CC BY
9
Лiтература
1. Ант1пова Ю.Л. Екологiчнi особливосп спонтанно! дендрофлори вiдвалу Малоко-хшвського гранкар'еру (Полтавська область)// Синантропiзацiя рослинного покриву Украши: Тези наук. доп. - К.: Переяслав-Хмельницький, 2006. - С. 5-7.
2. Деревья и кустарники, культивируемые в Украинской ССР. Покрытосеменные: Справ. пос./ Под общ. ред. Н.А. Кохно. - К.: Наук. думка, 1986. - 720 с.
3. Заячук В.Я. Дендрология. Голонасшш: Навч. пос. - Львiв: Камула, 2005. - 176 с.
4. Заячук В.Я. Дендрология. Покритонасшш: Навч. пос. - Львiв: Камула, 2004. - 408 с.
5. Определитель высших растений Украины. Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Проку-дин Ю.Н. и др. - К.: Фитосоциоцентр, 1999. - 548 с.
6. Природа 1вано-Франювсько'1 области/ За ред. К.1. Геренчука. - Львiв: Вид-во при Львiвському ун-тi, 1973. - 160 с.
7. Серебряков И.Г. Экологическая морфология растений. Жизненные формы покрытосеменных и хвойных. - М.: Высш. шк., 1962. - 378 с.
8. Тахтаджян А.Л. Флористические области Земли. - Л.: Наука, 1978. - 247 с.
9. Черепанов С.К. Сосудистые растения СССР. - Л.: Наука, 1981. - 509 с.
10. Щепотьев Ф.Л. Дендрология: Учеб. пос. - К.: Высш. шк., 1990. - 287 с.
УДК 635.976(474.4) Ст. наук. ствроб. Л.В. Вегера, канд. бюл. наук -
Нащональний дендрологiчний парк "Софивка" НД1НАН Украти
ПОЧАТКОВ1 ЕТАПИ РОЗВИТКУ RHODODENDRON PONTICUM L. В УМОВАХ 1НТРОДУКЦП В НАЦЮНАЛЬНОМУ ДЕНДРОПАРКУ "СОФПВКА" НАН УКРАШИ
Вивчались особливосп початкових етатв онтогенезу аянщв Rhododendron ponticum L. в умовах штродукцп в Нацюнальному дендропарку "Софпвка". Спосте-реження показали, що аянщ впродовж першого року життя формують добре розви-нену кореневу систему i стебло, на якому закладаеться верхiвкова вегетативна брунька. В умовах культури кущ^ як досягли репродуктивно'1 фази розвитку, за сприятливих умов формують якiсне насшня.
Ключов1 слова: рододендрон, насiння, однорiчнi сiянцi, розвиток, успiшнiсть.
Senior research officer L. V. Vegera - National dendrologicalpark
"Sofiyivka " of NAS of Ukraine
Initial stages of Rhododendron ponticum L. development in the conditions of introduction in National dendrological park "Sjfiyivka" of Ukraine's NAS
The features of initial stages of ontogenesis of Rhododendron ponticum L. seedlings were studied in the conditions of introduction in National dendrological park "Sofiyivka". Supervision showed, that the seedlings of the during first year of life formed kind develop root system and stem with the sheets, on what the apex vegetative bud is mortgaged. In the conditions of the culture bush which attained the reproduction phase of development, at the favorable conditions quality is formed seeds.
Keywords: rhododendron, seeds, one-year seedlings, development, successful.
Виб1р оптимальних способ1в розмноження штродукованих рослин значною м1рою впливае на ix перспектившсть та впровадження у культуру. Для рододендрошв можлив1 р1зш способи розмноження. У природних умовах вони утворюють заросл, розмножуючись при цьому насшням i вщсадками. В умовах культури насшням розмножують здебшьшого дикоросл види рододендрона, перенесет з природних умов. Селекцюнери також застосовують
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
насшневе розмноження, бо розщеплення ознак у шянщв е основою штучного добору. Для розмноження сортового MaTepiany застосовують вегетативний метод (живцювання, щеплення, вiдсaдки i подiл куща) [1-6].
В умовах Правобережного Люостепу Украши всi рододендрони - ш-тродуценти. Бaгaтоpiчний досвщ iнтpодyкцiï деревних i чагарникових рослин В.1. Некрасова, А.В. Гурського, А.М. Мауршь [12-14] показав, що саме на-сiнневe розмноження збiльшyе стшюсть наступного поколiння до несприят-ливих чинниюв середовища, вiдiгpaе особливу роль у акшматизаци. Тому в умовах дендропарку "Софивка" цьому способу розмноження, особливо мало-зимостiйких видiв рододендрошв, ми вiдводимо основну роль.
Об'ектом наших дослiджeнь е Rhododendron ponticum L. - рододендрон понтшський. Метою цих дослщжень е вивчення раншх eтaпiв онтогене-тичного розвитку виду впродовж першого року життя Ыянщв, вирощених в умовах культури в дендропарку "Софивка". Спостереження проводили за методикою Л.С. Плотнiковоï [15] в лабораторних умовах, умовах теплищ та вщ-критого грунту шляхом перюдичних зaмipiв (2-1 раз на тиждень) вегетатив-них оргашв та ïx моpфологiчного опису.
Природний ареал Rh. ponticum L. - Кавказ, схщне узбережжя Бал-канського швострова. Росте на висотi до 2000 м н.р.м. i вщдае перевагу без-вапняковим субстратам, переважно утворюе пiдлiсок, iнколи чистi густ за-pостi. У природних умовах життева форма виду - вiчнозeлeний багатостов-бурний кущ, 3-6 м заввишки. Кора бура або вишнево-бура. Молодi пагони опушеш, розвиваючись, швидко оголюються. Листки довгaсто-лaнцeтнi, 9-20 см завдовжки, 2-6 см завширшки з коротко загостреною вepxiвкою i клиноподiбно звуженою основою, зверху блискyчi, темно-зелеш, знизу свгт-лi, з обох сторш голi, з 12-16 парами жилок. Квгги по 10-15 зiбpaнi у вeликi, щiльнi сyцвiття, 10-15 см дiaмeтpом. Вiночок бузково-пурпуровий, фюлето-во-порпуровий, блiдо-pожeвий з жовтуватими крапками, як утворюють пля-му, 4,5-6,0 см дiaмeтpом, лiйко-дзвоникоподiбний, з п'ятьма довгастими час-тками. Стовпчик i приймочка пурпуровь Коробочка цилiндpичнa, гола, 1,5-1,8 см завдовжки [1, 7].
Rh. ponticum - один з чотирьох високодекоративних кавказьких вiчно-зелених видiв. Ниш вони вiдомi у кyльтypi в Украш [8-11] i за твердженням Р.Я. Кондратовича - мають високу стшюсть до низьких температур i придат-ш для культивування у крашах з помipним кшматом [2].
У дендролопчному парку "Софiïвкa" садивний мaтepiaл був залуче-ний у 1992-93 pp. piзновiковими рослинами з Бiлоpyсi i насшням з Киева (бо-ташчний сад iмeнi О.В. Фомiнa). В умовах парку рослина мае задовшьний pier, цвiтiння i плодоносiння низьке - I бал (за А.Г. Головачем, 1979), не що-piчнe через низьку зимостшкость - III (V) бали (за С.Я. Соколовим, 1957). У роки з зимовими температурами повпря нижче шж -20...-25 °С (1993-94, 2005-06 pp.) у незахищених рослин вiдзнaчeно обмерзання пагошв i нaвiть крони до piвня снiгового покриву (IV-V бaлiв). Однак завдяки високш паго-нотвipнiй здатнос^ виду кyщi старшого вiкy швидко вщновлювались. У менш сyвоpi зими пошкоджувались гeнepaтивнi бруньки i листкова пластин-
ка. Тому в умовах парку для Rh. ponticum дiевим заходом з метою збережен-ня виду е старанне укривання кущiв на зимовий перiод. Пiсля застосування вiдповiдних агротехшчних заходiв на маточних рослинах було отримане на-сiння, яке було залучене для подальших дослiджень.
Насшня Rh. ponticum - дрiбне, темно-коричневого кольору. У 1940-х роках А. Мартшом [16] на основi проведених дослщжень морфологiчних оз-нак насшня 1274 родiв рослин рiд Rhododendron L. був вщнесений до вщдшу з дрiбним насiнням з дуже маленьким зародком i тоненькою Ытчастою шюр-кою. В умовах парку насшня Rh. ponticum мае таю розмiри: довжина -2,39±0 07 мм, ширина - 0,63±0 02 мм. Вага 1000 шт. - 0,102±0004 Г.Ф. Кшгдон-Уорд (1947) свого часу запропонував подш насiння рододендронiв на три ти-пи залежно вщ його форми: альпiйський, лiсовий i ешфггний [17]. Згiдно з щею класифiкацiею, насiння Rh. ponticum вщноситься до лiсового типу - на-сiнини мають крильця.
Деякi дослщники [18, 19] зазначають, що причиною низько1 схожостi насiння е перехщ його у органiчний спокiй, а свiжозiбраного - ступiнь сфор-мованост зародка. Ми встановили, що дозрiваючи, насiння Rh. ponticum не переходить у стан спокою i для його пророщування не потрiбна стратифжа-цiя. В умовах iнтродукцiï схожють насiння - 75 %. Насшня збер^ае схожiсть три-чотири роки.
Найкращим перiодом в наших умовах для поЫву насiння рододендро-нiв е друга половина Ычня та лютий. Умови для проростання насiння вшх ви-дiв рододендронiв подiбнi: наявшсть у субстратi оптимальноï кiлькостi воло-ги (майже 100 % насичення), тепла (20-22 °C) i свггла. На вiдмiну вiд iнших кущових i деревних рослин, свiтло е обов'язковим чинником для проростання насшня рододендрошв, тому сдать його поверхнево. Однак надалi надзви-чайно велике значення мають фiзичнi i хiмiчнi властивостi субстрату. У дос-лщ було використано оптимальний варiант субстрату, а саме: верховий кис-лий торф i прша соснова хвоя (1: 1).
Для насшня, зiбраного восени i виЫяного навеснi наступного року, ха-рактернi дружнi сходи блщо-зеленого кольору. Першi проростки зародкового коршця з'являються на 9-11-й день. Зародковий коршець поступово спрямо-вуеться у субстрат (4-5 дшв), коли видовжуеться на 0,5 см, - вростае в нього i дае початок головному кореню. Спочатку головний коршець у Ыянщв чггко проглядаеться. При 1,0-1,5 см довжини вш розгалужуеться на 5-9 бiчних ко-ршщв першого порядку.
Одночасно видовжуеться гшокотиль до 3-5 мм, який утримуе на по-верхнi субстрату стулеш i частково схованi у чохлик насiнневоï шкiрочки сiм,ядолi. Шсля звiльнення вiд шкiрочки (яка ще 7-10 днiв залишаеться на верхiвцi однiеï з сiм,ядолей), сiм,ядолi поступово розгортаються. Вони розта-шовуються шд невеликим кутом вверх або горизонтально, яйцеподiбнi або округлi, на верхiвцi заокругленi, майже сидячi, голi або з ворсинками по краю, до 3-х мм завдовжки i до 2-х мм завширшки.
Гшокотиль тонко-цилшдричний, голий. Шсля 1,5-2,0-мюячного росту часто вигнутий, може мати червонуватий вщтшок. У цей час нижня поверхня
Нащональний лкотехшчний ушверситет Украши
Ым'ядоль також набувае червонуватого вщтшку. Однак у незначного вщсотка сход1в нижня поверхня Ым'ядоль залишаеться блщо-зеленою. На рослиш с1м'ядол1 залишаються до 4 мюящв. Тривалють ix життя залежить вщ умов росту Ыянщв - у загущених поЫвах вони всихаються i опадають рашше. Як правило, проростки рододендрошв мають дв1 Ым'ядол^ однак були виявлеш екземпляри з трьома. Зазвичай Ыянщ з трьома Ым'ядолями розвивались у здоров^ без вщхилень, рослини.
На 5-7-й день шсля розвитку Ым'ядоль починае розвиватись верх1вко-ва брунька ростового пагона. Ïï рют фжсуеться появою (на 26-27-й день шсля сход1в) першого листка. Перш1 2-3 листки почергов^ мають майже округлу форму, цiлокраï або з др1бними малопомггними зубцями по краю, на коротких черешках, опушеш короткими ворсинками, 3,5-4,3 мм завдовжки i 3,0-4,0 мм завширшки. Нижня сторона листкових пластинок зазвичай червонуватого кольору. Стебельце мае густе та залозисто-ворсисте опушення ру-дуватого кольору. Впродовж 40-45 дшв вщ проростання насшня рют пагона i перших 3-4 справжшх листюв уповшьнений. Для Ыянщв Rh. ponticum фаза 3-4 справжшх листюв е оптимальною для проведення першоï шюровки; не-рiдко час проведення шюровок визначаеться часом посiву насшня. Висота надземноï частини сiянцiв на цей перюд - 1,4-1,7 см, кореневоï - до 3,5 см.
Перюд приживання сiянцiв (4-5 дшв шсля шюровки) заюнчуеться появою наступних листюв, розмiри яких майже удвiчi перевищують попереднi. 1нтенсивно розвиваеться мичкувата коренева система, а саме коршщ другого i третього порядюв, де головний коршець вже майже не проглядаеться. Коли надземна частина переважно!" бшьшосп сiянцiв виростае до 4-6 см i вщбу-ваеться змикання листкових пластин (формуеться 11-12 справжшх листюв) рослину бажано вдруге шкувати. Такий агротехшчний захщ зумовлений також особливостями формування коренево!' системи у виглядi грудки.
Розвиток Ыянщв вiд формування першого справжнього листка до ут-ворення верxiвковоï бруньки тривае 169±6 днiв. В умовах парку ця фаза розвитку припадае на третю декаду вересня. У перший рж вегетаци середня ви-
п с±1,9 1 О о±2,5 С с±1,3
сота сiянцiв сягае 7,5 см, максимальна - 13,2 см, мiнiмальна - 5,5 см, юльюсть листкiв вщповщно 14, 19 i 9 шт. Листки шюрясп, обернено-ланцет-
П с±0,8 • о --±0,3
нi, темшшого кольору, нiж сходи, 7,5 см завдовжки i 2,6 см завширшки. Нижня частина стебла дерев'яше, дiаметр кореневоï шийки - 1,9-2,2 мм, дь
±2 3 * * * * *
аметр кореневоï грудки 6,9 ' см. У 30 % однориних сiянцiв у юнщ вегета-цiйного перiоду збершались першi справжнi листки.
Отже, в умовах культури у дендропарку "Софивка" Ыянщ Rh. ponti-cum впродовж першого року життя формують добре розвинену кореневу систему i стебло з типовими для виду на цьому етат росту листками, тодi ж зак-ладаеться верxiвкова вегетативна брунька. На кiнець вегетаци пагони Ыянщв дерев,янiють лише частково, а тому у зимовий перюд збершають в холод-нш теплицi або сухому пiдвалi. Кущд Rh. ponticum, якi досягли репродуктив-ноï фази розвитку (на 4-5 рш життя), за сприятливих умов продукують яюс-не, типове для виду насшня, яке за морфометричною характеристикою не мае ютотних вщхилень вказаних параметрiв насiння порiвняно з л^ературними даними [20, 21].
Лггература
1. Полетико О.М. Вересковые/ Деревья и кустарники СССР. - М.-Л.: Изд-во АН СССР, т. V, 1960. - С. 239-352.
2. Кондратович Р.Я. Рододендроны. - Рига: Авотс, 1981. - 231 с.
3. Александрова М.С. Рододендроны природной флоры СССР. - М.: Просвещение, 1975. - 112 с.
4. Рекомендации по промышленному выращиванию посадочного материала рододендронов в БССР (подготовл. Ботяновским И.Е.). - Минск, 1983. - 8 с.
5. Зорикова В.Т. Вегетативное размножение рододендронов// Растения природной флоры Сибири для зеленого строительства. - Новосибирск: Наука, 1972. - С. 181-188.
6. Александрова М.С., Зарубенко А.У. Размножение рододендронов черенками с применением регуляторов роста// Бюл. Главн. бот. сада. - 1991, вып. 159. - С. 37-43.
7. Rehder A. Manual of cultivated trees and shrubs. - New York, 1949. - 996 h.
8. Тимчишин Г.В. Асортимент рододендрошв, рекомендований для парюв Прикарпат-тя// Старовинш парки i проблеми ïx збереження (тези. доп.). - Умань, 1996. - С. 244.
9. Зарубенко А.У. Представники роду Рододендрон в Боташчному саду iменi акад. О.В. Фомша// 1нтродукщя i акшматизащя рослин на Волино-Подшль - Тернопшь, 1999. -С. 36-39.
10. Ванзар О.М. 1нтродукщя рододендрошв у Швшчнш Буковиш: Автореф. дис. ... канд. бюл. наук. - К., 1998. - 16 с.
11. Вегера Л.В. Бюеколопчш особливосп та культура рододендрошв в умовах Правобережного Люостепу Украши/ За ред. д-р бюл. наук, проф. М.А. Кохна. - Умань: АЛМ1, 2006.
- 196 с.
12. Некрасов В.И. Основы семеноведения древесных растений при интродукции. - М. : Наука, 1973. - 279 с.
13. Гурский А.В. Основные итоги интродукции древесных растений в СССР. - М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1957. - 303 с.
14. Мауринь А.М. Значение семян местной репродукции в акклиматизации древесных растений// Межвузовская конф. по эксперимент. генетике. - Л., 1961. - С. 106-107.
15. Плотникова Л.С. Программа наблюдений за общим и сезонным развитием лиственных древесных растений при их интродукции// Опыт интродукции древесных растений.
- М., 1973. - С. 80-86.
16. Martin F.C. The comparative internel morphology of seeds. - Amer. Midland Naturalist, 1946, vol. 36. - Р. 513-660.
17. Kingdon-Ward F. Observations on the classification of the genus Rhododendron - Rho-dod. Yearbook, 1947. - P. 99-114.
18. Николаева М.Г., Разумова М.В., Гладкова В.Н. Справочник по проращиванию покоящихся семян. - Л.: Наука, 1985. - 348 с.
19. Врищ Д.Л. К вопросу плодоношения и возобновления Rhododendron schlippenbachii Maxim.// Биологическое разнообразие. Интродукция растений. - СПб, 1995. - С. 146.
20. Дендрофлора Украши. Дикорот й культивоваш дерева i кущг Покритонасшш. Частина I. Довщник/ За ред. М.А. Кохна. - К. : Фггосоцюцентр, 2002. - С. 245-310.
21. Плоды и семена деревьев и кустарников, культивируемых в Украинской ССР/ Под. ред. Н.А. Кохно). - К.: Наук. думка, 1991. - 319 с.
УДК 57.01:504:634.36 Мол. наук. ствроб. В.А. Втенко канд. бюл. наук -Нацюнальний дендрологiчний парк "Софивка" НАН Украти
MORUS ALBA L. - Ц1ННА ПЛОДОВА, ДЕКОРАТИВНА ТА Л1КАРСЬКА РОСЛИНА
На 0CH0Bi опрацювання л^ературних джерел та власних дослщжень встановле-но, що Morus alba L. е цшною плодовою, декоративною та лшарською рослиною, яку необхщно бшьш широко використовувати в рiзних галузях народного господарства Украши.
