CC BY
18
(neurologist, otolaryngologist, immunologist, cardiorevmatologist, vertebrologist, infectious disease specialist). He received various treatment: antibiotic therapy, antiviral therapy, nonsteroidal anti-inflammatory drugs, nootropic drugs, sedatives, vitamins, physiotherapy. As the mother said, the child's condition improved periodically, the symptoms of the disease became less seen, however, after tolerable acute viral infection or stress, a acute attack occurred. A family history is of great interest. Acute viral infection, after which the first symptoms of the disease in the child appeared, were transferred by mother and the eldert daughter. After 2 weeks, the mother had pain in the right wrist joint and right shoulder joint. Anti-inflammatory therapy did not give any effect. Significant improvement in the condition occurred after a course of antibiotic therapy. The eldert daughter after a previous acute respiratory viral infection began often to get sick, an ENT doctor and an immunologist follwed her up. Thus, the information obtained makes it possible to suspect family carriage of beta-hemolytic streptococcus group A with various clinical manifestations.
Discussing the various treatment protocols described in the literature, we used the recommendations developed by VI. Kharitonov, Yu.M. Vinnikom, G.I. Selyukov (TMO «Psychiatry», Kiev). After the treatment, the child's condition improved significantly, but the sniffing and coughing persisted. In connection with the long chronic process, frequent exacerbations, it was decided to conduct tonsilectomy in a planned manner. A month after the operation, the child was given a course of immunomodulating therapy bioven mono № 10. It is recommended to continue treatment: galavit, polyoxidonium within a month. In January 2017, during the control examination, we observed a significant improvement in the child's condition. There was a complete disappearance of symptoms of abnormal gait, handwriting. Improved compulsive movements of the hands, tick-like hyperkinesia of facial muscles, muscles of the anterior abdominal wall, neck. ASLO — negative. However, infrequent «sniffing» of the nose is preserved. The child attends school, continued his studies at the music school by the guitar class. At the moment, clinical and laboratory remission is 8 months.
Conclusions. Thus, this clinical case is an example of successful therapy and draws attention to the complexity of diagnosis and treatment of PANDAS syndrome.
Keywords: rheumatism, PANDAS syndrome, children, treatment.
Рецензент — проф. Похилько В. I.
Стаття надшшла 12.03.2017 року
УДК: 612.015.33:616-0089:[616.34+616.379-008.64]-05 Мандрика Я. А., Маслова Г. С., Скрипник I. М.
ПОРУШЕННЯ СИСТЕМИ ОКСИДУ АЗОТА ЯК ПРОВ1ДНИЙ ПАТОГЕНЕТИЧНИЙ ФАКТОР ФОРМУВАННЯ УСКЛАДНЕНЬ ЦУКРОВОГО Д1АБЕТУ 2-го ТИПУ
ВДНЗУ «Укра'Гнська медична стоматолопчна академ1я» (м. Полтава)
Стаття е фрагментом НДР «Удосконалення дiа-гностичних пiдходiв та оптимiзацiя л^вання захво-рювань оргаыв травлення у поеднанн з шшими хворобами систем оргаызму». Шифр та № державно! реестрацитеми:0117 и 000300.
Вступ. В основi патогенезу бтышост ускладнень цукрового дiабету (ЦД) лежать порушення мiкро-циркуляцп оргаыв i тканин внаслщок мiкро- i макро-анпопатп [1].
Регуля^я судинного тонусу вщбуваетыся за ра-хунок впливу гуморалыних медiаторiв, як синтезу-ютыся i секретуютыся клггинами ендотелю. Останн пщтримуюты помiрне скорочення артерюл, тобто за необхщност здатн викликати розширення або зву-ження резистивних артерюл. До медiаторiв, що ви-кликаюты вазодилятацю, належать оксид азоту (N0) i простациклши, а до медiаторiв, як сприяюты вазос-пазму - ентотелЫи (ЕТ): ЕТ-1, ЕД-2, ЕТ-3 [17]. Осо-бливюты впливу на тонус судин N0 зумовлена до-ситы коротким перюдом життя даного газоподiбного медiатору, що здатний викликати розширення судин у межах незначно! дтянки [17]. Фактично процес ва-зодилятаци тривае одночасно з синтезом клггинами ендотелю N0, пюля чого судини переходяты у стан помiрного спазму. ^мейство ендотел^в дiе антаго-
нютично NO, провокуючи звуження судин. Незважа-ючи на факт, що провщним мюцем синтезу i секреци ЕТ-1 являються клггини ендотелю, гени, як кодують ЕД-2, ЕТ-3, експресуються на кардюмюцитах, клгги-нах гладенько! мускулатури судин, тубулярному ет-телп нирок, гломерулярних мезанпальних клггинах, астроцитах, нейронах нейрогiпофiзу, макрофагах i тучних кттинах [1,15,16,17]. Отже, ЕТ можуть ви-являти дю не тiльки в судинах, а i в легеы, трахе!, шлунково-кишковому трактi (ШКТ), нирки, ендо-криннi залози, центральну i периферичну нерво-ву системи [15,16,17]. Саме завдяки бюлопчного принципу зворотного зв'язку клiтини ендотелiю самi регулюють синтез NO i ЕД-1 i, вiдповiдно, власний тонус [2,15,17]. Безпосередым попередником i про-вiдним джерелом синтезу NO являеться L-аргiнiн, що утворюеться у цикгм сечовини за участю наступ-них амiнокислот: орытин, цитрулiн, аргiнiн i аспар-тат [16,17]. Каталiзатором реакцi! утворення NO виступае Ымейство NO-синтаз. Видiляють наступы NO-синтази: ендотелiальну (eNOS), нейрональну (nNOS) i iндуцибельну (iNOS) [3,4,7]. eNOS мютиться в кавеолах плазматично! мембрани ендотелiальних клiтин у зв'язку iз кавеолiном. Пiдвищення експресi! eNOS вщбуваеться за рахунок впливу ацетилхолiну,
брадикiнiну, пстамЫу, тромбiну, а також сенсорно! реакци механорецепторiв ендотелiю, що призво-дить до руйнаци зв'язку eNOS-кавеолiн, вивтьнення еЫОЗ, пiдсилення утворення N0 ^ вiдповiдно, ва-зодилятацiI [15]. nN0S нейронiв головного мозку е Са2+-залежною i називаеться конститутивною. Од-ночасно Са2+-залежна iN0S знаходиться у макрофагах, клггинах гладенько! мускулатури i ендотелiI. Каталiзують активацiю iN0S прозапальн цитокiни та iншi гуморальнi фактори запалення [5,8,9,10,15]. Цикл N0 представляе собою послщовы реакцiI окислення N0 у присутност кисню (02) до ытри^в i нiтратiв та вщновлення останнiх до 02. Вiдповiдно в умовах ппокси може порушуватись синтез N0, що призводить до вазоконстрикци. З iншого боку, за умов системного запалення вщбуваеться масивна актива^я експресiI iN0S, яка потенцiюе масивний викид N0 i виражену вазодилятацю [15]. Крiм цього, високi концентраци N0 не можуть окислитись до ы-тратiв i нiтритiв. Надлишковi кiлькостi N0 вступають в реак^ю з супероксиданiоном (02--), що призводить до утворення реактивних форм азоту, а саме триок-сиду дiазот (^03) i пероксинiтриту (00N0"), як во-лодiють безпосередньою ушкоджуючою дiею на тка-нини i органи оргаызму [1,5,6,11]. Отже, N0 володiе широким спектром бiологiчноI дИ вщ забезпечення фiзiологiчноI вазодилятацiI до антибактерiального i противiрусного захисту [1,11]. Проте, порушення у системi N0 лежить в основi велико! кiлькостi захво-рювань, в тому числi i артерiально! ппертензи, ше-мiчно! хвороби серця, бронхiально! астми, а також ЦД [2,10,11,12,13,14,17]. В умовах оксидативного стресу вщбуваеться актива^я процеЫв перекис-ного окислення лiпiдiв (ПОЛ) з масивною генеращ-ею агресивних форм кисню, що стимулюе систему антиоксидантного захисту (АОЗ) та поступово призводить до !! виснаження ^ вiдповiдно, до зростання ризику виникнення вторинних ускладнень ЦД [3].
Судинн порушення лежать в основi формування вторинних ускладнень ЦД, до яких належить i дiабе-тична ентеропа™ [13,14,17]. Остання представляе собою комплекс симптомiв ураження морфолопч-но! структури i функцiонування кишечника на фон наявних порушень вуглеводного обмiну, а також тривалого переб^ ЦД, що супроводжуеться мiкро-циркуляторними змiнами i формуванням дiабетич-но! полшейропати [1]. До^дження у областi патогенезу дiабетично! ентеропатi!, урахування рiзних !! етiологiчних чинникiв можуть дозволити вдоскона-лити пiдходи до лiкування пащен^в. Синдром над-мiрного бактерiального росту (СНБР), який досить часто розвиваеться на тл порушень моторно-еваку-аторно! функцi! кишечника, може бути додатковою причиною виникнення симптоматики кишково! дис-пепси у хворих на ЦД. З ^е! точки зору потребують подальшого вивчення впливу активной агресивних форм кисню, системи антиоксидантного захисту та системи N0 у розвитку уражень кишечника на фон ЦД II типу.
Мета дослщження - вивчити роль змЫ про-оксидантно-антиоксидантного статусу та системи оксиду азоту у формуванн ентеропати у хворих на ЦД 2-го типу.
Об'ект i методи дослiдження. Обстежено 187 хворих на ЦД 2-го типу iз наявнiстю дiабетично! ентеропати, якi знаходилися на санаторно-курортному л^ваны у санаторi! «Березовий гай» ПрАТ ЛОЗ «Миргородкурорт», м. Миргород Полтавсько! об-ластi, iз них 108 (57,7%) жЫок та 79 (42,3%) чолов^ кiв. Середнiй вк пацiентiв становив 56,9±5,41 рокiв. Тривалють ЦД 2-го типу у обстежених хворих на момент включення в доотдження склала 11,82,91 рокiв. Згщно заключень ендокринолога у всiх пац^ ентiв ЦД 2-го типу знаходився в стади субкомпен-сацi!, без ознак кетоацидозу. На момент включення в дослщження всi хворi отримували цукрознижуючу терапю у стабiльних дозах протягом не менше ыж 6 мюя^в. За даними амбулаторних карт, вс па^ен-ти мали дiабетичну ентеропатiю. Контрольна група включала 22 практично здоровi особи, з них 12 (54,5%) жшок та 10 (45,5%) чоловшв, середнiй вiк склав 22,8± 3,1 роки.
Всiм обстеженим хворим на ЦД 2-го типу проводили дихальний водневий тест (ДВТ) з лактулозою з метою виявлення СНБР Методика проведення ДВТ полягае у вимiрюваннi концентраци водню у повггр^ яке видихае патент пюля навантаження лактулозою (1 пакетик (10 г порошку) 9,5 г лактулози розчиня-ють у 250 мл води). Натще виконували вимiрюван-ня базального рiвня концентраци водню, пюля чого патент випивав розчин лактулози i проводились повторы дослщження концентраци водню на 15, 30, 60, 90, 120 хвилинах i при необхщност - на 150 та 180 хвилинах тесту. Тест вважався позитивним при пщвищены концентраци водню вище 20 ррт на 30 хвилин вимiрювання.
За результатами ДВТ СНБР дiагностовано у 126 (67,4%) пащен^в, i, вiдповiдно, вщсутнють СНБР спостерiгалась у 61 (32,6%) хворих.
Залежно вщ наявностi СНБР пащенти були роз-подiленi на двi групи:
I (п=126) - хворi на ЦД II типу з ентеропа^ею, асоцiйованою з СНБР;
II (п=61) - хворi на ЦД II типу з ентеропа^ею, не-асоцiйованою з СНБР
ВЫм пацiентам проводили контроль стану вуглеводного обмшу за концентрацiею глюкози у сиро-ватцi кровi натще та постпрандiально!, концентрацi! глiкозильованого гемоглобшу, С-пептиду, iнсулiну, проводили монiторинг глiкемiчного профiлю протягом 72-120 годин за допомогою апарату CGMS ММТ-71002\М MEDTR0NIK MiniMed (США). Одно-часно вивчали активнють процесiв ПОЛ за концен-трацiею реактантiв тiобарбiтурово! кислоти (ТБК-реактантiв), системи АОЗ - за активнютю каталази i супероксиддисмутази (СОД) сироватки кровi. Стан системи N0 оцшювали за рiвнем стабтьних метабо-лiтiв оксиду азоту - ытрит-анюыв [N0^" i активнiстю сумарно! N0S у сироватцi кровi. Отриман результа-ти бiохiмiчних дослiджень обробляли методом варiа-цiйно! статистики Стьюдента та Фшера за пщрахун-ком середнього значення для кожного варiацiйного ряду (М), середньоквадратичного вщхилення, се-редньо! помилки (т). Статистична обробка показ-никiв проводилась на персональному комп'ютерi
Pentium 5 з використанням таблиць Microsoft Office Excel - 2007 (США).
Результати дослщження та ïx обговорення.
Пiд час оцiнки показникiв вуглеводного обмшу у об-стежених пацieнтiв виявлено пщвищення рiвня глю-кози натще у хворих I i II груп в 2,2 рази порiвняно i3 практично здоровими (р<0,05) (табл. 1). Показ-ник постпранд1ально'| глкемм перевищував норму в I
Таблиця 1.
Показники вуглеводного обмшу у пац1ент1в i3 ЦД 2-го типу з ентеропатГею залежно вiд асоцГацп з СНБР
Групи хворих Глюкоза натще, ммоль/л Постпранд1альна гл1кем1я, ммоль/л С-пептид, нг/мл
Практично здоров1 (n=22) 4,3±0,31 5,3±0,39 1,80+0,42
I (n=126) 9,6+1,88* 13,2+1,22* 4,84+0,63*
II (n=61 ) 9,7+1,66* 13,6+1,26* 4,89+0,79*
Примiтка: * - р<0,05 практично здоровими.
достов|рн1 в|дм1нност1 м1ж показниками в групах хворих та
груп у 2,5 рази, а в II груп - 2,6 рази (р<0,05) (табл.
1), що вiдповiдае стану субкомпенсацiI вуглеводного обмЫу. Визначення концентрацiI С-пептиду, який вщображае рiвены продукцiI шсулЫу, показало його зростання у обстежених хворих обох груп в 2,7 рази (р<0,05). Показник С-пептиду пщтверджуе 2 тип ЦД у пащен^в з явищами iнсулiнорезистентностi i ппе-рiнсулiнемiI. Таким чином, хворi I i II груп мали е^ва-лентнi порушення вуглеводного обмiну, як пов'язанi виключно iз наявнiстю ЦД 2-го типу.
При проведены оцшки активност процесiв ПОЛ у обстежених пащетчв виявлено зростання концен-траци ТБК-реактантiв у сироватцi хворих I групи в 1,6 рази (р<0,001), а в II груп - в 1,4 рази (р<0,05) по-рiвняно з показниками практично здорових (табл.
2). Отже, у пащен^в I групи з дiабетичною ентеропа-
Таблиця 2
Показники вiльно-радикального окислення та антиоксидантного захисту у пащентГв Гз ЦД 2 типу з ентеропатieю залежно вГд асоцГацп з СНБР
Групи хворих ТБК-реактанти, ммоль/л СОД, УО Каталаза, УО/л
Практично здоров1 (n=22) 8,16+0,52 0,95+0,031 2,93+0,12
I (n=126) 13,28+1,24* 0,64+0,023* 1,72+0,14*
II (n=61 ) 11,74+1,61* 0,71+0,044* 2,28+0,12*
Примгтка: * - р<0,05 - достов1рн1 в1дм1нност1 м1ж показниками в групах хворих та практично здоровими.
^ею, асоцмованою з СНБР мала мюце бiлыш агре-сивна продукцiя втыних радикалiв, що може бути пов'язано iз зростанням ендотоксемiI внаслiдок проникнення токсиыв анаеробних бактерiй через стшку тонко! кишки. На фонi тривалого зростання генерацп агресивних форм кисню вiдмiчалосы ви-снаження ферментiв АОЗ. Так, активнюты СОД у си-роватцi хворих I i II груп була меншою в 1,5 (р<0,001)
та 1,3 (р<0,05) рази вщповщно порiвняно з практично здоровими (табл. 2). Подiбна тенден^я спосте-рiгалась i при оцЫц активностi каталази, що у си-роватцi кровi пацieнтiв I i II груп зменшувалась в 1,7 рази (р<0,001) i 1,3 рази (р<0,05) вiдповiдно (табл. 2). Тобто, наявнють СНБР у хворих на ЦД 2 типу з ентеропа^ею потенцюе процеси вiльно-радикального окислення, поступово призводить до дефiциту ферменпв АОЗ внаслiдок надмiрного використання.
Аналiз стану системи NO у обстежених па^енпв показав наявнiсть зростання активной сумарно'| NOS у сироватц кровi хворих I групи в 2,4 рази (р<0,05), а па^ен^в II групи - в 2,8 рази (р<0,05). Даний факт свщ-чить про високий ступiнь активной сумарно'| NOS, що можна пояснити пщвищенням експреси Ыдуцибельно'| ÏÏ форми, в першу чергу, на фон ЦД 2 типу. Безумовно достовiрне зростання активностi сумарно'| NOS за умов асо^аци дiабетичноï ентеропатп з СНБР обумов-лено бтьшою продукцiею прозапальних цитокiнiв на тл виражено'| ендотоксемп [14,17]. Додатковим фактором, що стимулюе продукцю Ыдуцибельно'| форми NOS, можна вважати високий рiвень генера-ци агресивних форм кисню. Осюльки у обстежених хворих на ЦД 2-го типу з дiабетичною ентеропа^ею, асоцiйованою з СНБР, мало мюце ктмПчно значуще зростання ТБК- реактанпв за умов виснаження активной СОД i каталази, даний прооксидантно-ан-тиоксидантний дисбаланс е фоном для стимуляци продукци iNOS макрофагами [1,7,17]. Високий р^ вень останньо'| призводить до виснаження як субстрату NO, так i юнцевих метаболтв обмiну NO. У хворих I групи рiвень нiтритiв у сироватц кровi зни-жувався в 1,45 рази (р<0,05), а у пащен^в II групи -в 1,3 рази (р<0,05), що свщчить про зни-ження синтезу NO i створюе умови для порушення регуляци судинного тонусу (табл. 3). Концентра^я нггри^в у сиро-ватц кровi пацiентiв корелюе з експреЫ-ею eNOS i може вщповщати концентраци NO в ендотелп судин [11], тобто характе-ризувати ендотелiальну дисфункцiю.
Отже, наявнiсть ЦД II типу у стадп суб-компенсацп супроводжуеться розвитком ендотелiальноï дисфункцп, що потенцю еться за умов пщвищення активност про-цесiв вiльно-радикального окислення. Агресивн форми кисню здатнi стимулю-вати експресiю iNOS iз посиленням використання NO в реакцп утворення N2O3) i пероксинiтрiту (OONO-), що призводить до реактивно'1 вазоконстрикци i, вiдповiдно, до по-глиблення мiкроциркуляторних порушень, харак-терних для ЦД. Слщ зазначити, що наявнють порушень мiкробiоценозу тонко'| кишки призводить до значущого посилення ендотоксемп, наслiдком яко'| е стимуляцiя продукци прозапальних цитокiнiв, акти-вацiя макрофапв, i як наслiдок, зростання експреси iNOS, що приймае активну участь як у розвитку ЦД,
Таблиця 3
Показники системи NO у пацгентгв i3 ЦД 2 типу з ентеропатгею залежно BiA асоцгацп з СНБР
Ытрити, мкмоль/л NOS, мкмоль/л*хв
Практично здоров1 (n=22) 3,38+0,36 0,59+0,08
1 (n=126) 2,33+0,18* 1,43+0,61*
II (n=61) 2,54+0,16 1,66+0,37*
Примiтка: * - р<0,05 - достовiрнi вiдмiнностi мiж показниками в групах хворих та практично здоровими.
так i у формуванн його ускладнень, в тому числ1 i д1а-бетично! ентеропатИ. Висновки
1. У 126 (67,4%) хворих на ЦД 2 типу з д1абетич-ною ентеропат1ею виявляеться наявнють СНБР
2. На фон1 д1абетично! ентеропатИ, асоцмовано! з СНБР, спостер1гаеться наявн1сть прооксидантно-ан-тиоксидантного дисбалансу, який характеризуемся зростанням концентрацИ ТБК-реактант1в в 1,6 рази,
за умов одночасного зниження активност! СОД в 1,5 рази i каталази в 1,7 рази.
3. У хворих на ЦД 2 типу з ентеропат1-ею, асоцмованою з СНБР, спостер1гаеться зростання активност1 сумарно! NOS в 2,4 рази на тгм зниження концентрацИ н1трит1в у сироватц1 кров1 у 1,45 рази.
Перспективи подальших дослг-джень. Протягом останн1х десятил1ть в усьому св1т1 спостер1гаеться зростання р1вня захворюваност1 на цукровий д1абет. В цьому аспект! особливо! актуальност1 набувае досл1дження патогенетичних ме-хан1зм1в формування його ускладнень, в тому числ1 i д1абетично! ентеропат1!. Пер-спективним напрямком досл1джень являеться ви-вчення стану кишково! м1крофлори у дано! категори пац1ент1в, порушення ктькюного i як1сного складу яко! може впливати на розвиток i прогресування по-л1системних ускладнень цукрового д1абету. Отже, необх1дною е розробка метод1в д1агностики та л1-кування дисбюзу тонко! i товсто! кишки у хворих на цукровий д1абет за умов наявност1 д1абетично! енте-ропатп.
Лгтература
1. Котов С.В. Диабетическая нейропатия / С.В. Котов, А.П. Калинин, И.Г. Рудакова. - [2-е изд., перераб. и доп.]. - М.: ООО «Издательство» Медицинское информационное агентство», 2011. - 440 с.
2. Титов В.Н. Диагностическое значение эндотелийзависимой вазодилятации. Функциональное единение эндотелина, оксида азота и становление функции в филогенезе / В.Н. Титов // Клин. лабораторная диагностика. - 2009. - № 2. -С.3-16.
3. Ткач С.М. Биологические эффекты оксидов азота в желудочно-кишечном тракте / С.М. Ткач // Сучасна гастроентеролопя.
- 2013. - № 4 (72). - С. 118-128.
4. Фадеенко Г.Д. Нарушение синтеза оксида азота в слизистой оболочке пищевода у больных с гастроэзофагеальной реф-люксной болезнью в сочетании и гипертонической болезнью / Г.Д. Фадеенко, А.Е. Гриднев // Сучасна гастроентеролопя.
- 2016. - № 3 (89). - С. 9-15.
5. Chatterjee A. Endotelial nitric oxide (NO) and its pathophysiologic regulation / A. Chatterjee, J.D. Catravas // Vascul. Pharmacol.
- 2008. - Vol. 49, № 4-6. - P. 134-140.
6. Cole M.P. The protective roles of nitric oxide and superoxide dismutase in adriamycin-induced cardiotoxicity / M.P. Cole, L. Chaiswing, T.D. Oberley // Cardiovasc. Res. - 2006. - Vol. 69. - P. 186-197.
7. Kochar N.I. Nitric oxide and the gastrointestinal tract / N.I. Kochar, A.V. Chandewal, R.L. Bacal // Int. J. Rharmacol. - 2011. -№ 7. - P. 31-39.
8. Lundberg J.O. Inorganic nitrate is possible source for systemic generation of nitric oxide / J.O. Lundberg, M. Govoni // Free Radic. Biol. Med. - 2004. - № 37. - P. 395-400.
9. Lundberg J.O. Nitrate and nitrite in biology, nutrition and therapeutics / J.O. Lundberg, M.T. Gladwin, A. Ahluwalia [et al.] // Nat. Chem. Biol. - 2009. - № 5. - P. 865-869.
10. Lundberg J.O. Nitrate, bacteria and human heath / J.O. Lundberg, E. Weitzberg, J.A. Cole [et al.] // Nat. Rev. Microbiol. - 2004.
- № 2. - P. 593-602.
11. Lundberg J.O. The nitrate-nitrite-nitric oxide pathway in physiology and therapeutics / J.O. Lundberg, E. Weitzberg, M.T. Gladwin // Nat. Rev. Drug Discov. - 2008. - Vol. 7. - P. 41-51.
12. Rivera L.R. The involvement of nitric oxide synthase neurons in enteric neuropathies / L.R. Rivera, D.P. Pool, M. Thacker // Neurogastroenterol. Motil. - 2011. - Vol. 23. - P. 980-988.
13. Shah V. Nitric oxide in gastrointestinal health and disease / V. Shah, G. Lyford, G. Gores // Gastroenterology. - 2004. - Vol. 126.
- P. 903-913.
14. Sobko T. Generation of NO by probiotic bacteria in the gastrointestinal tract / T. Sobko, L. Huang, T. Midtvedt // Free Radic. Biol. Med. - 2006. - Vol. 41. - P. 985-991.
15. Takahashi T. Pathophysiological significance of neuronal nitric oxide synthase in the gastrointestinal tract / T. Takahashi // J. Gastroenterol. - 2003. - Vol. 38. - P. 421-430.
16. Toda N. Gastrointestinal function regulation by nitrergic efferent nerves / N. Toda // Pharmacol. Rev. - 2005. - Vol. 57. -P. 315-338.
17. Whittle B.J. Nitric oxide-modulating agent for gastrointestinal disorders / B.J. Whittle // Exp. Opin. Investing Drug. - 2005. -№ 14. - P. 1347-1358.
УДК: 612.015.33:616-0089:[616.34+616.379-008.64]-05
ПОРУШЕННЯ СИСТЕМИ ОКСИДУ АЗОТА ЯК ПРОВ1ДНИЙ ПАТОГЕНЕТИЧНИЙ ФАКТОР ФОРМУВАН-НЯ УСКЛАДНЕНЬ ЦУКРОВОГО Д1АБЕТУ 2-го ТИПУ Мандрика Я. А., Маслова Г. С., Скрипник I. М.
Резюме. У статт наведенi результати власних доотджень вивчення провiдних патогенетичних мехаыз-MÎB формування ускладнень цукрового дiабету (ЦД) 2-го, а саме дiабетично,¡ ентеропатп. Обстежено 187 хворих на ЦД 2-го типу i3 наявнютю дiабетичноï ентеропатiï, якi знаходилися на санаторно-курортному л^-ваннi у санатори «Березовий гай» ПрАТ ЛОЗ «Миргородкурорт», м. Миргород Полтавськоï областi. За допо-могою дихального водневого тесту у 126 (67,4%) пащенпв виявлено наявнють синдрому надмiрного бакте-рiального росту, що характеризувалось зростанням концентрацп ТБК-реактантiв у сироватцi даних хворих в
1.6 рази (р<0,001), а також зменшенням активностi СОД у сироватц кровi в 1,5 рази (р<0,001) i каталази в
1.7 рази (р<0,05) порiвняно з нормою. Паралельно у сироватц кровi хворих на ЦД 2-го типу з ентеропа^ею, асоцмованою з синдромом надмiрного бактерiального росту, вiдмiчалось зростання активност сумарно'| NOS у 2,4 рази (р<0,05) за одночасного зниження нггри^в у 1,45 рази (р<0,05) порiвняно з нормою.
Таким чином, у патогенезi формування ускладнень ЦД 2-го типу важливе значення мае розвиток про-оксидантно-антиоксидантного дисбалансу та порушення у системi NO, що потенцюються на фонi дiабетич-ноï ентеропатп, асоцiйованоï з синдромом надмiрного бактерiального росту.
Ключовi слова: цукровий дiабет, ентеропатiя, оксид азоту, перекисне окислення лтщв, антиоксидант-ний захист.
УДК: 612.015.33:616-0089:[616.34+616.379-008.64]-05
НАРУШЕНИЕ СИСТЕМЫ ОКСИДА АЗОТА КАК ОСНОВНОЙ ПАТОГЕНЕТИЧЕСКИЙ ФАКТОР ФОРМИРОВАНИЯ ОСЛОЖНЕНИЙ САХАРНОГО ДИАБЕТА 2-го ТИПА
Мандрыка Я. А., Маслова А. С., Скрыпник И. Н.
Резюме. В статье приведены результаты собственных исследований изучения основных патогенетических механизмов формирования осложнений сахарного диабета (СД) 2-го, а именно диабетической энтеропатии. Обследовано 187 больных СД 2-го типа с наличием диабетической энтеропатии, которые находились на санаторно-курортном лечении в санатории «Березовый гай» ПрАО ЛОУ «Миргородкурорт», г. Миргород Полтавской области. При помощи дыхательного водородного теста у 126 (67,4%) пациентов было выявлено наличие синдрома избыточного бактериального роста, которое характеризовалось повышением концентрации ТБК-реактантов в сыворотке крови больных в 1,6 раза (р<0,001), а также уменьшением активности СОД в сыворотке крови в 1,5 раза (р<0,001) и каталазы в 1,7 раза (р<0,05) по сравнению с нормой. Параллельно в сыворотке крови больных СД 2-го типа с энтеропатией, ассоциированной с синдромом избыточного бактериального роста, отмечалось увеличение активности суммарной NOS в 2,4 раза (р<0,05) при одновременном снижении уровня нитритов в 1,45 раза (р<0,05) по сравнению с нормой.
Таким образом, в патогенезе формирования осложнений СД 2-го типа важное значение имеет развитие прооксидантно-антиоксидантного дисбаланса, и нарушения в системе NO, которые потенцируются на фоне диабетической энтеропатии, ассоциированной с синдромом избыточного бактериального роста.
Ключевые слова: сахарный диабет, энтеропатия, оксид азота, перекисное окисление липидов, анти-оксидантная защита.
UDC: 612.015.33:616-0089:[616.34+616.379-008.64]-05
THE NITRIC OXIDE SYSTEM VIOLATIONS AS A LEADING PATHOGENETIC FACTOR OF DIABETES TYPE II COMPLICATIONS FORMATION
Mandryka Y. A., Maslova G. S., Skrypnyk I. M.
Abstract. The microcirculatory violations due to micro- and macroangiopathy play an important role in the complications' pathogenesis of diabetes mellitus (DM) type II. The nitric oxide (NO) system is involved in the regulation of vascular tone. NO is formed from L-arginine influenced by the NO synthase (NOS) family and serves endo-thelium-dependent vasodilation. In the formation of the DM complications the primary importance is the excessive production of inducible NOS (iNOS), contained in macrophages, smooth muscle cells and endothelium that promotes overproduction of NO, which react with superoxidanion (O2--) to form reactive nitrogen namely nitrous trioxide (N2O3) and peroxinitrite (OONO-), that have a direct damaging effect on the tissues and organs of the body. Under conditions of oxidative stress the lipid peroxidation (LPO) activation is observed, with a massive generation of aggressive oxygen forms; it stimulates the antioxidant protection (AOP) and gradually leads to its exhaustion and therefore to increased risk of secondary complications of diabetes.
The aim - to examine the role of prooxidant-antioxidant status and nitric oxide system changes in the enteropathy formation in patients with DM type II.
Object and methods. The study involved 187 patients with DM type II and diabetic enteropathy, that were on the spa treatment in the sanatorium «Birch Grove» in Myrhorod, of which 108 (57.7%) women and 79 (42.3%) men. The average age of patients was 56.9±5.41 years. Duration of DM type 2 was 11.8±2.91 years. DM type II was in subcompensation stage, with no signs of ketoacidosis. According to outpatients, all patients had diabetic enteropathy.
According to the breath hydrogen test (BHT) results depending on the presence of bacterial overgrowth syndrome (BOS) patients were divided into two groups:
I (n=126) - patients with DM type II and enteropathy-associated BOS.
II (n=61) - patients with DM type II and enteropathy not associated with BOS.
The carbohydrate metabolism state was determined in all patients: fasting and postprandial glucose, glycated hemoglobin concentration, C-peptide, insulin. At the same time the content of thiobarbituric acid reactive substances (TBARS), the activity of catalase and superoxide dismutase (SOD) in the blood serum were studied. The NO system was evaluated by the level of nitric oxide stable metabolites - nitrite anions [NO2]- and total NOS activity in the blood serum.
Research results. The assessed parameters of carbohydrate metabolism revealed that patients of the both groups had changes typical for DM type 2 in subcompensation. Along the surveyed patients the activation of LPO was observed, which was characterized by increased TBARS concentration in the blood serum of patients of the group I in 1.6 times (p<0.001) and in the group II - 1.4 times (p<0.05) compared with practically healthy. Simultaneously, patients of groups I and II had decreased catalase activity in serum in 1.7 times (p<0.05) and SOD activity
- in 1.48 (p<0.001) and 1.33 (p<0.05) times respectively, compared with the norm. Thus, in patients of group I with BOS-associated diabetic enteropathy more active production of free radicals was observed, which gradually leads to a deficiency of AOP enzymes due to excessive use. Analysis of the NO system in the examined patients showed the presence of increased activity of total NOS in patients of group I in 2.4 times (p<0.05), and of group II patients
- in 2.8 times (p>0.05). In patients of group I nitrites level in the blood serum decreased in 1.45 times (p<0.05) and of group II - in 1.33 times (p>0.05) versus normal, indicating a decreased NO synthesis and creating conditions for violation of vascular tone regulation.
Conclusions. The important role in the pathogenesis of DM type II complications development play the proox-idant-antioxidant imbalance and violations in the NO system, that are potentiated on the background of diabetic enteropathy associated with BOS.
Keywords: diabetes mellitus, diabetic enteropathy, nitric oxide, lipid peroxidation, antioxidant protection.
Рецензент — проф. Костенко В. О. Стаття надшшла 12.03.2017 року
УДК 616.728.3-002-073.48 Могила О. О.
ВПЛИВ СТУПЕНЯ АРТРОЗУ КОЛ1ННОГО СУГЛОБУ НА ВИРАЖЕН1СТЬ СИНОВЙТУ. РЕЗУЛЬТАТИ УЗД
Обласна ктшчна л1карня вщновлювального л1кування та д1агностики (м. Полтава)
Вступ. За даними статистики ВсесвПныо! Ор-гаызацп Охорони здоров'я на болi в суглобах скар-жатыся 97% оЫб серед людей старше 60 роюв. Це найбтыш розповсюджена група захворюваны опо-рно-рухового апарату сыогоднг Але i молодi люди все частше стикаютыся з цими проблемами. Най-частше вражаютыся колЫы суглоби [11]. Причиною е травми, надмiрнi навантаження та наявнюты зайво! ваги. Залежно вщ патологи, вку патента та тяжкост переб^ дiагностуюты запалын (артрит), дегенера-тивно-дистрофiчнi захворювання суглобiв (артроз), супроводжуючi !х синовпти та болi в суглобах (ар-тралги). Для кожного недуга характеры сво! ознаки, але у бтышост симптоматика дуже схожа [1,3,6].
Остеоартроз, артроз, остеоартрит, деформу-ючий артроз в X Мiжнароднiй класифкацп хвороб представлен як синоыми i представляюты дегене-ративно-дистрофiчну групу захворюваны [2].
В Укра!ы серед захворюваност опорно-рухово-го апарату майже третина приходитыся на артрози [10], а за поширенютю перше мюце займае артроз колЫного суглобу [14]. Згщно спостережены, хвороба виникае у пащен^в пюля 40 роюв i частше спо-стер^аетыся у жшок. У молодому вщ розвиваетыся
при перенавантажены, особливо при наявност зайво! ваги [21].
В основi остеоартрозiв лежиты ураження вЫх елемен^в суглоба, в першу чергу, суглобового хряща, субхондралыних в^^в кютки, синовiалы-но! оболонки, зв'язок, капсули, периартикулярних м'язiв. Цi змiни вщбуваютыся поступово в резулытатi того, що травмування суглобового хряща при наван-таженнi перевищуе швидкiсты його фiзiологiчного оновлення [6]. Порушуетыся найважливiша функ^я суглобового хряща - адаптацiя до мехаычного навантаження та забезпечення втыного руху суглобо-вих поверхоны [12].
Улытразвукове дослiдження е одним з важливих методiв дiагностики захворюваны, як вражаюты ко-лiннi суглоби. Завдяки нешвазивносД доступностi i простой УЗД використовуюты як для дiагностики, так i для монiторингу динамки проткання захворювання, особливостей запалыного процесу у ко-лiнному суглобi та оцiнки ефективностi лiкування [9,24,25].
Мета дослщження - проаналiзувати залежнюты вираженостi синовi!ту колiнного суглобу вщ ступеня артрозу за допомогою улытразвукового методу.
