CC BY
61НВЕСТИЦ11
УДК 336.77
Воробйова О.1., к.е.н., доцент НАПКБ
П1ДВИЩЕННЯ ШВЕСТИЦШНО1 АКТИВНОСТ1 БАНК1ВСЬКИХ 1НСТИТУТ1В УКРА1НИ
У стат дослщжеш можливосп тдвищення швестицшно! акгавносп банювських шститупв Укра1ни. Про-анал1зовано стан швестицшно! д1яльносп банюв. Визначено напрями зростання швестицшних можливостей банювських шститупв Укра1ни.
Ключовi слова: кредитно-швестицшна д1яльнють банюв, банювсью швестицп, швестицшна активнють банюв
ВСТУП
Одним 1з важливих етатв розвитку економжи Укра1ни е тдвищення швестицшно! активносп банювських установ. При цьому швестицшна активнють банюв передбачае зростання обсяпв як швестицшних кредипв в реальний сектор економжи, так 1 збшьшення кошпв, що використовуються на фшансовому ринку з метою придбання цшних папер1в. Пщвищення швестицшно! активност банюв базуеться на об'ективних та суб'ектив-них чинниках, як притаманш швестицшно! д1яльносп кожного банку та вше! банювсько! системи Укра!ни. Головними чинниками зростання швестицшно! активност банюв е наявшсть достатнього обсягу грошового катталу (залучених та запозичених ресуршв), а також защкавленють самих банюв у наданш кошпв в позику 1 позичальниюв-тдприемств у цих грошових коштах. Без реал1зацп цих головних чинниюв не мае сенсу розгля-дати питання швестицшно! активност банюв взагал1.
Проблемами банювського швестування займались багато вчених, серед яких можливо видшити: Алтухову О.В. [1], Боровжову М. [2], Брпченко I., Перепелицю Р. [3], Лущва Б.Л., Стечишина Т.Б. [4], Леонова С.В. [5], Пересада А.А., Майорову Т.В. [6] та шших. Однак змши, що вщбуваються в банювському сектор1 фшансового ринку та в сощально-економ1чнш систем1 Укра!ни вимагають нових науково-методичних розробок.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
1нвестицшна активнють банюв мае велике значення для розвитку як окремих сектор1в економжи, так 1 вше! сощально-економ1чно! системи Укра!ни. Отже, мета статп полягае у визначенш основних напрям1в тдвищен-ня швестицшно! активносп банювських шститупв кра!ни в сучасних умовах господарювання.
РЕЗУЛЬТАТИ
За останш п'ять роюв (2006-2010 рр.) обсяги кредитно-швестицшно! д1яльност1 банюв Укра!ни пом1тно збшьшились (рис. 1).
На кредитно-швес-тицшну д1яльшсть банюв негативно впли-нула фшансово-еконо-м1чна кризи 20082009 рр., що позначи-лось на зменшенш обсяпв вкладання кашта-лу у 2009 рощ. Однак вже у 2010 рр. обсяги кредитно-швестицшно! д1яльност1 банюв кра!-ни перевищили показ-ники 2008 року на 23921 млн. грн. або на 3,1%. Якщо пор1внюва-ти показники 2010 року з даними 2006 року, то обсяги кредитно-швес-тицшно! д1яльност1 банюв збшьшились на 537971 млн. грн. або у 3,1 раз1в.
Проте необхщно зазначити, що загальна величина кредитно-швестицшно! д1яльносп банюв не характери-зуе !хню реальну швестицшну активнють. Це обумовлено тим, що значна сума кредитних ресурив банюв вико-ристовуеться для споживчих потреб як суб'екпв тдприемництва, так 1 домогосподарств кра!ни. Отже, для того щоб бшьш ч1тюше визначити обсяги лише швестицшно! д1яльност1 банюв необхщно ураховувати тшьки кре-дити, що надаються економ1чним суб'ектам для швестицшно! д1яльност1.
71
258549
-Обсяги кредитно-швестицшно! дяльност банюв, млн. грн.
772599
758494
452655
млн. грн. 900000 800000 -700000 -600000 -500000 -400000 -300000 200000 100000
0 -|-1-1-1-
2006 2007 2008 2009
Рис. 1. Обсяги кредитно-швестицшно! д1яльност1 банюв Укра!ни (Складено за даними НБУ [7])
796520
2010 роки
Науковий вкник: Фшанси, банки, швестицп - 2011 - №3
млн. грн.
250000
200000
150000
100000
50000
- Обсяги капталу, що були швестоваш банками Украши, млн. грн.
227790
235548
217504
114348
За 2006-2010 рр. обсяги швестицшно! актив-ност банюв можливо ха-рактеризувати наступни-ми даними (рис. 2).
Найбшьший обсяг швестицш банюв був у перюд з 2006 по 2008 рш. За цей перюд банки забезпечили зростання швестицшних вкладень у сум1 157641 млн. грн. або 3,6 раз1в. При цьо-му основна частина швестицшних ресурив була спрямована на бу-д1вництво, реконструк-
0______щю та оновлення неру-
2006 2007 2008 2009 2010 роки хомост1. а також прид-
бання нових основних
Рис. 2. Обсяги швестування кошт1в банками Укра!ни в неф1нансов1 корпорацп та засобщ для виробничо1 домогосподарства дшльносп, тдприем-
59863
(Складено за даними НБУ[7])
ництва тощо.
Ш Частка швестицш у склад1 кредитно-швестицшноГ дояльност банюв, %
Ш Частка кредит!в не швестицшного характеру у склад кредитно-швестицшноГ д1яльност банку, %
З 2008 по 2010 рш обсяги швестування кошлв банками значно уповшьнились через фшансово-економ1чну кризу. Проте 1 у 2009, 1 у 2010 роках швестування кошлв банками мало позитивну динам1ку. Це свщчить, що 1 в умовах фшансово-економ1чно! кризи банки намагались здшснювати пошуки таких ктенлв, як були б защ-кавлеш 1 мали можливють вкладати кошти в швестицшш об'екти.
Проте необхщно зазначити, що в умовах фшансово-економ1чно! кризи, банки не мали значних можливостей для фшансування швестицшно! д1яльност1 через брак власно! лжвщносл, знецшення значно! частини власних каштатв внаслщок помлно! девальваци гривш та скорочення ресурсно! бази у зв'язку з вщтоком депозилв та неможливютю залучати кошти за рахунок розмщення облшацшних позик на зовшшньому та внутршньому фшансовому ринку. Кр1м того, бшьшють банюв кра!ни були змушеш збшьшити сво! резерви внаслщок по-пршення ситуаци з поверненням рашше наданих кредипв та частковим припиненням !х обслуговування з боку позичальниюв, зокрема домогосподарств та др1бних шдприемщв. У зв'язку з кризовим станом економжи кра!-ни швестицшну д1яльшсть припинили або суттево скоротили бшьшють великих 1 середшх шдприемств, що також позначилось на загальних обсягах швестицш банювських шститупв Укра!ни. Необхщно зазначити, що скоротили швестицшну дшльшсть як вгтчизняш банки, так 1 банки з шоземним кашталом. Це свщчить, що шоземний каштал, у т.ч. 1 в банювському сектор^ ор1ентуеться перш за все на юнцев1 фшансов1 результати, 1 не вкладае сво! каттали в господарську д1яльнють, якщо фшансова ситуащя не може бути визначена на бшьш-менш тривалий термш
Якщо дослщити яку частку займае швести-цшна д1яльнють банку у склад1 кредитно-швес-тицшнш д1яльност1, то можливо стверджувати, що вона мала загальну тенденщю до зростання за окремими роками (рис. 3).
За наведеними дани-ми можливо побачити, що з 2006 по 2010 рш частка кошлв банюв, що не використовуеться для швестицшно! д1яльносл поступово зменшуеться. Однак у 2010 рощ вона . складала менш ашж 30%.
Рис. 3. Частка швестицш та кредипв у склад1 кредитно-швестицшнш д1яльност1 отже банк1вськ1 шститу-
банк1в ти Укра!ни у бшьшосл
(Складено за даними НБУ [7]) випадк1в вкладають на-
72
% 100
2006
2007
2008
2009
2010
роки
Науковий вк-ммк: Ф1мамси, банки, швестмцп - 2011 - №3
явнi гpoшoвi pecypcи y cпoживaння, що негативно пoзнaчaeтьcя на iнвecтицiйниx мoжливocтяx вiтчизнянoï економжи.
Bибip нaпpямiв вкладання кaпiтaлy з 6оку банку oбyмoвлeнo pядoм чинниюв:
1) наявнють в дocтaтньoмy oбcязi дoвгocтpoкoвиx гpoшoвиx pecypciв (кoштiв зaлyчeниx чи зaпoзичeниx на тepмiн бшьш ашж на 1 prn);
2) наявнють cyб'eктiв пiдпpиeмництвa peaльнoгo чи фантового ceктopiв eкoнoмiки зaцiкaвлeниx в imec-тицiяx з 6оку банюв;
3) оптимальне cпiввiднoшeння дoxoдiв банку до його витpaт пpи здшшенш iнвecтицiйнoï дiяльнocтi (на-дання iнвecтицiйниx кpeдитiв та вкладання в цшш пaпepи);
4) нaдiйнicть пapтнepiв, яю бажають або вже викopиcтoвyють банюв^ю iнвecтицiйнi кpeдити;
5) нaявнicть дoмoгocпoдapcтв, якi бажають i мають можливють (нeoбxiдний piвeнь дoxoдy та вщповщне мaтepiaльнe забезпечення) зaлyчити iнвecтицiйнi ^едити для бyдiвництвa нepyxoмocтi чи здшшення тд^ие-мницькoï дiяльнocтi;
6) наявнють дoxoдниx i дocтaтньo лiквiдниx цiнниx пaпepiв, iнвecтyвaння кoштiв в якиx дае банку мож-ливicть зд^нити eфeктивнy дивepcифiкaцiю cвoïx вкладень;
l) вiднocнo cтaбiльнa coцiaльнo-eкoнoмiчнa cитyaцiя в ^aïm, яка дае мoжливicть як банкам, так i ïxнiм ктентам пpoгнoзyвaти нacлiдки iнвecтyвaння кoштiв в piзнi об'екти, зoкpeмa y бyдiвництвo нepyxoмocтi, ^ид-бання нового обладнання, машин, oкpeмиx виpoбничиx пoтyжнocтeй, цiлиx пiдпpиeмcтв тощо.
Оcнoвними нaпpямaми вкладання кpeдитнo-iнвecтицiйниx pecypciв бaнкy можливо вважати:
• фiнaнcyвaння бyдiвництвa чи ^идбання нepyxoмocтi дoмoгocпoдapcтвaми та cyб'eктaми пiдпpиeмництвa. Цей нaпpям iнвecтyвaння бaнкiвcькиx pecypciв мае для бaнкiв cyттeвe значення вна^тдок вeликиx oбcягiв на-дaниx кaпiтaлiв на дoвгocтpoкoвiй ocнoвi та забезпечення фopмyвaння дoвгoтepмiнoвиx дoxoдiв за paxyнoк cплaти позичальниками вiдпoвiдниx вдоотюв;
• фiнaнcyвaння пpидбaння чи виготовлення ocнoвниx зacoбiв для оновлення мaтepiaльнo-тexнiчнoï бази виpoбництвa. Цей нaпpям мае також помине значення для банюв вна^тдок знaчниx oбcягiв викopиcтaння ^е-дитнo-iнвecтицiйниx pecypciв та забезпечення фopмyвaння cepeдньo- i кopoткoтepмiнoвиx дoxoдiв за paxyнoк cплaти позичальниками вiдпoвiдниx вмотав;
• фiнaнcyвaння пpидбaння чи poзpoбки нoвиx виpoбничиx тexнoлoгiй для cyб'eктiв пiдпpиeмництвa. Цей нaпpям також зaбeзпeчye банкам вiдпoвiднi дoxoди в кopoткoтepмiнoвoмy пepioдi за paxyнoк вiдcoткiв, що craa-чують позичальники тaкиx кошпв;
• фiнaнcyвaння пpидбaння гoтoвиx мaйнoвиx кoмплeкciв або фyнкцioнyючиx кoмпaнiй чи пiдпpиeмcтв. Цей нaпpям вимагае вщ бaнкiв надання дуже вeликиx кpeдитнo-iнвecтицiйниx pecypciв, що не завжди peaльнo. Кpiм того, е pизики щодо eфeктивнocтi дiй з боку eкoнoмiчниx cyб'eктiв, якi бажають пpидбaти мaйнoвi комп-лeкcи чи фyнкцioнyючи пiдпpиeмcтвa. Однак пpи вдалому poзмiщeннi кpeдитнo-iнвecтицiйниx pecypciв за цим нaпpямoм банк може oдepжaти cyттeвi дoxoди i пpибyтки;
• фiнaнcyвaння iнвecтицiй в цшш m^pa Цей нaпpям мае ефективнють y paзi нaявнocтi дocтaтньoï кiлькocтi виcoкoдoxiдниx i лiквiдниx цiнниx пaпepiв на фондовому pинкy та в^ношо пpивaбливoï cитyaцiï щодо вкладання каттатв в цiннi пaпepи. За цим на^ямом банк може oдepжaти дoxoди як вiд вoлoдiння цшними пaпepaми, так i вiд oпepaцiй кyпiвлi-пpoдaжy чepeз пocтiйнi коливання цш на тi чи iншi фiнaнcoвi активи на фондовому pинкy. ^оте низький piвeнь poзвиткy вiтчизнянoгo фондового pинкy не дае змогу укуаш^ким банкам бiльш активно бpaти участь в oпepaцiяx з цiнними пaпepaми. Boднoчac вiтчизнянi банки пpaкгичнo не мають можливост! бpaти yчacть y фiнaнcoвиx iнвecтицiяx за межами У^аши чepeз вiдcyтнicть дocтaтньoгo oбcягy вaлютниx pecypciв для кpeдитнo-iнвecтицiйнoï дiяльнocтi, а також низьким piвнeм peйтингy як фiнaнcoвi iнcтитyцiï.
Пiдвищeння iнвecтицiйнoï акгивност! бaнкiв може бaзyвaтиcь на вщповщному aлгopитмi, який дacть змогу банку забезпечити вщповщний piвeнь дoxoдiв, ^ибутюв, eфeкгивнocтi poзмiщeння гpoшoвoгo кaпiтaлy. Такий aлгopитм мае нacтyпний вигляд фиа 4).
Цей aлгopитм ypaxoвye пepш за вce нaявнicть кpeдитнo-iнвecтицiйниx pecypciв i в зaлeжнocтi вiд цього здiйcнюeтьcя вибip нaпpямiв вкладання грошового катталу. Однак банки не лише ypaxoвyють наявнють об-cягiв cфopмoвaнoï pecypcнoï бази. Вони змyшeнi ypaxoвyвaти i piвeнь дoxoдiв вiд тaкиx вкладень, piвeнь pизикy i нeoбxiднicть пpи цьому фopмyвaти влacнi peзepви, piвeнь лiквiднocтi кpeдитнo-iнвecтицiйниx вкладень. Отже, ^иймаючи piшeння пpo iнвecтyвaння кошпв, банк повинен ypaxyвaти значну юлькють фiнaнcoвиx i нефшан-coвиx показниюв, щоб мати дocтaтньo об'ективну raprany cyб'eктa i об'екта iнвecтyвaння.
Для тдвищення iнвecтицiйнoï aктивнocтi банк повинен caм бути пpивaбливим для фiзичниx i юpидичниx ocí6, активним в romyrax cвoïx клieнтiв. Однак швестицшна активнють банку не повинна nprnecra до знижен-ня фiнaнcoвoï безпеки, вщмови вiд пocтiйнoгo мoнiтopингy piзниx фiнaнcoвиx pизикiв, втpaти пильнocтi ^и oцiнцi тieï чи iншoï irneCT^mmï oпepaцiï. Iнвecтицiйнa aкгивнicть банку вимагае ще бiльшoï пильнocтi пpи вибopi oб'eктiв i cyб'eкгiв iнвecтyвaння кошпв.
Для yкpaïнcькиx бaнкiв головним на^ямом iнвecтyвaння кoштiв е peaльний ce^op eкoнoмiки, а також до-мoгocпoдapcтвa, якi бажають вкладати гpoшi в п^^темни^^ дiяльнicть або y житлове бyдiвництвo (пpид-бання житла).
Фiнaнcyвaння iнвecтицiй, що в^адаю^^я в peaльний ceкгop економжи е дocтaтньo пepcпeкгивним на^я-мом peaлiзaцiï iнвecтицiйнoï cтpaтeгiï банку внастщок нeoбxiднocтi значного оновлення мaтepiaльнo-тexнiчнoï
73
Науковий liiciiiik': Ф1мамси, банки, iнвестицГi - 2G11 - №3
Нaпpями вкладання кpедитнo-iнвестицiйниx pесypсiв банку
Риc. 4. Aлгopитм пiдвищeння iнвecтицiйнoï aктивнocтi банку з ypaxyвaнням нaявнocтi кpeдитнo-iнвecтицiй-них pecypciв
(Склaдeнo aвтopoм cтaттi)
бази aбcoлютнoï бiльшocтi вiтчизняниx пiдпpиeмcтв ycix гaлyзeй i видiв eкoнoмiчнoï дiяльнocтi. Кpiм того, значних oбcягiв iнвecтицiй пoтpeбyють cтвopeння нoвoï виpoбничoï i coцiaльнoï iнфpacтpyктypи вeликиx, ce-peднix та малих мют. Однак якщo в iнвecтицiяx y мaтepiaльнo-тexнiчнy база та виpoбничy iнфpacтpyктypy пiдпpиeмcтв зaцiкaвлeнi piзнi кoлa cyчacнoгo yкpaïнcькoгo бiзнecy, то отщальна iнфpacтpyктypa мют, телищ, cm y знaчнiй мipi зaлeжить вщ дepжaви чи мicцeвoï влади, яю в мeншiй мipi бажають викopиcтoвyвaти бaнкiвcькi iнвecтицiï для poзвиткy тaкoï iнфpacтpyктypи. Отжe, щoб банки вкладали iнвecтицiï в coцiaльнy iнфpacтpyктy-py мicт та oкpeмиx peгioнiв нeoбxiднo пepeдaти знaчнy чacтинy coцiaльниx oб'eктiв в пpивaтнy влacнicть. Дep-жава чи мю^ва влада пoвиннi лишe кoнтpoлювaти нaявнicть coцiaльниx oб'eктiв та ïxнe peaльнe Функцюну-вання y вiдпoвiднocтi з пoтpeбaми мeшкaнцiв rid чи iншoï тepитopiaльнoï гpoмaди.
ВИСНОВКИ
На ocнoвi пpoвeдeнoгo дocлiджeння мoжливo cфopмyлювaти нacтyпнi виcнoвки.
Пo-пepшe, aнaлiз вкладання гpoшoвoгo кaпiтaлy банками за ocтaннi 5 poкiв cвiдчить, щo вoни пocтyпoвo збiльшyють iнвecтицiйнy aктивнicть.
no^pyre, вoднoчac ocнoвнa чacтинa eкoнoмiчниx pecypciв бaнкiв викopиcтoвyeтьcя для cпoживчoгo кpeди-тyвaння, щo нe вiдпoвiдae пoтpeбaм як ^аши, так i ïï eкoнoмiчним cyб'eктaм.
74
Науковий iticinik': Фшанси, банки, iнвестицГi - 2G11 - №3
По-трете, тдвищення швестицшно1 акгавносп банюв залежить як вщ них самих, так i шших учасниюв швестицшного процесу, зокрема тдприемств реального сектору i домогосподарств.
По-четверте, основними напрямами швестування грошових кошпв банкiв е: а) об'екти будiвництва нерухо-мостi для домогосподарств i тдприемств; б) машини, обладнання, новi технологiï для пiдприемств; в) окремi майновi комплекси та функщонуючи тдприемства; г) цiннi папери.
По-п'яте, для забезпечення тдвищення iнвестицiйноï активностi банки повинш формувати достатнiй обсяг кредитно-швестицшних ресурсiв, а також встановлювати ефективну полiтику щодо вiдсоткiв за кредитно-шве-стицiйнi ресурси та умови надання таких ресурив суб'ектам пiдприемств i домогосподарствам.
По-шосте, у подальших дослщженнях е необхiдним розв'язати питання щодо формування ефективноï струк-тури вкладень банкiв в реальнi i фiнансовi iнвестицiï.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Алтухова Е.В. Инвестиционный потенциал коммерческого банка / Е.В. Алтухова. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http//www.lib.ua.-ru.net/diss/cont/290072.html.
2. Боровжова М. 1нвестицшна дiяльнiсть i капiталiзацiя комерцшних банкiв у перiод дестабiлiзацiï еконо-мiки Украïни / М. Боровжова // Вiсник Киïвського нацiонального торговельно-економiчного унiверситету. — 2009. — №4. — С. 18-23.
3. Бриченко I. Роль комерцшних банюв у розбудовi фондового ринку Украïни / I. Брпченко, Р. Перепелиця // Вюник Нацiонального банку Украïни. — 2005. — №4. — С. 23-27.
4. Лущв Б.Л. 1нвестицшний потенщал банкiвськоï системи Украïни / Б.Л. Лущв, Т.Б. Стечишин // Фшанси Украïни. — 2009. — №9. — С. 67-77.
5. Леонов С.В. 1нвестицшний потенщал банкiвськоï системи: методолопя формування та використання: автореф. дис. [на здобуття наук. ступ. докт. економ. наук] / С.В. Леонов. — Суми: Украшська академiя банюв-ськоï справи НБУ, 2010. — 32 с.
6. Пересада А.А. 1нвестицшне кредитування: навч. поиб. / А.А. Пересада, Т.В. Майорова. — К.: КНЕУ, 2002. — 271 с.
7. Нащональний банк Украши. — Веб-ресурс. — Режим доступу: http://www.bank.gov.ua
Стаття надшшла до редакци 28 серпня 2011 року
75
Науковий iticiiiik: Ф1мамси, банки, iнвестицГi - 2011 - №3
