CC BY
29
УДК 656. 338. 12 DOI: 10.30977/ЕТК.2225-2304.2018.31.0.63
П1ДВИЩЕННЯ ПРИВАБЛИВОСТ1 УКРА1НИ ЯК ТРАНЗИТНО1 ДЕРЖАВИ В МЕЖАХ СШВРОБГГНИЦТВА ТРАСЕКА
ШИНКАРЕНКО В.Г., доктор економiчних наук, професор, кафедра управлшня та адмiнiстрування, Харкiвський нацiональний автомобшьно-дорожнiй унiверситет, вул. Я. Мудрого, 25, м. Харюв, Украша, 61002.
E-mail: svg@khadi.kharkov.ua, Scopuc AU-ID 57189225082, ORCID 00000003-0702-9781
ВОЛИНЕЦЬ Л.М., кандидат економiчних наук, Нацiональний транс-портний унiверситет, м. Кшв, Украша.
E-mail: Volinec 3@ukr.netorcid.org, ORCID 0000-0002-5064-2349
Анотаця. У cmammi подано результати досл1джень 1з напрямами удосконалення транзитного потенщалу транспортног системи Украгни. Розкрито причини втрати державою значних обс^в транзиту. Розглянуто проблеми розвитку транспортного потенщалу нашог держави та перспективи гг ттеграци у свтовий ринок транспортних послуг.
Обхрунтовано, що ниш транспортна галузь Украгни в щлому задовольняе лише ос-новт потреби населення та економти в перевезеннях за обсягом, але не за яюстю. Сучас-ний стан транспортног галузi не в повнт мiрi задовольняе вимоги ефективного впрова-дження евроттегращйного курсу Украгни та ттеграци нащональног транспортног системи в транс 'европейську транспортну мережу. Для транспортного сектору це ви-ражаеться, зокрема, у зменшент транзитних перевезень через Украгну, кiлькостi заходiв суден в гг порти, неспроможностi надавати яшсю транспортн послуги при експортних перевезеннях. Що, у свою чергу, мае негативний вплив на конкурентоспроможтсть та ефективтсть економжи крагни.
Тому на сьогодн е необхiдним впровадження нових принцитв формування та коор-динацгг державног полтики в галузi транспорту, створення умов забезпечення контролю за яюстю виконання функщй вiдповiдних оргатв виконавчог влади.
Науково обхрунтовано можливi шляхи привабливостi Украгни як транзитног держави в межах ствробтництва ТРАСЕКА. Устшне виршення поставлених задач дозволить суттево збшьшити обсяги транзитних перевезень митною територiею Украгни, забезпечити подальший розвиток транспортног тфраструктури та покращити надхо-дження до державного бюджету.
Ключовi слова: транзит, транзитний потенщал, транспортна тфраструктура, мiжнароднi транспортн коридори.
Постановка проблеми. Одним з актуальных питань сьогоден-ня е втрата транзитних вантаж1в, яким переймаються практично Bci гравщ транспортного ринку - замзничники, портовики, автомобш-
сти. З одного боку, причиною негативно'1 динамжи е суто внутрiшнi чинники - затяжнi бюрократичш системи контролю на кордонi й багато шшого. Однак для виршення цього питання необхiдно розг-лядати Украшу не як окрему державу, а як частину транспортного коридору Свропа-Китай. Вантажi на цьому напрямку транспорту-ються за трьома основними маршрутами. Перший з них проходить по територи Бшорус^ Росшсько' Федераци та Казахстану, другий лежить через Украшу, Грузш, Азербайджан, Узбекистан, Киргизш. Третiй шлях передбачае транспортування вантажiв через такi крш-ни, як Туреччина, 1ран, Туркменiстан, Таджикистан, Киргизiя. Екс-перти оцiнюють цi маршрута за допомогою спецiального iндексу ТЯАХ, який враховуе такi фактори, як час, цша, а також безпека доставки вантажу. Найбшьш привабливим для транзиту, на думку ек-спер^в, став перший варiант, який дозволяе власникам вантажу скорочувати витрати i заощаджувати час. Решта ж програють йому за всiма показниками. В основному це викликано чергами на прико-рдонних пунктах пропуску та недостатньо прозорими процедурами.
Оскшьки Украша е частиною коридору ТЯАСЕСА, однiею з причин й меншоi привабливостi е вiдсутнiсть гармонiзованоi доку-ментаци та процедур на деяких пунктах перетину кордошв. Адже для того, щоб перевезти вантаж, потрiбно неодноразово перетинати кордон i переплисти через два моря - Чорне i Каспшське. Усi цi фактори змушують споживачiв сумнiватися в доцшьност викорис-тання цього шляху для перевезення товарiв мiж Свропою та Китаем.
Крiм цього, на цей момент вггчизняш порти втрачають не тшь-ки транзитнi вантажi, але i деякi товари, якi призначеш для Украши, перевантажуються iз суден у Клайпедi та Гданську.
Адже одним з основних напрямiв тдвищення привабливостi Украши як транзитно'1 держави е удосконалення структури мiжна-родних транспортно-лопстичних систем. Украша готова брати участь у формуванш унiверсальноi, ефективно'1', едино!' транспорт-но-лопстично' системи, що з'еднае як Азiю з Свропою, так i краши Балтiйського, Чорноморського, Каспшського та Середземноморсь-кого регюшв [8].
До основних бар'ерiв у лопстичних системах товароруху належать прикордонш переходи. В умовах «загального» ринку практично скасовуеться прикордонний контроль, скорочуються витрати
за рахунок зменшення штату прикордонних служб, знижуються ви-трати, зумовленi затримками вантажу у npo^ci виконання прикордонних процедур. Економiя вiд цих заходiв у крашах Захщно! Св-ропи становить до 15 млрд дол. США на рж [9].
Це непросте завдання вимагае логiстичного пiдходу щодо стратепчного планування та чималих зусиль, а також здатност про-гнозувати вплив piзних сценарив. Украша мае величезний потенщ-ал, який розкриеться в повнш мipi в pазi правильного використання i pозумiння впливу вщ його розвитку.
Перш за все, Украша мае потребу в подальшш pозpобцi та впpовадженнi прозорих процедур, оскшьки це е одним з головних фактоpiв, що впливають на ршення вантажовласникiв. Вони по-винш мати чiтке уявлення, якi документи потpiбнi на коpдонi, як виглядае процедура, i скiльки це буде коштувати. I все це впливае на надшнють транзитного маршруту. Тому транзитне питання Укра-!ни потребуе виpiшення, щоб досягати таких же результат, як За-хiдна Свропа.
Отже, для розробки та pеалiзацii' дiевих заходiв, спрямованих на виршення вказаних проблем пiдвищення ефективностi використання украшсько! транспортно! системи, подальший розвиток теори транзитного потенцiалу мае важливе науково-практичне значення.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй. Вагомий внесок у розвиток транспортно! системи Украши зробили заpубiжнi та вггчи-зняш вченi: Т.А. Воркут, В.В. Вшникова, В.М. Гурнак, Л.Г. Зайон-чик, В.П. 1льчук, Н.М. Колеснiкова, В.В. Кисельова, О.М. Котлубая, М.О. Криворучко, А.М. Пасiчник, М.Т. Примачова, Н.Ю. Ткаченко, I.O. Хоменко, В.Г. Шинкаренко та багато iнших науковцiв.
Формулювання щлей статтi. Метою статтi е розроблення ре-комендацiй щодо визначення напpямiв pеалiзацii транзитного поте-нщалу Украши, а також пiдвищення привабливост Украши як тра-нзитно! держави в межах сшвробггництва ТРАСЕКА (Transport Corridor Europe - Caucasus-Asia).
Виклад основного матерiалу дослщження. Збiльшення обся-гiв мiжнаpодного транзиту вантажiв теpитоpiею Украши передбачае визначення пpiоpитетних напpямiв державно! транспортно! полгги-ки, спрямованих на розвиток та pеалiзацiю транзитного потенщалу транспортно! системи.
Розвиток транзиту оргашчно пов'язаний з поглибленням сус-пiльного подшу пращ, у тому числi на мiжнародному рiвнi. Рiвень розвитку транзитно'1 системи впливае на результати процесiв вщт-ворення, рiвень конкурентоздатностi економжи, визначаючи темпи i пропорци розвитку нащонально'' економiки та виступаючи фактором економiчного обмiну i розподшу.
У широкому розумiннi пiд транзитною державою розумiють крашу, по територи яко'1 виконуються легiтимнi транзитнi переве-зення iз прямою чи непрямою й участю [1].
Функцiонування i розвиток транспортно'1' системи транзитно'1 держави мае свою специфжу:
- по-перше, це участь краши у свгговш системi подiлу та коо-пераци пращ, що сприяе процесам штернащонамзаци;
- по-друге, транзит виступае фактором ефективност економь чно'1 системи краши, 11 конкурентоспроможностi [12].
Поняття «транзит вантаж1в» визначено у Законi Украши «Про транзит вантажiв», а саме: транзит вантажiв - перевезення транспо-ртними засобами транзиту транзитних вантажiв пiд митним контролем через територш Украши мiж двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон Украши [2].
Таким чином, тд транзитом слщ розумгги вшьне перемщення через територiю краши вантажiв тре™ кра'н пiд контролем митних оргашв держави без стягнення мита, податюв i без застосування до товарiв заходiв тарифного i нетарифного регулювання. Транзит - це рiзновид експорту транспортних послуг, якi надаються вантажо-власниковi та перевiзниковi. Значна частка транзитних вантажiв перевозиться у контейнерах, що вимагае наявност спецiалiзованого рухомого складу та вiдповiдних пунктiв переробки (таких як порт, станщя, пункт пропуску на митному кордош), використання шфор-мацiйних i логiстичних технологш, узгоджено'1 взаемоди експедито-рiв рiзних кра'н [1].
Укра'на за сво'1'м транзитним потенцiалом займае одне з перших мюць у Сврош, що визначае особливу значущiсть розробки i проведення ефективно'1 транспортно'1 полггики.
Технологiчнi потужностi транспортно'1 iнфраструктури Укра'1-ни дають можливiсть щороку перевозити залiзницями, внутрiшнiм водним та автомобшьним транспортом i переробляти в портах по-над 60-70 млн тонн та доставляти трубопровщним транспортом
близько 200 млн тонн транзитних вантажiв. Однак наявний транзи-тний потенцiал використовуеться лише на 50 % [5].
В останш роки простежуеться негативна тенденщя до знижен-ня транзитних перевезень територiею Украши. Оцiнка стану ванта-жних перевезень митною територiею кра'ни показуе, що у структурi зовнiшньоекономiчних вантажопотоюв обсяг транзитних перевезень скоротився майже удвiчi [4], що вщповщним чином зменшило обсяг валютних надходжень в Украшу (рис. 1).
Рис. 1. Зовшшньоеконом1чш вантажопотоки через кордони Украши
За 2016 р. через територш Украши пройшло 101420 тис. т транзитних вантажiв, з-помiж яких найбiльший обсяг припадае на трубопровщний (54,32 %), залiзничний (39,92 %) та автомобшьний (4,88 %) транспорт (рис. 2). Основу транзитного вантажопотоку Украши складають нафта та нафтопродукти.
Причинами стрiмкого падшня обсягiв транзитних вантажiв ви-явились не стшьки наслiдки свггово'' фшансово'' кризи, як навпаки, сприяли розвитку торгiвлi мiж кра'нами [6], а скорiше полггичш та невдалi органiзацiйно-фiнансовi рiшення.
Також одшею з причин зниження транзитних потоюв е Указ Президента Росшсько'1 Федераци вiд 01 сiчня 2016 року № 1 «Про заходи щодо забезпечення економiчноi безпеки та нащональних ш-тересiв Росшсько'' Федераци при здiйсненнi мiжнародних транзитних перевезень вантажiв з територи Украши на територш Республь ки Казахстан через територш Росшсько'1' Федераци» ф змiнами).
Росшська Федеращя запровадила додатковi обмеження щодо транзиту через територш Росшсько'' Федераци по вщношенню до транзиту товарiв до Республж Казахстан та Киргизiя. Крiм цього, повна заборона транзиту товарiв «шд ембарго», на якi Росшська Федеращя застосовуе ставки ввiзних мит, вщмшш вiд 0 (ввiзнi мита згiдно ставок Сдиного митного тарифу Свразшського економiчного союзу), значно обмежуе перевiзникiв у виконанш свое' дiяльностi.
Рис. 2. Структура транзитних вантажопоток1в через кордон Украши у 2016 роц1
Використання транзитного потенщалу протягом багатьох рокiв розглядаеться як один з прюршелв державно'' транспортно'1 полгги-ки Украши. Такий шдхщ обумовлений транспортно-географiчним положенням нашо'1' кра'ни, яка е природним мостом мiж Свропою та Азiею i де розташована у цьому випадку одна з найбiльших у свт залiзничних мереж, що мае з'еднання i з европейськими, i з азiатсь-кими залiзницями.
Тому одшею першочерговою транспортною стратегiею Укра''-ни е реалiзацiя транзитного потенцiалу кра'ни, створення конкурен-тоспроможних транспортних коридорiв на базi штегровано'' транс-портно-лопстично! iнфраструктури. Вирiшення ще'' задачi вимагае вироблення нових механiзмiв державного управлшня системою мiжнародних транспортних коридорiв, яка забезпечить розвиток транзитних коридорiв до рiвня торговельних.
фактика cтвоpення мiжнapодних тpaнcпоpтних коpидоpiв по-кaзye, що кожен ^оект e yнiкaльним, а його pезyльтaтивнicть зале-жить не тiльки вщ cпpиятливого поеднання комплекcy геогpaфiч-них, економiчних i полiтичних чинникiв, а й вщ того, нacкiльки ^и cтвоpеннi тpaнcпоpтного коpидоpy вдaeтьcя pеaлiзyвaти логютич-ний пiдхiд i cкооpдинyвaти зycилля вciх зaцiкaвлених cтоpiн. Для цього потpiбнi cкооpдиновaнi зycилля вciх yчacникiв логicтичного ланцюга, а також pозyмний pозподiл мiж ними витpaт, pизикiв i вигод.
Подальший pозвиток У^аши як тpaнзитноï деpжaви можли-вий завдяки впpовaдженню ефективних економiчних мехaнiзмiв, а caме [1Q]:
1) шдвищення якоcтi оpгaнiзaцiï тpaнзитних пеpевезень до piв-ня, що вщповщае eвpопейcькомy cтaндapтy якоcтi ISO;
2) ш^оке впpовaдження нових iнфоpмaцiйних технологш та пpинципiв логicтики в оpгaнiзaцiю тpaнcпоpтного i тpaнcпоpтно-екcпедитоpcького обcлyговyвaння мiжнapодного тpaнзитy;
3) pозвиток мyльтимодaльних пеpевезень;
4) pозpобкa i в^овадження на оcновних нaпpямкaх тpaнзитних пеpевезень комплекcних тpaнcпоpтно-технологiчних cиcтем ^опу-оту вaнтaжопотокiв iз забезпеченням взаемоди ycix видiв тpaнcпоp-ту, теpмiнaлiв, пунгав пpопycкy вaнтaжiв чеpез деpжaвний коpдон У^аши на оcновi узгоджених ^афшв pyxy, pежимiв pоботи, технологш пеpевезень, пеpеpобки i контpолю вaнтaжiв;
5) pозpобкa едино'1 iнфоpмaцiйноï меpежi, cиcтем зв'язку i пе-pедaчi даних для ycix yчacникiв пpоцеcy доcтaвки тpaнзитниx ван-тaжiв;
6) удоотоналення cиcтеми тpaнcпоpтно-екcпедитоpcького об-^уговування тpaнзитниx пеpевезень;
7) pозшиpення меpежi логicтичниx товapоpозподiльчиx центpiв.
Уcе це cпpиятиме pозвиткy тpaнзитного потенцiaлy та етво-pенню конкypентного cеpедовищa на pинкy тpaнcпоpтниx поcлyг щодо гapaнтyвaння якюно'1 доcтaвки тpaнзитниx вaнтaжiв теpитоpi-ею Укpaïни.
У cвiтi У^аша поciдae 4-те мicце (пicля США, Pоciï, Канади) за показником екcплyaтaцiйноï довжини зaлiзничниx колiй загаль-ного коpиcтyвaння. Зaлiзничнa меpежa У^аши в Gвpопi е однieю з
найпотужшших, ще в 1990-х вона за вантажонапружешстю займала перше мюце. Укра'на володiе також розвиненою шфраструктурою залiзничного та водного транспорту. Через Украшу проходять мiж-народш транспортнi коридори, зокрема: пан'европейськi транспорты коридори № 3, 5, 7, 9 (табл. 1), коридори Оргашзацй сшвробгг-ництва залiзниць № 3, 4, 5, 7, 8, 10 та транспортний коридор «Свропа-Кавказ-Аз1я» (ТРАСЕКА), який забезпечуе сполучення Захщно'' Свропи через Чорне море, Кавказ i Каспiйське море iз Центральною Азiею [12].
Таблиця 1
Перелж пан'европейських м1жнародних транспортних коридор1в
Коридори Напрямки
Коридор №1 Гельсшю - Таллшн - Рига - Каунас/Клайпеда - Варшава/Гданськ
Коридор №2 Берлш - Познань - Варшава - Брест - Мшськ - Смоленськ - Москва - Ни-жнш Новгород
Коридор №3 Брюссель - Ахен - Кельн - Дрезден/Берлш - Вроцлав - Катовще - Краков -Льв1в - КиТв
Коридор №4 Дрезден/Нюрнберг - Прага - Вщень - Братислава - Д'ер - Будапешт - Арад - Бухарест - Констанца/Крайова - Соф1я - Салошки - Пловдив - Стамбул
Коридор №5 Венещя - Тр1ест/Копер - Любляна - Марибор - Будапешт - Ужгород -Льв1в - КиТв
Коридор №6 Гданськ - Катовще - Жилша, захщна гика: Катовще - Брно
Коридор №7 Дунайський(водний) (Австр1я, Угорщина, Югослав1я, Болгар1я, Румушя, Молдова, УкраТна)
Коридор №8 Дуррес - Тирана - Скоп'е - Бггола - Соф1я - Димитровград - Бургас - Варна
Коридор №9 Гельсшю - Виборг - Санкт-Петербург - Псков - Москва - Калшшград -КиТв - Любашiвка/Роздiльна - Кишишв - Бухарест - Димитровград - Але-ксандруполю
Коридор №10 Зальцбург - Любляна - Загреб - Белград - Иш - Скоп'е - Велес - Салошки
Також на сьогодш в рамках програми мiжнародного сшвробгг-ництва ТРАСЕКА (TransportCorridorEurope - Caucasus-Asia) мiж ввропейським союзом i крашами-партнерами ведеться робота з оргашзацй транспортного коридору «Свропа-Кавказ-Аз1я» (рис. 3).
Рис. 3. Транспортний коридор «Свропа-Кавказ-Аз1я» (ТРАСЕКА)
Мiжнародний транспортний коридор «Свропа-Кавказ-Аз1я» (ТРАСЕКА) являе собою мультимодальний комплекс транспортно! системи краш регюну, робота якого спрямована на розвиток торго-во-економiчних вiдносин i транспортного сполучення мiж крашами i регюнами, що е вагомим внеском у вщродження одного з найвщо-мших iсторичних маршрутiв Великого Шовкового шляху.
Основний напрям дiяльностi програми ТРАСЕКА - розвиток транспортного коридору з Свропи до краш Центрально! Ази через Чорне море, Кавказ i Каспiйське море.
З технолопчно! точки зору програма орiентуеться на переве-зення вантажу за единим для всього маршруту транспортним документом при використанш рiзних видiв транспорту. Передбачаеться, що реалiзацiя програми сприятиме штеграци мiж Свропейським союзом i крашами-партнерами програми, бiльш ефективному роз-подiлу ресурсiв мiж крашами Заходу i Сходу, полiпшить швести-цшний клiмат у крашах, територiею яких буде проходити транспор-
тний коридор, позитивно вщб'еться на !х науковому i культурному розвитку. Очжуеться, що розвиток програми ТРАСЕКА буде знач-ною мiрою залежати вiд планiв Китаю по реалiзацii стратеги «Один пояс - один шлях» з оргашзаци так званого Нового шовкового шляху - транспортного маршруту для перемщення вантажiв i пасажи-рiв iз Китаю в Свропу, оскiльки потенцшно по коридору «Свропа-Кавказ-Азiя» може шти значна частина китайсько-европейського вантажопотоку.
У вересш 1998 року на Самт в м. Баку (Азербайджанська Ре-спублiка) 12 кра'нами ТРАСЕКА було шдписано «Основну багато-сторонню Угоду про мiжнародний транспорт щодо розвитку коридору "€вропа-Кавказ-Азiя"» (ОМС), з метою реалiзащi' в повнiй мiрi сво'х геополiтичних i економiчних можливостей [5]. Сьогодш кра'ни-учасники TRACECA розглядають транспортний коридор як довготривалий стабшзуючий фактор, що створюе сприятливий ш-вестицiйний клiмат i справляе позитивний вплив на мiжрегiональну iнтеграцiю. Крiм удосконалення шститущонально'' системи транспортного коридору, а також шдвищення рiвня безпеки i стабiльностi транспорту, передбачаеться створення стшкого логiстичного лан-цюга мультимодальних перевезень, тобто забезпечення безперебш-ного руху товарiв i вантажiв по територiях кра'н iз використанням рiзних видiв транспорту - з поступовою iнтеграцiею коридору в Транс'европейськ транспортнi мережi.
ОМС стало лопчним продовженням мiжрегiональноi' програми Свропейського Союзу ТРАСЕКА i одночасно единою правовою базою для й ефективно'' реалiзацii'. Пiсля пiдписання ще'1 Угоди та створення Мiжурядовоi' Комюи (МПК) ТРАСЕКА та й Постiйного Секретарiату з'явилися новi юридичнi основи для розвитку i здшс-нення мiжнародних транзитних перевезень на бiльш якюному рiв-
нi [11].
Розвиток нового транспортного коридору сприяв формуванню ефективного транспортного потенщалу, що дозволяе забезпечувати всi зростаючi вантажопотоки з Азiатсько-Тихоокеанського регiону в Свропу. Це також дозволяе створювати i розширювати ринки кра'н ТРАСЕКА i поступово штегруватися у Транс'европейськi транспо-ртнi мережь
У наш час повноправними сторонами ОМС е 13 краш: п'ять краш ввропи, три твденно-кавказью та п'ять центрально-азiатських республж, кожна з яких мае свою ушкальну iсторiю, культуру, мову, полггичш та економiчнi системи [16].
Програма розвиваеться як самостшна структура, що шдтримуе розвиток торговельних вщносин та штеграци економiк краш-учасниць ТРАСЕКА у свiтовi ринковi перетворення, завдяки оргаш-зацiйному розвитку ТРАСЕКА та и подальшiй iнституцiоналiзацii'. З 2009 р. Республжа Литва активно бере участь у робот шститулв ТРАСЕКА i мае статус спостер^ача в МПК ТРАСЕКА.
Краши-учаснищ мають реальш перспективи щодо посилення свое'1' ролi як транзитних держав. Цьому сприяють таю об'ективш чинники, як геостратепчне положення краш i наявшсть у них штен-сивного розвитку транспортно'1' iнфраструктури.
Протягом всього коридору ТРАСЕКА ведеться будiвництво нових автомобшьних i залiзних дорiг. Споруджуються новi мости, порти й iнша транспортна iнфраструктура при одночасному вщнов-ленш iснуючих автодорiг i залiзниць, а також реконструкцй мостiв i пор™. Розробляеться вiдповiдна едина правова база i визначаються единi тарифнi правила. Краши ТРАСЕКА приеднуються до мiжна-родних конвенцiй та угод. Створюеться транспортна шфраструкту-ра, необхiдна для розвитку мультимодального транспорту, при од-ночаснiй пiдготовцi вiдповiдних кадрiв для професшного здiйснення мiжнародних перевезень [12].
1 червня 2016 р. в м. Одеса (Украша) в рамках Дванадцятого Щорiчного Засiдання МПК ТРАСЕКА Мiжурядова Комiсiя ТРАСЕКА затвердила документ «Стратепя МПК ТРАСЕКА до 2020 р.» в якос^ стратегiчного для подальшого розвитку коридору [3].
У зазначеному докумеш! велику увагу придшено логiстицi, мультимодальним перевезенням i зв'язку мiж мережею коридору та внутршшми районами в регiонi ТРАСЕКА, розмщенню основних логiстичних центрiв, яю покликанi сприяти розвитку логiстичних ланцюпв i пiдвищенню привабливостi коридору ТРАСЕКА. Краши ТРАСЕКА докладатимуть зусиль для становлення лопстичних центрiв, пiдключених, як мтмум, до двох видiв транспорту. Такий метод дозволить скоротити вантажно-розвантажувальш операцй i,
таким чином, тдвищити безпеку та зменшити збитки i втрати, а та-кож забезпечити бшьш швидку доставку вантажiв. Зниження витрат в iнтермодальному транспортному ланцюгу е ключовою перевагою при внутршньоконтинентальному транспортуванш. Iнтермодальнi вантажнi перевезення припускають використання штермодальних контейнерiв або вантажiвок / зшмних кузовiв, з використанням де-кiлькох видiв транспорту (залiзничного, морського, баржевого i ав-томобiльного), без необхщност обробки самого вантажу при змЫ видiв транспорту. Внутрiшнi штермодальш термiнали повиннi (час-тково або повнютю) виконувати функци сухих пор™. Такий пiдхiд дозволить уникнути додаткових операцш по обробцi вантажу i до-могтися економи з урахуванням обсягiв i можливостей для об'еднання видiв дiяльностi в галузi збору та / або остаточного роз-подшу вантажу. Розмiщення рiзних лопстичних операторiв поруч iз вантажно-розвантажувальними спорудами термiналiв дозволить забезпечити необхщну масу комплектаци вантажопотокiв.
Висновки. На пiдставi результатiв дослiдження очiкуеться оп-тимiзацiя здiйснення процесу перевезення за рахунок скорочення частки транспортування й обробки, скорочення або уникнення процедур перетину кордошв та шших перевiрок. Така концентрацiя та-кож створить привабливi умови для розмщення в логiстичному центрi постачальникiв послуг i спецiалiзованих компанiй. Створен-ня ефективних внутршшх термiналiв / сухих пор™ / логiстичних центрiв е масштабними проектами в сферi нерухомост^ за участю приватного i державного секторiв. Кра'ни ТРАСЕКА повиннi забезпечити створення вщповщних рамкових умов i сприяти розвитку цього виду лопстично'' iнфраструктури на полiтичному рiвнi. Зок-рема участь держави мае велике значення для створення вшьного i рiвного доступу всiх учасниюв ринку до iнтермодальних об'ектiв.
Лггература
1. Закон Укра'ни «Про внесення змш до деяких законодавчих акт1в Укра'ни щодо здшснення попереднього документального контролю в пунктах пропуску через митний кордон Укра'ни» // Вщомост Верховно'' Ради Укра'-ни. - 2011. - № 33. - С. 326.
2. Закон Укра'ни «Про транзит вантаж1в» // Вщомост Верховно'' Ради Укра'ни. - 1999. - № 51. - С. 446.
3. Про комплексну програму утвердження Укра!ни як транзитно! дер-жави у 2010-2020 роках: Закон Украши // Вщомоси Верховно! ради (ВВР). -2016. - № 35. - С.166.
4. Волинець Л.М. Впровадження Хартп якост як шструмента шдви-щення ефективностi логютичних послуг на ринку мiжнародних перевезень / Л.М. Волинець // Управлшня проектами, системний ан^з i логютика. Ч.2: Серiя «Економiчш науки»/ - 2016. - Вип. 18. - С. 5-11.
5. Волинець Л.М. Вплив полгтичних ршень на мiжнароднi перевезення Украши / Л.М. Волинець // Вюник Нащонального транспортного ушверсите-ту. Серiя «Економiчнi науки». Науково-техшчний збiрник. - 2015. - Вип. 3 (33). - С. 70-74.
6. Волинець Л.М. Формування стратеги управлшня ризиками на транспортних шдприемствах / Людмила Микола!вна Волинець // Вюник Нащонального транспортного ушверситету. Серiя «Економiчнi науки». Науково-техшчний збiрник. - 2012. - Вип. 26. - С. 78-84.
7. Воркут Т.А. Науково-методичш шдходи до управлшня збалансова-ним розвитком логютичних систем мiжнародних транспортних коридорiв / Т.А. Воркут, А.В. Петунш, Л.М. Ткачук // Економжа та управлшня на транс-портi. - 2017. - Вип. 5. - С. 94-101.
8. Конкурентоспроможнють та стадий розвиток море господарського комплексу Украши: монографiя / за заг. ред. О. М. Котлубая. - Одеса : 1ПРЕЕД НАН Украши, 2011. - 427 с.
9. Киселев В.В. Транзитный потенциал Украины: проблемы и перспективы / В.В. Киселев. - Режим доступу: http://www.nbuv. gov. ua/portal/natural/vkhnu/ Ekon/851/09kvvupp.pdf. - 14.05.2016 г. - Загл. с экрана.
10. Мшютерство шфраструктури Украши. - Режим доступу : http://mtu.gov.ua.
11. Мiжнародний транспортний форум. - Режим доступу : http://www.itfoecd.org/road.
12. Собкевич О.В. Мехашзми ефективного використання та розвитку потенщалу транспортно-дорожнього комплексу Украши / О.В. Собкевич, К.М. Михайличенко, О.Ю. вмельянова. - К. : Н1СД, 2014. - 60 с.
13. Портер М. Конкуренция / М. Портер. - М. : Вильямс, 2006. - 760 с.
14. Смирнов 1.Г. Транспортна логютика / 1.Г. Смирнов, Г.В. Косарева. -К. : ЦУЛ, 2008. - 224 с.
15. Ткаченко Н.Ю. Концептуальные основы совершенствования стратегии развития транзитного потенциала Украины / Н.Ю. Ткаченко. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/knp/ 143/knp143_59-64.pdf. -10.05.2016 г. - Загл. с экрана.
16. Шинкаренко В.Г. Транспортно-логистическая система как объект управления / В.Г. Шинкаренко // Зб. мат. Всеукра!нсько! науково-методично! штернет-конференци з проблем вищо! освгти i науки (16 листопада 2017 р.). - Х. : ХНАДУ, 2017. - С. 203-206.
17. Хоменко 1.О. Кластерний тдхщ до вдосконалення транспортно1 ме-режi територiï / 1.О. Хоменко, В.С. Хоменко // Вюник Нащонального транспортного унiверситету. Серiя «Економiчш науки». Науково-технiчний 36ip-ник. - 2015. - Вип. 3 (33).
18. Всеукрашська транспортна газета «Мапстраль». - Режим доступу до ресурсу : magistral-uz.com.ua.
19. Межправительственная Комиссия (МПК) ТРАСЕКА. - Режим доступу до ресурсу : http://www.traceca-org.org/ru/traseka.
References
1. Zakon Ukrainy (2011). «Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo zdiisnennia poperednoho dokumentalnoho kontroliu v punktakh propusku cherez mytnyi kordon Ukrainy» [The law of Ukraine «On amending some legislative acts of Ukraine as for the preliminary documentary control at the crossing points through the customs control of Ukraine»]. (n.d.).zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2973-17 [in Ukrainian].
2. Zakon Ukrainy «Pro tranzyt vantazhiv» (1999). [The Law of Ukraine «On freight transit»]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1172-14 [in Ukrainian].
3. Zakon Ukrainy «Pro kompleksnu prohramu utverdzhennia Ukrainy yak tranzytnoi derzhavy u 2010-2020 rokakh» (2016). [The Law of Ukraine «On the complex program of approving Ukraine as a transit state in 2010-2020»]. - Project management, systems analysis and logistics. Part 2: Series «Ekonomics», 18, 5-11 [in Ukrainian].
4. Volynets, L.M. (2016). Vprovadzhennia Khartii yakosti, yak instrumen ta pidvyshchennia efektyvnosti lohistychnykh posluh na rynku mizhnarodnykh perevezen [The implementation of Charter of Quality as a tool to increase the efficiency of logistics services in the international transport market]. Upravlinnia proektamy, systemnyi analiz i lohistyka. Ch.2: Seriia «Ekonomichni nauky» -Project management, systems analysis andlogistics. Part 2: Series «Economics», 18, 5-11 [in Ukrainian].
5. Volynets, L.M. (2015).Vplyv politychnykh rishen na mizhnarodni perevezennia Ukrainy [Impact of political decisions on international transportation of Ukraine]. Visnyk Natsionalnoho transportnoho universytetu. Seriia «Ekonomichni nauky». Naukovo-tekhnichnyi zbirnyk - Visnyk National Transport University. Series «Economic sciences». Scientific and Technical Collection, 33, 70-74 [in Ukrainian].
6. Volynets, L.M. (2012). Formuvannia stratehii upravlinnia ryzykamy na transportnykh pidpryiemstvakh [Formation of the risk management strategy at transport enterprises]. Visnyk Natsionalnoho transportnoho universytetu. Seriia «Ekonomichni nauky». Naukovo-tekhnichnyi zbirnyk - Visnyk National Transport
University. Series «Economic sciences». Scientific and Technical Collection, 26, 78-84 [in Ukrainian],
7. Vorkut, T.A., Petunin, A.V. & Tkachuk, L.M. (2017). Naukovo-metodychni pidkhody do upravlinnia zbalansovanym rozvytkom lohistychnykh system mizhnarodnykh transportnykh korydoriv [Scientific and methodological approaches to manage the balanced development of logistics systems of international transport corridors]. Ekonomika ta upravlinnia na transporti - Economics and management on transport, 5, 94-101 [in Ukrainian].
8. Kotlubai, O. M. (2011). Konkurentospromozhnist ta stalyi rozvytok more hospodarskoho kompleksu Ukrainy [Competitiveness and sustainable development of the economic complex of Ukraine]. Odessa: IPREED NAN Ukrainy [in Ukrainian].
9. Kiselev, V.V. (2016). Tranzitnyj potencial Ukrainy: problemy i perspektivy [Transit potential of Ukraine: problems and prospects]. Retrieved from: http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vkhnu/Ekon/851/09kvvupp.pdf [in Russian].
10. Ministerstvo Infrastrukturi Ukrayini [the Ministry of Infrastructure of Ukraine] (n.d.). mtu.gov.ua. Retrieved from: https://mtu.gov.ua [in Ukrainian].
11. Internatsionalnyy transportnyy forum (2018). [the International transport forum] (n.d.). itf-oecd.org. Retrieved from: http://www.itf-oecd.org.
12. Mekhanizmy efektyvnoho vykorystannia ta rozvytku potentsialu transportno-dorozhnoho kompleksu Ukrainy [Mechanisms of efficient use and development of the potential of the transport system of Ukraine]. Kyiv: The National Institute for Strategic Studies [in Ukrainian].
13. Porter M. (2006). Konkurenciya [Competition]. Moscow: Williamspublishing [in Russian].
14. Smyrnov, I.H.& Kosareva, H.V. (2008). Transportna lohistyka [Transport logistics]. Kyiv: Centerfor Educational Literature [in Ukrainian].
15. Tkachenko, N.Y. (2016). Konceptualnye osnovy sovershenstvovaniya strategii razvitiya tranzitnogo potenciala Ukrainy [Conceptual framework to improve the strategy for developing the transit potential of Ukraine]. Retrieved from: http://www.nbuv. gov.ua/portal/ soc_gum/knp/ 143/knp143_59-64.pdf [in Russian].
16. Shinkarenko, V.G. (2017). Transportno-logisticheskaya sistema kak obekt upravleniya [Transport and logistics system as an object of management]. Zb. mat. Vseukrainskoi naukovo-metodychnoi internet-konferentsii z problem vyshchoi osvity i nauky - Ways of ensuring the quality of training specialists in economics and enterprises in the conditions of integration of domestic education into international space. Collection of materials of the All-Ukrainian scientific and methodical Internet conference on problems of higher education and science. Kharkiv: Kharkiv National Automobile and Highway University, 203-206 [in Russian].
17. Khomenko, I.O. & Khomenko, V.S. (2015). Klasternyi pidkhid do vdoskonalennia transportnoi merezhi terytorii [The cluster approach of improving
the transport network area]. Visnyk Natsionalnoho transportnoho universytetu. Seriia «Ekonomichni nauky». Naukovo-tekhnichnyi zbirnyk - Visnyk National Transport University. Series «Economic sciences». Scientific and Technical Collection, 33, 254-264 [in Ukrainian].
18. Vseukrainska transportna hazeta «Mahistral» [All-Ukrainian transport newspaper «Magistral»]. Retrieved from: http://www.magistral+uz.com.ua [in Ukrainian].
19. Mezhpravitelstvennaya Komissiya (MPK) TRASEKA [The Intergovernmental Commission (IGC) TRACECA]. Retrieved from: http://www.traceca-org.org/ru/traseka [in Russian].
ПОВЫШЕНИЕ ПРИВЛЕКАТЕЛЬНОСТИ УКРАИНЫ КАК ТРАНЗИТНОГО ГОСУДАРСТВА В РАМКАХ СОТРУДНИЧЕСТВА ТРАСЕКА
ШИНКАРЕНКО В.Г., доктор экономических наук, профессор, кафедра управления и администрирования, Харьковский национальный автомобильно-дорожный университет, ул. Я. Мудрого, 25, г. Харьков, Украина, 61002.
E-mail: svg@khadi.kharkov.ua, Scopuc AU-ID 57189225082, ORCID 00000003-0702-9781
ВОЛЫНЕЦ Л.Н., кандидат экономических наук, Национальный транспортный университет, г. Киев, Украина.
E-mail: Volinec_3@ukr.net, ORCID 0000-0002-5064-2349
Аннотация. В статье представлены результаты исследований по направлениям совершенствования транзитного потенциала транспортной системы Украины. Раскрыты причины потери государством значительных объемов транзита. Рассмотрены проблемы развития транспортного потенциала нашего государства и перспективы ее интеграции в мировой рынок транспортных услуг.
Обосновано, что в настоящее время транспортная отрасль Украины в целом удовлетворяет только основные потребности населения и экономики в перевозках по объему, но не по качеству. Современное состояние транспортной отрасли не в полной мере удовлетворяет требованиям эффективного внедрения евроинтеграционного курса Украины и интеграции национальной транспортной системы в трансъевропейскую транспортную сеть. Для транспортного сектора это выражается, в частности, в уменьшении транзитных перевозок через Украину, количества судозаходов в ее порты, несостоятельности предоставлять качественные транспортные услуги при экспортных перевозках. Что, в свою очередь, оказывает негативное влияние на конкурентоспособность и эффективность экономики страны.
Поэтому сегодня необходимо внедрение новых принципов формирования и координации государственной политики в области транспорта, создание условий для обеспечения контроля за качеством выполнения функций соответствующих органов исполнительной власти.
Научно обоснованы возможные пути привлекательности Украины как транзитного государства в рамках сотрудничества ТРАСЕКА. Успешное решение поставленных задач позволит существенно увеличить объемы транзитных перевозок по территории Украины, обеспечить дальнейшее развитие транспортной инфраструктуры и повысить поступления в государственный бюджет.
Ключевые слова: транзит, транзитный потенциал, транспортная инфраструктура, международные транспортные коридоры.
INCREASING ATTRACTION OF UKRAINE AS A TRANSIT STATE THROUGH COOPERATION
WITH TRACECA
SHYNKARENKO V., Doctor of Economic Sciences (DSci), Professor, Department of Management and Administration, Kharkiv National Automobile and Highway University, Ya. Mudrogo Str., 25, Kharkiv, Ukraine, 61002.
E-mail: svg@khadi.kharkov.ua, Scopuc AU-ID 57189225082, ORCID 00000003-0702-9781
VOLYNETS L., Candidate of Economic Sciences (PhD), National Transport University, Kyiv, Ukraine.
E-mail: Volinec_3@ukr.net, ORCID 0000-0002-5064-2349
Abstract. In this article the results of researches on the ways to improve the transit potential of Ukrainian transport system are presented. The reasons of the state's loss of significant transit volumes are revealed. The issues of developing the transport potential of our state and prospects for its integration into the world market of transport services are studied.
The fact that the existing transport industry in Ukraine generally satisfies only the basic needs of the population and the economy for the traffic volume but not for its quality is justified. The current state of the transport industry does not fully meet all the requirements for the effective implementation of the European integration of Ukraine and the integration of its national transport system into the trans-European transport network. In the transport sector, it is reflected chiefly in reducing transit traffic through Ukraine, the number of ship entering its ports, the inability to provide high-quality transport services in export transportation. That, in turn, has a negative impact on the competitiveness and efficiency of the country's economy.
Therefore, today it is necessary to introduce new principles for forming and coordinating the state policy in the transport industry, creating the conditions to ensure the control over the quality of functioning of the relevant executive authorities.
The possible ways to make Ukraine more attractive as a transit state through cooperation with TRACECA are scientifically proved. The successful solution of the set tasks will allow significantly to increase the volume of transit traffic flow through Ukrainian customs territory, to ensure the further development of transport infrastructure and to raise revenues for the state budget.
Key words: transit, transit potential, transport infrastructure, international transport corridors.
