CC BY
37
B4m^iB фiзичного виховання в цих ушверситетах була на досить високому piBm i вiдповiдала европейським стандартам того часу, щодо спещатсттв дано! галузi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Gilewicz Z. Drogi rozwoju Akademii Wychowania Fizycznego w latach 1929-1959, Ksi^ga Pami^tkowa. Sport i Turystyka. — 1960. — S. 25-35.
2. Grot Z. Krotki rys dziejow Studium Wychowania Fizycznego w Poznaniu w latach 1919-1939 // 40 lat od Katedry do Wyzszej Szkoly Wychowania Fizycznego. — PWN, Poznan, 1959.
3. H^dzelek K. Ksztalcenie nauczycieli wychowania fizycznego w Galicji na tle rozwoju instytucji ksztalcenia tychze w Europie // Wychowanie i Sport. — t. VI. — № 2. — S. 27-34.
4. H^dzelek K. Pierwsze w Polsce Uniwewrsyteckie Studium Wychowania Fizycznego // Wychowanie Fizyczne i Sport. — 1961. — № 2. — S. 26.
5. Krawczyk B. Koncepcje wyzszego szkolnictwa wychowania fizycznego w Polsce w latach 1919-1939. PWN. — Warszawa, 1968. — 51 s.
6. Piasecki E. Projekt planu dzialalnosci Ministerstwa Wyzwan Religijnych i Oswiecenia Publicznego na polu wychowania fizycznego // Wychowanie fizyczne. — № — S. 22-28.
7. Piasecki E. Zarys teorii wychowania fizycznego. Zaklad Narodowy im. Ossolinskich, Lwow 1935. — S. 57-74.
8. Piasecki E. Wychowanie fizyczne w Uniwersytetach europejskich // Wychowanie Fizyczne. — 1929. — № 1. — S. 22-23.
9. Romer E. Uwagi o samorz^dzie w Uniwersytetach Polskich // W obronie wolnosci szkol akademickich. — Krakow, 1933. — S. 194-198.
10. Znaniecki F. Socjologia wychowania. T. 2. — Poznan: Naukowe Towarzystwo Pedagogiczne, 1930. — 609 s.
11. Znaniecki F. Studia nad teori^. wartosci. Elementy rzeczywistosci praktycznej. — Warszawa, 1912. — 22 s.
12. Woloszyn S. Dzieje wychowania i mysli pedagogicznej w zarysie. PWN. — Warszawa, 1964. — 609 s.
1рина ДАЦЕНКО
ПОЛЬСЬКИЙ ДОСВ1Д ПОДГОТОВКИ МОЛОД1 ДО С1МЕЙНОГО ЖИТТЯ
Ом'я як мшросощальна одиниця споконвiку е контрагентом первинно! соцiалiзацil особистостi. Життя бшьшосп людей так чи iнакше пов'язане з им'ею — своерiдним мшросвтом, в якому сплiтаються складнi педагопчно-виховш, економiчнi, психологiчнi, фiзiологiчнi та iншi соцiальнi проблеми. Сiмейне життя впливае на стан нацюнально! культури, економiки, полiтичнi поди тощо.
Сiм'я поеднуе в собi риси соцiального шституту i мало! сощально! групи. Як сощальний iнститут сiм'я характеризуеться сукупшстю соцiальних норм, санкцiй i зразшв поведiнки, що регламентують взаемини мiж чоловiком i дружиною, батьками i дiтьми.
Кожну конкретну сiм'ю можна розглядати як засновану на шлюбi або кровнiй родинностi малу сощальну групу, члени яко! поеднанi спшьшстю побуту, взаемною моральною вiдповiдальнiстю та взаемодопомогою.
Омейне життя в сучасних европейських крашах, головним чином, ввдбуваеться в нуклеарних, двопоколiнних сiм'ях. У Польщ^ яка вступила до Свропейського Союзу, суспiльне життя iнтенсивно трансформуеться в напрямку европейських стандартш, в тому чи^ й щодо сощального статусу им'1, особливостей сiмейного життя та сощальних гарантiй приватного життя.
У Польщi питания пiдготовки молодi до сiмейного життя належить до одного з основних, визначальних i полягае в соцiалiзацil молодого поколшня, пiдтриманнi культурно! безперервностi суспiльства, задоволенш потреб у батькiвствi, контактах з диьми, !х вихованнi, самореалiзацil в диях. Саме тому це питання привертало увагу таких польських учених, як В. Пултавська, Ф. Адамський, Я. Гайда, Т. Круль, Т. Новак. Ця проблема е актуальною i до^джуеться i в наш час. Зокрема, питанням статевого виховання та формування правильних мiжстатевих стосуншв у школьному колективi присвяченi пращ М. Дзевецьгоко, Марти КоморовськоьПудло, Янши Мязгович, Владислава Скшидлевського, Збiгнева 1здебського, Вiкторil Врублевсько!; над проблемами взаемодп школи i сiм'l в тдготовщ молодi до шлюбу працювали Хенрик Цудак, Марiя Земська; питання формування культури штимних почуттiв i
ввдповвдальносл розглядали Влодзiмeж Фiялковський, Магдалена Грабовська, Клавдiя Космала, Хенрик Кшистечко, Юзеф Кожуховський, Марiя Квак, Кристина Островська, Тадеуш Рилко, Ельжбета Войцщ формуванню добрих сiмейних стосуншв придали увагу Адам Домбка, Антош Базeлiх, Францiшек Адамський, Януш Гайда.
Попри вс кризовi явища в ам'1 ХХ столiття, вона залишаеться унiверсальною формою задоволення особистих потреб i вирiшення рiзних соцiальних проблем, тому суспшьство повинно турбуватися про захист i розвиток сш'1.
Польський досвiд пiдготовки молодi до шмейного життя заслуговуе всебiчного вивчення, а в багатьох аспектах i запозичення.
Отже, мета статтi — виявити наявний у Польщi соцiальний досввд, сучасний стан i перспективи тдготовки польсько! молодi до сiмейного життя.
Для досягнення мети необхiдно виршити так1 завдання:
- проаналiзувати сощальш та шкiльнi програми пiдготовки молодi до сiмейного життя в Польщц
- виявити можливостi використання польського досв^ у пiдготовцi молодi до имейного життя на вiтчизняному грунп.
У сучасному польському суспiльствi значним залишаеться вплив католицько! церкви на имейне виховання. Римо-католицька церква, як ведомо, ревно тклуеться про им'ю, И стабiльнiсть, мiцнiсть шлюбних взаемин. Очевидно, що в сучаснiй Польщi спiвiснують та взаемно доповнюють одна одну релшйна та свiтська програми тдготовки молодi до сiмейного життя.
Правовi проблеми ам'1 i шлюбу в Польщi регулюються цивiльним законодавством, де юридично закрiпленi питания про володшня майном, матерiальнi обов'язки подружжя один перед одним i щодо дiтей, про мiнiмальний вiк вступу до шлюбу, комплекс норм, пов'язаних iз розлученням тощо. Iншi норми регулюються мораллю, звичаями, традицiями. До них належать норми залицяння, шлюбного вибору, дошлюбно! поведiнки, розподiлу компетенцп мiж чоловiком i ж1нкою, виховання дией, сiмейний вiдпочинок тощо. Певна регулящя здiйснюеться у взаеминах з родичами, друзями.
Нинi Польща значною мiрою пережила трансформацiю вiд тоталиарного закритого суспiльства до суспiльства демократичного, ввдкритого. Вiдповiдно до цього ввдбулась трансформацiя i з польською ам'ею.
Польська молодь готуеться (i власне им'ею, i суспiльством) до имейного життя згiдно з тими юридично-правовими та демократичними соцiальними стандартами, як визнаються в бiльшостi захiдноевропейських суспшьств.
Саме тому польський досвiд тдготовки молодi до сiмейного життя е повчальним i вартим глибоко! уваги. Адже у цiй державi впродовж багатовшово1 ютори склалася добре сформована та перевiрена часом система тдготовки молодi до сiмейного життя. Зокрема, саме ам'1 вiдводиться особлива роль у формуванш „пдного громадянина", який безконфлiктно включатиметься у структуру суспшьства, повноцiнно в ньому житиме та ефективно працюватиме.
Таким чином, виважене, творче засвоення, систематизацiя та впровадження польського досвiду пiдготовки молодi до имейного життя стане вагомим чинником змщнення iнституту украхнсько! сiм'l, удосконалення методiв виховання в нiй пiдростаючого поколшня, що е особливо актуальним в умовах нацюнально-культурного вiдроджения нашо! держави.
1нститут Сексологil Польського Сексологiчного Товариства за дорученням Мiнiстерства Здоров'я i Суспiльноl Опiки опрацював основну програму сексуального виховання, мета i завдання яко! окресленi таким чином:
1. Дошлюбна пiдготовка молодi i тдготовка до родинного життя.
Сексуальне виховання пов'язуеться iз шлюбом i имейним життям, в яких партнери знаходять найкращi умови розвитку i дш, а сексуальнiсть е одним з елеменпв !х партнерства. Найповнiша реалiзацiя сексуального еднання е в мщному шлюбi, який пiдтримуеться взаемною любов'ю, приязню, партнерством, спiвпрацею i ш.
2. Досягнення iнтеграцil i усестороннього розвитку особистосп.
Секс, еротизм, сексуальш потреби, цша система сексуальних ценностей повинна бути зштегрована з екзистеицiальними ценностями, як1 окреслюють мету i сенс життя, з батьювством, структурою особистосп, iнтерперсональними повщомленнями, суспiльними ролями.
3. Формування статево1 свiдомостi.
Це питання полягае у створенш власно1 чоловiчостi(жiночостi), а також у знанш специфiки вiдмiнностi статей.
4. Формування сексуального самоопанування
Зршсть сексуальна полягае у вмшш керувати(управляти) власними потребами i сексуальною поведшкою, а також у 1х гармонiйному поеднаннi зi всiею особиспстю.
5. Сексуальне усвiдомления.
Вiдповiдний рiвень сексуального усвiдомления набуваеться через отримання рацiонального знання на сексуальнi теми, пристосоваш до вiку, статi i вразливостi дано1 особи.
6. Формування системи сексуальних цiнностей
Така система повинна враховувати досввд життя суспшьного, родинного, сiмейного, шлюбного i сексуального, культурний контекст, а також християнськ погляди суспiльства. Найкращою основою и створення е сiм'я — через любов, особистий приклад батьк1в.
7. Пропагування сексуального здоров'я через рекомендацп Свггово! Оргашзацп Здоров'я.
У програмi ДошлюбноХ тдготовки молодi у Польщi найважливiшими питаннями е:
- бюмедичш основи сексуальностi молодi;
- психiчнi основи сексуальностi молодi;
- культурно-релшйш зумовлення сексуальностi;
- еротизм i сексуальна поведiнка молодi;
- любов, подружжя, сiм'я;
- методи управлшня плодовитiстю;
- СН1Д — факти, поради, перестороги;
- питання i вiдповiдi.
Разом з реформою осв1ти в школах Польщi з'явився новий предмет — виховання до життя в с1м'!. В початковiй школi це е так звана навчальна ланка, в гiмназiях, лiцеях — самостшний предмет. Виховання до амейного життя слiд сприймати як штегровану частину загального виховання. Це е сввдомий i постiйний вплив на молодих людей з метою тдготовки 1х до тдняття важливих життевих ршень.
С очевидним, що процес виховання починаеться в с1м'1 i що сiмейне середовище становить найважливiшу ланку у виховному процесi. Саме родина впливае на фiзичне i психiчне здоров'я свое1 дитини, формуе особистiсть, вчить робити морально властивий вибiр, впливае на iнтелектуальний розвиток.
Не можна оминути значення шших важливих виховних чинник1в, якими е вчител^ групи ровесник1в, виховнi установи. Поеднання в дИ всiх цих учаснишв е у виховному процес надзвичайно важливим.
Шк1льн1 роки — це час надходження ф1зичних ! псих1чних зм1н, пов'язаних з перюдом статевого дозрiвания. Отже, необхiдним е тдготовка дiтей i молод1 до змш, як1 настануть згодом, вироблення в них позитивного ставлення до цього перюду. Завданням дорослих е також формування у дией ввдповвдальносп за себе, вм1ння здiйснювати самоконтроль ! самооцiнку. Дозр^вання пов'язуеться з посиленням критицизму бунту, особливо перед дорослими, з емоцшним пiднесениям, а одночасно з величезною цiкавiстю до св!ту. Отже, з однiеl сторони — р1знор1дшсть iнформацil i вз!рщв, як1 показуються в засобах масово1 1нформ8ц11, що за цим ще i в щоденному житт1, з друго1 сторони — нестача умшь робити певний ви61р, можуть супроводжувати труднощ1 у вiднайденнi молодо! людини у сучасному св1т1. Роллю дорослих е допомога в пошуках правильних шлях1в.
Потреба впровадження прородинного навчання виникае також з величезного прискорення перемiн, як1 присутш в Польщ1 i як1 несуть 1з собою реальну загрозу молодому поколшню.
Виховання до ^мейного життя повинно виконувати функцию, яка б тдтримувала с1м'ю у вихованнi дией. Розум1ючи необхiднiсть всебiчноl п1дготовки датей до життя у сучасному свт, вчителi повинн1 обдумано i оргашзовано передавати чеснi, ретельнi знання, впливати на
формування особистосп, пропагувати здоровий споиб життя, спонукати до прийняття вiдповiдальних рiшень.
Навчальнi програми тдготовки до сiмейного життя опираються на змют, укладений в розпорядженнi Мшстерства Освiти Польщi вiд 15 лютого 1999 р. щодо програмно! основи загального формування. Бшъштстъ програм представляв п самi цiлi формування i виховання, а також змiст навчання [4, 7-8].
Програми можуть рiзнитися розмiщенням програмного змiсту, який вщповдае певним класам, методами, технiками i формами роботи, а також пропонованим дидактичним матерiалом.
Найважливiшою в процес реалiзацi! занять е позицiя вчителя, його вдаерпсть, компетенци, ретельнiсть i чеснiсть в переданнi шформацп. Не можна уникати складних тем i залишати молодь без вiдповiдi.
Можна видшити так1 практичнi органiзацiйнi вказiвки:
1. З погляду на необхвдшсть подiлу класiв на групи давчат i хлопцiв пiд час реалiзацi! деяких тем рекомендуеться ставити уроки першим або останшм згiдно розкладу.
2. Перед тим як приступати до занять, слiд органiзувати зустрiч з батьками з метою представлення повно! шформацп про цiлi i змiст програми, лiтературу, а також про дидактичний матерiал, який буде використовуватись на уроках. Батьки повинш дати письмову згоду щодо вщв^вання !хньо! дитиною цих урокш.
3. З огляду на специфiку цього предмета, вчитель повинен створити тд час уроку атмосферу вдаертосп, щиросп, довiри i таемничостi [3, 23-25].
Головною метою предмета "Виховання до имейного життя" е створення учням умов, як1 б сприяли тзнанню себе, змiцненню почуття власно! пдносп, а також здобуттю ретельних знань. Висновки, як1 випливають iз занять, повинш допомогти учням краще зрозумии себе i iнших, а передуам допомогти в прийняттi правильних ршень на даний час i в майбутньому життi.
У програмi "Виховання до имейного життя" чiтко визначеш навчальна мета предмета, його змют i шляхи досягнення мети, завдання школи [4, 17-20].
Серед навчальних цшей видiляються такi:
1. Прийняття штегрально! в1зп людсько! особистостi; вибiр i уреальнення цiнностей, як1 сприяють розвитку особистосп.
2. Розв'язання проблем i подолання труднощiв перiоду дозрiвання.
Завдання польсько! школи:
1. Стимулювання процесу самовиховання учнiв.
2. Ствпраця з батьками у сферi правильних висновкш мiж ними i дитиною.
3. Допомога у звичайному переживанш перiоду дозршання.
4. Змiцнення процесу вдентифшацп з власною статтю.
5. Шдтримка морального розвитку i формування iерархi! вартостi.
6. Присвоення штегрально! вiзi! сексуальностi людини; показання едносл мiж сексуальними дiями i коханням, а також вiдповiдальнiстю.
7. Творення сприятливого клiмату для дружби, зокрема поваги до людини.
8. Допомога у пошуку ввдповщей на основш екзистенцiйнi питання.
Змiст програми:
1. Розвиток людини у вс1х фазах.
2. Будова правильних ввдносин з батьками. Конфлшт поколiнь; причини i способи розв'язання конфлiктiв. Вiдповiдальнiсть вс1х за атмосферу, яка пануе в им'!.
3. Роль авторитету в житп людини.
4. Мiжособистiснi стосунки i !х значения. Дружба, закохашсть, кохання; першi захоплення, платонiчна любов, дитяча любов, зрше кохання; розрiзнення понять.
5. Основна iнформацiя про сексуальний розвиток людини. Статева тотожшсть.
6. Дозрiвання. Розумiння i шдтримка критерив бiологiчно! зрiлостi, психiчно! i сусп1льно!.
7. Проблеми i труднощi перiоду дозрiвання, способи !х подолання.
8. Ввдмшносп у психосексуальному розвитку дiвчат i хлопцiв.
9. Загрози перюду дозрiвания: сексуальний тиск, порнографiя i iн.
10.Головнi функцi! статг вираження любовi, будування зв'язк1в i батькiвство.
11. Проблема сексуально! шщативи; зв'язок мiж сексуальною актившстю i коханням i вiдповiдальнiстю; кривда, пов'язана з предметним трактуванням людини в сексуальнш галузi. Бiомедичнi аргументи, психологiчнi i моральш аргументи за iнiцiативою в подружжг
12.Порушення i труднощ1 в досягненш статево! тотожносп; нестача шдтримки власно! статi. Лiки гомосексуальнi i реальш гомосексуальнi схильностi.; причини. Можлива допомога у подоланнi труднощiв, пов'язаних i3 статевою тотожнiстю.
13.Плодовипсть — стльна справа ж1нки i чоловша.
14.Життя як основна цiннiсть. Повага до людського життя ввд хвилини зачаття.
15.Планування сiм'ï; природнi методи розшзнання плодовитостi i контрацептиви.
16.Хвороби, як1 переносяться статевим шляхом. СН1Д: шляхи передання iнфекцiï, профiлактика, суспшьний аспект.
17. Цiнностi, пов'язанi i3 статтю людини: мужнiсть, жiночiсть, кохання, подружжя, сiм'я, батьк1вство. Значення ввдповвдальносп в переживаннi власно! стал i побудова тривалих зв'язк1в.
18.Вплив способу проведения вшьного часу на особиспсть людини.
Досягнення:
1. Знання людського оргашзму i змш, як1 в ньому вiдбуваються, а також тдтримка власно! статi.
2. Розпiзнавания, анал!з i вираження сво!х почутпв.
3. Керування власним розвитком; прийняття самовиховних зусиль.
4. Прийняття iнтегрального бачення людсько! сексуальностi.
5. Вмшня захистити власну штимшсть, а також повага до тша шшо! особи.
6. Внесок позитивного вкладу в життя свое! с1м'!.
7. Вираження поваги до себе i шших людей, !х зусиль i працi.
Отже, важливою складовою турботи про с1м'ю як на мiкросоцiальному (тобто на р!вш само! с1м'!), так i на макросощальному, загальносуспiльному р1внях е тдготовка молод1 до амейного життя. Сустльство не може скинути розв'язання цiеï важливо! проблеми лишень на плеч! само! с1м'!. Тому держава повинна подбати про те, як дати тдростаючому поколшню уявлення про шлюб, познайомити з розвитком шлюбних стосуншв у р1зних народiв у р1зш часи, звернути увагу на моральну цшнють шлюбу, шдвести юнашв i дiвчат до усвiдомлення того, що при укладенш шлюбу вони беруть на себе певш моральш обов'язки i мають вiдповiдальнiсть один перед одним, перед майбутшми диьми, суспшьством за свою с1м'ю.
Таким чином, у польському суспшьств1 одним з найважливших питань е створення мщно!, щасливо! с1м'!.
90-ri роки XX столитя та початок XXI в Укра!ш увшдуть в юторш як роки величезних полиичних, суспшьних i державних змш. Однак цей перюд вiдзначаеться також ростом негативних явищ серед молодо агресивна поведшка в с1м'! i серед ровесников, в шк1льних колективах, глибока криза людських стосуншв, а також втрата авторитету i дов1ри до дорослих.
Серед причин, що впливають на деструкщйну поведiнку дiтей, можуть бути як сшейш, так i шкшьш. Це, зокрема, таш, як: ввдсутшсть часу в батьшв на перебування з дитиною i допомоги !й у розв'язаннi р1зних завдань i проблем, конфлшт м1ж батьками, виховання дiтей стороншми особами тд час перебування батьюв за кордоном, ввдсуттсть особислсно зорiентованого тдходу у навчально-виховному процесс роз61жшсть м1ж словом i дшом, труднощ1 вчителiв у реалiзацiï загальних виховних цiлей школи, як виражають одну i найважливiшу — "допомога людиш бути щоразу бшьш людиною" [4, 83]. Це породжуе в нашо! молод1 почуття загубленосп, самотностi, кривди; надмiриу потребу брати в1д шших, невмiння пробачати. Спостерк-аеться ввдсутшсть тренiнгу в робот над самим собою, особливо в плаш морального розвитку, емощйного i штелектуального самоконтролю. Знецiнюються моральнi та имейш щнносп.
I саме впровадження в украшських школах курсу „Виховання до життя в ам'Г' допоможе попередити загрозу втрати загальнолюдських цiнностей. Саме цей предмет ввдкрие перспективу допомоги сучаснш молодь Адже особиста система цшностей, яка будуеться на протяз1 всього життя кожного окремо, не формуеться на порожньому мющ, а виростае з цiнностей, як1 передаються в процес соцiалiзацiï через с1м'ю i сустльство.
Треба сказати, що певний досвщ з даного питання в укрш'нськш освт уже е. У 80-х роках 20 столтя в школах мюта Тернополя було введено спецкурс "Етика i психология амейного життя",
який читали вчитет, що пройшли курсову пiдготовку в шституп тслядипломжл освiти. Можливо, i сьогодт педколективам, управлiнню освiти i науки слад, опираючись на уроки минулого i вивчивши досвiд Польщi з даного питання, запровадити у школах виховання учнiвськоï молодi до амейного життя. 1м на допомогу можуть прийти засоби масово! iнформацiï, видавництва "Шдручники й поабники", "Богдан", "Мандршець", журнал "Освiтянин". I, звичайно, знайдуться у мiстi вчителi, як! залюбки вiзьмуться за складання програм, видання методичних посiбникiв, розробку сценарiïв занять. Допоможе також багатий методичний доробок польських колег, ощнка якост впровадження занять "Виховання до життя в амТ' польським сусп1льством.
Не зайвим буде украшським педагогам ознайомитись ¡з сенсом i покликанням шлюбу i амЧ в польському сустльств^ картою прав ам'ц поглядами Папи Римського 1оана Павла II на генезис шлюбу i имЧ. Корисним буде i аналiз змюту, мети, завдань та навчально-методичноï бази курсу "Шдготовка молод! до сiмейного життя". Щкавими е форми i методи роботи польських вчителiв на заняттях. Вартим уваги е й питання: "Курс "Шдготовка молод! до амейного життя" очима поляков (учшв, батьшв, педагопв).
Шдсумовуючи, належить пiдкреслити, що дии i молодь становлять особливе багатство нашого краю, багатство нацiï та ïï майбутнього, майбутнього Украши, Свропи i свггу. Важливо, щоб Украша була "родинна" — стала домом ладу, гармони, розвитку, домом побудови, а не знищення. Домом любов^ а не ворожнечi. Домом життя, а не смерть I саме виховання сучасно1' молод! до життя в ам'1' може стати цеглинкою у 6удов! родини та досягненш цiеï мети.
Л1ТЕРАТУРА
1. Jçsko Jolanta. Wychowanie w rodzinie. — Warszawa, 1989. — 189 s.
2. Ostrowska Krystyna, Rys Maria (red.). Przygotowanie do zycia w rodzinie, cz. 1. — Warszawa, 1997. -228 s.
3. Papis Elzbieta Wanda. Zycie i milosc. Poradnik dla nauczycieli. — Warszawa, 1996. — 157 s.
4. Ministerstwo edukacji narodowej o wychowaniu do zycia w rodzinie. — Warszawa, marzec 2001. — 120 s.
Войцех В6СНЕР
КУЛЬТУРА ВЕРБАЛЬНОГО СП1ЛКУВАННЯ У ПРОЦЕС1 НАВЧАННЯ НА УРОКАХ Ф1ЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ (НА МАТЕР1АЛ1 ПОЛЬЩ1)
Поняття спшкування запроваджуеться до педагогiчних наук повсюдно з метою точного аналiзу дидактичних явищ. Слово комунiкацiя означае розумшня один одного, обмш думками, ведомостями, шформащею. Вербальне спiлкування — це одна ¡з найсуттевiших вiдмiнностей пом!ж спiлкуванням людей i спiлкуванням шших вид!в. Тому немае шчого дивному в тому, що висловлюванням вчителш ф!зичного виховання придiляеться багато уваги [2; 4; 8; 14; 15; 23]. Вербальна шформащя особливо оч^еться тд час створення рухового уявлення, в мотивацiйних процесах, контролюваннi й ощнюванш, тощо [10; 23]. Тут слад ввдмиити проблему "слухання" вербальних поввдомлень. Слухання означае сввдому й активну установку на сприйняття вербально1' iнформацiï. Надто часто слухання трактуеться як пасивна д!я, а за можлив! непорозумiння звинувачуеться адресант. Тим часом, це також вмшня, яке е виршальним у порозумшш. вм!ння слухати зводиться до активного й ефективного слухання.
1. Активне слухання вимагае ввд слухача створення оптимальних умов для вербального переказу й надання адресантовi зворотно1' iнформацiï. Актившсть полягае у:
— концентрацiï на адресантц
— зазначеннi свое1' присутносп в спiлкуваннi;
— з'ясуваннi непорозумшь i застосуваннi парафраз;
— вираженш сво1'х емоцiй у ввдповвдний момент;
— зауваженн емоцiй адресанта, обмежент оцiнювання й коментування описуваних подш [7].
2. Ефективне слухання полягае у концентраций й точному сприйнятп iнформацiï, яка мютиться у вербальному поввдомленш адресанта [7].
У дидактичному вербальному спшкуванш слухачами е поперемшно вчитель i учень. Чи структура вербального спшкування на уроках ф!зичного виховання мае симетричну чи
