CC BY
34
СУЧАСНИИ СТАН I ПЕРСПЕКТИВ!! РОЗВИТКУ САДОВО-ПАРКОВОГО ГОСПОДАРСТВА
УДК582.477:581.[4+14]:712.4 Acnip. I.£. 1ващенко1 -
Уманський НУС
ПОХОДЖЕННЯ ТА ПОШИРЕННЯ THUJA PLICATA DON.
Дослщжено походження та поширення ту! пгантсько! (Thuja plicata Don.) вiд стародавнiх чашв до сьогодення. Визначено систематичне положення, особливост природного ареалу та поширення на територи Укра!ни. Вказано мiсця зростання ста-ровжових дерев T. plicata Don. на Батьгавщиш та на територи Укра!ни.
Ключовi слова: Thuja plicata, ареал, штродукщя, систематичне положення.
Вступ. Для устшного вивчення потенщалу виду в умовах штродукцп необхвдно визначити взаемозв'язок м1ж його природним i культурним ареалами. З цieю метою ми дослщили райони поширення T. plicata.
Об'ект досл1дження - Thuja plicata Don.
Мета дослщження. Встановити особливост походження та поширення T. plicata у Правобережному Люостепу Укра!ни. Результати дослiджень. На основi аналiзу лiтературних джерел дослiджено природний та культурний ареали T. plicata, встановлено систематичне положення виду, особливосп його росту та розвитку.
За даними Л. А. 1ванова [4] першi хвойнi рослини на Землi з'явилися у пермському перiодi. У третинному перiодi на територи сучасно! Укра!ни асортимент хвойних деревних порiд був значно багатшим за сучасний. Хвойш, що росли в тi часи у Сврош i Азп, дотепер збереглися лише в деяких твденних районах Далекого Сходу i Швшчнш Америцi.
Щодо роду Thuja, то першi викопнi його рештки тд назвою Thujetes Broung, як зазначае М.Ф. Каплуненко [5], були знайдеш ще у вiдкладах юрсь-кого перюду. За даними П. Крамера [8], у третинному перiодi рщ Thuja був широко представлений на територи Свропи, а Криштофович [9] вказуе на широке його поширення в Уссуршському i Сахалiнському районах. Вш зазначае, на те що тд час наступу i вiдступу льодовикiв у Пiвнiчнiй Америщ умови м^ацп сприяли збереженню велико! кшькосп видiв третинно! флори. В Сврош i Азп (за винятком пiвденно-захiдного Китаю) подiбних сприятли-вих умов не було, внаслщок чого представники дольодовиково! флори зник-ли. Назва роду "туя" походить вщ грецького слова thuja - ароматична смола (ладан). В Одюе! Гомер називае цим словом дерево з ароматичною деревиною, що росте у Швшчнш Африщ [12]. О.Г. Каппер [6] подшяв рщ Thuja на двi секцп: справжнi ту! (Euthuja) та велетенсью ту! (Macro thuja). Найбшьш
1 Наук. кер1вник: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Уманський НУС
чггко розробив систематику роду Thuja В.В. Уханов [11], який вважае, що на земнш кулi налiчуеться п'ять видiв цього роду: туя захiдна (Thuja occidentals L.) i туя складчата або гiгантська (Thuja plicata Donn ex D. Don) родом з Швшчно'' Америки, туя корейськая (Thuja koraiensis Nakai), туя японська (Thuja standishii (Gordon) Carriere) i туя сичуанська (Thuja sutchuenensis Franch) - 3i Схщно'' Ази.
Туя пгантська (Thuja plicata Don.) - представник третинно'' дендроф-лори, яку не змогли знищити льодовики. Аналiз вуглецю -14 пiд час досль джень вказуе на li шсляльодовикове поширення навколо нижньо! долини Фрейзер близько 6600 роюв тому [13], де вона представляла майже половину рослинност в Тихоокеанському швшчно-захщному райош ще 500 рокiв тому. Туя Т. plicata доживае до 800 i бшьше рокiв [1-3]. Систематичне поло-ження T. plicata наведено на рис. 1.
Туя складчаста plicata Don.)
Рис. 1. Систематичне положення Thuja plicata Don.
Т. plicata походить iз област Скелястих пр, Атлантично-Швшчноаме-рикансько'' та Циркумбореально'' (Канадська провшщя) флористичних областей. Описана Д. Донном у 1811 р [1]. Ii природнш ареал (рис. 2) знаходиться в прибережнш частит Швтчно!' Америки вiд Калiфорнii до Британсько!' Ко-лумби (вiд 55° до 45° пн. ш.), вздовж узбережжя Тихого океану. Включае в себе близько двадцяти вщсотюв лiсiв в рeгiонi. Поширена в захщних районах Пiвнiчноi Америки вiд Аляски до кордону з США (Калiфорнiя, Вiрджинiя, Каролiна) [14, 15]. Росте на низьких, вологих, добре дренованих грунтах i в прських люах чистими насадженнями. А також зростае з шшими видами дерев, такими як: тополя чорна (Populus nigra L.), тсуга захщна (Tsuga hete-
rophylla), псевдотсуга Мензиса (Pseudotsuga menziesii), кипарисовик нуткан-ский (Chamaecyparis nootkatensis), ялиця велика (Abies grandis), ялиця одно-колiрна (Abies concolor), Кипарисовик Лавсона (Chamaecyparis lawsoniana) рiчковий кедр калiфорнiйський (Calocedrus decurrens) тощо [13].
Рис. 2. Природнш ареал Thuja plicata Don.
На батьювщиш Т. plicata називають "захщним червоним кедром" або "велетенським деревом життя". Вона е одним з найбшьш помiтних дерев верхнього ярусу, що досягае висоти 75 м i дiаметра 240 см. Знаходиться в межах вщ 320 м до 2130 м н.р.м. На твденному сходi Аляски - до 910 м, у Бри-танськш Колумбп - 1190 м вище вiд рiвня моря. Найбшьший дiапазон висот спостерiгаеться у штат Орегон, де вид трапляеться н.р.м. до 2290 м бшя озера Кратер [13, 15]. Туя Т. plicata було введено в культуру в шших помiрних зонах: Захщнш Сврот, Австралп, Новш Зеландп, на сходi Сполучених Шта-тiв, Гавайях. Натуралiзована у Великобританп [12, 13]. Райони штродукцп Т. plicata, за нашими дослщженнями, наведено на рис. 3.
T. plicata (англ. Western red cedar) висотою понад 71 м i 4,5 м в дiамет-рi, 700 роюв зростав на островi Ванкувер (Британська Колумбiя), був тдпа-лений i зруйнований у 1972 р. Тепер на мющ його зростання виникла "Могила гiгантiв", яку вш сам створив силою свое1 ваги [12, 15]. Найбiльш вiдомi зразки T. plicata у свт наведено в табл. 1.
Рис. 3. Райони ттродукци Thuja plicata Don. Табл. 1. Найбтьш eidoMi зразки T. plicata в ceimi
Представник Об'ем деревини, м3 Мюце зростання
"Quinault Lake Redcedar" 500 Вашингтон
"Cheewhat Cedar Lake" 449 Захщне узбережжя о. Ванкувер
"Cedar Kalaloch" 350 Нащональний олiмпiйський парк
Еколопчна структура швшчноамериканських хвойних порщ, яка ство-рилася юторично, близька до еколопчно1 структури хвойних, що ростуть на територп Укра1ни. Це тдтверджуеться порiвняно легкою штродукщею хвойних порщ з Швшчно1 Америки у Полюс i в Лiсостепу Укра1ни. Кшь-кiсть опадiв за рiк в Полюс й Лiсостепу Укра1ни становить 550-650 мм, а в себе на батьювщиш Т. plicata (англ. Western Red Cedar) отримуе вщ 510 мм опадiв на рж. В Британськiй Колумбп мiнiмальна температура повиря була зафiксована -15°C, в той час як в наших умовах вона може досягати позначки до -35°С, максимальна вщповщно +35°С i +38 °С [10, 12]. З цих даних можна зробити висновок, що найнебезпечшшим кшматичним фактором для Т. plicata в умовах штродукцп Укра1ни е низью зимовi температури.
Т. plicata штродукована в Свропу в 1853 рощ. В Укра!ш ll вперше почали вирощувати в 1859 рощ в НЫтському ботанiчному саду з насшня одер-жаного iз Гамбурга [7]. В 70-х роках XIX ст. T. plicata з'явилася в дендроло-пчному парку "Тростянець", в якому 80-рiчнi насадження за умов штродукцп досягли висоти 18-20 м i дiаметра стовбура 40-42 см. Вiковi рослини (понад 100 роюв) ростуть в дендропарках "Сирецький", "Тростянець" i "Устимiвсь-кий" [1]. Мюця заповiдання Т. plicata в Украш наведенi в табл. 2.
Табл. 2. МИсця запов1дання Thuja plicata Don. в УкраИт
Область БС ДП ПП СПМ
Вшницька - Боташчний сад "Подшля"; Дендрарш люовш дослщжя станцй
Юровоград-ська - - Ковал1вський (парк ¡м. В.1. Ленша)
Ки'вська ¡м. О.В. Фомша; НБС ¡м. М.М. Гришка НАН Украши; НУНП Украши Олександр1я Сирецький Молод1жний
Полтавська - Устим1вський Зар1зький; Криворудський (парк радгоспу "Партизан"); Полтавський мюький
Сумська СДПУ ¡м. А.С. Макаренка - Краснокутський
Харювська ХНУ ¡м. В.Н. Каразша НАУ ¡м. В.В. Докучаева -
Черкаська - Нацюнальний парк "Софнвка" -
Чершпвська - Тростянець -
Примака: БС - боташчний сад; ДП - дендропарк; ПП СПМ - парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва.
Висновки:
1. Рщ Thuja L. включае в себе 5 видiв: туя захщна (Thuja occidentalis L.) i туя складчата або пгантська (Thuja plicata Donn ex D. Don) родом з Шв-шчно' Америки, туя корейськая (Thuja koraiensis Nakai), туя японська (Thuja standishii (Gordon) Carriere) i туя сичуанська (Thuja sutchuenensis Franch) - зi Схщно' Азп.
2. Вид Thuja plicata Don. належать до роду Thuja, имейства Cupressaceae.
3. Природний ареал Т. plicata знаходиться в прибережнш частит Швшчно' Америки вщ Калiфорнil до Британсько' Колумбп вздовж узбережжя Тихого океану. Райони штродукцп: Захiдна Свропа, Австралiя, Нова Зелан-дiя, схiд Сполучених Штатiв, Гавай'.
4. Т. plicata введена в культуру в Украш в 1859 р. в боташчш сади, дендро-логiчнi парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва у вюьмох областях: Вшницькш, Кiровоградськiй, Ки'вськш, Полтавськш, Сумсь-кiй, Харкiвськiй, Чeркаськiй, Чершпвськш.
Л1тература
1. Попович С.Ю. Дендросозолопчний каталог природно-заповщного фонду Люостепу Укра'ни / С.Ю. Попович, Н.П. Степаненко, П.М. Устименко та ш. / за ред. С.Ю. Поповича. -К. : Вид-во "Аграр Мед1а Груп", 2011. - 800 с.
2. Деревья и кустарники СССР. Голосеменные. - М. : Изд-во АН СССР, 1949. - 463 с.
3. Заячук В.Я. Дендролопя. Голонасшш : навч. поабн. / В.Я. Заячук. - Льв1в : ТзОВ "Ф1рма Камула", 2005. - 176 с.
4. Иванов Л.А. Физиология растений / Л.А. Иванов. - М. : Изд-во "Сельхоззиг", 1931. -
264 с.
5. Каплуненко М.Ф. Ту' i бюта схщна в озелененш на Укра'ш / М.Ф. Каплуненко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1968. - 88 с.
6. Каппер О.Г. Хвойные породы / О.Г. Каппер. - Л. : 1954. - 263 с.
7. Кохно Н.А., Курдюк А.М. Теоретические основы и опит интродукции древесных растений на Украине / Н.А. Кохно, А.М. Курдюк. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1994. - 186 с.
8. Криштофович А.Н. Палеоботаника / А.Н. Криштофович. - Л.-М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1941. - 643 с.
9. Лыпа А.Л. Интродукция и акклиматизация древесных растений на Украине / А. Л. Лыпа. - К. : Изд-во "Выща шк.", 1976. - 96 с.
10. Уханов В.В. Деревья и кустарники СССР / В.В. Уханов. - Л. : Вид-во "Флора СССР", 1949. - Т. 1. - 639 с.
11. Bailev L. The cultivated in North America / L. Bailev. - Washington, 1933. - 764 p.
12. Rehder A. Manual of raltivated trees and shrabs in North America / A. Rehder. - New York : the MacMillian Company, 1949. - 996 p.
13. Krussman G. Manual of cultivated broad leaved Trees and Shurbs (in English) / G. Krussman. - London : Batsford Timber Press, 1986. - 448 p.
14. Sharpe, Grant W. Western redcedar / Sharpe, W. Grant // Seattle, University of Washington Printing, 1974. - 144 p.
Иващенко И.Е. Происхождение и распространение Thuja plicata Don.
Исследовано происхождение и распространение туи гигантской (Thuja plicata Don.) от древних времен до современности. Определены систематическое положение, особенности естественного ареала и распостранение на территории Украины. Указано места произростания старовозрастных деревьев T. plicata Don. на Родине и на территории Украины.
Ключевые слова: Thuja plicata, ареал, интродукция, систематическое положение.
Ivaschenko I.Y е. The origin and distribution of Thuja plicata Don.
The origin and distribution of Western red cedar (Thujaplicata Don.) from ancient to present are investigated. The systematic origin, features of natural habitat and distribution on the territory of Ukraine are determined. The specified habitats of old-secular trees Thuja plicata Don. on the motherland and on the territory of Ukraine are produced.
Keywords: Thuja plicata Don., natural habitat, introduction, systematic origin.
УДК 54-145.1:631.547.1:582.475(477.4) Acnip. СА. Адаменко1 -
Уманський НУС
ВПЛИВ КИСЛОТНОСТ1 РОЗЧИНУ НА ПРОРОСТАННЯ НАС1ННЯ PINUSNIGRA ARN. У Р1ЗНИХ РЕГ1ОНАХ ЗРОСТАННЯ
Дослщжено вплив кислотност середовища на енерпю проростання та схожють насшня P. nigra, зiбраного в рiзних районах. Виявлено певш вщмшност за дослщжу-ваними показниками. Визначено концентращю рН середовища, за яко! спостершали мжмум, оптимум i максимум енерги проростання та схожостг Вщзначено, що для нормального росту насшня P. nigra потрiбна нейтральна або слабокисла реакщя се-редовища.
Ключовi слова: енерпя проростання, схожють, насшня рiзного походження, кислотшсть середовища.
Вступ. Одним iз важливих еколопчних факторiв, що впливають на рют i розвиток штродуценпв, е кислотшсть Грунту. У житл рослин вона мае велике значення i е регулюючим фактором територiального розподшу рослин як у великих масивах, так i на невеликих територiях. Змша Грунтового розчи-ну в ту чи шшу сторону вщ оптимально! супроводжуеться зниженням росто-
1 Наук. кер1вник: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Уманський НУС
