CC BY
14
Г. Б. Яновицька
Заввдувач кафедри цившьно-правових дисциплш Львiвського державного унiверситету внутршшх справ,
канд. юрид. наук, доцент
ПРАВА СПОЖИВАЧА У РАЗ1 УКЛАДЕННЯ ТА ВИКОНАННЯ КРЕДИТНО-Ф1НАНСОВИХ ДОГОВОР1В
© Яновицька Г. Б., 2014
Проаналiзовано спещальш нормативнi акти, якi регулюють права споживача у pa3i укладення та виконання кредитно-фшансових договорiв. Вказано на необхвдшсть Грунтовного роз'яснення серед населення ix споживчих прав. Зроблено низку висновюв щодо вдосконалення фшансового ринку.
Ключовi слова: споживач, права споживачiв, фшансова послуга, банк, укладення договору.
Г. Б. Яновицка
ПРАВА ПОТРЕБИТЕЛЯ В СЛУЧАЕ ЗАКЛЮЧЕНИЯ И ВЫПОЛНЕНИЯ КРЕДИТНО-ФИНАНСОВЫХ ДОГОВОРОВ
Проанализированы специальные нормативные акты, регулирующие права потребителя в случае заключения и выполнения кредитно-финансовых договоров. Указано на необходимость основательного разъяснения среди населения их потребительских прав. Сделаны выводы по совершенствованию финансового рынка.
Ключевые слова: потребитель, права потребителей, финансовая услуга, банк, заключение договора.
H. B. Yanovytska
CONSUMER RIGHTS IN THE CONCLUSION AND THE EXECUTION OF FINANCIAL CONTRACTS
Analyzed special regulations of the consumers rights in the conclusion and the execution of financial contracts. Specified on the necessity of explanation to the citizens of their consumer rights. Made a number of conclusions on improving financial market.
Key words: consumer, consumers rights, financial service, bank,conclusion of the contract.
Постановка проблеми. Ринок кредитно-фшансових послуг в Украш е доволi широким i це зумовило достатню популяршсть договору споживчого кредиту. У процес його укладення споживачi не завжди можуть оцшити рiвень ризиюв, можлиш наслвдки набуття додаткових фшансових зобов'язань та порiвняти умови 1х надання, що пропонують банювсью установи. Як свiдчить досвiд шших держав, стрiмкий розвиток пропозицiй ринюв фiнансовиx послуг в умовах недостатнього рiвня забезпечення захисту прав споживачiв може призвести до недовiри до таких ринюв i, як наслвдок, зниження попиту на запропонованi ними послуги. Водночас недовiра населення до ринюв фшансових послуг не дае можливост активно використовувати його вшьт кошти як iнвестицiйнi ресурси, що спрямовуються на розвиток економiки.
Мета i завдання дослiдження. Метою статл е визначення основних правових засад i методiв меxанiзму реалiзацil прав споживачiв при укладеннi та виконанш кредитно-фiнансовиx договорш, а
41
також надання рекомендацш щодо вдосконалення захисту прав споживачiв, приведення нормативних аклв до взаемоузгодженост мiж собою та у ввдповвдшсть до вимог мiжнародних правових актiв. Для досягнення поставлено! мети основна увага зосереджена на виконанш таких завдань: встановлення специфжи системи нормативних актш, якi регулюють кредитно-фiнансовi вiдносини щодо захисту прав споживачiв; проведення аналiзу чинного законодавства щодо укладення договору споживчого кредиту; формулювання висновк1в та пропозицiй щодо вдосконалення системи правово! охорони прав споживачiв.
Стан дослiдження. Необхiднiсть проведення такого дослщження зумовлено, насамперед, наявшстю об'ективних проблем захисту прав споживачiв, пов'язаних з недосконалiстю чинного законодавства, активним розвитком ринкових вiдносин, малодослвджешстю загальноприйнятих засад захисту прав споживач1в у кредитно-фiнансовiй сферi. Окремi питання цивiльно-правового захисту прав споживачiв безпосередньо дослвджувались у роботах Т. В. Боднар, М. I. Брагшського, С. М. Братуся, В. В. Впрянського, В. П. Грiбанова, О. В. Дзери, А. С. Довгерта, Г. В. Срьоменка, О. I. Загорулька, О. С. 1оффе, Л. М. 1ваненко, С. А. КоЫнова, О. Ю. Кабалкiна, В. М. Коссака, Г. А. Осетинсько! та багато iнших авторiв, якi таею чи iншою мiрою розглядали до дослвджуваш у статтi проблеми.
Виклад основних положень. Сучасний стан вiдносин мiж рiзними категорiями учасникiв ринкiв фшансових послуг в Укра!нi не забезпечуе !х повноцiнного функцiонування та сталого розвитку. Не повною мiрою дотримуються загальнi принципи захисту прав споживачiв фiнансових послуг. Так, система законодавчого забезпечення функцiонування ринкiв фiнансових послуг в Украш створена без урахування потреби захисту прав споживачiв фшансових послуг. Базове законодавство щодо захисту прав споживачiв на належному рiвнi не враховуе особливостi надання фшансових послуг, а нормативно-правовi акти оргашв, що здiйснюють державне регулювання ринюв фiнансових послуг, мiстять лише окремi елементи захисту прав споживачiв, i !х застосування е неефективним.
Ц правовiдносини мають доволi потужну джерельну базу. Першоджерелом е Закон Укра!ни "Про захист прав споживачiв"[1]. Стаття 11 цього акту мiстить важливi положення про порядок надання споживчого кредиту. Ввдповвдно до Закону, споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або шшою фшансовою установою) споживачевi на придбання продукцп. Договiр про надання споживчого кредиту укладаеться мiж кредитодавцем та споживачем. Кредитодавець надае кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати !х споживачевi для придбання продукцi! у розмiрi та на умовах, встановлених за договором, а споживач зобов'язуеться повернути !х разом з нарахованими вiдсотками. Перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний поввдомити споживача у письмовiй формi про:
1) особу та мкцеперебування кредитодавця;
2) кредитнi умови, зокрема:
а) мету, для яко! споживчий кредит може бути витрачений;
б) форми його забезпечення;
в) наявш форми кредитування з коротким описом ввдмшностей мiж ними, зокрема мiж зобов'язаннями споживача;
г) тип ввдсотково! ставки;
Г) суму, на яку кредит може бути виданий;
д) орiентовну сукупну варткть кредиту (в процентному значеннi та грошовому виразГ) з урахуванням ввдсотково! ставки за кредитом та вартост всiх послуг (реестратора, нотарiуса, страховика, ощнювача тощо), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту;
е) строк, на який кредит можна одержати;
е) варiанти повернення кредиту, а також кшьюсть платежiв, !х частоту та обсяги;
ж) можливкть дострокового повернення кредиту та його умови;
42
з) необхвдшсть ощнювання майна та, якщо таке оцiнювання е необхiдним, ким воно здшснюеться;
и) податковий режим сплати ввдсотюв та про державш субсидц, на якi споживач мае право, або вщомост про те, вщ кого споживач може одержати докладтшу шформацго;
i) переваги та недолжи пропонованих схем кредитування.
Важливим е те, що кредитодавець не мае права вимагати вiд споживача вiдомостей, яю не стосуються визначення його платоспроможностi та не е необхвдними для надання споживчого кредиту. Персональт данi, одержанi вiд споживача або шшо! особи у зв'язку з укладенням та виконанням договору про надання споживчого кредиту, можна використовувати винятково для оцiнки фшансового стану споживача та його спроможност виконати зобов'язання за таким договором.
До законодавчо! бази потрiбно зарахувати i ЗУ "Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринкв фiнансових послуг" [2]. Цей нормативний акт визначае правовий статус суб'ектiв споживчого кредиту, зокрема кредитодавця (фшансово! установи). Зпдно iз положеннями зазначеного Закону, фшансова установа - юридична особа, яка ввдповщно до закону надае одну чи декшька фiнансових послуг, а також iншi послуги (операцп), пов'язат з наданням фiнансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до ввдповвдного реестру в установленому законом порядку. До фшансових установ належать банки, кредитш спшки, ломбарди, лiзинговi компани, довiрчi товариства, страховi компани, установи накопичувального пенсшного забезпечення, iнвестицiйнi фонди i компани та iншi юридичнi особи, винятковим видом дiяльностi яких е надання фшансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - iншi послуги (операцп), пов'язат з наданням фшансових послуг. На розбудову комплексно! системи захисту прав споживачiв на ринках фшансових послуг спрямована "Стратега реформування системи захисту прав споживач1в на ринках фiнансових послуг на 2012-2017 роки"[3]. Необхiднiсть розроблення Стратеги була обумовлена потребою врахування досввду свггово! фшансово! кризи та 1! прояву в нацюнальнш економкц з метою запровадження дiевих механiзмiв захисту вщ наслiдкiв тако! кризи.
За висновком Оргашзацп економiчного спiвробiтництва та розвитку, посилення уваги до захисту прав споживачiв фiнансових послуг у всьому свт пояснюеться особливостями сучасних фiнансових продуктiв та послуг, яю передбачають можливiсть iстотного перекладення ризикв, що виникають, саме на споживачiв. Нездатнiсть споживачiв належно зрозумiти та оцшити ризики на фонi недостатнього правового регулювання та агресивних метсдав просування фiнансових послуг, якi до того ж можуть супроводжуватися зловживаннями, шахрайством та iншими неправомiрними дiями з боку надавачiв послуг, створюють загрозу для екож^чно! безпеки населення та пiдривають його довiру до фшансових ринкв, що негативно впливае на рiвень добробуту громадян та стримуе економiчний розвиток. Водночас освiченого та фiнансово грамотного споживача набагато складшше примусити до необдуманих дш, що опосередковано сприяе фiнансовiй та макроекож^чнш стабiльностi. Водночас належний захист прав споживачiв фiнансових послуг повинен сприяти усвiдомленню такими споживачами вЫх умов надання фiнансових послуг, ршення про отримання яких вони приймають, а також зниженню ризикiв дiяльностi фiнансових установ, поведiнка яких на ринку е виваженою та екожмчно обгрунтованою.
Удосконалення системи захисту прав споживач1в на ринках фiнансових послуг позитивно вплине на загальну екож^чну ситуацiю у державi, оскiльки вщновлення довiри до фiнансових установ сприятиме залученню до фiнансового сектору заощаджень населення, а належне використання його можливостей для задоволення соцiальних потреб громадян (насамперед шляхом застосування механiзмiв страхово! медицини та недержавного пенсшного забезпечення) -зменшенню навантаження на державт фiнанси, що дасть можливкть спрямовувати вивiльненi ресурси на виконання завдань економiчного розвитку.
У 2012 р. Розпорядженням КМУ схвалено Концепщю забезпечення нацiональноl безпеки у фшансовш сферi [4]. Метою Концепдil е визначення основних засад та напрямiв державно! полiтики щодо гарантування нацюнально! безпеки держави у фiнансовiй сферг Визначення концептуальних засад формування ефективного та дiевого механiзму державного управлшня ризиками у фiнансовiй
43
сфер^ спрямованого на запобтання кризовим явищам та мiнiмiзацiю !х наслiдкiв, забезпечить ефективне функцюнування нацiонально! економiки та екожмчне зростання держави.
Чiткими i правильними е визначенi у Концепцп явища i чинники, що можуть призвести до створення внутрiшнiх загроз нацiональнiй безпецi у фiнансовiй сферг Це, зокрема, нестабiльнiсть та недосконалкть правового регулювання у фiнансовiй сферц нерiвномiрний розподiл податкового навантаження на суб'ектш господарювання, що зумовлюе ухилення вiд сплати податкiв та ввдплив капiталу за кордон; вiдплив катталу за кордон внаслiдок погiршення швестицшного клiмату; низький рiвень бюджетно! дисциплши i незбалансованiсть бюджетно! системи; збшьшення обсягу державного боргу; тiнiзацiя економжи; недостатнiй рiвень золотовалютних резервiв; значний рiвень доларизацi! економiки; iстотнi коливання обмiнного курсу нащонально! валюти, не обумовлеш дiею макроекономiчних факторiв; слабкий розвиток фондового ринку, зокрема в частит застосування механiзмiв облiку та переходу прав власност на цшт папери, а також забезпечення захисту прав швесторш на фондовому ринку; недостатнш рiвень капiталiзацi! фiнансово! системи. Реалiзацiя Концепцi! дасть змогу: виршити питання щодо забезпечення захисту нацюнальних iнтересiв держави у разi виникнення та поглиблення загроз у фшансовш сферi; розробити механiзм державного управлшня ризиками у фiнансовiй сферi; мiнiмiзувати наслiдки глобальних загроз у разi !х виникнення, що сприятиме збалансованост фiнансово! сфери i забезпечить ефективне функцюнування нацiонально! економiки та екож^чне зростання держави.
У зв'язку з цим, Мiнiстерство юстицi! Укра!ни, вбачае за необхвдне здiйснення Грунтовно! роз'яснювально! роботи серед населення пращвниками оргатв державно! виконавчо! влади з метою ознайомлення громадян зi сво!ми правами та обов'язками за кредитним договором. Тому у цьому оргаш було прийнято Роз'яснення "Державний захист прав громадян як споживачiв фiнансових послуг"[5].
Як вбачаеться, протягом останнiх рокв захист прав споживачiв став одним iз першорядних завдань, якi перебувають на порядку денному урядiв бшьшосп кра!н свiту. Саме економiчнi та сощальш чинники сприяли виникненню та розвитковi у Свропейському Союзi активно! полггаки захисту прав споживачiв. Активна поведшка споживачiв обумовлюеться можливiстю вибору фшансових послуг на ринку та надання !м усiе! необхiдно! шформацп. Чимало правовiдносин, пов'язаних iз захистом прав споживачiв, i яю е предметом регулювання окремих Директив СС (Директива Ради 87/102/СЕС "Про наближення законiв, постанов та адмiнiстративних положень держав-членiв щодо споживчого кредиту" 22 грудня 1986 року, Директива 2006/48/СС Свропейського Парламенту та Ради про започаткування та здiйснення дiяльностi кредитних установ (виправлене видання) 14 червня 2006 р., Директива 2008/48/СС Свропейського Парламенту та Ради вiд 23.04.2008 р. про кредитш угоди для споживачiв), частково врегульоваш нормами законодавства Укра!ни.
У Директивi 2005/29/СС Свропейського Парламенту та Ради ввд 11 травня 2005 р. щодо несправедливих видiв торговельно! практики зазначаеться, що фiнансовi послуги через !хню складнiсть та властивi !м серйознi ризики потребують встановлення детальних вимог, зокрема позитивнi зобов'язання торговца. Оманливi види торговельно! практики утримують споживача вiд помiркованого i, отже, ефективного вибору. Для пiдтримання впевненост споживачiв загальна заборона несправедливих видiв торговельно! практики однаковою мiрою повинна застосовуватися до тих iз них, що виникають як за межами контрактних вiдносин мiж торговцем та споживачем, так i пiд час виконання укладеного контракту (пункти 9, 13, 14 преамбули зазначено! Директиви). За змктом Директиви 2008/48/СС Свропейського Парламенту та Ради ввд 23 квита 2008 р. про кредиты угоди для споживачiв(994_b19) важливим для забезпечення довiри споживачiв е пропонування ринком достатнього ступеня !х захисту. При цьому в зазначенш Директивi вiдповiднi права споживачiв регламентуються на доконтрактнш стадi!, а також на стадп виконання кредитно! угоди [6].
Важливим е прийняття Постанови ввд 30.03.2012 № 5 Пленуму Вищого спецiалiзованого суду Укра!ни з розгляду цившьних та кримiнальних справ "Про практику застосування судами законодавства при виршенш сж^в, що виникають iз кредитних правовiдносин"[7].У нiй
44
зазначаеться, що розгляд справ за позовами, що виникають пiд час укладення, забезпечення, виконання та припинення кредитних договорш, а також визнання 1х недiйсними, повинен здiйснюватись у точнш вiдповiдностi до закону та в установлеш для цього строки. Осюльки у спорах, що виникають iз кредитних правовiдносин, сторонами е i юридичнi, i фiзичнi особи та з урахуванням вимог статей 15 - 16, частини друго! статл 118 Цивiльного процесуального кодексу Укра1ни (далi - ЦПК) при визначенш судово! юрисдикци суди мають враховувати те, що такi справи тдлягають розгляду в порядку цивiльного судочинства у раз^ якщо однiею зi сторiн е фiзична особа, а вимоги взаемопов'язанi мiж собою i окремий 1х розгляд неможливий. Зокрема, це можуть бути позови банку ^ншо! фшансово! установи) до фiзичноi особи - позичальника i до юридично! особи - поручителя чи навпаки, як виникли з одних i тих самих правовiдносин -отримання кредиту.
Висновки. Опрацьованi джерела свщчать про правову незаxищенiсть споживача, як найслабюшо! ланки у сферi споживчих послуг. Як уже зазначалось, активна поведшка споживачiв обумовлюеться можливктю вибору фiнансовиx послуг на ринку та надання 1м уме! необхвдно!, доступно! та достовiрноl шформацп. Подальший розвиток нацiонального законодавства повинен сьогодш поспiвати за тими процесами, яю вiдбуваються у правi Свропи, та переслвдувати мету наблизити стан укра1нського законодавства до останнix тенденцiй европейського права.
1. Про захист прав споживачiв: Закон Украши eid 12 травня 1991 р. // BidoMocmi Верховноi Ради Украши. — 1991. — № 30. — ст. 379. 2. Про фiнансовi послуги та державне регулювання ринюв фтансових послуг: Закон Украши вiд 12 липня 2012 року // Урядовий кур 'ер вiд 29 вересня 2001 року №154 3. Стратегiя реформування системи захисту прав споживачiв на ринках фтансових послуг на 2012-2017 роки :Розпорядження Кабтету Мiнiстрiв Украши вiд 31 жовтня 2012 р. № 867-р. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.rada.gov.ua. 4. Про схвалення Концепцй забезпечення нацiональноi безпеки у фiнансовiй сферi: Розпорядження Кабтету Мiнiстрiв Украши вiд 15 серпня 2012 року №569// Урядовий кур'ер вiд 12 вересня 2012 року №164. 5. Державний захист прав громадян як споживачiв фтансових послуг: Роз 'яснення МШстерства Юстицй вiд 12 травня 2011 року. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua. 6. Директиви СС. [Електронний ресурс].- Режим доступу: http:// www.rada.gov.ua. 7. Про практику застосування судами законодавства при виршент спорiв, що виникають iз кредитних правовiдносин: Постанова Пленуму Вищого Спецiалiзованого Суду Украши з розгляду цивыьних та кримтальних справ вiд 30.03.2012 № 5. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
45
