CC BY
69
3. Morris, J. US Higher Education in Transition. — On the Horizon, 2003. (11). P. 6-10.
4. Рiчард У. Райлт Нарис сучасного стану освгги в США // США: суспшьство та цшносп. — 2000. — С. 5-9.
5. US Bureau of Labour Statistics. (2002), "Projections." Retrieved October 14, 2002, from http:/ www.bls.gov/home.htm
Наталш ЧОРНА
ПОРТФОЛ1О ЯК ЗАС1Б ОЦ1НЮВАННЯ УЧН1ВСЬКО1 УСШШНОСТ1 В СУЧАСН1Й ПЕДАГОГ1Ц1 США
У cmammi проаналгзовано американський doceid оцiнювання навчальног успiшностi y4Hie, визначе-но портфолю як важливий 3cci6 монторингу кoгнiтивних результcтiв навчання, як iндикcтoр ШтереЫв i cпецифiчних навичок шкoлярiв. Виявлено слабт i cильнi сторони функци портфолю, чинники, як впли-вають на розробку учнiвcьких зccoбiв контролю. Важливим аспектом до^дження е систематизаця основних cпocoбiв адаптацИ портфолю до вимiрювcння когнтивних результcтiв cуб'ектiв навчання, обтрунтування чтких критерН'в, як забезпечують вибiрку й оцтювання навчальних зразюв портфолю.
Свроатлантичний вибiр Укра!ни, який передбачае И штегращю в загальносвгговий осв^нш простр, зумовлюе актуалiзацiю про-блеми мошторингу знань. У цьому контекст зростае важливють аналiзу зарубiжного, зок-рема американського, досвщу використання сучасних методик дiагностування навчальних досягнень учшв та студентiв. Досвщ цей, не-зважаючи на його актуальшсть, у нашiй кра!-ш ще не достатньо вивчений.
Протягом останшх рокiв у педагогiцi США вщбуваються певнi змiни щодо бачен-ня учня та основ тестових методик. 1деться про те, що на сучасному етапi розвитку аме-рикансько! школи дедалi бiльша увага при-дiляеться оцiнюванню виконання завдань учнями в природних ситуацiях, а не шляхом застосування об'ективних теспв. Одним iз таких методiв мошторингу когштивних ре-зультатiв, що розглядаеться в США як реальна альтернатива об'ективних теспв, е портфолю.
Метою статтi е аналiз американського досвщу оцiнювання на базi портфолiо, що, безперечно, буде сприяти його поши-ренню в освiтньому просторi Укра!ни.
Портфолiо стають важливим засобом ощнювання в багатьох навчальних закладах США. У деяких випадках !х використовують як базовий, а iнодi i единий метод ощнюван-ня виконання. В iнших — як ще один корис-ний 1нструмент в оцiнювальному арсеналi вчителя або викладача.
Портфолю — це з1брання учшвських робщ вщбраних i упорядкованих в такий спошб, щоби показати прогрес учня у ви-вченш дисциплiни (портфолiо розвитку) або продемонструвати зразки кращих робiт учнiв (демонстрацшне портфолiо) Поширеною практикою у США е використання портфо-лiо розвитку впродовж навчально! програми, а демонстрацшного портфолiо — вкiнцi програми. Отже, демонстрацшне портфолю — це зiбрання робгг, що засвiдчують кшцевий рiвень виконавських умiнь учня. Деяю нав-чальнi заклади використовують демонстрации портфолiо як основу випускного рейтингу учшв, iншi — як зашб наскрiзного оцiнювання базових виконавських умшь i навичок учшв.
Цшшсть портфолiо для вимiрювання навчальних досягнень учшв полягае, на думку Н. Гронлунда, в розмагтп видiв зiбраних даних, якi становлять основу для винесення суджень про рiвень учнiвського виконання. Вони, як правило, представлен рiзними видами самостшних робiт (наприклад, зразка-ми письмових робщ малюнками, звiтами про дослщження, виконаними за допомогою комп'ютерних програм, таблицями, проектами тощо), а також результатами ощнюван-ня у формi письмових коментарiв, списюв контрольних запитань, рейтингових шкал, ощнок за тести та звiтiв про сшвбесщи з учнями. Даш ощнювання можуть ще включати учшвсью самооцiнки колег-учнiв та вчите-лiв.
Учш вщграють активну роль у вiдборi навчальних зразкiв i веденнi портфолю. Це дае змогу включити ще один важливий пункт у портфолю, а саме мiркування учня щодо того, чому було вибрано той чи той зразок, що вiн iлюструе, що було вивчено та що можна було б зробити для полшшення виконання. Викладаючи сво! аналiтичнi мiр-кування в письмовiй формi, учень змушений зосередити увагу на процесi вивчення, зм> нах, якi вiдбуваються, та своему прогрес в навчаннi.
Завдяки активнш участi у вiдборi навчальних зразюв для портфолiо учш можуть зосередитися на критерiях ефективного виконання. Аналiз цих критерив закладае основу для розвитку критичного мислення та поглиблення знань Критери також змушу-ють учня усвщомити свою вiдповiдальнiсть за повноцiнну участь у навчальному процесс що е важливим кроком на шляху до само-стшного навчання [1, 216-218].
Американсью дослiдники вiдмiчають певнi переваги портфолю як засобу оцшю-вання учшвсько! успiшностi.
На думку Д. Ламбадина у В. Уокера, основними перевагами портфолю е те, що вони залучають учшв (студентiв) до активно! роботи над сво!м майбутшм, "допомагають 1м у розвитку самостшних умiнь, роблять бiльш толерантними щодо оцiнок з боку ш-ших, полiпшують спiвпрацю мiж учнями, батьками i вчителями" [4, 230].
З портфолю можна отримати шформа-щю про всi найважливiшi змiни, що вщбу-ваються з учнем. Таким чином, портфолю служать не стшьки шструментом оцшюван-ня, скiльки iндикатором iнтересiв та специ-фiчних навичок, а також недолiкiв мислення. "Добре оргашзоване портфолiо — це, по суп, бiографiя мозку учня, iсторiя його змiн i прогресу"[5, 122].
Учитель, вважае П Лефрансуа, може використовувати портфолю як базис для оцшювання змш i розвитку учня. Учень також може взяти iз свого портфолю багато корисно! шформаци. Мета використання портфолiо полягае не тiльки в оцшюванш досягнень, але й у корекци навчального про-
цесу. Для обдарованих дггей портфолiо служить додатковою мотивацiею. Використання портфолiо може внести певш змiни у стратеги навчання, що використовуються вчителями [2, 392].
Отже, портфолiо як зашб оцiнювання учшвсько! успiшностi мають певнi переваги, зокрема:
1. На базi портфолiо можна чiтко про-стежити прогрес у навчаннi упродовж часу (наприклад, змiни в навичках писання, мислення чи дослщження).
2. Зосередження на кращих роботах учшв позитивно впливае на вивчення (наприклад, кращi зразки письмових робгг, кращi приклади аргументаци та розв'язання проблем).
3. Порiвняння iз власними попередш-ми роботами дае бшьшу мотивацiю, нiж по-рiвняння з роботами 1нших учнiв (наприклад, прогрес у знаннях i вмшнях).
4. Завдяки тому, що учш сам добира-ють для портфолю кращi зразки робiт, полш-шуються !хш навички самооцiнки (наприклад, звернення 6шьшо! уваги на критери ефективного виконання).
5. Коли учням пропонують прокомен-тувати кожен навчальний зразок портфолю, це сприяе формуванню аналничного пiдходу до навчання (наприклад "Чому ви вважаете цю свою роботу найкращою?").
6. Портфолiо дае можливють робити поправки на 1ндивщуальш вiдмiнностi (наприклад, учнi працюють кожен на своему рiвнi, але для спшьних цiлей)
7. Портфолю надае чiткi данi про ус-пiшнiсть для iнформування учнiв, батьюв та iнших зацiкавлених осiб (наприклад, можна побачити та порiвняти зразки робщ викона-них у рiзний час).
8. Портфолiо сприяе посиленню сшв-працi учня i вчителя у процес викладання-учiнння-оцiнювання.
Як зазначають американсью автори, попри численш переваги, ведення та використання портфолю потребуе багато часу. До-помога учням у вiдборi навчальних зразкiв для портфолiо, надання зворотно! шформаци щодо учнiвських робгг та перiодичний огляд
прогресу учшв у навчанш — все це потребуе часу на спшкування мiж вчителями та учня-ми. Але процес збирання зразюв учнiвських робiт та складання !х у папку ще не формуе портфолю. Пiд час планування використання учшвських портфолiо треба брати до уваги низку чинниюв. Ретельне врахування !х шд-вищить цшшсть портфолiо як навчального та оцшочного iнструменту. Насамперед слiд звернути увагу на таке:
— призначення портфолю;
— яю види навчальних зразюв вклю-чати в портфолiо;
— критери вiдбору та оцiнювання навчальних зразюв;
— ведення i використання портфолiо;
— оцiнювання потрфолю.
Основним призначенням учнiвського
портфолiо, як i iнших методiв оцiнювання, е полшшення успiшностi. Як було зазначено, портфолю суттево сприяе цiй меи, демон-струючи кращi зразки учшвських робщ до-зволяючи порiвняти результати навчання в рiзних дисциплiнах i промiжках часу, даючи можливiсть учням оцiнити та проаналiзувати сво! результати, надаючи даш про усшш-шсть усiм зацiкавленим особам i посилюючи участь учшв у навчальному процесс
Ще одне його призначення — допомо-гти учням стати бшьш вiдповiдальними за власну навчальну дiяльнiсть. Це передбачае активну участь учшв у вiдборi зразкiв робiт для портфолю, в оцшюванш якостi цих зраз-кiв, аналiзiв вивченого матерiалу i шляхiв полiпшення виконання, у веденш портфолiо та його оцшюванш.
Портфолю можна формувати для бшьш обмежених шлей, ашж оцiнювання устшносп, про що йшлося ранiше. Напри-клад, можна сформувати портфолiо для де-монстраци лише найкращих робгг учня з тим, щоб використати його для виставлення оцiнок, звiтностi або внесення до норматив-них звнно-облшових документiв навчального закладу. Портфолю можна обмежити да-ними, яю вiдображають розвиток навичок самооцiнки та прогрес у самостшному ви-вченш, а також даними про розвиток тшьки навичок.
У вiдборi навчальних зразюв для портфолiо керуються його призначенням, запланованими результатами навчання та тим, як будуть використовувати результати оцшювання. Якщо використання портфолiо зводять до конкретного аспекту виконання, як, наприклад, навичок писання, навчальнi зразки можна обмежити одним видом пись-мових робгг (скажiмо, творами) або включа-ти рiзнi види письмових завдань (наприклад, дiловi листи, есе, поетичш твори). Сюди також можна включати письмовi твори рiзноl тематики або рiзних стилiв (наприклад, нау-кового стилю), а також як перш^ чорновi, так i пiзнiше переробленi й виправленi вар> анти робiт. Види навчальних зразюв залежа-тимуть вiд мети навчання, вщ того, як буде використана 1нформащя в навчальнiй про-грамь
Портфолiо не повинно бути депозита-рiем усiх студентських робiт, оскшьки через це воно стае громiздким i некерованним. Воно мае мютити вибiрку кращих робiт учня або найостаншших робiт, якi вiн не завершив у вибраних сферах навчання. Щ сфери може встановити викладач або !х визначають ви-моги навчального закладу. У будь-якому разi вибiрку та оцiнювання навчальних зразюв портфолiо слiд, на думку Н. Гронлунда, про-водити за такими критерiями:
1. Навчальнi зразки мають сшввщно-ситися з навчальними цшями та призначенням портфолiо (наприклад, для полшшення устшносп, представлення на шкшьних ба-тькiвських зборах або використання як скла-дово! нас^зно! програми оцiнювання в навчальному заклад^.
2. Навчальнi зразки повинш представ-ляти широкий спектр даних (наприклад, пи-сьмовi роботи, результати виконання письмових завдань, виготовлеш наочш матерiали, проекти)
3. Зразки слщ вiдбирати з огляду на використовуваш критерil оцiнювання.
4. Зразки мають вщбирати учнi, або принаймш вони мають брати участь у про-цесi вiдбору.
5. Зразки мають бути достатньо скла-дними, щоб дати учням матерiал для самоо-
щнки та допомогти проаналiзувати свою усшшшсть.
6. Починати вiдбiр зразюв треба на початку навчально1 програми, щоб можна було краще показати прогрес.
7. Зразки треба оцiнювaти, користую-чись критерiями i стандартами, встановле-ними для завдань на перевiрку виконання [1, 223-224].
Критерн допомагають учням пiд час вiдбору, шдготовки та оцiнювaння зрaзкiв, якi треба включити в портфолiо, зосереджу-ючи 1хню увагу на тих елементах, що ïx мае мiстити продукт виконання За такого шдхо-ду стае зрозумшо, чому учнi мають знати критерiï та стандарти Вони орiентують на пiдготовку навчальних зразюв портфолю, учшвську сaмооцiнку та анатз пiдсумкового оцiнювaння виконання.
Нaвчaльнi зразки портфолю, як правило, складають у папки або зошити та зберь гають у шaфi. Важливо звести нaбiр навчальних зразюв портфолю до розумноï кiлькостi, щоб можна було ïx систематизува-ти. Рiзномaстий нaбiр мaтерiaлiв тiльки за-важатиме використанню портфолiо за його призначенням. Упорядкування зрaзкiв за роздшами та винесення змiсту на титульну сторшку папки полегшують ведення портфолю та пошук мaтерiaлiв, коли йтиметься про ощнювання прогресу в навчанш або зв> тування. Перш шж помiстити в папку, кож-ний навчальний зразок треба назвати i пос-тавити дату.
Учш повиннi брати активну участь у веденнi портфолю. Це зiбрaння ïxнix робiт, отже, вони мають допомогти визначити склад портфолю, вщбрати для нього зразки та ощнити прогрес у навчанш, який вщо-бражають зразки ïxнix робiт. Якщо учень не е активним учасником процесу, вiн навряд чи вважатиме таке зiбрaння своïм персона-льним портфолiо.
1снуе два способи адаптувати навчальне портфолiо до всеохопного вимiрювaння ког-нiтивниx результат. Суть першого полягае у тому, що учш та вчителi добирають нaйлiпшi зразки класного портфолiо, зводять ix i пере-дають до центрaлiзовaноï установи для ощ-
нювання. Завдяки йому учнi мають нагоду показати сво].' нaйвищi досягнення, та водно-час до мiнiмуму зводяться можливосн стан-дартизувати процедури вимiрювaння. Деякi вимiрювaння навчального портфолiо перед-бачають отримання учнями юлькох спшьних видiв завдань. Розробники iнструментiв вим> рювання можуть створити завдання, що ïx учителi використовуватимуть на уроках, а тодi оцiнити роботу учшв за спшьними кри-терiями. Такий тип вимiрювaння вiдрiзняеть-ся вщ трaдицiйного, адже учнi виконують завдання шд час звичaйноï клaсноï роботи, а не в стандартизованих умовах. При цьому сaмi завдання та критерн оцiнювaння можна залишити незмiнними.
Другий спосiб вимiрювaння мае великий потенщал на майбутне, бо залучае комп'ютернi технологи. Поки що вш не знайшов повного застосування, хоч дае змо-гу поеднати 1нструменти вимiрювaння з ш-терактивними системами, де учш можуть фшсувати своï вщповщь Якщо комп'ю-теризовaнi вимiрювaння модифшувати, то учень отримуватиме один iз наявних ком-плектiв завдань вщповщно до його прогно-зованого рiвня. В iдеaльному випадку вимi-рювання супроводжуватиметься комп'ю-теризованим виставлянням бaлiв у момент, коли учнi вводять своï вiдповiдi. Нaвiть якщо ця теxнологiя не дозволить оцiнити яюсть учнiвськиx вiдповiдей, й використання до-поможе ефективно фiксувaти пiдxоди учшв до виршення задач, щоб поим, шсля вимi-рювання, ïx ощнити [3, 178-179].
Таким чином, результати aнaлiзу лте-ратурних джерел засвщчують чiтко визначе-ну сучасну тенденщю у розвитку теорй та практики педагопчного тестування в США. Вона сформувалась внaслiдок недолiкiв об'ективних теспв i полягае в дедaлi шир-шому зaстосувaннi портфолiо як методу мошторингу навчальних досягнень учшв.
Виявлеш у результан aнaлiзу деяю пе-дaгогiчнi умови застосування портфолю в навчальних закладах США можна, на нашу думку, творчо адаптувати i використовувати в освггньому просторi Украши. Педaгогiчнa доцiльнiсть застосування теxнологiй, яю по-
еднуються назвою портфолiо, полягае в тому, що вони передбачають участь учшв у навчальному процес на piBHi з учителем, породжуючи атмосферу творчо! спiвпрацi мiж ними. Цi технологи сприяють розвитку штелектуальних i творчих здiбностей учшв, формуванню моральних цiнностей, здатностi молодих людей до самореалiзацii, самооцш-
Перспективу подальшого вивчення американського досвiдy застосування порт-фолiо як методу мошторингу когнiтивних резyльтатiв вбачаемо в аналiзi та узагаль-неннi конкретних методик ощнювання на базi портфолiо.
ки, самостшного критичного та аналiтичного мислення.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гронлунд Норман Е. Ощнювання студентсько! усшшносп Практ. поаб. — К.: Навчально-методичний центр "Консорщум 1з удосконалення менеджмент--освгга в Укрш'т", 2005 — 312 с.
2. Лефрансуа П. Прикладная педагогическая психология: Пер. с англ. — СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2003 — 416 с.
3. Мониторинг стандарпв освгга / За ред. Альберта Тайджинмана i Т. Невшла Послтвейта. — Льв1в: Штопис, 2003 — 328 с.
4. Lambadm D.V., Walker V.L. Portfolio Assessment Educational Psychology, 96/97, 1996. — P. 230-236.
5. Stecher В. M. , Herman J. L. Using portfolios for large-scale assessment In G.D. Phye (Ed.), Handbook of classroom assessment: Construction of Knowledge.San Diego: Academic Press, 1997 — 202 p.
