CC BY
114
Орипнальы досл1дження
Original Researches
УДК 616.728.2-089.28-06 DOI: 10.22141/1608-1706.1.18.2017.95587
Флпенко В.А., Танькут В. О., Мезенцев В. О., Овчинн1ков О.М. ДУ «1нститут патологи хребта та суглоб'т ¡м. проф. М.1. Ситенка НАМН УкраТни», м. Харюв, УкраТна
Причини вивиху головки ендопротеза теля первинного ендопротезування культового еуглоба
Резюме. Мета: на основiретроспективного анал1зу ¡стор1йхвороби, рентгенограм та комп'ютерних томо-грам з метою профлактики визначити основн причинн фактори виникнення вивихв головки ендопротеза у пацентв псля первинного ендопротезування кульшового суглоба. Матер'юли та методи. ¡стори хвороб, рентгенометря та аналз комп'ютерних томограм 48 пацентв з вивихом головки ендопротеза. Результа-ти. Псля операцй первинного ендопротезування кульшового суглоба, що були виконан в перюд з 2000 по 2015 рк (загалом 3886 операцй), вивихи головки ендопротеза були виявлен у 48 пацентв (1,23 %), якi лкувалися в ¡нститут патологи хребта та суглоб'в ¡м. проф. М.1. Ситенка. Проанал'аовано причини виникнення вивихв головки ендопротеза у пацентв псля первинного ендопротезування кульшового суглоба, як були розподлен на 3 групи: I група — пацентзалежн причини виникнення вивихв головки ендопротеза, виявлен у 121 випадку: попередн оперативн втручання на кульшовому суглобi, порушення патентами псляоперацйного ортопедичного режиму, слабксть м'яз'в-абдуктор'в стегна, надлишкова вагапацентв, нейром'язовiзахворювання, паценти з переломами шийки стегновоТ кстки та вертлюжноТзападини та ¡н.; II група — iмплантзалежнi причини виникнення вивихв головки ендопротеза, виявлен у 49 випадках: непра-вильний вибiр офсету, бполярний ендопротез, головки малого даметра, нестабльнсть компонент ендопротеза, стирання полiетиленового лнера та ¡н.; III група — хрургзалежн причини виникнення вивиху, виявлен у 19 випадках: заднй оперативний доступ (за умови надмiрного видалення капсули кульшового суглоба), неправильне розташування компонент ендопротеза, багаторазовi закрит вправлення вивихв. Висновки. Основн причинн фактори виникнення вивихв головки ендопротеза кульшового суглоба можна роздлити на 3 основн групи: пацентзалежн, iмплантзалежнi та хрургзалежн. При плануванн операцй ендопротезування кульшового суглоба важливо урахувати всi можливi причини виникнення вивиху головки ендопротеза та вжити необхдн заходи, що зменшать ймовiрнiсть виникнення цього ускладнення. Ключовi слова: кульшовий суглоб; ендопротезування; вивих головки ендопротеза; причини
Травма
Вступ
У вгтчизнянш та закордоннш ортопедичнш прак-тищ кшьысть операцш первинного ендопротезування кульшового суглоба (КС) щорiчно зростае та до-сягае близько 1,5 мтьйона на piK [1—4]. Разом i3 цим зростае i ильтсть ускладнень тсля ендопротезування кульшового суглоба. Одним iз найчастших серед них е вивих головки ендопротеза [3—5, 16]. Бтьшють виви-хiв (60—70 %) виникають у ранньому (в пеpшi 3 мюящ) шсляоперацшному пеpiодi тсля первинного ендопро-
тезування кульшового суглоба, одна третина з них — рецидивукш [3—8, 12]. Менша ильтсть вивихiв, при-близно 30—40 %, вперше виникають в шзньому пеpiодi шсля оперативного втручання [3, 5—7, 11, 12].
Вивих головки ендопротеза у пащенпв шсля операцш первинного ендопротезування кульшового суглоба е тяжким ускладненням, що призводить до повно!' втрати функцй' нижньо!' кшшвки та необхщ-носп додаткових, нерщко травматичних, оператив-них втручань.
© «Травма», 2017 © Trauma, 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Фттенко В.А., ДУ «1нститут патологи хребта та cymo6iB iM. проф. М.1. Ситенка НАМН УкраТни», вул. Пушюнська, 80, м. Харюв, 61024, Украина; e-mail: [email protected]
For correspondence: V. Filipenko, Sytenko Institute of Spine and Joint Pathology Academy of Medical Science of Ukraine, Pushkinskaya st., 80, Kharkiv, 61024, Ukraine; e-mail: [email protected]
На сучасному eTani немае едино!' думки щодо зна-чущостi причин виникнення вивиху головки ендопро-теза тсля первинного ендопротезування кульшового суглоба.
Pi3rn автори вказують на бтьшу значущють окремих причин виникнення цього ускладнення. Так, у деяких дослiджeннях повщомлялося, що жiнки мають тдвище-ний ризик виникнення вивиху порiвняно з чоловками в спiввiдношeннi 3 : 1 [18]. D.J. Berry (2004) нaвiв дан про те, що в патенпв старше 70 роив рiвeнь вивиив був в 1,3 раза вище порiвняно з бтьш молодою кaтeгорiею хворих [19]. Патенти, що мають надлишкову вагу, знаходять-ся в групi ризику вивиху — це доведено дослщженнями O.S. Azodi зi спiвaвт. (2008) [20]. Деяю автори вказують, що малий диаметр головки ендопротеза е також причиною виникнення вивиху, ризик якого збтьшуеться зi зменшенням головки ендопротеза [2—5, 8, 9]. Поряд iз цим порушення тeхнiки iмплaнтaцiï компонeнтiв ендопротеза та досвщ мрурга в гaлузi ендопротезування куль-шового суглоба визначають як одну з основних причин вивиху головки ендопротеза [2, 3, 7, 13—15].
Незважаючи на створення антирелюксацшних компонент ендопротеза (чашки та лшери з козирком або констрейном), поширeнiсть вивихiв головки ендопротеза тсля первинного ендопротезування кульшового суглоба становить вщ 0,5 до 10 % [3, 6, 11]. Ризик виник-нення вивиху головки ендопротеза зростае приблизно до 10—25 % тсля рeвiзiйних операцш [3, 10, 15].
На сьогодн ус групи фaкторiв, що пiдвищують ймовiрнiсть виникнення вивиху головки ендопротеза, розподтяють на 3 групи [3, 5, 7, 17], а саме:
1) причини, обумовлеш особливостями патенпв, що потребують ендопротезування кульшового суглоба (пащентзалежш фактори ризику): патенти, яю перенесли попередн опeрaтивнi втручання на кульшовому суглобi; пaцiенти, якi порушують обмеження тсляопе-рaцiйного обсягу рухiв в КС та ортопедичний режим; патенти з нейром'язовими захворюваннями; патенти зi слабыстю м'язiв-aбдукторiв стегна; патенти з переломами шийки стегново!' ыстки та вертлюжно!' западини; пaцiенти похилого вiку, в яких нaйчaстiшe спостериаеться слабюсть тазових м'язiв та зменшення пружност м'яких тканин навколо КС; жшоча стать;
2) причини, обумовлеш особливостями ендопротеза ^мплантзалежш фактори ризику): бшолярний ендопро-тез; головки з подовженою шийкою (10—18 % вивиив, за даними Lowson et al.); неправильне розташування компонeнтiв ендопротеза; неправильне розташування лшера з козирком (ризик iмпiнджмeнту та вивиху); головки малого дiaмeтрa; стирання полieтилeнового лшера; нестабтьшсть тазового компонента ендопротеза;
3) причини, обумовлеш особливостями х1рурпчно1 техшки (хiрургзaлeжнi фактори ризику): недостатнш досвiд та мала щорiчнa оперативна актившсть х1рурга в eндопротeзувaннi КС; помилки при пeрeдопeрaцiйному плaнувaннi; помилковi нeточностi в iнтрaопeрaцiйних рiшeннях (малий розмiр головки, довжини шийки, ви-бiр офсету нiжки ендопротеза (горизонтальна вщстань вiд центра головки до поздовжньо!' осi дiaфiзa стегна),
стан навколосуглобових м'яких тканин, неврахуван-ня довжини шг пацieнта); помилковий вибiр розмiрiв компонентiв ендопротеза; недостатне видалення остео-фiтiв, що можуть бути причиною iмпiнджменту; неправильне розташування патента на операцшному столi; заднш оперативний доступ (за умови надмiрного видалення капсули кульшового суглоба); порушення технологи iмплантацlí компоненлв ендопротеза.
Таким чином, детальне та всебiчне передоперацiйне планування та врахування хiрургом причин, що при-зводять до вивиху головки ендопротеза, можуть значно зменшити ймовiрнiсть виникнення вивиху головки ендопротеза тсля операцш первинного та ревiзiйного ендопротезування кульшового суглоба.
Мета дослвдження: на основi ретроспективного аналiзу iсторiй хвороби, рентгенограм та комп'ютерних томограм з метою профшактики визначити основнi причини виникнення вивихiв головки ендопротеза у пацieнтiв тсля операцш первинного ендопротезування кульшового суглоба.
Матер1али та методи
В 1ПХС iм. проф. М.1. Ситенка проаналiзовано ютори хвороби, рентгенограми та комп'ютерш томограми 48 па-щенттв (1,23 % вщ загально! юлькосл операцiй iз первинного ендопротезування кульшового суглоба) — 29 жшок та 19 чоловшв вiком вщ 28 до 86 рок1в з вивихом головки ендопротеза, як1 проходили лкування в перiод з 2000 по 2015 р1к. За цей час в шсгитуп було виконано 3386 операцш з первинного ендопротезування кульшового суглоба. Розподл хворих за вюэм та статтю надано в табл. 1.
1з табл. 1 випливае, що найчастше вивих головки ендопротеза траплявся у жшок (1,5 : 1) у вщ 60—69 ро-кiв та у чоловтв у вiцi 60—69 роыв.
Пiд час аналiзу враховували причини виникнення вивиху головки ендопротеза, обумовлеш особливостями пашентав, особливостями ендопротеза та х1рурпч-но! технiки. Також необидно вщзначити, що при ана-лiзi в усiх пацieнтiв було виявлено 2 та бтьше причини виникнення вивиху головки ендопротеза (табл. 2).
Наводимо клшчш приклади пашентав з вивихами головки ендопротеза тсля первинного ендопротезування кульшового суглоба та причини !х виникнення.
Пащент П., вш — 58 ротв, надiйшов до 1ПХС iм. проф. М.1 Ситенка 03.03.2014 р. з дiагнозом «ль вобiчний первинний коксартроз 4-го ст.» (рис. 1а); 05.03.2014 р. патенту виконано тотальне безцементне ендопротезування лiвого кульшового суглоба ендопро-тезом Beznoska (рис. 1б).
Через 7 мюяшв пiсля операци виникнув вивих головки ендопротеза (рис. 1в). Виконано закрите вправлен-ня вивиху тд загальним знеболюванням iз наступним дотриманням ортопедичного режиму протягом 8 тиж-нiв з позитивним вщдаленим результатом (рис. 1г).
Анал1з iсторií хвороби та рентгенограм дозволив ви-явити основнi причиннi фактори виникнення вивиху головки ендопротеза:
1) ослаблення м'язiв шсля оперативних втручань на кульшовому суглобi в зв'язку з попереднiми оператив-
ними втручаннями (видалення осифiкатiв кульшового суглоба);
2) недостатня iнклiнацiя (61°) чашки ендопротеза;
3) вк: (вiкове зниження тонусу м'язiв у пацieнта);
4) порушення пацieнтом пiсляоперацiйного орто-педичного режиму (надмiрне згинання в кульшовому суглобi).
Пац1ент Б., вiк — 35 роив, надшшов до 1ПХС iм. проф. М.1. Ситенка, м. Харюв, 27.01.2016 р. з дiагно-зом «вторинний правобiчний пiслятравматичний кокс-артроз 4-го ст.». 03.07.2008 р. виконано вщкрите вправ-лення переломовивиху кульшового суглоба з фiксацieю шурупами та спицями (рис. 2а). В шсляоперацшному перiодi виникнув асептичний некроз головки право! стегново! кустки та лiзис заднього краю вертлюжно! за-
падини (рис. 2б). 13.09.2012 р. виконано тотальне безце-ментне ендопротезування правого кульшового суглоба 8!гукег (рис. 2в). Через 2 мiсяцi тсля ендопротезування виникнув вивих головки ендопротеза (рис. 2г).
Виконано закрите вправлення шд загальним знебо-люванням (рис. 2г) iз наступним накладанням фксуючо! пов'язки зi скотч-касту за типом «короткий Лоренц» про-тягом 8 тижшв з позитивним вщдаленим результатом.
Анал1з iсторi! хвороби та рентгенограм дозволив ви-явити причиннi фактори виникнення вивиху головки ендопротеза:
1) травматичне пошкодження кульшового суглоба (перелом право! вертлюжно! западини, що ускладнив-ся асептичним некрозом головки та лiзисом задньо! стiнки вертлюжно! западини);
Таблиця 1. Розподл пац1ент1в з вивихом головки ендопротеза тсля операцй первинного ендопротезування кульшового суглоба за вком та статтю
Стать Вш (ромв)
20-29 30-39 40-49 50-59 60-69 70 та старше Усього
ЖЫ. 2 3 4 3 10 7 29
Чол. - - 4 4 9 2 19
Причини вивихiв головки ендопротеза кульшового суглоба Ктькють осiб
Абс. %
Обумовлен/ особливостями пац'ент'в (пац'ентзалежш причини)
Пащенти, яю перенесли попередн оперативн втручання на кульшовому суглобi 15 31,25
Пащенти, яю порушували обмеження тсляоперацмного обсягу рухiв в КС та ортопедичний режим 29 60,4
Пащенти з нейром'язовими захворюваннями 2 4,2
Пащенти зi слабкютю м'язiв-абдукторiв стегна 23 47,9
Пащенти з переломами шийки стегново! кютки та вертлюжно! западини 21 43,75
Пащенти похилого вiку (старше 55 роюв) 32 66,7
Надлишкова вага 28 58,3
Обумовлен особливостями ендопротеза 0мплантзалежн фактори ризику)
Однополюсний ендопротез з бтолярною головкою 2 4,2
Головки малого дiаметра (28 мм та менше) 27 56,25
Стирання полiетиленового лiнера 2 4,2
Нестабтьнють компонентiв ендопротеза 1 2,1
Обумовлен1 особливостями х1рурпчно'1 технки (х1рургзалежн1 фактори ризику)
Заднм оперативний доступ 4 8,3
Неправильне розташування тазового компонента ендопротеза (нахил чашки, що виходить за межi 30-50° (за даними рентгенографи)) 9 18,75
Неправильне розташування стегнового компонента ендопротеза (антеторая нiжки, менша за 5° (за даними рентгенографи)) 2 4,2
Багаторазовi закритi вправлення вивиху головки ендопротеза (4 рази та бтьше) 4 8,3
Таблиця 2. Причини виникнення вивихiв головки ендопротеза у пац1ент1в тсля операцй первинного ендопротезування кульшового суглоба
Рисунок 1. Пац1ент П., 58роюв: л'воб'мний первинний коксартроз 4-го ст. (а); тотальне ендопротезування л!вого кульшового суглоба системою Beznoska (недостатня 1нкл1нац1я чашки ендопротеза — 61°) (б); вивих головки ендопротеза через 7 м!сяц!в п!сля операцИ' (в);
п!сля закритого вправлення вивиху (г)
2) ослаблення M^3iB шсля оперативних втручань на кульшовому cyrao6i в зв'язку з попередшми оператив-ними втручаннями (вщкрите вправлення, МОС шурупами та спицями);
3) слабтсть м'язiв-абдукторiв стегна (внаслщок травми та попередшх оперативних втручань на кульшовому суглоб^;
4) порушення пащентом пiсляоперацiйного ортопе-дичного режиму (надмiрне згинання та зовнiшня рота-щя в кульшовому суглобi).
Результати та обговорення
Результати дослiдження 48 хворих з вивихами головки ендопротеза кульшового суглоба ми ощнювали за класифшащею Klaus-Peter Gunther et al. [14], видтяли три групи причинних факторiв вивиху головки ендопротеза кульшового суглоба.
I група (виникнення вивиху головки ендопротеза обумовлене особливостями пащенпв (пащентза-лежнi фактори ризику)). В наших спостереженнях 15 (31,25 %) пащенпв перенесли попередн операцн на кульшовому суглобi, кшьысть пацiентiв, якi по-рушували обмеження шсляоперацшного обсягу рухiв в кульшовому суглобi та ортопедичний режим, ста-новила 29 (60,4 %), нейром'язовi захворювання були в 2 пащенпв (4,2 %), пацiентiв зi слабыстю м'язiв-абдукторiв стегна було 23 (47,9 %), iз травмами кульшового суглоба (в т.ч. переломами шийки стегново! кiстки та вертлюжно! западини) — 21 (43,75 %), пащенпв похилого вiку (55 роыв i старше) — 32 (66,7 %), з надлишковою вагою — 28 (58,3 %).
II група (виникнення вивиху головки ендопротеза обумовлене особливостями ендопротеза ^мплантза-лежн фактори ризику)). Однополюсний ендопротез
Рисунок2. Пац!ент Б., 35роюв: пслятравматичний стан, тсля операцИрепозицИ та остеосинтезу
(з ф!ксац!ею шурупами та спицями) (а); асептичний некроз головки правоI стегновоI кстки та л'/зис заднього краю вертлюжноI западини (б); тотальне безцементне ендопротезування правого кульшового суглоба системою Б^кег (в); вивих головки ендопротеза через 2 м!сяц! тсля ендопротезування (г); тсля закритого вправлення вивиху (?)
з бiполярною головкою був встановлений у 2 (4,2 %) патент, головки малого дiаметра (28 мм) — у бть-шостi дослiджуваних патент — 27 (56,25 %), стиран-ня полiетиленового лiнера — у 2 (4,2 %), нестабтьнють компонент ендопротеза — у 9 (18,75 %), хибний вибiр офсету та хибне розташування лшера з козирком в до-слiджуваних пацiентiв не були виявлеш, пошкодження лiнера та головки були виявлеш у 2 (4,2 %) патент.
III група (виникнення вивиху головки ендопротеза обумовлене помилками хiрургiчноï техшки (х1рургза-лежш фактори ризику)). Заднiй оперативний доступ (за умови надмiрного видалення капсули кульшового суглоба) був використаний у 4 (8,3 %) патент, неправильне розташування компонент ендопротеза (недостатнш нахил чашки ендопротеза) — у 9 (18,75 %), недостатня антеторшя шжки ендопротеза була виявле-на лише у 2 (4,2 %) патент, багаторазовi (4 рази та бтьше) закритi вправлення вивиху були виконаш 4 патентам (8,3 %).
Поряд з цим ми анал1зували 2 групи хворих з пер-винними та рецидивуючими вивихами головки ен-допротеза кульшового суглоба, що мае важливе значення в розробш подальшо!' хiрургiчноï тактики лшування вивиху (при первинних вивихах консерва-тивне лiкування застосовувалось у 81,25 % випадыв з позитивними вщдаленими результатами, при рециди-вуючих — оперативне в 92 % випадыв). Первинш ви-вихи було вiдмiчено у 22 (45,8 %) патент дослщжу-вано1 групи, тодi як рецидивукш (епiзод вивиху було виявлено 2 та бтьше разiв) — у 26 (54,2 %) патент. Слщ пiдкреслити, що в груш хворих з рецидивуючими вивихами головки ендопротеза кульшового суглоба збер^аеться шдвищений ризик виникнення вивиху в майбутньому.
Детальний аналiз нашого клiнiчного матерiалу показав, що найбтьш значимими причинами вивиху головки ендопротеза кульшового суглоба тсля первинного ендопротезування виявилися:
— пащентзалежт причини: похилий вк: — у 32 (66,7 %), порушення патентами обмеження тсляопе-рацшного обсягу руив в кульшовому суглобi та ортопе-дичного режиму — у 29 (60,4 %), надлишкова вага — у 28 (58,3 %), слабысть м'язiв-абдукторiв стегна — у 23 (47,9 %), травми кульшового суглоба — у 21 (43,75 %), попередш хiрургiчнi втручання на кульшовому сугло-6î — у 15 патент (31,25 %);
— i:мплантзалежш причини: головки малого дiаметра (28 мм та менше) — у 27 патент (56,25 %); нестабтьнють компонент ендопротеза — у 9 (18,75 %);
— х1рургзалежш причини: неправильне розташування компонент ендопротеза (недостатнш нахил чашки ендопротеза) — у 9 (18,75 %), багаторазовi (4 рази та бтьше) закрит вправлення вивиху були виконаш 4 патентам (8,3 %), заднш оперативний доступ (за умови надмiрного видалення капсули кульшового суглоба) — у 4 (8,4 %) патент. Рецидивукш виви-хи (26 патент (54,2 %)) в проведеному дослтженш зус^чались дещо частше, шж рецидивукш (22 патента (45,8 %)).
Висновки
1. Вивихи головки ендопротеза кульшового суглоба е гострою медико-сошальною проблемою, що зустрь чаеться у 0,5—10 % патент тсля первинного ендопротезування кульшового суглоба. Щ ускладнення нертко потребують складних, часто повторних, опера-тивних втручань на кульшовому суглобг
2. Серед причин виникнення вивих1в головки ендопротеза у хворих тсля первинного ендопротезування кульшового суглоба найбтьш значимими виявилися:
— пащентзалежт причини: похилий вк — у 32 (66,7 %), порушення патентами обмеження шсляопе-рацшного обсягу рухiв в кульшовому суглобi та ортопе-дичного режиму — у 29 (60,4 %), надлишкова вага — у 28 (58,3 %), слабысть м'язiв-абдукторiв стегна — у 23 (47,9 %), травми кульшового суглоба — у 21 (43,75 %), попередш хiрургiчнi втручання на кульшовому сугло-6î — у 15 патент (31,25 %);
— iмплантзалежш причини: головки малого дiаметра (28 мм та менше) — у 27 патент (56,25 %); нестабтьнють компонент ендопротеза — у 9 (18,75 %);
— хiрургзалежнi причини: неправильне розташування компонент ендопротеза (недостатнш нахил чашки ендопротеза) — у 9 (18,75 %), багаторазовi (4 рази та бтьше) закрип вправлення вивиху були виконаш 4 патентам (8,3%), заднш оперативний доступ (за умови надмiрного видалення капсули кульшового суглоба) — у 4 (8,4 %) патент. Рецидивукш вивихи (26 патент (54,2 %)) в проведеному дослтженш зусщчались дещо часпше, шж рецидивукш (22 патента (45,8 %)).
3. У хворих iз первинними вивихами головки ендопротеза кульшового суглоба у 81,25 % застосовували консервативне лкування (закрите вправлення з дотри-манням ортопедичного режиму протягом 6—8 тиж.), при рецидивуючих вивихах у 92 % виконувались опе-ративш втручання.
4. При плануванш операцй' первинного ендопротезування кульшового суглоба важливо враховувати вш ви-щезгадаш причинш фактори, ретельно дотримуватись технологй' виконання операцй' ендопротезування кульшового суглоба та правил ведення хворих в перюди ре-абштаци, що дозволить зменшити ймовiрнiсть вивиху головки ендопротеза в шсляоперацшному перюда.
Конфлжт штересш. Автори заявляють про вт-сутнють конфлкту штерешв при тдготовш дано!' статтг
Список л1тератури
1. Профыактика вивиху стегнового компонента ендопротеза тсля тотального ендопротезування кульшового суглоба у хворих на ревмато1дний артрит / С.1. Герасименко, М.В. Полулях, 1.В. Рой, А.С. Герасименко, Ю.Г. Павлова, Т.В. Заморський, А.П. Кудрт // Травма. — 2015. — Т. 16, № 6. — С. 55-58.
2. Вывихи после тотального эндопротезирования тазобедренного сустава / В.М. Вакуленко, А. В. Вакулен-ко, А.А. Неделько // Травма. — 2014. — Т. 15, № 3. — С. 47-55.
3. Помилки та ускладнення рев1зшного протезування у хворих з асептичною нестабыьшстю ацетабулярного компонента ендопротеза кульшового суглоба / Г.В. Гай-ко, В.П. Торчинський, О.М. Сулима, В.М. Шдгаецький, Т.1. Осадчук, О. В. Калашшков, Т. В. Шзалов, А.А. Галу-зинський, Р.А. Козак // Травма. — 2014. — Т. 15, № 1. — С. 74-77.
4. Эндопротезирование тазобедренного сустава. Основы и практика / Н.В. Загородний. — М. : ГЭОТАР-Медиа, 2012. — С. 503-545.
5. Осложнения при эндопротезировании тазобедренного сустава / В.А. Филиппенко, В.А. Танькут, А.В. Танькут,
A.И. Жигун // Ортопед. травматол. — 2010. — № 2. — С. 14-19.
6. Эволюция проблемы эндопротезирования суставов /
B.А. Филиппенко, А.В. Танькут // Междунар. мед. журнал. — 2009. — Т. 15, № 1(57). — С. 70-74.
7. Досвiд ревтйного ендопротезування кульшового суглоба при асептичнш нестабiльностi ендопротеза / О.М. Косяков, О. О. Коструб, П.В. Булич // Ортопед. травматол. — 2008. — № 1. — С. 26-29.
8. Руководство по эндопротезированию тазобедренного сустава/Р.М. Тихилов, В.М. Шаповалов. — СПб., 2008. —
C. 259-262.
9. Стан та перспективи ендопротезування суглобiв / Г.В. Гайко, С.1. Герасименко, М.В. Полулях, В.П. Торчинський // Тези доnовiдей XIVзИзду ортоnедiв-травматоло-гiв Украти. — Одеса, 2006. — С. 423-425.
10. Лоскутов А.Е. Эндопротезирование тазобедренного сустава: достижения и перспективы / А.Е. Лоскутов, А.Е. Олейник // Дiагностика та лтування. — 2006. — № 1-2. — С. 136-140.
11. Эндопротезы тазобедренного сустава в России: философия построения, обзор имплантатов, рациональный выбор / А.А. Надеев, С.В. Иванников. — М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 2006. — С. 18.
12. Предупреждение ошибок и осложнений при эндопротезировании тазобедренного сустава с применением полу-
сферических запрессовываемых чашек / А.Е. Лоскутов // Ортопед. травматол. — 2003. — № 2. — С. 126-129.
13. Результати тотальних цементних ендопротезу-вань, виконаних з приводу несправжнього суглоба шийки стегновоИ шстки / О.1. Рибачук, Л.П. Кукуруза, В.П. Торчинський та ш. // Збiрник наукових праць сшвробжниыв НМАПО ш. П.Л. Шупика. — К., 2000. — Вип. 9. — С. 70-72.
14. European Surgical Orthopaedics and Traumatology // The EFORT Textbook / Ed. By George Bentley. — Springer,
2014. — P. 2495-2511.
15. The functional and financial impact of isolated and recurrent dislocation after total hip arthroplasty / M.P. Abdel, M.B. Cross, A.T. Yasen et al. // J. Bone Joint Surg [Br.]. —
2015. — Vol. 97B. — P. 1046-1049.
16. The analysis of posterior soft tissue repair durability after total hip arthroplasty in primary osteoarthritis patients / Valde-mar Loiba, Justnas Stucinskas, Oto Robertsson et al. // Hip Int. — 2015. — Vol. 25. — № 5. — P. 420-423.
17. The effect of orientation of the acetabular component on outcome following total hip arthroplasty with small diameter hard-on-soft bearings / G. Grammatopoulos, G.E.R. Thomas, H. Pandit et al. // J. Bone Joint Surg [Br.]. — 2015. — Vol. 97B. — P. 164-172.
18. Early Complications of Primary Total Hip Replacement Performed with a Two-Incision Minimally Invasive Technique/ B. Sonny Bal, Doug Haltom, Thomas Aleto et al. // J. Bone Joint Surg Am. — 2005. — Vol. 87. — № 11. — P. 2432-2438.
19. Berry D.J. Risk factors for dislocation after total hip arthroplasty: results of a long term analysis // Proceedings of 9th BIOLOX Symposium: Bioceramics in joint arthroplasty. — 2004. — P. 137-138.
20. Azodi O.S., Adami J., Lindstrom D., Eriksson K.O., Wladis A, Bellocco R. High body mass index is associated with increased risk of implant dislocation following primary total hip replacement: 2106 patients followed for up to 8 years // Acta Orthop. — 2008. — № 79(1). — P. 141-147.
Отримано 09.01.2017 ■
Филиппенко В. А., Танькут В. А., Мезенцев В.А., Овчинников А.М.
ГУ «Институт патологии позвоночника и суставов им. проф. М.И. Ситенко НАМН Украины», г. Харьков, Украина
Причины вывиха головки эндопротеза после первичного эндопротезирования
тазобедренного сустава
Резюме. Цель: на основе ретроспективного анализа историй болезни, рентгенограмм и компьютерных томограмм с целью профилактики определить основные причинные факторы возникновения вывихов головки эндопротеза у пациентов после первичного эндопротезирования тазобедренного сустава. Материалы и методы. Истории болезни, рентгенометрия и анализ компьютерных томограмм 48 пациентов с вывихом головки эндопротеза. Результаты. После операций первичного эндопротезирования тазобедренного сустава, выполненных в период с 2000 по 2015 год (всего 3386 операций), вывихи головки эндопротеза были обнаружены у 48 пациентов (1,23 %), которые лечились в Институте патологии позвоночника и суставов им. проф. М.И. Ситенко. Проанализированы причины возникновения вывихов головки эндо-
протеза у пациентов после первичного эндопротезирования тазобедренного сустава, которые были распределены на 3 группы: I группа — пациентзависимые причины возникновения вывихов головки эндопротеза, выявленные в 121 случае: предварительные оперативные вмешательства на тазобедренном суставе, нарушение пациентами послеоперационного ортопедического режима, слабость мышц-абдукторов бедра, избыточный вес пациентов, нейромышечные заболевания, пациенты с переломами шейки бедренной кости и вертлуж-ной впадины и др.; II группа — имплантзависимые причины возникновения вывихов головки эндопротеза, выявленные в 49 случаях: ошибочный выбор офсета, биполярный эндопро-тез, головки малого диаметра, ошибочное расположение компонентов эндопротеза, головки малого диаметра, нестабиль-
ность компонента эндопротеза, истирание полиэтиленового линера и др.; III группа — хирургзависимые причины возникновения вывиха, обнаруженные в 19 случаях: задний оперативный доступ (при условии чрезмерного удаления капсулы тазобедренного сустава), неправильное расположение компонентов эндопротеза, многократные закрытые вправления вывихов. Выводы. Основные причинные факторы возникновения вывихов головки эндопротеза тазобедренного сустава
можно разделить на 3 основные группы: пациентзависимые, имплантзависимые и хирургзависимые. При планировании операций эндопротезирования тазобедренного сустава важно учесть все возможные причины возникновения вывиха головки эндопротеза и принять необходимые меры, которые снизят вероятность возникновения этого осложнения. Ключевые слова: тазобедренный сустав; эндопротезирова-ние; вывих головки эндопротеза; причины
V.A. Filipenko, V.O. Tankut, V.O. Mezentsev, O.M. Ovchinnikov
Sytenko Institute of Spine and Joint Pathology Academy of Medical Science of Ukraine, Kharkiv, Ukraine
Causes of dislocation of the endoprosthesis head after primary hip arthroplasty
Abstract. Objective of the work: to conduct a retrospective analysis of medical records, radiographs and computer tomograms on order to identify the causes of dislocation of the endoprosthesis head in patients after primary hip arthroplasty. Materials and methods. After primary hip arthroplasty, which was performed between 2005 and 2015 (in total 3,386 operations), dislocations of the head of the prosthesis were detected in 48 patients (1.23 %), who were treated at the Institute of Spine and Joint Pathology named after prof. M.I. Sytenko (Kharkiv). Analysis of causes that led to the emergence of dislocation of the endoprosthesis head in each patient were studied, namely: I — patient-related causes of dislocation of the endoprosthesis head (previous surgery on the hip joint, non-compliance to the postoperative orthopedic regimen, neuro-muscular diseases, fractures of the femoral neck and the acetabu-lum, etc.) were identified in 121 individuals, II — implant-related
causes of dislocation of the endoprosthesis head (wrong choice of the prosthesis design, wrong choice of the offset, bipolar prosthesis, heads with excessively elongated neck, incorrect positioning of components of the endoprosthesis, head of the small diameter, wear of polyethylene liner, instability of the pelvic component of the endoprosthesis, etc.) were detected in 49 persons, III — surgeon-related causes of dislocation (posterior surgical access, incorrect positioning of the prosthesis components) were identified in 19 of the studied patients. Conclusions. Summarizing the obtained results, we should take into account all the possible reasons of the dislocation in the prehospital phase and the application of measures that will reduce the likelihood of dislocation of the endoprosthesis head in the postoperative period.
Keywords: hip joint; arthroplasty; dislocation of the endoprosthe-sis head; causes
