CC BY
21
ROLE OF MILK ACIDIC BACTERIA FOR HUMAN DYSBACTERIOSIS CORRECTION AND CONTEMPORARY PROBLEMS OF PROBIOTIC PREPARATIONS WORKING OUT AND HYGIENIC ESTIMATION
(literature survey)
Sakhnyuk О.М., Surmasheva O.V., Kryvoshlik М.O., Nastoyascha N.I., Nikonova N.O.
MOnDMHOKHCni EAKTEPli y KOPEKUll flHCEI03IB flWflHHH TA CyHACHi nPOEflEMH CTBOPEHHfl nPOElOTHHHHX nPEHAPATIB
(oan^y nimepamypuj
САХНЮК О.М., СУРМАШЕВА О.В., КРИВОШЛИК М.О., НАСТОЯЩА Н.1., Н1КОНОВА Н.О. ДП "Державний експертний центр МОЗ УкраТни", м. КиТв; ДУ "1нститут ппени та медичноТ екологií iM. О.М. Марзеева АМН УкраТни", м. КиТв
УДК
579.873.13+579.862.1615.331
iкрофлора кишечника мае ве-лике значення для нормального стану макрооргашзму. Кль-кiсний та якюний склад нормально! мiкрофлори, а також и функцií можуть легко порушу-ватися, що призводить до роз-витку дисбактерiозу, тд яким розумiють кiлькiснi та/чи якюш змiни кишкового мкробюцено-зу. На дисбактерюз кишечника у рiзних його проявах стражда-ють 90% населення планети [1, 2]. Це пов'язано з нерацюналь-ним харчуванням, стресами, зниженням iмунологiчноí реак-тивностi оргашзму, несприят-ливим впливом факторiв зов-нiшнього середовища, неви-правданим та безконтрольним використанням лкарських пре-пара^в. Встановлено, що пiсля перенесено! гостро!' кишково!' iнфекцií за вiдсутностi адекватно! терапи дисбiотичнi змiни у кишечнику зберкаються не менше 2-3 роюв [3].
Дисбактерiоз кишечника ви-никае у результатi захворювань та кшшчних ситуацiй, якi харак-теризуються
□ симптомами ураження кишечника;
□ змшами якiсного та/або юльюсного складу нормально! мiкрофлори;
□ транслока^ею рiзноманiт-
МОЛОЧНОКИСЛЫЕ БАКТЕРИИ В КОРРЕКЦИИ ДИСБИОЗОВ ЧЕЛОВЕКА И СОВРЕМЕННЫЕ ПРОБЛЕМЫ СОЗДАНИЯ ПРОБИОТИЧЕСКИХ ПРЕПАРАТОВ (обзор литературы) Сахнюк О.М., Сурмашева Е.В., Кривошлык М.А., Настоящая Н.И., Никонова Н.А. В статье представлен краткий обзор причин и последствий, связанных с возникновением дисбактериозов у человека, изложены современные проблемы их профилактики и лечения с помощью пробиотических препаратов. Особое внимание уделено качественным характеристикам современных бактериесодержащих пробиотических препаратов, гигиеническим вопросам их создания, оценки и контроля качества.
Ключевые слова: дисбактериоз, пробиотические препараты, гигиеническая оценка.
© Сахнюк О.М., Сурмашева О.В., Кривошлик М.О., Настояща Н.1., Нконова Н.О. СТАТТЯ, 2012.
них вид^в мiкрофлори у невла-стивi бютопи;
□ надлишковим накопичен-ням мiкрофлори.
Дисбактерюз кишечника — це завжди вторинний стан, який виникае як наслщок чи ускладнення якоТсь шшоТ патологи.
Найважлившу роль серед методiв корекцп дисбактерю-зу в^грають пробютичш пре-парати, тсля застосування яких вщбуваеться процес "за-авання" кишечника. Активiзо-ваш у кишечнику бактерiТ про-дукують оцтову та молочну ки-слоти, створюють кисле сере-довище, яке пригшчуе гнили снi та газоутворюючi мкроор-ганiзми (клостридiТ, протеТ, бактероТди тощо), а також синтезують антибактерiальнi речовини, якi гальмують ди лення рiзноманiтних умовно-патогених бактерiй та збудни-кiв кишкових iнфекцiй (саль-монел, шигел тощо). При цьо-му пробiотики призначаються не як замшна терапiя, а як за-соби, що забезпечують умови для вщновлення нормально!' мiкрофлори. Пробiотики за-стосовуються i для лiкування, i для профiлактики дисбакте-рiозу, особливо у д^ей. Приг-нiчення пробютиками проце-сiв гниття та бродшня приби-рае метеоризм, нормалiзуе процеси травлення i всмокту-вання у кишечнику. Вщновлення нормально! мкрофло-ри сприяе стимуляцiТ iмунноТ системи оргашзму, пщвищуе його опiр до шфекцмних аген-тiв [4, 5].
Пробютичш бактерп присут-нi в усьому шлунково-кишко-вому трактi людини. 1х фiзiо-логiчне значення багатогран-не, але передусiм вони беруть активну участь у забезпеченш захисноТ функцiТ мiкрофлори кишечника [6]. Молочнокисл бактерiТ мають антимiкробнi властивостi, виявляючи анта-
ГОН1СТИЧНУ Д1Ю В1ДНОСНО ГНИЛ1-
сних бактер1й.
П1сля того, як було встано-влено, що необх1дним компонентом захисноТ м1крофлори кишечника е молочнокисл! бак-терп, ц1 м1кроорган1зми найча-ст1ше використовувалися для створення пробютичних пре-парат1в.
У проб1отичних препаратах найб1льше використовуються молочнокисл! бактерп таких вид!в: L. acidophilus, L. del-brueckii ss. bulgaricus, S. saliva-rius ss. thermophilus, B. adoles-centis, B. bifidum, B. breve, B. longum, B. infantis [7].
Молочнокислi бактери своею присутнiстю створюють анта-гонютичне середовище, на-правлене проти патогенних мiкробiв — грамнегативних та газоутворюючих анаеробiв. У кишковому трактi вони блоку-ють рецептори зв'язування хвороботворних мiкроорганiз-мiв i створюють умови для розвитку та росту корисних бактерм типу Е. соИ.
Молочнокисл бактерií е не-рухомими мкрооргашзмами, якi не утворюють спор, катала-зонегативнi, грампозитивнi, не матюь тгменту, не вщно-влюють нiтратiв до штрилв [8, 9]. Вони е одшею з найпоши-ренiших у бiосферi груп мкро-органiзмiв. Встановлено, що природним середовищем iс-нування молочнокислих бак-терш е Грунт та ризосфера рослин [10].
Спочатку антагонiстичну дiю молочнокислих бактерш щодо iнших мiкроорганiзмiв пояснювали лише пригшчую-чою дiею оргашчних кислот (насамперед молочноТ), якi вони продукували. Шзшше вдалося встановити, що ан-тагонiстичнi властивостi бактерш Грунтуються не лише на утворенш органiчних кислот, але й на синтезi специфiчних антибiотичних речовин (Тх на-
зивають бактерiоцинами, або мкроцинами, колiцинами). Так, наприклад S. lactis види ляе нiзин, S. cremoris — ди-плококцин, L. acidophilus — ацидофiлiн i лактоцидин, L. brevis — бревш, L. plan-tanum — лактолш. Усi цi бiологiчно активнi речовини малостшю i не мають високоТ антибiотичноí дií.
Широке використання лакто-бактерiй пов'язане з довготри-валим юторичним досвiдом Тх безпечного застосування у продуктах, у зв'язку з чим Тх вщносять до групи звичайно безпечних — "generally regarded as safe" (GRAS). Велика ктьюсть молочнокислих бактерш вже широко використову-еться у харчовм промисловост [11].
Ниш достеменно не вщомий мехашзм бiологiчних ефеклв, однак встановлеш окремi фактори впливу на мiкробну екосистему кишечника. Одним з механiзмiв дií пробюти-юв е прямий антагонiзм за ра-хунок продукцií певних хiмiч-них компоненлв рiзноí моле-кулярноТ ваги. Ti, що мають бiлкове походження та коду-ються плазмiдами, належать до бактерюцишв. Описано низку бактерюцишв, як про-дукуються молочнокислими бактерiями. Крiм того, антаго-нiстична дiя цих бактерш виз-начаеться також видшенням ними органiчних кислот та низькомолекулярних метабо-лтв типу пептидiв. Жирнi кислоти, що виробляються анаеробами Bacteroides, мо-жуть пригшчувати ентерото-ксигеннi E. coli та шигели. Спектр ТхньоТ антагонiстичноí дií дуже широкий. Вщ низько-молекулярного метабол^у L. reuteri, який в очищеному виглядi — це реутерин, що пригшчуе рiст усiх тест-мкро-органiзмiв, до дуже специфiч-ноТ антагонютично'Т активностi певних штамiв лактобацил щодо Clostridium ramosus [12].
Для пщвищення антагош-стичноТ активностi молочнокислих бактерш використову-ють рiзнi мутагенш фактори — ультрафiолетове опромшен-ня, хiмiчнi агенти (етиловий ефiр, уретан, етилешмши) [9]. Пiд дiею цих факторiв значно пiдсилюються антибiотичнi властивост молочнокислих бактерiй.
Рiзноманiтнi види молочнокислих бактерш здатш вступа-ти мiж собою не лише в анта-гонiстичнi, але й у симбютичш взаeмовiдносини. Наприклад, при виключенш деяких факто-рiв росту (втамЫв групи В i амiнокислот), необхщних для двох штамiв, обидва оргашз-ми можуть рости у симбюз^ оскiльки кожен з них продуку-вав бiологiчно активнi речовини, потрiбнi один одному. Так, 1_. arabinosus 17-5 (потребуе фенiлаланiн) i Э. faecalis R. (який потребуе фолieвоT кислоти, треонiну, серину, псти-дину або глiцину) ростуть у симбюз^ коли фенiлаланiн, треонш i фолieва кислота не включен до складу середови-ща.
Тривалють життя молочнокислих бактерiй без пересiвiв у присутностi дрiжджiв зрос-тае у декiлька разiв. Розви-ваючись спiльно, вони утворюють "захисне суспшьство", не допускаючи до нього сто-роннiх мiкроорганiзмiв [13]. Вщомо, що лактобацили бiльш стшю до антагонютич-ного впливу патогенних мн кроорганiзмiв, нiж iншi бактери [14].
^м значно1 антагонютичнот активностi лактобацил важли-ву роль в^грае Тхня висока адгезивнiсть [11, 15], з чим пов'язана здатнють молочнокислих бактерш приживляти-ся на слизових оболонках рiз-них порожнин макрооргашз-му. Такi властивост мае i нормальна, i патогенна мiкрофло-ра шлунково-кишкового тракту. Мiкроорганiзми з високи-ми адгезивними властивостя-ми отримують селективну перевагу, порiвняно з менш при-стосованими бактерiями. Кишковi молочнокислi бакте-р1Т е мукозасоцшованими ми кроорганiзмами, що в^грае важливу роль для феномену колошзацшно! резистентностi кишечника. Таким чином, одним з основних критерпв по-шуку перспективних штамiв лактобактерш е Tхнi високi ад-гезивш властивостi. Слiд заз-начити, що бшьшють бактерiй не може приживатися у кишечнику хворого на довгий час, тому лкувальна дiя цих пробiотикiв буде транзитор-ною.
Лактобацили, видшеш iз кишечника людей, що мали три-валий контакт з антибютика-
ROLE OF MILK ACIDIC BACTERIA FOR HUMAN DYSBACTERIOSIS CORRECTION AND CONTEMPORARY PROBLEMS OF PROBIOTIC PREPARATIONS WORKING OUT AND HYGIENIC ESTIMATION (literature survey) Sakhnyuk О.М., Surmasheva O.V., Kryvoshlik М.O., Nastoyascha N.I., Nikonova N.O.
The brief survey of reasons and consequences of dysbacteriosis in human is presented
in the article. The contemporary problems of dysbacteriosis prophylactic and treatment with probiotic preparations are stated. The special attention is given for questions of quality characteristics of modern bacteria containing probiotics, hygienic questions of their working out, estimation and quality control.
Keywords: dysbacteriosis, probiotic preparations, hygienic estimation.
ми, характеризуються знач-ною перехресною лкарською стшкютю, але Тхня антибюти-корезистентнють не е стабшь-ною.
Взаемодiя патогенних мкро-органiзмiв з епiтелiем слизо-воТ оболонки травного тракту може бути обмеженою через присутнють на нш популяцш сапроф^них чи молочноки-слих бактерш, у разi порушен-ня якоТ можливий розвиток па-толопчних змш в органiзмi. У бшьшосл видiв лактобацил адгезивнi властивост корелю-ють з високою антимкробною дiею та лiзоцимною активш-стю [9].
Мкрофлора кишечника (пе-реважно анаеробш бактерií) за допомогою адгезишв при-крiплюеться до епiтелiю сли-зовоТ оболонки. Адгезини (ли ганди) бактерш — це бюполи мери, яю складаються з уш-кальних для кожного виду су-бодиниць бшкового, глкол^ пiдного або глкопроте'Тнового походження. Вони можуть бути лектинами i вибiрково зв'язуватися з вуглеводневи-ми детермiнантами глкопро-те'Тшв i глiколiпiдiв, при цьому кожному лектину вщповщае певний вуглеводневий зали-шок. Це приблизно можна по-рiвняти з взаемодiею у системi антиген — антитiло.
Бiологiчна плiвка, яка утво-рюеться i мае негативний заряд, виконуе бар'ерну роль,, захищае рецептори слизовоТ та тдслизово'Т оболонок вiд проникнення катюшв деяких антибiотикiв, патогенних та умовно-патогенних мкроор-ганiзмiв. Вона захищае не лише слизову оболонку, а й автохтоны бактери вщ дií антибю-тикiв i антитш. Лактобактерп, на вiдмiну вiд бацил, мають бшьшу адгезивнiсть завдяки наявност у глiкокалiксi вщно-сно великоТ кiлькостi моноса-харидiв [15].
Отже, антагонютичш власти-вост лактобацил та Тхня здат-нють колонiзувати епiтелiй шлунково-кишкового тракту, закртляючись на його ворсинках, е основою для застос-ування цих мiкроорганiзмiв у лiкуваннi дисбактерiозiв, га-стритiв, виразок шлунково-кишкового тракту. Такого ефекту можна досягти шляхом штучноТ колошзацп кишечника бактерiями, як можуть впли-вати на мкроеколопчну систему кишечника та оргашзму за-галом.
Аналогiчний ефект, о^м вже згаданих ранiше факторiв адгезп, забезпечуеться про-дукуванням бактерицидних субстанцш, а саме: органiчних кислот (молочноТ, оцтовоТ та iнших). Лактобактерií за раху-нок продукування вiльних ра-дикалiв виявляють пряму ци-тотоксичну дю щодо патогенних штамiв. Крiм того, L. аci-dophilus продукуе низку iнших субстанцiй з антибактерiаль-ною дiею, якi пщтримують за-хисну дiю, направлену проти чужорщних мiкроорганiзмiв. Продукування мiкроорганiз-мами рiзноманiтних кислот сприяе зниженню рiвня рН у кишечнику, що також пригш-чуе розмноження патогенних бактерш. Дiя кислот доповню-еться i посилюеться за раху-нок змщення загального рiв-ня кислотностi у кишечнику, оскшьки низький рiвень рН за-безпечуе iснування недисоцi-йованих форм кислот, яю бiльш ефективно розчиняють кштинш структури, нiж дисоци йованi кислоти [16]. Данi характеристики устшно вико-ристовуються у харчовш про-мисловостi для виробництва молочнокислих продуклв та ферментованих овочевих продуктiв, наприклад кваше-ноТ капусти.
Стiйкiсть мкрофлори людини до патогенних штамiв мае
особливе значення i з точки зо-ру можливих канцерогенних процеав. Лактобактерií у кишечнику пригшчують рiст фе-кальних гнилiсних бактерш, яю, вiрогiдно, можуть активiзувати онкогены процеси [17].
Антагонютична активнiсть лактобактерм пов'язана з про-дукуванням у велиюй кiлькостi органiчних кислот (переважно молочноТ), спектру та мехашз-му дм (лактоцини) пероксиду водню.
Ще однiею з найважпивiших функцiй молочнокислих бакте-рiй е Тхня участь у формуванш iмунологiчного статусу та функцюнуванш iмунноí систе-ми оргашзму. Встановлено факт впливу L. acidophilus на iмунну систему органiзму через стимуляцю мiграцií моно-ци^в, активiзацiю фагоцитар-ноТ активностi [17, 18]. Даш щодо рiзнобiчного впливу молочнокислих бактерш на iмун-ну систему оргашзму е найно-в^шшими. Встановлено, що лактобактерií можуть дяти як ад'юванти гуморальноТ iмунноТ вiдповiдi у людей та експери-ментальних тварин [19]. Доведено безпосередню актив^ зуючу дiю пробютиюв на T-кi-лери та В^мфоцити [20]. Жи-вi, iнактивованi температурою компоненти ^тинних стiнок лактобактерiй, а також препа-рати з бацил виявилися доб-рими активаторами печшко-вих i перитонеальних макро-фагiв i мононуклеарних фаго-ци^в.
Одним з механiзмiв дií про-бiотичних препаратiв, який тiс-но пов'язаний з Т'хшм iмуномо-дулюючим впливом на макро-оргaнiзм, е явище транслокаци бактерiй з перорально введе-них препаратiв у кров'яне русло. Це явище було виявлено i всебiчно вивчено в^чизняни-ми дослiдниками за керiвниц-тва академка В.В. Смирнова [21]. Автори встановили, що
-о-
вже за дв1 хвилини топя вве-деня мишам проб1отичних препарат1в або культур мкро-орган1зм1в з Ух складу частину бактерм виявпяпи у кров1, ле-генях та печ1нц1, а трохи зго-дом — i в шших паренх1матоз-них органах з подальшим по-ступовим зниженням юлькост життездатних кпiтин. Явище транспокацií спостеркали по-стiйно при введеннi дози, яка перевищувала 1 х 105 живих мiкроорганiзмiв, при цьому у кров надходила лише незнач-на частина — близько 0,01% введених бактерй
Лактобактерп (а саме Lactobacillus GG) мають виражену властивють запобiгати заго-стренню виразкового ко^ту, який викликаний C. difficile, спричиняти виражений тера-певтичний ефект у разi дiареí новонароджених рiзноманiт-ноУ патопогií. Встановлено факт [22-25] виразного впливу L. acidophilus на iмунну систему оргашзму за рахунок сти-мупяцií мiграцií моноцитiв, ак-тивацií фагоцитарноí активно-стi. 1муностимулюючу дiю пактобактерiй насамперед пов'язують з присутнютю в [х-нiй кжтиншй стiнцi пептидогли канiв та тейхоевих кислот, утворенням аргшшу та оксиду азоту, а також запобканням адгезп стороннiх мкроорга-нiзмiв i утворення ними ендо-токсину. Lactobacillus aci-dophilus використовуеться як компонент закваски для лку-вальних та дiетичних кисломо-лочних продуклв [26]. Нинi ацидофiпьнi пактобактерií у монокультурi або у комппексi з рiзноманiтними видами бiфi-добактерiй вводять до складу пробютиюв, харчових добавок та кисломолочних продуклв [24, 27-30].
Бшьшють молочнокислих бактерiй чутлива до пешцили ну, ампiципiну, канамiцину, еритромщину, рифампiцину
та певомiцетину, а стмка до попiмiксину, гентамiцину, неомiцину та мономщину, те-трацикпiну, напiдиксовоí ки-слоти, котримоксазолу. L. aci-dophilus, на вiдмiну вiд шших видiв, проявляе чутпивiсть до ванкомщину та ристомiцину. Лактобактерií, якi використо-вуються у виробництвi лакто-бактерину, мають хромосом-ну стiйкiсть до низки антибю-тикiв, ппазмiдноí ДНК, небез-печноí для поширення анти-бiотико-стiйкостi серед iнших бактерiй, що робить можли-вим íх лкувально-профшак-тичне використання. У лакто-бактерш поширенi ппазмiни з малими молекулярними ма-сами (менше 10 МД). Ус ппазмiни iз L. acidophilus мають молекулярну масу менше 5 МД. Вважають,, що таю плазмши не здатш до само-стiйного переносу, крiм того у лактобактерм вiдсутнi статевi ворсинки.
Мопочнокиспi бактерп, по-дiбно iншим мiкроорганiзмам, здатш i до коменсапiзму. Лактобактерп синтезують втами ни. Неспизовi форми молочнокислих бактерш йогурту збагачують молочнокислий продукт рибофлавшом на 5060%, фолiевою кислотою — на 67-85,5%, бютином — на 5-20%. Лактобактерií мають рiзноманiтнi бiопогiчнi вла-стивостi, активно беруть участь в обмшних та регуля-торних процесах макроорга-шзму i являють iнтерес для розробки пробютичних пре-паратiв, продуктiв функцю-нального харчування,, методiв корекцií мкроеколопчних по-рушень [31].
До молочнокислих бактерй якi широко використовуються для виробництва пробютиюв, належать мопочнокиспi стреп-тококи, пактобактерií, бiфiдо-бактерií, ентерококи.
Пробютики мiстять живi мiкроорганiзми i речовини мiкробного походження, якi позитивно впливають на функ-цп нормапьноí мкрофлори та фiзiопогiю оргашзму. Вони мютять аеробнi бактерií ("Ко-^бактерин", "Лактобактерин" та iн.), анаеробну флору ("Би фiдумбактерин", "пробi фор" та ш.) та íх комбшацп. Комби нованi препарати мають перевагу при вщновленш мкроб-ного бюценозу усiх вiддiпiв кишечника.
Бшьшють пробiотикiв у своему скпадi мае бактерií основ-ноí та супутньо!' попупяцií кишечника з сахаролiтичними властивостями i вираженим антагошзмом щодо умовно па-тогенноí i патогенноí мкро-флори.
Бактерií, що мютяться у скла-дi пробютиюв, "конкурують" з патогенною флорою за рецеп-тори адгезií, поживне середо-вище, стимулюють макрофаго-ву активнють, синтез IgA, змен-шують продукцiю запальних медiаторiв i проявляють анти-оксидантну дiю (зв'язування Fe, Cu).
Бiпьшiсть бактерiй, якi вхо-дять до складу пробiотикiв, осюльки i основна мiкрофпора кишечника за метаболiчними властивостями е молочнокислою, може руйнувати казе'ш коров'ячого молока, знижуючи його iмуногеннi впастивостi. Науковцями доведено здат-нють деяких штамiв бiфiдобак-терiй та лактобактерм знижу-вати секрецiю запальних меди аторiв у кишечнику [5].
Пробютичш препарати, яю мiстять молочнокисл бактерií, кпасифiкуються на
□ монокомпонентн1: препарати, яю мiстять мкрооргашз-ми одного виду ('^фщум-бактерин", "Лактобактерин", "Копiбактерин");
□ монокомпонентн1 сорбо-BaHi: препарати, яю мiстять мкрооргашзми одного виду, фiксованi на сорбент ("Проби форм"). Перевага íх перед несорбованими полягае у збтьшенш ступеня виживання i часу контакту зi слизовою обо-лонкою;
□ полiкомпонентнi: препарати, яю мiстять мкроорга-шзми декiпькох видiв ('"ni-некс"). Перевага ще[ форми — в ефективност складом на-ближена до природно!' мкро-флори;
□ KOM6iHOBaHi — препарати, яю мiстять мiкроорганiзми одного або деюлькох видiв разом з компонентами поживного се-редовища ("Аципол": 4 штами L. acidophilus + полюахариди кефiрного гриба). Перевага комбшовано[ форми — компо-ненти поживного середовища пiдсипюють активнiсть пробю-тика;
□ пробiотики i3 бацил (пред-ставникiв запишковоí мкроб-ноí популяци кишечника) i не-патогенних гриб'в ("Ентерол":
-е-
Sac^aromyces boulardii);
□ метабол1чн1 проб'ютики ("Хтак форте").
До складу пробютиюв можуть входити такi види лактобакте-рiй: L. acidophilus, L. bulgaricus, L. casei, L. cellobiosus, L. crispa-tus, L. curvatus, L. fermentum, L. GG (L. rhamnosus чи L. casei rhamnosus), L. gasseri, L. johnso-nii, L. plantarum, L. salivarius.
Вiдомi також специфiчнi л^-вальнi штами Laktobacillus: L. plantarum 299v, ST31, L. reuteri, L. johnsonii LA1, L. acidophi-lus BG2FO4, L. acidophilus INT-9, L. acidophilus NCFB 1748, L. acidophilus NGFM, L. acidophilus DDS-1, L. acidophilus SBT-2062, L. casei Shi, L. casei L. caseirota, L. delbrueckii тдви-ди delbrueckii, L. delbrueckii пщвиди bulgaricus type 2038, L. salivarius пщвид paracasei F19 [29].
Види стрептокоюв, як засто-совуються у медичшй практицi: S. faecium (syn Enterococcus fa-ecium), S. thermophilus.
S. faecium — нетоксичний молочнокислий стрептокок групи D, виживае у жовчi, мае високу ферментативну актив-нють, виражений антагонiзм щодо умовно патогенних мiкробiв (виробляе ентероци-ни) та високу стшкють до анти-бiотикiв [29].
Пробютики медичного приз-начення мають бути безпечни-ми, з високою концентра^ею пробiотичних штамiв мкроор-ганiзмiв, стiйкими до дií соля-ноТ та жовчних кислот; натурального походження з високою адгезивною здатнютю; зберiгати бiологiчну активнiсть тд час проходження шлунко-во-кишковим трактом. З уах ви домих i доступних нинi пробю-тикiв найбтьш поширеними е мiкроорганiзми, ефективнiсть яких вивчалась у багатьох кж-шчних дослiдженнях, а саме: лактобактерií (L. acidophilus, L. rhamnosus, L. bulgaricus, L. reuteri и L. casei), бiфiдобак-терií та непатогенш дрiжджовi гриби Saccharomyces boulardii.
Рацюнальна комбiнацiя про-бiотикiв призвела до створення нових високоефективних бю-препара^в — синбiотикiв, якi мають бтьш виражений тера-певтичний i мiкробiологiчний ефект. Нинi вони широко за-стосовуються у корекцií кишко-вого мкробюценозу у дiтей. Мiкроорганiзми, як е у складi пробiотичних препара^в, е ки-
слотостшкими, з прогно-зованим рiвнем антибютико-резистентностi, що дозволяе безпечно використовувати Тх для профiлактики розвитку ан-тибiотикоасоцiйованих дiарей у дiтей [30].
Осюльки пробiотики — це жи-вi мiкроорганiзми, якi при за-стосуваннi у нормованiй кть-кост викликають покращання здоров'я органiзму,, основними вимогами до даноТ групи пре-паратiв е збереження живих мiкробiв, достатня Тх кiлькiсть та доведена ефективнють.
Для мiкроорганiзмiв, якi ви-користовуються у виробництвi пробiотикiв, встановлено вщ-повiднi вимоги, а саме:
□ мають бути iзольованими з оргашзму людини чи виду тва-рин, для яких вони призначати-муться;
□ корисно впливати на ор-гашзм господаря, що пщ-тверджуеться лабораторними дослщженнями та кпiнiчними випробуваннями;
□ без побiчноТ дií у разi три-валого використання;
□ з колошзацмним потен^а-лом, тобто зберiгатись у травному тракт до досягання максимального ефекту (бути стй кими до низьких значень рН, жовчних кислот, антимiкробних субстанцш, що продукуються Ыдигенною мiкрофлорою; добре адгезуватися до еттелю вiдповiдних слизових оболо-нок);
□ зi стабiльними характеристиками у кжшчному i у техно-логiчному планi;
□ з високою швидкютю росту та розмноження в умовах, близьких до умов шлунково-кишкового тракту; пщ час Тх культивування in vitro для нако-пичування бюмаси необхiдно створювати умови, максимально наближеш до мкроото-чення кишечника.
Ефективнють пробютичних препаратiв визначаеться су-купнiстю бiологiчних властиво-стей штамiв, якi входять до складу препаратв.
Важливу роль на тдприем-ствах бютехнолопчного вироб-ництва вiдiграе контроль готового препарату. Методи контролю пробютичних пре-паратв досить часто трудо-мiсткi, вимагають спе^ального обладнання, вартiсних по-живних середовищ та реакти-вiв, а результати такого контролю не завжди дають точну
шформацю. Не викликае сум-нiву необхiднiсть розробки нових, бтьш удосконалених ме-тодiв контролю пробiотичних препаратiв, одним з яких е використання тд час контролю якост еталонних зразкiв.
Вщомий спосiб створення еталонних зразкiв для контролю якост бактерieвмiсних пре-паратiв передбачае отримання галузевих стандартних зразюв шляхом валiдацiT властивостей виробничих штамiв лактобак-терiй.
Якють препаратв, якi мiстять мiкроорганiзми, формуеться на уах етапах технологiчного процесу, починаючи з штамiв, поживних середовищ та умов культивування, заморожуван-ня, способу висушування i до форми випуску, умов зберкан-ня, транспортування. Вщ ефективностi усiх цих етатв прямо залежать основнi показ-ники якост препарату — спе-цифiчна активнiсть та автен-тичнiсть, яю визначаються кiлькiстю живих бактерiй та !х-ньою специфiчнiстю у дозi препарату. Пробiотичнi препа-рати мають бути стандартними i стабiльними протягом визна-ченого термiну Тх використання, показники якост мають вщповщати вимогам нормативно! документацiT [32].
Досвщ роботи контролюючих органiзацiй показав, що ефективнють оцЫки якост комер-цiйних препаратiв залежить вщ наявностi стандартних зразкiв рiзних рiвнiв: мiжнародних, державних, галузевих, виробничих, яю використовують для стандартизацiT та порiвняння показникiв якостi препаратiв, що дослщжуються [33].
Ефективнiсть дiT пробютичних препаратв залежить вiд ферментативних та iмунобiо-логiчних властивостей вироб-ничого штаму. Робочi стан-дартш зразки штамiв на вироб-ництвi або безпосередньо ви-
-е-
робничi штами, що мютяться у пробютичних препаратах, неохоче надаються для контроль-них лабораторм в якост ета-лонного матерiалу. Тому вини-кае потреба створення вщпо-вiдних еталонних зразкiв пщ час випробувань бактерiевмiс-них препара^в у контрольних лабораторiях.
Сучасний контроль якост препаратiв е складною, всео-хоплюючою системою, без ус-тшного функцiонування якоТ неможливо ефективно виршу-вати проблеми якостi.
Якiсть визначаеться дiею ба-гатьох випадкових, мюцевих та суб'ективних факторiв. Для за-побiгання впливу цих факторiв на рiвень якостi необхiдна система управлЫня якiстю. При цьому необхщш не окремi роз-дiлення та етзодичш умови, а сукупнiсть дм постiйного впли-ву на процес виробництва з метою пiдтримки вщповщного рiвня якостi.
Пiд управлiнням якост розу-мiють постiйний, планомiрний процес впливу на уах рiвнях на фактори i умови, якi забезпечу-ють створення препаратiв оп-тимальноТ якостi та повноцiнне ТТ використання.
Система управлшня якiстю являе собою сукупнють орга-нiв управлiння та об'еклв управлiння, заходiв, методiв, спрямованих на установлен-ня, забезпечення та пщтримку високого рiвня якостi препа-ратiв.
Контроль готового препарату
— це остаточний етап контролю у процес виробництва, на якому здмснюеться комплексна перевiрка, а за необхщност
— i регулювання, налагоджен-ня всього технологiчного про-цесу отримання готового препарату. Це контроль пробютичних препаралв, за результатами якого приймаеться ршення про подготовку Тх до поставок чи використання.
Проблема якостi пробютичних препара^в актуальна для потреб усього народного гос-подарства. Настав час, коли виробники зрозумти, що шлях Тхнього благополуччя на фар-мацевтичному ринку — це створення продукту високоТ якост, внутрiшня та зовнiшня конкурентоспроможнють. Пщ-приемства, якi не придшяють |належноТ уваги якостi, просто збанкрутують.
Обговорюючи проблему яко-стi, необхiдно вщзначити, що важливу роль вiдiграе спожи-вач. Саме вiн визначае пере-важнi споживчi властивостi. Мiж якютю та ефективнiстю ви-користання промисловоТ про-дукцiТ юнуе пряма залежнiсть. Пiдвищення якостi сприяе пiдвищенню ефективностi використання препаралв, при-зводячи до зниження витрат та розширення ринку [34].
Вимоги до якост пробютич-них препаралв в УкраТнi до-сить висою, оскiльки перевiрка якостi та технологи Тх виробництва перебувають пщ контролем уповноважених дер-жавних оргашв УкраТни. Рее-страцiя проходить пщ держав-ним контролем, що передба-чае перевiрку антагонiстичних властивостей симбютичних штамiв, Тх реестрацiю та про-ведення докпiнiчних та кжшч-них дослiджень.
Одним з важливих завдань фармацевтичного виробниц-тва е забезпечення практичноТ охорони здоров'я високоефек-тивними та доступними про-бiотичними препаратами. Ор-ганiзацiя масового виробництва пробютиюв в УкраТш у ви-глядi порошкiв, таблеток, капсул, супозиторпв та лiофiльно-висушеноТ маси потребуе ви-рiшення низки технолопчних питань:
□ збереження адгезивних властивостей штамiв;
□ пщбору штамiв, стiйких до антибiотикiв;
□ пщбору оптимального штамового складу препарату для забезпечення його макси-мальноТ бiологiчноТ активностi;
□ створення препаралв з ви-сокою концентрацiею мiкроор-ганiзмiв та виразною антагош-стичною активнютю щодо па-тогенноТ мiкрофлори.
Висновки
1. Найбiльшу роль серед ме-тодiв корекцiТ дисбактерiозу вщведено пробiотичним пре-
паратам. Активiзованi у кишечнику бактерп за рахунок синтезу антибактерiальних речовин гальмують дшення рiзноманiтних умовно пато-генних бактерм та патогенних збудникiв кишкових шфекцм (сальмонел, шигел тощо). Пробiотики призначаються не як замшна терапiя, а як засо-би, якi забезпечують умови для вщновлення нормапьноí мiкрофлори.
2. Антагонiстичнi впастивостi лактобацил та Тхня здатнiсть копонiзувати епiтепiй шлунко-во-кишкового тракту, закрi-плюючись на його ворсинках, е основою для застосування цих мiкроорганiзмiв у лкуванш дисбактерiозiв, гастритiв, ви-разок шлунково-кишкового тракту.
3. Пробютики медичного призначення мають бути без-печними, з високою концен-трахею пробютичних штамiв мiкроорганiзмiв, стмкими до дií сопяноí кислоти та жовчних кислот; мати натуральне по-ходження та високу адгезивну здатнють; зберiгати бюлопч-ну активнiсть пщ час про-ходження шлунково-кишко-вим трактом.
4. Ефективнють дií пробютич-них препаралв залежить вiд ферментативних та iмунобiо-погiчних властивостей вироб-ничого штаму. Ниш виникае потреба у створенш вщповщних еталонних зразкiв штамiв пiд час випробувань бактерiевмiс-них препара^в у контрольних пабораторiях. Сучасний контроль якост препаратiв е складною, всеохоплюючою системою, без успшного функ-цюнування якоí неможливо ефективно вирiшувати проблеми якост пробiотикiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Острые кишечные инфекции, вызванные условно патогенными микроорганизмами / Бернасовская Е.П. Бычков-ський В.Н., Бидненко С.И. — К.: Здоров'я, 1984. — 152 с.
2. Дисбактериозы кишечника, причины возникновения, диагностика, применение бактерийных биологических препаратов. Пособие для врачей и студентов / Н.М. Грачева, Н.Д. Ющук, Р.П. Чупринина, Т.В. Мацулевич, Л.В. Пожало-стина. — М., 1999. — 44 с.
3. Нарушения микробиоценоза кишечника: всегда ли необходимы пробиотики / Зай-
ков С.В. // Рациональная фармакотерапия. Научно-практический журнал для врачей. — 2008. — № 2. — С. 1-6.
4. Иммуностимулирующее действие лактобактерий, используемых в качестве основы препаратов пробиотиков / Бондаренко В.М., Рубако-ва Э.И., Лаврова В.А. // Журн. микробиол., эпидемиол. и им-мунол. — 1998. — № 5. — С. 107-112.
5. Харчування д^ей раннього в^: теорiя i практика / Нянь-ковський С., Добрянський Д., Марушко Ю. — Львiв: Лка-Прес, 2009. — 288 с.
6. Нарушение нормального состава кишечной микрофлоры, клиническое значение и вопросы терапии / Григорьев П.Я., Яковенко Э.П. // Метод. пособие. — М., 2000. — 15 с.
7. Пребиотики, пробиотики и пробиотические продукты. Современное состояние вопроса / Шевелева С.А. // Вопросы питания. — 1999. — № 2. — С. 32-39.
8. Захарова И.Я., Павлова И.Н. Литические ферменты микроорганизмов. — К.: Нау-кова думка, 1985. — 216 с.
9. Квасников Е.И., Нестерен-ко О.А. Молочнокислые бактерии и пути их использования.
— М.: Наука, 1975. — 388 с.
10. Петровская В.Г., Марко О.П. Микрофлора человека в норме и патологии. — М.: Медицина, 1976. — 144 с.
11. Коваленко Н.К., Подгорский В.С. Пробиотики на основе молочнокислых бактерий // Микробиол. журнал. — 1994. — № 1. — С. 18-20.
12. Цой И.Г, Сапаров А.С., Тимофеева И.К. Иммуностимулирующее действие лактобактерий на цитотоксичность естественных киллеров и продукцию интерферона // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. — 1994. — № 6. — С. 112-113.
13. Шендеров Б.А. Нормальная микрофлора и ее роль в поддержании здоровья человека // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колонпроктологии. — 1999. — № 1. — С. 61-65.
14. Коршунов В.М., Смирнов В.В., Ефимов Б.А. Рациональные подходы к проблеме коррекции микрофлоры кишечника // Вести Российской МАН.
— 1996.— № 2. — С. 60-65.
15. Далин М.В., Фиш Н.Г Ад-
гезины микроорганизмов // Итоги науки и техники. Микробиология. — 1985. — Т. 16. — С. 3-98.
16. Шендеров Б.А. Медицинская микробная экология и функциональное питание. Т. 1.
— М.: Грантъ, 1998. — 234 с.
17. Долль М. Пробиотики и их значение для организма // Биологическая медицина. — 2007. — № 1 — С. 11-15.
18. Маркова Т.П., Чуви-ров Д.Г. Механизм действия бактерийных иммуномодуля-торов // Украшський медичний часопис. — 1998. — № 6/8. — С. 27-32.
19. Нуриддинова Н.Р., Синя-шин Н.И. Изучение иммуномо-дулирующего действия внеклеточных субстратов бифидо-и лактобактерий // Микробиология, иммунология, эпидемиология, профилактика инфекционных заболеваний. — Ташкент, 1991. — С. 95-97.
20. Сорокулова И.Б. Влияние пробиотиков из бацилл на функциональную активность макрофагов // Антибиотики и химиотерапия. — 1998. — Т. 43, № 2. — С. 20-23.
21. О некоторых механизмах возникновения бессимптомной бкатериемии / В.В. Смирнов, С.Р. Резник, И.Б. Сорокулова, В.А. Вьюницкая // Микробиологический журнал. — 1998. — Т. 50, № 5. — С. 56-59.
22. Efficacy of Lactobacillus GG in prevention of nosocomial diarrhea in infants H. Szajewska, M. Kotowska, J.Z. Mrukowicz et al. // J. Pediatr. — 2001. — Vol. 138, № 3. — Р. 361-365.
23. Efficacy of Lactobacillus GG in maintaining remission of ulcerative colitis / M.A. Zocco, L.Z. dal Verme, F Cremonini et al. // Aliment. Pharmacol. Ther. — 2006.
— Vol. 23. — P. 1567-1574.
24. Biological activity of pro-biotic microorgammisms / G.I. Novik, A.A. Samartsev, N.I. Astapovich et al. // A. Biochem. аnd Microbiol. — 2006. — Vol. 42, № 2. — P. 166-172.
25. Lactobacillus acidophilus modulates intestinal pain and induces opioid and cannabinoid receptors / C. Rousseaux, X. Thuru, A. Gelot et al. // Nat. Med. — 2007. — Vol. 13. — P. 35-37.
26. Новые комбинированные иммунобиологические препараты в лечении вирусно-бакте-риальных инфекций у детей: пособие для врачей /
Составители: Л. В. Феклисова, Е.Р. Мескина и др. — М., 2002.
— 156 с.
27. Совершенствование способа получения пробиотиче-ских препаратов / А.В. Семчен-ко, А.В. Казьянин, Е.В. Орлова,
B.А. Несчисляев // Фундаментальные исследования. — 2007. — № 12. — 350 с.
28. Каширская Н.Ю. Значение пробиотиков и пребиоти-ков в регуляции нормальной микрофлоры // РМЖ. — 2000.
— Т. 2, № 13-14. — С. 572-576.
29. Шульпекова Ю.О. Патологические изменения состава кишечной микрофлоры: клинические варианты и возможности лечения: справочник поликлинического врача. — 2007. — № 12. — 149 с.
30. Николаева И.В. Клинические аспекты и коррекция дис-бактериоза кишечника у детей раннего возраста // Педиатрия. — 2010. — № 1. — Приложение consilium medicum.
31. Широбоков В.П., Янков-ський Д.С., Димент Г.С. Мiкробна еколопя людини. — К., 2011. — 311 с.
32. Евлашкина В.Ф. Специфическая активность би-фидосодержащих моно- и комплексных препаратов и усовершенствование методов их контроля: Автореф. дис. — М., 2009. — 24 с.
32. Керiвнi вказiвки для на-цюнальних оргашв щодо за-безпечення якост бюлопчних препара^в. Серiя техшчних до-повщей ВООЗ № 822.
33. Лясковский Т.М., Подгорский В.С. Оценка пробио-тиков согласно рекомендациям международных организаций // Мiкробiологiчний журнал. — 2005. — Т. 65, № 6. —
C. 104-111.
34. Никифоров А.Д. Управление качеством / А.Д. Никифоров. — М.: ДРОФА, 2004. — 720 с.
Надiйшла до редакцп 11.12.2011.
