CC BY
20
За величиною регюнального iндексу антропогенних перетворень ландшафта смт.Лишвка можна вiднести до середньозмшених умов (табл.). Нез-важаючи на це, фiтомелiоративна ефективнiсть рослинного покриву територи е досить низькою. Це пояснюеться нерацiональним використанням малопро-дуктивних земель, переважанням у структурi землекористування лук. Поза увагою залишаються питання рекультиваци порушених земель, створення за-хисних насаджень, збiльшення люистост агроландшафтiв.
Аналiз умов рельефу та структури землекористування свiдчить про першочергову необхiднiсть створення системи фiтомелiоративних насаджень на землях присггкового фонду, розташованих у схiднiй частинi населеного пункту. На межi з гiдрографiчним i у напрямi до привододiльного земельного фонду доцшьно створити три стокорегулюючi смуги шириною 15 м загаль-ною протяжнiстю 3,6 км. Розрахункова кшьюсть необхiдного посадкового матерiалу для !х створення становить приблизно 9000 штук. 1з врахуванням перспективи суцшьного залiснення малопродуктивних та порушених земель, створення затишкових насаджень на вщдалених пасовищах, придорожних смуг, загальна площа проектованих фiтомелiоративних насаджень становити-ме близько 8,4 % дослщжувано! територи. Пропоноваш заходи дозволять значно збшьшити фiтомелiоративну ефективнiсть рослинного покриву (у се-редньому до 3,2 балiв).
Лiтература
1. Владимиров В.В., Микулина Е.М., Яргина З.Н. Город и ландшафт: проблемы, конструктивные задачи и решения. - М.: Мысль, 1986. - 238 с.
2. Воропай Л.И., Дутчак Н.В., Куница Н.А. Антропогенная преобразованность при-родно-территориалных комплексов Среднего Приднестровья. Вопросы их рационального использования и охраны// Пути повышения продуктивности, эффективности использования и охраны природных ресурсов Украинских Карпат и Прикарпатья. - К.: УМК ВО, 1989. - С. 67-74.
3. Голубець М.А., Козак 1.1., Козловський М.П. та ш. Антропогенш змши бюгеоце-нотичного покриву у Карпатському репош. - К.: Наук. думка, 1994. - 165 с.
4. Кучерявый В. А. Зеленая зона города. - К.: Наук. думка, 1981. - 248 с.
5. Кучерявий В.П. Фггомелюращя. - Льв1в: Свгг, 2003. - 540 с.
6. Кучерявий В.П., Скробала В.М. Ф1томелюративна ефективнють рослинного покриву// Проблеми ландшафтно! арх1тектури, урбоекологи та озеленення населених мюць. -Льв1в: 1997. - С. 142-144.
7. Рудницкий А.М. Управление городской средой. - Львов: Вища школа, 1985. - 107 с.
УДК 712.4 Доц. Н. е. Горбенко1, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ
ПЛЮЩ1 В ОЗЕЛЕНЕНН1 М1СТ
Проаналiзовано питання застосування плющiв в озелененш. Представленi приклади рослинних композицш в iнтер'eрах i у вщкритому rрунтi.
1 кафедра боташки, деревинознавства i недеревних ресурав Мсу
Науковий вкчшк', 2003, вип. 13.5
Doc. N. Ye. Horbenko - USUFWT Ivies in greenery planting
In given article author analyses the employment of ivies in greenery planting. The examples of planting compositions in interiors and free space are represented.
Проблема благоустрою i озеленення mïct е актуальна у зв'язку i3 зрос-танням житлового будiвництва в Украïнi. Важливу роль у цих аспектах вщг-рае вертикальне озеленення, що e доповнюючим елементом озелененя мiст, а подекуди його единим можливим компонентом через малу площу, що выводиться пiд озеленення. Подекуди архггектори зовсiм не залишають мiсця для дерев i чагарниюв, що зумовлене високою вартiстю землi пiд забудову, i тодi единими компонентом озеленення стають лiани - виткi чагарники, що вiдрiз-няються способами прикршлення до пiдпор, декоративнiстю, бюеколопчни-ми особливостями. Особливо необхщно вiдзначити плюшд - лiани, що крш-ляться до вертикальних поверхонь при допомозi коренiв-причiпок, а також можуть використовуватися в якост грунтопокривних при оформленш вщко-сiв, малопридатних для озеленення затшених мiсць [1].
Дослiдження, присвячеш лiанам, а зокрема плющам, проводилися в Укра].ш у Нiкiтському боташчному саду, у дендропарку мСофiïiвкам, у бота-нiчних садах ЛДУ iм.I.Я. Франка та УкрДЛТУ (м. Львiв), плющi е у колекщ-ях бiбльшостi ботанiчних садiв [2,3,4,5]. Дослщження стосуються окремих бiоекологiчних особливостей плющдв, а не агротехнiки виду, що могло би ви-рiшити багато проблем у використанш цього роду в озелененш мiст.
Метою дослщження було видiлення особливостей агротехнiки при використанш плющдв в озелененш.
В озелененш вщкритого грунту найчастше використовують плющ звичайний (Hedera helix L.) та його численш декоративш форми та раси а також плющ колхщський (Hedera colchica С. Koch) та його форми, а у закрито-му грунт ще плющ канарський (Hedera canariensis Willd.).
Hedera helix L. (Плющ звичайний). Рослина належить до родини Ара-лieвих (Araliaceae Juss.). Чагарник^ана з лазаючими стеблами, що в наших умовах стеляться по землi i рщко пiднiмаються на дерева до 12 м, з числен-ними додатковими коренями. Листки шюрясл, вiчнозеленi, зверху блискучi, на неплщних пагонах кутасто-3-5- лопатевi, звичайно iз випнутими бшувати-ми жилками; плодючих пагонах листки цiлiснi, яйцеподiбнi або яйцеподiбно-ромбiчнi. Суцвiття пухнасте, складаеться iз зонтикiв, якi зiбранi у китищ або у волотi. Частки чашечки коротко-трикутш. Плiд ягодоподiбний, чорний. Цвгге у вереснi - жовтш.
H.colchica C. Koch (Плющ колхщський) - волоски на листi лускопо-дiбнi, жовтi iз 20-25 променями. Листя широко-овальне до елiптичного, чи видовжено-овальне на квiтучих пагонах, 10-25 см довжиною, мае серцеподiб-ну чи округлу основу. Цшьне, рщко слаболопатеве, темно-зелене, товсте та шюрясте. Листя мае характерний запах мускату. Синошми: H.h.var.colchi-ca K. Koch, H.roegneriana K. Koch, H.coriacea Hibb.
H.canaríensís Willd. (Плющ канарський)- у природi виростае на Кана-рах i мае велике, досить св^ло-зелене листя на довгих червонуватих черешках, неглибокорозЫчене. Листя бшьш гладке, нiж у плюща звичайного, жилки не видшяються за кольором. Синошми: H.h.canadensis DC., H.algeríen-sís Híbberd.
Плющ - полiморфний релiктовий вид, в умовах Заходу Укра!ни роз-множуеться переважно вегетативно. Оскшьки всi декоративш форми плюща звичайного розмножуються тшьки вегетативно (адже характернi ознаки форм найчастше не передаються через насшня), дослiдження агротехнiки, якi вик-ладеш за власними спостереженнями з врахуванням рекомендацш iнших ав-торiв, були зосереджеш у цьому напрямку.
Культивування у ввдкритому грунтг Плющ можна використовувати в озелененш вертикальних поверхонь (стши, огорожi, трельяжi, альтанки) та для покриття грунту, в озелененш альпшських прок, паркових ваз та шших об'екпв. При виборi мюця для плюща треба враховувати, що ми бажаемо от-римати: вертикальну чи горизонтальну поверхню. Якщо бажаний вертикаль-ний рiст, то обирають не пiдвiтряну сторону, де сшговий покрив не буде швидко сходити навесш. Для декоративних форм у цьому випадку бажана бшьш сонячна експозищя. Для формування вертикальних поверхонь непри-датш тiльки деякi декоративш форми, що мають вертикальний рют, як нап-риклад: Hedera helíx 'Arborescens', H.h. 'Conglomerata', H.h. 'Recta'. 1х найчасть ше використовують для альпшських прок, декоративних ваз, рабаток. Для горизонтального росту плющу необхщне вшьне вщ задернiння мiсце, для декоративних форм бажана сонячна експозищя, а у першi роки розвитку - зи-мове укриття. Оскшьки плющ звичайний дуже тшевитривалий вид, то його можна використати для задерншня простору шд деревами, де дернина не ут-ворюеться, i де звичайш бур'яни не розвиваються. Плющ може усшшно роз-виватися шд кроною дуже ф^онцидних порiд, як наприклад горiх, нав^ь шд-нiматися по стовбуру; шд щiльною кроною каштану кiнського може вкрива-ти грунт та шдшматися по стовбуру до значно! висоти. Грунт для плюща мае бути не кислий, шдшде звичайний садовий, злегка кислий, навт не дуже ба-гатий, без застою води. При високш кислотност необхiдне вапнування, при значному вмют некислого торфу - внесення шску та листово! землi. При культивуваннi плющiв у невеликих об'емах грунту поблизу вщ кам'яних та бетонованих стш та поребриюв необхiдний сильний полив на зиму, вкриття вiд морозiв, щоби запобшти так званому зимовому висушуванню. Плющ при вирощуваннi в малих об'емах грунту пiд час вiдлиг необхiдно пiдливати теплою водою. Необхщно пам'ятати, що нiщо не змусить плющ шдшматися од-разу ж по вертикальнш поверхнi, доки рослина не сформуе достатньо розви-нуту кореневу систему. Завадити вертикальному розвитку можуть i несприят-ливi грунтовi та мiкроклiматичнi умови. Плющ дуже випдний у вертикальному озелененш: вш не потребуе, як наприклад клематис, спецiальних пiдпор, може при допомозi коренiв-причiпок збиратися по абсолютно гладких повер-хнях. Вш може добре розвиватися на Ытчастш огорожi, якщо направляти пiд час росту його пагони. Плющ бажано використовувати для озеленення стш,
Науковий вкник, 2003, вип. 13.5
що не потребують фарбування: кам'яних, цегляних, оскшьки рослину немож-ливо просто "зняти" з поверхнi а потiм повернути на мiсце: додатковi кореш плюща мщно прикрiплюються, закупорюють вшьш простори кладки. Отже, як шдпору плюща не необхiдно використовувати стши з великими трщина-ми, нещшьною поверхнею. Якщо плющ розвиваеться на крош дерева, а пiсля вступання в генеративну стадда утворюе власну щшьну об'емну крону, необ-хщно звернути увагу, чи не буде и велика вага збiльшувати вггровальшсть дерева. Це явище особливо характерне для дерев з поверхневою кореневою системою, на яких розвиваеться плющ.
Приблизна схема створення вертикального покриву з плюща (повер-хня буде становити 2 м2):
• навест бтя основи стши посадити горизонтально вкоршений живець плюща звичайного (довжина коретв 15-25 см, 5-7 мiжвузлiв). Грунт для посадки -багатий на перегнш. Пiсля посадки необхвдний добрий полив протягом перших тижтв;
• пiсля того як плющ утворить новi сильнi пагони (пiзня весна, початок лiта того ж або наступного року), обирають 3-4 найбiльш сильнi, скеровують у сторону стши, решту видаляють. Для скерування пагонiв можна використати тдпори iз каменiв або дерев'яних планок;
• на наступний рiк, навест, зрiзають сформованi пагони на одну третину для стимулювання галуження, видаляють при основи новоутворет неосновнi пагони. У кшщ вегетацп ввдгалуження основних пагонiв почнуть заповнювати вшьний простр стши;
• кожного року необхвдно проводити вкорочення пагонiв на одну третину, ви-даляти вертикальну поросль на рiвнi землi, вкорочувати пагони, що виступа-ють над стшою.
Посадка. Проводиться з весни (кшець кв1тня) по серпень. Рослина (живець або Ыянець) мае мати довжину надземно! частини не менше 10 см, сформовану кореневу систему довжиною 10-25 см, без зовшшшх ознак пош-коджень та хвороб, ознак шдсушування та побивання морозами. Дтметр при кореневш шийц1 мае становити 2-3 мм. Форми з дрШшшим листям (вщповщ-но невеликими м1жвузлями) можуть мати дещо меншу довжину надземно! частини та коршня, але не менше 5 см. При посадщ допускаеться заглиблен-ня коренево! шийки, небажане 1! шдняття, оск1льки це сприяе висушуванню коренево! системи. Глибина поживного шару мае становити не менше 20 см. Для посадки викопують ямку по довжиш коренево! системи плюс 10 см, рих-лять навколо грунт, при необхщност1 додають дренаж (шсок та торф) та перегнш. На дш ямки формують горбик, по якому розкладають кореш рослини, затим проводять перший полив, загортають землю, { ще раз сильно шдлива-ють, землю навколо утрамбовують. При посадщ у прибудинков1 смуги необ-х1дний достатнш об'ем грунту - не менше 0,5 м глибиною, 0,2 м , добре структурований, з добрим дренажем, з нешдвггряно! сторони.
Догляд. П1сля посадки рослину у перш! тижш сильно шдливають, при необхщност! притшюють. Протягом вегетаци при необхщносп проводять тдживлення добривами для декоративнолистяних рослин. У сильну спеку рослини шд вечiр сильно п1дливають, злегка розрихлюють навколо грунт. На зиму у ^рш1 роки рослину прикривають опалим листям, соломою, тирсою,
гiлками хвойних порщ. Якщо у декоративних форм щезають характеры озна-ки - видаляють новоутвореш нехарактерш пагони. Якщо поява таких пагошв тривае - рослину пересаджують в бiльш свггле мiсце (або проводять освгг-лення дшянки: видаляють оточуючi рослини, що створюють тiнь), регулю-ють шдживлення. Плющ деколи пошкоджуеться пiсля зимових вщлиг, тому листя навеснi мае непривабливий вигляд. Шсля сильних пошкоджень треба проводити у квiтнi обрiзку оголених пагонiв.
Культивування у закритому грунть У закритому грунт вирощують всi декоративнi форми плюща. Культивування строкатолистих форм (порiв-няно i3 зеленолистими) вiдрiзняеться, форми вiдрiзняються також за швидюс-тю росту. Строкатолист форми е бiльш свiтлолюбнi, при меншому освгглен-нi та великому вмют перегною втрачають характернi формовi ознаки: змшю-ють форму листково! пластинки i втрачають характерне забарвлення.
Якщо вщзначати особливостi агротехнiки плюща звичайного, то в нш, на нашу думку, вщображаються основнi лiмiтуючi чинники поширення плюща звичайного: волога, тепло та освгглешсть. Плющ звичайний поширений у прилеглих до океану, або таких, що знаходяться шд його впливом територiях з м'яким клiматом, найчастiше у тшистих вологих лiсах. Тому найкращими в Укра!ш для нього е кшматичт умови, характернi для Заходу Украши, а також умови швденного берегу Криму, де зараз найбшьше культивуються де-коративнi форми плюща у вщкритому грунт.
Отже, при використанш плющiв в озелененнi агротехшка вирощуван-ня повинна враховувати бюеколопчну специфiку виду, а саме основш лiмiту-ючi чинники поширення плюща звичайного: вологи, тепла та освпленосл. При висадщ декоративних форм у вщкритий грунт необхiдно враховувати рiзну !х вимогливiсть форм плюща до св^ла. Строкатолистi форми необхiдно висаджувати та утримувати при максимальны кшькост свiтла. При меншому освiтленнi та значному вмют поживних речовин в грунт вони втрачають характеры формовi ознаки: змiнюють форму листково! пластинки, И забарвлення. У закритому грунт культивуються всi декоративнi форми плюща, у вщ-критому - тшьки частина.
Л1тература
1. Полетико О.М. Аралиевые - Araliaceae Juss.: У 5 т// Деревья и кустарники СССР, т.5. - М. - Л.: Изд-во АН СССР, 1960. - С. 148-188.
2. Прикладовская Н.Ф. Древовидные лианы в озеленении г.Львова// Бюлл. ГБС. -1961, вып.44. - С. 23-28.
3. Сидорук Т.Н. Биология размножения интродуцированных почвопокровных растений// Биология размножения растений, интродуцированных у дендропарке "Софиевка". - К.: Наук. думка. - 1990. - 128 с.
4. Улейская Л.И. История интродукции рода Hedera L. в Никитском ботаническом саду// Бюлл. ГНБС. - 1999, вып.81- С. 161-166.
5. Щербина О.А., Кармазш Р.В. Природна дендрофлора в експозищях ботатчного саду// Пращ ботатчного саду. - Львiв: Вид-во ЛДУ. - 1963. - С. 21-43.
