaнiв видiлeнi з кущовоï рослини Eysenhardtia texana тз плодiв Terminalia bellerica [106] з знтикзндидзльною зктивнютю.
Вважають, що -OH групи в фенольних сполуках мають вщношення до ïx шпб^орно'| активност [53]. Чим бтьша юльюсть -OH груп в сполуц^ тим токсич-ыша вона для мiкроорганiзму [38]. Вважають, що протикандидальна активнють витяжок з квток Rosa damascena, виготовлених з застосуванням рiзниx екстрагенпв зумовлена флавонощами та терпено'|-дами в ïx d<j^i [104].
Значення мехажзм^в вiрулентностi грибiв роду Candida для розробки стратегш викорис-тання ЛР у л^уванш орофарингеального кандидозу. С. albicans мае спецiалiзований набiр бiлкiв (адгезиыв), якi опосередковують приеднання ïï кл^ тин до iншиx мiкроорганiзмiв, до абютичних повер-хонь або ктмтин господаря [50,107].
C. albicans е чудовим патогеном, осюльки вш може використовувати два рiзниx меxанiзми, щоб вторгнутися в кJliтини господаря: Ыдукований ен-доцитоз i активне проникнення [42,76,118,120], а також ряд ензимiв. Осюльки грибковi адгезiя i фiзич-нi сили, як вважають, мають виршальне значення при контамiнацiï ротово'| порожнини та iншиx час-тин оргаызму, забезпечення ïx «неможливостi» - ще один споЫб боротьби з Ыфек^ею. Рiзне рН клмтин-ного соку рослин, можливють за допомогою ïx вод-них витяжок, зокрема, пщкислювати середовище -превентивний заЫб контамiнацiï кандид.
У кандид було щентифковано шiсть бiлкiв теплового шоку, яю необxiднi ïм для стмкост до лкар-ських засобiв, утворення бiоплiвки та вiрулентностi [39,89,100]. Шють бтюв експресуеться кандидою у вщповщь на дiю рiзниx чинниюв, включаючи тепло-вий шок i окиснювальний стрес [58]. Один з них, очевидно, вщповщальний за рiвень внутршньокл^ тинноï трегалози [71].
Важливим аспектом при лiкуваннi хвороб ро-товоï порожнини е те, що тератю бажано прово-дити не лише щодо первинного збудника, зокрема
Candida albicans, а й пригычувати picT iнших перо-ральних бактеpiй, якi зумовлюють хвороби ротовоУ порожнини та лiкувати наслщки ïx патогенно! дiï. В цьому вщношены рослини е джерелом антиокси-дантiв - фенольних сполук, флавоно'|дв, cапонiнiв, ефipниx олiй, теpпеноïдiв, пептидiв, бiлкiв, вiтамiнiв, тощо, якi мають не лише фунгщидну активнicть, а й протизапальну, в'яжучу, ранозагоювальну, проти-пухлинну, cпазмолiтину, болезаcпокiйливу, навiть при застосуванн екзогенно [9]. З огляду на це, цка-вою е робота, в яюй доcлiдники манго вважають, що не лише головний компонент полiфенольноï фрак-цiï - манпферин (С2^^-глюкотранозил1-1,3,6,7-тетpагiдpокcикcантон), а й бензофенони, флавоноУ-ди (катеxiн i епкатехш), фенольнi кислоти (бензойна й галова), а також широкий спектр похщних, забез-печують високу xiмiчну cкладнicть витяжок з рослини, i вщповщно, загальний вплив ÏÏ полiфенолiв на оpганiзм людини при захворюваннях, пов'язаних з окиснювальним стресом, зокрема хворобах ротовоУ порожнини [98].
G шформа^я, що кандида, як й mini живi орга-ызми, залежна вiд ряду елементiв металiв (цинку, марганцю, мiдi i особливо залiза), без яких не мо-жуть функцiонувати Ух ензиматичнi системи [71]. Патогены мiкpооpганiзми, а також оргаызми-гос-подаpi в яких вони паразитують, розвинули cкладнi мехаызми щоб мати можливicть Ух одержати або обмежити доступ до цих металiв [57]. Нам не вiдомi роботи, в яких би були спроби пpоаналiзувати вплив мiкpоелементiв, яю е в cкладi ЛР, на переб^ канди-дозу ротовоУ порожнини. Видаеться доцтьним про-аналiзувати з ^eï т. з. види ЛР, яю мають здатнicть накопичувати ессен^альы для гриба та людини м^ кроелементи та впливають фунгiцидно (наприклад, ряска [4]).
Отже, для розробки нових методiв лiкування кан-дидозiв ротовоУ порожнини, створення пpепаpатiв з антикандидозними властивостями необхщно про-водити доогмдження у piзниx напрямках - подальше вивчення меxанiзмiв патогенноcтi цих гpибiв, ви-вчення вмicту piзниx БАР у ЛР та меxанiзмiв дй' гру-бих екcтpактiв, одержаних з використанням piзниx екcтpагентiв, а також окремих молекул.
Маловивченим дос аспектом лкування канди-дозiв людини е коморбщнють захворювань, якi вш спричиняе або/i супроводжуе, зокрема, хроычного пародонтиту з остеоартритом, септичним артритом [17], алерпею на пилок рослин та спори гpибiв [55] тощо. Iнгpедieнти рослин з протифунгальною актив-нicтю можуть виявляти вплив на переб^ ряду захворювань осюльки мicтять цiлий ряд дiючиx речовин, здатних впливати на piзнi фiзiологiчнi процеси. Так
була встановлена сприятлива дiя алiцину (одного з iнгредiентiв Allium sativum), на серцево-судинну систему [35]. Фармакоюнетичы дослiдження показали, що алщин е гiдрофобною сполукою, легко проникае через мембрану югмтини, не спричиняючи ыякоУ шкоди фосфолтщного бiшару, а потiм швид-ко метаболiзуеться забезпечуючи кардiо-захиснi ефекти, Ыдукуючи вазорелаксацiю i полегшення рiзних патолопчних станiв серцево-судинних захворювань, зокрема, й ппертрофп серця, кровоносних судин, агрегату тромбоцитiв, гiперлiпiдемiУ i ппер-глiкемiУ за рахунок пiдвищення антиоксидантного статусу - зниження рiвня активних форм кисню i стимуляцiУ утворення глутатюну [35]. Мiж тим вщо-мо, що Candida albicans може спричиняти септичний артрит, а флавоноУд рутин, який е в складi рослин пригычуе рiст клiтин грибiв i не призводить до гемо-лiзу [58]. Автори цих даних вважають, що рутин, який мае як анти-подагричний так i протигрибковi ефекти, безпечно можна вводити в кровотк для л^ван-ня септичного артриту, спричинених C. albicans [58]. Позитивний вплив при л^ваны остеоартриту вщо-мий у Arnica montana [116], Zingiber officinalis [62], яю вiдомi також своУми протикандидальними влас-тивостями.
Висновки. Отже, використання витяжок з рослин в традицмнм системi медицини для л^вання рiзних iнфекцiйних захворювань, спричинених видами роду Candida е перспективним. Проте, необхщы подальшi дослiдження, щоб краще оцiнити потен-цiйну ефективнiсть грубих екстракпв маловiдомих видiв в якост антимiкробних агентiв, Ух компонентiв та окремих iнгредiентiв. Представленi результати можуть бути основою для вибору видiв рослин для подальшого вивчення потенцмноУ антикандидаль-ноУ активностi окремих сполук, вщкриття нових природних бiологiчно активних сполук. Багатооб^ цяючими терапевтичними стратепями видаються застосування мiкроелементiв у складi ЛР, якi можуть кардинально впливати на гомеостаз патогенних грибiв, синтез ними молекул, яю забезпечують в^ рулентнiсть та стiйкiсть до умов навколишнього се-редовища. Подальшi доотдження необхiдно спря-мувати на встановлення безпечност використання антикандидальних активних компонен^в з рослин, а також можливост Ух застосування при лiкуваннi ко-морбiдних захворювань.
Оскiльки наше детальне розумшня механiзмiв патогенностi грибiв полтшуеться, ми все бiльше д^ знаемось про властивост БАР у складi рослин, по-тенцiал для розробки нових терапевтичних i дiагнос-тичних стратепй розширюеться.
Лiтература
1. Бойко Н.Н. Скрининг противомикробных свойств спиртоводных вытяжек из некоторых видов эфиромасличного растительного сырья / Н.Н. Бойко, А.И. Зайцев, Т.П. Осолодченко [и др.] // Фп"отератя. Часопис. - 2015. — № 3. - С. 38-42.
2. Воробець Н.М. Протимкробш властивост арнки прсько'! / Н.М. Воробець, 1.С. Бтшська, О.Б. Пшяжко // Бiол. системи. -2011. - Т. 3, Вип. 3. - С. 215-222.
3. Воробець Н.М. До питання антикандидально! активной деяких лкарських рослин / Н.М. Воробець, О.Ю. Рiвiс, Г.Я. Яворська, М.1. Сюбщька // XVI конгрес свп"овоУ федерацп украУнських лiкарських товариств (Берлш-Кшв 8-23 серпня 2016 р.). - Кжв, 2016. - С. 210.
4. Воробець Н.М. Елементний склад ряски малоУ / Н.М. Воробець, В.В. Влiзло, Г.Ю. Кукурудз // Науковi записки Тернопiльcького нацюнального педагогiчного унiверcитету. Серiя Бiологiя. - 2014. — № 1 (58). — C. 77-82.
5. Глазунов О.А. Сучасн погляди на патогенез кандидозу / О.А. Глазунов, В.1. Фесенко // Вюник стоматологи. - 2013. — №
4. - С. 110-115.
6. Дорошенко С.1. 1мунний статус порожнини рота iз захворюваннями тканин пародонта на тл зубощелепних аномалм та цукрового дiабету I типу / С.1. Дорошенко, О.В. Саранчук // Укр. стомат. альманах. - 2011. — № 5. - С. 85-87.
7. Златкина А.Р. Кандидоз кишечника как новая проблема гастроэнтерологии / А.Р. Златкина, В.А. Исаков, И.О. Иваников // Рос. журн. гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. — 2001. — № 6. — С. 33-38.
8. Кархут В.В. Лки навколо нас / В.В. Кархут. - К.: Здоров'я, 1993. - 232 с.
9. Кобзар А.Я. Фармакогнозiя в медицин / А.Я. Кобзар. - К.: Медицина, 2007. - 544 с.
10. Кулыгина В.Н. Показатели иммунного статуса больных хроническим кандидозом слизистой оболочки полости рта / В.Н. Кулыгина, Л.А. Дымнич // Современная стоматология. - 2004. — № 4. - С. 64-67.
11. Линева З.Е. Клиническая и бактериологическая характеристика кишечного дисбактериоза у больных туберкулезом легких / З.Е. Линева // Пробл. туберкул. — 1997. — № 2. — С. 27-28.
12. Мамчур Ф.1. Довщник з ф^отерапп / Ф.1. Мамчур. - К.: Здоров'я, 1986. - 280 с.
13. Носаль 1.М. Вщ рослини — до людини. Розповщ про л^вальш та лкарсью рослини Украши / 1.М. Носаль - К.: Веселка, 1992. — 608 с.
14. Piвic О. Протигрибкова активнють екстраю1в Calamintha officinalis та Poterium polygamum / О. Piвic, Н. Воробець, Г. Яворсь-ка, В. Нколайчук // Achievements and Prospects of Microbiology: program and abstracts of International Scientific Conference (October 12-14, 2016. Lviv). - Lviv: SPOLOM, 2016. - P. 94-96.
15. Смоляр Н.1. Особливост формування хвороб пародонта при туберкульозi у дггей, яю проживають на територiяx радiацiйного забруднення / Н.1. Смоляр, М.М. Шило, У. О. Стадник // Актуальн питання педатрм, акушерства та пнекологп. - 2013. — № 1. - С. 79-82.
16. Тимчук 1.В. Протигрибкова активнють водно-етанольних екстраю1в лкарських рослин вщносно Candida albicans / 1.В. Тим-чук, Р.В. Куцик, В.В. Данилейченко, О.П. Корншчук // Acta medica Leopoliensia. - 2014. - Т. 20, № 1. - P. 88-94.
17. Трунин Д.А. Хронический пародонтит, коморбидный с остеоартритом коленных суставов: индукция и пролонгация ремиссии, исходы вмешательства / Д.А. Трунин, Б.Л. Мовшович, А.Ф. Нетесов // Рос. стоматол. журн. - 2012. — № 1. - С. 35-36.
18. Французов Б.Л. Фитотерапия неспецифических воспалительных заболеваний верхних дыхательных путей, трахеи и бронхов / Б.Л. Французов, С.Б. Французовa, И.М. Фрезер. - К.: Здоров'я, 1995. - 120 с.
19. Чекман 1.С. КлЫчна фгготератя / 1.С. Чекман. - К.: ТОВ «Рада», 2006. - 656 с.
20. Шевяков М.А. Кандидоз слизистых оболочек пищеварительного тракта / М.А. Шевяков // Проблемы медицинской микологии. — 2000. — Т. 2, № 2. — С. 6-10.
21. Шульга Л.1. Ф^опрепарати в стоматологи: сучасний стан та перспективи створення / Л.1. Шульга // Кл^чна фармащя, фармакотератя та медична стандартизащя. - 2011. — № 3-4. - С. 151-156.
22. Abad M.J. Active antifungal substances from natural sources / M.J. Abad, M. Ansuategui, P. Bermejo // ARKIVOC. - 2007 (vii). - P. 116-145.
23. Aligiannis N. Composition and antimicrobial activity of the essential oils of two Origanum species / N. Aligiannis, E. Kalpoutzakis,
5. Mitaku, I.B. Chinou // J. Agric. Food Chem. - 2001. — Vol. 49, № 9. - P. 4168-4170.
24. Arumugam N. In vitro antifungal activity of Hybanthus enneaspermus F Muell / N. Arumugam, S. Kandasamy, M. Sekar // International Journal of Pharmacy and Pharmaceutical Sciences. - 2012. - Vol. 4, Is. 2. - P. 594-596.
25. Asghari G. Antimicrobial activity of Otostegia persica Boiss. extracts / G. Asghari, H. Nourallahi, S.A. Havaie, L. Issa // Res. Pharm. Sci. - 2006. - № 1. - P. 53-58.
26. Azevedo M.M.B. 7-hydroxycalamenene effects on secreted aspartic proteases activity and biofilm formation of Candida spp. / M.M.B. Azevedo, C.A. Almeida, F.C.M. Chaves [et al.] // Pharmacognosy Magazine. - 2016. - Vol. 12, № 45. - P. 36-40.
27. Baena-Monroy T. Candida albicans, Staphylococcus aureus and Streptococcus mutans colonization in patients wearing dental prosthesis / T. Baena-Monroy, V. Moreno-Maldonado, F. Franco-Martanez [et al.] // Med. Oral. Patol. Oral. Cir. Bucal. - 2005. - № 10, Suppl 1. - P. 27-39.
28. Banerjee U. Opportunistic pathogenic yeast / Uma Banerjee // Yeast Biotechnology: Diversity and Applications / Editors: T. Satyanarayana, G. Kunze. — Netherlands: Springer, 2009. - P. 215-236.
29. Barr C.E. Oral manifestations in patients with AIDS or AIDS-related complex / C.E. Barr, J.P. Torosian // Lancet. - 1986. — Vol. 328, № 8501. - P. 288.
30. Bayhan G.I. Voriconazole-associated visual disturbances and hallucinations / G.I. Bayhan, M. Garipardic, K. Karaman, S. Akbayram // Cutan Ocul Toxicol. — 2015. — Р. 1-3.
31. Bennet J.E. Candidiasis / J.E. Bennet // Harrison's principles of internal medicine 15th edition / Editors: E. Braunwald, A.S. Fauci, D.S. Kasper, S.L. Hauser, D.L. Lango, J.L. Jameson. — New Delhi: McGraw-Hill, 2001. - Vol. 1. - P. 1176-1178.
32. Bhalodia N.R. Antibacterial and antifungal activities from leaf extracts of Cassia fistula l.: An ethnomedicinal plant / N.R. Bhalodia, V.J. Shukla // J. Adv. Pharm. Technol. Res. - 2011. - Vol. 2, Is.2. - P. 104-109.
33. Bisht D.S. Constituents and antimicrobial activity of the essential oils of six Himalayan Nepeta species / D.S. Bisht, R.C. Padalia, L. Singh [et al.] // J. Serb. Chem. Soc. - 2010. - Vol. 75, № 6. - P. 739-747.
34. Chami N. Antifungal treatment with Carvacrol and Eugenol of oral candidiasis in immunosuppressed rats / N. Chami, F. Chami, S. Bennis [et al.] // The Brazilian Journal of Infectious Diseases. - 2004. - Vol. 8, Is. 3. - P. 217-226.
35. Chan J.Y A review of the cardiovascular benefits and antioxidant properties of allicin. / J.Y Chan, A.C. Yuen, R.Y Chan, S.W. Chan // Phytother Res. - 2013. - Vol. 27, № 5. - P. 637-646.
36. Cosentino S. In-vitro antimicrobial activity and chemical composition of Sardinian Thymus essential oils / S. Cosentino, C.I.G. Tuberoso, B. Pisano [et al.] // Letters in Applied Microbiology. - 1999. - Vol. 29, Is. 2. - P. 130-135.
37. Cotmore J.M. Respiratory inhibition of isolated rat liver mitochondria by eugenol / J.M. Cotmore, A. Burke, N.H. Lee, I.M. Shapiro // Arch. Oral Biol. — 1979. - Vol. 24. - P. 565-568.
38. Cowan M.M. Plant products as anti-microbial agents / M.M. Cowan // Clin. Microbiol. Rev. - 1999. - Vol. 12, Is. 4. - P. 564-582.
39. Cowen L.E. Harnessing Hsp90 function as a powerful, broadly effective therapeutic strategy for fungal infectious disease / L.E. Cowen, S.D. Singh, J.R. Kuhler [et al.] // Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. - 2009. - Vol. 106, № 8. - P. 2818-2823.
40. Cox S.D. Determining the antimicrobial actions of tea tree oil / S.D. Cox, C.M. Mann, J.L. Markham [et al.] // Molecules. — 2001.
— Vol. 6, Is. 2. - P. 87-91.
41. Dahanukar S.A. Pharmacology of medicinal plants and natural products / S.A. Dahanukar, R.A. Kulkarni, N.N. Rege // Indian Journal of Pharmacology. - 2000. - Vol. 32. - P. 81-118.
42. Dalle F Cellular interactions of Candida albicans with human oral epithelial cells and enterocytes / F. Dalle, B. Wgchtler, C. L'Ollivier [et al.] // Cell. Microbiol. - 2010. - Vol. 12, Is. 2. - P. 248-271.
43. Dzoyem J.P V. In Vitro and In Vivo antifungal activities of selected Cameroonian dietary spices / J.P Dzoyem, R.T. Tchuenguem, J.R. Kuiate [et al.] // BMC Complement Altern. Med. - 2014. - Vol. 14. - P. 58.
44. Edlund C. Comparative effects of moxifloxacin and clarithromycin on the normal intestinal microflora / C. Edlund, G. Beyer, M. Hiemer-Bau [et al.] // Scand. J. Infect. Dis. — 2000. — Vol. 32. — P. 81-85.
45. Elnour M.E.M. Antifungal activities and phytochemical screening of seeds, leaves and callus (hypocotyls and cotyledons) extracts of Jatropha curcas L. / M.E.M. Elnour, T.L. Ezzdeen, A.A. Elhassas // J. Advances in Biology. - 2015. - V. 8, № 3. - P. 1623-1628.
46. Espinel-Ingroff A. Novel antifungal agents, targets or therapeutic strategies for the treatment of invasive fungal diseases: a review of the literature (2005-2009) / A. Espinel-Ingroff // Revista Iberoamericana de Micologia. - 2009. - Vol. 26, № 1. - P. 15-22.
47. Eversole L.R. Oral keratinocyte immune responses in HIV-associated candidiasis / L.R. Eversole, P.A. Reichart, G. Ficarra [et al.] // Oral Surg., Oral Med., Oral Pathol., Oral Radiol., and Endod. - 1997. - Vol. 84, Is. 4. - P. 372-380.
48. Farah C.S. Oral candidosis / C.S. Farah, R.B. Ashman, S.J. Challacombe // Clin. Dermatol. - 2000. - Vol. 18, № 5. - P. 553-562.
49. Favre-Godal Q. Anti-Candida Cassane-Type Diterpenoids from the Root Bark of Swartzia simplex / Q. Favre-Godal, S. Dorsaz, E.F. Queiroz [et al.] // Journal of Natural Products. - 2015. - Vol. 78, № 12. - P. 2994-3004.
50. Garcia M.C. A role for amyloid in cell aggregation and biofilm formation / M.C. Garcia, J.T. Lee, C.B. Ramsook [et al.] // PLoS One.
— 2011. - Vol. 6, Is. 3. — http://dx.doi.org/10.1371/journal.pone.0017632.
51. Geerts G.A. Effect of an antifungal denture liner on the saliva yeast count in patients with denture stomatitis: a pilot study / G.A. Geerts, M.E. Stuhlinger, N.J. Basson // J. Oral. Rehabil. - 2008. - Vol. 35, Is. 9. - P. 664-669.
52. Gehring W. Results of a combination treatment with natamycin and butylscopolamine in cases of intestinal Candida colonization / W. Gehring, W. Spate, M. Gehse [et al.] // Mycoses. — 1990. — Vol. 33. — P. 140-145.
53. Gelssman T.A. Flavonoid compounds, tannins, lignins, and related compounds / T.A. Gelssman // Pyrrole pigments. Isoprenoid compounds and phenolic plant constituents / Editors: M. Florkin, E.H. Stotz. - NY: Elsevier, 1963. — Vol. 9. - P. 265.
54. Golab-Lipinska M. Some aspects of fungi multifocal invasions connected with the genital organs in women / M. Golab-Lipinska, A. Kurnatowska // Wiad. Parazytol. — 2001. — Vol. 47, Suppl. 1. — P 137-142.
55. Goldman D.L. Potential contribution of fungal infection and colonization to the development of allergy / D.L. Goldman, G.B. Huffnagle // Medical mycology: official publication of the International Society for Human and Animal Mycology. — 2009. - Vol. 47, № 5. - P. 445-456.
56. HanYongmoon Rutin has therapeutic effect on septic arthritis caused by Candida albicans /Yongmoon Han// Int. Immunopharmacol.
— 2009. - Vol. 9, № 2. - P. 207-211.
57. Hood M.I. Nutritional immunity: transition metals at the pathogen-host interface / M.I. Hood, E.P. Skaar // Nat. Rev. Microbiol. -2012. - Vol. 10, Is. 8. - P. 525-537.
58. Inglis D.O. The Candida genome database incorporates multiple Candida species: multispecies search and analysis tools with curated gene and protein information for Candida albicans and Candida glabrata / D.O. Inglis, M.B. Arnaud, J. Binkley [et al.] // Nucleic Acids Res. - 2011. - 1-8. — Published online 2011 Nov 7. doi: 10.1093/nar/gkr945.
59. Iwalokun B.A. In vitro antimicrobial properties of aqueous garlic extract against multidrug-resistant bacteria and Candida species from Nigeria / B.A. Iwalokun, A. Ogunledun, D.O. Ogbolu [et al.] // J. Med. Food. - 2004. - Vol. 7, Is. 3. - P. 327-333.
60. Kalemba D. Antibacterial and antifungal properties of essential oils / D. Kalemba, A. Kunicka // Curr. Med. Chem. - 2003. - Vol. 10, Is. 10. - P. 813-829.
61. Klein R.S. Oral candidasis in high risk patients as the initial manifestation of the acquired immunodeficiency syndrome / R.S. Klein, C.A. Harris, C.B. Small [et al.] // N. Engl. J. Med. - 1984. - Vol. 311. - P. 354-358.
62. Kiuchi F. Inhibition of prostaglandin and leukotriene biosynthesis by gingerols and diarylheptanoids / F Kiuchi, S. Iwakami, M. Shibuya [et al.] // Chem. Pharm. Bull. - 1992. - Vol. 40, № 2. - P. 387-391.
63. Kronvall G. Fluconazole and Voriconazle Multidisk testing of Candida species for disk test calibration and MIC Estimation / G. Kronvall, I. Karlsson // J. Clin. Microbial. - 2001. - Vol. 39. - P. 1422-1428.
64. Kbrk3boglu M. Composition and anticandidal activity of the essential oil of Chaerophyllum byzantinum Boiss / M. Kt.rk3t.oglu, K.H. Can Baser, G. Iscan [et al.] // Flavour Fragr. J. - 2006. - Vol. 21. - P. 115-117.
65. Lai P.K. Antimicrobial and chemopreventive properties of herbs and spices / P.K. Lai, J. Roy // Current Medicinal Chemistry. -2004. - Vol. 11. - P. 1451-1460.
66. Li E. Antifungal evaluation of pseudolaric acid B, a major constituent of Pseudolarix kaempferi / E. Li, A.M. Clark, C.D. Hufford // J. Nat. Prod. - 1995. - Vol. 58, Is. 1. - P. 57-67.
67. Low C.Y Emerging fungal infections in immunocompromised patients / C.Y Low, C. Rotstein // F1000 Med. Rep. - 2011. - V. 3.
— 14 p.
68. Maghu S. Comparison of efficacy of alternative medicine with allopathy in treatment of oral fungal infection / S. Maghu, V.D. Desai, R. Sharma // J. Tradit. Complement Med. - 2015. - Vol. 6, № 1. - P. 62-65.
69. Marcos-Arias C. In vitro activities of natural products against oral Candida isolates from denture wearers / C. Marcos-Arias, E. Eraso, L. Madariaga // BMC Complementary and Alternative Medicine. The official journal of the International Society for Complementary Medicine Research (ISCMR). — 2011. - Vol. 11. - P. 119.
70. Marzouk B. Antibacterial and anticandidal screening of Tunisian Citrullus colocynthis Schrad. from Medenine / B. Marzouk, Z. Marzouk, R. Dwcor [et al.] // J Ethnopharmacol. - 2009. — Vol. 125, № 2. - P. 344-349.
71. Mayer F.L. Candida albicans pathogenicity mechanisms / F.L. Mayer, D. Wilson, B. Hube // Virulence. - 2013. - Vol. 4, № 2. - P. 119-128.
72. Mazzanti G. Antimicrobial properties of the linalol-rich essential oil of Hyssopus officinalis L. var decumbens (Lamiaceae) / G. Mazzanti, L. Battinelli, G. Salvatore // Flavour and Fragrance Journal. - 1998. - Vol. 13, Is. 5. - P. 289-294.
73. McFadden R. Comparison of the inhibitory effects of various plant extracts on the growth of Candida albicans in vitro / R. McFadden // Eur. J. Herbal Med. - 1995. - Vol. 1. - P. 26-31.
74. Mohagheghzadeh A. Rosmarinic acid from Zataria multiflora tops and in vitro cultures / A. Mohagheghzadeh, M. Shams-Ardakani,
A. Ghannadi, M. Minaeian // Fitoterapia. - 2004. - Vol. 75. - P. 315-321.
75. Morales A. Chemical composition, antimicrobial and cytotoxic activities of Piper hispidum Sw. essential oil collected in Venezuela / A. Morales, J. Rojas, L.M. Moujir [et al.] // Journal of Applied Pharmaceutical Science. - 2013. — Vol. 3, № 6. - P. 16-20.
76. Naglik J.R. Candida albicans interactions with epithelial cells and mucosal immunity / J.R. Naglik, D.L. Moyes, B. Wgchtler, B. Hube // Microbes Infect. - 2011. - Vol. 13. - P. 963-976.
77. Nicholls S. Activation of the heat shock transcription factor Hsf1 is essential for the full virulence of the fungal pathogen Candida albicans / S. Nicholls, D.M. MacCallum, F.A. Kaffarnik [et al.] // Fungal Genet. Biol. - 2001. - Vol. 48. — P. 297-305.
78. Odds F.C. Antifungal agents: mechanisms of action / F.C. Odds, A.J. Brown, N.A. Gow // Trends Microbiol. - 2003. - Vol. 11. - P. 272-279.
79. Osborn E. Saponins in cereals / E. Osborn // Phytochem. — 2003. - V. 62, № 1. — P. 1-4.
80. Palmeira-de-Oliveira A. Anti-Candida activity of essential oils / A. Palmeira-de-Oliveira, L. Salgueiro, R. Palmeira-de-Oliveira [et al.] // Mini-Reviews in Medicinal Chemistry. - 2009. - Vol. 9, Is. 11. - P. 1292-1305.
81. Pauli A. Antimicrobial properties of volatile phenylpropanes / A. Pauli, K.H. Kubeczka // Review Science. - 2010. - Vol. 5, № 9. - P. 1387-1394.
82. Pesando D. Screening of marine algae from the French Mediterranean coast for antimicrobial and antifungal activity / D. Pesando,
B. Caram // Bot. Mar. - 1984. — Vol. 27, Is. 8. - P. 381-386.
83. Pfaller M.A. Epidemiology of invasive candidiasis: a persistent public health problem / M.A. Pfaller, D.J. Diekema // Clin. Microbiol. Rev. - 2007. - Vol. 20. - P. 133-163.
84. Prabhakar K. Antifungal activity of plant extracts against Candida species from oral lesions / K. Prabhakar, L.S. Kumar, S. Rajendran [et al.] // Indian J. Pharm. Sci. - 2008. - Vol. 70, № 6. — P. 801-803.
85. Prescott R.J. Fungal infections of small and large intestine / R.J. Prescott, M. Harris, S.S. Banerjee // J. Clin. Path. — 1992. —Vol. 45. — P. 806-811.
86. Radulovic N.S. Antimicrobial plant metabolites: structural diversity and mechanism of action / N.S. Radulovic, P.D. Blagojevic, Z.Z. Stojanovic-Radic, N.M. Stojanovic // Current Medicinal Chemistry. - 2013. - Vol. 20, Is. 7. - P. 932-952.
87. Rajeh M.A. Assessment of Euphorbia hirta L. leaf, flower, stem and root extracts for their antibacterial and antifungal activity and brine shrimp lethality / M.A. Rajeh, Z. Zuraini, S. Sasidharan [et al.] // Molecules. — 2010. — V. 15. - P. 6008-6018.
88. Rios J.L. Medicinal plants and antimicrobial activity / J.L. Rios, M.C. Recio // J. Ethnopharmacol. - 2005. - Vol. 100, № 1-2. — P. 80-84.
89. Robbins N. Hsp90 governs dispersion and drug resistance of fungal biofilms / N. Robbins, P. Uppuluri, J. Nett [et al.] // PLoS Pathog. - 2011. - Vol. 7, № 9. — Access mode: e1002257. doi: 10.1371/journal.ppat.1002257.
90. Rouis Z. Evaluation of the cytotoxic effect and antibacterial, antifungal, and antiviral activities of Hypericum triquetrifolium Turra essential oils from Tunisia / Z. Rouis, N. Abid, S. Koudja [et al.] // BMC Complementary and Alternative Medicine. The official journal of the International Society for Complementary Medicine Research (ISCMR). — 2013. — 13:24 DOI: 10.1186/1472-688213-24.
91. Runyoro D. Screening of Tanzanian medicinal plants for anti-Candida activity / D. Runyoro, M. Matee, N. Olipa [et al.] // BMC Complement Altern. Med. - 2006. - Vol. 6. - P. 11.
92. Safaei-Ghomi J. Antimicrobial and antifungal properties of the essential oil and methanol extracts of Eucalyptus largiflorens and Eucalyptus intertexta / J. Safaei-Ghomi, A. Abbasi Ahd // Pharmacogn. Mag. - 2010. - Vol. 6, № 23. - P. 172-175.
93. Safdar A. Drug-induced nephrotoxicity caused by amphotericin B lipid complex and liposomal amphotericin B: a review and metaanalysis / A. Safdar, J. Ma, F. Saliba [et al.] // Medicine (Baltimore). - 2010. - Vol. 89. - P. 236-244.
94. Salerno C. Candida-associated denture stomatitis / C. Salerno, M. Pascale, M. Contaldo [et al.] // Med. Oral. Patol. Oral. Cir. Bucal. - 2011. - Vol. 16, № 1. - P. 139-143.
95. Salgueiro L.R. Chemical composition and antifungal activity of the essential oil of Origanum virens on Candida species / L.R. Salgueiro, C. Cavaleiro, E. Pinto [et al.] // Planta Med. - 2003 - Vol. 69, № 9. - P. 871-874.
96. Sarac N. Antimicrobial activity and chemical composition of the essential oils of Thymbra spicata var intricate / N. Sarac, A. Ugur, M.E. Duru // Intern. J. Green Pharm. - 2009. - Vol. 3. - P. 24-28.
97. Saville S.P. Engineered control of cell morphology in vivo reveals distinct roles for yeast and filamentous forms of Candida albicans during infection / S.P. Saville, A.L. Lazzell, C. Monteagudo, J.L. Lopez-Ribot // Eukaryot Cell. - 2003. - Vol. 2, № 5. - P. 10531060.
98. Sellws A.J. Mango polyphenols and its protective effects on diseases associated to oxidative stress / A.J. Sellws, D.G. Villa, L. Rastrelli // Curr. Pharm. Biotechnol. - 2015. - Vol. 16, № 3. - P. 272-280.
99. Sharanappa R. Anti-Candida activity of medicinal plants. A review / R. Sharanappa, G.M. Vidyasagar // Int. J. Pharmacy and Pharmaceutical Sciences. - 2013. - Vol. 5, Suppl 4. - P. 9-16.
100. Singh S.D. Hsp90 governs echinocandin resistance in the pathogenic yeast Candida albicans via calcineurin / S.D. Singh, N. Robbins, A.K. Zaas [et al.] // PLoS Pathog. - 2009. - Vol. 5. - Access mode: e1000532. doi: 10.1371/journal.ppat.1000532.
101. Spampinato C. Candida infections, causes, targets, and resistance mechanisms: traditional and alternative antifungal agents / C. Spampinato, D. Leonardi // Biomed Res. Int. - 2013. - Vol. 2013. - 13 p.
102. Sultana S. Chemical composition of volatile oil of the rhizome of Zingiber officinale Roscoe and its antimicrobial activity / S. Sultana, M. Ali // World J. of Pharmacy and Pharmaceutical Sciences. - 2015. - Vol. 4, Is. 4. - P. 741-752.
103. Supreetha S. Antifungal activity of ginger extract on Candida albicans: An in-vitro study / S. Supreetha, Mannur Sharadadevi, Peter Simon Sequeira [et al.] // Journal of Dental Sciences and Research. - 2011. - Vol. 2, № 2. - P. 1-5.
104. Talib W.H. Antimicrobial, Cytotoxicity and Phytochemical Screening of Jordanian Plants Used in Traditional Medicine / W.H. Talib, A.M. Mahasneh // Molecules. - 2010. - Vol. 15, № 3. - P. 1811-1824.
105. Ullah R. Antimicrobial and anti-oxidant potential of Periploca hydaspidis / R. Ullah, J. Bakht, M. Shafi // Bangladesh J. Pharmacol. - 2015. - V. 10. - P. 645-651.
106. Valsaraj R. New anti-HIV-1, antimalarial, and antifungal compounds from Terminalia bellerica / R. Valsaraj, P. Pushpangadan, U.W. Smitt [et al.] // J. Nat. Prod. — 1997. - V. 60. - P. 739-742.
107. Verstrepen K.J. Flocculation, adhesion and biofilm formation in yeasts / K.J. Verstrepen, FM. Klis // Mol. Microbiol. - 2006. - Vol. 60. - P. 5-15.
108. Vollenbroich R. Congestive heart failure related to antifungal therapy with itraconazole / R. Vollenbroich, M.T. Maeder D. Weilenmann // Int. J. Cardiol. - 2014. - Vol. 172, № 1. - Access mode: e170-1. doi: 10.1016/j.ijcard.2013.12.057.
109. Vorobets N. Antimicrobial potential in extracts of Laserpitium alpinum - prospects for further investigation / N. Vorobets, O. Rivis, A. Bogucka-Kocka // 4th International Conference and Workshop «Plant - the source of research material» (20-23 of September 2015). — Lublin, 2015. — P. 66.
110. Vorobets N. Antimicrobial properties of Stellaria media (L.) Vill. And Lemna minor L.: prospects for eadible and medicinal use / N. Vorobets, V. Nikolaichuk, O. Rivis, M. Kryvtsova // Agrodiversity for Improving Nutrition, Health and Life Quality. Part II / Ed. Jan Brindza. Svitlana Klymenko. - Nitra, 2015. - P. 720-723.
111. Vorobets N. Modifications of agar diffusion method to determination of the antimicrobial effect of the herbal medicinal products / N. Vorobets, H.V. Yavorska // Укр. бюфармацевтичний журнал. — 2016. - № 2 (43). — Р 80-84.
112. Vylkova S. The fungal pathogen Candida albicans autoinduces hyphal morphogenesis by raising extracellular pH / S. Vylkova, A.J. Carman, H.A. Danhof, J.R. Collette [et al.] // MBio. - 2011. - Vol. 2 (3). - Access mode: e00055-11. doi: 10.1128/mBio.00055-11.
113. Wдchtler B. From attachment to damage: defined genes of Candida albicans mediate adhesion, invasion and damage during interaction with oral epithelial cells / B. Wдchtler, D. Wilson, K. Haedicke [et al.] // PLoS One. - 2011. - Vol. 6. - Access mode: e17046. doi: 10.1371/journal.pone.0017046.
114. Webb B.C. Candida-associated denture stomatitis. Aetiology and management: a review. Part 1. Factors influencing distribution of Candida species in the oral cavity / B.C. Webb, C.J. Thomas, M.D. Willcox [et al.] // Aust. Dent. J. - 1998a. - Vol. 43 (1). - P. 45-50.
115. Webb B.C. Candida-associated denture stomatitis. Aetiology and management: a review. Part 2. Oral diseases caused by Candida species / B.C. Webb, C.J. Thomas, M.D. Willcox [et al.] // Aust. Dent. J. - 1998b. - Vol. 43 (3). - P. 160-166.
116. Widrig R. Choosing between NSAID and arnica for topical treatment of hand osteoarthritis in a randomised, double-blind study / R. Widrig, A. Suter, R. Saller, J. Melzer // Rheumatol Int. - 2007. - Vol. 27, № 6. - P. 585-591.
117. Witkowska-Banaszczak E. Antimicrobial activity of Viola tricolor herb / E. Witkowska-Banaszczak, W. Bylka, I. Matlawska [et al.] // Fitoterapia. - 2005. - Vol. 76. - P. 458-461.
118. Zakikhany K. In vivo transcript profiling of Candida albicans identifies a gene essential for interepithelial dissemination / K. Zakikhany, J.R. Naglik, A. Schmidt-Westhausen [et al.] // Cell Microbiol. - 2007. - Vol. 9, № 12. - P. 2938-2954.
119. Zhimin Yan Potent antifungal activity of pure compounds from traditional Chinese medicine extracts against six oral Candida species and the synergy with Fluconazole against azole-resistant Candida albicans / Yan Zhimin, Hua Hong, Xu Yanying, L.P. Samaranayake // Evidence-based Complementary and Alternative Medicine. — 2012. - Vol. 2012. - 6 p.
120. Zhu Weidong Interactions of Candida albicans with epithelial cells / Weidong Zhu, S.G. Filler // Cell Microbiol. - 2010. - Vol. 12, № 3. - P. 273-282.
121. Zore G.B. Terpenoids inhibit Candida albicans growth by affecting membrane integrity and arrest of cell cycle / G.B. Zore, A.D. Thakre, S. Jadhav, S.M. Karuppayil // Phytomedicine. - 2011. - Vol. 18, № 13. - P. 1181-1190.
122. Zuzarte M. Chemical composition and antifungal activity of the essential oils of Lavandula viridis L'Her. / M. Zuzarte, M.J. Gon3alves, C. Cavaleiro // J Med. Microbiol. - 2011. - V. 60. - P. 612-618.
УДК 616.311:616.992.282] - 085.322
АКТУАЛЬН1СТЬ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ Л1КАРСЬКИХ РОСЛИН ДЛЯ Л1КУВАННЯ КАН-ДИДОЗУ ротовоТ порожнини
Воробець Н. М., Píbíc О. Ю.
Резюме. В огляд1 ^стематизовано сучасну 1нформац1ю про антикандидозну активнють рослин. Наведено 1нформац1ю про шляхи контамшаци ротово! порожнини грибами роду Candida, протигрибков1 агенти, мехаызми !х дИ та деяк можлив1 негативы поб1чн1 явища, як виникають при !х застосуваны, зокрема, у па-ц1ент1в з туберкульозом, СН1Дом, онколопчними захворюваннями, а також у ос1б, що використовують зубн1 протези. Наведено числены приклади вид1в лкарських рослин, як1 найчастше використовуються в народнм та офщмнм медицин! при л1куванн1 кандидозу ротово! порожнини, групи х1м1чних сполук у !х склад1, обговорено мехаызми !х дм. Обговорено можливост1 використання лкарських рослин для створення нових лкарських протикандидозних препарат1в та при л1куванн1 деяких коморбщних захворювань.
Ключовi слова: орофарингеальний кандидоз, антикандидозна активнють, лкарсью рослини.
УДК 616.311:616.992.282] - 085.322
АКТУАЛЬНОСТЬ И ПЕРСПЕКТИВЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫХ РАСТЕНИЙ ДЛЯ ЛЕЧЕНИЯ КАНДИДОЗА РОТОВОЙ ПОЛОСТИ Воробец Н. Н., Ривис О. Ю.
Резюме. В обзоре ^стематизировано современную информацию об антикандидозной активности растений. Приведена информация о путях контаминации ротовой полости грибами рода Candida, противогрибковых агентах, механизмах их действия и некоторых возможных отрицательных побочных явлениях, возникающих при их применении, в частности, у пациентов с туберкулезом, СПИДом, онкологическими заболеваниями, а также у использующих зубные протезы. Приведены многочисленные примеры видов лекарственных растений и химических групп соединений в их составе, которые в настоящее время наибо-
лее часто используются в народной и официальной медицине при лечении кандидоза ротовой полости, обсуждены механизмы их действия. Обсуждены возможности использования лекарственных растений при создании новых лекарственных противокандидозных препаратов и при лечении некоторых коморбидных заболеваний.
Ключевые слова: орофарингеальный кандидоз, антикандидозная активность, лекарственные растения.
UDC 616.311:616.992.282] - 085.322
ACTUALITY AND PERSPECTIVES OF USING MEDICINAL PLANTS FOR THE TREATMENT OF ORAL CANDIDIASIS
Vorobets N., Rivis O.
Abstract. The last three decades have witnessed a dramatic rise in the incidence of life threatening systemic fungal infections. Candidiases belong to this group. Candida spp. belongs to fungi that have the potential to cause life-threatening systemic infections, especially in people with tuberculosis, AIDS, cancer and used antibiotics. In group of risk are humans with dentures. The oral infections with Candida species are termed «oral candidiasis», and are predominantly caused by C. albicans, C. glabrata, C. tropicalis, C. krusei, C. parapsilosis, C. kefyr, C. dubliensis, C. rugosa, C. guilliermondiiта Cryptococcus neoformans, and can affect the oropharynx. Information on the chemical groups of compounds which are currently the most often used for the treatment of oral candidiasis was summarized. Due to the development of resistance in known fungal pathogens and the emergence of fungal pathogens intrinsically resistant to the currently available antibiotics, it is important that novel antifungal agents be identified and developed. Plants contain diverse components that are important sources of biologically active molecules. This review is an attempt to create a modern system of information on anti-Candida activity of plants. It provides information on antifungal agents, mechanism of their action and some of the possible negative side effects arising from their use. In this regard, plant natural products may offer a great potential and hope. There are numerous examples of species of medicinal plants, which are currently the most often used in folk and official medicine of Ukraine and other countries for the treatment of oral candidiasis. In medicinal plants a series of molecules with antifungal activity against different strains of fungus have been found. There were reviewed the natural groups of compounds with anti-candida activity (some essential oils and their components, terpenoids, phenolic compounds, flavonoids, saponins, alkaloids and some others), and discussed mechanisms of their action. Medicinal plants contain a number of substances simultaneously with different physiological effect, as discussed choice of extractant to obtain the required extract properties. Part of them can be used to prepare extracts and use ex tempore. Have been discussed necessity to study and assess the toxicity of these phytochemicals on an individual basis. The report indicates that many edible plant species might be promising sources of drugs for the treatment of fungal-associated diseases from the important pathogenic genera Candida. The perspectives of new preparations creation on the basis of medicinal plant raw materials have been discussed. In particular, Pyrola rotundifolia, which grow in Western Ukraine, Calamintha officinalis, Poteriumpolygamum, and Ampelopsis brevipedunculata, that introduced in botanical garden have been investigated of their anti-candida activity. Some antimicrobial these plants' compounds are possible therapeutic alternatives to antibiotics with unavoidable side effects.
Even «in the antimicrobial therapy of denture stomatitis, it is desirable to inhibit the growth of not only the primary causative organism, Candida albicans, but also other oral bacteria closely associated with the condition». There are some peptides and proteins isolated from medicinal plants with antifungal activity. The review discusses role of antimicrobial peptides, especially histatins, as anti-candida agents.
There was proved a clear link between the state of the oral cavity and the general somatic status of the human body. So, the possibilities of use of natural of medicinal plants and groups of compounds with antifungal activity in the treatment of certain other comorbid conditions have been discussed.
In this regard, new formulations of antifungals, combination therapies and development of new bioactive compounds might be useful for a better therapeutic outcome.
Keywords: oropharyngeal candidiasis, anti-candida activity, medicinal plants.
Рецензент — проф. Дев'яткна Т. О.
Стаття надшшла 28.01.2017 року
