CC BY
11
4. ЕКОНОМ1КА, ПЛАНУВАННЯ I УПРАВЛ1ННЯ ГАЛУЗ1
УДК330.342:338.911:330.151 Доц. Я.В. Кульчицький, канд. екон. наук -
НЛТУ Украти, м. nbsis;
проф. В. С. Кульчицький, д-р юрид. наук - Львiвський НУ тем 1вана Франка
ПРАВОВ1 ЗАСАДИ ЕКОНОМ1ЧНО1 СВОБОДИ У СУЧАСНИХ
ЕКОНОМ1ЧНИХ СИСТЕМАХ
Проаналiзовано теоретичш проблеми i методологiчнi засади дослiдження еко-H0Mi4H0i свободи у сучасних економiчних системах. Головну увагу придiлено право-вим засадам забезпечення та реалiзацii економiчноi свободи у контекстi ii взаемо-зв'язку з вiдкритiстю суспшьства та полiтичною демократiею.
Ключов1 слова: економiчна свобода, економiчнi системи, право, демократ, вiдкрите суспiльство, вiдкрита економша.
Assoc. prof. Ya. V. Kul'chyts 'kyj - NUFWT of Ukraine, L 'viv; рrof V.S. Kul'chyts'kyj - L'viv NU named after Ivan Franko
Legal frameworks of economic freedom in the modern economic systems
In article theoretical problems are analysed and methodological bases of research of economic freedom in the modern economic systems. The above all attention is spared to the legal frameworks of providing and realization of economic freedom in the context of its intercommunication with the openness of society and by the political democracy.
Keywords: economic freedom, economic systems, right, democracy, opened society, open economy.
Дослщження економ1чних систем та економiчноi д1яльност1 як ix ру-ш1я мае враховувати конкретш економ1чш, пол1тичш, правов1 та духовш умови функцюнування суспшьства [5-7]. Як антиподи зютавляють систему тоталитаризму, закрите суспшьство i демократда, вщкрите суспшьство, вщ-криту економжу. 1стор1я цившзаци - це поступовий перехщ вщ закритого суспшьства до вщкритого. К. Поппер схарактеризував закрите суспшьство як мапчне, колективютське, прикметними рисами якого е всесильна держава, монопол1защя влади певною суспшьною верствою або прошарком, централь защя управлшня, панування офщшно1' щеологи та ш. Закрит суспшьства гальмують економ1чний i сощальний прогрес, тому реальний перехщ вщ закритого до вщкритого суспшьства учений оцшив як "... найглибшу революцш в юторп людства" [9, с. 196-198].
Одними з основних шдвалин вщкритого суспшьства е пол1тична демократ, вшьна ринкова економжа i сощальна мобшьшсть. Вщкрите суспшьство забезпечуе максимально допустимий р1вень свободи особистость Це, своею чергою, можливе лише тод1, коли пол1тичш свободи доповнюе свобода економ1чна i навпаки. Основу поняття свободи становлять економ1ч-ш вщносини. Свобода - це фундамент нормально!" життед1яльност1 суспшь-ства, а економ1чна свобода - основа стшкого розвитку економ1чно1' системи.
Свобода вщкривае можливост мислити i дiяти в економщ самостiйно, пок-ладаючись на власний розум, сумлшня та сили. Розвиток у шдивща усвщом-лення значущост свое! автономностi, сво1х економiчних прав i свобод вщг-раватиме дед^ важливiшу роль у суспшьному прогресi. Звiльнившись вiд нав'язуваних ззовт авторитетiв, насаджуваних згори способiв мислення, людина здатна активiзувати свiй потенщал у виробничiй сферi. Це у шдсум-ку приводить до самоствердження, впевненост^ що людина сама здатна виз-начити свое призначення i мiсце у суспiльствi й економiчнiй системi [8, с. 148, 150].
Тому, невщдшьним вiд демократичного способу економiчного життя е поняття свободи. У цьому контекст А. Чухно справедливо наголосив, що у сучасних економiчних системах "...на перший план вийшли проблеми духу людини, И гiдностi, свободи i рiвностiм [12, с. 119]. Як вiдомо, ще у ХУП ст. була висунута теза, зпдно з якою свобода е усвщомленою потребою. Ф. Бро-дель, враховуючи реали ХХ ст., уточнив, що "...головним привiлеем кашта-лiзму нинi, як i в минулому, залишаеться свобода вибору..." [3, с. 557]. Проте свщомо розпоряджатися свободою, завжди робити вшьний економiчний чи iнший вибiр складно, адже доводиться самому вирiшувати рiзноманiтнi жип^ проблеми, не покладаючись нi на кого. Це шд силу не кожному. Тому слабовшьш люди iнодi упереджено ставляться до свободи. Недаремно у ХХ ст. "втечу вщ свободи" як соцiальний феномен було обгрунтовано у фшо-софськiй концепци екзистенцiалiзму. Це типове явище для патерналютичного суспiльства, у якому держава максимально бере на себе вщповщальшсть за умови життя сво!х громадян. Водночас у такому суспiльствi поступово, але невiдворотно вiдмирають свобода i незалежнiсть iндивiдуальностi.
Вивчаючи суспiльство, яке динамiчно змiнюеться, варто не лише сприймати iснуючi реали, а й моделювати рiзнi варiанти вибору суспшьно-економiчного розвитку. Виважений вибiр завжди полягае у наданш переваг певному способу економiчноl дп, в упорядкуванш й оптимiзацil дiяльностi на пiдставi передбачення та зiставлення проекту з результатом. З огляду на це, нам iмпонуе позицiя С. Киреева, вщповщно до яко! в сучасних умовах со-цiологiчна зорiентованiсть економiчноl думки вельми посилалась, оскiльки сощальш "зсуви" iстотно змiнюють акценти всього суспшьного розвитку. А звiдси випливае загальна методологiчна настанова про те, що кожний стушнь економiчних перетворень варто дослщжувати у соцiокультурному контекст [4, с. 32-33]. Вiд себе додамо, що змш зазнала й теорiя економiчних систем, адже всебiчно розкрити економiчнi вiдносини i тенденци динамiки системи, здiйснити li порiвняльний аналiз, визначити iснуючий i перспективний типи неможливо поза соцiально-полiтичним та культурним контекстами.
Економiчна свобода надае однаковi права усiм учасникам ринку: про-давцям, покупцям, пiдприемцям та найманим пращвникам. Вона як визначальна риса ринкового господарювання виявляеться у конкретних еко-номiчних правах iндивiда i, насамперед, у його правi володiти приватною власшстю та самостiйно дiяти у сферi економiки. Економiчною основою свободи е приватна власшсть. Суть свободи i приватно! власностi, з погляду
економiки, однакова. 1сторично саме приватна власнiсть у захщних крашах була тею основою, на якш утверджувалась свобода i народжувалась сучасна демократiя.
Економiчний вимiр свободи мае багато аспектiв, зокрема - змогу ви-робляти i споживати, продавати i купувати, свободу наймати i найматися. Bi-домо, що базисом ринково! економжи е свобода конкуренци, яка пов'язана з принципом "Laissez faire, laissez passer" ("Дозвольте все робити, дозвольте процесам йти спонтанно"). Якщо конкурентна економiчна дiяльнiсть приводить у шдсумку до блага сустльства, то ïï не варто обмежувати. Завдання держави у такш ситуацiï полягае у тому, щоб пiдтримати i захистити еконо-мiчну свободу. Держава повинна створити таю сприятливi умови, за яких кожна людина мала б змогу зреалiзувати економiчну свободу [8, с. 151-156].
Аналiзуючи цi та спорщнеш теоретичнi й методологiчнi проблеми дослщження становлення i функцiонування вщкритого суспiльства, вщкршш економiки, Дж. Сорос у raroi "Криза глобального капiталiзму: Biдкрите сус-пiльство пiд загрозою" (- К. : Основи, 1999) насамперед намагаеться збагнути внутршш об'ективш причини саморуйнування соцiалiстичноï економiчноï системи як антипода цившзацшному вектору сучасних економiчних систем суспiльства. З цього приводу вш пише: "Наша теоретична база засвщчуе, що в далеких вщ рiвноваги умовах закритого сустльства неминуче виникають спотворення, невластивi вщкритим суспiльствам. Кращого доказу цiеï тези, шж радянська економiка, годi й шукати. Комунiстична система не визнае щ-ни капiталу. Точнiше кажучи, вона заперечуе концепщю власностi, Як насль док, економiчна дiяльнiсть за радянсько1', тоталiтарноï системи просто не е економiчною. Для того, щоб вона стала такою, партда треба позбавити фун-кцiй охорони та розподшу капiталу. В iншому разi всi спроби реформ неминуче зазнають невдачi.
Цiкаво, що провал економiчних реформ посприяв прискоренню про-цесу дезiнтеграцiï, оскiльки продемонстрував нагальну потребу полiтичних реформ. З початком перебудови за правлшня М. Горбачова у Радянському Союзi процес дезштеграци перейшов у завершальну стадiю, оскшьки ця реформа мала полггичний характер, а згаданий вище "золотий перiод" було пропущено. Економiчна користь вщ реформи виявилася близькою до нуля. Як тшьки життевий рiвень почав спадати, громадська думка постала проти режиму, що спричинилося до катастрофiчного пришвидшення i, зрештою, переросла у тотальний колапс Радянського Союзу" [101, с. 87-89].
Натомiсть, розмiрковуючи про становлення вiдкритого суспiльства, Дж. Сорос зазначае: "Представницька демократiя i ринкова економша е ключо-вими складниками вщкритого суспiльства, позаяк утворюють фундамент для побудови мехашзму для регулювання ринкiв, особливо фiнансових, i створення певних структур для збереження миру, законност й правопорядку у св^овому масштаб^ Проте, яко1' саме форми набудуть цi структури на пiдставi цих двох складових, визначити неможливо. Будь-якi спроби вплинути на дшстсть ззов-нi означають порушення принципiв вiдкритого суспiльства" [10, с. 118].
1 Цитату лггературно зредагував зпдно з нормами чинного правопису В.В. Дудок.
KpiM власне ринково1' економiки, ще одшею важливою пiдвалиною вiдкритого суспiльства виступае сощальна мобiльнiсть. На думку сощаль-ного економюта i соцiолога П. Бергера, вщкрите суспiльство характери-зуеться вщкритютю системи соцiальноï стратифiкацiï, яка створюе можли-востi для iндивiда шднятися соцiальною "драбиною" та посiсти почесшше мiсце у суспiльнiй iерархiï [2, с. 76].
Вщкритють суспшьства поширюеться на всi пiдсистеми загальносус-пiльноï системи: полiтичну, правову, еколопчну та iн., зокрема й на еконо-мiчну. Це зумовлюе формування вщповщного ïï типу - вщкршш економiки. Як зазначае Л. Яремко, вщкрита економiка, згiдно з визначенням Оксфордсь-кого фiнансового тлумачного словника, - це така, ".. .у якiй значна частка то-варiв i послуг продаеться i купуеться на свгговому ринку" [13, с. 148]. Безу-мовно, це означення видаеться дещо завуженим, адже тут акцентовано насам-перед на мiжнароднiй торпвл^ а iншi важливi моменти функцюнування рин-ково1' економiчноï системи з^норовано. Тому ми подiляемо точку зору Л. Яремко, який пропонуе трактувати вщкритють економiчноï системи у широкому i вузькому значенш [13, с. 148].
У широкому розумшт вщкритою можна вважати економiчну систему, у якш iснуе економiчна свобода, конкуренцiя, вiдкритiсть i гарантп для зовнiшнiх iнвестицiй, обмежена економiчно-регулювальна роль держави та iн. Це створюе належш умови для економiчноï самореалiзацiï особистостi. Ефективнiсть вiдкритоï економжи вирiшальним чином забезпечуеться еконо-мiчною свободою. Ïï, а у шдсумку й полiтична свободу забезпечуе наявшстю приватно!" власностi. Саме володiння майном породжуе справжню незалеж-нiсть i свободу людини. З цього приводу Ф. Гайек наголошуе: ".приватна власшсть е головною гарантiею свободи, до того ж не лише для тих, хто во-лодiе нею, але й для тих, хто нею не володiе. Лише тому, що контроль над за-собами виробництва розподшений мiж багатьма не пов'язаними мiж собою власниками, шхто не мае над нами неподшьно1' влади, i ми як шдивщи може-мо приймати рiшення i дiяти самостiйно" [11, с. 83].
У посттотал^арних суспiльствах економiчна свобода пришвидшуе процес адаптацiï людей до ринкових умов пращ i життя. Люди починають ви-конувати новi економiчнi ролi, вчаться знаходити новi види занять, новi ро-бочi мiсця. Бiльшiсть з них усвщомлюе новi цiнностi у сферi економши. Пос-тупово зникае комплекс економiчноï неповноцiнностi, типовий для адмшю-тративно-командно1' економiки патерналiстичного суспiльства. На основi еко-номiчноï свободи дедалi бшьше людей реально залучаються до ринку, посту-пово пристосовуються до нових конкурентних умовах, як невпинно змшю-ються. Перехiд до утвердження економiчноï свободи в Украïнi та шших пос-тсоцiалiстичних крашах спричинив низку проблем, яких рашше не юнувало. Йдеться, насамперед, про потребу виршення дилеми "свобода - обмеження". Шчим не обмежена економiчна свобода становить потенцшну загрозу хаосу та анархп. Поступово наше суспiльство починае усвщомлювати, що важливою е не просто свобода, а свобода як передумова i стимул економiчного роз-витку. З цього приводу К. Поппер обгрунтував потребу свiдомих штервенцш з боку держави, спрямованих на забезпечення рiвноваги економiчноï систе-
ми. Вт формулюе так заний парадокс свободи, змют якого полягае у тому, що необмежена, абсолютна свобода може бути навггь руйтвною, понад це, "...свобода ... перестае юнувати, якщо вона необмежена" [9, с. 135].
В. Лагутш видiлив такi основт складники економiчноï свободи в умо-вах ринковоï економiчноï системи: 1) свобода без перепон виражати потреби i бажання (попит) не лише для того, щоби про це знали не лише потенцтт виробники, а й люди з такою ж потребою; 2) свобода виробляти товар залеж-но вщ попиту на нього; 3) свобода продавати (пропонувати) свт товар так, щоб про це було вщомо не лише споживачев^ а й конкуренту, який випускае аналопчний товар; 4) свобода обирати з пропонованих на ринку товарiв найпотрiбнiшi споживачевц 5) свобода посередницько1' дiяльностi у вщноси-нах мiж виробником i споживачем, йдеться про транспорт, гуртову i роздрiб-ну торпвлю [8, с. 158].
Реалiзацiя економiчних свобод е суперечливим процесом. Вщбу-ваеться повсякчасне протистояння економiчноï доцiльностi та патвних мо-рально-етичних вартостей. Свобода виробляти товари для широкого загалу потребуе усвiдомленоï, а не формальноï вщповщальносл, зокрема, за якiсть цих товарiв. Потреба постiйноï пiдтримки тако1' вщповщальност зумовлюе державне регулювання виробництва. Суспшьство вимушене за таких обста-вин формувати певну сукуптсть правових норм, яю у пiдсумку дещо обме-жують економiчну свободу. Проте таю норми вщповщають потребам усього сустльства i повинт грунтуватися на загальнолюдських етичних принципах.
У вузькому розумшш вiдкриту економiку характеризують не тшьки мiжнародна торгiвля, але й готовтсть держави до економiчноï спiвпрацi на мiжнароднiй аренi, до участi у виршент глобальних соцiальних, гуматтар-них, еколопчних, культурних, iнформацiйних та тших проблем. Мiжнароднi економiчнi вiдносини не зводяться лише до обмiну матерiалiзованими результатами економiчноï дiяльностi. Водночас вщбуваеться взаемо-ознайомлення духовними вартостями, поглядами, щеями, iнформацiею i im Зокрема, згiдно з вiдомим висловлюванням Д. Белла, доступ до тформаци е умовою забезпечення свободи людини [1, с. 368].
Таким чином, можна виявити глибокий взаемозв'язок та взаемозумов-ленiсть вiдкритого суспiльства i вщкршш економiки. Полiтично вiдкритi сустльства створюють сприятливi передумови для забезпечення економiчноï свободи i, вщповщно, - економiчного зростання. Повноцiнна демократя не-можлива поза ринковою економiчною системою i навпаки. Водночас важли-во наголосити, що людина потребуе не тшьки економiчноï свободи, але й со-цiального захисту. Сощальний захист i соцiальна безпека особливо важливi у такому суспiльствi, де юнуе значний рiвень ринкового ризику. Поеднати принцип свободи на ринку з принципом сощально1" справедливост i сощаль-ного захисту людини дають змогу концепщя i практика сощального ринково-го господарства.
Л1тература
1. Андрущенко В.П., Михальченко М.1. Сучасна сощальна фшософ1я. - К. : Генеза, 1996. - 372 с.
2. Бергер П. Катташстична револющя: П'ятдесят пропозицш щодо процвiтання, piB-ност i свободи : пер. з англ. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1995. - 237 с.
3. Бродель Ф. Матеpiальна цившзащя, економiка i капiталiзм, ХУ-ХУШ ст. - у 3-х томах : пер. з фр. - К. : Основи, 1998. - Т. 3: Час свггу. - 631 с.
4. Геець В.М. та iH. Трансформащя моделi економши Украши (iдеологiя, пpотиpiччя, перспективи). 1н-т екон. прогнозування / за ред. акад. НАН Украши В. Гейця. - К. : Логос, 1999. - 500 с.
5. Кульчицький В.С., Тищик Б.Й. Iстоpiя держави i права Украши : пщручник [для студ. вищ. навч. закл.]. - К. : Вид. дiм "1н Юре", 2007. - 624 с.
6. Кульчицький Я.В. Поpiвняння економiчних систем (проблеми методологи) : моног-pафiя / Я.В. Кульчицький, Б.В. Кульчицький. - Л^в : Вид. центр Львiв. НУ iменi 1вана Франка, 2007. - 318 с.
7. Кульчицький Я.В. Цившзацшний тдхщ до дослiдження економiчних систем в умо-вах формування iнфоpмацiйного (постiндустpiального) суспiльства / Я.В. Кульчицький // Вю-ник Львiвського ун-ту. Сер. економiчна. - Львiв : ЛНУ iменi 1вана Франка. - 2008. - Вип. 39 (1). - С. 50-53.
8. Лагутш В.Д. Людина i економша: Соцiоекономiка : навч. посiбник. - К. : Просвта, 1996. - 336 с.
9. Поппер К. Вщкрите суспшьство та його вороги / К. Поппер : пер. з англ. В. Люовий. -К. : Основи, 1994. - Т. 1. - 416 с.
10. Сорос Дж. Криза глобального катташзму: Вщкрите суспшьство пщ загрозою : пер. з англ. - К. : Основи, 1999. - 346 с.
11. Хайек Ф. Дорога к рабству : пер. с англ. - М. : Экономика, 1992. - 262 с.
12. Чухно А.А., Юхименко П.1., Леоненко П.М. Сучасш економiчнi теори : пщручник / за ред. А. А. Чухна. - К. : Вид-во "Знания", 2007. - 878 с.
13. Яремко Л.А. Вщкрите суспшьство та вщкрита економша у контекст ринково! тран-сформаци // Вюник Львiвськоi комерцшно! академи. Сер. економiчна. - Львiв : Вид-во ЛКА, 2001. - Вип. 8. - С. 145-149.
УДК 339.727.22 Асист С.М. Тесля, канд. екон. наук -
Львiвський НУ теш 1вана Франка
ПРЯМ1 1НОЗЕМН1 1НВЕСТИЩ1 ЯК ЕКОНОМ1ЧНА КАТЕГОР1Я, IX СУТЬ ТА КЛАСИФ1КАЦ1Я
Розглянуто економiчну сутшсть прямих iноземниx iнвестицiй та запропонована 1'х класифiкацiя. Проаналiзовано позитивнi та негативнi прояви П11 та "х роль у роз-витку нацюнально'1 економiки.
Assist. S.M. Teslja - L 'viv NU named after Ivan Franko
Foreign direct investments, as economic category, their essence and classification
In the article economic essence of direct foreign investments is considered and their classification is offered. The positive and negative displays FDI are also analyses that their role in development of national economy.
В умовах глобашзаци нацюнальний економ1чний розвиток залежить вщ здатност ефективно використовувати не тшьки традицшш, але й, особливо, штернацюнал1зоваш ресурси i чинники виробництва постшдустр1ального суспшьства. Це, своею чергою, забезпечуеться за умов реал1заци моделей вщ-крито" економжи, адаптованих до внутршшх особливостей та зовшшнього еволюцшного середовища. М1жнародне швестування вщграе при цьому про-вщну роль, формуючи канали передач1 фшансових i матер1альних ресурЫв,
