CC BY
40
2. Приймак В.С. Регулювання трансформаци трудового потенщалу в регiональнiй системi ринку пращ : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук: спец. 08.02.03 "Оргашзащя управлшня, планування i регулювання економжою" / В.С. Приймак. - Льв1в, 2005. - 36 с.
3. Регюни Украши 2012. Статистичний зб. / Державна служба статистики Украши. - Ч. 1. -К. : Вид-во Держкомстат Украши, 2012. - 310 с.
4. Регюни Украши 2012. Статистичний зб. / Державна служба статистики Украши. - Ч. 2. -К. : Вид-во Держкомстат Украши, 2012. - 801 с.
5. Цжма О.А. Трансформация структури використання трудового потенщалу регюну (на пpикладi 1вано-Франтавсько1 обласп) / О.А. Цжма, Ю.1. Цiжма. [Електронний ресурс]. - Доступ-ний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vpu/Ekon/2009_7/52.pdf.
6. Шваб Л.1. Трансформащя трудового потенщалу шдприемства в штелектуальний каштал та шновацшний продукт / Л .1. Шваб. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/eui/2010_2/10slilikip.pdf.
Гринкевич С.С. Государственное регулирование трансформации использования интеллектуальной и образовательной составляющих трудового потенциала
Обоснована необходимость государственного регулирования трансформации использования интеллектуальной и образовательной составляющих трудового потенциала для обеспечения социально-экономического роста страны. Отмечены проявления влияния информационного общества на трансформации использования трудового потенциала. Проанализированы ретроспективные особенности использования интеллектуальной и образовательной составляющих трудового потенциала на макро-и региональном уровнях. Выявлены ключевые проблемы в трансформации использования интеллектуальной и образовательной составляющих трудового потенциала.
Ключевые слова: государственное регулирование, трудовой потенциал, трансформация использования трудового потенциала, интеллектуальная составляющая трудового потенциала, образовательная составляющая трудового потенциала.
Hrynkevych S.S. State regulation of transformation using intellectual education and employment potential of components
The necessity of state regulation of transforming the use of intellectual and educational components of the employment potential for socio-economic growth of the country. Specified manifestations influence on the transformation of the information society the use of labor potential. Analyzed retrospective features the use of intellectual and educational components of the labor potential at macro and regional levels. Identified key challenges in transforming the use of intellectual and educational components of the labor potential.
Keywords: government regulation, employment potential, transformation utilization of labor potential, intellectual component of labor potential, the educational component of the labor potential.
УДК 336.1 Астр. АЯ. Крупка1 -
Терноптьський нащонтьний економiчний ушверситет
ПОЗАБЮДЖЕТНЕ Ф1НАНСУВАННЯ ГАЛУЗ1 КУЛЬТУРИ I МИСТЕЦТВА В УКРАШ1: ТЕНДЕНЦН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Розглянуто стан i перспективи недержавного фшансування галузi культури i мис-тецтва у сучасних умовах. Визначено проблемы аспекти швестування культурно-мис-тецько! сфери та запропоновано оптимальш шляхи виршення задекларованих проблем на державному р1вш. Дослщжено роль меценатства у контекст сощально! вщповщаль-ност бiзнесу. Запропоновано оптимальш напрямки залучення недержаних фшансових ресурав у галузь культури i мистецтва з урахуванням зарубiжного досвщу.
Ключовi слова: позабюджетне фiнансування, меценатство, спонсорство.
1 Наук. кергвник: доц. Т.О. Кзима, д-р екон. наук
Постановка проблеми. Залучення недержавних коштДв у культуру i мис-тецтво мае багатовiковi традицц, однак важливе значення мае модель ц фДнансу-вання з боку держави, обумовлена нацюнальними традицДями, особливостями за-конодавства та Дншими факторами. Незважаючи на iснування рiзних пiдходiв i рiзних моделей фшансування культури з боку держави, простежуеться важлива схожiсть - це вiдношення до культури як до чинника духовного та економiчного розвитку суспДльства. Внаслiдок цього численнi органiзацií у сферi культури вхо-дять в единий економiчний сектор, що вимагае до себе уваги i комплексного шд-ходу, як вiд держави, так i з боку приватного кашталу.
В Украíнi спостерiгаеться традицшна недооцiнка значення гармонiзацií соцiальних вДдносин. Поряд з об'ективними чинниками загострення кризових явищ, не останню роль вщграють суб'ективнi фактори. Безпрецедентна социальна диференщащя, масове поширення бiдностi, спроба перекласти тягар кризових явищ на плечi пересiчних громадян, зниження рiвня якостi 1хнього життя - результат социально!' безвiдповiдальностi держави i бiзнесу, громадянського сус-тльства. У такiй ситуацií актуалiзуеться проблема тдвищення рДвня вДдповД-дальностi усДх соцiальних суб'ектш - держави, бiзнесу i громадянського сусшль-ства вiдповiдно до íхнiх повноважень.
Аналiз останшх публiкацiй. Дослiдженню стану i перспектив фшансування галузi культури i мистецтва придДлено не надто багато уваги з боку вче-них, проте можна виокремити вчених, якД все ж порушили цю проблематику, зокрема: О.П. Вiхров, Г.В. Герасименко, О.А. Гриценко, О. Киричук, 1.О. Кулiш, Л. Максим'як, ВВ. Солодовник та ДншД. Зважаючи на брак наукових розробок та нагальнiсть пошуку додаткових джерел фiнансування культури, дослДдження недержавних напрямкДв фДнансування галузi культури i мистецтва е надзвичайно актуальною проблемою сьогоднi.
Мета роботи - дослДдження стану недержавного фшансового забезпечення закладав культури i мистецтва в УкраМ та визначення перспектив його розвитку.
Виклад основного матерiалу. Небажання та неготовнiсть суб'ектав гос-подарювання у критичнiй ситуаци надавати переваги сощально значущим Днте-ресам i цДлям, вiдiйти вiд вузькогрупових, корпоративних, тимчасових прюрите-тав призводить до швидкого незадоволення в суспльствД, зростання сощально!' напруженостi, конфлДктних ситуацш.
Зниження iнтересу до питань меценатства Д спонсорства зумовлюе кри-тичний стан галузД культури Д мистецтва, якш доводиться працювати в складних економДчних умовах, часто вДдмовляючись вДд проведення мистецьких проектов через вДдсутшсть достатнього фДнансування. Проте багато творчих оргашзацш Д колективДв сьогодш зумДли перейти на ринковий формат взаемин, хоча це не ви-рДшуе проблеми загалом.
Найпоширешшими видами позабюджетного фДнансування закладав культури Д мистецтва е: патронаж Д меценатство; благодшниптво та спонсорство; членськД внески; пожертвування; гранти; кредити; резервнД вкладення тощо [1].
Загалом усД види недержавного фДнансування можна подалити на два ви-ди: якД передбачають отримання фДнансових дивДдендав вДд вкладення коштДв; метою е отримання непрямо!' вигоди у виглядД формування ДмДджу компани, або взагалД вДдсутшсть будь-яких корисних мотивДв.
Безперечно другий вид фшансово!' шдтримки е найбажанДший, адже зак-лади отримують кошти на безповоротнш основД. Така дДяльшсть шдприемниць-ких структур пов'язана Дз соцДальною вДдповДдальшстю бДзнесу.
В УкраЫ протягом останнх рокДв спостерДгаеться стала тенденщя до ус-вДдомлення потреби у сощально-вДдповщальшй поведшщ рДзних членв суспДль-ства, Д передусш бДзнесу.
Пояснень цьому феномену кшька. По-перше, в УкраЫ через порДвняно нетривалу сучасну ДсторДю бДзнесу, сусшльство мае певнД очДкування вДд нього, не завжди усвДдомлюючи природу бДзнесу, його проблеми та мотивацию.
По-друге, через вДдносну нестабшьшсть життя, економДчн та сощальт потрясшня в суспДльствД традицшно спостерДгаеться тяжДння до благодайносп, люди сприймають такД випадки поведднки бДзнесу як належне.
По-трете, велика кДлькДсть соцДальних та економДчних проблем, з якими стикаеться державна влада в УкраЫ, певним чином тдштовхуе бДзнес як найбДльш активного суб'екта сустльного життя перебирати частину державних функцш та завдань на себе.
КДнцева мета Дснування зазначених та Днших факторДв створюе певне шдгрунтя для формування сощально!' вДдповДдальностД бДзнесу як певно! стратеги власного розвитку, ддяльностД, усвДдомлення вДдповДдальностД за сприяння та до-сягнення сталого розвитку компанл, громади, держави загалом.
Дц компанл вДдносно середовища, у якому вона функщонуе, та вДдносно И впливу на навколишне середовище стали важливою частиною ощнки 11 дДяль-ностД та можливостД досягти сталостД у свош ддяльностД. Вагомого значения для такого розвитку набувае оточення компани, яке представлено безпосередтми та опосередкованими заДнтересованими особами, що мають певний Днтерес у дДяль-ностД компани - ц партнерДв, споживачДв, пращвниюв та !х представникДв, громади, в якДй знаходиться компашя, неурядових оргашзацш, фшансових шституцш, ДнвесторДв, держави тощо.
МДжнародний досвДд показуе, що фактичний рДвень шдтримки бДзнесом благодайносп та неприбуткових оргашзацш у цДлому майже не залежить вДд на-явностД податкових пДльг та власного задекларованого прибутку. Проте прозо-рДсть та можливДсть контролю за цшьовим використанням цДе! допомоги залежить переважно вДд адекватно!' державно!' политики. У нашш державД бДзнесовим структурам випдшше надавати благодшн внески з власного чистого прибутку, нДж скористатися такими пДльгами.
Виявлення сощально! вДдповДдальностД у всДх формах супроводжуеться не лише додатковими витратами шдприемства, а й деякими перевагами та новими можливостями для нього, а саме: змщнення репутацл та ДмДджу, ефективнДше ве-дення бДзнесу, шдвищення iнвестицiйноí привабливостД оргашзацц та конкурен-тоспроможностД, сприятливД довгостроковД перспективи тощо. Так, вигодами, якД отримуе бДзнес вДд виконання принципе сощально!' вДдповДдальностД, е:
• пiдвищення професiоналiзму та розвиток кадрового потенщалу на тд-
приeмствi;
• формування репутацп оргатзацп;
• зростання довiри населення до дшльноси компани, 11 товарiв та послуг;
• вщповщтсть вимогам свггово! економiчноi' спiльноти;
• можливють формування партнерських вiдносин iз владними структурами, гро-мадськiстю та пресою.
Перевагами, яш отримуе сусшльство вщ дотримання б1знесом принцишв сощально! в1дпов1дальност1 е:
• можливiсть встановлення партнерських вщносин мiж бiзнесом, владою i гро-мадськютю;
• можливiсть надання адресно!' екстрено! допомоги громадянам, яю '11 потребу-ють;
• удосконалення та розвиток сощально! захищеностi населення;
• можливiсть залучення iнвестицiй у певт суспiльнi сфери;
• можливють шдтримки громадських iнiцiатив, iнновацiйних проекив, розвиток сощально! i творчо'1 активноси населення, збереження та використання штелек-туального ресурсу на потреби краши i регiону [2].
У ринкових умовах господарювання, на шляху реал1зацц нових можли-востей, будь-яке тдприемство часто в1дчувае вплив негативних тенденцш у социум!, як1 не може подолати влада. У такш ситуацц мк1я тдприемства при впрова-дженш социально!' вщповщальносп б1знесу полягае не тшьки в !х урахуванш, а в розробленш заходш щодо !х зменшення або призупинення у майбутньому. Для досягнення результатпвносп цього процесу доречно було б сощальш проблеми перетворити на ще! для сощальнпх шноващй, яш здатш забезпечити майбутнш прибуток тдприемству. Якщо це неможливо, то основним сощальнпм обов'яз-ком тдприемства е ефективне та в1дпов1дальне виконання функций, заради яких воно було створене.
Важливим напрямком впровадження социально! в1дпов1дальност1 б1знесу, безперечно, е галузь культури 1 мистецтва, яка завжди страждала ввд недофшан-сування, а тим бшьше - в часи економ1чнпх негараздш. Водночас, свиший дос-вщ показуе, що за умов ринково! економши сфера культури не може 1 не повинна розраховувати лише на державне фшансування. У кра!нах бвропейського Союзу кнуе розгалужена система залучення додаткових джерел фшансування культурно!' сфери, адже скорочення бюджетних видатшв на культуру та залучення поза-бюджетних кошт1в стало характерною тенденщею останшх десятилиъ у бшь-шосп европейських кра!н.
Включення сощально! в1дпов1дальност1 в базов1 функцц б1знесу е сьогод-ш актуальним завданням. Пашвною тенденщею в корпоративна пол1тищ стае виршення таких проблем, як налагодження зворотних зв'язюв з швесторами 1 споживачами, розгляд !хшх скарг 1 пропозищй. Все це е прямим наслщком того, що корпоративний сектор став усвщомлювати сво! зобов'язання перед сустль-ством, використовувати у сво!й даловш практищ принципи сощально!' вщповь дальносп, визнавати, що наявнкть громадсько! позищ! йде йому на користь [3].
Галузь культури 1 мистецтва в сучасних умовах характеризуеться вщсут-нктю даевих мехашзмш управлшня, що дають змогу залучати до цього сектору економжи значш обсяги фшансових ресурйв, оскшьки органами законодавчо! влади не створеш д1ев1 нормативно-правов1 засади, що дають змогу ефективно взаемод1яти суб'ектам господарювання культурного комплексу Укра!ни з фшан-совими, банювськими структурами, л1зинговими компашями, оргашзащями ш-ших галузей народного господарства.
Розглядаючи економДчн та фДнансовД чинники, що негативно впливають на тдвищення ефективностД швестищйних процесДв у сферД культури, потрДбно зазначити [4]:
• нерозвинетсть принципiв i критерия фiнансування закладiв культури;
• вiдсутнiсть стратепчно! державно! политики в галузi культури i мистецтва;
• вiдсутнiсть стабiльностi та надшноси у функцiонуваннi банювсько! системи;
• низький рiвень доходiв населения;
• застарiла матерiально-технiчна база закладiв культури;
• нерозвиненiсть процесiв надання спонсорсько! та меценатсько! допомоги.
Не менш негативно впливають на процеси швестування в сферу культури скорочення коштДв спонсоров та меценатДв; паддння попиту на послуги органДза-цДй культури; скорочення державних витрат на культуру, а також низькД темпи проведення бюджетно!' реформи. ЦД фактори ускладнюють залучення у сферу культури вичизняних та Дноземних Днвестицш.
Треба визнати, що залучення недержавних коштДв у культуру мае багато-вДковД традицц, однак важливе значення мае модель !! фшансування з боку дер-жави, обумовлена нацДональними традициями, особливостями законодавства та Дншими факторами. Незважаючи на Дснування рДзних шдходДв Д рДзних моделей фшансування культури з боку держави, простежуеться важлива схожДсть - це вДдношення до культури як до чинника духовного та економДчного розвитку сус-пДльства. ВнаслДдок цього численнД оргашзацц у сферД культури входять в еди-ний економДчний сектор, що вимагае до себе уваги Д комплексного шдходу як вДд держави, так Д з боку приватного кашталу.
До факторДв, що позитивно впливають на тдвищення ефективностД Днвес-тищйних процесДв у сферД культури, можна також вДднести [4]:
• защкавлетсть держави та суспiльства у розвитку культури;
• рiзноманiття основних напрямкiв дiяльностi культурних закладiв, розвиток
творчих шдустрш;
• пiдвищення якосп та забезпечення рiзноманiтностi культурних послуг.
Однак, на нашу думку, найбДльш Дстотним фактором, здатним значним
чином вплинути на тдвищення ефективностД Днвестищйних процесДв у сферД культури в УкраЫ, е наявшсть висококвалДфДкованих фахшщв, якД мають необ-хДдний рДвень знань для ефективно!' ддяльностД у сферД культури в умовах посиле-но!' конкуренцц.
НаразД в УкраЫ слабо розвиненД механДзми залучення позабюджетних коштДв на розвиток культури, а бюджетна шдтримка орДентована переважно на державш та комунальнД заклади культури. Водночас Дснуе необхДдшсть пДдтрим-ки ддяльностД культурних оргашзацш рДзних форм власностД (громадських, при-ватних) та адаптацц бюджетних установ до роботи у ринкових умовах.
Центр розвитку корпоративно! сощально!' вДдповДдальностД здшснив опи-тування 20 провДдних компанш Укра!ни на тему "Майбутне корпоративно! социально!' вщповщальносп в умовах кризи", з огляду на прогнозованД змДни обсягу та спрямованостД сощальних швестищй бДзнесу. Як показали результати дослДджен-ня, хоча компани заявили про свДй намДр продовжувати швестицц в розробку но-вих продуктов Д послуг, вдосконалення оргашзащйного управлшня та трудових практик, бюджети сощальних проектов та благодшнищва зменшились в се-
редньому на 20-30 %. Серед галузей, що зазнають найбiльших втрат - культура та мистецтво. Багато з компанш пiдтвердили скорочення сощальних iнвестицiй на допомогу мiсцевим громадам та малозахищеним верствам населення. Водночас, в окремих сферах плануеться зростання iнвестицiй та реалiзацiя нових проектав -це, зокрема, стосуеться енергозбереження та навколишнього середовища, шдви-щення квалiфiкацií пращвнишв [5]. Отже, при усiй скруп, украíнськiй культурi розраховувати на додатковi джерела фiнансування залишаеться вкрай важко.
Серед першочергових рекомендацiй, що мктяться в експертному виснов-ку Ради бвропи "Культурна полiтика Укра!ни - ощнка мiжнародних експертав", наголошено на необхщносп встановлення партнерства та кооперацц мiж культурою, бiзнесом та органами державно! влади, що дасть змогу залучити ширшi можливостi та ресурси для розвитку кожного сектора.
Висновок. З усього зазначеного вище робимо висновок, що в УкраЫ е можливостi для розвитку сощально! вiдповiдальностi менеджменту, який прита-манний розвиненим кра!нам, та залученнi швестищйних ресурсiв у галузь куль-тури i мистецтва, яка е пею важливою сферою вiдновлення духовного та морального стану населення. Для цього потрiбно змшити ставлення до культури як з боку держави, так i з боку громадськосп. Необхвдно зробити цю галузь прюритет-ною, популяризуючи ii серед представниюв бiзнесу, розробити стратегда розвитку, та вже сьогодш сприяти залученню додаткових фiнансових ресурс1в шляхом надання податкових шльг, бо втративши таку важливу i розвинену галузь еконо-мiки, вiдновити ii в майбутньому буде вкрай важко.
Лггература
1. Щекова Е.Л. Экономика и менеджмент некоммерческих организаций : учебник [для студ. ВУЗов] / Е.Л. Щелкова. - СПб. : Изд-во "Лань", 2004. - 192 с.
2. Гальчак Х.Р. Сощальна вщповщальшсть 6i3^cy в ринкових умовах господарювання / Х.Р. Гальчак // Вюник Нацiонального ун1верситету "Льв1вська полггехшка". - Сер.: Комп'ютерн1 системи проектування. Теорiя i практика. - Львiв : Вид-во НУ "Льв1вська шштехнжа". - 2011. -№ 698. - С. 140-146.
3. Черних О.В. Сутшсть та значення политики соцiальних iнвестицiй в дiяльностi шд-приемств / О.В. Черних // Екожмчний вiсник НГУ. - 2008. - № 1-2. - С. 80-86.
4. Киричук О. Вдосконалення мехашзмш фшансування культурно-мистецько! дiяльностi в Укралш / О. Киричук, Л. Максим'як // Ефективн1сть державного управлшня. - 2008. - № 14/15. -С. 277-285.
5. Герасименко Г.В. Сощальш швестицл шдприемств: проблеми та перспективи розвитку в Укралш / Г.В. Герасименко // Вюник Хмельницького надiонального унiверситету. - 2010. - № 6. - С. 130-133.
Крупка А.Я. Внебюджетное финансирование области культуры и искусства в Украине: тенденции и перспективы развития
Рассмотрены состояние и перспективы негосударственного финансирования отрасли культуры и искусства в современных условиях. Определены проблемные аспекты инвестирования культурно-художественной сферы и предложены оптимальные пути решения задекларированных проблем на государственном уровне. Исследована роль меценатства в контексте социальной ответственности бизнеса. Предложены оптимальные направления привлечения негосударственных финансовых ресурсов в отрасль культуры и искусства с учетом зарубежного опыта.
Ключевые слова: внебюджетное финансирование, меценатство, спонсорство.
KrupkaA.Ya. Extra budgetary funding arts and culture in Ukraine: trends and prospects
Prospects of private funding for arts and culture in the modern world. Identified aspects of investing cultural and artistic fields and offered the best solutions to problems declared at the state level. The role of philanthropy in the context of social responsibility. The optimum directions nongovernmental attract financial resources in arts and culture based on international experience.
Keywords: extra-budgetary funding, patronage, sponsorship.
УДК37.01:71 Асист. О.С. Троцька, канд. пед. наук -
ТернопЫьський НПУ т. Володимира Гнатюка, м. Тернопгль
ПРОБЛЕМА ЕКОЛОГ1ЧНОГО ВИХОВАННЯ МАЙБУТН1Х ЛАНДШАФТНИХ ДИЗАЙНЕР1В
Проаншнзовано особливост еколопчного виховання майбутшх ландшафтних ди-зайнерiв, проблему переорieнгацil свггоглядних орiштирiв молодi з концепци антропоцентризму на концепцю екоцентризму. Обгрунтовано необхщшсть формування еколо-гiчного свiтогляду студентов та еколопзацн змiсту дизайн-освiти.
Ключовi слова: еколопчне виховання, екологiчний свггогляд, екоцентризм, лан-дшафтнi дизайнери, екодизайн.
Постановка проблеми. АктуальнДсть теми дослДдження зумовлена стра-тегДчними завданнями з шдтримання гомеостатичного стану психо-фДзюлого-екологДчного статусу людини в антропДчно-трансформованому середовищД ií Дс-нування та дДяльносто Разом з тим, докоршт освиш змДни, якД вДдбулися в Укра-Ы за останне десятилоття, а також тенденцц свотового розвитку, потребують не менш серйозних змДн у тдходах до формування еколопчно! вихованостД моло-дих поколДнь, вДд яких залежить штенсившсть конструктивних змДн у ставленнД особистостД та сусшльства до глобально! екосистеми ЗемлД, вихДд його на нову прогресивну еколопчно-безпечну стратегДю проживання.
ЕкологДчна та економДчна кризи частково кориснД тим, що стимулюють людей вДдмовлятися вДд застарДлих стереотипДв Д створювати новД шдходи у ви-робництвД, навчаннД, побутД, дизайн середовища. Тому дизайн-освта у вищому навчальному заклад повинна бути спрямована не лише на формування у студентов спещальних професДйних умДнь Д навикДв, творчих здДбностей, а й на формування еколопчного типу свДтогляду, адже ландшафтний дизайн - це мистецтво гармоншного перетворення, удосконалення та змДни середовища для задоволен-ня не лише матерДальних, але й духовних, естетичних потреб людини. Середови-ще проживання, предмети побуту безумовно мають потужний виховний потенць ал, зокрема й для еколопчного виховання. Тому в майбутнього дизайнера повин-ш бути сформован чита еколопчт установки, вДн мае стати активним учасни-ком екологДчно позитивного ставлення до природи.
Анашз актуальних дослщжень. ОсобливостД шдготовки дизайнеров дос-лДджували О. Боднар, В. Глазичев, Н. бвдокДмова, Н. КовешнДкова, В. Прусак, П. Тативський, Л. Холмянський, А. ЧебикДн, О. Фурса, М. Яковлев та Дн. Проте проблему еколопчного виховання майбуттх ландшафтних дизайнеров ще не достатньо обфунтовано, не розроблено так чотко, як цього потребуе сучасна практика життеддяльностД людства.
