CC BY
7один на одного, !х взаемозв'язок, взаемну обумов-ленiсть та формування одним об'ектом iншого [2]. В. Москаленко видшяе так1 аспекти у здшснент взаемоди, як контакт двох або б№ше осiб, який мае на мет взаемнi змши поведiнки, дiяльностi, стосу-нк1в, установок i реалiзуеться в спiльнiй дiяльностi, досягаючи взаемного узгодження, розподiлу i коо-пераци функцiй [1]. Завдяки цьому заняття вщбува-ються як процес взаемного обмiну й взаемозбага-чення досвiдом, художнiми емоцiями, поглядами, творчими вдеями, тобто як процес опосередкованих педагогiчними завданнями мiжособистiсних вщно-син, як спiвробiтництво, з його ознаками свщомо1 активностi, здатностi до цшепокладання та рефлек-си, свободи творчого вибору та ввдповщальностг
Зазначене дозволяе вважати оргатзацш освгт-нього процесу на засадах творчо! взаемоди викла-дача, студента i концертмейстера як важливу умову стимуляцп тзнавально! активностi майбутнього фах1вця, його спонукання до пошуково-методично1 та штерпретацшно-творчо1 вокально-виконавсько1 дiяльностi.
Список лiтератури
1. Москаленко, В. (2001). Музичний твiр як текст. Текст музичного твору: практика i теорiя, Вип. 7. - К.,
2. Платонов, К.К. (1984) .Краткий словарь системы психологических понятий. Москва, 179 а
ДОСВ1Д ФОРМУВАННЯ НАВИЧОК СОЛЬНОГО СП1ВУ В ШКОЛЯР1В МОЛОДШОГО ШКШЬНОГО В1КУ
Чжу Цянь
Астрантка Швденноукратсъкого нацiонального педагогiчного yuieepcumemy
iMeHi К.Д. Ушинсъкого ORCID 0000-0003-3867-3252
PRACTICES OF DEVELOPMENT SOLO SINGING SKILLS OF ELEMENTARY
SCHOOL STUDENTS
Qian Zhu
Post-graduate student South Ukrainian National Pedagogical University
named after K.D. Ushynsky.
Анотащя
У статп висвилено досвщ сольного вокального виховання учшв молодших клаав. Схарактеризовано чотири групи методiв, як1 дозволяють удосконалювати в школярiв музичний смак, цiннiсно-вибiркове ста-влення до репертуару,
формувати вокальш навичок i3 врахуванням вимог ппени i збереження дитячого голосу, розвитку навичок виразно-емоцiйного виконання та стимуляцп сценiчно-комунiкативних, артистичних властивос-тей.
Abstract
The article covers the practices of elementary school students' solo vocal education. There are four groups of methods characterized, all of which allow the students to improve their musical taste and value-selective attitude to the repertoire, to develop vocal skills with consideration to the requirements of hygiene and maintaining a child's voice, to the development of expressive emotional performance skills and stimulation of onstage-communicative and artistic qualities.
Ключов1 слова: сольний сшв; школярi молодших клаав; методика формування ствацьких навичок
Keywords: solo singing; elementary school students; methodology of singing skills development
Актуальтсть проблеми формування навичок сольного ству в учшв молодших клаив поясню-сться зростанням штересу сучасно! стльноти до виявлення природних здiбностей дней в ранньому вщг
Ввдомо, що дгга завжди любили спiвати, натомить !х спiвоча активнiсть довгий час обмежува-лось участю в хоровому спiвi та виконанням елеме-нтарного дитячого репертуару в дитячш самодгяль-ностi. Сьогоднi надзвичайно! популярностi набула практика залучення дiтей, починаючи з дошкшь-ного вiку, до естрадно-тсенного виконавства. 1нте-рес дiтей i батькiв до навчання дiтей сольного ству в цьому жа^ пщ^васться популяризацieю дитячого виконавства в чисельних пiсенних шоу-про-
грамах, конкурсах, можливютю викладу вщеозапи-сiв вистушв дiтей у Iнтернетi. Натомiсть значна ш-лькiсть учнiв проявляе штерес i до навчання акаде-мiчному й народному спiву та виконанню вщповщ-ного репертуару.
Доцiльнiсть навчання дггей академiчного сольного ству довго не визнавалася в колi професюна-лiв. Рiзнi точки зору на це питання iснують i на наш час, що частково пояснюе недостатню увагу нау-ково-педагопчно1 спiльноти до висвiтлення специ-фiки й методiв формування в дггей молодшого шш-льного вiку сольних ствацьких навичок цього типу. Не придшяеться цим питанням увага i в про-цесi пiдготовки майбутшх учителiв музики в музи-чно-педагопчних закладах Украши. В результатi, академiчного сольного спiву школярiв навчають
вчител^ яш не мають надежно! спецiалiзацi! та методично! тдготовки, що суттево знижуе як1сть отриманих резудьтатiв, а iнкоди приводить не до розвитку голосу, а до його втрати або придбання фонацшних дефектiв, як1 не завжди можливо в по-дадьшому усунути.
Перш за все зазначимо, що у виршенш питань, пов'язаних з формуванням в школярiв мододшо! шкоди навичок сольного спiву, ми виходимо з того, що прищеплення !м ствацьких навичок е не само-цшлю, а шляхом духовного, морального, естетич-ного розвитку особистостi i з цього куту зору пот-рiбно будувати процес навчання, добiр репертуару, намагаючись досягти того, щоб, за висловом Н. По-ляково!, того, щоб високохудожня музика завжди займала важливе мiсце в життi i душах дней [3].
Отже, у виробленш принципiв органiзацi! нав-чального процесу та методики формування навичок академiчного сольного спiву маемо враховувати на-уковi здобутки фахiвцiв з психологи - Л. Виготсь-кого, В. Мухшо!, О. Запорожця, Л. Елькошна та iн., зокрема - стосовно сенситивносп даного перiоду для розвитку сенсорних, зокрема - музичних здiб-ностей, важдивiсть надання переваги щеям ампль фiкацi! (тобто створення широко! платформи для всебiчного виховання дггей), на противагу 1де! ак-селерацп (зрозумiдо! як тенденцiя до раннього до-росдiшання).
У обIрунтуваннi змюту i методiв навчання мо-лодших шкодярiв сольному спiву враховуемо та-кож досдiдження науковцiв i практиков, як1 придi-ляли суттеву увагу питанням розвитку голосу, ви-явленню фiзiодогiчних основ формування ствочого голосу I. Левщовим, Л. Работновим, Р. Юссоном, фундаментальш працi в гадузi методики формування ствацьких навичок у рiзнi вiковi перь оди, представденi в працях Л. Дмитрiева, П. Ф. Тоз^ Дж. Манчiнi, М. Гарсiа, Ф. Ламперп, В. Морозова, Г. Панофки, А. Стахевича, В. Юшманова та ш., що дозволяе визначити коло базових навичок, потрiб-них кожному стваку, незалежно ввд його вшу. Це, зокрема, володшня навичками вокального дихання, утворення звуку, технiки звуковедшня тощо.
У працях фахiвцiв, як придiляли увагу вокальному розвитку школярiв молодших кдасiв, зокрема -Н. Поляково! [3], Г. Стулово! [4], С. Цапик [5] та ш., акцентуеться на розбiжностях мiж «дорослим» i дитячим спiвом. До них ввднесено, зокрема, перевагу головного звучання, значно меншу силу звуку, а з цим - i бiльш скромну динамiчну й темброву па-лиру дитячого голосу, важливiсть запобiгання голосового перенавантаження, штучного розширення теситури, напруженого звучання тощо. Щ обме-ження враховувалися у проведенш вокально-техш-чних вправ та виборi вокального репертуару. Крiм того, враховуючи те, що надмiрно емоцiйнi твори провокують дiтей до спiву у форсованому режимi, обмеження стосувались i виконання «дорослого репертуару», його змютово-образно! вiдповiдностi внутрiшньому свiту школярiв, колу дитячих штере-сiв.
Врахування закономiрностей психiчного та вокального розвитку дозволило розробити методику
проведення занять, в як1й перебачено так напрямки педагопчного впливу на процес формування в шко-ляр1в молодшого шк1льного в1ку навичок сольного вокального виконавства, як особистюно-психолоп-чний; цшшсно-смаковий; фонацшно-формуваль-ний; комушкативно-творчий.
В1дпов1дно зазначеним напрямам групувались 1 блоки оргашзацшних форм 1 метод1в роботи. До першого, психолого-педагопчного блоку, належали:
- обрання стилю, темпу заняття вщповвдно до особливостей сприйняття школяр1в, своечасна змша вид1в д1яльносл як способу упередження голосового стомлення 1 зниження концентрацп уваги школяр1в, зокрема - ств, ритмов1 вправи, прослу-хування репертуару, його обговорення, 1мпров1зо-ван рухи шд музику тощо. Це дозволяло враховувати 1ндив1дуально-психолопчш властивосп кожного учня, актуальний р1вень розвитку музичних 1 вокальних зд1бностей, темп утворення умовних ре-флекав, що складають основу формування практи-чних, вокально -фонацшних навичок;
- вимоги щодо позитивного й творчого м1к-рокл1мату на заняттях, фасилитативного стилю педагопчного спшкування, завдяки чому на заняттях створювалась дов1рлива, творча атмосфера 1 в той же час - забезпечувалась вимоглив1сть до учшв щодо !хньо! дисциплшованосп 1 самовимогливосп на заняттях, ввдповщального ставлення до домаш-тх завдань тощо.
Сутшсть застосованих оргашзацшних форм 1 метод1в за другим, цшшсно-смаковим блоком, ста-новили:
- доб1р адекватних властивостям 1 особливос-тям розвитку дитячого голосу комплексу фонети-чно-шдготовчих та вокально-штонацшних вправ, яш на заняттях, як правило, супроводжувались ру-хово-1мпров1зацшними або 1гровими д1ями;
- обрання репертуару, який вщповвдав за зм1стом 1 р1внем складност1 вжовим та шдивщуаль-ним можливостям школяр1в цього в1ку, збагачення досвщу сприйняття та критично! оцшки, спрямова-них на вдосконалення художнього смаку школяр1в.
Головними методами виршення завдань кому-шкативно-творчого блоку стали:
- стимулящя емоцшно-комушкативно! сфери, прояву учнями щиросп й в1дкритост1 у сшлкуваннц
- актив1защя творчих прояв1в у завданнях на рухову, ритмову, вокальну 1мпров1зацш, створення учнями асощативно-вербальних та художньо-в1зуа-льних аналогш до вокальних твор1в, що сприяло, за Л. Виготським, актив1зацп !х фантазп, артистизму, змщненню впевненосп у сво!х можливостях [1].
Особлива увага надавалась учням, як1 появ-ляли бажання навчатись академ1чному сольному сшву, натом1сть в1др1знялись недостатшм р1внем розвитку музично-слухових зд1бностей, а школи - 1 ввдсутшстю координаци м1ж слуховими уявлен-нями та вокально-фонацшними проявами, методика роботи з якими базувалась на поеднанш завдань з розвитку 1ндив1дуально! музичних зд1бнос-тей дггей та формування ствочих навичок, апробованих у багатор1чному досвщ науковщв [2].
Як засввдчили результати дiагностики, впрова-дження представлено1 методики формування в школярiв молодшого школьного вiку навичок сольного спiву сприяло збагаченню в них музичних ш-тереав, художнiх уявлень, захопленню вокальним мистецтвом та оволодшню навичками як1сного i виразного виконання академiчного репертуару, який вiдповiдав !х iнтересам i можливостям.
Список лiтератури
1. Выготский, Л.С. (1973). Воображение и творчество в детском возрасте. Москва: Просвещение.
2. Кьон, Н; Лi Лiцюань. Методика подолання недолЫв вокального штонування у школярiв молодшого та тдлГткового вiку Науковi записки. Серiя
Психолого-педагогiчнi науки. Н1жин, вип.3, 122127.
3. Полякова, Н.И. (2011). Сольное академическое детское пение (Дис. канд. искусствоведения). Москва.
4. Стулова, Г.П. (1980). Развитие детского голоса в процессе обучения пению. (Дис. д-ра пед наук). Москва.
5. Цапик, С.В. (2007). Методические принципы развития детского певческого голоса (иностранный опыт). Вюник Житомирського державного ушверситету iм. 1вана Франка. Вип. 36, 212-216.
МЕНЕДЖМЕНТ В СИСТЕМ1 ВИЩОÏ ОСВ1ТИ США
Козубовська 1.В.
дoктoр педагoгiчних наук, прoфесoр, завiдyвач кафедри загальнoï педагoгiки i педагoгiки вищoï ш^ли Ужгoрoдськoгo нацioнальнoгo yнiверситетy,
Стойка О.Я.
кандидат педагoгiчних наук, дoцент кафедри iнoземних Moe Ужгoрoдськoгo нацюнального yнiверситетy,
Бабинець М.М. кандидат педагoгiчних наук, дoцент Ужгoрoдськoгo тoргiвельнo-екoнoмiчнoгo тституту MANAGEMENT IN THE SYSTEM OF HIGHER EDUCATION OF USA
Kozubovska I.
doctor ofpedagogic sciences, professor, head of Department of General Pedagogic and Pedagogic of Higher School of Uzhhorod National University,
Stojka O.
candidate ofpedagogic sciences, associate professor of the department offoreign languages of
Uzhhorod National University, Babinetz M.
candidate of pedagogic sciences, associate professor of Uzhhorod Trade-economical Institute
Анотащя
В статп розглядаються питання необxiдностi вдосконалення yправлiння освггою, осшльки в системi освгги впродовж останнix рошв вiдбyваються значш змши. Hаголошyеться на важливосп вивчення зарy-бгжного досвщу освгтнього менеджментy y вищш школi. Abstract
This article deals with the problem of management in the field of education and the necessity of its improvement. The importance of foreign experience of educational management in higher school is underlined. Ключовi слова: менеджмент, освгта, вища школа, зарyбiжний досввд. Keywords: management, education, higher school, foreign experience.
Протягом останшх десятирiч освгтне середо-вище в цiлому i вища освгта зокрема, зазнали i про-довжують зазнавати суттевих змш. Щ змши змушу-ють вдосконалювати управлшня в системГ вищо1 освгга, в тому числГ й тими трансформащями, яш мають мГсце в освт [1].
Щкавий досвГд у цьому плат накопичено в США.
Минуле столптя характеризуеться рГзними типами шституцшних перетворень, що вГдображають потреби певних перюдГв часу. Так, у США 1950-Г Г
1960-Г роки були перюдами росту - залучення но-вих студенпв Г розширення шституцшних меж; 1970-п роки були перюдом скорочення - бшьшГсть вищих навчальних закладГв вГдчули зменшення або дуже незначне зростання чисельностГ студенпв; 1980-п роки позначилися реоргашзащею, зокрема такими реформами як реструктуризащя закладГв вищо! освгга Г вдосконалення управлшня яшстю освгга; у 1990-п роки вщбулися трансформацшш змши, якГ реформували систему вищо1 освгга. Ни-шшнш час характеризуеться диверсифжащею вах
