CC BY
23
УДК 331:519:621
Л. В. Нечволода,
кандидат техшчних наук,
К. В. Пилипенко,
Донбаська державна машинобуд1вна академ1я, м. Краматорськ
ШДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 ПРОЦЕСУ РОЗПОД1ЛУ РОБ1Т М1Ж СШ1ВРОБ1ТНИКАМИ МАШИНОБУД1ВНОГО Ш1ДШРИСМСТВА ЗА ДОШОМОГОЮ МАТЕМАТИЧНИХ МЕТОД1В
Постановка проблеми. У сучасних умовах те-орiя i практика управлшня диктують новий пiдхiд до управлiння персоналом. В його рамках людськ ре-сурси пiдприeмств i оргашзацш розглядаються як найбiльш щнний ресурс, а розвиток !х потенцiалу -як важливе стратегiчне завдання тдприемств для досягнення устху [1].
Украшський ринок iнформацiйних технологiй пропонуе широкий вибiр програмних продуктов для виршення актуальних проблем управлiння персоналом i оптишзацп бiзнес-процесiв на тдприемствах рiзного рiвня органiзацiйного розвитку та рiзних на-прямшв дiяльностi.
Автоматизован системи управлiння кадрами дозволяють вести облш пратвнишв, видавати i ре-еструвати накази, стежити за наданням вiдпусток, отримувати рiзноманiтну аналiтичну шформащю i вирiшувати багато iнших завдань.
На сьогодтшнш день iснуе досить багато систем управлшня кадрами, представлених як комп-лексними програмами, якi охоплюють весь дiапазон завдань управлшня людськими ресурсами, так i вузькоспецiалiзованими рiшеннями. Вартiсть таких систем вартоеться вiд декшькох сотень гривень до сотень тисяч доларiв [2].
Завдання вадбору персоналу на виконання робiт е важливою ланкою роботи тдприемств. Правильне призначення спiвробiтника на виконання завдання може тдвищити не тшьки продуктивнiсть прат, але i збiльшити прибуток пiдприемства, пiдвищити ло-яльнiсть спiвробiтникiв.
Незважаючи на те, що iснуе велика кiлькiсть програмних продуктов для вирiшення актуальних проблем з управлшня персоналом, призначення ствробгтнишв на виконання завдань проводиться в основному «вручну» начальниками ввддшв, цехiв та iнших пiдроздiлiв, рiшення яких базуються на про-фесiйному досввд i здоровому глуздi. Однак дана основа недостатньо мiцна та зi зростанням обсягiв завдань, зменшенням допустимого часу реакцп на зовнiшнi впливи, збiльшенням кiлькостi критерпв, якi необхадно враховувати для прийняття оптимального ршення, можливi проблемнi ситуацл для керу-ючих.
В юнуючих програмних продуктах iз управ-лiння кадрами розподш робiт мiж спiвробiтниками фiксуеться у програм^ але прийняття рiшення про
розподш ствробгтнишв базуеться строго на перевагах начальника.
У зв'язку з цим актуальною е автоматизащя процесу розподiлу робiт м1ж ствробгтниками за до-помогою математичних методiв.
Аналiз останшх дослiджень. З математично! точки зору завдання про розподш роботи мiж ств-робiтниками, враховуючи !х професiйнi якостi, можна сформулювати як багатокритерiальну задачу про призначення. Завдання формулюеться як задача про розподш рiзних суб'екпв по рiзних об'ектах з урахуванням характеристик суб'екта, як повиннi пе-вною мiрою вiдповiдати вимогам об'ектiв.
1снуе безлiч пiдходiв до вирiшення цих завдань. Ц пiдходи розглядалися в статтях O.I. Ларичева [3], С.В. Левша, А. А. Петрика [4], О.Я. Нконова, О.А. Подоляки, Е.В. Скакалшо!, В.1. Протасова [5], А.В. Лотова, I.I. Поспелова [6] та ш
У даних роботах пропонуеться виршення за-дачi про розподiл суб'екпв по рiзних об'ектах, однак не перевiряеться ефективнiсть даних методiв в будь-якому програмному забезпеченнi.
Метою статт е розробка математично! моделi розподiлу людських ресурсiв за завданнями на ма-шинобудiвному пiдприемствi з можливютю подаль-шо! реалiзацil дано! моделi в автоматизованому програмному продукт!
Виклад основного мaтерiaлу дослщження. У всiй сукупносп ресурсiв машинобудiвного тдпри-емства особливе мiсце займають трудовi ресурси, якi на рiвнi тдприемства називають кадрами або персоналом. Кадри - це найважливший елемент продуктивних сил пiдприемства. До них ввдно-ситься весь штатний склад пратвнишв машинобудь вного тдприемства.
В« працiвники пiдприемства вносять в процес свою iндивiдуальну працю. Тому праця кожно! лю-дини, колективу тдприемства зобов'язана бути за-здалегiдь спланована, органiзована.
Змiст роботи всiх пратвнишв безпосередньо залежить вiд конкретного робочого мюця, посади, яку обiймае пратвник, вiд економiчно! ролi в виро-бничому процесi, органiзацiйнiй структурi.
Чим краще визначенi функцп кожного робочого мюця, посади на тдприемств^ тим точнiше можна встановити коло обов'язшв, змiст пращ кожно! категорн пращвнишв. Тут правильний розподш
пращ дозволяе розставити всiх учаснишв виробни-чого процесу за даними робочих мiсць з урахуван-ням 1х iндивiдуальних особливостей, i профеайно-дiлових якостей. Подiл працi означае ввдокремлення рiзних видiв працi, закрiплення 1х за учасниками да-ного процесу.
Подш працi на машинобудiвному пiдприемствi е диференщащею i спецiалiзацiею трудового процесу по повноваженням працiвниками, видам роб^, 1х складностi та iншими ознаками.
За характером працi i цiльовим призначенням робiт, що виконуються, весь персонал машинобу-дiвного тдприемства розподiляеться на наступнi категорий робiтники, iнженерно-технiчнi працiвники,
адмiнiстративно-конторський i молодший обслуго-вуючий персонал. Проввдною е категорiя робгтни-кiв, праця яких безпосередньо створюе матерiальнi щнност!
Подiл працi за технiчною однорщнютю робiт, що виконуються, виражаеться в тому, що робочий склад машинобудiвного заводу групуеться за профе-аями та спещальностями, кожнiй iз яких ввдповвдае чiтко окреслене коло робгт. Наприклад, робiтники на металорiзальних верстатах подшяються за профе-сiями токарiв, фрезерувальнишв тощо [7].
Основними видами розподщу працi на машино-будiвному пiдприемствi е функцiональне, техноло-пчне i професiйно-квалiфiкацiйне розподiлення (рис. 1).
Рис. 1. Основш види розподщу пращ на машинобудiвному пiдприeмствi
Зпдно з технологiчним розподiлом працi фор-мують виробничу структуру заводу, ввдповщно з функдiональним розподiлом - структуру кадав, а вiдповiдно з професiйно-квалiфiкацiйним розподь лом - професiйно-квалiфiкацiйний склад кадав.
Технологiчний подiл працi передбачае подш усiх робiт за ознакою 1х технолопчно! однорвдно-ст - ливарш, ковальсьш, складальнi й iншi роботи. Його основою служать подiбнi технологiчнi про-цеси i застосовуються засоби пращ. Ступiнь подiлу виробничого процесу на самостiйнi ланки виробни-цтва залежить вiд особливостей продукцп, що випу-скаеться, обсягiв випуску, типу виробництва.
На основi технолопчного подiлу працi визнача-ють склад структурних пiдроздiлiв тдприемства, якi визначають його виробничу структуру. Пiд ви-робничою структурою пiдприемства розумiють склад основних i допомiжних виробництв, цехiв, об-189
Економiчний вюник Донбасу № 3(45), 2016
слуговуючих господарств виробничого призна-чення i форми 1х виробничих зв'язкiв.
Функщональний розподiл працi означае розпо-дш всiх пращвнишв на групи залежно вiд 1х участ у виробничому процесi i виконуваних функцiй. В«х працюючих дiлять на промислово-виробничий персонал (ПВП) i персонал непромислових господарств i органiзацiй, до яких вщносять: ЖКГ, пiдсобнi та сшьськогосподарсьш пiдприемства, дитячi дошкь льнi установи, клуби, полiклiнiки, профшакторп, як стоять на баланс пiдприемства.
ПВП подшяють на робiтникiв, службовщв, молодший обслуговуючий персонал (МОП) та охо-рону. Серед робiтникiв видiляють основних, зайня-тих безпосереднiм виготовленням продукцп, управ-лiнням виробничим обладнанням, i допомiжних, якi здiйснюють обслуговування основного виробництва, тобто забезпечують в«м необхiдним: ремонт-
ними, транспортними, складськими та iншими пос-лугами.
До службовщв вщносять пращвнишв тдприемства, що виконують функци управлшня виробни-цтвом. Серед них видшяють керiвникiв, фахiвцiв i технiчних виконавщв.
До керiвникiв вiдносять робiтникiв, ям здшс-нюють органiзацiю виробничого процесу i керiвни-цтво ним на будь-якому рiвнi управлiння (дiлянка, цех, вщдщ, виробництво, завод). До фахiвцiв вщно-сять пращвнишв, якi мають вищу або середньо-спе-щальну освгту, що виконують iнженерно-технiчнi, економiчнi, юридичн роботи, зайнятi контролем, облiком, тдготовкою i оформленням документiв, господарським обслуговуванням.
МОП виконуе функци з утримання в чистот i порядку всiх примiщень i територи пiдприемства.
Персонал охорони подшяють на пожежний i сторожовий, який виконуе функци щодо забезпе-чення збереження власност пiдприемства, протипо-жежно! безпеки i загального порядку.
На основi функщонального подiлу працi фор-мують сощальну структуру кадрiв, що характеризуе стввщношення кожно! категори пращвнишв у зага-льнiй чисельностi, виражену у вiдсотках. Структура кадрiв з часом може змiнюватися у зв'язку з впрова-дженням досягнень НТП, змшами обсягiв i номенк-латури продукцп, що випускаеться та iншим. Для вiдшкодування пращвнишв, що вибули з виробни-цтва, на пiдприемствi в рамках кадрово1 полiтики ве-дуть роботу з добору, тдготовки нових та перетд-готовки наявних кадрiв.
Професiйно-квалiфiкацiйний подiл працi - це подш спiвробiтникiв за профеиями (спещальнос-тями) та по групах складност пращ. Професiя характеризуе сукупшсть знань i практичних навичок, необхiдних для виконання тих чи iнших робiт. Спе-цiальнiсть висловлюе конкретну галузь дiяльностi в межах професп (наприклад, токар може мати спещ-альностi: карусельник, розточувальник та ш.). Усе-рединi професп (спещальносп) виробничий профiль пращвника визначаеться його квалiфiкацiею, яка характеризуе стутнь оволодiння професiйними знаниями i навичками. Вона знаходить свое вираження в присвоеннi робiтниковi вiдповiдного розряду, фа-хiвцю - квалiфiкацiйноl категори або квалiфiкацiй-ного бала.
Для тдтримання квалiфiкацil керiвникiв та фа-хiвцiв на високому рiвнi через кожн 3-5 рокiв орга-тзовують !х навчання i переп1дготовку на спеталь-них курсах пiдвищення квалiфiкацil, а також перiо-дично проводять !х атестац1ю [7].
На основi поеднання всiх форм подiлу прат встановлюють пропорцiйне спiввiдношення складу пратвнишв в цехах i виробництвах по групах пра-цюючих i визначають потребу машинобудiвного пiдприемства в кадрах.
При автоматизаци процесiв управлiння люд-ськими ресурсами важливу роль ввдграе автомати-зац1я розстановки кадрiв вщповщно до робiт i завдань, виходячи з можливостей прац1вника, а не посади, яку вш обiймае.
Комп'ютеризатя кадрово1 роботи будь-якого пiдприемства в сучасних умовах е одним iз ключо-вих напрямк1в його розвитку та конкурентоспромо-жност^ на ринку. Оскшьки автоматизована обробка кадрових даних, прийняття персональних рiшень, автоматизацiя окремих кадрових процедур i техно-логш дають значний виграш у чаа i перевагу перед конкурентами, виграеться не тальки час, а й зменшу-ються пов'язанi з цим матерiальнi витрати та iишi ризики.
Для того, щоб автоматизувати процес оптимального призначення спiвробiтникiв на виконання роб^, будемо використовувати математичну модель. Розподш спiвробiтникiв на роботи, врахову-ючи lхнi професiйнi якосп називаеться багатокрите-рiальною задачею про призначення (БЗП).
1снують рiзноманiтнi математичш пiдходи ви-рiшення цих задач, таш як: теоретико-iгровий пiдхiд для виршення багатокритерiальноl задачi про призначення, тдходи, заснованi на методах генетичного консилiуму, нечiткоl логiки, тдходи, засноват на алгоритмах порядково1 нормалiзацil критерilв й iншi.
У данш статтi буде розглянуто метод, заснова-ний на людино-машинних процедурах. Особа, яка приймае рiшения (ОПР), вирiшуе, кого призначити на певний вид роботи, та взаемодiе з системою, роз-ставляючи сво! переваги у вигавд вагових коефiцi-ент^в, а система у свою чергу допомагае зробити ви-бiр ОПР (керуючому пiдприемства).
Постановка задачi:
С 2 вихщш множини по п елеменпв в кожнiй, якi характеризуеться сукуптстю оцiнок по N крите-рiям.
С (С1, С..., С, ..., Сп) - множина, елементи яко! називаються суб'ектами (ствробгтники).
О (О1, 02, ..., О], ... О) - множина, елементи якого називаються об'ектами (роботи).
К = (К1, К2, ..., КN - множина критерпв ощнки суб'екпв i об'екпв.
Потрiбно на основi переваг ОПР (керуючого) знайти ефективне рiшення з максимально можли-вим числом найкращих, з точки зору ОПР, призна-чень.
Кожна ощнка на шкалi критерто мае два фор-мулювання, вщображаючи взаемнi вимоги та мож-ливосп елемеитiв двох множин. Шкали критерпв -порядков^ з невеликим, як правило, числом ощнок, упорядкованих вщ кращо1 до гiршоl. Оц1нки можуть бути як словеснi, так i чисельнi.
Частина критерпв вщображае вимоги суб'екпв i можливостi об'екпв, iнша частина - вимоги об'ек-■пв i можливост суб'екпв щодо 1х задоволення.
Критерiальна вiдповiднiсть - це вщмшнють по одному з критерпв м1ж вимогами суб'екта (об'екта) i можливостями об'екта (суб'екта). Вимоги /-го еле-мента по к-му критерiю (Т/кр) задоволенi можливостями j-го елемента по к-му критерiю (У]ы), якщо р> t. При цьому критерiальна вiдповiднiсть ще-альна. 1деальним призначенням назвемо пару {Сг, 0}-}, для яко! взаемнi вимоги повнiстю задово-ленi за всiма критерiями, тобто в« критерiальнi вщ-повiдностi щеальш.
Призначенням назвемо будь-яку пару {С/, О^, утворену двома елементами, що належать рiзним вихiдним множинам. С множина з (п • п) призначень {Сг, 0j},i, j = 1,2, ...,п, для двох вихiдних множин з п елеменпв С i О.
Назвемо рiшенням багатокритерiальноl задачi про призначення одиничну дiагональну матрицю М (п • п), дiагональнi елементи яко! вiдповiдають призначенням, що формуе ршення. Зауважимо, що кшьшсть можливих рiшень для розмiрностi вихвд-них множин С {п} i О {п} дорiвнюе п!.
Далi призначення ранжуються, тобто кожному можливому призначенню повинен бути присвоений ранг, що вщображае його яшсть з точки зору ОПР. Тодi будь-яке ршення МЗН може бути охарактеризовав сукупнiстю рангiв окремих призначень, ям сформували рiшення.
Необхiдно на основi переваги ОПР визначити i вибрати з множини ефективних ршень таке, для якого сума ранлв, кращих за якiстю 5" призначень (5" <= п) мiнiмальна
Алгоритм розв'язання задачi розподiлу робiт мiж спiвробiтниками мiстить наступнi кроки.
1. Необхщно виконати формальний аналiз да-них, який проводиться без участ ОПР. Формально вiдносини м1ж елементами двох множин (суб'екпв i об'екпв) можуть бути охарактеризованi вектором вщповщносп Яу(г, j = 1, 2, ..., п), к-й компонент якого вщображае стутнь вiдповiдностi характеристик елеменпв по к-му критерто. Таким чином, на етап аналiзу даних еквiвалентом поняття «критерь альна вщповщнють з #-го критерiю» е компонент вектора вщповщносп, який пiдраховуеться наступ-ним чином:
Rjk -
О, якщо п < j (p > q)
(1)
rk - число оцiнок на шкалi k-го критерiю, на якш вимоги перевищують можливостi.
2. Для кожного вектора вщповщносп форму-еться агрегований критерiй - згортка вектора вщпо-вiдностi (Gij). Значения згортки обчислюють як суму вiдхилень за кожним з компонентов вектора вщповщносп:
Gj - SUM (Rjk ). (2)
3. Множина, що не входить в щеальне призначення Gij ф 0, розбиваеться на три пiдмножини:
I + - тдмножина критерпв, за якими А (ствро-бiтник 1) краще В (спiвробiтника 2);
I = - тдмножина критерпв, за якими А рiвно-щнно В;
I- - тдмножина критерпв, за якими В краще А.
4. ОПР призначае бали (ваговi коефiцiенти) важливост для критерпв (Wi) для кожного суб'екта. Формулюеться iндекс згоди з ппотезою про перевагу А над В. 1ндекс згоди тдраховуеться на основi ваг критерпв:
£ w,
C
£ w,
(3)
5. 1ндекс незгоди dAB з ппотезою про перевагу А над В визначаеться на основi самого «суперечли-вого» критерiю - критерiю, за яким В найбiльшою мiрою перевершуе А:
Щоб врахувати можливу рiзницю довжин шкал критерпв, рiзниця оцшок В i А вiдносять до дов-жини найбшьшо! шкали
li - li
dAB - maX,eJ-
l
(4)
Г , якщо Tlkp > Vjkq
де Tikp - вимога i-го елемента одше! множини (суб'екта або об'екта), яка виражаеться р-ю по порядку оцiнкою на шкалi вимог за k-им критерiем;
Vjkp - вiдповiднi можливост j-го елемента iншоl множин, що виражаються q-ю оцiнкою на шкалi можливостей того ж k-го критерiю;
де l'A, l'B - отнки альтернатив А i В за i-м критерiем;
Ц - довжина шкали i-го критерiю.
6. Задаються рiвнi згоди (с) i незгоди (d), з якими порiвнюються розраховаш iндекси для кож-но! пари альтернатив.
Якщо CAB > з i dAB < d, то альтернатива А (ств-робiтник 1) перевершуе альтернативу B (ствробгт-ника 2).
7. 1з безлiчi альтернатив вибираеться одна, яка вигiдно вiдрiзняеться вiд iнших, ця альтернатива пе-ремагае i виходить на перше мюце (спiвробiтник який тдходить найкраще), на друге мiсце ставиться альтернатива, яка перевершуе меншу кiлькiсть альтернатив i так далi.
Висновки. У результат! аналiзу iснуючих мате-матичних методiв для оптимального розподшу робiт мiж спiвробiтниками був запропонований математи-чний метод, заснований на людино-машинних процедурах, що розраховуе вектор вщповщносп, мат-рицi згод i незгод, що дозволяе спростити прийняття рiшення керiвнику тдприемства.
Л^ература
1. Кубанов А.Я. Основи управлiння кадрами: тдручник / Я. А. Кубанов. - М .: «Инфра-М», 2005. - 304 с. 2. Пелих С.А. Сучаст автоматизован засоби з управлшня персоналом: тдручник / А.С. Пелих, Л. Л. Терехов, Л. А. Терехова. - М .: «Феткс», 2005. - 248 с. 3. Ларiчев О.1. Теорiя i методи прий-няття рiшень, а також Хрошка подiй у Чарiвних Кра-шах: пiдручник / 1.О. Ларiчев. - М.: Логос, 2002. -305 с. 4. Левш С.В. Теоретико iгровий пiдхiд до ви-ршення багатокритерiальноï задачi про призна-чення: навч. посiбник для вузiв / C.B. Левш, А. А. Петрик. - М.: Вюник ХА1, 2011. - Вип. 50. - 101 с. 5. Нжонов Я.О. Математичн методи розв'язання багатокритерiальноï задачi про призначення: навч. посiбник для вузiв / О.Я. Нiконов, О.А. Подоляка, А.Н. Подоляка, Е.В. Скакалiна. - М.: Biсник ХНАДУ, 2011. - Вип. 55. - 112 с. 6. Лотов А.В. Ба-гатокритерiальнi задачi прийняття рiшень: навч. по-сiбник / В.А. Лотов, I.I. Поспелова. - М: МАКС Пресс, 2008. - 197 с. 7. Трусова 1.Л. Економша ма-шинобудiвного пiдприемства: навч. посiб. / Л.1. Трусова, В.В. Богданов, В.А. Щепочкш. - Ульяновськ: УлГТУ, 2011. - 200 с.
Нечволода Л. В., Пилипенко К. В. Пщви-щення ефективносп процесу розподiлу робгг мiж спiвробiтниками машинобудiвного пiдприeмства за допомогою математичних методiв
У статп розглянуто основн види подiлу прац на пiдприемствi, запропоновано математичний метод для розподiлу робiт мiж спiвробiтниками тд-приемства, заснований на розрахунку компонентiв вектора вiдповiдностi, матриць згод i незгод i виве-дення прийняття рiшення, що дозволяе полегшити роботу керiвника.
Ключовi слова: трудовi ресурси, персонал, бага-токритерiальна задача про призначення, критери,
альтернатива, ОПР, iндекс згоди, iндекс незгоди, множина, BaroBi коефiцieнти.
Нечволода Л. В., Пилипенко Е. В. Повышение эффективности процесса распределения работ между сотрудниками машиностроительного предприятия с помощью математических методов
В статье рассмотрены основные виды разделения труда на предприятии, предложен математический метод для распределения работ между сотрудниками предприятия, основанный на расчете компонентов вектора соответствия, матриц согласий и не согласия и вывода принятия решения, позволяющий облегчить работу управляющего.
Ключевые слова: трудовые ресурсы, персонал, многокритериальная задача о назначениях, критерии, альтернатива, ЛПР, индекс согласия, индекс несогласия, множество, весовые коэффициенты.
Nechvoloda L., Pilipenko E. Increasing the efficiency of the distribution of works between employees of machinebuilding companies by mathematical methods
The article describes the main types of division of labor in the enterprise, the proposed mathematical method for the allocation of work between employees based on a calculation of the vector components of the compliance matrices of the consent and not the consent and the withdrawal of the decision, allowing to facilitate the work of the manager.
Keywords: labour resources, staff, multi-criteria task assignment, criteria, alternative, decision-makers, agreement index, the index of disagreement, scores, and weights.
Стаття надшшла до редакци 19.08.2016
Прийнято до друку 21.09.2016
