CC BY
103
УДК 616.831-005.1+616.89-008.463 ГЕРАСИМЧУКВ.Р., ГРИБ В.А.
ДВНЗ «/вано-Франювський нацюнальний медичний ун/верситет»
niBKYAbHi ОСОБЛИВОСП РОЗВИТКУ KOrHiTMBHMX ТА ЕМОЦ1ЙНИХ ПОРУШЕНЬ У ХВОРИХ У РАННЬОМУ BiДHOBHOМY ПЕРiOЛi iШЕМiЧHOГO iHСYAbTY
Резюме. Вивчено залежнстьхарактеру та ступеня когнтивних та емоцшних порушень псля перенесеного iшемiчного тсульту eid локал1зацй процесу. При лiвопiвкульному iнсультi (ЛП1) спостерiгаeться бльша частота когнтивних порушень (80,5 % за шкалою MMSE, середнш бал 23,88 ± 0,22) порiвняно 1з правотвкульним тсультом (ПП1) (70,3 % за MMSE, середнш бал 24,65 ± 0,31) (p < 0,05). Для лiвопiвкульного ураження характерне порушення мовленневих функцш, уваги, запам'ятовування, тодi як для правотвкульного — переважно пам'ятi та уваги. В емоцшнш сферi пацieнтiв 1з ПП1 частше зусmрiчались прояви як депресивного (56,8% за шкалою HADS, середнШ бал 12,23 ± 0,28), так i тривожного синдрому (37,8 %, середнш бал 9,68 ± 0,16). При ЛП1 депреая проявлялась у 34,1 % випад^в (середнШ бал 8,64 ± 0,20). Поеднання тривожного та депресивного синдромiв спостеркалосьу 14,6 % випад^в при ЛП1 та у 35,1 % — при ПП1. Також у пацieнmiв 1з ПП1 вiдмiчався вiрогiдно вищишрiвень особистсног та ситуативной mривожносmi (p < 0,05). Рання дiагносmика вказанихрозладiв та врахування латерал1защ тсульту при виборiмедикаментознойтерапПдозволить тдвищити ефектившстьреабштаци уранньому вiдновному перiодi iшемiчного тсульту та покращити яксть життя пацieнmiв. Ключовг слова: iшемiчний тсульт, раннш вiдновний перюд, когштивш порушення, емоцшш порушення.
ш
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ МАТЕР1АЛИ КОНФЕРЕНЦП /PROCEEDINGS OF THE CONFERENCE/
Вступ
Iшемiчний шсульт (II) залишаеться провщною причиною швалщизац!! населення, що зумовлюе акту-альшсть питання реабштаци пащентав 1з цереброваску-лярною патолопею.
Зниження летальност при шсульп, досягнуте протягом останнього десятилптя, супроводжуеться зростанням поширеност постшсультних когштивних порушень (П1КП) [1, 5]. Разом iз розладами емоцшно! сфери вони значно знижують якють життя пащенпв, призводячи до стшко! дезадаптацп. Щ порушення е, з одного боку, результатом оргашчного ураження головного мозку, а з шшого — реакшею на необхщшсть адаптацп до нових умов життя, зумовлених хворобою. Вони мають суттевий вплив на переб^ виновного перюду та можуть стати серйозною перешкодою для адекватно! реабштащ! ще! категорп пащенпв. Тому стан когштивно! та емоцшно'! сфери може роз-глядатися як прогностичний критерш вщновлення
постшсультних хворих. За даними лггератури, П1КП pi3Horo ступеня зустрiчаються в 63—76 % хворих шсля перенесеного II [9, 10]. Частота постшсультно! депресп (ПД) становить 30—42 % протягом першо-го року шсля перенесеного II [3]. За даними деяких авторiв, упродовж перших двох мюяшв шсля II вона може досягати 63—71 % [4] i3 поступовим зниженням до 42—48 % у наступш 12 мюяшв.
Питання про значення функцюнально! асиме-три головного мозку в регуляцп емоцiйного статусу
Адреса для листування з автором:
Герасимчук BiKropifl Роман1вна
76018, м. 1вано-Франк1вськ, вул. Галицька, 2
Кафедра неврологи та нейроирурги
1вано-Франк1вський нацюнальний медичний унверситет E-mail: [email protected]
© Герасимчук В.Р., Гриб В.А., 2015 © «М1жнародний невролопчний журнал», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
та розвитку порушень емоцшно! сфери викликае ряд дискусiй. 6 даш про роль прaвопiвкульноi дис-функци в патогенезi афективних порушень, зокрема при бшолярному розладi та великому депресивному розладi [5, 10]. Порушення прaвопiвкульноi активацп асоцiйоване i3 депресiею, що супроводжуеться ви-соким рiвнем тривожностi, тодi як низький рiвень тривожностi при депреси бшьш характерний для лiвопiвкульноi дисфункцп [8]. При спостереженнях за хворими шсля перенесеного iшемiчного та гемо-рапчного iнсульту [4, 9] виявлено пршу динамiку вiдновлення мовленневих та когштивних функцiй при лiвопiвкульнiй локалiзацil шсульту та бiльш вираженi порушення сощально! адаптацп у хворих i3 правошвкульною локалiзацiею вогнища. Тому врахування латералiзацil iнсульту може мати зна-чення при виборi тактики реабштацп хворих шсля перенесеного II з метою досягнення максимального терапевтичного ефекту.
Мета дослщження: виявлення та оцшка швкульних особливостей когнiтивних та емоцiйних порушень у хворих у ранньому виновному перiодi iшемiчного iнсульту в каротидному басейш.
Матерiали та методи досл^дження
П1д час роботи було обстежено 78 пацiентiв (47 чоловшв та 31 жiнка) у ранньому виновному перiодi II у каротидному басейш. Середнш вiк становив 57,21 ± 2,14 року. Iнсульт був локалiзований у лiвiй гемiсферi головного мозку в 41 хворого (52,6 %), у правш гемiсферi — у 37 (47,4 %). Контрольну групу (КГ) становили 15 практично здорових оаб (9 чоло-втв та 6 жшок), середнiй вш 51,40 ± 2,39 року. До-слiдження проводилось на базi вщдшення судинно1 неврологп Iвaно-Фрaнкiвськоi обласно1 кшшчно!' лiкарнi через 1 мiсяць шсля перенесеного шсульту. Уп пацiенти перед включенням у дослiдження дали шформовану згоду.
Критерiями виключення з дослщження були: по-вторний iнсульт, шсульт у вертебробазилярному басейнi, наявнiсть у хворого сенсорно1 та повно1 моторно1 афази, тяжко1 соматично1 патологii.
Улм хворим проводили клiнiко-неврологiчне обстеження з оцшкою суб'ективноi та об'ективноi симптоматики. Для оцшки когнiтивного статусу використовували коротку шкалу оцшки психiчно-го статусу (Mini Mental State Examination, MMSE; Folstein M., 1975), Монреальську шкалу когштив-но!' оцiнки (Montreal Cognitive Assessment, МоСА; Nasreddine Z.S. et al., 2005) та батарею теспв ло6но!' дисфункцп (Frontal Assessment Battery, FAB; Dubuis B. et al., 2000). За даними MMSE, 29-30 балiв оцшюва-ли як вщсутшсть порушення когнiтивних функцiй, 27-28 — легы когнiтивнi порушення (КП), 24-26 — помiрнi КП, 20-23 бали — легку деменцiю, менше 20 балiв — як виражеш стади деменцп (Бачинская Н.Ю.,
2010). 16-18 за FAB балiв оцшювали як вiдсутнiсть КП, 12-15 балiв — помiрну лобну дисфункцiю, 11 балiв i менше — як деменцш. За МоСA сумарний бал менше 26 розглядали як прояви КП. Емоцшний статус пацiентiв оцшювали за допомогою шкали са-мооцшки депресп Цунга (Zung Self-rating Depression Scale; Zung W.W. , 1965), госпiтальноi шкали тривоги та депресп (Hospital Anxiety and Depression Scale, HADS; Zigmond A.S., Snaith R.P., 1983), опитуваль-ника реактивноi та осо6истюно! тривожностi Спiл-бергера — Ханша (Spielberger et al., 1983).
Статистичну обробку отриманих результапв проведено з використанням пакета статистичного аналiзу даних Statistica 6.0 (StatSoft, Inc.) та MS Excel iз засто-суванням параметричних i непараметричних методiв оцiнки результатiв.
Результати досл^дження та Тх обговорення
При обстеженнi в неврологiчному стaтусi пацiентiв були виявлеш тaкi синдроми: пiрaмiдноi та кортико-нуклеaрноi недостaтностi — у 78 хворих (100 %), це-фалпчний — у 73 (93,6 %), вестибулоатактичний — у 25 (32,1 %), елементи моторно!' афазп — у 32 (41,0 %), астешчний синдром — у 38 (48,7 %) пашенпв.
При дослщженш когштивних функцiй за шкалою MMSE у хворих iз прaвопiвкульним шсультом (ППI) оцiнкa становила 24,65 ± 0,31 бала, iз лiвопiвкульним iнсультом (ЛПI) — 23,88 ± 0,22 бала проти 29,16 ± ± 0,38 бала в контрольнiй груш (р > 0,05) без вiрогiд-но!' рiзницi мiж групами пашенпв (р > 0,05). За шкалою FAB оцшка при ЛШ становила 13,98 ± 0,43 бала, при ППI — 14,96 ± 0,36 бала порiвняно iз 17,28 ± 0,24 бала в контрольнш групi (р > 0,05) (табл. 1).
Було виявлено вiрогiднi вщмшносп за субтестом «Концентрaцiя уваги» мiж хворими з ППI та КГ; мiж хворими з ЛПI та КГ — за субтестами «Мовленневi функци», «Концентрaцiя уваги», «Пам'ять»; мiж хворими з ЛПI та ПШ за субтестами «Мовленневi функцП», «Пам'ять» (рис. 1).
При оцшюванш за шкалою FAB було виявлено вiрогiднi вщмшносп за субтестом «Ускладнена реaкцiя вибору» мiж хворими з ПШ та КГ; за субтестами «Швидысть мовлення», «Ускладнена реакшя вибору» — мiж хворими з ЛШ та КГ та за субтестом «Швидысть мовлення» — мiж пашентами з ПШ та ЛШ (рис. 2).
При обстеженш з використанням шкали МоСА у груш хворих iз ЛШ середнш бал становив 18,36 ± ± 0,65, iз ППI — 20,58 ± 0,53 (р > 0,05), тодi як у контрольнiй групi — 28,05 ± 0,24 (р > 0,05). У 29 (78,3 %) хворих iз ППI та 38 (92,7 %) — iз ЛШ були виявлеш ШКП (р > 0,05). Спостертались вiрогiднi вiдмiнностi за субтестами «Зорово-конструктивш/ виконaвчi навички», «Увага» мiж пaцiентaми з ППI та КГ (р > 0,05), «Зорово-конструктивнi/виконaвчi
Таблиця 1. Розподл хворих за ступенем когнтивних порушень за шкалами MMSE та FAB
Стушнь когштивних порушень ПП1, n = 37 ЛП1, n = 41
Кiлькiсть хворих % Кшькють хворих %
MMSE
Вщсутнють КП 11 29,7 6 19,5
Лет КП 10 27,0 10 26,8
noMipHi КП 12 32,4 13 31,7
Легка демен^я 4 10,8 12* 21,95
FAB
Вщсутнють КП 12 32,4 10 24,3
noMipHa лобна дисфункщя 17 45,9 20 48,8
Деменщя 8 21,6 11 26,8
Примтка: тут i в табл. 2: * — в1рогщна р1зниця м'ж групами (р < 0,05).
□ ПП1 -fc-Jim -■- Контрольна група
Рисунок 1. Розподл бал'в за субтестами шкали MMSE: 1 — ор1ентац1я в час1; 2 — ор1ентац1я у просторi; 3 — сприйняття ¡нформацИ; 4 — концентрац1я уваги; 5 — пам'ять; 6 — мовленнев1
функцп; 7 — комплексы! команди Примака: тут i в рис. 2, 3: * — в1рогщна р'зниця мж групою хворих та контрольною групою (р < 0,05); # — в1рогщна р'зниця м 'ж групами хворих iз ЛП1 та ПП1 (р < 0,05)
Рисунок 2. Розподл бал'в за субтестами шкали
FAB: 1 — концептуал1зац1я; 2 — швидюсть мовлення; 3 — динам1чний праксис; 4 — проста реакця вибору; 5 — ускладнена реакц1я вибору; 6 — досл'!дження запальних рефлексв
Рисунок 3. Розподл бал'!в за субтестами шкали МоСА: 1 — зорово-конструктивш/виконавч! навички; 2 — називання; 3 — увага; 4 — мовлення;
5 — абстрактне мислення; 6 — вщкладене повторення; 7 — ор1ентац1я
навички», «Мовлення», «Увага», «Вщкладене повторення» — мiж хворими з ЛШ та КГ та за субтестом «Мовлення» — мiж пащентами з ПШ та ЛШ (р > 0,05) (рис. 3).
При дослщженш емоцiйноi сфери за допомогою шкали HADS у груш хворих iз ПШ виявлено тривожш розлади у 14 (37,8 %) пащенпв та депресивш порушен-ня — у 21 (56,8 %). Середня оцшка тривожносп ста-новила 9,68 ± 0,16 бала, депреси — 12,23 ± 0,28 бала, у контрольны груш — 3,98 ± 0,35 бала та 4,32 ± 0,29 бала вщповщно (р < 0,05). У груш ЛШ тривожшсть було виявлено в 11 ошб (26,8 %) (р > 0,05 порiвняно iз ПШ), депресш — у 14 (34,1 %) (р < 0,05 порiвняно iз ПШ). У цш груш середш оцшки тривожносп та депреси становили 6,79 ± 0,13 бала та 8,64 ± 0,20 бала вщповщно (р < 0,05 порiвняно iз групою з ПШ). Поеднання тривожного та депресивного синдромiв спостериалось у 6 хворих iз ЛШ (14,6 %) та 13 — з ПШ (35,1 %) (р < 0,05) (рис. 4).
Схожi тенденци спостерпались i при оцшюванш рiвня депреси за шкалою Цунга (рис. 5). Депресивш розлади було виявлено у 18 ошб (49,7%) iз ПШ (середнш
Таблиця 2. Розподл хворих за ступенем тривожних розлад'в за опитувальником Сплбергера — Ханша
Стушнь тривожностi ЛП1, n = 41 ПП1, n = 37
Кшьюсть хворих % Кшькють хворих %
Особистiсна тривожнiсть
Низька (менше ыж 30 балiв) 29 70,7 22* 59,5
Помфна (30-45 балiв) 12 29,3 13 35,1
Висока (бiльше ыж 45 балiв) 0 0,0 2 5,4
Ситуативна тривожнiсть
Низька (менше ыж 30 балiв) 27 65,9 21* 56,7
noMipHa (30-45 балiв) 13 31,7 12 32,4
Висока (бiльше ыж 45 бaлiв) 1 2,4 4 10,8
80 70 60 50 40 30 20 10
I I Г.1
# <t -0
/
/
I Норма (0-7 6ал1в) □ СубклУчна (8-10 балш) I Виражена (бшьше н!ж 11 бапш)
Рисунок 4. Розподл хворих за ступенем вираженост тривожних та депресивних розладв
за шкалою HADS Примтка: тут i в рис. 5: * — р < 0,05 м 'ж групами з ЛП1 та ПП1.
80 70 60 50 40 30 20 10 0
ЛП1
ПП1
И Норма (менше ник 50 балш) □ Легкий (50-59 балш) I Пом1рний (60-69 балт)
Рисунок 5. Розподл хворих за ступенем вираженост депресивного синдрому за шкалою Цунга
бал 58,76 ± 1,14) та в 11 (26,8 %) — i3 ЛП1 (середнiй бал 51,39 ± 0,88 nopiBHHHO i3 32,44 ± 1,79 бала у контрольнiй rpyni) (р < 0,05).
При вивченш особистюно! (ОТ) та ситуативно! тривожност (СТ) виявлено вiдмiнностi у стрyктyрi тривожного синдрому у хворих i3 ЛП1 та ПП1. У контрольнш грyпi рiвень ОТ становив 21,73 ± 0,96 бала, СТ — 25,18 ± 0,83 бала (табл. 2).
При аналiзi отриманих результаив показано, що при лiвопiвкyльнiй локалiзацi! iнсyльтy спостерiгаeться вiрогiдно бiльша частота П1КП (80,5 % — за MMSE, 70,7 % — за FAB, 92,7 % — за MoCA) порiвняно iз правошвкульною локалiзацieю (70,3 % — за MMSE, 67,6 % — за FAB, 78,3 % — за MoCA) (р < 0,05). Для лiвопiвкyльного ураження характерне порушення мовленневих функцш, уваги, запам'ятовування, тодi як для правошвкульного — переважно пам'ят та уваги. При ЛП1 спостерiгалися бiльш вираженi прояви П1КП (середня оцiнка 23,88 ± 0,22 бала за MMSE, 13,98 ± 0,43 бала — за FAB, 18,36 ± 0,65 бала — за MoCA) порiвняно iз ПП1 (MMSE — 24,65 ± 0,31 бала, FAB — 14,96 ± 0,36 бала, MoCA — 20,58 ± 0,53 бала) (р < 0,05).
В емоцiйнiй сферi пащенпв iз ПП1 вiрогiдно частiше зyстрiчалися прояви як постiнсyльтно! депресГ! (56,8 % — за HADS, середнш бал 12,23 ± ± 0,28; 49,7 % за шкалою Цунга, середня оцшка 58,76 ± 1,14 бала), так i тривожностi (37,8 % — за HADS, середнш бал 9,68 ± 0,16) (р < 0,05). При ЛП1 ПД проявлялась у 34,1 % пащенпв за HADS (середнш бал 8,64 ± 0,20) та 26,8 % — за шкалою Цунга (середня оцшка 51,39 ± 0,88 бала) (р < 0,05). Поеднання тривожного та депресивного синдромiв спостерталось у 6 хворих iз ЛП1 (14,6 %) та 13 — iз ПП1 (35,1 %). Крiм того, у пащенив iз ПП1 рiвень особистiсно! та ситуативно! тривожностi вiрогiдно вищий (р < 0,05). Проте щ висновки мають попереднiй характер у зв'язку з невеликою кшьшстю обстежених хворих i потребують подаль-шого детального вивчення iз залученням бшьшо! кiлькостi пацieнтiв. Урахування латералiзацil
iнсульту при виборi медикaментозноi терапи для хворих пiсля перенесеного II, зокрема призначення нейропротекторiв та антидепресанпв [3, 4, 9], дозволить досягти максимально позитивного ефекту в лшуванш, пiдвищити ефективнiсть реабштаци та покращити якiсть життя пащенпв у ранньому вiдновному перiодi iшемiчного iнсульту.
Висновки
1. Для раннього виновного перiоду iшемiчного iнсульту характерш когнiтивнi та емоцiйнi порушення рiзного ступеня вирaженостi.
2. Iнсульт у лiвiй пiвкулi головного мозку часпше веде до розвитку когнiтивних порушень, як проявляються переважно погiршенням уваги, мовленневих функцш та запам'ятовування, тодi як для прaвопiвкульноi локaлiзaцii характерш переважно розлади уваги.
3. Постшсультна депрешя та тривожнiсть, а також поеднання вказаних синдромiв виникають частше у пaцiентiв, якi перенесли iшемiчний iнсульт у прaвiй гемiсферi.
Список лператури
1. Левин О.С. Диагностика и лечение постинсультных когнитивных нарушений/ О.С. Левин, М.А. Дударова, Н.И. Усоль-цева// Consilium Medicum. — 2010. — Т. 12, № 2. — C. 512.
2. Нейротрофическая терапия депрессий: возможности и перспективы / Н.А. Марута, И.А. Явдак, Е.С. Череднякова, О.С. Марута//Международный неврологический журнал. — 2014. — № 4. — С. 70-78.
3. Паенок А.В. Особливостi дiагностики раннiх тслят-сультних депресивних розладiв / А.В. Паенок, В.М. Шевага, Р.В. Кухленко //Клтчна та експериментальна патологiя. — 2013. — Т. XII, № 1 (43). — С. 119-121.
4. Шахпаронова Н.В. Эмоционально-волевые наруше-
ния после инсульта / Н.В. Шахпаронова, А.С. Кадыков, Е.М. Кашина // Клиническая неврология. — 2007. — № 4. — С. 15-17.
5. Abnormal Functional Brain Asymmetry in Depression: Evidence of Biologic Commonality Between Major Depression and Dysthymia / Gerard E. Bruder, Jonathan W. Stewarta, D. Hellersteina [et al.]// Psychiatry Res. — 2012, Apr 30. — 196 (2—3). — P. 250-254.
6. A lvarez-Sabín J. The Role ofCiticoline in Neuroprotection and Neurorepair in Ischemic Stroke / J. A lvarez-Sabín, G.C. Román // Brain Sci. — 2013. — № 3. — P. 1395-1414.
7. Cognitive impairment after cerebrovascular stroke: Relationship to vascular risk factors / M. Khedr Eman, Sh.A. Hamed, H.K. ElShereef [et al.] // Neuropsychiatric Disease and Treatment. — 2009. — № 5. — P. 103-116.
8. EEGHemispheric Asymmetries DuringCognitive Tasks in Depressed Patients With High Versus Low Trait Anxiety / C.B. Manna, C.E. Tenke, N.A Gates [et al.]// Clin. EEG Neurosci. — 2010. — 41(4). — P. 196-202.
9. Mosch S.C. A Matched Lesion Analysis of Childhood Versus Adult-Onset Brain Injury Due to Unilateral Stroke Another Perspective on Neural Plasticity and Recovery ofSocial Functioning/ S.C. Mosch, J.E. Max, D. Tranel//Cog. Behav. Neurol. — 2005. — Vol. 18(1). — P. 5-17.
10. NajtP. Atypicalright hemispheric functioning in the euthymic state of bipolar affective disorder / P. Najt, M. Hausmann // Psychiatry Research. — 2014. — Vol. 220. — P. 315-321.
11. Snaphaan L. Poststroke memory function in nondemented patients: a systematic review on frequency and neuroimaging correlates/ L. Snaphaan, F.E. de Leeuw//Stroke. — 2007. — Vol. 38. — P. 198-203.
12. Sundar U. Poststroke cognitive impairment at 3 months / U. Sundar, S. Adwani // Ann. Indian Acad. Neurol. — 2010. — № 13(1). — P. 42-46.
Отримано 10.01.15 Ш
Герасимчук В.Р., Гриб В.А.
ГВУЗ «Ивано-Франковский национальный медицинский университет»»
ПОЛУШАРНЫЕ ОСОБЕННОСТИ РАЗВИТИЯ КОГНИТИВНЫХ И ЭМОЦИОНАЛЬНЫХ НАРУШЕНИЙ У БОЛЬНЫХ В РАННЕМ ВОССТАНОВИТЕЛЬНОМ ПЕРИОДЕ ИШЕМИЧЕСКОГО ИНСУЛЬТА
Резюме. Изучена зависимость характера и степени когнитивных и эмоциональных нарушений после перенесенного ишемического инсульта от локализации процесса. При лево-полушарном инсульте (ЛПИ) наблюдается большая частота когнитивных нарушений (80,5 % по шкале ММ8Б, средний балл 23,88 ± 0,22) по сравнению с правополушарным инсультом (ППИ) (70,3 % по ММ8Б, средний балл 24,65 ± 0,31) (р < 0,05). Для левополушарного поражения характерно нарушение речевых функций, внимания, запоминания, тогда как для правополушарного — преимущественно памяти и внимания. В эмоциональной сфере пациентов с ППИ чаще встречались проявления как депрессивного (56,8 % по шкале НА08, средний балл 12,23 ± 0,28), так и тревожного синдрома (37,8 %, средний
балл 9,68 ± 0,16). При ЛПИ депрессия проявлялась в 34,1 % случаев (средний балл 8,64 ± 0,20). Сочетание тревожного и депрессивного синдромов наблюдалось в 14,6 % случаев при ЛПИ и 35,1 % — при ППИ. Также у пациентов с ППИ отмечался достоверно более высокий уровень личностной и ситуативной тревожности (р < 0,05). Ранняя диагностика указанных расстройств и учитывание латерализации инсульта при выборе медикаментозной терапии позволит повысить эффективность реабилитации в раннем восстановительном периоде ишемиче-ского инсульта и улучшить качество жизни пациентов.
Ключевые слова: ишемический инсульт, ранний восстановительный период, когнитивные нарушения, эмоциональные нарушения.
Herasymchuk V.R., Hryb V.A.
State Higher Educational Institution «Ivano-Frankivsk National Medical University», Ivano-Frankivsk, Ukraine
HEMISPHERIC FEATURES OF COGNITIVE AND EMOTIONAL DISORDERS IN PATIENTS IN THE EARLY RECOVERY PERIOD OF ISCHEMIC STROKE
Summary. The dependence of the nature and degree of poststroke cognitive and emotional disorders on the process localization was studied. In left-hemispheric stroke (LHS), higher incidence of cognitive impairment was observed (80.5 % according to MMSE, the average score 23.88 ± 0.22) compared to right-hemispheric stroke (RHS) (70.3 % by MMSE, the average score 24.65 ± 0.31) (p < 0.05). Impairments of speech functions, attention and memory were characteristic of left-hemispheric lesions, and mainly memory and attention disorders — ofright-hemispheric ones. In the emotional sphere ofpatients with RHS, manifestations ofboth depressive (56.8 % according to HADS, the average score of 12.23 ± 0.28) and anxiety
syndrome (37.8 %, the average 9.68 ± 0.16) were detected more often. In case ofLHS, depression was manifested in 34.1 % cases (the average 8.64 ± 0.20). The combination of anxiety and depressive syndromes was observed in 14.6 % cases with LHS and in 35.1 % — with RHS. Also significantly higher levels ofpersonal and situational anxiety were detected in patients with RHS (p < 0.05). Early diagnosis of these disorders and consideration of stroke lateralization when choosing drug therapy could increase the efficacy of rehabilitation in the early recovery period ofischemic stroke and improve patients' quality oflife.
Key words: ischemic stroke, early recovery period, cognitive impairment, emotional disorders.
