BicHiiK Нацiонального унiверситету "Львiвcька полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 4 (32), 2021
УДК 343.35
Костянтин Марисюк
Нащональний ушверситет "Львiвськa полтехшка", 1ститут права, психологи та шновацшно! осв^и, професор кафедри кримiнaльнoгo права i процесу, доктор юридичних наук, професор
ПОНЯТТЯ, ВИДИ ТА ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОРУПЦ1ЙНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ
http: //doi.org/10.23939/law2021.32.138 © Марисюк К., 2021
Стаття присвячена поняттю, видам та загальнш характеристик корупцшних пра-вопорушень, адже короупщя е одним i3 найcтiйкiших негативних явищ у дiяльноcтi ор-ганiв державноТ влади й управлiння. Вона вражае ва сфери cуcпiльного життя, сприяе поширенню оргашзованоТ злочинноcтi, створюе cоцiальну напругу, породжуе у населен-ня невпевненicть у здатноcтi влади здшснити оргашзацшш та практичнi заходи щодо подолання системно"! кризи й вщродження УкраТни. Вона становить значну загрозу для демократы, реашзацп принципу верховенства права, сощального прогресу, становлення громадянського сусшльства та нащональноТ безпеки. Тому знання сутносп, причин, умов та факторiв (чинникiв) корупцн та знання корупцшних правопорушень в реалiях сьогодення, дасть змогу передуам розробити та запровадити заходи, що мали б обмежи-ти можливкть ТТ поширення та негативного впливу в уах сферах cуcпiльного життя.
Встановлено, що корупцшш правопорушення е узагальнюючим термшом, який охоплюе уci форми поведшки особи, уповноваженоТ на виконання функцш держави, що носять корупцшний характер i визнаються протиправними (корупцшш дiяння), а також д1яння, що вчинюються такою або шшою особою, i створюють умови для вчинення корупцшних дiянь чи е приховуванням Тх або потуранням Тм.
Доведено, що корупцiйнi правопорушення не е якимось особливим, таким, що не "вписуеться" у класичну схему правопорушень, видом правопорушень.
Корупцшш правопорушення - це т ж криминальна адмiнicтративнi, дисциплшар-нi, конcтитуцiйнi, цив1льно-правов1 правопорушення, якi, як i iншi правопорушення, об'еднанi в окрему групу в силу cпецифiчних ознак об'екта, об'ективноТ сторони, суб'екта i суб'ективноТ сторони посягання.
1м, як i 1ншим правопорушенням, притаманнi тi cамi ознаки, що, власне, i роблять Тх правопорушеннями - суспшьна небезпека (шкщливкть), протиправнicть, виннicть i карашсть (передбачення за Тх вчинення юридичноТ вiдповiдальноcтi).
Ключовi слова: правопорушення, корупщя, покарання, закон, кримiнальна вщпо-вщальшсть, право.
Постановка проблеми. Кoрупцiя е одним i3 нaйстiйкiшиx негативних явищ у дiяльнoстi oргaнiв державно! влади й управлшня. Вона вражае вс сфери суспiльнoгo життя, сприяе поширенню оргашзовано! злoчиннoстi, створюе сощальну напругу, породжуе у населення невпевненють у
здатносп влади здшснити оргашзацшш та практичнi заходи щодо подолання системно! кризи й вiдродження Укра!ни. Вона становить значну загрозу для демократа, реалiзацн принципу верховенства права, сощального прогресу, становлення громадянського суспiльства та нацюнально! безпеки. Тому знання сутносп, причин, умов та факторiв (чинникiв) корупци та знання корупцшних правопорушень в реалiях сьогодення, дасть змогу передусiм розробити та запровадити заходи, що мали б обмежити можливiсть 11 поширення та негативного впливу в ушх сферах суспiльного життя.
Аналiз дослщження проблеми. Питання поняття, видiв та загально! характеристики корупци слугували предметом наукових розвiдок значно! кiлькостi науковщв, як-от С. Iлiй, П. Кабанов, В. Коваленко, М. Мельник, А. Редька та ш.
Незважаючи на значну кшькють публiкацiй, присвячених питанням корупци загалом, а також 11 поняттю та видам зокрема, значна кшьюсть питань i досi е спiрними та не знаходять одностайносп у колах науковцiв та практиюв.
Мета статтi. Усвiдомлюючи, що в межах одше! коротко! науково! статп неможливо розкрити всi питання, пов'язаш з усiма пiдходами до поняття та форм корупци, ми звернемо увагу лише на найбшьш значимi та цiкавi з нашо! точки зору, та й то лише у частиш базових положень, за-лишивши все шше для подальших наукових розвiдок.
Виклад основного матерiалу. Використання категорi! родового об'екта дозволяе видшити коло вiдносин, на яю посягають корупцiйнi правопорушення. Це насамперед порядок державного управлшня, управлiння в комерцшних i iнших органiзацiях та шше. На користь такого кола вщно-син, яю вiдчувають на собi протиправну дiю корупцi!, вказують бiльшiсть сучасних дослiдникiв.
Сутнiсть корупцшних правопорушень i !х крайнiх проявiв - корупцiйних кримiнальних правопорушень проявляеться в тому, що вона викривляе нормальш суспшьш вiдносини, влада, надана суспiльством через державний апарат управлшня певним представникам, починае використовува-тися не в iнтересах суспшьства, а в iнтересах окремих ошб (груп осiб) [1, с. 8].
Варто мати на уваз^ що об'ектом корупци можуть бути практично вс встановлеш та охоро-нюваш законом суспiльнi вiдносини. Причина такого становища в тому, що там, де присутне дер-жавне регулювання, надання державних, навiть бiльше - публiчних послуг, можливим е корупцшне ураження встановленого порядку прийняття ршень за рахунок корисливих дiй вщповщальних по-садових осiб: державнi закушвл^ розпорядження державним майном, лiцензування, сертифшащя, реестрацiя, охорона здоров'я, освiта, правоохоронна дiяльнiсть i т.д.
Л. Астаф'ев, характеризуючи прояви корупцi!, видiляе дев'ять форм порушень корупцшного характеру: 1) службова особа несуттево вiдхиляеться вщ iснуючих правил, дiючи в штересах свое! групи (сiм'!, друзiв), не одержуючи за це винагороди; 2) службова особа вщдае перевагу членам свое! групи (им'!, друзiв, клану) при прийнятп рiшень, пов'язаних з призначенням на посаду, укла-денням контрактiв. i т.д., водночас не отримуючи матерiально! винагороди; 3) службова особа отримуе шдношення (грошi, подарунок) як умову належного виконання обов'язюв (наприклад, оформлення документiв у встановлеш строки, без зайво! тяганини i дрiбних причiпок); 4) службова особа отримуе винагороду в обмш на порушення дiючо! процедури розгляду питання чи прийняття ршення, але без порушення законних пiдстав прийняття самого ршення. У цьому випадку за до-помогою хабара "купляеться" прискорена чи полегшена процедура за наявносп законних шдстав для того ршення, яке потрiбне хабародавцевi (наприклад, прийняття одноособового ршення там, де вимагаеться комюшний розгляд); 5) службова особа одержуе шдношення як умову належного розгляду справи. Така ситуащя може скластися, якщо вона надшена широкими дискрецшними пов-новаженнями i не зобов'язана зв^увати про !х виконання. Наприклад, суддя оцшюе факти, яю ха-рактеризують особу пiдсудного, на пiдставi внутрiшнього переконання i вщповщно до цiе! оцiнки робить висновок про стутнь суспiльно! небезпеки особи й iндивiдуалiзацiю мiри покарання (^м
випадюв, коли вона звшьняеться вщ кримшально! вiдповiдальностi чи покарання). Але належний розгляд питання може бути поставлено недобросовюним суддею у пряму залежнiсть вiд одержання хабара, оскшьки пом'якшуючi обставини, перелiк яких у закош не е вичерпним i залежить вiд дискрецiйного розсуду суду, не будуть належним чином враховаш i буде призначено бшьш суворе покарання; 6) службова особа одержуе винагороду за прийняття незаконного ршення в iнтересах хабародавця; 7) службова особа одержуе винагороду за неналежне виконання сво!х прямих обов'язюв (наприклад, за потурання, за терпиме ставлення до будь-яких порушень); 8) службова особа оргашзовуе систему заохочень, пшьг i привше!в, щоб забезпечити результати голосування для проведення випдного для себе рiшення; 9) службова особа умисно використовуе свое службове становище всупереч штересам служби з метою одержання особисто! вигоди. Ця форма корупцшно! поведiнки охоплюе, зокрема, викрадення шляхом зловживання службовим становищем [2, с. 29].
До переваг такого тдходу варто вiднести намагання автора диференцiювати типовi форми корупцшно! поведшки. Недолгом е вiдсутнiсть ч^ких критерi!в тако! диференцiацi!, у результат чого визначенi Л. Астаф'евим форми порушень корупцшного характеру охоплюють лише окремi випадки корупцiйно! поведiнки, до того ж тшьки у певних сферах службово! дiяльностi.
В. Лаптеакру теж дослщжував це явище за матерiалами Республiки Молдова, чiтко не видшив види корупцiйних правопорушень, зазначивши, що корупцiя проявляе себе не лише як кримшальне дiяння,оскiльки юнують i менш небезпечнi види шдкупу. Вказавши, що складовими корупцi! е аморальна дисциплiнарнi, адмiнiстративнi проступки, цивiльно-правовi делiкти i злочини, вш не конк-ретизував, якi саме дiяння охоплюються кожним iз названих видiв правопорушень [3, с. 11-16].
П. Кабанов ототожнюе, як вiн шдкреслюе, за своею суттю i змютом, поняття "корупщя" i "ко-рисливi зловживання по службГ', видiляючи таю форми корупци: зловживання владою або службовим становищем, викрадення державного майна шляхом зловживання службовою особою сво!м службовим становищем, мздо!мство, лихварство, службове вимагання, давання хабара, посе-редництво в хабарнищга, службове шдроблення [4, с. 5].
На законодавчому рiвнi згадування про правопорушення корупцшного характеру вперше з'явилося в Закош Укра!ни "Про державну службу", який був прийнятий 16 грудня 1993 р. У цьому Закош в статп 5 частиш 2 йшлося про те, що державному службовцевi заборонялося "вчиняти дi!, що можуть бути розцшеш як використання свого службового становища в корисливих цшях у власних iнтересах, а також дп, якi вiдповiдно до чинного законодавства вважаються корупцшними". Це положення на той час було суто декларативним, оскшькик законодавство Укра!ни в той час не закршлювало, якi саме дi! слiд вважати корупцшними.
Подальшим кроком розвитку законодавчого розумшня корупцi! та дiянь корупцшного характеру стало прийняття Закону Укра!ни "Про боротьбу з корупщею" вщ 5 жовтня 1995 р. Щц коруп-цiею в цьому Закош розумшася дiяльнiсть осiб, уповноважених на виконання функцiй держави, спрямована на протиправне використання наданих !м повноважень для одержання матерiальних благ, послуг, пшьг або шших переваг.
Закон Укра!ни "Про боротьбу з корупщею" вважав корупцшними дiяннями: а) незаконне одержання особою, уповноваженою на виконання функцш держави, у зв'язку з виконанням таких функцш матерiальних благ, послуг, пшьг або шших переваг, у тому чи^ прийняття чи одержання предмеив (послуг) шляхом !х придбання за цшою (тарифом), яка е ютотно нижчою вщ !х фактично! (дiйсно!) вартостi; б) одержання особою, уповноваженою на виконання функцш держави, кредилв або позичок, придбання цшних паперiв, нерухомостi або шшого майна з використанням при цьому пшьг чи переваг, не передбачених чинним законодавством.
Концепщя боротьби з корупщею на 1998-2005 роки також згадувала про правопорушення корупцшного характеру. Ця Концепщя говорить про те, що у правовому вщношенш корупщя стано-вить сукупшсть рiзних за характером та ступенем суспшьно! небезпеки, але единих за своею суттю корупцшних дiянь, iнших правопорушень (кримiнальних, ацмiнiстративних, цивiльно-правових, дис-циплiнарних), а також порушень етики поведiнки посадових осiб, пов'язаних iз вчиненням цих дiянь.
Корупцшш дiяння мають таю форми (види):
- зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або посадових повно-важень та iншi службовi кримiнальнi правопорушення, що вчиняються для задоволення корисливих чи шших особистих iнтересiв або штереив iнших осiб;
- розкрадання державного, колективного або приватного майна з використанням службового становища;
- незаконне одержання матерiальних або шших благ, пшьг та шших переваг;
- одержання кредилв, позичок, допомоги, придбання цшних паперiв, нерухомостi або iншого майна з використанням пшьг чи переваг, не передбачених законодавством, або на яю особа не мае права;
- хабарництво;
- здшснення безпосередньо та через посередниюв або тдставних оиб тдприемницько! дiяльностi з використанням влади чи посадових повноважень, а також пов'язаних з ними мож-ливостей;
- сприяння з використанням службового становища фiзичним i юридичним особам у здшс-неннi ними пiдприемницько! та шшо! дiяльностi з метою незаконного одержання за це матерiаль-них або шших благ, пшьг та шших переваг;
- неправомiрне втручання з використанням посадового становища у дiяльнiсть iнших держав-них оргашв чи посадових осiб з метою перешкоджання виконанню ними сво!х повноважень чи до-магання прийняття неправомiрного рiшення;
- використання iнформацi!, одержано! тд час виконання службових обов'язюв, у корисливих чи iнших особистих штересах, необгрунтована вiдмова у наданш вiдповiдно! iнформацi!, або не-своечасне !! надання, або надання недостовiрно! чи неповно! службово! iнформацi!;
- надання необгрунтованих переваг фiзичним або юридичним особам шляхом тдготовки i прийняття нормативно-правових актiв чи управлшських рiшень;
- протегування з корисливих або шших особистих штереив у призначенш на посаду особи, яка за дшовими i професiйними якостями не мае переваг перед шшими кандидатами.
Корупцшш дiяння можуть бути вчинеш також в iнших формах, у тому чи^ в таких, що по-требують додаткового визначення законодавством.
У Концепцп нiчого не сказано про конкретш види (форми) шших правопорушень та пору-шень етики поведшки посадових осiб, яю е складовою корупцi!.
У Закош Укра!ни "Про засади запобiгання та протидн корупци" вiд 07.04.2011 р. в абз. 5 ч. 1 ст.1 даеться таке визначення поняття "корупцшне правопорушення". Корупцшне правопорушення -це умисне дiяння, що мютить ознаки корупци, вчинене особою, зазначеною у частит першш статтi 4 цього Закону, за яке законом установлено кримшальну, адмшютративну, цивiльно-правову та дис-циплiнарну вiдповiдальнiсть.
Спираючись на аналiз чинного антикорупцiйного законодавства i доктринальнi погляди на генезис та сутнють корупцi!, М. Мельник пропонуе найбiльш змiстовне визначення корупцiйного правопорушення. Пщ таким вiн розумiе правопорушення, яю полягають у неправомiрному викори-станнi особою, уповноваженою на виконання функцш держави, офiцiйно надано! !й влади, посадових повноважень, вщповщних можливостей з метою задоволення особистих штереив чи iнтересiв третiх оиб (корупцiйнi дiяння), а також в шших дiях, якi створюють умови для вчинення корупцiй-них дiянь чи е приховуванням !х або потуранням !м (iншi дiяння, пов'язаш з корупщею).
У ньому об'еднуються ви види корупцiйних проявiв: кримшальних, конституцiйних, адмi-нiстративних, дисциплiнарних тощо.
А. Редька тд корупцiйним правопорушенням розумiе "... суспiльно небезпечне посягання на встановлений порядок здiйснення особами, уповноваженими на виконання функцш держави, нада-них !м повноважень, а саме протиправне, умисне дiяння або бездiяльнiсть, за яке законом Укра!ни "Про боротьбу з корупцiею" передбачено адмшютративну й iншi види вщповщальностГ' [5, с. 154].
Оцшюючи наведене визначення, необхщно звернути увагу на використання А. Редькою для характеристики корупцшного правопорушення такого термша як "суспшьно небезпечне посягання", що стосовно адмшютративного проступку е неправомiрним, оскiльки суспшьна небезпечнiсть е характерною ознакою кримшальних правопорушень, а не проступюв.
Отже, корупцiйнi правопорушення е узагальнюючим термшом, який охоплюе усi форми поведшки особи, уповноважено! на виконання функцш держави, що носять корупцшний характер i визнаються протиправними (корупцшш дiяння), а також дiяння, що вчинюються такою або шшою особою, i створюють умови для вчинення корупцшних дiянь чи е приховуванням !х або потуранням !м.
У наущ видiляють декiлька критерi!в класифiкацi! корупцшних правопорушень.
Залежно вiд характеру дiяння, його мотивацi! та спрямованостi корупцшш правопорушення под^ються на: 1) корупцшш дiяння; 2) iншi правопорушення, пов'язаш з корупщею [6, с. 113]. Першi з них вiдображають сутнють корупцi! як явища, е !! серцевиною. Другi - це правопорушення, при вчиненш яких не вщбуваеться зловживання особою, уповноваженою на виконання функцш держави, владою чи службовими повноваженнями для задоволення особистого штересу чи штересу третiх осiб, але якi безпосередньо сприяють (полегшують) вчиненню корупцшних дiянь чи вчинюються з метою приховування корупцiйних дiянь чи потурання !м.
Залежно вщ мотивацi! вчинення (змiсту iнтересу, задовольнити який прагне особа , яка вчиняе корупцiйне правопорушення) корупцiйнi дiяння можна подiлити на: 1) корупцшш дiяння, пов'язанi з протиправним використанням влади або службових повноважень для отримання матерiальних благ, послуг або переваг чи заволодшня чужим майном або правом на нього; 2) корупцшш дiяння, пов'язаш з протиправним використанням влади або службових повноважень для задоволення шших (некорисливих) особистих штересах чи штереив тре^х оиб.
Першу групу утворюють корупцшш дiяння, яю мають корисливий характер, оскшьки в основi протиправного використання влади чи службового становища лежать корисливi спонукання -головним чином вони спрямоваш на задоволення корисливих мотивiв. Залежно вщ способу задоволення корисливих мотивiв цi корупцiйнi дiяння можна подiлити на такi, що: 1) неправомiрним отриманням матерiальних благ, послуг або переваг; 2) неправомiрним заволодшням чужим майном або правом на нього; 3) неправомiрним використанням чужого майна.
Другу групу утворюють корупцшш дiяння, якi вчиняються з некорисливо! зацiкавленостi: протиправне використання службовою особою влади або службових повноважень мае на мет задоволення некорисливих особистих штереив чи штереив треих осiб. У результатi вчинення таких дiянь службова особа не мае на мет протиправно заволод^и майном, одержати незаконну винаго-роду чи незаконно використати чиесь майно. Шляхом використання надано! !й влади чи службових повноважень, вона прагне задовольнити шший свш, сво!х рщних, близьких, iнших третiх осiб чи !х груп, iнтерес [6, с. 114-115].
Iншi правопорушення, пов'язанi з корупщею - це правопорушення , як створюють сощальш передумови для корупци як явища, умови для конкретних корупцшних дiянь або е приховуванням !х чи потуранням !м.
Дiяння, якi пов'язанi з корупщею, можна подшити на такi, що: 1) створюють сощальш передумови для корупци як явища, умови для конкретних корупцшних дiянь (надання особ^ уповнова-женш на виконання функцш держави, незаконно! винагороди (у тому чи^ давання хабара), шше сприяння отриманню тако! винагороди (посередництво в хабарнищга), зайняття особою, уповноваженою на виконання функцш держави, шдприемницькою дiяльнiстю, участь тако! особи у тд-готовцi, розглядi i вирiшеннi питань, якi стосуються !! особистих iнтересiв або iнтересiв !! родичiв чи iнших близьких оиб, якщо вирiшення цих питань входить до !! службових повноважень, сумю-ництво, яке дозволяе через владш повноваження задовольнити iнтереси приватно! справи тощо.); 2) вчиняеться з метою полегшення вчинення корупцшних дiянь, е приховуванням !х чи потуранням !м (наприклад, службове пiдроблення, порушення вимог щодо декларування доходiв та майна,
умисне невжиття заходiв по 6opoib6i з корупщею, умисне невиконання сво1х обов'язюв у 6opoTb6i з корупщею тощо).
За своею правовою природою залежно вiд свое! сусшльно! небезпеки та виду вiдповiдальностi, яку закон передбачае за !х вчинення, корупцiйнi правопорушення можуть бути кримшально-правовими, адмiнiстративно-правовими, цивiльно-правовими, дисциплiнарними.
Також варто зазначити, що Законом Украши "Про засади запоб^ання та протидп корупщГ' було значно розширено систему суб'екпв корупцiйних правопорушень. Якщо Законом Украши "Про боротьбу з корупщею" суб'ектами вщповщальност виступали лише особи, уповноважеш на виконання функцш держави та мюцевого самоврядування, то зпдно з положеннями ЗаконуУкраши "Про засади запоб^ання та протидп корупцп"', останш складають, хоч i провiдну, але одну з чо-тирьох груп суб'екпв корупцiйних правопорушень. Суб'ектами корупцшних правопорушень також виступають особи, яю для цiлей цього Закону, прирiвнюються до осiб, уповноважених на виконання функцш держави та мюцевого самоврядування; особи, яю обшмають посади, пов'язаш з вико-нанням оргашзацшно-розпорядчих чи адмiнiстративно-господарських обов'язкiв у юридичних особах приватного права; посадовi особи юридичних осiб, фiзичнi особи - у разi пропозицп чи надання неправомiрноl вигоди вищезазначеним особам.
Висновки. Отже, корупцшш правопорушення не е якимось особливим, таким, що не "впи-суеться" у класичну схему правопорушень, видом правопорушень. Корупцшш правопорушення -це т ж кримшал^ш, адмшютративш, дисциплiнарнi, конституцiйнi, цивiльно-правовi правопорушення, якi, як i iншi правопорушення, об'еднанi в окрему групу в силу специфiчних ознак об'екта, об'ективно! сторони, суб'екта i суб'ективно! сторони посягання. 1м, як i iншим правопорушенням, притаманнi т самi ознаки, що власне, i роблять !х правопорушеннями - суспшьна небезпека (шкiдливiсть), протиправнiсть, виннiсть i каранiсть ( передбачення за !х вчинення юридично! вiдповiдальностi).
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Илий С., Коваленко В. Криминологический анализ коррупционной преступности в Российской Федерации: научно-практическое пособие. Ростов-на Дону : Ростиздат, 2009. 209 с.
2. Астафьев Л. К. вопросу о понятии корупции. Коррупция в России: состояние и проблемы: материалы научно-практической конференции (26-27 марта 1996 г.). Москва: Московский институт МВД России, 1996. С. 199-123.
3. А не учредить ли орден Меньшикова? 1нформацтний бюлетень. 1999. 9 квгтня. С. 3-5.
4. Кабанов П. Коррупция и вязотничество в России. Нижнекамск: ИПЦ "Гузел", 1995. 172 с.
5. Редька А. Деяш питання практики застосування Закону Украши "Про боротьбу з корупщею". Коментар судово! практики в кримшальних та адмшютративних справах. Кшв: Юршком 1нтер, 1998. 487 с.;
6. Мельник М. Корупщя - короз1я влади (сощальна сутшсть, тенденци та наслщки, заходи протидп). Ки!в: Юридична думка, 2004. 400 с.
REFERENCES
1. Iliy S., Kovalenko V. (2009). Kriminologicheskiy analiz korruptsionnoy prestupnosti v Rossiyskoy Federatsii [Criminological analysis of corruption crime in the Russian Federation]: nauchno-prakticheskoye posobiye. Rostov-na Donu: Rostizdat. 209 s. [in Russian].
2. Astaf'yev L. (1996). К voprosu o ponyatii koruptsii. Korruptsiya v Rossii [On the concept of corruption]: sostoyaniye i problemy: мaterialy nauchno-prakticheskoy konferentsii (26-27 marta 1996 g.). Moskva: Moskovskiy institut MVD Rossii. S. 199-123 [in Russian].
3. A ne uchredit' li orden Men'shikova? [Shouldn't the Menshikov Order be established?] Informatsionnyy byulleten'. 1999. 9 aprelya. S. 3-5 [in Russian].
4. Kabanov P. (1995). Korruptsiya i vyazotnichestvo v Rossii [Corruption and knitting in Russia]. Nizhnekamsk: IPTS "Guzel'". 172 s. [in Russian].
5. Red'ka A. (1998). Dejaki pytannja praktyky zastosuvannja Zakonu Ukrajiny "Pro borotjbu z korupcijeju". Komentar sudovoji praktyky v kryminaljnykh ta administratyvnykh spravakh. [Some issues of practice of application of the Law of Ukraine "On Combating Corruption"] / Kommentariy sudebnoy praktiki po ugolovnym i administrativnym delam. Kyjiv: Jurinkom Inter, 1998. 487 p. [in Ukrainian].
6. Mel'nik M. (2004). Korruptsiya - korroziya vlasti (sotsial'naya sushchnost', tendentsii i posledstviya, mery protivodeystviya) [Corruption - corrosion of power (social essence, trends and consequences, countermeasures)]. Kyjiv: Jurydychna dumka. 400 p. [in Ukrainian].
Дата надходження:12.11.2021 р.
Kostyantyn Marysyuk
Lviv Polytechnic National University, Institute of Jurisprudence, Psychology and Innovative Education, Department of Criminal Law and Procedure, Doctor of Law, Prof.
CONCEPTS, TYPES AND GENERAL CHARACTERISTICS OF CORRUPTION OFFENSES
The article is devoted to the concept, types and general characteristics of corruption offenses, as corruption is one of the most persistent negative phenomena in the activities of public authorities and administration. It affects all spheres of public life, contributes to the spread of organized crime, creates social tension, creates uncertainty in the population's ability to take organizational and practical measures to overcome the systemic crisis and revive Ukraine. It poses a significant threat to democracy, the rule of law, social progress, civil society and national security. Therefore, knowledge of the nature, causes, conditions and factors (factors) of corruption and knowledge of corruption offenses in today's realities, will allow first of all to develop and implement measures that should limit its spread and negative impact in all spheres of public life.
It has been established that corruption offenses are a general term that covers all forms of conduct of a person authorized to perform state functions that are corrupt in nature and recognized as illegal (corruption acts), as well as acts committed by one or another person and create conditions for committing acts of corruption or are concealment or indulgence.
It has been proved that corruption offenses are not a special type of offenses that do not "fit" into the classical scheme of offenses.
Corruption offenses are the same criminal, administrative, disciplinary, constitutional, civil offenses, which, like other offenses, are grouped into a separate group due to the specific characteristics of the object, the objective side, the subject and the subject. of the active side of the encroachment.
They, as well as other offenses, have the same features that actually make them offenses - public danger (harm), wrongdoing, guilt and punishment (anticipation for their commission of legal liability).
Keywords: offense, corruption, punishment, law, criminal liability, law.