CC BY
35
Лiтература
1. Полетико О.М. Вересковые/ Деревья и кустарники СССР. - М.-Л.: Изд-во АН СССР, т. V, 1960. - С. 239-352.
2. Кондратович Р.Я. Рододендроны. - Рига: Авотс, 1981. - 231 с.
3. Александрова М.С. Рододендроны природной флоры СССР. - М.: Просвещение, 1975. - 112 с.
4. Рекомендации по промышленному выращиванию посадочного материала рододендронов в БССР (подготовл. Ботяновским И.Е.). - Минск, 1983. - 8 с.
5. Зорикова В.Т. Вегетативное размножение рододендронов// Растения природной флоры Сибири для зеленого строительства. - Новосибирск: Наука, 1972. - С. 181-188.
6. Александрова М.С., Зарубенко А.У. Размножение рододендронов черенками с применением регуляторов роста// Бюл. Главн. бот. сада. - 1991, вып. 159. - С. 37-43.
7. Rehder A. Manual of cultivated trees and shrubs. - New York, 1949. - 996 h.
8. Тимчишин Г.В. Асортимент рододендрошв, рекомендований для парюв Прикарпат-тя// Старовинш парки i проблеми ïx збереження (тези. доп.). - Умань, 1996. - С. 244.
9. Зарубенко А.У. Представники роду Рододендрон в Боташчному саду iменi акад. О.В. Фомша// 1нтродукщя i акшматизащя рослин на Волино-Подшль - Тернопшь, 1999. -С. 36-39.
10. Ванзар О.М. 1нтродукщя рододендрошв у Швшчнш Буковиш: Автореф. дис. ... канд. бюл. наук. - К., 1998. - 16 с.
11. Вегера Л.В. Бюеколопчш особливосп та культура рододендрошв в умовах Правобережного Люостепу Украши/ За ред. д-р бюл. наук, проф. М.А. Кохна. - Умань: АЛМ1, 2006.
- 196 с.
12. Некрасов В.И. Основы семеноведения древесных растений при интродукции. - М. : Наука, 1973. - 279 с.
13. Гурский А.В. Основные итоги интродукции древесных растений в СССР. - М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1957. - 303 с.
14. Мауринь А.М. Значение семян местной репродукции в акклиматизации древесных растений// Межвузовская конф. по эксперимент. генетике. - Л., 1961. - С. 106-107.
15. Плотникова Л.С. Программа наблюдений за общим и сезонным развитием лиственных древесных растений при их интродукции// Опыт интродукции древесных растений.
- М., 1973. - С. 80-86.
16. Martin F.C. The comparative internel morphology of seeds. - Amer. Midland Naturalist, 1946, vol. 36. - Р. 513-660.
17. Kingdon-Ward F. Observations on the classification of the genus Rhododendron - Rho-dod. Yearbook, 1947. - P. 99-114.
18. Николаева М.Г., Разумова М.В., Гладкова В.Н. Справочник по проращиванию покоящихся семян. - Л.: Наука, 1985. - 348 с.
19. Врищ Д.Л. К вопросу плодоношения и возобновления Rhododendron schlippenbachii Maxim.// Биологическое разнообразие. Интродукция растений. - СПб, 1995. - С. 146.
20. Дендрофлора Украши. Дикорот й культивоваш дерева i кущг Покритонасшш. Частина I. Довщник/ За ред. М.А. Кохна. - К. : Фггосоцюцентр, 2002. - С. 245-310.
21. Плоды и семена деревьев и кустарников, культивируемых в Украинской ССР/ Под. ред. Н.А. Кохно). - К.: Наук. думка, 1991. - 319 с.
УДК 57.01:504:634.36 Мол. наук. ствроб. В.А. Втенко канд. бюл. наук -Нацюнальний дендрологiчний парк "Софивка" НАН Украти
MORUS ALBA L. - Ц1ННА ПЛОДОВА, ДЕКОРАТИВНА ТА Л1КАРСЬКА РОСЛИНА
На 0CH0Bi опрацювання л^ературних джерел та власних дослщжень встановле-но, що Morus alba L. е цшною плодовою, декоративною та лшарською рослиною, яку необхщно бшьш широко використовувати в рiзних галузях народного господарства Украши.
Ключов1 слова: шовковиця бiла, систематика, форми крони, iсторiя вирощу-вання, плодова, лшарська, декоративна рослина.
Junior research officer V.A. Vitenko - National dendrologicalpark
"Sofiyivka" of NAS of Ukraine
Morus alba L. - valuable fruit, decorative, medicinal plant
On the basis of work over of literary springs and own researches it is set, that Morus alba L. it is been a valuable fruit, decorative and medicinal plant by the plant which it is necessary more widely to use in different industries of Ukraine national economy.
Keywords: the mulberry is white, systematization, crown forms, history of growing, fruit, medicinal, decorative plant.
Плодов! та япдш рослини з давшх чашв вщгравали важливу роль в житп людини. Спочатку люди лише вживали плоди та ягоди в 1жу, й посту-пово, у процес набутих знань почали вирощувати потр1бш для них рослини i використовувати для рiзних цшей (мебл^ 1жа, озеленення i т.д.).
Останшм часом в нашш краАт зростае попит на декоративш рослини, яю використовують в озелененш присадибних дшянок, офiсiв, магазишв, мiських та селищних паркiв та iнших територш. Особливу увагу придiляють рослинам, яю мають декоративний вигляд, а також використовуються в хар-човiй промисловост i медицинi.
Метою е дослщження таксономiчного складу виду Morus alba L. на основi опрацювання л^ературних джерел та власних спостережень i вивчення колекци роду Morus L. Нацюнального дендропарку "Софй'вка" НАН Украши.
Методы i методика дослiдження. Дослщження базуеться на колекци виду Morus alba L., матерiалах гербарiю, власних польових дослщженнях i узагальненнi л^ературних джерел.
Обговорення результатiв дослiджень. Одшею iз рослин, яка поеднуе в собi цi три важливих компоненти, е шовковиця бша (Morus alba L.), батькiв-щина яко! - Китай. Культивуеться в Захщнш Сврош, Середнiй Азil, Украlнi, Молдовi i iн.
Шовковиця, в перекладi iз азербайджансько1 означае тут, абхазько1 -амшва, грузинсько1 - терi, вiрменськоl - тхенi-стинак, японсько1 - гува [1]. А.1. Колеснiков [2] повщомляе, що систематика видiв роду Morus L. не уточнена. У деяких джерелах вказуеться три види, а iншi нараховують до 5, 12, 20, 24. Достовiрно вщомо не менше 10 видiв, поширених у помiрному поясi Пiвнiчноl пiвкулi i частково - у прських районах тропiкiв.
Упродовж багатьох сташть внаслiдок внутрiшньовидовоl мiнливостi в культурi виникли рiзноманiтнi форми шовковицi бшо1, якi вiдрiзняються за листям, кроною i забарвленням плодiв. За фшогенетичною системою Ф.Л. Тахтаджяна [3], шовковиця належить до родини Moraceae Linn., роду Morus L., секцil Macromorus (Miquel.) Koidz.
Вид Morus alba Linn. мае таю декоративш форми:
За формою крони видшяють: • nipaMidmbuy - f. pyramidalis Ser. (var. fastigiata Schelle) - дерево заввишки
5-6(8) м, з вузькотрамщальною кроною, що нагадуе трамвдальну тополю.
Листки 3arocTpeHÍ, лопатевi, трапляеться в парках Одеси, Херсот, Мико-лаев^ Каховщ, Житомирi;
• плакучу - f. pendyla Dipp. - дерево заввишки до 4,5-5,0 м, з тонкими, довги-ми пониклими гiлками, дуже красива декоративна форма, яка зростае в ба-гатьох ботанiчних садах та парках нашо! крайни;
• кулясту - f. globosa hort. невелике дерево з густою кулястою кроною; трапляеться в садах i парках Украши;
За формою i величиною листя:
• великолисту - f. maCTophylla Loud. з великими (завдовжки до 22 см) листками; трапляеться в Одеш, Херсот, 1змаш;
• ложкоподiбну - f. cuculata hort. - невисока (5-7 м), звично багатостовбурна форма з великими, складчасто-вигнутими листками завдовжки до 20 см;
• звичайну вузьколисту - f.vulgaris tenuifolia hort. - кущова форма з вузькими, дрiбно-шорсткими листками;
• розЫченолисту - f. sceletoniana Schneid. (f.laciniata Beissn.) - щкава форма з листками, глибоко роздiленими на правильт вузькi лопатi;
• татарську - f. tatarica (L.) Ser. - низькоросла, повшьно ростуча форма з дрiбними, багатолопатевими листками; зимостшка; трапляеться в ботатчних садах i парках Украши;
За забарвленням листя: золотисту f. aurea hort. - з золотисто-жовтими молодими пагонами i листками [2].
1стор1я вирощування шовковищ розпочалась з Китаю, де 11 листя ви-користовували для в1дгод1вл1 шовковичного шовкопряду близько 3000 роюв тому. Петро Перший наказав розводити плантаци шовковищ в Укршш та ви-годовувати гусшь шовковичного шовкопряда в Киев1 та БеЫвськш фортещ (ниш м. Красноград Харювсько! обл.).
У 1773 р. Катериною II було видано указ, за яким селища Нова Водо-лапа (Харювсько! обл.) 1з слободами Мала Водолапа й Караванське выводились для виробництва шовку. За даними професора Харювського ушверсите-ту В.С. Кочетова [4], у 1784 р. на територи Харювсько! губерни було поса-джено 20 тис. шовковичних дерев, а через 40 роюв 1х юльюсть досягла 125 тис. Сорти та форми шовковищ потрапляли в кормов! насадження випад-ково, тому дерева часто потерпали вщ несприятливих умов зим1вл1 й весня-них приморозюв. В Укра1'ш масове вирощування шовковищ розпочалось лише у 1930 р., коли було посаджено 12 га кормових плантацш шовковищ. В 1941 р. загальна 1х площа досягла 24017 га. Шд час Велико! В1тчизняно! вшни близько 8 тис. га. шовковищ було знищено. У 1946 р. було закладено колекцшний розсадник.
Форми i сорти Morus L. мають плоди р1зно! величини з високими сма-ковими якостями, шдвищеним вмютом бюлопчно активних речовин (БАР), вгтамшв, мжро - та макроелеменлв, юльюсть яких бшьша, шж у яблук, груш та ш., надають 1м лiкувальних властивостей i дають змогу використову-вати з терапевтичною метою. Також лжувальш властивост мають коренi, кора та листя рослин [4].
Результати дослщжень з визначення жирнокислотного складу лшщв насшня M. alba L. та пор!вняння його з шшими лiкарськими рослинами (Mac-lura pomífera (Rafin.) Schneid.; Viburnum opulus L.; Hippophae rhamnoides L.),
якi ми виконували в iнститутi експертизи сорт1в та в лабораторп медично! бо-танiки НБС 1м. М.М. Гришка (табл. 1), св1дчать, що до складу лшщно! фрак-ц11 насшня M. alba L. входять: пальмггинова - 13 %, стеаринова - 3,0 %, оле-1'нова - 75 %, лiнoленoва - 7,0 %, лiнoлева - 8,3 %, жиpнi кислоти, а це св1д-чить про пеpcпективнicть плoдiв шовковищ б1ло1 як рослинно! сировини для створення л1кувальних cубcтанцiй протизапально!, репаративно! та 1ншо1 ди.
На сьогодш вiдoмo близько 400 плодових сор^в Morus alba L. Упро-довж останшх деcятиpiч cелекцioнеpи вивели нoвi сорти з високими смакови-ми якостями суплщь й пiдвищеним вм1стом (БАР). На вiдмiну вiд кормових, таю сорти та форми називають плодовою шовковицею або тутою, що шд-креслюе !х харчове значення, хоча деяк1 з них одночасно е i кормовими.
Шовковиця бша вiдзначаетьcя щopiчнoю, високою вpoжайнicтю. В1д-cутнicть пеpioдичнocтi плодоношення ставить Morus alba в один ряд з найбшьш високорентабельними плодовими рослинами. Врожайшсть шовковищ бшо! залежить в1д вiку, типу формування крони та агротехшки вирощу-вання. Рясне плодоношення наступае з 4-5 piчнoгo в1ку, а починаючи з 1530 роюв вpoжайнicть cуплiдь з одного дерева досягае 30-80 кг. Окрем1, вшь-нopocтучi екземпляри шoвкoвицi бшо! в змoзi давати до 300 кг суплщь.
Табл. 1. Жирнокислотний склад лтШв настня деяких лшарськихрослин (за даними 1нституту експертизи со^pmie УААНлаборатори медичноХ _боташки НБС 1м. М.М. Гришка)_
Вид Жирнокислотний склад лшщв насшня, %
назва кислоти частка
пальм1тинова пальм1то- 13,0
оле'нова -
Morus alba L. стеаринова оле'нова 3,0 75,0
лшолева 8,3
лшоленова 7,0
пальм1тинова 10,5
пальм1тоолешова 3,4
Maklurapomifera (Rafin.) Schneid стеаринова оле'нова 13,0 77,0
л1нолева 5,6
л1ноленова 0,5
пальм1тинова 26,3
пальм1тооле1нова 11,8
Viburnum opulus L. стеаринова оле'нова 1,4 42,5
л1нолева 11,4
л1ноленова 7,6
пальм1тинова 5,5
пальм1тооле1нова 2,4
Hippophae rhamnoides L стеаринова оле'нова 13,0 78,2
л1нолева 0,6
л1ноленова 0,5
В icTopii' народiв Середньо! Азп, Кавказу застосування суплщь шовко-вицi завжди мало велике значення. У селищах Нагорного Карабаху ii здавна поважно називають "шах-туте" або "цар-ягода" [5].
Корисшсть суплiдь шовковицi бшо! зумовлена ix бiохiмiчним складом, на який звертали увагу багато вчених як за кордоном, так i в Укршт. У суплщдях Morus alba мiститься багато цу^в (глюкоза, сахароза) - до 20 %, органiчноi кислоти - до 0,2 %, вгамши Bi, В2, Р, С, каротин, xолiн, до 8 % смол, спирти, жири [6-9].
Суплщдя шовковищ достигають неодночасно. Вмют цукрiв при цьому спочатку рiзко знижуеться, а в подальшому поступово збшьшуеться.
1з мжроелемеш!в у суплiддяx шовковицi бг^' присутнш магнiй, цинк, молiбден, хром. За вмютом залiза (351,58 мг/кг) ця рослина випереджае мушмулу нiмецьку та чорноплщну горобину (аронiю), а за вмютом суxоi ре-човини поступаеться мушмулi нiмецькiй, чорноплiднiй аронп, ожиш розрiз-нiй. Перспективним напрямком в озелененш е, на нашу думку, створення ба-гатоформових дерев. Ця щея виникла на основi спостережень за створенням дерев-садiв, де на однш рослинi щеплювали декiлька рiзниx сортiв з рiзними за кольором плодами. Прикладом у декоративному садiвництвi може бути щеплення на шовковищ бшй шрамiдальноi та плакучоi або плакучоi i куляс-TOi форми. Для вирощування таких формових рослин необхщно в середньому 5-7 роюв.
Формове рiзноманiття Morus alba L. можна використовувати для озе-ленення вулиць, присадибних дшянок, офiсiв, магазишв i т. iн. Ряд дослщни-кiв вивчали можливiсть використання шовковищ (в т.ч. i бшо^ в полезахис-них лiсовиx смугах [10-11]. Т.В. 1ванченко [12] та 1.П. Марченко [13] вщзна-чають, що завдяки бюлопчним i господарським властивостям шовковицю не-обxiдно використовувати як щнний компонент при створеннi захисних люо-насаджень, а саме:
• полезахисних лшосмуг;
• для залюнення схил1в яр1в i балок;
• при обсаджувант зрошуваних канал1в i водоймищ.
За даними П.П. Ананьева й А.1. Богача [14], у шовковичних кормових господарствах i фермерських Ывозмшах доцiльно створювати лiсосмуги з шовковищ. Обабiч дорiг краще висаджувати штамбовi насадження шовкови-цi з шириною смуги 20-50 м i вщстанню мiж рядами 1,5 м.
Висновки
1. Завдяки високш декоративност вона е цiнним компонентом для озеле-нення населених пунктiв, магазишв, оф^в i iн. територiй.
2. Шовковиця бша е цiнною плодовою рослиною, яку необxiдно бiльш широко використовувати в харчовш промисловост Украши.
3. Як цiнна лшарська рослина, Morus alba заслуговуе на бшьш широке використання листя плодiв i in. ii частин у традицшнш i нетрадицiйнiй ме-дицинi нашоi краiни.
Л1тература
1. Плодова шовковиця Morus alba L. на твденному сход1 Укра'ни (штродукщя, б1-оморфолопя, використання)/ Глухов О.З., Костирко Д.Р., Мтна Л.В./ Вщповщ. редактор Ко-сенко 1.С.; Донецьк. ботан. сад НАН Укра'ни - Донецьк: Лебщь, 2003. - 140 с.
2. Колесников А.И. Декоративная дендрология. - М.: Лесн. пром-сть, 1974. - С. 522.
3. Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов. - Л.: Наука, 1987. - 439 с.
4. Кочетов В. Отчет по шелководству профессора Кочетова представленный господину управляющему Харьковским учебным округом// Сельское хозяйство: Журн. Московского об-ва с/х. - 1855, № 3. - С. 37-62.
5. Клименко С.В. Шовковиця корисна i смачна// Д1м, сад, город. - 1993, № 3. -С. 10-13.
6. Петрова В.П. Дикорастущие плоды и ягоды. - М.: Лесн. пром-сть, 1987. - 248 с.
7. Петрова В.П. Биохимия дикорастущих плодово-ягодных растений. - К.: Высш. шк., 1986. - 287 с.
8. Клименко С.В., Шайтан И.М. Высоковитаминные растения на приусадебном участке. - К.: Урожай, 1994. - 236 с.
9. Клименко С.В., Недвига О.Н. Скрипка., Е.В. и др. Биологически активные вещества новых плодовых растений// Тез. доп. 3 конф. з мед боташки. - К., 1992. - С. 66-68.
10. Милосердов М.М. Ефективнють полезахисних люових смуг. - К.: Урожай, 1971. -
192 с.
11. Артеменко Ф.К., Малютин Т. Т., Толчеев Б.П. та ш.// Л1с1вництво i полезахисне люорозведення. - К.: Держлюгоспвидав УРСР, 1956. - 278 с.
12. 1ванченко Т.В. Типи кормових насаджень шовковищ// Шовювництво. - 1970, вип. 6. - С. 3-7.
13. Марченко И.П. Использование шелковицы в защитных полосах и озеленительных лесонасаждениях// Труды Украинской опытной станции шелководства. - К., 1960, т. 3. -С. 77-79.
14. Ананьев П.П., Богач А.1. Шовковиця в полезахисних смугах та плантащях// Л1с1в-ництво та мелюращя. - Харюв: УкрНД1ЛГА. - 2002, вип. 101. - С. 75-78.
УДК 635.9 (477.46) Acnip. О.В. Гербут - Уманський ДАУ
Б1ОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ДЕКОРАТИВНИХ ДЕРЕВНИХ ПОР1Д, ЯК1 ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ В ОЗЕЛЕНЕНН1
М1СТА УМАН1
Дослщжено вуличш та napKOBi ф^оценози мюта Умаш. Встановлено ix видо-вий склад та декоратившсть. Рекомендуемо збшьшити площу зелених насаджень у 3 рази та розширити асортимент деревних та кущових порщ.
Ключов1 слова: декоративш породи, озеленення, пapковi фггоценози, бюлопч-ш особливосп.
Post-graduate O.V. Gerbut - Uman state agrarian university
BIOLOGY FEATURES OF DECORATIVE ARBOREAL BREEDS WHICH ARE USED IN PLANTING OF GREENERY UMAN CITY
The street and park coenosises cities Uman are explored. Their specific composition and decorativeness is set. Recommend to multiply the area of green planting in 3 onces and widen the assortment of arboreal and bush breeds.
Key words: decorative breeds, planting of greenery park, coenosises, biology features.
Деревш насадження у мю^ виконують piзномaнiтну роль. Вони полш-шують його арх^ектурний вигляд, сприяють кращш оргашзаци культурного
