напружешсть в стосунках виробник - споживач, яка спричинена шфлящею i piBeHb яко1 в певному часовому iнтервалi, на oraoBi оцiнкових засад, можливо передбачити, прогнозувати, тобто провести ощнювання як динамжи рiвня ш-фляци так i тривалoстi проходження iнфляцiйнoгo процесу, а з ними й ощнити 1хш мoжливi впливи на доходи, витрати, прибуток.
Знания особливостей протшання iнфляцiйних oчiкувань дае змогу приймати оптимальш управлiнськi рiшения, якi можуть знизити або нейтраль зувати негативш наслiдки вiд них.
Тому доцшьно розробити чiткий графiк пiдвищення тарифiв суб'ектами господарювання на мiсцевoму рiвнi i визначити, хто i за що несе вщповщаль-нiсть в сферi цiнoутвoрення в Укра1ш.
Лггература
1. Булав1на О.А. Модель регулювання шфляцп в умовах сталого економ1чного розвит-ку / О. А. Булавша // 1нформацшш технологп в економщ, менеджмент i б1знес1: проблеми науки, практики i oсвiти : зб. наук. праць. - К. : Вид-во Свроп. ун-ту, 2002. - С. 93.
2. Економ1чна теoрiя: макро- i мiкрoекoиoмiка : навч. пoсiби. / за ред. Зiиoвiя Ватама-нюка та Степана Панчишина. - К. : Вид-во "Альтернативи", 2001. - 606 с.
3. Осецький В. Л. Стввщношення безроб^я та шфляцп: сoцiальиo-екoиoмiчиi наслщ-ки у кризовий перюд / В.Л. Осецький, О.О. Сльозко // Ринок пращ та зайнятють населення. -2009. - № 1. - С. 43.
4. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.finance.org.ua.
Квасний Л.Г., Щербан О.Я. Инфляционные ожидания в экономике
Инфляция, как феномен экономики, известна давно. Это один из самых актуальных вопросов современной экономики в различных странах мира. В работе проанализирована инфляция как процесс и ее воздействия на финансовые процессы в экономике Украины.
KvasnijL.G., Shcherban O.Ya. Inflationary expectations are in economy
Inflation as a phenomenon of economy has been known since ancient times. It is one of the burning issues of the modern state of economy in different countries. The inflation analysis and its influence on the finance processes in Ukraine are undertaken in the research.
УДК368(075.8) Доц. А.В. Кравець, канд. екон. наук;
ст. викл. 1.€. Тимчишин - НУ "Львiвська полтехнжа"
ПРИЧИНИ 1СНУВАННЯ НА РИНКУ СХЕМНОГО СТРАХУВАННЯ
Видшено та проаналiзовано причини юнування на ринку схемного страхуван-ня: законодавчi о^хи в регулюванш страхового ринку i негативш особливосп його розвитку. Враховуючи причини юнування схемного страхування, запропоновано: введення диференцшованих ставок оподаткування за рiзними видами страхування, створення нацюнального рейтингу страховиюв, державну тдтримку сощально важ-ливих видiв страхування, впровадження електронно'1 системи облшу перестрахуваль-них операцш.
Ключов1 слова: страхова компашя, схемне страхування, причини юнування схемного страхування.
Актуальшсть проблеми. Страховий ринок Украши характеризуемся динам1чним розвитком. Поряд 1з позитивними явищами на ринку страхових послуг, такими як збшьшення частки покритих ризиюв, прирют каштал1зацн
страховикiв тощо, спостерiгаються й негативнi тенденци, одна з яких -здiйснення за допомогою страхових компанiй схемних страхових операцiй. Схемне страхування сповшьнюе темпи розвитку страхово1 галузi i зменшуе ВВП нашо! держави. За таких обставин, з метою подальшого виршення ще1 проблеми, важливо дослiдити причини юнування на страховому ринку схемного страхування та видшити можливi заходи, якi сприятимуть зменшенню кшькост схемних операцiй.
Аналiз останнiх наукових дослвджень. Вагомий внесок у дослщження проблем фiнансових схем на страховому ринку Украши зробили так вчеш, як
A. Бовкун, Н. Богута, Ю. Гусев, О. Залетов, I. Наумець, Ю. Перепечаенко,
B. Ратна, В. Фурман, С. Хома та шшь У бшьшост праць наведено аспекти, що розкривають сутнiсть схемного страхування, наведено способи здшснення страховими компанiями схемних страхових операцiй. Проте мало уваги придь лено причинам юнування на страховому ринку схемного страхування.
Викладення основного матерiалу досл1дження. Вiтчизняний страхо-вий ринок лише частково виконуе свою основну функщю - реальне покриття наявних i потенцiйних ризикiв, й надалi значну частку ринку займае схемне страхування. Схемне (псевдо, ф^ивне) страхування полягае в укладенш страхових договорiв за псевдоризиками з метою оптимiзацil фiнансових ресурсiв суб'екта господарювання за допомогою страхово! компани. На нашу думку, е двi основнi причини юнування на ринку схемного страхування: законодавчi огрiхи в регулюваннi страхового ринку i особливостi розвитку страхового ринку. Серед законодавчих вад треба видшити:
1. Податковий лаг мiж страховими компашями та шшими суб'ектами господарювання. Сьогоднi це е найголовшшою причиною iснування схемного страхування. Податком у розмiрi 3 % обкладають страховi преми, отриманi страховиком, натомють усi iншi суб'екти господарювання сплачують 25 % з прибутку [1]. Пщприемства, згiдно з чинним законодавством, мають право включати витрати на страхування за комерцшними ризиками до складу вало-вих витрат i виводити у такий спошб частину прибутку з оподаткування [2]. У самш податковiй оптимiзацil пiдприемства немае нiчого незаконного, адже вс прагнуть до мiнiмiзащl витрат. Але часто материнсью компани та iншi суб'екти господарювання використовують страхування не для задоволення сво1х страхових штерешв, а для отримання додаткових доходiв. Так, як тд-тверджено у [2], по-перше - шдприемства класифiкують комерцiйнi ризики кожен по-своему, вщповщно, ця категорiя ризикiв охоплюе практично вс можливi пiдприемницькi (майновi та фiнансовi) ризики. По-друге, материнсью компани зловживають i обсягом витрат, пов'язаних зi страхуванням комер-цшних ризикiв. Ситуацiя, що виникла, е складною, бо переведення страхових компанш на 25 %-ий податок з прибутку буде недiевим iнструментом. Адже оподаткування прибутку страховиюв вплине на схемш операцн, спрямованi на нагромадження страховою компанiею страхових премiй, але не вплине на кiлькiсть схемних операцш, здiйснених у сферi страхових виплат. А це озна-чае, що з часом змшиться напрям здшснення схемних операцш, а !х об'еми це iстотно не зменшить.
Держфiнпослуг уже вжив певних заходiв у цш сферi. Так, з 2005 р. на тдприемствах витрати, пов,язанi i3 страхуванням комерцiйних ризикiв, не по-виннi перевищувати 5 % у загальних валових витратах компани [3, с. 10], але цього недостатньо. На наш погляд, необхщно законодавчо уточнити поняття мкомерцiйний ризик" i мфiнансовий ризик" та чiтко визначити, яю саме ризики з цих сфер повинш належати до валових витрат компани, а яю - ш. Крiм того, оптимальним е запровадження диверсифiкованих ставок оподаткування за ок-ремими видами страхування. Так, на думку Лши страхових оргашзацш Укра-!ни, найвищi з них повинш бути у фшансових ризиюв, якi у структурi страхового портфеля ринку займають 50 % за збитковост у межах 1 %.
2. Недостатнш контроль з боку держави за перестрахувальною дiяль-нiстю страховикiв. Перестрахування було i е найприйнятнiшим способом ви-ведення капiталу з балансу страхово! компани. До лютого 2004 р. оптимiза-цшт схеми реалiзувались завдяки перестрахуванню ризикiв в iноземних псев-достраховиюв. Основний потiк капiталу страховикiв був спрямований в оф-шорнi зони, кра!ни Балтики та Росiю. Проте, ситуащя змiнилась пiсля прийняття Постанови Кабмiну № 124 вiд 04.02.04 р. "Про затвердження порядку та вимог щодо здшснення перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента", зпдно з якою посилились вимоги до платоспроможносп, на-дшносп, безпечност страховиюв-нерезидеипв. Крiм того, вiдповiдно до постанови, вводився податок у розмiрi 15 % з валового прибутку страхових компанш на угоди перестрахування з нерейтинговими перестраховиками. Змша законодавства призвела до скорочення схемного страхування.
З 1 жовтня 2004 р. набули чинност змши до ЗУ "Про оподаткування прибутку шдприемств", за якими ставку податку для низькорейтингових стра-ховиюв-нерезидеипв знижено з 15 % до 3 %. До того ж, зпдно з розпоряджен-ням № 2885 вщ 03.12.04 р. "Про затвердження вимог до рейтинпв фшансово! надшносл (стiйкостi) страховиюв та перестраховиюв-нерезидеипв", встанов-люеться градащя перестрахувальних компанiй вiдповiдно до кра!н !хнього роз-ташування - кра!ни з единого економiчного простору та вс iншi кра!ни. Для оподаткування перестрахувальних операцш за ставкою 0 % рейтинг страховика повинен бути не меншим вщ одного з вщомих рейтинпв (кра!ни единого економiчного простору/iншi кра!ни) - "A.M. Best" (США) - "В/В+"; "Moody's" (США) - "Ва/Ваа"; "Standard & Poors" (США) - "ВВ/ВВВ".
Вщповщно до нового закону, податок у розмiрi 3 % страховики сплачу-ють з валових прибуткiв i 3 % - iз суми страхових платежiв, сплачених перестраховикам-нерезидентам. Змши, що вщбулись на страховому ринку, стимулю-вали збiльшення юлькосп перестрахувальних операцiй у межах держави. Хоча така тенденщя на вгтчизняному ринку страхування е позитивною, але вона св^ить не тiльки про зменшення юлькосп схемних операцiй, але i про !хню переорiентацiю. Так, сьогодт схемнi операци вiдбуваються за участю перестрахування псевдоризикiв у межах держави. О^м того, активно розвиваеться ще один напрям схемних операцш, в яких страховик е перестраховиком шозем-них страховиюв за псевдоризиками. За таких умов, необхщне лщензування суб'екпв перестрахування та запровадження електронно! системи облiку.
3. Недостатнш контроль держави у сферi формування технiчних резер-вiв страховиками. Тривалий час несумлiннi страховi компани шд виглядом формування технiчних резервiв мали змогу виводити капiтал з власного балансу. Ситуащя змiнилась шсля прийняття Розпорядження № 5117 вщ 21.12.2005 р. "Про затвердження змш та правил формування, облiку та розмь щення страхових резервiв за видами страхування, шшими, нiж страхування життя". Основною перевагою впровадження розпорядження е чiтке регламен-тування категорiй та 1х розмiру, за якими може здшснюватись розмiщення тех-шчних резервiв. Вадою цього розпорядження е те, що в ньому встановлено серйозш вимоги до акцiй/облiгацiй украшських емiтентiв. Передбачено, що 30 % техшчних резервiв страховик може вкладати в акци/облшаци вiтчизняних емiтентiв, проте лише тих, яю пройшли лютинг, перебувають в обiгу на фон-довiй бiржi або в торговельно-шформацшнш системi. Звичайно, така полiтика сприяе активiзацil внутрiшнього iнвестування, але страховикам важко викону-вати такi умови. Втизняний ринок цiнних паперiв е низькол^щним i не мае достатшх iнструментiв для iнвестування. Ситуацiя, що склалась, може змши-тись шсля запровадження Держфшпослуг контролю iнвестицiйних операцш страховиюв за допомогою електронно! системи обл^ страхових компанiй.
Проаналiзуемо негативш особливосп в розвитку страхового ринку, що сприяють здiйсненню схемного страхування, та можливi способи !х усунення.
1. Непрозорють страхового ринку держави. У засобах масово! шформа-ци немае перевiрених даних про дiяльнiсть страхових компанiй. Страховики нерiдко приховують iнформацiю про сво!х засновниюв, не коментують свое! надiйностi та платоспроможность Лише нещодавно почали публiкувати даш про дiяльнiсть страхових компанiй та розробляти !хш рейтинги. Але подання шформаци страховиками у ЗМ1 та для шдрахунку рейтингiв мае добровшьний, а не обов'язковий характер. Т компани, яю хочуть залишатися в тш й надалi, мають змогу це робити. Щоб подолати непрозорють ринку, необхiдно створи-ти електронну систему контролю за операцiями страхування та облжу, нап-риклад, таку як у банкiвськiй системi. На ринку Украши також необхiдний нащональний рейтинг страховиюв, який визначав би ефектившсть дiяльностi страховикiв, надавав би правдиву i повну шформащю про !хню фiнансову звгг-шсть та платоспроможнiсть.
2. Часткова розвиненють страхового ринку Украши. У державi стра-хуеться близько 10 % можливих ризикiв, з яких корпоративне страхування становить левову частку, натомють у розвинених крашах цей показних дорiв-нюе 90 % [4]. На нашу думку, за корпоративним страхуванням - майбутне страхового ринку, але якщо така дiяльнiсть спрямована на реальне, а не на схемне страхування. Попри це, держава повинна сприяти розвитку страхування в УкраАт. Зокрема, повинна бути державна шдтримка сощально важливих видiв страхування (медичне, пенсшне страхування).
Ефективним способом розвитку страхового ринку е поява на ньому шо-земних стратепв. Так, з 2005 р. на страховому ринку Украши активно виника-ють фши шоземних страховикiв. Поява могутнiх iноземних страховиюв забез-
печуе значш переваги (новi страховi продукти, новггт технологii, пiдвищення конкуренцii на ринку, прозорють ринку тощо). Проте страховий ринок е страте-гiчною галуззю 6удь-яко! держави, а в р^ безконтрольного викупу страхових компанiй шоземцями - посилення !х контролю за украшським страховим ринком е лише питанням часу. На наш погляд, штегращя Украши у св^овий фшан-совий простiр не повинна обмежуватись залученням прямих i непрямих шозем-них iнвестицiй. Необхiдно також використовувати шш1 важелi, такi як: держав-не регулювання iнвестицiйних потоюв; купiвля i застосування технологiй ве-дення бiзнесу зарубiжних страхових компанш; створення стратегiчних альянсiв i груп iз вiтчизняних й iноземних компанш; участь украшських страховиюв у мiжнародних проектах ф^нтово! i технiчноi допомоги; ствпраця з iноземними перестрахувальними компашями; вихiд вiтчизняних страховиюв на европейсь-кий ринок. Наведенi альтернативи залученню прямих i непрямих iноземних ш-вестицiй у вiтчизняний страховий бiзнес е дiевим способом розвитку страхового ринку, що дають змогу не тшьки реалiзувати внутрiшнiй потенцiал галуз^ але i забезпечити подальший розвиток страхування в Укрш'ш [5].
3. Недостатньо розвинена шфраструктура страхового ринку практично не мае страхових посередниюв, зокрема брокерiв. У 2009 р. на 471 страхову компанш в Украш припадало лише 60 страхових брокерiв, тодi як в еконо-мiчно розвинених краiнах свпу це спiввiдношення становить десятки, сотш посередникiв на одну страхову компанш. Участь посередника у поширенш страхових продукпв i врегулюваннi спорiв мiж застрахованими особами i страховою компашею стае непотрiбною в умовах схемного страхування. Вва-жаемо, що необхщно на державному рiвнi сприяти розвитковi страховоi бро-керськоi дiяльностi, законодавчо визначати !хш права, обов'язки i сферу дiяль-ностi, адже сьогодш !хня дiяльнiсть регламентуеться лише ст. 15 ЗУ "Про страхування".
Як видно з наведеного, Державна комiсiя з регулювання ринюв фшан-сових послуг на сьогоднi реалiзувала деяю законодавчi змiни, що сприяють зменшенню кiлькостi схемних операцiй на страховому ринку. Проте схемне страхування продовжуе юнувати, хоча й у шших, завуальовашших формах. Удосконалення законодавства, що регулюе дiяльнiсть страховикiв, повинно постшно вiдбуватись. Попри те, необхiдно ч^ко усвiдомлювати наслiдки тих чи шших законодавчих змiн та !х нагальну необхiднiсть. По-перше, введення суворiших вимог до дiяльностi страховикiв зумовлюе збшьшення витрат стра-ховикiв, що, своею чергою, впливае на яюсть i цiну страхових послуг. По-дру-ге, у ринковш економiцi ринок мае можливють до саморегулювання, що й спостершаеться на страховому ринку (наприклад, з кожним роком збiль-шуеться частка страхування фiзичних осiб).
За таких умов необхщш так1 законодавчi змiни, якi максимально вирi-шать наявш проблеми з мiнiмальними обмеженнями в дiяльностi страховикiв. Опираючись на причини юнування схемного страхування, в табл. наведено не-обхiднi змши на рiвнi держави, якi дадуть змогу зменшити обсяг схемного страхування на втизняному ринку.
Табл. Законодавчi змши для зменшення кiлькостi схемних операцш
Причини Фактори, що сприяють здш-сненню схемного страхування Необхвдш законодавч1 змши
о <и к • ^ V и й « о н о и й сп Податковий лаг м1ж страховими компашями та шшими суб'ектами господарювання Введення диференцшованих ставок оподаткування за р1зними видами страхування
Впровадження ч1ткого перелшу ризишв, страхування яких належить до валових витрат
Недостатнш контроль з боку держави за перестрахувальною д1яльшстю страховишв Лщензування суб'екив перестрахування
Запровадження електронно! системи облшу перестрахувальних операцш
Недостатнш контроль держави у сфер1 формування техшчних резерв1в страховиками Контроль за швестицшною д1яльшстю страховиюв за допомогою електронно! системи облшу
Особливост1 розвитку страхового ринку Непрозоршть страхового ринку держави Створення нацюнального рейтингу страховишв
Запровадження електронно! системи облшу страхових операцш
Часткова розвинешсть страхового ринку Украши Створення оптимальних умов для тдвищення значення страхових посереднишв на ринку
Державна тдтримка сощально важливих вид1в страхування
Обмеження д1яльност1 страховишв-нерезиден-т1в та використання шоземного досввду 1 тд-тримки
Примака: авторська розробка.
Запропоноваш законодавч1 змши стимулюватимуть розвиток реального страхування. Так, диференцшоваш ставки оподаткування дають змогу змен-шити кшьюсть схемних операцш за найпоширешшими ризиками. Запрова-дження едино! електронно! системи страхування й облжу приведе до посилен-ня контролю за фшансовими потоками страховиюв, забезпечуючи вщкрипсть у здшсненш страхових 1 перестрахувальних операцш та формуванш техшчних резерв1в. Обмеження, пов'язаш з роботою страховиюв-нерезидеипв, дадуть змогу знайти оптимальне сшввщношення м1ж можливютю переймання досвь ду вщ шоземних страховиюв та ймов1ршстю переходу страхового ринку шд контроль шоземних стратепв. Запропоноваш змши дають змогу зменшити на ринку можливост1, завдяки яким страховики виконують схемш операци \ сприятимуть яюсному росту страхового ринку внаслщок удосконалення робо-ти страховиюв за мш1мальних обмежень у 1хтй д1яльносп.
Висновки. З'ясовано, що законодавча протид1я схемному страхуванню повинна враховувати причини його юнування. На нашу думку, основними е дв1: законодавч1 огр1хи та негативш особливост розвитку страхового ринку. Кожна з цих причин охоплюе низку фактор1в: податковий лаг м1ж страховими компашями та шшими суб'ектами господарювання, недостатнш контроль з боку держави за перестрахувальною д1яльшстю страховиюв, недостатнш контроль держави у сфер1 формування техшчних резерв1в (перша причина), неп-розорють страхового ринку держави, часткова розвинешсть нацюнального ринку страхових послуг (друга причина). Вщповщно до видшених фактор1в запропоновано здшснити низку законодавчих змш, зокрема: введення дифе-
ренцшованих ставок оподаткування за рiзними видами страхування, створення нащонального рейтингу страховиюв, державна шдтримка сощально важливих видiв страхування, впровадження електронно! системи oблiку перестрахуваль-них oперацiй.
Лiтература
1. Бесараб С.О. Фiнансoвo-прoмислoва iнтеграцiя: зарубiжний досвщ та уроки для Украши / СО. Бесараб // Фiнанси Украши. - 2003. - № 2. - С. 133-143.
2. Бовкун А. Страхування фшризиюв втрачае свою "схематичнiсть" / А. Бовкун // Га-лицькi контракти. - 2003. - № 32. - С. 16-17.
3. Богута Н. Страхoвi податки: уся справа в грошах / Н. Богута // Дзеркало життя. -2005. - № 24 (552). - С. 10-11.
4. Фурман В. Особливосп формування страхових ринку в кра!н з перехщною економь кою / В. Фурман // Економют. - 2008. - № 8. - С. 74-77.
5. Козик В.В. Розвиток страхового ринку Украши в контекст мiжнарoднoi штеграци / В.В. Козик, А.В. Кравець, О.Б. 1ванова // Вюник екoнoмiчнoi науки. - 2007. - № 2. - С. 66-70.
Кравец А.В., Тымчишин И.Е. Причины существования на рынке схемного страхования
Выделены и проанализированы причины существования на рынке схемного страхования: законодательные недостатки в регуляции страхового рынка и негативные особенности его развития. Учитывая причины существования схемного страхования, предложено: введение дифференцированных ставок налогообложения по разным видам страхования, создание национального рейтинга страховщиков, государственная поддержка социальных видов страхования, внедрение электронной системы учета операций перестрахования.
Ключевые слова: страховая компания, схемное страхование, причины существования схемного страхования.
Kravets A.V., Tymchyshyn I. Ye. Reasons for existence on a market of circuit insurance.
The article highlights and analyses the causes of circuit insurance, such as legal lapses in insurance market regulation and negative peculiarities of insurance market development. Taking into account the existence of circuit insurance, the following measures are offered: the introduction of differentiated taxation for different kinds of insurance, providing state support to socially important kinds of insurance, the introduction of an electronic system for reinsurance operations registration.
Keywords: insurance company, insurance circuitry, reasons of circuit insurance.
УДК339.56 Викл. О.О. Кучма -МАУПЛьвiвський тститут
(мiжрег. акад. управлтня персоналом)
СОЦ1АЛЬНА РОЛЬ СЕКОНД-ХЕНДУ В УМОВАХ НИЗЬКО1 ПЛАТОСПРОМОЖНОСТ1 СПОЖИВАЧ1В
Визначено середш витрати домогосподарств на кутвлю одягу та обгрунтовано доцшьшсть наявносп вживаного одягу на укра1нському ринку як важливого джерела оновлення гардеробу малозабезпечених амей.
Ключов1 слова: секонд-хенд, середньостатистичне домогосподарство, платос-проможшсть, витрати домогосподарства.
Актуальшсть. Одшею з актуальних проблем Укра1ни е низька платос-проможшсть громадян та вщсутшсть забезпечення населення основними пред-