CC BY
24
УДК 343.301(477)
О. В. Скочиляс-Павлiв
асистент кафедри адмшстративного та шформацшного права Навчально-наукового шституту права та психологи Нащонального унiверситету "Львiвська полггехшка",
канд. юрид. наук
ПРАВОВ1 АСПЕКТИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОÏ АНТИКОРУПЦIЙНОÏ ПОЛ1ТИКИ
© Скочтяс-naenie О. В., 2014
Дослщжено стан формування та реалiзацiï антикорупцiйноï пол^ики в yKpaÏHi. На OCHOBÏ низки показниюв проаналiзовано ефективнiсть державно!" антикорупцшно1 полiтики та доведено, що в УкраШ створенi достатнi органiзацiйнi та законодавчi п1двалини для протидп" корупци. Запропоновано способи удосконалення державно!" антикорупцiйноï полiтики.
Ключовi слова: корупцiя, антикорупцшна полiтика, ефективнiсть антикорупцшно!" полiтики, антикорупцшне законодавство, реформування.
О. В. Скочиляс-Павлив
ПРАВОВЫЕ АСПЕКТЫ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ ГОСУДАРСТВЕННОЙ АНТИКОРРУПЦИОННОЙ ПОЛИТИКИ
Исследовано состояние формирования и реализации антикоррупционной политики в Украине. На основе ряда показателей проанализирована эффективность государственной антикоррупционной политики и доказано, что в Украине созданы достаточные организационные и законодательные основы для противодействия коррупции. Предложены пути совершенствования государственной антикоррупционной политики.
Ключевые слова: коррупция, антикоррупционная политика, эффективность антикоррупционной политики, антикоррупционное законодательство, реформирование.
O. Skochulias-Pavliv
LEGAL ASPECTS OF IMPROVING THE STATE ANTI-CORRUPTION POLICY
The article determines the condition of the development and implementation of anticorruption policy in Ukraine. The effectiveness of state anti-corruption policy is analyzed on the basis of certain indicators and there is proved that Ukraine has created sufficient organizational and legal basis for struggle against corruption. Ways of improving the state anti-corruption policy are suggested.
Key words: corruption, anti-corruption policy, the effectiveness of anti-corruption policy, anti-corruption legislation, reforming.
Постановка проблеми. Корупщя споконвiчно була одтею з найболючших сощальних хвороб будь-якого сустльства. Це негативне явище е, по суп, таким же давшм явищем, як i сама влада. Утам, ознакою всiх розвинених цивiлiзацiй було ктотне зменшення ршня корупцiï в умх державних органах i, ввдповвдно, ïï розповсюдження вiдчувалось у менш розвинених суспiльствах. Корупщя, будучи явищем похвдним вiд негативних особистiсних ознак, виступае все ж проблемою сустльного масштабу. I тому шлях до подолання цього негаразду лежить через площину перетворень у публiчнiй сфер^ зокрема через сувору регламентацiю ввдповщальноста правопорушникiв та створення iнших юридичних передумов недопущення корупцiйних дiй.
27
Останнми роками антикорупцшне законодавство перебувае у постшному оновленш, зазнаючи багатьох змш та доповнень. I це недарма, адже за результатами дослвдження 1ндексу сприйняття корупцй у 2013 р., яке проводить м1жнародна антикорупщйна неурядова оргашзащя Transparency International, рейтинг Укра!ни за р1внем корумпованоста залишився практично незмшним - 25 бал1в з1 100 можливих. Отже, Укра1на поста 144 мкце серед 177 держав, охоплених дослщженням. Укра!на стабшьно залишаеться у груш "тдвищеного ризику" разом з Камеруном, 1раном, Н1гер1ею, Центральною Африканською Республжою та Папуа Новою Гвшеею [1].
Метою статт е дослвдження стану формування i реал1зацп антикорупщйно! политики в Украш, аналiз !! ефективностi з огляду на постшне реформування антикорупцiйного законодавства та окреслення напрямiв удосконалення державно1 антикорупщйно! полiтики.
Стан дослiдження. Проблеми корупцй протягом усiх рокв iснування укра1нсько1 державностi перебувають у центрi уваги науковцiв. Внесок у вивчення корупцй в Украш зробили вiтчизнянi учет, зокрема, В. Журавський, М. Камлик, М. Кармазша, Я. Кашуба, О. Маркеева, М. Мельник, М. Михальченко, О. Михальченко, С. Невмержицький, О. Рудик, А. Сафоненко, В. Циганков. Питанням антикорупщйно! политики держави присвятили сво1 працi таю правознавцi, як Д. Заброда, В. Купр^ук, Т. Кушнарьов, Е. Расюк, О. Халковський та шшг
Виклад основних положень. Ниш в нашш державi в умовах триваючого системного (економiчного, полггичного, правового, органiзацiйного та iдеологiчного) перехвдного перiоду проблема корупцй набула особливо! гостроти i полгтично! значущостi. Про не! йдеться в засобах масово! шформацй та на найвищому державному рiвнi. У цих умовах укра!нська держава розпочинае реформування антикорупцiйного законодавства та приведення його у вщповвдшсть до мiжнародних стандартiв. Це сввдчить про те, що дiяльнiсть держави у напрямку створення дiевоl системи запобтанню корупцil, виявленню та подоланню !! соцiальних передумов i наслвдюв е одним iз прiоритетiв на сучасному етапi державотворення. Формування та реалiзацiя ефективно! антикорупцiйноl полiтики повинна сприяти формуванню iмiджу Укра!ни як держави, що активно протидiе корупщйним проявам. Саме тому вiд правильного розумшня сутi та значення антикорупщйно! полггики держави залежить результатившсть заходiв, що вживаються для мiнiмiзацil корупцшних проявiв.
Д.Г. Заброда пiд державною антикорупщйною полiтикою розумiе передбачений законами та тдзаконними нормативно-правовими актами комплекс правових, економiчних, освiтнiх, виховних, оргатзащйних та iнших заход1в, що формуються i реалiзуються органами державно! влади, мюцевого самоврядування та громадськ1стю з метою виявлення, припинення факт1в корупцй, усунення детермiнант, що !! опосередковують, вiдновлення порушених прав i законних iнтересiв фiзичних, юридичних осiб та держави [2, с. 103].
Щлями антикорупщйно! жштики в Украlнi, на думку деяких вчених, мае стати зниження рiвня корупцil та забезпечення захисту прав i законних штеремв громадян, суспiльства i держави ввд загроз, пов'язаних iз корупцiею, за допомогою виконання таких завдань:
- попередження корупцiйних правопорушень;
- створення правового мехашзму, який перешкоджае тдкупу осiб, що мають публiчний статус;
- забезпечення ввдповвдальноста за корупцiйнi правопорушення в усiх випадках, прямо передбачених нормативними правовими актами;
- ввдшкодування шкоди, запод1яно! корупцiйними правопорушеннями;
- монiторинг корупцiйних факторiв та ефективноста заходiв антикорупцiйноl полiтики;
- формування антикорупщйно! суспшьно! свiдомостi;
- сприяння реалiзацil прав громадян i органiзацiй на доступ до шформацй про факти корупцй i корупщогенш фактори, а також на !х вiльне висвiтлення в засобах масово! шформацй;
- створення стимулiв до замщення державних посад, посад державно! i мунiципальноl служб непiдкупними особами [3, с. 242].
28
Саме на 0CH0Bi iepapxi4H0i системи щлей, як вважае Т.1. Кушнарьов, повинна формуватися стратегiя протидп корупци, яка е важливим структурним елементом антикорупцшно! полiтики. За вiдсутностi стратегiчних концептуальних iдей i щлей, принципiв i прюритетав, довгострокових загальнодержавних програм, заснованих на глибокому науковому тдгруил, не може бути тяко! антикорупцшно! полгшки, а е лише ii видимють. У межах стратегiчних напрямюв антикорупцшно! полiтики розвиваеться антикорупцiйна тактика, яка передбачае розроблення конкретних завдань i способiв !х виконання [4, с. 180].
Отже, антикорупцшна политика полягае у розробцi i реалiзацп послiдовних заходiв держави i сустльства iз мiнiмiзацп причин i умов, яю сприяють корупци у рiзних сферах. Враховуючи те, що корупщя без постшно! протидп !й мае здатшсть розповсюджуватися, необхiдно видiлити антикорупцшну функщю держави як одну з основних. Отже, йдеться як про створення механiзмiв, якi дозволяють зменшити масштаби корупци в короткостроковому плат, так i про вироблення та проведення антикорупцшно! полiтики як постшно дж>чо! функцп держави.
Стратегiя протидп корупци, як зазначалося вище, виступае одним iз напрямiв антикорупцшно! дiяльностi держави. Але цiлiсний аналiз ефективност антикорупцшно! полiтики держави, на нашу думку, можна здшснити лише за допомогою використання комплексу певних показниюв, якi можна зарахувати до структурних елементiв антикорупцшно! полiтики. Такими показниками е:
- розробка та прийняття антикорупцшно! нормативно-правово! бази та визначення механiзму ii виконання;
- створення i забезпечення дiяльностi спецiальних оргашв з формування та реалiзацil антикорупцшно! политики, а також з протидп корупци, розмежування мiж ними функцш, зон вiдповiдальностi та оргашзащя взаемодп з протидп корупци;
- утворення на рiзних рiвнях комiсiй, координацшних рад з протидп корупци;
- використання засобiв масово! шформаци, активне залучення громадян, громадських органiзацiй у дiяльнiсть з протидп корупцil.
Значущим чинником державно! полiтики в сферi протидil корупцil е нормотворча дiяльнiсть, яка створюе правову базу для боротьби з нею. Не менш важливим е застосування антикорупцiйного законодавства та реалiзацiя його в практичнш дiяльностi державних органiв. В Украш намiтилася тенденц1я до поступового реформування антикорупцiйного законодавства, орiентованого на реалiзацiю мiжнародних стандартiв протидil корупци!, на основi вдосконалення антикорупцiйних законодавчих норм та застосування комплексних заходiв у межах Нацюнальних антикорупцiйних стратегiй.
У 2011 р. розпочався процес оновлення антикорупцшного законодавства та приведення його у ввдповвдшсть до мiжнародних норм. Прийняття Закону Укра!ни "Про засади запобтання та протидil корупцil" сприяло змiцненню антикорупцiйноl законодавчо! бази Укра!ни, приведенню !! до европейських стандарта i створенню дiевих сучасних механiзмiв протидil корупцil, запровадженню нових правових iнститутiв. Проте цей закон, за визнанням фахiвцiв, не став кодексом антикорупцшних норм, а лише був черговою спробою створити нормативно-правовi засади для запобтння та протидil корупци. Окремi положення цього Закону мктили низку неточностей, неузгодженостей, що створювало корупцiйнi ризики й призводило до зниження ефективностi заходiв протидil корупци.
Наступним етапом реалiзацil антикорупцiйноl реформи в Украш стало прийняття нового концептуального документу, який визначав основш напрями та засади реалiзацil державно! антикорупцшно! полггаки на найближчi роки - Национально! антикорупцiйноl стратегil на 20112015 рр. Вiдповiдно було прийнято i план дiй з виконання Нацюнально! антикорупцiйноl стратегil на 2011-2015 рр., а саме Державну програму щодо запобiгання i протидп корупци на 2011-2015 рр.
Ниш вщбуваеться третш етап антикорупцiйноl реформи, який розпочався 14 жовтня 2014 р. iз ухваленням Верховною Радою Укра!ни всiх законiв з антикорупцшного пакета, поданих Кабiнетом
29
Мшстр1в Укра!ни i написаних спiльно з громадськими експертами. Було ухвалено таю закони: "Про запобiгання корупцп" (передбачае комплексне реформування системи протидп корупцп у вiдповiдностi до мiжнародних стандарта та устшних практик iноземних держав), "Про Нацюнальне антикорупцiйне бюро Укра1ни" (передбачае створення спецiального правоохоронного органу, який протидiятиме кримiнальним корупцiйним правопорушенням, якi вчиненi вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцiй держави або мкцевого самоврядування, та становлять загрозу нацiональнiй безпецi), "Про внесення змiн до деяких законодавчих актш щодо визначення кiнцевих вигодоодержувачiв юридичних осiб та публiчних дiячiв" (встановлюе механiзм виявлення фГзично! особи - кшцевого вигодоодержувача юридичних осiб, а також вшьного доступу до Державного реестру речових прав на нерухоме майно), "Про засади державно1 антикорупцшно! полiтики в Украш (Антикорупцiйна стратепя) на 2014-2017 роки" (передбачае визначення комплексу першочергових заходiв, спрямованих на зменшення рiвня корупцп в Украш та формування бази для подальших антикорупцiйних реформ).
Звичайно активне реформування антикорупцшного законодавства на сучасному етат тягне за собою постановку нових проблем, зумовлених недосконалiстю правових норм, яю спрямованi на протидiю корупцй. Прийнятi закони ще не раз стануть об'ектом критики i вчених-теоретиюв, i практичних працiвникiв, оскiльки деяю 1х положення е суперечливими, неточними та потребують доопрацювання. Не вдаючись у детальний аналiз прийнятих закотв, зазначимо, що, наприклад, сама назва Закону Укра1ни "Про засади державно! антикорупцшно! полггики в Украш (Антикорупцшна стратегiя) на 2014-2017 роки" мктить певнi суперечностi. З назви закону випливае, що законодавець ототожнюе державну антикорупцшну полiтику та антикорупцiйну стратепю. Проте, як було з'ясовано, стратепя протидп корупцп виступае одним iз важливих структурних елементiв антикорупцшно! полггаки, одним iз 1! напрямiв, тому ототожнювати державну антикорупцiйну полiтику з антикорупцшною стратегiею нелогiчно. Крiм того, у другому роздЫ Закону Укра!ни "Про засади державно! антикорупцшно! полггаки в Украш (Антикорупцiйна стратегiя) на 2014-2017 роки" зазначено, що в Украш окремими повноваженнями щодо формування та реалГзацп антикорупцшно! полiтики надшеш кiлька iнституцiй, серед яких -Нацюнальний антикорупцiйний комiтет, Мiнiстерство юстицп Укра1ни, Урядовий уповноважений з питань антикорупцшно! политики. Але Указом Президента Укра!ни вiд 14 жовтня 2014 р. було утворено Нацюнальну раду з питань антикорупцшно! полггаки i лiквiдовано Нацiональний антикорупцiйний комiтет.
КрГм вищезазначених нормативно-правових актiв, законодавча база з протидп корупцп об'еднуе також:
- Закон Укра!ни "Про доступ до публГчно! шформацп" вщ 13 ичня 2011 року № 2939-У1;
- Порядок тдготовки та оприлюднення звпу про результати проведення заходiв щодо запобiгання Г протидп корупцп (постанова Кабшету МшстрГв Укра!ни вщ 20 жовтня 2011 року № 1094);
- Порядок передачГ подарунк1в, одержаних як подарунки державГ, Автономнш Республщ Крим, територГальнш громадГ, державним або комунальним установам чи оргашзащям (постанова Кабшету МшстрГв Укра!ни ввд 16 листопада 2011 року № 1195);
- Про тдвищення квалГфжаци державних службовщв та посадових оЫб мюцевого самоврядування з питань запобГгання Г протидп проявам корупцп на державнш служб та служб в органах мкцевого самоврядування (розпорядження Кабшету МшстрГв Укра!ни ввд 6 липня 2011 року № 642-р);
- Порядок проведення антикорупщйно! експертизи (наказ Мшстерства юстицп Укра!ни ввд 05 серпня 2013 року № 1608/5);
- Типове положення про уповноважений тдроздш (особу) з питань запобГгання та виявлення корупцп (постанова Кабшету МшстрГв Укра!ни ввд 4 вересня 2013 року № 706);
- Положення про Урядового уповноваженого з питань антикорупцшно! полггаки (постанова Кабшету МшстрГв Укра!ни ввд 4 грудня 2013 року № 949 );
30
- Порядок оргашзацп тдвищення квалiфiкацп державних службовцiв та посадових осiб мкцевого самоврядування з питань запобiгання i протидп корупцп (наказ Нацiонального агентства Укра1ни з питань державно1 служби ввд 27 березня 2014 року № 40);
- План першочергових заходiв з подолання корупцп (розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв Укра1ни вiд 2 липня 2014 року № 647-р).
Другим показником ефективностi антикорупцшно! полiтики е створення i забезпечення дiяльностi спецiальних органiв з формування та реалiзащl антикорупцшно! полггаки, а також з протидп корупцп, розмежування мiж ними функцш, зон вiдповiдальностi та оргашзащя взаемодп з протидп корупцп.
Щодо формування та реалiзацп антикорупцшно! политики, то сьогоднi цими повноваженнями надiленi Мiнiстерство юстицп Укра!ни, як спещально уповноважений орган з питань антикорупцшно! поттики, та Урядовий уповноважений з питань антикорупцшно! полггаки. Проте, жоден iз цих органiв не вщповвдае мiжнародним стандартам щодо оргашв, уповноважених на формування та реалiзацiю антикорупцшно! полiтики нi за критерiями спещалiзацп, нi за критерiями незалежноста. Бiльше того, низка функцiй у сферi антикорупцшно! полiтики взагалi не реалiзуеться жодним органом держави, зокрема, проведення на постiйнiй основi ощнки стану справ з корупцiею, формування свггогляду неприйняття корупцп.
Вiдповiдно до статей 5 та 6 Конвенцп ООН проти корупцп держави-учаснищ повиннi розробляти i здiйснювати ефективну скоординовану полiтику протидп корупцп та утворити з щею метою спещально уповноважений орган (органи).
Ситуащя повинна змшитися iз введенням в дiю Закону Укра!ни "Про запобтання корупцп" та створенням Нащонального агентства з питань запобiгання корупцп. Ввдповвдно до закону, Нацiональне агентство з питань запобтання корупцп - центральний орган виконавчо! влади зi спецiальним статусом, який забезпечуе формування та реалiзуе державну антикорупцiйну полггаку [5]. Очевидно, функцп Мiнiстерства юстицп Укра!ни у цiй сферi будуть передан Нацiональному агентству з питань запобтння корупцil.
14 жовтня 2014 року Верховна Рада Укра!ни прийняла рiшення про створення Нацiонального антикорупцшного бюро Укра!ни, необхiднiсть якого обговорювалася протягом довгих рокiв. Цей орган займатиметься попередженням, виявленням, припиненням, розслвдуванням та розкриттям корупцiйних правопорушень, вчиненими вищими посадовими особами, уповноваженi на виконання функцiй держави або мкцевого самоврядування, та становлять загрозу нацюнальнш безпецi [6].
Крiм того, Президент Укра!ни пiдписав Указ про створення Нащонально! ради з питань антикорупцшно! политики як консультативно-дорадчого органу (фактично задля виконання Антикорупцiйноl стратегil), що сввдчить про його рiшучий намiр сприяти реформi. Згiдно з Указом, Нащональна рада готуватиме Президентовi Укра!ни пропозицil щодо визначення та вдосконалення антикорупцiйноl стратегil, здiйснюватиме системний аналiз стану запобiгання i протидil корупцп, ефективноста реалiзацil антикорупцiйноl стратегil, заход1в, що вживаються для запобiгання i протидil корупцИ. Крiм того, завданням Нацiональноl ради е пiдготовка та надання Главi держави узгоджених пропозицш щодо полiпшення координацil та взаемодп мiж суб'ектами, якi здiйснюють заходи у сферi запобiгання i протидп корупцп [7].
За час проведення антикорупцшно! реформи змшилися не лише кримiнально-правовi та адмiнiстративно-правовi норми щодо ввдповвдальноста за корупцiйнi дiяння, але й концептуально переглянуто методи, якими держава намагаеться мiнiмiзувати прояви цього ганебного явища, переорiентувавшись iз суто каральних на попереджувальнi. I одним iз таких iнструментiв, як основа для ново! системи запобтання корупцп, стали уповноважет пiдроздiли (особи) з питань запобтння та виявлення корупцп (далi - уповноваженi пiдроздiли), яю з 1 сiчня 2014 р. повинт утворюватися в державних органах, органах влади АР Крим, !х апаратах, органах мiсцевого самоврядування та юридичних особах публiчного права. Основними завданнями уповноваженого пiдроздiлу е: тдготовка, забезпечення та контроль за здшсненням заход1в щодо запобiгання
31
корупцп; надання методично! та консультацшно! допомоги з питань дотримання вимог антикорупцшного законодавства; участь в шформацшному та науково-дослвдному забезпеченн здшснення заходГв щодо запобГгання та виявлення корупцп, а також мГжнародному сшвробгшицтвГ в зазначенш сферц проведення оргашзацшно! та роз'яснювально! роботи Гз запобГгання, виявлення Г протидп корупцп; проведення перевГрки фактГв своечасност подання деклараций про майно, доходи, витрати Г зобов'язання фшансового характеру, перевГрки таких декларацш на наявшсть конфлжту штереЫв, а також здшснення !х лопчного та арифметичного контролю; здшснення контролю за дотриманням вимог законодавства щодо врегулювання конфлжту штерес1в; здшснення контролю за дотриманням антикорупцшного законодавства [8].
Наявш ниш результати боротьби з корупщею, на думку вчених та практиюв, тдтверджують висновок про те, що репресивш заходи, яю Грунтуються на застосуванш суворих санкций, спричиняють лише загострення цього суспшьно небезпечного явища зГ свгтового досввду бачимо, що ефективш антикорупцГйнГ програми Грунтуються на комплексному застосуванш примусових, запобГжних та просвгшицьких процедур. Це, своею чергою, потребуе спшьно! участ у цьому процеЫ оргашв державно! влади та шститулв громадянського суспшьства. Сучасн сустльн процеси е сввдченням того, що в Украш набирае активност такий шститут громадянського суспшьства, як громадсью оргатзаци, що декларують свою антикорупцшну спрямовашсть. Це зумовлюеться демократичними процесами, яю поступово ввдбуваються в Украш, а також неввдворотною необхвдшстю залучення громадськост до протидп цьому антисощальному явищу. Також необхвдно наголосити на важливому значенн засобГв масово! шформацп у протидп корупцп. Останйми роками саме завдяки активнш д1яльност засобГв масово! шформаци виявляються факти корупцшних дГянь представниюв влади, що становлять ютотний суспшьний резонанс.
Громадяни кра!ни продемонстрували свое бажання бути активними учасниками суспшьно-полгшчного життя та можливють здшснювати постшний контроль за дГяльшстю оргашв державно! влади. З метою забезпечення реалГзацп права громадян на одержання шформаци у сферГ запобГгання та протидп корупцп, забезпечення ввдкритостГ, доступност та достовГрност тако! шформаци спещально уповноважений орган з питань антикорупцшно! политики готуе та оприлюднюе звГт про результати проведення заходГв щодо запобГгання та протидп корупцп. Такий звГт повинен бути оприлюднений щороку не шзшше тж 15 кытня у друкованих засобах масово! шформаци загальнодержавно! сфери розповсюдження, на Урядовому порталГ та на веб-сайт спещально уповноваженого органу з питань антикорупцшно! полггаки [9].
Висновки. Протягом останшх роюв представники державно! влади почали робити активш кроки на шляху протидп корупцп в Украш. Дослвдження обраних показниюв для аналГзу ефективност антикорупцшно! политики держави дало змогу переконатися, що в Украш створен достатш законодавчГ та оргашзацшш тдвалини для протидп корупцп. На сьогодшшньому еташ формування та здшснення антикорупцшно! политики держави разом Гз прийняттям перспективно!, довгостроково! програми з протидп корупцп у виглядГ Антикорупцшно! стратеги на 2014-2017 рр., необхвдно виконати низку завдань, яю нададуть дГяльност держави у сферГ протидп корупцп комплексности системност та посладовностг Серед таких завдань слад виокремити:
1. Проведення аналГзу та оцшки ратше здшснюваних антикорупцшних заходГв, визначення !х результативност та впливу на рГвень корупцп.
2. Окреслення прюритетних напрямГв протидп корупцп.
3. Визначення заходГв та ресурЫв для досягнення прюритетав, а також ввдповвдальних структур Г термш1в !х виконання.
4. Встановлення системи ввдслвдковування реалГзацл антикорупцшних заходГв.
5. Створення механзмГв координацп антикорупцшних зусиль державних оргайв та шститупв.
6. Вироблення критерпв оцшки стану корупцп в краш та !х вдосконалення на основГ мГжнародних критерпв.
32
Отже, одним Í3 важливих чинникiв протидп деструктивному впливу корупцп на сталий сощально-екожмчний розвиток держави е ефективна антикорупцiйна полггика, яка повинна ввдповвдати сучасним умовам розвитку держави, враховувати масштаби поширення корупцп в суспшьств^ зокрема i в зонах тдвищеного корупцiйного ризику, передбачати основнi напрями протидп корупцп та ефективнi мехашзми монiторингу, оцiнки та звiтностi за результатами здшснення антикорупцiйних заходш.
1.1ндекс сприйняття корупцп — 2013 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www.ti-ukraine.org. 2. Заброда Д. Г. Поняття державноi антикорущшно! полтики /Д. Г. Заброда // Право i безпека. — 2012. — № 2 (44). — С. 98—104. 3. Заnобiгання та протидiя корупцп: навч. по^б. / авт. кол.: А. М. Михненко (кер. авт. кол.), Р. П. Марчук, А. М. Мудров та т.; за ред. проф. А. М. Михненка. — К.: НАДУ, 2010. — 360 с. 4. Кушнарьов I. В. Стратегiя протидп корупцп як складова антикорущшноi полтики / I. В. Кушнарьов // Право i безпека. — 2012. — № 5 (47). — С. 177—181. 5. Про запоб^ання корупцп: Закон Украти вiд 14 жовтня 2014р. № 1700-VII (введення в дЮ вiдбудеться 26.04.2015 р.) [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. zakon4. rada. gov.ua. 6. Про Нащональне антикорупцшне бюро Украти: Закон Украти вiд 14 жовтня 2014 р. №1698-VII (набрання чинностi вiдбудеться 25.01.2015 р.) Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. zakon4. rada. gov. ua. 7. Положення про Нащональну раду з питань антикорупцiйноi полтики: Указ Президента Украти вiд 14 жовтня 2014 року № 808/2014 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. zakon4. rada. gov. ua. 8. Типове положення про уповноважений тдроздЫ (особу) з питань запоб^ання та виявлення корупцп: Постанова Кабтету Мiнiстрiв Украти вiд 4 вересня 2013 року № 706 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. zakon4. rada. gov. ua. 9. Порядок тдготовки та оприлюднення звту про результати проведення заходiв щодо запоб^ання i протидп корупцп: Постанова Кабтету Мiнiстрiв Украти вiд 20 жовтня 2011 року № 1094 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www. zakon4. rada. gov. ua.
33
