CC BY
11
УДК582.477:581.[4+14]:712.4 Астр. I.e. 1ващенко1 -
Уманський нацюнальний ушверситет садгвництва
СЕЗОННИЙ РОЗВИТОК THUJA PLICATA DON. ЗА УМОВ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Дослщжено особливосп сезонного розвитку за умов штродукцп виду Thuja plicata Don. Визначено послщовшсть проходження фенолопчних фаз початку i завер-шення вегетаци за умов Правобережного Лiсостепу Укра!ни. Встановлено залеж-нiсть росту i розвитку вегетативних i генеративних оргашв виду вiд природно-^ма-тичних умов навколишнього середовища в регiонi дослщження.
Ключовг слова: Thuja plicata, фенолопчш спостереження, рiст, розвиток, пер> од вегетаци, перюд спокою.
Вступ. Важливою ознакою реакцп рослин на нов1 умови проростання е сезонний ритм росту та розвитку, що вщображае взаемод1ю генотипу рослин 1з навколишшм природшм середовищем. Вш визначаеться як 1х спадко-вими особливостями в межах роду, тобто ендогенними факторами, так i екзо-генними умовами навколишнього середовища району штродукцп. Ц факто-ри значною м1рою зумовлюють строки початку та тривалють окремих фаз розвитку рослини в нових умовах, що забезпечують устшнють актматизацп.
Об'ект досл1дження - Thuja plicata Don.
Предмет дослщження. Особливосп росту й розвитку T. plicata за умов штродукцп Правобережного Люостепу Украши.
Мета дослщження. Встановити особливосп сезонного ритму та розвитку T. plicata в Правобережному Люостепу Украши.
Методика дослщжень. Визначення сезонного ритму росту та розвитку проводили за "Методикою фенолопчних спостережень в боташчних садах СРСР" [6] та за методикою О.А. Калшченка [1]. У фенолопчних спостере-женнях видшено 10 основних фаз у сезонному ритм1 розвитку рослин: перюд спокою, початок бубнявшня генеративних бруньок, пилування чолов1чих стробЫв, цвтння жшочих стробтв, початок бубнявшня вегетативних бруньок, розпускання вегетативних бруньок, початок росту пагошв, закшчен-ня росту пагошв, достигання шишок, розивання насшня.
Спостереження велось над модельними деревами р1зного вжу, що до-сягли репродуктивно! здатносп. Фенолопчш спостереження проводили в перюд ф1зюлопчно! активносл щоденно. У лпнш перюд, коли розвиток галь-муеться, спостереження проводили 1-2 рази в тиждень.
Щд час дослщження та оброблення результата даних використовува-ли наступш методи: бюеколопчш - для виявлення фенолопчних ритм1в росту та розвитку генеративних i вегетативних оргашв; математико-статистич-ш - для опрацювання отриманих даних.
Результати дослщження. Як зазначив А. Л. Липа [4], для устшно! ш-тродукцп виду та вирощування його в достатнш кшькосп необхщно вивчити особливосп сезонного росту та розвитку за умов штучного ареалу. Пор1вняв-ши результати фенолопчних спостережень з метеоролопчними даними дос-
1 Наук. кер1вник: проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук - Уманський НУ садовницгва
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.14
лщжуваного регюну, визначили взаемозв'язок мiж фазами розвитку рослини i температурним режимом навколишнього середовища. ÄHani3 результатiв фе-нолопчного спостереження показав, що розвиток генеративних оргашв рос-лин починаегься у третш декaдi березня, а вегетативних - у першш декaдi квггня; коли сума середньодобових температур перевищуе +10 оС. У цей пе-рiод рослини активно входять у фазу пилування та запилення.
Плодоношення iнтродуковaних видiв е одним iз важливих показниюв, що характеризують стутнь адаптацп iнтродуцентa за умов штродукцп. А.Л. Липа [4], 1.С. Маринич [6], О.А. Калшченко [1] вважають, що для плодоношення е важливими етапами закладання генеративних бруньок, цвтння, запилення та дозрiвaння насшня. Результати фенологiчних спостережень за формуванням генеративних оргaнiв дослiджувaних модельних дерев T. plicata впродовж 2012 р. наведет в табл. 1. Початок бубнявшня генеративних оргашв модельних дерев T.plicata розпочинаеться з 24 березня, цвтння - з 30 березня по 20 кв^тня, пилування - з 2-го по 19 кв^тня.
Табл. 1. Результати фенологiчних спостережень за формуванням генеративних оргатв модельних дерев T. plicata впродовж 2012 р.
Номер модельного дерева Дати настання фенолопчних фаз розвитку
Почато! вшня б бубня-руньок Пилування чоло-вiчих стробшв "Цвтння" жшочих стробшв Достиган-ня шишок Розсшання насшня
V d початок заинчення початок закшчення
1 29.III 26.III 6.IV 13.IV 4.IV 15.IV 13.IX-24.IX 20.IX-9.X
2 26.III 24.III 2.IV 8.IV 30.III 9.IV 6.IX-19.IX 14.IX-2.X
3 1.IV 29.III 12.IV 19.IV 11.IV 20.IV 17.IX-29.IX 22.IX-13.X
4 29.III 26.III 3.IV 10.IV 1.IV 12.IV 9.IX-24.IX 15.IX-7.X
5 28.III 27.III 8.IV 14.IV 6.IV 16.IV 10.IX-17.IX 15.IX-4.X
6 2.IV 29.III 9IV 14.IV 7.IV 15.IV 18.IX-25.IX 23.IX-17.X
7 27.III 25.III 5.IV 13.IV 4.IV 15.IV 14.IX-23.IX 20.IX-11.X
8 1.IV 29.III 10.IV 16.IV 8.IV 19.IV 12.IX-27.IX 24.IX-18.X
9 1.IV 30.III 6.IV 11.IV 4.IV 13.IV 9.IX-25.IX 21.IX-15.X
10 29.III 28.III 7.IV 15.IV 5.IV 16.IV 16.IX-21.IX 23.IX-16.X
Чоловiчi мжростробши - ледве помгтш поодиною червонуват шишечки на окремих кшцях пагошв третього порядку. Жiночi мегастробши -сидяч^ зiбрaнi в групи. Мiкростробiли розмiщуються по всiй поверхш крони
i кiлькiсно (понад 60 %) переважають мегaстробiли. Жiночi колоски дещо
бiльшi за розмiрaми, (3,0 мм завдовжки, 2,5 мм у дiaметрi), шж чоловiчi (вщ-
повщно 2, 5 мм i 2 мм) [2, 3].
Важливим фактором, що сприяе закладанню квикових бруньок, е ос-
вiтлення. У поодиноких дерев спостершалось бiльш масове i ранне цвiтiння, i
вiдповiдно плодоношення. За ступенем пилування T. plicata вважаеться де-ревною породою з ранньовесняним пилшням. Тривaлiсть пилування - 6-
7 дiб, цвiтiння - 8-11 дiб. Варто вiдзнaчити, що цвтння мегастробтв розпочинаеться на 1 -3 доби рашше, шж починають пилувати мiкростробiли, що сприяе усшшному 1х запиленню. T. plicata е анемофшьною рослиною. Вид однодомний, чоловiчi та жiночi стробiли виробляються на рiзних висотах. Чоловiчi стробши - на нижнiх гiлкaх, жiночi стробiли - ближче до верхiвок
дерев. Як зазначае 1.С. Маринич [5], репродуктивно! здатностi рослини дося-гають у вщ 10 рокiв.
Дозрiвання шишок у регюш дослiдження тривае протягом вересня, за нашими даними - з 6 вересня по 29 вересня. У перюд дозрiвання свгтло-ко-ричневi довжиною 2 см, товщиною 2 мм, з вiдкритими 6-8-ма розхiдними лу-сочками, рiзними за величиною, що дозрiвають в рш цвiтiння. У кожнiй ши-шечщ знаходиться 3-6 насiнин. Розсiвання насшня ми спостерiгали з 14 вересня по 18 жовтня. Насшня сплюснуте з двома боковими крильцями, довжиною 3-4 мм i шириною 1 мм.
Пюля заюнчення росту пагошв у третiй декадi вересня починаеться закладання квiткових бруньок (колосюв). У чоловiчих колосках, при поз-довжньому розрiзi, добре видно прилеглi до стрижня кулястi мжроспорофши, всерединi яких наступного року буде дозрiвати пилок. У жiночих колосках при зрiзi видно темнi покривш лусочки iз зеленими, овально! форми на-сiнневими зачатками бiля основи. Сформован восени i прикритi лусочками чоловiчi та жiночi колоски зимують до весни наступного року. Весною вщ-новлюеться рiст квiткових бруньок. Як зазначае 1.С. Маринич [5], цикл роз-витку вiд закладання квгткових бруньок до дозрiвання насшня тривае близько 390 дшв. Масовий врожай насшня спостершаеться через 1-2 роки.
Результати фенолопчних спостережень за формуванням вегетативних органiв модельних дерев T. plicata впродовж 2012 р. наведеш в табл. 2. За даними наших дослщжень, вегетацшний перюд T. plicata тривае 175,5±4,5 дiб, перiод спокою - 189,5±3,5 дiб. Перiод спокою е обов'язковою фазою для про-ходження процешв оновлення клiтин та вiдновлення ростових процеив у вес-няний перюд, забезпечуючи високу морозостiйкiсть виду.
Табл. 2. Результати фенологiчних спостережень за формуванням вегетатив-
них орган'т модельных дерев T. plicata впродовж 2012 р.
Номер модельного дерева Дати настання фенолопчних фаз розвитку Трива-лють вегета-ци, днш Перюд спокою, дшв
Початок бубнявшня бруньок Розпускання бруньок Рют пагонш
початок заюнчення
1 13.IV 21.IV 25.IV 27.IX 175 190
2 9.IV 15.IV 22.IV 25.IX 177 188
3 13.IV 22.IV 27.IV 28.IX 176 189
4 11.IV 18.IV 23.IV 28.IX 178 187
5 15.IV 21.IV 26.IV 27.IX 173 192
6 17.IV 23.IV 28.IV 28.IX 172 193
7 14.IV 19IV 24.IV 27.IX 174 191
8 16.IV 22.IV 27.IV 29.IX 174 191
9 11.IV 22.IV 26.IV 28.IX 180 185
10 12.IV 19.IV 23.IV 27.IX 176 189
Середш дат 175,5±4'5 189,5±3'5
Зпдно з нашими спостереженнями, початок бубнявшня вегетативних бруньок T. plicata спостершався з 9 квггая, коли середньодобова температура почала перевищувати +10 оС. Рют пагошв розпочався з 22 квпня. Коливання у строках початку росту пагошв у рiзних модельних дерев становить 1-6 дiб.
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.14
Даш довжини приросту пагошв T. plicata за перюд вегетацп наведен в табл. 3. Рiчний прирiст модельних дерев становить вщ 27,8 до 41,2 см. У за-гальному на рют пaгонiв припадае 145±5 дiб. 1нтенсивний рiст пaгонiв спосте-ршався з третьо1 декади квiтня, у перюд активно! вегетацп, i з друго! декади серпня за середньодобово! температури вщ +18 до +25 оС.
Табл. 3. Визначення довжини приросту пагошв T. plicata за перюд вегетацй
№ модельного дерева Приргст, см РАЧНИЙ при-рют
квггень травень червень липень серпень ве ресень
I II III I II III I II III I II III I II III I II III
1 - - 2,6 3,2 2,4 1,7 0,4 0,3 0,3 0,2 0,2 0,2 0,3 6,9 5,5 4,7 4,5 0,9 34,4
2 - - 2,8 3,6 2,9 1,9 0,6 0,5 0,6 0,3 0,4 0,2 0,4 7,8 6,3 5,4 5,3 2,2 41,2
3 - - 2,2 3,1 2,3 1,5 0,4 0,3 0,4 0,3 0,3 0,2 0,4 7,1 5,6 4,4 4,1 0,5 33,1
4 - - 2,7 3,7 2,8 2,0 0,5 0,4 0,5 0,4 0,4 0,3 0,4 7,6 6,0 5,3 4,5 2,1 39,6
5 - - 2,2 3,1 2,0 1,9 0,3 0,2 0,2 0,2 0,3 0,2 0,3 6,2 5,3 4,5 4,4 1,1 32,4
6 - - 1,0 3,2 1,9 1,6 0,3 0,2 0,3 0,2 0,2 0,2 0,3 6,1 5,0 3,9 3,0 0,4 27,8
7 - - 2,6 3,5 2,7 2,1 0,5 0,4 0,4 0,4 0,4 0,3 0,4 7,6 5,8 5,2 4,4 2,0 38,7
8 - - 1,9 3,2 2,0 1,6 0,4 0,3 0,3 0,3 0,3 0,2 0,3 4,6 5,4 5,0 3,1 1,2 30,1
9 - - 2,1 3,4 2,2 1,7 0,5 0,4 0,4 0,4 0,4 0,3 0,4 4,8 5,2 4,4 4,1 1,1 31,8
10 - - 2,7 3,8 2,5 1,8 0,5 0,4 0,4 0,3 0,3 0,3 0,5 7,8 6,3 4,8 4,4 2,1 38,9
Н1Р095 2,84
Як зазначае 1.С. Маринич [5], T. plicata серед ушх видiв родини Cup-ressaceae характеризуемся найтривалшим ростом, який тривае 1246 дiб. Листопад у T. plicata спостершаеться через 5-6 роюв i тривае до початку жов-тня. За нашими спостереженнями, масове обпадання хво! на деяких модельних деревах T. plicata спостершалось до 14 серпня. Висновки:
1. Вегетацшний перюд T. plicata тривае 175,5±4'5 даб, пiд час якого вона проходить повний цикл розвитку. Перiод спокою тривае 189,5±3,5 дiб.
2. Початок росту пaгонiв T. plicata спостер^али в грегiй декaдi квiгня за середньодобово! температури вище нiж +10 оС. Рют пагошв тривае 145±5 доб. Рiчний прирiсг пaгонiв дослiджувaних модельних дерев становить вщ 27,8 до 41,2 см.
Л1тература
1. Кашшченко О.А. Методичш вказ1вки по вивченню дисциплши "Дендролопя" / О. А. Калшченко. - К. : НВК НАУ, 2000. - 46 с.
2. Кузнецов С.И. Деревья и кустарники, культивируемые в Украинской СССР. Голосеменные / С.И. Кузнецов, П.Я. Чуприна, К.К. Подгорный и др. : справ. пособ. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1985. - 200 с.
3. Заячук В.Я. Дендролопя. Голонасшш : навч. поабн. / В.Я. Заячук. - Льв1в : ТзоВ "Ф1рма Камула", 2005. - 176 с.
4. Лыпа А.Л. Интродукция и акклиматизация древесных растений на Украине / А. Л. Лыпа. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1976. - 96 с.
5. Маринич 1.С. Рют i розвиток шпилькових Швшчно! Америки в умовах Люостепу Ук-ра!ни / 1.С. Маринич // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 1998. - Вип. 9.2. - С. 63-66.
6. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. - М. : Изд-во "Наука", 1975. - 8 с.
Иващенко И.Е. Сезонное развитие Thuja plicata Don. в условиях Правобережной Лесостепи Украины
Исследованы особенности сезонного развития в условиях интродукции вида Thuja plicata Don. Определена последовательность прохождения фенологических фаз начала и завершения вегетации в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Установлена зависимость роста и развития вегетативных и генеративных органов вида от природно-климатических условий окружающей среды в регионе исследования.
Ключевые слова: Thuja plicata, фенологические наблюдения, рост, развития, период вегетации, период спокойствия.
Ivaschenko I.Ye. Seasonal development of Thuja plicata Don. in the conditions of Right-bank Forest-steppe of Ukraine
The features of seasonal development are researched in the conditions of introduction of type of Thuja plicata of Don. The sequence of passing of phenological phases of beginning and completion of vegetation is ascertained in the conditions of Right-bank Forest-steppe of Ukraine. Dependence of height and development of vegetative and genesic organs of the kind on the natural and climatic terms of environment in the region of research is shown.
Keywords: Thuja plicata, phenological supervisions, height, development, vegetation period, dormant period.
УДК 551.521 Ст. наук. ствроб. О.Л. Бойко - КиОвська ЛНДС УкрНДШГА
ЗАКОНОМ1РНОСТ1 АКУМУЛЯЦН ДЕРЕВНИМ ЯРУСОМ СОС-НОВО-ДУБОВИХ Л1С1В У ВОЛОГИХ СУГРУДАХ УКРАШСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Вивчено акумулящю 137Cs у тканинах та органах головних деревних порщ у во-логому сугрудi Укра!нського Полюся. Показано, що в цих люорослинних умовах дуб звичайний значно штенсившше нагромаджуе радюнуклщ (в 1,3-3,0 рази бшьше у вщповщних компонентах) порiвняно зi сосною звичайною. Зроблено висновок про те, що максимальною штенсившстю нагромадження 137Cs характеризуются найбшьш фiзiологiчно активш тканини та органи дерев: пагони однорiчнi, хвоя (лис-тя), кора внутршня з лубом.
Ключов1 слова: 137Cs, питома актившсть, вологий сугруд, сосна звичайна, дуб звичайний, тканини та органи, Укра!нське Полюся.
Постановка проблеми. Деревний ярус е головним, едифжаторним у люових екосистемах, тюно взаемодточи з люовим Грунтом, саме вш визначае особливосп бюгеох1м1чних циктв, зокрема радюактивних елеменпв, у люових екосистемах та одночасно саме вш е джерелом головно! продукцп люово-го господарства - деревини. Тому законом1рностям радюактивного забруд-нення компонента деревного ярусу ми придшили особливу увагу.
Акумулящя 137Cs тканинами та органами деревних рослин е складним процесом, який визначаеться комплексом фактор1в. Але у сучасний, вщдале-ний шсляаваршний перюд, за умов, коли головним шляхом надходження ра-дюнуклдав до оргашзму деревних рослин е кореневий, саме взаемод1я коре-невих систем деревних порщ з Грунтом е головною передумовою нагромадження радюнуклщу в оргашзм1 дерев, що визначаеться ландшафтно-геохь м1чними умовами територп. 1ншим важливим фактором, який 1стотно впли-вае на перерозподш радюнуклщу м1ж тканинами та органами дерева, е його
