CC BY
6БАНКИ
УДК 336 : 336.77 Воробйова О.1.,
д.е.н., професор, ТНУ ¡меш В.1. Вернадського
Ф1НАНСОВО-КРЕДИТН1 В1ДНОСИНИ БАНК1ВСЬКИХ 1НСТИТУТ1В ПРИ ФОРМУВАНН1 ресурсно! бази
У статт дослщжуються фшансово-кредитш вщносини, як пов'язаш з формуванням ресурсно! бази банюв. Розкрито тенденци щодо формування ресурсно! бази банювських шститупв Укра!ни.
Ключов1 слова: фшансово-кредитш вщносини, банювсью шститути, ресурсна база банюв.
ВСТУП
Банювсью шститути е найбшьш потужними фшансово-кредитними установами в!тчизняного фшансового сектору, на яю припадае практично 93% загальних актив1в фшансових корпорацш Укра!ни. Банювсью установи е основними учасниками фшансово-кредитних вщносин, а тому вони займають провщне мюце в загальному мехашзм! оргашзаци та регулюванш грошово-кре-дитних { валютних операцш в держав!, а вщ ефективност !х д!яльност залежить усшх сощально-економ1чних процешв в Укра!ш.
Важливим аспектом дослщження фшансово-кредитних вщносин у сфер! банювсько! д!яль-ност! е анал!з процес!в, пов'язаних з формуванням ресурсно! бази. В процес фшансово-кредитних вщносин банк!в з шшими економ!чними суб'ектами в!дбуваеться формування власного кат-талу банюв, р!зних зобов'язань у форм! залучених депозит!в, отриманих обл!гац!йних позик та м!жбанк!вських кредит!в. Стаб!льне функц!онування та подальший розвиток банювських шсти-тут!в Укра!ни перебувають у т!сному взаемозв'язку !з нарощуванням обсяг!в ф!нансових ресурс!в. В!д того, наскшьки банки прид!ляють увагу !х формуванню, залежить !х спроможн!сть здшсню-вати активн! банк!вськ! операц!!, !х ф!нансова ст!йк!сть, м!сце та роль в процесах сощально-еко-ном!чних перетворень.
Питанням формування ресурсно! бази банюв займалися укра!нськ! учен!, зокрема: М. Алек-сеенко, О. Барановський, О. Васюренко, А. Вожжов, М. Диба, А. Сшфанов, В. М!щенко, А. Мороз, I. Сало та ш. Однак сощально-економ!чш зм!ни в кра!ш, кризов! явища в економщ вимага-ють подальших досл!джень формування ресурсно! бази банюв, але у контекст! розвитку фшансо-во-кредитних вщносин банк!вських !нститут!в з !ншими економ!чними суб'ектами. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Ф!нансово-кредитн! вщносини банк!вських установ в!д!грають велике значення у розвитку сощально-економ!чно! системи держави внаслщок забезпечення руху грошово-кредитних ресуршв ! формування грошових кап!тал!в, необхщних для функц!онування реального сектору економши. А тому метою статт! е визначення тенденц!й, як! пов'язан! з фшансово-кредитними в!дносинами банк!в при формуванш ними ресурсно! бази.
РЕЗУЛЬТАТИ
Ресурсна база комерцшних банк!в в!дпов!дно до м!жнародних стандарт!в бухгалтерського об-лшу складаеться !з власного кап!талу ! зобов'язань. Сума власного кап!талу та зобов'язань визна-чае величину пасив!в банку. Результати ф!нансово-кредитних в!дносин банюв з формування !х пасив!в наведен! у табл. 1.
На протяз! перюду, що досл!джуеться, обсяги пасив!в банк!в мали загальну тенденц!ю до зро-стання. Проте у 2009 рощ вщм!чався спад загально! суми пасив!в, що було обумовлено фшансо-во-економ!чною кризою, яка суттево вплинула на банювську систему кра!ни.
Тенденщя до зростання пасив!в п!дкр!плюеться тенденщями до зростання власного кап!талу банюв ! !х зобов'язань. При цьому 2009 рш в!дм!чаеться, як перюд, який характеризуеться змен-шенням власного кашталу ! зобов'язань (рис. 1).
Вщм!чаючи загальну тенденц!ю до зростання пасив!в, власного кап!талу та зобов'язань необ-х!дно в!дм!тити, що банки в останш п'ять рок!в збшьшують власний кап!тал б!льшими темпами, ашж зобов'язання, про що св!дчать показники частки власного кашталу ! зобов'язань у величин! пасив!в, а також сшввщношення власного кап!талу ! зобов'язань банюв.
89
Таблиця 1. Результаты фшансово-кредитних вщносин банюв з приводу формування власно! ресурсно! бази *
Показники 2007 2008 2009 2010 2011
Обсяг пасив1в банюв — всього, млн. грн. 599396 926086 880302 942008 1054280
Обсяг власного катталу — всього, млн. грн. 69578 119263 115175 137725 155487
Частка власного катталу у пасивах банку, % 11,61 12,88 13,08 14,62 14,75
Обсяг зобов'язань — всього, млн. грн. 529818 806823 768127 804363 898793
Частка зобов'язань у пасивах, % 88,39 87,12 87,26 85,39 85,25
Стввщношення власного катталу \ зобов'язань банюв 0,13 0,15 0,15 0,17 0,17
* Розраховано за даними [1-4]
♦ Пасиви банюв, млн. грн. —■— Власний каптал, млн. грн. - -А- - Зобов'язання, млн. грн.
тис. грн.
Рис. 1. Динамта загальних пасив1в, власного катталу \ зобов'язань банювських шститупв
Укра!ни (Складено за даними табл. 1)
Для банювських шститупв характерною ознакою е те, що пасиви в основному формуються за рахунок зобов'язань, а не власного катталу Це свщчить, що на сьогодт власний каштал банюв Укра!ни формуеться як результат фшансово-кредитних вщносин банюв з1 сво!ми акщонерами — резидентами.
Нащональний банк Укра!ни вимагае, щоб комерцшт банки постшно збшьшували р1вень свое! каштал1защ!. У зв'язку з цим НБУ встановив мшмальний розм1р регулятивного катталу на р1вт 120 млн. грн.; норматив достатносн регулятивного катталу — не менше 10%; норматив сшввщно-шення регулятивного катталу до загальних актив1в — не менше 9%. Таю нормативи, з одного боку, обмежують банювську д1яльтсть, а з шшого боку — не дають брати учасн у ризикованих фшансово-кредитних вщносинах.
Для укра!нських банюв характерною ознакою е низький р1вень каштал1защ! банюв, що не забезпечуе !хньо! фшансово! стабшьносн. А вщтак постшно юнуе загроза для вше! банювсько! системи через низьку кашташзащю практично ус1х банюв кра!ни. Загальний каштал ус1е! банювсько! системи Укра!ни дор1внюе власному катталу одного середнього за розм1рами европейсько-
90
ro бaнкy. Цe в cвoю чepгy зyмoвлюe зaлeжнicть бaнкiв вiд зoвнiшнix зaпoзичeнь i знaчнy чacткy iнoзeмнoгo кaпiтaлy в cтpyктypi бaнкiвcькoï cиcтeми Укpaïни. Низькa кaпiтaлiзaцiя бaнкiв змeн-шye ïx мoжливocтi щoдo фopмyвaння pecypcнoï бaзи зa paxyнoк зaлyчeння пoзик, дeпoзитiв тoщo, a ад в cвoю 4epry виcтyпae ^ршзним бap'epoм для зaбeзпeчeння peaльнoгo cercropy eкoнoмiки дoвгocтpoкoвими фiнaнcoвими pecypcaми тa poзвиткy фiнaнcoвo-кpeдитниx вiднocин y цш cфepi, ocoбливo з дoмoгocпoдapcтвaми тa нeфiнaнcoвими кopпopaцiями.
Фiнaнcoвo-кpeдитнi вiднocини бaнкiв при фopмyвaннi pecypcнoï бaзи в зтачнш мipi пoв'язaнi з зaлyчeнням дeпoзитiв вiд peзидeнтiв зa вщговщними ceктopaми eкoнoмiки. npo цe cвiдчaть нacтyпнi дaнi (тaбл. 2). 1з нaвeдeниx дaниx мoжливo дiйти дo виcнoвкy, щo бaнки зaлyчaють тай-бiльшy cyмy дeпoзитiв зa paxyнoк «Iншиx ceктopiв», дo якиx вiднocятьcя пepш зa вce дoмaшнi гocпoдapcтвa. Caмe дoмaшнi гocпoдapcтвa y вcьoмy cвiтy виcтyпaють гoлoвними yчacникaми ^o-цecy нaгpoмaджeння гpoшoвиx кaпiтaлiв в бaнкiвcькoмy ceктopi.
Таблиця 2. Рeзyльтaти фiнaнcoвo-кpeдитниx вiднocин бaнкiв з пpивoдy зaлyчeння дeпoзитiв вiд peзидeнтiв зa ceктopaми eкoнoмiки (зa 2007-2011 pp.) *
Po^ Iншi фiнaнcoвi кopпopaцiï Сектор дepжaв-нoгo yпpaвлiння Heфiнaнcoвi кopпopaцiï Iншi ceктоpи
cyмa % cyмa % cywa % cyмa % cyмa %
2007 283875 100 15343 5,40 413б 1,4б 95583 33,б7 1б8813 59,47
2008 359740 100 19305 5,37 253б 0,70 118188 32,85 219711 б1,07
2009 334953 100 15б21 4,бб 858б 2,5б 9479б 28,30 215949 б4,47
2010 41б500 100 19022 4,57 4132 0,99 11б105 27,88 277390 бб,б0
2011 471б41 100 19939 4,23 б850 1,45 13б177 28,87 308б74 б5,45
* Рoзpaxoвaнo зa дaними [1-4]
Рeзyльтaти фiнaнcoвo-кpeдитниx вiднocин з пpивoдy зaлyчeння дeпoзитiв дoмoгocпoдapcтв зa пepioд з 2007 пo 2011 pp. нaвeдeнo y тaбл. 3.
Таблиця 3. Рeзyльтaти фiнaнcoвo-кpeдитниx вщшетн бaнкiв з пpивoдy зaлyчeння дeпoзитiв дoмoгocпoдapcтв (зa 2007-2011 pp.) *_
Poки Ha вимoгy Дo 1 poRy 1-2 poки Бiльшe 2 poкiв
cyмa % cywa % cyмa % cyмa % cyмa %
2007 1б7239 100 40123 23,99 32504 19,44 81901 48,97 12711 7,б0
2008 2178б0 100 40587 18,б3 55878 25,б5 98б2б 45,27 22777 10,45
2009 214098 100 572б5 2б,75 98157 45,85 4бб38 21,78 12038 5,б2
2010 275093 100 бб1б4 24,05 999бб 3б,34 91938 33,42 17025 б,19
2011 305937 100 72133 23,58 92215 30,14 1157б7 37,84 22821 7,4б
* Рoзpaxoвaнo зa дaними [1-4]
Обcяги дeпoзитiв, щo 6ули зaлyчeнi бaнкaми вiд дoмoгocпoдapcтв зa п'ять poкiв зpocли нa 82,93%. При цьoмy лишe y 2009 pom бyлo дeякe змeншeння oбcягiв зaлyчeниx дeпoзитiв, щo oбy-мoвлeнo фiнaнcoвo-eкoнoмiчнoю cитyaцieю в кpaïнi, кpизoю в бaнкiвcькiй cиcтeмi.
Анaлiзyючи дaнi щoдo зaлyчeння дeпoзитiв вiд дoмoгocпoдapcтв вcтaнoвлeнo, щo нa пpoтязi ycix 5 ocтaннix poкiв дeпoзити m вимoгy зpocтaли. Вoднoчac cтpoкoвi дeпoзити кoливaлиcя зa oбcягaми, щo якpaз пoв'язaнo з впливoм фiнaнcoвo-eкoнoмiчнoï crnyamï в кpaïнi.
Нaйбiльш нaгляднo змши в oбcягax дeпoзитiв, щo бaнки зaлyчили вiд дoмoгocпoдapcтв, нaвe-дeнi нa pиc. 2.
Якщo пopiвняти oбcяги бaнкiвcькиx дeпoзитiв, зaлyчeниx вщ дoмoгocпoдapcтв, з зaгaльнoю cyмoю дeпoзитiв, тo мoжливo cтвepджyвaти, щo caмe дoмoгocпoдapcтвa в Укpaïнi виcтyпaють oдними iз гoлoвниx cyб'eктiв, якi зaoщaджyють кoшти i зaбeзпeчyють ними бaнкiвcькi ycтaнoви. Тaк, y 2007 pom вщ дoмoгocпoдapcтв бaнки зaлyчили 58,91% вщ зaгaльнoï cyми дeпoзитiв. У 2009 pom, який xapaктepизyвaвcя фiнaнcoвo-eкoнoмiчнoю кpизoю, бaнки вiд дoмoгocпoдapcтв зaлyчили 63,92% дeпoзитiв вiд зaгaльнoï cyми. У 2011 poцi чacткa дeпoзитiв, щo бyлa зaлyчeнa бaнкaми вщ дoмoгocпoдapcтв cклaдaлa 64,87%. Отжe, фiнaнcoвo-кpeдитнi вiднocини, щo винита-ють мiж бaнкaми i дoмoгocпoдapcтвaми, cтвopюють yмoви для фopмyвaння бiльшoï чacтини pe-
91
■ Загальна сума депозитив, млн. грн.
|ц Сума депозитв, залучених вщ домогосподарств, млн. грн. И Сума депозитв, залучених вщ домогосподарств на вимогу, млн. грн. ц Сума депозитв, залучених вщ домогосподарств на строк 1 рж, млн. грн. и Сума депозитв, залучених вщ домогосподарств на термш 1-2 роки, млн. грн. д Сума депозитв, залучених вщ домогосподарств на термш понад 2 роки, млн. грн.
млн. грн 500000 -,
450000 400000 350000 300000
250000 -
200000 150000 100000 50000 0
2007
2008
2009
2010
2011
роки
Рис. 2. Динамша депозитв залучених банками — всього та вщ домогосподарств (Складено за даними табл. 2 [ 3)
сурсно! бази банюв. Для домогосподарств найвагомшим чинником, який впливае на фшансово-кредитш вщносини з банками, е можливють зберегти сво! кошти, а також накопичити вщповщш суми для ршення поточних або стратепчних штерес1в, наприклад, навчання д1тей, забезпечення придбання дорогих товар1в, здшснення ремонт1в житла, формування вщповщно! суми для прид-бання автомобшв, житла тощо. Кр1м того, домогосподарства за рахунок накопичення кошт1в в банювських шститутах виршують ще одне завдання — формування запас1в грошей на майбутне, з метою мати достатню суму лшвщних актив1в, щоб мати можливють покривати р1зш види ри-зиюв, яю виникають в процес функцюнування будь-якого домогосподарства.
На формування ресурсно! бази банюв Укра!ни суттево впливають фшансово-кредитш вщно-сини з нефшансовими корпоращями, тобто суб'ектами господарювання реального сектору еконо-мши. За рахунок депозитв нефшансових корпорацш банювсью шститути формують практично чверть обсягу свое! ресурсно! бази (табл. 4). Однак необхщно зазначити, що для кредитування економши необхщно, щоб нефшансов1 корпораци забезпечували значно бшьше ресурс1в банюв, ашж це формуеться за сучасних умов. Найчаспше банки виходять з принципу, що кошти отри-маш вщ суб'екпв господарювання, використовувати для кредитування безпосередньо суб'екпв господарювання. Водночас, кошти отримаш вщ домогосподарств, спрямовувати на кредитування потреб домогосподарств. Запровадження { дотримання цього принципу мае значення з позици стабшьност формування { використання ресурсно! бази банюв. Як правило, депозити нефшансо-вих корпорацш бшьш стабшьш, ашж депозити домогосподарств. Домогосподарства бшьш схильш до пашки через вщсутшсть або недостов1ршсть шформаци, що впливае на !х поведшку щодо прийняття ршень про вкладання кошпв на депозитш рахунки в банювських установах. У зв'язку
92
з цим, фiнaнcoвo-кpeдитнi вiднocини мiж нeфiнaнcoвими кopпopaцiями i бaнкaми, дoмoгocпo-дapcтвaми i бaнкaми вiдpiзняютьcя як зa змicтoм, тaк i зa кшвдвими peзyльтaтaми.
Таблиця 4. Рeзyльтaти фiнaнcoвo-кpeдитниx вiднocин бaнкiв з пpивoдy зaлyчeння дeпoзитiв нeфiнaнcoвиx кopпopaцiй (зa 2007-2011 pp.) *
Po^ B^oro Ha вимoгy Дo 1poHy 1-2 po^ Бiльшe 2 po^
cyмa % cyмa % cywa % cyмa % cyмa %
2007 95583 100 47504 49,70 20б1б 21,57 188б5 19,74 8598 9,00
2008 118188 100 б1204 51,79 27791 23,51 17985 15,22 11208 9,48
2009 9479б 100 55225 58,2б 22557 23,80 11205 11,82 5810 б,13
2010 11б105 100 74871 б4,49 24221 20,8б 11004 9,48 б009 5,18
2011 13б177 100 85002 б2,42 31435 23,08 1307б 9,б0 ббб4 4,89
* Рoзpaxoвaнo зa дaними [1-4]
Фiнaнcoвo-кpeдитнi вiднocини бaнкiв з нeфiнaнcoвими кopпopaцiями мaють ж лишe era^-мiчнy, a й пpaвoвy ocнoвy. Для нeфiнaнcoвиx кopпopaцiй пpaвoвa ocнoвa фiнaнcoвo-кpeдитниx вiднocин з пpивoдy фopмyвaння дeпoзитiв y бaнкax пoв'язaнa з тим, щo дepжaвa чepeз вiдпoвiднi зaкoнoдaвчo-нopмaтивнi aкти вимaгae, щoб вiльнi кoшти знaxoдилиcя m paxyнкax в бaнкax. Вiдтaк, для нeфiнaнcoвиx кopпopaцiй фopмyвaння дeпoзитiв y бaнкax cтae нe лишe eкoнoмiчнo вигiднoю пpoцeдypoю, a й i oбoв'язкoм внacлiдoк дiï дepжaвниx вимoг. В тaкoмy кoнтeкcтi, кoшти нeфiнaн-coвиx кopпopaцiй, щo знaxoдятьcя в бaнкax нa paxyнкax пoвиннi oбoв'язкoвo пpинocити xo4 який-нeбyдь при6уток. Звiдcи нeфiнaнcoвi кopпopaцiï при peaлiзaцiï cвoïx фiнaнcoвo-кpeдитниx в^цто-cин з бaнкaми виpiшyють як нaймeнш три пш^ння: a) нa якoмy paxyrny пoвиннi знaxoдитиcя вiльнi кoшти? б) який 4ac кoшти пoвиннi тpимaтиcя нa paxyнкax в бaнкax? в) нacкiльки з era^-мiчнoï точки зopy дoцiльнo вклaдaти кoшти m бaнкiвcькi дeпoзити чи вигiднiшe poзмicтити ïx в iншi фiнaнcoвi iнcтpyмeнти, зoкpeмa в цiннi пaпepи?
Вiдпoвiдaючи нa пepшe питaння кepiвництвo нeфiнaнcoвиx кopпopaцiй мoжe вибpaти aбo го-тoчний paxyнoк, в цьoмy випaдкy гpoшoвi aктиви будуть пpaктичнo в aбcoлютнo лiквiднiй фopмi, aлe вщ тaкoгo poзмiщeння вiльниx кoштiв ^arc^ro нe бyдe xo4 якoгo-нeбyдь прибутку. 3a готоч-ними paxyнкaми бaнки пpaктичнo нe нapaxoвyють вiдcoткiв.
Вiдпoвiдaючи нa дpyгe питaння кepiвництвo нeфiнaнcoвиx кopпopaцiй виxoдить з тoгo, для 4oro кoшти знaxoдятьcя нa дeпoзитниx paxyнкax. Haйчacтiшe кoшти cyб'eктiв гocпoдapювaння знaxoдятьcя нa paxyнкax в бaнкax нeзнaчний 4ac i викopиcтoвyютьcя для зaбeзпeчeння orapam^ нoï тa iнвecтицiйнoï дiяльнocтi. Однaк дeпoзити нeфiнaнcoвi кopпopaцiï мoжyть викopиcтoвyвaти для нaкoпичeння влacниx кoштiв з мeтoю iнвecтицiйнoï дiяльнocтi. Цe piшeння oбrpyнтoвyeтьcя виxoдячи iз cпiвcтaвлeння тepмiнiв нaкoпичeння кoштiв, пpoцeнтiв зa дeпoзитaми, yмoв нaдaння кpeдитiв тoщo. Якщo нeфiнaнcoвi кopпopaцiï пpиймaють piшeння пpo тpивaлe нaxoджeння шшпв нa дeпoзитax, тo пocтae oбoв'язкoвe piшeння тpeтьoгo питaння.
Вiдпoвiдaючи та тpeтe питaння кepiвництвo нeфiнaнcoвиx кopпopaцiй oцiнюe дoxoди, витpa-ти, ризики щoдo бaнкiвcькиx дeпoзитiв aбo вклaдaння кoштiв в iншi фiнaнcoвi iнcтpyмeнти, зoк-peмa цiннi пaпepи. Оcтaтoчнe piшeння зaлeжить вiд знaчнoï кiлькocтi чинникiв, нo пepш зa в^, цe мaйбyтнi дoxoди, витpaти, ризики тa лiквiднicть фiнaнcoвиx aктивiв.
Тaким чинoм, з нaвeдeнoгo випливae, щo фiнaнcoвo-кpeдитнi вiднocини нeфiнaнcoвиx шрго-paцiй з бaнкaми мaють дocить rraôoRy eкoнoмiчнy i пpaвoвy пpиpoдy, a тому ïx peaлiзaцiя дyжe вaжливa як для бaнкiв, тaк i нeфiнaнcoвиx кopпopaцiй. Кoжнa з croprn циx вiднocин мae cвoï irnepec^ пpямi i нeпpямi фiнaнcoвi вигоди.
Фiнaнcoвo-кpeдитнi вiднocини бaнкiв з дoмoгocпoдapcтвaми з пpивoдy зaлyчeння дeпoзитiв ж мaють тaкoï чiткoï пpaвoвoï зaлeжнocтi. Ha вiдмiнy вiд нeфiнaнcoвиx кopпopaцiй дoмoгocпoдap-cтвa пoки-щo мaють пpaвo збepiгaти кoшти нe лишe в бaнкax, a й в iншиx фiнaнcoвo-кpeдитниx ycтaнoвax, вклaдaти кoшти в piзнi фiнaнcoвi iнcтpyмeнти aбo збepiгaти гpoшi у ceбe дoмa. Будь-якe piшeння дoмoгocпoдapcтвa щoдo poзмiщeння влacниx кoштiв oбyмoвлeнo пepш зa вce eraro-мiчними мipкyвaннями члeнiв дoмoгocпoдapcтвa. Цi мipкyвaння зacнoвaнi m тoмy, щo кoжнe дo-мoгocпoдapcтвo бaжae: a) збepeгти чacтинy юэшпв i нe втpaти ïx тд впливoм iнфляцiï, piзниx видiв ризиюв тoщo; б) нaкoпичити вiдпoвiднy cyмy кoштiв; в) зaбeзпeчити зpocтaння cвoгo дoxo-ду чepeз eфeктивнe poзмiщeння кoштiв.
93
Приймаючи суто економ1чне ршення про вщкриття депозиив в банках домогосподарства ви-ходять також !з реалш, тобто об'ективних можливостей ефективного ршення сво!х економ1чних завдань. Якщо домогосподарства знаходять бшьш випдний спос1б збершання кошпв, !х накопи-чення чи зростання сво!х доход1в ашж депозити в банках, то фшансово-кредитш вщносини з банками фактично не реал1зуються. У зв'язку з цим банки змушеш постшно защкавлювати домогосподарства у вкладанш кошпв в банювсью депозити. Основним способом защкавлення е тдви-щення вщсоткових ставок. Зростання ставок за депозитами стимулюе домогосподарства до постш-ного зростання вклад1в в банювських установах. Проте це негативно впливае на фшансово-кре-дитш вщносини банюв з шшими учасниками фшансово-кредитно! системи, зокрема з суб'ектами господарювання внаслщок зростання вартост кредитних ресуршв. Страждають вщ тако! пол1тики банюв \ сам1 домогосподарства, коли !хш вщносини з банками реал1зуються в площиш отримання кредиив.
Залучення банками депозита вщ домогосподарств в значних обсягах е об'ективною законо-м1ршстю сучасного етапу розвитку сощально-економ1чно! системи Укра!ни внаслщок того, що укра!нсью банки не мають альтернативних джерел власного формування ресурсно! бази.
Таким чином, фшансово-кредитш вщносини домогосподарств \ нефшансових корпорацш з приводу формування ресурсно! бази банюв мають р1зну природу \ р1зний результат, що впливае як на обсяги ресурсно! бази, так \ на !! вартють, що мае суттеве значення для вс1е! економши кра!ни.
ВИСНОВКИ
Проведен! дослщження дають змогу сформулювати наступш висновки.
По-перше, фшансово-кредитш вщносини банюв з формування ресурсно! бази залежать перш за все вщ можливостей домогосподарств \ нефшансових корпорацш.
По-друге, ресурсна база банюв за перюд, що дослщжувався мала тенденщю до зростання, не зважаючи на негативш впливи фшансово-економ1чно! кризи.
По-трете, встановлено, що фшансово-кредитш вщносини банюв з домогосподарствами \ не-фшансовими корпоращями з приводу залучення депозиив суттево вщр1зняеться внаслщок еконо-м1чних { правових складових процесу залучення депозиив.
По-четверте, визначено, що зростання депозиив домогосподарств е слщством об'ективних процешв, зокрема вщсутност у банюв альтернативних джерел формування ресурсно! бази.
По-п'яте, в подальших дослщження доцшьно розкрити фшансово-кредитш вщносини банюв з приводу надання кредиив.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Бюлетень Нацюнального банку Укра!ни. — 2008.
2. Бюлетень Нацюнального банку Укра!ни. — 2009.
3. Бюлетень Нацюнального банку Укра!ни. — 2010.
4. Бюлетень Нацюнального банку Укра!ни. — 2012.
— №10 (187). — 160 с.
— №10 (199). — 188 с.
— №10 (210). — 193 с.
— №11 (216). — 192 с.
Стаття надшшла до редакцп 12 ачня 2013 року
94
