CC BY
20
Injj
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ
ОРИГШАЛЬШ ДОСЛЩЖЕННЯ
/ORIGINAL RESEARCHES/
УДК 616-089.15-089.152:616.833.17-001-06 DOI: 10.22141/2224-0713.8.110.2019.187889
Цимбалюк Я.В.
ДУ «1нститутнейрохiрургi¡iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН Укра'ни», м. Кив, Укра'на
Показання i протипоказання до проведення xipypri4Horo лкування наслiдкiв ураження
лицевого нерва
Резюме. Актуальтсть. Проблема вiдновлення фiзiологiчноiсиметриобличчя е вкрай актуальною i важ-ливоюу nацiентiвз ураженнями лицевого нерва (ЛН). Неможливсть повноцшно виражати емоцп накладае надзвичайно сильний вiдбиток на психологiчний стан хворих, а асиметр1я обличчя обмежуе комфортне перебування в соцiумiта призводить навть до виникнення депресивнихрозладiву таког категори хворих. Мета до^дження: визначення чтких показань та протипоказань до проведення хiрургiчного лкування хворих 1з на^дками ураження лицевого нерва. Матерiали та методи. Проанал1зоваш ретроспективно результати лкування 178хворих 1з на^дками ураження ЛН, яких було прооперовано в перод з 1998 по 2018 рк. Вiковi межi хворих — 3—73 роки, серед них 67,9 % оаб були вжом до 44 ротв. Статевий розподл такий: переважна бшьшкть оаб жшочог статi — 117 (65,7 %); чоловшв — 61 (34,3 %). Дiагностичний комплекс включав клтчну оцшку тяжкостiураження ЛНi електронейромiографiчне доЫдження. Хво-рим проводили так види хiрургiчного лкування: невротизащя ЛНрiзними нервами-донорами, неврол1з ЛН, зокрема зi встановленням пристрогв для тривалог електростимуляци (електростимулюючих систем — ЕСС), шов ЛН, автопластика ЛН, статичш методи корекци обличчя, транспозищя м'язiв тощо. Результати. Згiдно з результатами хiрургiчного лкування уама методами, ефектившстьлкування була такою: у 144 хворих (80,9 %) досягнуто вiдновлення функци ЛН за шкалою House-Brackmann до II—III позици, у 34хворих (19,1 %) — до IV—V позици. Окремо вiдображено показники добрихрезультатiв (до II—III позици за шкалою House-Brackmann) по кожному методу лкування: неврол1з ЛН — у 66,6 %; нев-рол1з ЛН + iмплантацiя ЕСС — 93,3 %; невротизащя ЛН + iмплантацiя ЕСС — 100 %; шов ЛН — 50 %; автопластика ЛН — 100 %; транспозищя м^в (скроневого м'яза) — 100 %; статичш методи корекци обличчя — у 87,5 % хворих. Висновки. Хiрургiчне лкування, спрямоване на вiдновлення функци лицевого нерва та мiмiчних м'язiв, aaiд проводити лише за наявностi чтких до цього показань та за умови вичер-панихресурав консервативного лкування. Кращiрезультати вiдновлення функци ЛНспостерШються у хворих, прооперованих у термши до 12 мюящв вiд моменту його ураження. Ключовi слова: травма; лицевий нерв; хiрургiчне лкування; мiмiчнi м'язи
Вступ
Проблема вщновлення фiзюлоriчноl симетри обличчя е вкрай актуальною i важливою у пащенпв з ураженнями лицевого нерва (ЛН). Паралiч м'язiв обличчя — це виснажливий стан, який часто пов'язаний з драматичними функцюнальними, психолопчними та косметичними наслщками негативного характеру. Виражений функцюнальний дефщит створюе значш
проблеми для хворих, попршуючи яшсть ix життя. Неможливють повноцшно виражати емоцп накладае надзвичайно сильний вщбиток на психолопчний стан хворих, а асиметрiя обличчя обмежуе комфортне перебування в соцiумi i призводить навиь до виникнення депресивних розладiв у тако'' категори хворих [1—3].
В етюлогп виникнення ураження ЛН слщ особливо вщзначити мехашчш його ушкодження при
© «Ммнародний невролопчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevrologiceskij zurnal»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Цимбалюк Ярослав Впталмович, астрант кафедри нейрохiрургíí, НМУ iM. О.О. Богомольця, лiкар-нейрохiрург, ДУ «1нститут нейрохiрургíí iM. акад. А.П. Ромоданова НАМН УкраТ'ни», вул. Платона Майбороди, 32, м. Ки'1'в, 04050, УкраТ'на; e-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (097) 848 88 81.
For correspondence: laroslav Tsymbaliuk, Postgraduate Student at the Department of neurosurgery, Bogomolets NMU, neurosurgeon, State Institution "Romodanov Neurosurgery Institute of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine', Platona Mayborody st., 32, Kyiv, 04050, Ukraine; e-mail: [email protected]; contact phone: +38 (097) 848 88 81.
черепно-мозковiй i кранiофацiальнiй травмi, а також широкий спектр ятрогенних ушкоджень, пов'язаних iз видаленням пухлин задньо! черепно! ямки (най-частiше — невриноми слухового нерва), завушно! дiлянки, а також з оперативними втручаннями при рiзних захворюваннях периферично! частини слухового аналiзатора [4—8].
Незважаючи на бурхливий розвиток мшро-хiрургiчноi' технiки, проблема вщновлення щ-лiсностi лицевого нерва залишаеться вiдкритою i потребуе мультидисциплшарного пiдходу, оскшь-ки знаходиться у сферi iнтересiв лiкарiв багатьох спещальностей (нейрохiрургiв, щелепно-лице-вих хiрургiв, оториноларинголопв, неврологiв тощо).
Досконале володiння анатомiею лицевого нерва та кишко^агностичними й шструментальними методами оцiнки ступеня ураження лицевого нерва мае виршальне значення для усшшного лiкування хворих iз шею патологiею [9].
З огляду на те, що ураження ЛН посщае перше мiсце серед черепних нервiв iз захворюванiстю вiд 20 до 30 випадшв на 100 000 оаб на рiк, лише не-значнiй частинi пацiентiв потрiбне хiрургiчне лшу-вання [10].
Хiрургiчнi варiанти лiкування паралiчу м'язiв обличчя складаються з первинно! нейрорафii, автопластики, невротизацп лицевого нерва, транспо-зицп м'язiв та низки iнших статичних i динамiчних методiв корекцii симетри обличчя. Вибiр методу лiкування залежить перш за все вщ тривалост па-ралiчу ЛН у хворого. Первинну решнервацш лицевого нерва слщ проводити у разi наявност гостро! травми обличчя (вiдкрита травма, ятрогенш втру-чання), коли е можливють зiставлення проксимального та дистального вiдрiзкiв ЛН без натягу. Якщо проведення первинного шва е неможливим, вiддають перевагу автопластицi ЛН, використову-ючи iнший нерв-донор (переважно п^ига^). Якщо за наявностi тривалого паралiчу м'язiв обличчя з переродженням кшцевих рухових пластинок проведення первинно! решнервацп ЛН буде малоефек-тивним, тодi вiддають перевагу невротизацп ЛН рiзними нервами-донорами та статичним методам корекци обличчя [9, 11].
Мета дослщження: визначення чiтких показань та протипоказань до проведення хiрургiчного лшу-вання хворих з наслщками ураження лицевого нерва.
Показання до проведення хiрургiчного лжування уражень лицевого нерва:
1. Наявшсть чiтких даних порушення анатомiч-но! цiлiсностi лицевого нерва при видаленш ново-утворень основи черепа (неврином слухового нерва, меншгюм, каверном стовбура та шших).
2. Часткове ураження анатомiчноi цшсност лицевого нерва при видаленнi новоутворень, де ознаки вщновлення функцii ураженого нерва не з'явились протягом 5—6 мюящв шсля хiрургiчного лiкування.
3. Стiйкий дефiцит функцп ЛН — VI ступiнь за Ноше-Вгасктапп (12 мiсяцiв) на тлi консервативного лiкування.
4. Вщсутшсть ЕНМГ-ознак iннервацii паретич-них мiмiчних м'язiв.
5. Поява паралiчiв мiмiчних м'язiв, якi виникли пiсля видалення новоутворень головного мозку, при збереженш анатомiчноi цiлiсностi лицевого нерва у випадках, коли протягом 10—12 мюящв не отримано ознак вщновлення функцп.
6. Паралiчi мiмiчних м'язiв, як виникли пiсля хiрургiчних втручань за вщсутносп умов i мож-ливостей для повно! вiзуалiзацii лицевого нерва та його гшок через те, що останш були включенi у пухлину (наприклад, при пухлинах привушно! слинно! залози).
7. Паралiчi мiмiчних м'язiв обличчя, що розвину-лися при травматичних переломах скронево! шстки, за вiдсутностi ознак вiдновлення функщ! нерва через 3—4 мюяш шсля травми.
8. Паралiчi мiмiчних м'язiв обличчя, що виникли пiсля операцш на структурах внутрiшнього i серед-нього вуха.
Протипоказання:
1. Наявшсть гншних запальних вогнищ на шкiрi та м'яких тканинах голови, ши!, у порожнинi вуха, мигдаликах i придаткових порожнинах носа.
2. Запальш процеси привушно! i пiдщелепних за-лоз, лiмфатичних вузлiв i дшянки ши!, соскоподiб-ного вiдростка.
3. Не слщ проводити хiрургiчнi втручання на лицевому нервi за наявност початкових ознак вщнов-лення його функцп.
4. Наявшсть виражених когштивних i психiчних розладiв у хворого.
Матерiали та методи
Проаналiзованi ретроспективно результати ль кування 178 хворих з наслщками ураження лицевого нерва, яких було прооперовано в перюд з 1998 по 2018 рш у ДУ «1нститут нейрохiрургii iм. акад. А.П. Ромоданова НАМН Укра!ни». Хiрургiчне лшу-вання проводили хворим, яы вiдповiдали вищевка-заним критерiям до проведення операцп та за вщсут-ностi протипоказань. Серед етюлопчних чинникiв виникнення ураження лицевого нерва найчастше були наслщки видалення пухлин задньо! черепно! ямки (ЗЧЯ) — 120 хворих (67,4 %); рщше — вщкрита травма обличчя — 22 хворi (12,4 %); наслщки видалення пухлин привушно! залози — 13 хворих (7,3 %). Також етюлопчними чинниками були: запальш ото-генш/одонтогенш ускладнення, наслiдки черепно-мозково! травми з переломом шрамщи скронево! кiстки, пологова травма, неврити ЛН — загалом 23 хворi (12,9 % випадыв). Вiковi межi хворих — 3—73 роки, серед них 67,9 % були вшом до 44 роыв. Ста-тевий розподiл був такий: переважна бшьшють осiб жiночоi стат — 117 (65,7 %); чоловшв — 61 (34,3 %). Хворим проводили так види хiрургiчного лшування:
невротизащя ЛН рiзними нервами-донорами, невро-лiз лицевого нерва, зокрема 3i встановленням при-стро!в для тривало! електростимуляци (електрости-мулюючих систем — ЕСС), шов ЛН, автопластика ЛН, статичш методи корекцп обличчя, транспозицiя м'язiв (табл. 1).
Дiагностичний комплекс включав клшчну оцш-ку тяжкостi ураження ЛН i електронейромюгра-фiчне дослщження (ЕНМГ), яке використовува-ли в окремих клшчних випадках для верифшацп глибини парезу м'язiв обличчя, за вщсутносп позитивно! функцiонально! динамши i для форму-вання показань до хiрургiчного лiкування, а також для ощнки ефективностi хiрургiчного лшування в динамiцi. ЕНМГ-дослiдження включало оцшку спонтанно! i викликано! активностi мiмiчних м'язiв при стимуляцп позачерепно! частини стовбура або плок лицевого нерва (m. frontalis, m. orbicularis oculi, m. orbicularis oris, m. mandibularis) [12—16]. Клiнiчну оцiнку проводили за шкалою J.W. House i D.E. Brackmann (1985) [17].
Техшчна частина з'еднання нервових стовбурiв здiйснювалася методом «кшець в кшець» iз засто-суванням технiки фасцикулярного (периневрально-го) шва з використанням нитки 8/0—10/0 (нейлон), оптичного збшьшення (5*) i належного мiкрохiрур-гiчного iнструментарiю.
У шсляоперацшному перiодi хворi проходили реабштацшно-вщновне лiкування, що включало як лшувальну гiмнастику, так i фiзiотерапевтичнi процедури. Перюд пiсляоперацiйного спостере-ження становив вщ 1 до 2 роив. Варто зазначи-ти, що через оргашзацшш обставини не всi хворi дотримувалися наданих рекомендацiй з приводу
реабштацшного лiкування, що негативно позна-чилося на результатi вiдновлення функци мiмiчних м'язiв.
Результати та обговорення
Вибiр методу хiрургiчного лiкувaння здшсню-вався в iндивiдуальному порядку, зважаючи на осо-бливостi кожного хворого — ураження ЛН, виявлеш штраоперацшш знахiдки в дiлянцi ушкодження, вш, тривалiсть нейропати ЛН, супутню соматичну пато-логiю тощо.
Пiсляоперацiйне вщновлення функци лицевого нерва вважалося добрим, якщо результати його вщ-новлення сягали II—III позици за шкалою House-Brackmann, задовiльним — IV—V позици. У всiх випадках досягнуто позитивного результату. Шсля проведення усшшного хiрургiчного лiкування настае вiдновлення функци м'яза, що шдшмае кут рота, кругового м'яза рота, полшшуеться закривання ока, усуваеться асиметрiя обличчя, зникають запальнi явища рогiвки ока тощо.
Загалом, за результатами хiрургiчного лшування усiма методами, ефективнiсть лiкування була такою: у 144 хворих (80,9 %) досягнуто вщновлення функци ЛН за шкалою House-Brackmann до II—III позицй' (рис. 1); у 34 хворих (19,1 %) — до IV—V позици.
Окремо вщображено показники добрих результа-пв (до II—III позици за шкалою House-Brackmann) по кожному методу лшування: невролiз ЛН — у 66,6 %; невролiз ЛН + iмплантацiя ЕСС — 93,3 %; невротизащя ЛН + iмплантацiя ЕСС — 100 %; шов ЛН — 50 %; автопластика ЛН — 100 %; транспозищя м'язiв (скроневого м'яза) — 100 %; статичш методи корекцп обличчя — у 87,5 % хворих (табл. 2).
Таблиця 1. Види х1рурпчних втручань, що були застосоваш у хворих з насл'щками ураження
лицевого нерва
Вид хiрургiчного лшування Кшькють хворих, n (абс.) Кшькють хворих (вщн.), %
Невротизащя ЛН плками додаткового нерва, шо шнервують киваль-ний м'яз 70 39,3
Невротизащя ЛН плками додаткового нерва, шо шнервують киваль-ний м'яз, + низхщною плкою пщ'язикового нерва 55 30,9
Невротизащя ЛН додатковим нервом (щлим) 7 3,9
Невротизащя ЛН низхщною плкою пщ'язикового нерва 8 4,5
Невротизащя ЛН передыми руховими плками С2-С3 3 1,7
Невролiз ЛН 3 1,7
Невролiз ЛН з iмплантащeю ЕСС 15 8,5
Невротизащя з iмплантащeю ЕСС 2 1,1
Шов ЛН 2 1,1
Автопластика ЛН 3 1,7
Статичн методи корекцп обличчя 8 4,5
Транспозищя м'язiв 2 1,1
Всього 178 100
Таблиця 2. Результати л1кування наслщюв ураження лицевого нерва р1зними методами
(oKpiM невротизацп)
Метод лшування Добрi результати (11-111 позищя за шкалою House-Brackmann), % Задовшьш результати (IV-V позищя за шкалою House-Brackmann), %
Невролiз ЛН 66,6 33,4
Невролiз ЛН + iiwnnaHTa^q ЕСС 93,3 6,7
Невротизащя ЛН + iw^aHTa^q ЕСС 100 0
Шов ЛН 50 50
Автопластика ЛН 100 0
Транспозищя м'язт (скроневого м'яза) 100 0
Статичн методи корекцп обличчя 87,5 12,5
ним стовбуром або гшками додаткового нерва до кивального м'яза.
У раз^ якщо тривалють перюду мiж дебютом нейропати ЛН та зверненням пащента становить бiльше шж 1,5—2 роки, а також при неможливост дотримання вказiвок i3 фiзичноí реабштацп мiмiч-них м'язiв, на нашу думку, перевагу слщ вщдавати консервативним методам фiзичноí реабiлiтацií, елек-тростимуляцiйному лiкуванню, а також статичним методам корекцп обличчя.
Висновки
Хiрургiчне лiкування, спрямоване на вiдновлення функци лицевого нерва та мiмiчних м'язiв, слiд про-водити лише за наявност чiтких до цього показань та за умови вичерпаних ресурав консервативного лшування.
Кращi результати вщновлення функци ЛН спостерь гаються у хворих, прооперованих у термiни до 12 мюя-цiв вiд моменту його ураження.
Конфлжт штереав. Автор заявляе про вщсутнють конфлiкту штерешв та власно'1 фшансово'1 защкавле-ност при пiдготовцi дано'1 статтi.
Список лператури
1. Nellis J.C., Ishii M., Byrne P.J., Boahene K.D.O., Dey J.K., Ishii L.E. Association Among Facial Paralysis, Depression, and Quality of Life in Facial Plastic Surgery Patients. JAMA Facial Plast Surg. 2017 May 1. 19(3). 190-196. doi: 10.1001/jama-facial.2016.1462. PubMed PMID: 27930763; PubMed Central PMCID: PMC5469376.
2. Chang Y.S., Choi J.E., Kim S.W., BaekS.Y, Cho Y.S. Prevalence and associated factors offacial palsy and lifestyle characteristics: data from the Korean National Health and Nutrition Examination Survey 2010-2012. BMJ Open. 2016 Nov 9. 6(11). e012628. doi: 10.1136/bmjopen-2016-012628. PubMed PMID: 28157670; PubMed Central PMCID: PMC5128953.
3. Goines J.B., Ishii L.E., Dey J.K., Phillis M., Byrne P.J., Boahene K.D., Ishii M. Association of Facial Paralysis-Related Disability with Patient- and Observer-Perceived Quality of Life. JAMA
Рисунок 1. Ефектившсть застосування р1зних методв невротизацп
Примтки: величини виражено у вщсотках (%); 1 — невротизац1я ЛН глками додаткового нерва до кивального м'яза; 2 — невротизац1я ЛН г'шками додаткового нерва до кивального м'яза та низхщною плкою пщ'язикового нерва; 3 — невротизац1я ЛН стовбуром додаткового нерва; 4 — невротизац1я ЛН низх'щною плкою пщ'язикового нерва; 5 — невротизац1я ЛН переднiми руховими глками С2-С3 шийних нерв1в.
Також окремо видшено i подано на дiаграмi результати лшування хворих п'ятьма методами невротизацп ЛН (рис. 1).
Проте й усшшне проростання волокон нерва-донора до пар^зованих мiмiчних м'язiв та вщновлення !х здатност до скорочення не в уах випадках було достатшм для вщновлення повноцшних конт-рольованих мiмiчних рухiв. У деяких випадках без належного тренування решнервованих мiмiчних м'язiв, вироблення нового навику довшьного контролю за !х функщею належного ефективного вщновлення мiмiки не спостерпалося.
В цшому при екстракрашальних ураженнях ЛН у гострому перiодi показано використання прямо! нейрорафп без натягу або автопластики в разi дiа-стазу дистального i проксимального вiдрiзкiв нерва. Методом вибору решнерваци дистально! час-тини ЛН при техшчнш неможливост мобшзувати достатню для виконання зшивання нерва дшянку проксимально! його кукси е невротизащя загаль-
Facial Plast Surg. 2016 Sepl. 18(5). 363-9. doi: 10.1001/jamafa-cial.2016.0483. PubMed PMID: 27253905.
4. Hohman M.H., Hadlock T.A. Etiology, diagnosis, and management of facial palsy: 2000patients at a facial nerve center. Laryngoscope. 2014 Jul. 124(7). E283-93. doi: 10.1002/lary.24542. Epub 2014 Jan 15. PubMed PMID: 24431233.
5. Spencer C.R., Irving R.M. Causes and management of facial nerve palsy. Br. J. Hosp. Med. (Lond.). 2016 Dec 2. 77(12). 686-691. Review. PubMed PMID: 27937022.
6. Reich S.G. Bell's Palsy. Continuum (Minneap Minn). 2017 Apr. 23 (2, Selected Topics in Outpatient Neurology): 447-466. doi: 10.1212/C0N.0000000000000447. Review. PubMed PMID: 28375913.
7. Zhang W, Xu L, Luo T., Wu F, Zhao B, Li X. The etiology of Bell's palsy: a review. Journal of Neurology. 2019. 10.1007/s00415-019-09282-4.
8. O T.M. Medical Management of Acute Facial Paralysis. Otolaryngol. Clin. North. Am. 2018 Dec. 51(6). 1051-1075. doi: 10.1016/j.otc.2018.07.004. Epub 2018 Oct 5. Review. PubMed PMID: 30297178.
9. Gordin E, Lee T.S., Ducic Y, Arnaoutakis D. Facial nerve trauma: evaluation and considerations in management. Craniomaxil-lofac Trauma Reconstr. 2015 Mar. 8(1). 1-13. doi: 10.1055/s-0034-1372522. PMID: 25709748; PMCID: PMC4329040.
10. Volk G.F., Pantel M, Guntinas-Lichius O. Modern concepts in facial nerve reconstruction. Head Face Med. 2010 Nov 1. 6. 25. doi: 10.1186/1746-160X-6-25. PMID: 21040532; PMCID: PMC2984557.
11. Terzis J.K., Konofaos P. Nerve transfers in facial palsy. Facial Plast Surg. 2008May. 24(2). 177-93. doi: 10.1055/s-2008-1075833. Review. PubMed PMID: 18470829.
12. Гехт Б.М., Касаткина Л.Ф., Самойлов М.И., Сана-дзе А.Г. Электромиография в диагностике нервно-мышечных заболеваний. Таганрог: Изд-во ТРТУ, 1997. 370 с.
13. Третьякова А.1. Клiнiко-електронейромiографiчна дiагностика уражень лицьового нерва, критерй' прогнозування ефективностi лжування. Укратський в^ник психоневрологи. 2002. Т. 10. № 2(31). С. 79-81.
14. Чеботарева Л.Л., Третьякова А.И. Клинико-электро-нейромиографическая диагностика поражений лицевого нерва, критерии прогноза результатов хирургического лечения. Х юбил. междунар. конф. «Информационные технологии в медицине и экологии»: Тр. конф. Ялта — Гурзуф: IT + ME', 2002. C. 476-478.
15. Kimura J. Electrodiagnosis in diseases of nerve and muscle: principles and practice. Ed. 2. Philadelphia: F.A. Davis Co, 1989. 710 p.
16. Oh S.J. Clinical Electromyography: Nerve conduction studies. Baltimore: Univer. Park Press, 1984. 519p.
17. House J.W., Brackmann D.E. Facial nerve grading system. Otolaryngol. Head Neck Surg. 1985 Apr. 93(2). 146-7. PubMed PMID: 3921901.
Отримано/Received 21.10.2019 Рецензовано/Revised 31.10.2019 Прийнятододруку/Accepted 10.11.2019 ■
Цымбалюк Я.В.
ГУ «Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины», г. Киев, Украина
Показания и противопоказания к проведению хирургического лечения последствий поражения лицевого нерва
Резюме. Актуальность. Проблема восстановления физиологической симметрии лица является крайне актуальной и важной у пациентов с поражениями лицевого нерва (ЛН). Невозможность полноценно выражать эмоции накладывает сильный отпечаток на психологическое состояние больных, а асимметрия лица ограничивает комфортное пребывание в социуме и приводит даже к возникновению депрессивных расстройств у такой категории больных. Цель исследования: определение четких показаний и противопоказаний к проведению хирургического лечения больных с последствиями поражения лицевого нерва. Материалы и методы. Проанализированы ретроспективно результаты лечения 178 больных с последствиями поражения лицевого нерва, которые были прооперированы в период с 1998 по 2018 год. Возрастные границы больных были в пределах 3—73 лет, среди них 67,9 % лиц были в возрасте до 44 лет. Половое разделение было следующим: подавляющее большинство лиц женского пола — 117 (65,7 %); мужчин — 61 (34,3 %). Диагностический комплекс включал клиническую оценку тяжести поражения ЛН и электронейромиографического исследования. Больным проводили такие виды хирургического лечения: невротизация ЛН различными нервами-донорами, невролиз ЛН, в том числе с установкой
устройств для длительной электростимуляции (электро-стимулирующих систем — ЭСС), шов ЛН, аутопластика ЛН, статические методы коррекции лица, транспозиция мышц и т.д. Результаты. Согласно результатам хирургического лечения всеми методами, эффективность лечения была следующей: у 144 больных (80,9 %) достигнуто восстановление функции ЛН по шкале House-Brackmann до II—III позиции; у 34 больных (19,1 %) — до IV—V позиции. Отдельно представлены данные результатов (до II—III позиции по шкале House-Brackmann) по каждому методу лечения: невролиз ЛН — у 66,6 %; невролиз ЛН + имплантация ЭСС — 93,3 %; невротизация ЛН + имплантация ЭСС — 100 %; шов ЛН — 50 %; аутопластика ЛН — 100 %; транспозиция мышц (височной мышцы) — 100 %; статические методы коррекции лица — у 87,5 % больных. Выводы. Хирургическое лечение, направленное на восстановление функции лицевого нерва и мимических мышц, следует проводить только при наличии четких к этому показаний и при исчерпанных ресурсах консервативного лечения. Лучшие результаты восстановления функции ЛН наблюдаются у больных, прооперированных в сроки до 12 месяцев с момента его поражения. Ключевые слова: травма; лицевой нерв; хирургическое лечение; мимические мышцы
I.V. Tsymbaliuk
State Institution "Romodanov Neurosurgery Institute of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine", Kyiv, Ukraine
Indications and contraindications for the surgical treatment of the consequences
of damage to the facial nerve
Abstract. Background. The problem of restoration of physiological facial symmetry is extremely urgent and important in patients with lesions of the facial nerve (FN). The inability to fully express emotions greatly affects the psychological state of patients, and facial asymmetry limits the comfortable stay in society and leads to the emergence of depressive disorders in such a category of patients. The purpose was to determine clear indications and contraindications to the surgical treatment of patients with consequences of injury to the FN. Materials and methods. The results of treatment were analyzed retrospectively in 178 patients with consequences of facial nerve damage, who were operated from 1998 to 2018. Sex distribution was as follows: 117 (65.7 %) women and 61 (34.3 %) men. The diagnostic complex included a clinical evaluation of the severity of FN lesions and electroneuromyographic examination. The patients underwent the following types of surgical treatment: FN neurotization with different donor nerves, FN decompression (including the implantation of device for long-term electrical stimulation), FN neurorrhaphy, FN autografting, static methods of face correction, muscle transposition and more. Results. In general, ac-
cording to the results of surgical treatment by all methods, the effectiveness of the treatment was as follows: 144 patients (80.9 %) achieved the restoration of FN function to grade II—III on the House-Brackmann scale; 34 patients (19.1 %) — to grade IV—V. Good results (up to grade II—III on the House-Brack-mann scale) for each treatment method are shown separately: FN decompression — 66.6 %; FN decompression + implantation of device for long-term electrical stimulation) — 93.3 %; FN neurotization + implantation of device for long-term electrical stimulation — 100 %; FN neurorrhaphy — 50 %; FN autografting — 100 %; muscle transposition (temporal muscle) — 100 %; static methods of face correction — 87.5 % of patients. Conclusions. Surgical treatment aimed at restoring the functions of the facial nerve and facial muscles should only be performed if there are clear indications for this and if the conservative treatment was unsuccessful. The best results of the restoration of the FN function are observed in patients, who were operated within a period of up to 12 months after injury.
Keywords: trauma; facial nerve; surgical treatment; facial muscles
