CC BY
82
УДК 629.5:658
ПЛАНУВАННЯ БЮДЖЕТУ РУХУ ГРОШОВИХ КОШТ1В ВРАХОВУЮЧИ СХЕМУ ЗМ1ШАНОГО Ф1НАНСУВАННЯ ПРОЕКТ1В ВЕРФ1
А.М. ni4Ka
Кшвсъка держава академ1я водного транспорту 1мен1 гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, Кшв, Украша
ПгчкаА.М. Планування бюджету руху грошовых коштгв враховуючы схему змгшаного фшансування проектгв верф1.
В статт доалджуеться загальш види класичного фшансування суднобудiвних проекпв. На 0CH0Bi 1х розроблена схема змшаного фiнансування проекпв, що впливае на синхрошзащю надходження i ввдтоку грошових потокiв в розрiзi бюджету руху грошових коштiв верфi. В данш статтi наведено приклад планування фшансового бюджету суднобудiвного або судноремонтного тдприемства.
Ключовi слова: бюджетування, фiнансування проекпв, бюджет руху грошових кошпв, фiнансовий бюджет.
Пычка А.Н. Планирование бюджета движения денежных средств учитывая схему смешанного финансирования проектов верфи
В статье исследуется общие виды классического финансирования судостроительных проектов. На основе их разработана схема смешанного финансирования проектов, что влияет на синхронизацию поступления и оттока денежных потоков в разрезе бюджета движения денежных средств верфи. В данной статье приведен пример планирования финансового бюджета судостроительного или судоремонтного предприятия.
Ключевые слова: бюджетирование, финансирование проектов, бюджет движения денежных средств, финансовый бюджет
Pichka A. M. Planning a cash flow budget taking into consideration the scheme of mixed project's financing.
In this article was investigated general classic types of shipbuilding project financing. On this bases author developed scheme of mixed project's financing, that influence on synchronization of money flows in cash flow budget and consuming cash-flows broken down by cash flow budget of shipyard. In this article there are exemplified planning of financial budget in the shipbuilding or shiprepairing enterprise.
Keywords: budgeting, project's financing, сash flow budget, financial budget
Особливосп управлшня суднобудiвними i судноремонтними тдприемствами пов'я-заш 3i специфшою основно! дiяльностi, що здшснюеться шляхом реалiзацil проекпв, ефектившсть яких в свою чергу зале-жить вщ вчасного фшансування бюджетних вит-рат проекпв. Вибiр виду фiнансування судно-будiвних або судноремонтних проектiв формуе прямий вплив на формування бюджету верфь
Вiдсутнiсть наочно! схеми змшаного фшан-сування проектiв i його зв'язку з формуванням основних роздшв бюджету грошових коштiв зу-мовлюе актуальнiсть дано! тематики.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй
Проблематицi фшансування суднобудiвних або судноремонтних проектiв присвячували працi вче-нi: А.М. Возний, К.В. Кошкш, А.О. Капустiна, Т.В. Овеян, А.Н. Шамрай та iншi вченi.
На думку авторiв К.В. Кошкш, А.М. Возний, А.М. Шамрай - одними з найбшьш актуальних питань для вичизняного суднобудування на сто-годнiшнiй день залишаеться питання забезпечення фiнансування будiвництва судiв [1].
На думку авторiв А.О. Капустша, Т.В. Овеян, що потреба суднобудiвних пiдприемств у залу-ченнi позикових кошпв зумовлена особливостями будування суден, яке тривае в бiльшостi випадшв дек1лька рок1в i короткочаснiстю реалiзацil продукций що приводить до нерiвномiрного надходження i витрачення коштiв [2].
Автор погоджуеться з вченими, однак в роботах вище перерахованих авторiв недостатньо роз-крито питання стосовно шструменпв управлiння фiнансуванням проекпв верфi. На сьогоднi управлшня фiнансами пiдприемством в Укра!ш i свiтi вiдбуваеться за допомогою бюджетування, що представляе собою комплексне поняття, яке охоплюе наступнi етапи процесу управлiння: постановка цiлей, планування, виконання, стиму-лювання, мотивацiя, аналiз, формування управлш-ського впливу i коригування планiв або виконання дш
Основою для ефективно! дiяльностi оргашзацп е успiшне виконання всiх вище перерахованих етатв управлiння на основi як1сного тдготов-леного бюджету, що враховуе специфшу дiяль-ностi оргашзацп. Одною з основних особливостей дiяльностi суднобудiвного або судноремонтного
шдприемства е вибiр виду фшансування проектiв. На думку автора, при виборi джерела фшан-сування проекпв зазнае впливу загальний зведе-ний бюджет в розрiзi: бюджету прибутшв i збит-к1в, бюджету руху грошових коштiв, а також прог-нозний баланс.
Проаналiзувавши вплив на планування бюд-жетiв було виявлено, що бюджет руху грошових кошпв мае пряму залежнiсть в формуваннi вiд схеми фшансування проекпв, яка впливае на чистий грошовий потiк i загальну синхронiзацiю надходження i вiдтоку грошових потоков в перiодi, тому в робоп придiлено увагу дослiдженню саме цього аспекту.
Формуванню бюджету руху грошових кошпв присвячували працi наступнi вченi: И.А. Бланк, С.1. Дем'яненко, В.П. Савчук, В.В. Томчук, Д. Кор куна, К.К. Жуйршов, С.Р. Ра1мов та iншi вченi.
На думку В.В. Томчук, бюджет руху грошових коштiв формуеться у виглад планового документа i вщображае майбутнi платеж! та надходження кошпв [3].
Наприклад, И.А. Бланк для управлшня грошо-вими потоками не розглядае порядок побудови бюджету руху грошових кошпв, а узагальнюе планування грошових кошпв до процесу розробки системи плашв i планових показник1в по рiзним видам грошових потоков в розрiзi операцшно!, швестицшно!, фшансово! дiяльностi на наступнi перiоди, що по суп, на думку автора, представлено, як формування бюджет руху грошових коштiв [4].
Дем'яненко С.1. стверджуе, що бюджет руху готiвки - це перелш усiх грошових надходжень та витрат пiдприемства за певний перюд часу, тобто це планування вйх готiвкових операцiй протягом року, кварталу або мюяця [5].
Коркуна Д. вважае, що основними завданнями бюджету руху грошових кошпв е контроль, забезпечення i планування платоспроможностi шдприемства. Також вона стверджуе, що бюджет руху грошових кошпв визначають грошовi потоки [6].
К.К. Жуйршов, С.Р. Раiмов стверджують, що в основi планування руху грошових коштiв знахо-дяться звiт про доходи та витрати, звiт про рух грошей, звгг про витрати перiоду i звiт про склад доходiв i витрат, а також сам бухгалтерський баланс iз запискою i робиться певний висновок яким же чином корпорашя отримала сво! грошовi кошти i як вона використовуе цей цшний л!квщ-ний ресурс [7].
Веселовський О. у сво!й робоп стверджуе, що планування руху грошових кошпв допомагае ке-рiвництву компанп забезпечити належне фшан-сування поточно! дiяльностi [8].
На думку автора, а також орiентуючи на визна-чення в роботi [9], бюджет руху кошпв на суднобудiвному або судноремонтному шдприем-ствi представляе собою основний документ планування грошових кошпв, який складаеться на прогнозний перiод, i формуеться у виглядi плану
надходження i вiдтокiв грошових потоков i кла-сифiкуеться не тшьки за видами фшансово-господарсько! дiяльностi, але й враховуе вплив проектно!, шшо! (не проектно!) i загально! сфери дiяльностi проектно-орiентованого шдприемства.
Iснуючi науковi твердження укра1нських i за-рубiжних вчених в сво!х працях висвiтлюють ос-новнi види фiнансування проектiв, однак недо-статньо розкривають схему змiшаного фшансу-вання суднобудiвних або судноремонтних проекпв i його вплив на бюджет руху грошових кошпв верфь
Метою статтi е побудова схеми змшаного фшансування проекпв на суднобудiвельних або судноремонтних шдприемствах i використання ше! схеми при плануваннi бюджету грошових коштiв верфi.
Виклад основного матерiалу дослiдження
Порядок складання бюджету грошових потоков (далi БГП) взаемопов'язаний з стащями циклу руху грошових кошпв на шдприемсга.
Мета формування такого бюджету полягае у забезпеченнi синхронносп грошових надходжень i вiдтокiв у запланованому перюда. Досягнення ше! мети можливо лише на основi професшно побудо-ваного плану й контролю виконання планових показник1в, а також оперативного аналiзу даних про рух грошових кошпв i !хтх еквiвалентiв [3].
Планування грошових потоков дае можливють розподiлити виплати вiдповiдно до очшуваних надходжень, визначити термiни, коли потрiбно вдатися до зовнiшнього фiнансування, а також дозволяе акумулювати кошти перед великими платежами. Крiм того, за допомогою БГП можна роздiлити платеж! в чай в такий спойб (наприклад, зрушивши !х уперед або назад у пор!внянш з передбачуваними строками), щоб, з одного боку, мiнiмiзувати вартiсть позикових кошпв, а з шшого боку, - уникнути штрафних санкцiй з боку контрагенпв або держави. На основ! даних БГП керiвництво пiдприемства може встановити перюди, коли в шдприемства приб-лизно з'являться вшьш кошти, яш можуть бути спрямоваш на здшснення швестицш у необоротш й шш! активи [3].
Проводячи паралель до шдприемств з проект-ною д!яльшстю ! починаючи планування БГП, треба, насамперед враховувати групування грошо-вих потоков, що формуються за трьома сферами його д!яльносп:
1) грошов! потоки вщ операцшно! (виро-бничо!) д!яльностц
2) грошов! потоки вщ швестицшно! д!яльностц
3) грошов! потоки вщ фшансово! д!яльносп.
Бюджет руху грошових потоков на судно-
буд!вному або судноремонтному тдприемстш в щеальному вар!анп повинен включати надходження ! витрачання грошових кошпв тшьки в розр!з! проекпв, але на практиш виникае необ-хвдтстъ в розмежуванш надходжень ! вщтоку
грошових коштiв згiдно проектно!, шшо! (не проектно!) i загально! сфери впливу на дiяльнiсть верфi.
Проектна сфера впливу на дiяльнiсть верфi пов'язана насамперед з щентифшованими надход-женнями i вiдтоками грошових коштiв зпдно проектiв.
Не проектна сфера дiяльностi суднобудiвного або судноремонтного пiдприeмства формуе собою допомiжну ланку для акумулювання i витрачання грошових коштiв, що представлена в бiльшостi випадк1в незначною часткою сукупних надход-жень i витрат грошових коштiв нiж проектна дiяльнiсть.
Загальна сфера дiяльностi суднобудiвного або судноремонтного формуеться у виглядi лише загальних вiдтокiв грошових потоков, що пов'я-занi, як з проектною, так i з не проектною сферою впливу на дiяльнiсть пiдприемства в певному процентному сшввщношенш.
Бюджет руху грошових коштiв на судно-будiвному або судноремонтному тдприемстш формуеться орiентуючись на вище перераховаш сфери впливу i складаеться з наступних роздшв:
Операцiйний бюджет:
1. Бюджет проекпв:
1.1 Бюджет операцшних доходiв проектiв;
1.2 Бюджет операцшних витрат проекпв;
2. Бюджет шшо! дiяльностi:
2.1 Бюджет шших операцiйний доходiв;
2.2 Бюджет шших операцшний витрат;
3. Бюджет накладних витрат;
4. Бюджет маркетингових витрат;
Фшансовий бюджет:
5.Бюджет фiнансування проекпв;
6.Бюджет фiнансування iнвестицiйних вкладень;
7. Бюджет фшансування шшо! операцшно! дiяльностi;
Бюджет швестицшний вкладень:
8. Бюджет каттальних iнвестицiй;
9. Бюджет загальних ^естицш
Автор звертае особливу увагу на проектну дiяльнiсть суднобудiвного або судноремонтного тдприемства, що характеризуеться унiкальнiстю проекпв, а також надходженням i вщтоку грошових коштiв згiдно запланованим графшом робiт. В абсолютнш бшьшосп випадк1в календарний план виконання робгг е первинним для визначення потреб у ресурсах i фшансах для реал1зацп проекту. При плануванш бюджету грошових потоков необ-хщно формувати бюджет операцiйних витрат проекпв зпдно календарного плану виконання ро-бп, що мають пряму залежшсть вiд основних джерел фiнансування.
Схематично зв'язок фшансування проекпв i бюджепв руху грошових коштiв зображенi на рис. 1.
На рис. 1 представлено основш види бюджету руху грошових потоков враховуючи фiнансування
проектiв, але схеми самого процесу фiнансування проекту будiвництва або ремонту судна не воображено. Автор наполягае детально розiбрати порядок i види фiнансування проекпв верфь
К.В. Кошкш А.М. Возний, А.Н. Шамрай ствер-джують, що фшансування будiвництва судна е бшьш складною фiнансовою системою, в котру, крiм судновласника (замовника) та його банку, за-лученi судноверф i його банк, а в рядi випадк1в постачальники обладнання та матерiалiв та !х банки. До цього процесу також залучеш к1нцевий фрахтувальник майбутнього судна, або великий вантажовшправник, для перевезення вантаж1в якого судновласник i замовляе судно. Тiльки заручившись !х зобов'язаннями по використанню судна, судновласник почне оргашзацш фшан-сування судна.
Фiнансування будiвництва судна - це свого роду компромю мiж судновласником - замов-ником i верф'ю про спiввiдношення в щт судна часткою фiнансування кожного з них, ввд цього спiввiдношення певною мiрою залежить i остаточна цша судна [1].
На думку автора, фшансування будiвництва i ремонту судна - це фшансово взаемопов'язанi ввд-носини мiж фрахтувальником, судновласником (замовником), верфям (виконавцем), банками, постачальники i пiдрядники, а навiть школи i !хшми банками (далi основш учасники), де використовуються наступнi види класичного фь нансування будiвництва i ремонту судна:
1) Власнi кошти замовника (100-процентне самофiнансування);
2) Лiзинг;
3) Випуск цiнних паперiв на фондових ринках;
4) Банк1вськ1 кредити [10].
Звичайно, найбiльш дешевим варiантом фшансування будiвництва i ремонту судна е його прид-бання за рахунок акумулювання власних коштiв. Однак, з урахуванням рiвня будiвельних вартостей судiв, такий спосiб практично не застосовуеться. Тому будiвництво судна повшстю за власнi кошти замовника необхщно з розгляду виключити - на практиш застосовуеться тiльки для будiвництва малого флоту, поточного ремонту, а також школи для середнього ремонту судна [10].
Лiзинг як одна з форм придбання (покупки) судна мае ряд особливостей в порiвняннi з звичайним кредитом. За економiчним змютом лiзинг вiдноситься до прямих iнвестицiй i основна його концепшя е ефективне використання подат-кових пшьг, як1 надаються вiдповiдними держав-ними органами для заохочення швестицш в ту чи iншу галузь свое! кра!ни. Лiзинг використовуеться тшьки при будiвництвi судна.
Однак при явних переваги лiзингу для суднобудiвних органiзацiй, вiн не стае бшьш по-пулярним, нiж традицiйнi способи фшансування. Це вщбуваеться з 3 основних причин:
Рис. 1. Види бюджепв руху грошових потоков верфi в po3pi3i загального фiнансування проекпв
Джерело: власт розробки
— судноплавш компанп не мають можливосп в вшповшний для них момент продавати судна, оскшьки вони е власшстю л!зингодавця (для судноплавних компанш угоди кушвльпродажу «ходових» тишв суден можуть приносити бшьший дохш, шж !х експлуаташя);
— високий ризик л!зингодавця, обумовлений не-стабшьшстю фрахтового ринку (експлуаташя бшьшосп суд!в обмежена районом плавания, типами перевезених вантаж1в, вантажошд-йомшстю ! т.п.), у зв'язку з цим, конкретне судно може на тривалий перюд не мати попиту [1];
— на практищ л!зингова схема е бшьш дорогою в пор!внянш з! схемою баншвського кредиту [11].
Вкладення акцюнерного катталу в буд!в-ництво судна е результатом або партнерства, або створення спшьного шдприемства к1лькома Влас-никами. Фшансування через акцюнерний каштал зазвичай характерно для корпоративного фшансування ! може бути реал!зовано суднобуд!вною оргашзашею шляхом випуску комерцшних папе-
piB (акцiй) або шляхом розмiщення катталу в нову iнвестицiйну структуру або юнуючу компа-нiю з метою розширення ïï капiталу [1].
В загальному виглядi фiнансування судно-будiвних пpоектiв за допомогою купiвлi-пpодажу акцш може здiйснюватися в таких основних формах:
— проведения додатковоï емки акцш дiючоï ком-панiï (може здшснюватися за допомогою до-датковоï емiсiï звичайних i пpивiлейованих акцш);
— шляхом швестицшних внеск1в, вклада, паïв засновник1в або запрошуваних стороншх ств-засновник1в до статутного катталу. Цей спойб фшансування характеризуемся меншими опе-pацiйними витратами, нiж додаткова емгая акцiй, однак у той же час бшьш обмеженими обсягами фшансування [12].
1нвестицшш ресурси акцюнерне товариство отримуе по завеpшеннi розмщення випуску акцiй, а це вимагае часу, додаткових витрат, доказiв фшансово1' стiйкостi пiдпpиемства, iнфоpмацiйноï пpозоpостi та ш Процедура pозмiщення випуску
акцiй пов'язана з реестращею, проходженням лiстингу, значними операцшними витратами. При проходженнi процедури емки компани-емгтенти несуть витрати на оплату послуг професiйних учасник1в ринку цшних паперiв, як1 виконують функцп андеррайтера та швестицшного консультанта, а також на реестрацш випуску [12].
Суднобудiвнi i судноремонтнi пiдприемства через вщсутшсть власних коштiв беруть для цього кредит у комерцшних банках або проводять ви-пуск облтацш i в майбутньому за допомогою продажу цих цшних паперiв залучають додатково кошти для фiнансування проекпв.
При використаннi кредитних коштiв юнують сво! ризики, що вiдображаються в надзвичайно високих вiдсотках в комерцшних банках за роки будiвництва судна, що в юнщ термiну будiвництва зростають до високого рiвня, що негативно впли-вае на конкурентоспроможшсть i вiтчизнянi судна стають нел^щним товаром на ринку, а отже тд загрозу ставиться повернення борпв [2].
Умови кредитування будiвництва суден зару-бiжними банками розробленi давно i вони досить чiткi. Звичайна схема передбачае кредит у розмiрi до 80% вiд вартостi судна термшом до 12 рок1в за ставкою LIBOR плюс 0,3-2,0% залежно ввд ста-бiльностi компанп. Будiвництво судна мае бути в кра!ш кредитора (гаранта) [11].
Украшсьш банки видають кредити в розмiрi 40-60% ввд вартостi судна, максимальний термш вiд 4-6 рок1в i тд висок1 вiдсотки, що iстотно знижуе прийнятну економiку роботи судiв i збшь-шуе перiод !х окупносп [11].
Фiнансування суднобудiвних проектiв за допомогою кушвльпродажу цiльових облтацшних позик являють собою випуск корпоративних облiгацiй, кошти вiд розмiщення яких призначенi для фiнансування певного швестицшного проекту [12].
Автор в робоп звертае увагу на основш особливосп поняття будiвництва i ремонту судна, як необхiдно використовувати для побудови взаемозв'язку з класичними видами фшансування. На думку автора, ремонт судна мае бшьш широке поняття шж будiвництва судна. На практицi озна-кою вiднесення ремонтних робiт до того чи шшого виду е перюдичнють !х проведення.
При перюдичносп !х проведення використо-вуються наступш види:
— поточний ремонт, роботи виконуваносп частiше нiж 1 раз на рш, вiдносять до робгт по збереженню (пiдтриманню) судiв в праце-здатному станi;
— каштальний або середнiй ремонт, роботи виконуються рiдше нiж 1 раз на рш до робiт по частковому вщновленню машин [13].
Для будiвництва i кожного з видiв ремонпв суден використовуються наступнi умови при фь нансуваннi:
При поточному ремонту судна:
— позичковi або власш кошти замовника, що представлено для верф^ як авансове фшан-сування;
— власнi акумульованi кошти верф^ що представлено для верф^ як фiнансування пiсля поставки судна.
При середньому i капiтальному ремонту судна:
— позичковi або власш кошти замовника, представлено для верф^ як авансове фшансування;
— позичковi i власнi кошти верф^ представлено для верфi, як фшансування шсля поставки судна;
— позичковi кошти замовника i верфi при пев-ному вiдповiдному спiввiдношеннi власних i запозичених коштiв, що представлено для верф^ як авансове фiнансування i фшан-сування пiсля поставки судна в залежносп вiд домовленостей з замовником.
При будiвництвi судна:
— позичковi або власш кошти замовника, представлено для верф^ як авансове фшан-сування;
— позичковi i власнi кошти верфi, представлено для верф^ як фiнансування шсля поставки судна;
— позичковi кошти замовника i верфi при певному вщповщному спiввiдношеннi власних i запозичених кошпв, що представлено для верфi, як авансове фшансування i фiнан-сування пiсля поставки судна в залежносп вiд домовленостей з замовником;
— використання при фшансуванш акцiонерного капiталу у виглядi випуску i продажу власних акцiй, що для верфi представлено, як авансове фшансування i формуеться залежностi вщ домовленостей з замовником.
Автор придiляе увагу двом останшм схемам фiнансування будiвництва i ремонту суден, що представлено в робоп у виглядi змiшаного фiнан-сування суднобудiвних або судноремонтних проектiв.
В першому варiантi фiнансування проекту для верфi вiдбуваеться за рахунок: авансованих, власних i позичкових коштiв, а також платеж1в вiд фiнансування шсля поставки судна вщ замов-нишв, що приблизно на першому еташ складае вiд 0-40% - авансовi кошти, на другому етапi: 0-40%
— власш кошти i 60-90% - це кредитш ресурси, а заключним етапом е платеж! шсля поставки судна (остаточний розрахунок замовника), що вщбу-ваеться шсля здачi судна замовнику.
В другому варiантi фiнансування проекту в!д-буваеться за рахунок акцюнерного капiтал^, а також частково за допомогою авансованих, Влас-них i позичкових кошт!в, а також платеж1в в!д фiнансування п!сля поставки судна вщ замов-ник1в.
При використанш обох варiантiв судно-6уд!вним або судноремонтним пiдприемством роз6!жн!стю е фшансування за рахунок акцюнерного кашталу, а збпом е використання аван-
сованих, власних, позичкових кошпв ! платеж1в вш фшансування шсля поставки.
При використанш в фшансуванш проекпв акцюнерного кашталу, що вшбуваеться у вигляд! продажу акцш учасникам проекту, а попм !х зворотного викупу верфем. Основну увагу треба звернути на домовленосп по умовам кушвлю-продажу цшних папер!в, а саме:
1) продажно! цши ! кшькосп акцш основним учасникам фшансування;
2) зворотно! продажно! цши ! кшькосп акцш верфц
3) розм!р прем!! або дисконту вш кушвль продажу акцш;
4) розм!р дившенд!в по проданим акщям;
Вище перераховаш пункти 1-4 впливають на
загальну схему ! обсяг фшансування проекпв, а пункти 3-4 на розм!р доход!в ! витрат вш фшансово! д!яльносп.
При використанш в фшансуванш проекпв авансованих, власних, позичкових кошпв ! фшансування шсля поставки судна, особливу увагу автор звертае на запозичеш кошти, яш формуються у вигляд! отримання кредиту ! надходження грошових кошпв вш продажу облтацш. Основною особливютю надання кредиту суднобуд!вному або судноремонтному шдприемству пов'язаш з умовами прийняття ршення банку верф!, який розглядае проекти на можливють !х кредитування. Основними умовами банку е затверджена прибутковють, термш проекту, умови вкладення мшмально! порогово! частки вш вартосп проекту шщ!атор!в, як правило, вш 15-40%, а також встановлення меж кредитного ризику учаснишв проекту, в основному для верф! ! замовника судна.
Меж1 кредитного ризику, це спроможшсть позичальника обслуговувати борг, тобто повшстю та вчасно повернути позику та вшсотки за !! користування. Отже, строго кажучи в перюд виконання проекпв, верф сво!ми активами повинен покривати не 50-70% обсягу фшансування, а практично ва 100%, з яких 30-50% припадае на поворотш гарант!! авансових платеж1в замовника ! решта 50-70% на реальне фшансування побудови судна, перш за все на закушвлю обладнання та матер!ал!в [1].
При використанш в фшансуванш проекпв облтацш, що вшбуваеться у вигляд! продажу облтацш учасникам проекту, а попм !х зворотного викупу верфем. Основну увагу треба звернути на домовленосп по умовам кушвлю-продажу цих цшних папер!в, а саме:
1) продажно! цши ! кшькосп облтацш основним учасникам фшансування;
2) зворотно! продажно! цши ! кшькосп облтацш верф!;
3) розм!р прем!! або дисконту кушвль продажу облтацш;
4) розм!р виплати купонного доходу по облтацш.
Вище перераховаш пункти 1-4 впливають на загальну схему ! обсяг фшансування проекпв, а пункти 3-4 на розм!р доход!в ! витрат вш фшансово! д!яльносп.
Автор звертае увагу на значний вплив змшаного фшансування проекпв на планування бюджету грошових кошпв на суднобуд!вному або судноремонтному гадприемств! На рис. 2 представлено загальна схема змшаного фшансування проекпв ! взаемозв'язок з основними роздшами бюджету грошових кошпв.
Основною особливютю змшаного фшансу-вання паралельних проекпв е використання повного або часткового обсягу кредитних ресурйв верфем ! замовником.
Процедура використання кредитних кошпв в фшансуванш проекту проходить наступний порядок дш: замовник звертаеться в банк з проханням надати короткостроковий (на перюд буд!вництва) кредит в обсяз! обумовленому з верф'ю, що по-перше, необхшно для авансування грошових кошпв в проект, по-друге, необхшно для узгод-ження з банком замовника порядку остаточних розрахуншв шсля приймання судна замовником. Погодивши основш умови за буд!вельним контрактом по фшансуванню, банк через замовника запитуе у банку верф! поворотш гарант!! на авансов! платеж!, яш передбачеш за контрактом у вигляд! гарантш банка верф! або якщо авансов! платеж! погоджеш у вигляд! продажу акцш або облтацш замовнику, то вшповшно ш цшш папери будуть виступати гарантом авансових платеж1в банку замовника. У раз! отримання цих гарантш, банк замовника дае свою згоду на фшансування буд!вництва.
В цшому, у свповш практиш оргашзашя фшансування буд!вництва судна з боку верф! ! !! банку (при деякому ввдшну в ряд! кра!н) вшпрацьована ! укладаеться в спрощену схему, яка показуе, що банк верф! грае головну роль, забезпечуючи !! необхшними засобами ! гаран-пями. При цьому банк в якосп забезпечення в обов'язковому порядку утримуе так званий «Правовий титул» на судно, що будуеться. Це означае, що судно в будь-яшй стад!! його готовности аж до поставки, включаючи ва комплектуюч!, обладнання та матер!али, належить банку ! тшьки в момент виплати останнього платежу (тобто виплати повно! цши) «правовий титул» на судно передаеться судновласнику. Як правило, банк верф! рееструе наданий верф'ю «правовий титул» на судно в якосп першш заставно! в одному з м!жнародних реестр!в. Якщо, на думку банку, цього виявляеться не достатньо, вш бере в якосп додаткового забезпечення землю верф!, технолопчне обладнання або каштальш споруди. Таке ставлення банку до забезпечення пов'язано з досить жорсткими кредитними угодами м!ж ним ! верф'ю, оск1льки навиъ невелика верф, може будувати одночасно кшька суден за цшою 10-15 млн. долар!в за кожний проект при штервал! м!ж !х здачею в 4-6 мюяшв.
Проект Кредита кошти (80%) Власт кошти (20%)
Замовник судна
^ 1 .Авансове фшансування 2.Ф1нансування за допомогою продажу акцш або облигаци (15-
Операцшний бюджет доход1в проекта (1)
40%)
Фтансовий бюджет проекта (2)
Надходження грошових коштв
Бюджет надходження фшансування по проектам
Кредитт кошти (55-8
Конструктор-
ська подготовка
Технолопч-на пщго-товка
1. Загальна частина
Виробничий цикл замовлення
2. Конструкцк корпусу судна 3. Устаткування для вантажно-рожатажувальних робп" 4.Устаткування судна
5. Обладгання для ектжу та пасажи® 6. Головн складов! машинного обл. 7. Сисгеми головних складових маш. обл.
8.Загальт системи
Приб. проекту
Надходження грошових коштв
Операцшний бюджет
доходив проектю
Фнансування тсля поставки судна (60-100%)
Бюджет Бюджет Операцшний Фшансовий Бюджет
маркетингових накладних бюджет витрат бюджет lнвесгицIйних
витрат витрат проекпв проекпв вкладень
Витрачання грошових коштв
Зворстнш викуп акцш i обл]гац]и верфем або пров. взаеморозрахункв при фшансуванш за допомоDсю цнних папер]в
Частково власт i кредитт кошти замовника
Рис. 2 Змiшана схема фшансування проекпв в розр!з! бюджетiв грошових кошпв верфi
Джерело: власна розробка
Моментом поставки судна е тдписання верф'ю i замовником акту (протоколу) приймання -передачi судна та отримання замовником вщ верфi свщоцтво про продаж судна, яке вщбуваеться тсля переказу банком замовника останнього платежу i оплати, тим самим, повно! цши судна [1]. При частковому фшансуванш на базi кушвль продажу акцiй i облтацш, то вiдбуваеться наступ-ний порядок дш: зворотний викуп цшних папер!в верфем у вигляд! повернення i проведення взаемо-розрахунк1в на суму первинно! кутвл! акцш або облтацш замовником з урахуванням виплачених дивщенд!в, купонного доходу, а навиъ школи дисконту або прем!! в результат! кушвльпродажу цих цшних папер!в. До цього моменту верф готуе свщоцтво про звшьнення «правового титулу» судна в!д реестрацп та застави. Надал! замовник, який стае власником судна, якщо буд!вництво у замовника виршено на довгостроковому фшансуванш в узгодженому обсяз!, то вш оформляе заставну на користь свого банку [1].
При плануванш бюджету руху грошових кошпв на суднобуд!вному ! судноремонтному шдприемст необхщно враховувати схему змшаного фшансування проекпв. В нш беруть участь наступш види бюджепв верф!: опера-цшний бюджет, фшансовий бюджет, бюджет мар-кетингових витрат, бюджет шших накладних витрат, а також бюджет каттальних вкладень.
В результат! анал1зу автором структури ! шльшсних показник1в вище перерахованих бюджепв виявилось, що «Змшана схема фшансу-
вання проекпв» завдае найбшьшого впливу фшан-совому бюджету, в якому надходження ! вщток грошових кошпв залежать в!д розм!ру авансових ! тсля поставочних платеж1в (операцшний бюджет доход!в проекпв), а також в!д операцшного бюджету витрат проекпв, бюджету шших накладних витрат, бюджет маркетингових витрат ! бюджету швестицшних вкладень.
В результат! отримання грошових кошпв в!д кредитор!в або швестор!в формуеться база для вщтоку грошових кошпв зпдно фшансового бюджету, де вщображаеться кредитний портфель в розр!з! нарахування заборгованосп ! фшансових витрат зпдно проекпв.
Враховуючи вище перераховаш обставини, автором розглянуто приклад планування фшансо-вого бюджету на суднобуд!вному або судно-ремонтному шдприемствь Складання фшансового бюджету починаеться з окремих його роздшв: фшансування в розр!з! проекпв, фшансування шшою д!яльносп, а також фшансування каттальних ! загальних швестицш Кожний з вище перерахованих роздшв фшансового бюджету мае загальну структуру у виглядь кредитний портфель, обороти по кредитному портфелю, що представлено в табл. 1.
Роздш «Кредитний портфель» складаеться лише з тдрозд!лу «Позичков! ресурси», де вщображена заборговашсть по кредитам, акщям ! облташям (щнт папери, яш беруть участь лише в фшансуванш проекпв ! мають умову зворотнього викупу верфем при заюнчеш проекпв).
Таблиця 1. Структура фшансового бюджету суднобудiвного або судноремонтного пiдприeмства
Кредитний портфель На поч ач лют бер кв1 трав чер лип сер вер жов лис груд
Позиков1 ресурси на дату (грн.екв.) 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
UAH
USD
EUR
Обороти по кредитному портфелю ач лют бер квгт трав чер лип сер вер жов лис груд
Надходження позик (грн.екв.) 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
UAH
USD
EUR
Погашення позик (грн.екв.) 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
UAH
USD
EUR
Сплата вщсотав, купонного доходу i дивiдендiв по акцiям (грн.екв.) 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
UAH
USD
EUR
Нарахування вiдсоткiв по кредитам, Показ- 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
купонного доходу i дивiдендiв по акцiям ник
UAH 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
Зал.
НАЗВА БАНКУ ЧИ УСТАНОВИ % став ка
% сума
динамжа
USD 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 ~Т 0
Зал.
% ставка
НАЗВА БАНКУ ЧИ УСТАНОВИ % сума
динамжа
EUR 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0
НАЗВА БАНКУ ЧИ УСТАНОВИ Зал.
% ставка
% сума
динамжа
Наступний роздш «Обороти по кредитному портфелю» складасться з наступних пiдроздiлiв: надходження позик; погашения позик; сплата вщсотшв, купонного доходу i дивiдендiв по акщям; нарахування вiдсоткiв, купонного доходу i дивiдендiв по акцiям. Основною властивютю роздiлiв «Кредитний портфель» i «Обороти по кредитному портфелю» е !х загальний взаемо-зв'язок в формуванш. Пiдроздiли «Надходження i погашения позик» вщповщають за к1льк1сний обсяг шдрозд^ «Позичковi ресурси», а вже останнш е базою для нарахування вщсотшв, купонного доходу i дивiдендiв по акцiям.
Висновки
Проведений аналiз наукових праць вичиз-няних i зарубiжних вчених дозволив здiйснити дослщжуються загальних видiв фiнансування проектiв верфi в взаемозв'язку з формуванням бюджету руху грошових коштiв.
Основнi висновки та результати, яш одержано в ходi дослiдження полягають в наступному.
В роботi автором розроблена схема змшаного фiнансування проектiв, що використовуеться, як основа для планування бюджету руху грошових кошпв. За допомогою ще! схеми вiдбуваеться синхронiзацiя грошових поток1в верфi в розрiзi 1! бюджепв.
В данiй статi автором розглянуто особливостi проектно! дiяльностi суднобудiвного або судно-ремонтного тдприемства i запропоновано використовувати для планування наступнi основш роздiли бюджету руху грошових потоков:
Операцiйний бюджет:
1. Бюджет проекпв:
1.1 Бюджет операцiйних доходiв проекпв;
1.2 Бюджет операцiйних витрат проекпв;
2. Бюджет шшо! дiяльностi:
2.1 Бюджет шших операцiйний доходiв;
2.2 Бюджет iнших операцiйний витрат;
3. Бюджет накладних витрат;
4. Бюджет маркетингових витрат;
Фшансовий бюджет:
5.Бюджет фiнансування проектiв;
6.Бюджет фiнансування iнвестицiйних вкла-день;
7. Бюджет фшансування шшо! операцшно! д!ЯЛЬНОСТЦ
Бюджет iнвестицiйний вкладень:
8. Бюджет каттальних iнвестицiй;
9.Бюджет загальних швестицш
В данiй статi також наведено приклад планування фiнансового бюджету верф^ що складаеться з основних роздшв: позичков! ресурси; надходження позик; погашення позик; сплата вщсотшв, купонного доходу i дивiдендiв по акцiям; нарахування вщсотшв, купонного доходу i дивiдендiв по акцiям.
Отримавши значення вище перерахованим роздшв фiнансового бюджету визначаеться кре-
дитний портфель ! обороти по кредитному портфелю. У подальших дослщженнях автор плануе придшити увагу плануванню грошових потоков ор!ентуючись на змши планових платеж1в в перюд! ! коригування бюджету. Також автор плануе прид!ляти увагу продовженню тдготов-леного фшансового плану або бюджету у вигляд! формування плапжного балансу на тдприемстш, що представляе собою шструмент для пошуку майбутшх касових розрив!в враховуючи планов! ! фактичш надходженнями ! витрачанням грошових кошпв; побудови синхрошзацп грошових кошпв в розр!з! пошуку найбшьш оптимального р!вня фшансування в часовому перюд! реал!заци проекпв.
Список л^ератури:
1. Кошкин К.В. Финансирование портфеля проектов судостроительного предприятия / К.В. Кошкин, А.М. Возный, А.Н. Шамрай // Восточно-Европейский журнал передовых технологий, 2010. - №1/2(43). - С. 20-22.
2. Капустша А.О. Джерела фшансування у суднобудуванш / А.О. Капустша, Т.В. Овен // Матерiали мгжвуз. студ. наук. конф. «Актуальш фiнансово-економiчнi проблеми сучасного розвитку Украши», (Микола!в, 8 лист. 2011 р.). - Микола!в: НУК !м. Макарова, 2011. - С. 128-132.
3. Томчук В.В. Бюджет грошових потоков як складова процесу бюджетування на сшьськогосподарських пiдприемств / В.В. Томчук // З6!рник наукових праць НУДПС Украши. - К.: НУДПСУ, 2013. - № 1. - С. 18-25.
4. Бланк И.А. Управление денежными потоками / И.А. Бланк. - К.: Ника-Центр, Эльга, 2002. — 736 с.
5. Дем'яненко С.1. Менеджмент аграрних тдприемств / С.1. Дем'яненко. - К.: КНЕУ, 2005. -347 с.
6. Жуйршов К.К. Корпоративш фшанси : тдручник / К.К. Жуйршов, С.Р. Ра!м. - Алмати, 2004. - 354 с.
7. Веселовський О. Планування руху грошових кошпв [Електронний ресурс] / О. Веселовський. - Режим доступу: /http://www.ufin.com.ua/analit_mat/sdu/113.htm.
8. Печонкш Н.Б. Формування бюджету руху грошових кошпв на пiдприемствi [Електронний ресурс] / Н.Б. Печонкш - Режим доступу: http://ukrbukva.net/49226-Formirovanie-byudzheta-dvizheniya-denezhnyh-sredstv-na-predpriyatii.html.
9. Войниченко В. Международная практика финансирования приобретения судов [Електронний ресурс] / В. Войниченко. - Режим доступа: http://portsukraine.com/node/1069.
10. Строительство рыбопромысловых судов и организация финансирования [Електронний ресурс]. - Режим доступа: http://ruspelagic.ru/stroitelstvo_rybopromyslovyh_sudov.
11. Методы финансирования инвестиционных проектов [Електронний ресурс]. - Режим доступу http://www.arendator.ru/invest_finance.php
12. Никифором В.Г. Судоремонтные предприятия. Экономика и управление : учеб. для ин-тов вод. трансп. / В.Г. Никифором. - М.: Транспорт, 1986. - 335 с.
Надано до редакцп 08.04.2014
Шчка Артем Миколайович / Artem N. Pichka
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Планування бюджету руху грошових коштiв враховуючи схему змШаного фшансування nроектiв верфi [Електронний ресурс]/А.М. ni4m. //Економжа: реали часу. Науковий журнал. — 2014. — № 4 (14). — С. 99-107. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2014/n4.html
