CC BY
36
is^^T/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.053.6/71:/612.6:616-071 СОРОКМАН Т.В.
Буковинський державний медичний унверситет, м. Чернвц
ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ ДПЕЙ ШЮЛЬНОГО BiKY, як! ПРОЖИВАЮТЬ В УМОВАХ ЙОДНОГО ДЕФiЦИТУ
Резюме. У сmаmmi наведет результати до^дження показнишв розвитку дтей, як проживають у мiсцевостi з дефщитом йоду. Визначено основн антропометричн показники (довжина та маса тла, окружнсть грудноХ клтки), проведено оцнку нтелектуальногорозвитку 819 дтей 7—16ротв, як проживають за умов йодного дефщиту легкого (472 особи) та середнього (347осб) ступеня тяжкостi. Об-стежет дти були стандартизован за основними факторами впливу на розвиток. Антропометричн вимiри проводилися за стандартними методиками. Сформовашсть ЫтелектуальноХ функщ визначали за допомогою фрагмента тесту Р. Кеттела, показники розумовоХ дiяльностi — за допомогою корек-турноХ проби в поеднант з перевiркою швидкостi читання. Вам дтям проводилося визначення добовоХ йодури (реакщя Sandell — Ко1ко$), пальпащя щитоподiбноi залози, визначення и розмiрiв та структури за допомогою ультразвукового до^дження. Визначено, що харчовий рацюн дтей характеризуеться дефщитом продуктiв, багатих на йод. Йодовану аль використовуе тльки 1 родина з 50. Дти, ят меш-кають за умов йодного дефщиту середнього ступеня, у вах вжових тдгрупах мають нижчi показники фЬзичногорозвитку. Третина дтей, як мешкаютьу мiсцевостi йодного дефщиту, мають дисгармонш-ний фЬзичний розвиток. 13,8% дтей з зони йодного дефщиту мають змжи за быьшистю до^джуваних когнтивних функщт. Як провiднi вiдхилення по всш груш дтей зареестровано порушення пам'ятi та дрiбноi моторики. Рiвень ЫтелектуальноХ сформованостi, продуктивнсть та точтсть виконання ро-боти знижуються в мiру наростання ступеня йодного дефщиту. Ключовi слова: дефщит йоду, показники розвитку дтей.
Вступ
Одшею з найважливших медико-сощальних проблем у багатьох кра!нах свггу е йодний дефь цит [2]. За даними Всесвггньо! оргашзаци охорони здоров'я (ВООЗ), патолопчш стани, що викликаш дефщитом йоду, посщають трете мюце у списку 38 найбшьш поширених нешфекцшних захворювань людини [15]. Як вважають фахiвцi ВООЗ, кожен третш мешканець Землi входить до так звано! гру-пи ризику та е потенцшним об'ектом для ураження йододефщитними захворюваннями (ЙДЗ). В Укра-!ш до репошв максимального ризику розвитку ЙДЗ традицшно зараховували Захщний репон. Аварiя на Чорнобильськш АЕС примусила звернути осо-бливу увагу на йодний дефщит та його наслщки в Швшчному та Центральному репонах [3]. Однак тсля проведеного у 2002 рощ дослщження вживан-ня населенням Украши харчових мжронущенпв встановлено, що дефщит йоду рееструеться на всш територп Украши [7, 9]. Протягом останнк двох де-сятирiч свггова спшьнота придшяе особливу увагу питанням подолання наслщюв йодного дефщиту
в масштабах планети. Всесвггня асамблея охорони здоров'я у травш 1999 року наголосила, що лж-вiдацiя йододефщитних захворювань стане таким самим трiумфом охорони здоров'я, як i перемога над натуральною вюпою та полiомieлiтом. 10 трав-ня 2002 року спещальна се^ Генеральное Асамбле! ООН ухвалила Декларацго та План дiй «Свгг, спри-ятливий для життя дггей». Двi глави цього документа — «Сприяння здоровому способу життя» та «За-безпечення яюсно! освгги» — зобов'язували уряди кра!н — члешв ООН ужити негайних заходiв щодо профiлактики ЙДЗ та вшьного доступу населення до шформацп про захворювання, що виникають унаслщок нестачi йоду в органiзмi людини. Поши-рювалися цi зобов'язання i на уряд Укра!ни [9, 13].
Адреса для листування з автором: Сорокман Т.В.
E-mail: [email protected]
© Сорокман Т.В., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
Однак основнi положення цього документа так i не були втiленi в життя, а розроблена на початку 2006 року нова програма до цього часу не пщтримана на державному рiвнi [6]. Тепер лише в трьох iз майже 130 кра!н свiту, де iснуe йодний дефщит, вщсутне рiшення проблеми на державному рiвнi [11—14]. На жаль, саме до них разом iз Роаею та Албанieю нале-жить i Укра!на [4]. Висока частота ендемiчного зоба серед дитячого населення i зниження функцп щи-топодiбноi залози за умов йодного дефщиту — сер-йозна загроза соматичного, псих1чного та репродуктивного здоров'я [10]. Дефщит тиреощних гормонiв будь-якого ступеня негативно впливае на дитячий оргашзм i е фактором високого ризику порушення росту та розвитку у дiтей.
Мета досЛдження — ощнити показники розвитку дггей шкiльного вiку, якi живуть в умовах йодного дефщиту.
Матер1ал та методи
Дослщження проводилося за методолопею, ре-комендованою ВООЗ/МРКЙДЗ (2001). Визначено основш антропометричнi показники (довжина та маса тiла, окружнiсть грудно! клiтки), проведено оцiнку iнтелектуального розвитку у 819 дггей 7—16 роюв, якi проживають в умовах йодного дефщиту легкого (472 особи) та середнього (347 оаб) ступеня тяжкосп. Дослщження проводилося пiсля одер-жання висновку етично! комюп при Буковинському державному медичному ушверситеп, згоди оргашв мюцево! влади, вчителiв та батьюв дiтей. Родинам дiтей було запропоновано вщповюти на запитан-ня анкети. Обстеженi дiти були стандартизован за основними факторами впливу на розвиток. Антро-пометричнi вимiри проводилися за стандартними методиками. Вивчення показниюв штелектуально-го розвитку дiтей проводили тсля ознайомлення зi станом !х здоров'я, виключення психiчних розладiв та невролопчно! патологи, оцiнки стану слухового та зорового аналiзаторiв (за даними огляду вщповщ-них спецiалiстiв). Сформовашсть штелектуально! функци визначали за допомогою фрагмента тесту Р. Кеттела [1]. Визначення показникiв розумово! дь яльносп дiтей шкiльного вiку, оцiнка темпу психо-моторно! дiяльностi та здатносп до виконання монотонно! роботи, яка потребуе концентраций уваги, проводили за допомогою коректурно! проби в поед-наннi з перевiркою швидкост читання [8]. Всiм да-тям проводили визначення добово! йодурп (реакцiя Sandell — Kolhoff), пальпацiю щитоподiбноi залози, визначення ц розмiрiв та структури за допомогою ультразвукового дослщження. Для статистично! обробки використана комп'ютерна програма «Бю-стат».
Результати дослщження та Тх обговорення
За результатами анкетування можна зробити ви-сновок, що в основному обстежуванi нами дати проживали в задовшьних соцiально-побутових умовах:
мали свiй будинок або квартиру. На несприятливГ умови проживання вказали 6,1 % анкетованих. За матерiальним забезпеченням 2,1 % сГмей вважають, що вони живуть заможно, 19,4 % мають добре мате-рiальне забезпечення, 47,2 % — задовГльне, 31,1 % — незадовшьне. 91,3 % дiтей проживають у повних ам'ях.
Аналiзуючи характер харчування дiтей, можна зробити висновок, що в !х меню переважали хлiб та мучнi вироби (63,4 %), молочт продукти спожива-ли тГльки 55,2 %, м'яснi — у 34,6 %. Овочi вживали 47,3 %, рибнi продукти — 5,5 %. Варто зауважити, що, за результатами дослщження, жодна дитина з обстежено! групи не вживала морепродуктiв, бага-тих на йод, йодовану сшь використовувала тiльки 1 родина iз 50, але i вони використовують i зберГга-ють сшь без дотримання елементарних ппешчних вимог. Рацiон харчування бГльшо! частини дггей складаеться з мiсцевих продукпв, у тому числГ виро-щених на присадибних дiлянках, яю в умовах природного йодного дефщиту мютять мало йоду.
АналГз динамжи основних антропометричних показникiв дiтей вщ 7 до 16 роив показав, що вщбу-ваеться поступове нерГвномГрне збiльшення довжи-ни, маси тша та окружност грудно! клики вщповщ-но у хлопчиюв (126,02—173,33 см; 23,41—62,36 кг; 57,93-87,18 см) i у дiвчаток (125,28-163,48 см; 23,44-55,41 кг; 56,07-82,14 см). Найбiльшi рГчт прирости в дiвчаток спостерiгаються у довжиш тша в 11-12 роив, у мас тiла — у 12-13 роив, вщпо-вщно у хлопчиюв у довжит тша — у 13-14 роюв, у мас тгла — у 10-11 та 14-15 роив i в окружносп грудно! клики — у 13-14 роив. Середнш прирют довжини тГла у 7-12 роюв у дГвчаток i хлопчиюв рГзнищ не мав, а у вГщ 13-16 роив був бГльшим у хлопчиюв (р < 0,05). СередньорГчний прирют маси тГла у вГщ 7-12 та 13-16 роив був бгльшим у дГвча-ток (р < 0,05). Сумарний прирют окружностГ грудно! клики у 7-12-рГчних дней вГрогщно! статево! рГзни-щ не мав, у той час як у вГщ 13-16 роюв вш був бгль-шим у хлопчиюв (р < 0,05). У хлопчиюв вщ 7 до 16 роив сумарний прирют довжини тГла, маси тгла та окружност грудно! клики бгльший, н1ж у дГвчаток.
У дней, яю проживають за умов йодного дефь циту середньо! тяжкосп вщбуваеться поступове нерГвномГрне збгльшення довжини, маси тгла та окружносп грудно! клики (вщповщно у хлопчиюв 123,56-168,72 см; 22,03-59,33 кг; 57,99-85,23 см i у дГвчаток 122,55-163,08 см; 52,72-78,95 см).
Сумарний прирют у хлопчиюв довжини тгла ста-новить 47,17 см, маси тгла — 37,55 кг та окружносп грудно! клики — 27,04 см. Аналопчний прирют по-казниюв фГзичного розвитку у дГвчаток становить вщповщно 41,13 см; 31,17 кг; 26,91 см i за довжиною та масою тгла вГрогщно вщрГзняеться вщ показниюв у хлопчиюв (р < 0,05). Максимальний рГчний прирГст за довжиною, масою тгла та окружнГстю грудно! клГт-ки спостерГгаеться у 12-13 рокГв. У хлопчиюв максимальний прирГст довжини та маси тгла — у 14-15 роив, а окружносп грудно! клГтки — у 13-14 роив.
КлШчна пед1атр1я / С!1п1са! Pediаtrics
Середньорiчний прирiст довжини, маси тша та окружност грудно! клiтки у вщ 7—12 рокiв був бшь-шим у хлопчикiв (р < 0,05). У ввд 13—16 рокiв вiро-гiдна рiзниця на користь хлопчиюв спостерiгалась у показниках довжини тша. У вiцi 7—12 рокiв серед-ньорiчний прирiст довжини тiла вiдрiзняeться тшь-ки у дiтей 2-1 групи i е бшьшим у хлопчиюв. Серед-нiй прирiст маси тша та окружностi грудно! клики в обох групах статево! рiзницi не мав.
Отже, за основними показниками фiзичного роз-витку можна зробити висновок, що дiти 2-1 групи у всiх вiкових пщгрупах мають нижчi показники довжини та маси тша (рис. 1 та 2). Найбшьший рiчний прирют довжини, маси тiла та окружност грудно! клiтки у дiтей 1-1 групи спостертаеться на 1—2 роки рашше, н1ж у дiтей 2-1 групи. Серед дней, якi про-живають у районах iз йодним дефщитом середньо-го ступеня тяжкосп, 38,5 % мають дисгармонiйний фiзичний розвиток (табл. 1). Однаково часто тра-плялися дiти як iз надлишком маси тша, так i з дефь цитом. Вiдсоток дггей iз дисгармонiйним фiзичним розвитком, яю проживають у зонi легкого ступеня йодного дефщиту, був меншим i становив 30,7 %.
Бшьша частина обстежених дггей мають серед-нш ступiнь iнтелектуального розвитку (рис. 3). Рь вень штелектуально! сформованостi змшювався в напрямку зниження з наростанням ступеня йодного дефiциту. Так, серед дггей, якi проживають у зош легкого ступеня йодного дефiциту, високий рь вень розвитку спостерiгався у 18,6 %, тодi як у дггей iз зони мешкання з помiрним ступенем дефiциту йоду - у 9,8 % оаб (р < 0,05).
Серед дггей, яю мешкають у мiсцевостi з серед-нiм ступенем дефiциту йоду високий рiвень штелек-ту визначався у 9,2 % хлопчиюв та 10,4 % дiвчаток, середнiй — вщповщно у 46,5 % хлопчикiв та 51,5 % дiвчаток i низький — у 44,3 % хлопчиюв та 38,1 % дь вчаток. Д1ги, якi проживають у мюцевосп з легким ступенем дефiциту йоду за рiвнем розвитку штелек-туальних функцiй розподiлились у такий споаб: високий рiвень — у 20 % хлопчиюв та 17,5 % дiвчаток, середнiй — 58 % хлопчиюв та 62 % дiвчаток i низький — у 21,9 % хлопчиюв та 21,1 % дiвчаток.
У дггей iз високим та середнiм рiвнем розвитку iнтелекту визначалися достатньою мiрою розвиненi абстрактнi форми мислення, великий обсяг знань. У дггей iз низьким рiвнем iнтелекту переважав при-мiтивний пiдхiд до вирiшення лопчних завдань, у них домiнували конкретш форми мислення. 13,8 % дней iз зони йодного дефiциту мають змши за бшь-шiстю дослщжуваних когнiтивних функцiй. Провщ-ними вщхиленнями у всiй групi дiтей зареестровано порушення пам'ятi та дрiбноI моторики (66,7 %).
Швидюсть читання у дтей, якi проживають в умо-вах йодного дефiциту легкого ступеня, з вжом зростае: у хлопчиюв на 32,13 слова за 1 хвилину (рiзниця м1ж середнiми показниками передпубертатного та пубертатного вжу, р < 0,01) i на 31,18 у дiвчаток (р < 0,05). У дтей, якi проживають за умов йодно! недостатнос-т середнього ступеня, при поступовому зростанш швидкостi читання вiрогiдноi рiзницi м1ж передпубер-татним та пубертатним перюдом не виявлено.
Дiти, якi проживають у зош з легким ступенем йодно! недостатносп, читають 171,23 ± 10,18 сло-
Таблиця 1. Показники гармонiйностi ф1зичного розвиткудтей (%)
Зона проживання Хлопчики Дiвчатка
ДГР (ДМТ) ГР ДГР (НМТ) ДГР (ДМТ) ГР ДГР (НМТ)
Легкий стуглнь йодного дефщиту 14,39 70,45 15,16 11,78 68,01 20,21
Середнш ступшь йодного дефщиту 18,27 61,97* 19,76 18,75 60,99* 20,26
Примтки: * — р < 0,05; ДМТ — дефцит маси тла, НМТ — надлишок маси тла.
см
7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Вк (роки)
—»—1-ша група — хлопчики -»—2-га група — хлопчики —*—1-ша група — дiвчатка -•— 2-га група — дiвчатка
кг
70 — 60 ■ — 50 — 40 — 30 — 20 — 10 — 0 —
7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Вк (роки)
-•—1-ша група — хлопчики -*— 2-га група — хлопчики -»—1-ша група — дiвчатка -•— 2-га група — дiвчатка
Рисунок 1. Середн показники зростудтей (1 — дти, як мешкають у мсцевост з легким ступенем дефЦиту йоду, 2 — дти, як мешкають у мсцевост з середнм ступенем дефЦиту йоду)
Рисунок 2. Середш показники маси тла дтей (1 — дти, як мешкають у мсцевост з легким ступенем дефЦиту йоду, 2 — д1ти, як мешкають у мсцевост з середнм ступенем дефЦиту йоду)
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
□ Низький ■ Середнiй
□ Високий
Рисунок 3. Р'вень сформованост ¡нтелектуальних функцй (%) у дтей (зовн'шне коло — показники у дтей, як мешкають у мсцевост з середнм ступенем деф1циту йоду, внутрiшнe коло — показники у дтей, як мешкають у мсцевост з легким ступенем дефщиту йоду)
ва за 1 хвилину, у той час як дгти, яю мешкають у 30Hi з середшм ступенем йодно! недостатносп, — 142,18 ± 9,41 слова за 1 хвилину (р < 0,05).
Таким чином, результати дослщження показали, що при певному зовшшньому благополуччi дгги з йододефщитного репону характеризуются де-якими вщхиленнями розвитку. Оскгльки обстежеш дiти були стандартизованi за основними факторами впливу на розвиток, то можна припустити, що ви-явлеш змiни спровокованi в основному дефщитом йоду у навколишньому середовищь
Висновки
1. Харчовий ращон дiтей характеризуеться дефь цитом продукпв, багатих на йод. Йодовану сгль ви-користовуе тгльки 1 родина iз 50.
2. Дiти, яю мешкають в умовах йодного дефщиту середнього ступеня, у вах вжових пщгрупах мають нижш показники фiзичного розвитку. Третина да-тей, яю мешкають у мiсцевостi йодного дефщиту, мають дисгармоншний фiзичний розвиток.
3. 13,8 % дггей iз зони йодного дефщиту мають змши за бгльшютю дослiджуваних когнiтивних функцiй. Провщними вiдхиленнями по всiй групi дггей зареестровано порушення пам'ятi та дрiбноï моторики. Рiвень iнтелектуальноï сформованостi, продуктивнють та точнiсть виконання роботи змь
нюються в бiк зниження наростанням ступеня йодного дефiциту.
Список л1тератури
1. Адаптированный модифицированный вариант детского личностного вопросника Р. Кеттела: Методические рекомендации / Э.М. Александровская, И.Н. Гильяшева. — Ленинград, 1985. — 34 с.
2. Балаболкин М.И. Фундаментальная и клиническая тире-оидология (руководство) / М.И. Балаболкин, Е.М. Клебанова,
B.М. Креминская. — М.: Медицина, 2007. — 816 с.
3. Богданова Т.И. Патология щитовидной железы у детей / Т.И. Богданова, В.Г. Козырицкий, Н.Д. Тронько: Атлас. — К.: Чернобыльинтеринформ, 2000. — 160 с.
4. Йододефицитные заболевания в Российской Федерации. Время принятия решений / Под ред. И.И. Дедова, Г.А. Мельниченко. — М., 2012. — 232 с.
5. Методичт рекомендаци щодо усного i писемного мовлення молодших школярiв (норми оцшювання знань, умть i навичок) / За ред. О.В. Ночвшова. — К. : Магктр-S, 1996. — 80 с.
6. Паньтв В.1. Консенсус з ендемiчного зоба / В.1. Паньтв// Мiжнародний ендокринологiчний журнал. — 2005. — № 2. —
C. 86-88.
7. Паньтв В.1. Практична тиреогдологы / В.1. Паньтв. — Донецьк: Видавець Заславський О.Ю., 2011. — 224 с.
8. Перелесни Л.И. Корректурная проба, ее методическая ценность и информативность /Л.И. Перелесни// Гигиена и санитария. — 1980. — № 4. — С. 5.
9. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украши вiд 26 верес-ня 2002 р. № 1418 «Про затвердження Державног програми профыактики йодног недостатностi у населення на 2002—2005 роки». — К., 2002. — 4с.
10. Руководство по клинической эндокринологии / Под ред. Н.Т. Старковой. — СПб., 1996. — 257с.
11. Рекомендуемые нормативы потребления йода. Общественный Координационный Совет по профилактике йододефи-цитных заболеваний в Российской Федерации // Бюллетень. — 2004. — № 2. — С. 25.
12. Симич М. Полная ликвидация заболеваний, вызванных дефицитом йода, в республике Сербия путем всеобщего йодирования соли / М. Симич, М. Банишевич, З. Адтейкович [и др.]// Проблемы эндокринологии. — 2003. — Т. 49, № 1. — С. 37-40.
13. Тиммер А. Прогресс в устойчивом устранении йододе-фицитных заболеваний в странах региона Центральной и Восточной Европы / А. Тиммер, Г. Герасимов // Клиническая и экспериментальная тиреоидология. — 2008. — Т. 4, № 2. — С. 4-9.
14. Цыб А.Ф.. Новые подходы в решении проблемы ликвидации йоддефицитных состояний / А.Ф. Цыб, В.А. Тутельян, Г.Г. Онищенко [и др.] // Довкыля та здоров 'я. — 2004. — № 4. — С. 66-68.
15. Assessment of the Iodine Deficiency Disorders and monitoring their elemination: a gide for programme managers. — Geneva: WHO/Euro/NUT, 2001. — 2nd ed. — P. 1-107.
16. Assessment of the Iodine Deficiency Disorders and monitoring their elemination: a gide for programme managers. — Geneva, 2007. — 3rd ed. — P. 1-98.
Отримано 09.12.14 ■
Сорокман T.B.
Буковинський державний медичний унверситет, м. Черн!вц!
ПОКАЗАТЕЛИ РАЗВИТИЯ ДЕТЕЙ ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА, ПРОЖИВАЮЩИХ В УСЛОВИЯХ ЙОДНОГО ДЕФИЦИТА
Резюме. В статье представлены результаты исследования показателей развития детей, проживающих на территории с дефицитом йода. Определены основные антропометрические показатели (длина и масса тела), проведена оценка интеллектуального развития у 819 детей 7—16 лет, проживающих в условиях йодного дефицита легкой (472)
и средней (347) степени тяжести. Обследованные дети были стандартизированы по основным факторам влияния на развитие. Антропометрические измерения проводились по стандартным методикам. Зрелость интеллектуальной функции определяли с помощью фрагмента теста Р. Кеттела, показатели умственной деятельности — с
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
помощью корректурной пробы в сочетании с проверкой скорости чтения. Всем детям проводилось определение суточной йодурии (реакция ЗапёеИ — КоШо£1), пальпация щитовидной железы, определение ее размеров и структуры с помощью ультразвукового исследования. Определено, что пищевой рацион детей характеризуется дефицитом продуктов, содержащих йод. Йодированную соль использует только 1 семья из 50. Дети, проживающие в условиях йодного дефицита средней степени тяжести, во всех возрастных подгруппах имеют более низкие показа-
тели физического развития. Треть детей, проживающих на территории йодного дефицита, имеют дисгармоническое физическое развитие. 13,8 % детей из зоны йодного дефицита имеют изменения большинства исследуемых когнитивных функций. Ведущими отклонениями по всей группе детей были нарушение памяти и мелкой моторики. Уровень интеллектуальной зрелости, производительность и точность выполнения работы изменяются в сторону снижения по мере нарастания степени йодного дефицита.
Ключевые слова: дефицит йода, показатели развития детей.
Sorokman T.V.
Bukovinian State Medical University, Chernivtsi, Ukraine
DEVELOPMENTAL INDICATORS OF SCHOOL-AGE CHILDREN, LIVING IN THE REGIONS WITH IODINE DEFICIENCY
Summary. The article provides the results of studying developmental indicators of children living in the areas of iodine deficiency. The basic anthropometric parameters (height and weight, chest circumference) were defined, the estimation of intellectual development in 819 children aged 7—16 years living in the regions with mild (472 persons) and moderate (347 persons) iodine deficiency was carried out. Examined children were standardized by major factors of developmental effect. Anthropometric measurements were carried out by standard methods. Maturity of intellectual functioning was determined using the fragment of R. Cattell test, indicators of mental activity — with proofreading test in conjunction with reading rate test. In all children we have carried out measurement of daily ioduria (Sandell — Kolthoff reaction), palpation of the thyroid gland, determination of its
size and structure using ultrasound. It was found that the diet of children is characterized by deficiency of food rich in iodine. Iodized salt was used only by 1 of 50 families. Children living in the regions with moderate iodine deficiency in all age subgroups have lower rates of physical development. A third of children living in areas of iodine deficiency have disharmonic physical development. 13.8 % of children from the regions of iodine deficiency have changes in the majority of the studied cognitive functions. Leading disabilities in the whole group of children were memory impairment and fine motor skills disorders. The level of intellectual maturity, productivity and accuracy of human performance decreases with growing iodine deficiency.
Key words: iodine deficiency, developmental indicators of children.
