CC BY
81
алами недеревного походження. Нестачу деревно! сировини в nepcneKTmi пот-pi6HO вирiшувати за рахунок ц 1мпорту.
Лiтература
1. Шаблш О.1. Жсопромислов1 комплекси Украшсько! РСР / О.1. Шаблш. - Львш : Вид-во "Вища шк.", 1973. - 187 с.
2. Пила В.И. Программно-целевое планирование промышленного комплекса / В.И. Пила. -К. : Изд-во "Выща шк.", 1989. - 119 с.
3. Пироженко К.Г. Жсовиробничий комплекс Украши / К.Г. Пироженко. - К. : Вид-во НАН Украши. 1н-т географи, 1994. - 240 с.
4. Фурдичко О.1. Ефектившсть ресурсо-виробничого потенщалу люогосподарського комплексу / О.1. Фурдичко. - Льв]в : Вид-во "Свгг", 2005. - 220 с.
Бабич Р.Б. Оценка перспектив обеспечения лесосырьевыми ресурсами деревообрабатывающего производства Украины
Рассмотрено современное состояние и перспектива обеспечения деревообрабатывающей, мебельной и целлюлозно-бумажной промышленности. Отмечено, что важным фактором полного использования запасов лесосечного фонда является концентрация первичной переработки заготовленной древесины на нижних складах, что позволит перерабатывать тонкомерную древесину и лесосечные отходы на сырье для производства целлюлозы и древесных плит.
Ключевые слова: деревообрабатывающая и целлюлозно-бумажная промышленность, лесозаготовки, лесоматериалы, рациональное использование древесины, древесные отходы.
Babych R.B. Estimation of prospects of forest resources woodworking industry of Ukraine
In the article examines the current state and future of wood, furniture, pulp and paper industry. It is noted that an important factor fuller use of logging stock fund is the concentration of primary processing of wood harvested in the lower warehouse that will recycle logging residues into valuable raw material for the production of cellulose and wood stoves.
Keywords: wood and paper industry, logging, lumber, sustainable use of wood, wood residues, forest use.
УДК336.1:354 Астр. Ю.О. Голинський -
Львiвська державна фтансова академш
М1ЖНАРОДНА ПРАКТИКА КАЗНАЧЕЙСЬКОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ БЮДЖЕТ1В I МОЖЛИВОСТ1 Н ВИКОРИСТАННЯ В УКРАШ1
Розглянуто моделi казначейського обслуговування бюджепв у зарубiжних кра-!нах (зокрема в США, Великобритании Кмеччиш, Францн та ш.). Дослщжено !х сшльш риси (схожi функцн; те, що вс вони видшилися iз структур, що вщповщають за касове виконання бюджету i те, що вони з'явилися i почали штенсивно розвиватися в останш роки), а також основш вщмшност (крш основно! функцн з управлшня лшвщшстю единого казначейського рахунку, у рiзних крашах казначейство виконуе й iншi функцц, наприклад у ФранцЦ, додаеться функцiя управлшня державним боргом). Крiм того, дослщжено тенденцн до посинения ролi казначейських органiв за кордоном, а також можливост використання !хнього позитивного досвщу в Украiнi.
Ключовi слова: казначейство, мiжнародна практика, бюджет, державнi фшанси, зарубiжний досвiд.
1 Наук. кергвник: проф. О. А. Бггтер, д-р екон. наук - Львгвська державна фшансова академш
Постановка проблеми. Рiзноманiтнiсть моделей державного управлiння бюджетними коштами, а також розподшу повноважень мiж органами державно!' влади в рамках виконання та контролю за виконанням бюджету всiх рiвнiв значно ускладнюе аналiз ефективностi управлiння бюджетними коштами та мкця казначейства в процес управлiння, а також пошук основних напрямiв пiдвищення ефективностi управлшня бюджетними коштами. Доцшьно розгля-нути ключовi елементи систем виконання та контролю за виконанням бюджетов у зарубiжних крашах, якi дадуть змогу визначити основш умови ефективного функцюнування цих систем.
Аналiз останнгх дослщжень та публiкацiй. Проблематику казначейсько-го обслуговування бюджетов вивчають такi вичизняш науковщ - О.О. Чечулiна [1], С.1. Юрiй [2], В.1. Каленська, О.П. Гетьманець [3], В.1. Стоян [4], а також шо-земш дослiдники - Т. Тер-Минассян, Паренте П. Педро, Мартинес-Мендес [5].
Мета дослщження - розглянути iснуючi зарубiжнi системи казначейсь-кого обслуговування бюджепв, виокремити !х ключовi елементи i дослiдити можливосп !х використання в УкраЫ.
Виклад основного матерiалу. Дослщження шдтверджують велике зна-чення спещальних органiв виконання державного бюджету i фiнансового контролю. Сучасною тенденщею стае чiткий розподiл повноважень мiж органами державно! влади. Тому не викликае сумшву потребу функцiонування спещаль-ного органу державно! влади, вщповвдального за виконання бюджету кра!ни (наприклад казначейства). Варто зауважити, що цей висновок тдтверджено третш критерiем ефективносп - забезпечення мiнiмiзацií витрат у процес мобь лiзацií бюджетних коштш та органiзацií !х використання.
Аналiз управлiння бюджетними коштами у бюджетах рiзних ршшв i мс-ця казначейства у механiзмi цього управлшня необхщно здшснювати за такими етапами:
1. Мкце i функцп казначейства при управлiннi бюджетними коштами.
2. Роль казначейства на еташ планування бюджету.
3. Виконання i корекцiя бюджету.
4. Урядовi запозичення i кредитування.
5. Бухгалтерський облш, звiтнiсть та аудит бюджетних кошив.
6. Сучаснi напрями розвитку казначейства за кордоном.
Таким чином, першим етапом нашого аналiзу стане аналiз мкця i фун-кцiй головного державного органу, вiдповiдального за виконання бюджету кра-1ни i фшансовий контроль. У бiльшостi краш (зокрема i в Украíнi) головним органом, що ввдповдае за виконання бюджету i фiнансовий контроль, е МЫстер-ство фiнансiв (Казначейство):
1. У США до оргашв управлшня фшансами належить, насамперед, Мшктер-ство фiнансiв (Казначейство). Воно е представником уряду, розробляе фь нансову i податкову полiтику, здiйснюе емiсiю грошових знак1в i випуск монет, займаеться питаннями внутрiшнiх позик та управлшня державним боргом, контролюе виконання фшансового законодавства, збiр внутрiшнiх доходiв, грошовий обiг. Друге фiнансове ведомство в США - Адмшктра-тивно-бюджетне управлiння при президентi. Воно складае видаткову час-тину федерального бюджету i розробляе фiнансовi програми, оргашзовуе
оперативний контроль з управлшня бюджетом i е проввдним органом вико-навчо'1 влади.
Управлшня виконанням бюджету роздлено в США мiж Мiнiстерством фiнансiв, митною службою та Бюро з алкогольних напо!в, тютюнових виробш i вогнепально! збро! Мiнiстерство фiнансiв проводить збiр внутрiшнiх доходов, таких як платежi за iндивiдуальним прибутковим податком, сощальним страху-ванню, податюв з корпораций, майна, податкiв з дарувань i непрямих податюв, тобто близько 90 % всх податкових доходов, що входять у федеральний бюджет.
Основним фiнансовим джерелом дiяльностi оргашв державного управлшня в регюнах (у США це штати, мунiципалiтети, графства та ш) е на трети-ну мiжурядовi надходження, здiйснюванi за допомогою розгалужено! системи територiальних оргашв Казначейства, iншу третину становлять власш надходження, i частина, що залишилася, поповнюеться за рахунок рiзних платежш i добровшьних пожертвувань.
Регюнальш та мiсцевi органи влади самостшно контролюють виконання сво!х бюджетiв. Однак лшии на !х потреби в запозиченш встановлюються в рамках загальних потреб у запозиченнi державного сектору.
2. У Великобританп органом державного управлшня фшансами виступае Казначейство. Воно керуе розробкою, складанням i виконанням державного бюджету, визначенням податково'1 полiтики, фiнансово-економiчним прог-нозуванням, мiжнародними фiнансовими вiдносинами, здiйснюе контроль за витрачанням коштiв державними пiдприемствами [6]. Великобриташя мае форму уштарно! держави, але ця держава скла-
даеться з iстотно рiзних мiж собою, в рамках адмiнiстративно-територiальних одиниць, кторично сформованих територiй. Так Англия та Уельс дшяться на графства, Швшчна 1рланд1я - на округи, а Шотландия - на области Незважаючи на це, регiональне управлшня у Великобританп досить унiфiковано. Вiдмiнною особливiстю британського регiонального управлiння бюджетними коштами ре-гiону е той факт, що мiсцевi органи влади е активними шдприемцями - бшьше третини надходжень в регiональну i мiсцеву скарбницю припадае на оренду державно!' власностi, а також на рiзнi платнi послуги з боку мкцевих органiв виконавчо!' влади.
На регюнальш та мiсцевi органи державного управлiння поширюються численнi механiзми контролю з боку центрального уряду в особi територiаль-них управлiнь Казначейства, зокрема лшии на запозичення i контроль над р1в-нем мкцевих податюв. Вони володхють обмеженою самостшнктю у питаннях запозичення без чиких гарантiй центрального уряду [6].
3. У Шмеччиш органом державного управлшня фшансами е Мшктерство фь нансiв, яке розробляе основи фшансово!', податково'1, валютно'1 i кредитно'1 полггики. Воно складае проект бюджету та середньострокового фшансово-го плану, здшснюе касове обслуговування бюджету, контроль за виконанням бюджету та розробку основ розподшу фшансових ресурсiв мiж ланками бюджетно'1 системи. В управлшш фiнансами бере участь Федеральне вi-домство з фiнансiв i Федеральне управлiння державним боргом, шдлепш Федерального Мiнiстерства фiнансiв. Перше ведомство займаеться подат-ковою перевiркою шдприемств, оподаткуванням iноземних капiталовкла-
день, проблемами усунення подвшного оподаткування, друге - операцiями з випуску та погашення позик i фiнансуванням бюджетного дефщиту [6]. В основу регiонального управлшня в Нiмеччинi покладено два принци-пи: з одного боку, обов'язки земель тдтримувати здатнiсть територiй, що вхо-дять до них до самоврядування та розвитку, з iншого - принципи вирiвнювання та консолдацп мiсцевих територiальних утворень - тобто те, що можна назвати принципами бюджетного федералiзму. З огляду на те, що схвдш i захвдш землi Нмеччини серйозно вiдрiзняються за ршнем добробуту, велику роль для ба-гатьох нiмецьких регiонiв ввдграють бюджетнi субсидií i цiльовi трансферта, пропоноваш 1м федеральними органами влади [6].
4. У Францп управлшня фшансами здiйснюe Мiнiстерство економ^, фшан-сiв i бюджету. У його функцп входять: розроблення державного бюджету та контроль за його виконанням, касове обслуговування бюджету; збiр по-датыв, мита та шших надходжень; контроль за фiнансовими операцiями; здiйснення зв'язку держави з тдприемствами як акцiонера, кредитора або гаранта; громадський облж i контроль (розподшеш мiж вiдповiдними уп-равлiннями).
Сьогодш казначейство входить до складу МЫстерства економiки та бюджету Республши Франция як вiдокремлений Департамент i налiчуe близько 100 регюнальних управлiнь (за числом департаментов, включаючи заморськi те-риторií), а також шдпорядковаш íм пiдроздiли вiдповiдно до подальшого тери-торiального подiлу краши.
Характерною особливiстю казначейства Францií е той факт, що воно не тшьки здiйснюе облiк, розподш i централiзацiю зiбраних податковою службою податтв i зборш, а й безпосередньо займаеться збором деяких з них, зокрема прибуткового податку, а також митних зборш на рiвнi комун або íх об'еднань.
Державне казначейство може одержувати позики Державного банку для забезпечення об^овими коштами уряду Французько!' Республiки, ят призначе-нi головним чином для фшансування поточних операцiй (залучення позикових коштiв здiйснюеться в межах, встановлених Парламентом).
Крш цього, казначейство, втручаючись в банкiвську систему краши, здшснюе емiсiю платiжних засобiв поряд з уповноваженими комерцiйними банками та Емiсiйним банком Францií, випускае бони Уряду, здшснюе íх перед-плату та облш. Директор Державного казначейства входить до складу Комиету кредитних установ, здiйснюе опiку деяких спещальних кредитних установ, i вь д^рае важливу роль у прийняттi ршень, що стосуються дiяльностi комерцiйних бантв. Директор Державного казначейства також входить до Банювсько!' комь сií, яка контролюе операцií комерцiйних банкiв, i стежить за тим, щоб банки дотримувалися банкiвського законодавства Францií [6].
Головною особливктю регiонального управлшня бюджетними коштами у Францií е 1х тiсна прив'язанiсть до центральних органiв влади. Близько 95 % кошпв регiональних бюджетiв проходять через Генеральну Дирекцда державного облшу та територiальнi управлiння Казначейства.
5. В Ггалп управлiнням фiнансами зайнят чотири державних органи: держав-ними витратами i фiнансовим контролем - Казначейство; доходами - Мь
нiстерство фшанздв; складанням державного бюджету i координуванням фшансових ресурсiв - Мiнiстерство бюджету i планування; мiсцевими фь нансами - Мшктерство внутрiшнiх справ.
Таким чином, у певних крашах Казначейський департамент, вщповь дальний за макроекономiчну полiтику i збiр надходжень, мае рiвень мшктер-ства, в США Мшктерство Фшансш (Казначейство) мае практично необмеже-ний рiвень влади i пiдпорядковуеться безпосередньо президенту краши, у Вели-кобританií ж е дв казначейських служби - Казначейство i Вiдомство Генерального скарбника, ят також виконують широке коло обов'язюв, включаючи фор-мування бюджетно! полиики та управлiння державним боргом. У Бразили, Францií, Iспанií казначейства - всього лише шдроздши другого рiвня в Мшк-терствi Фiнансiв, а в Япони навiть пiдроздiли третього ршня - вiддiли усерединi рiзних бюро, якi виконують рiзнi казначейсью функцií [4].
Державнi органи влади, вщповвдальш за казначейське виконання бюджету, варiюються в рiзних крашах вiд великих мiнiстерств iз значними повно-важеннями, як у сферi виконання, так i в сферi планування та органiзацií бюджету (тобто в деяких крашах Казначейство еквiвалентно за статусом i викону-ваним функциям Мiнiстерству фшансш, казначейство i е Мiнiстерство фшансш), до декшькох невеликих ввддшш всерединi Мiнiстерства фiнансiв, i отже, казначейство в одних крашах (США) виконуе функцп основного законодавця i виконавця федерального бюджету, а в шших крашах вiдiграе роль пасивного касира бюджетних коштiв - видае кошти на вимогу мiнiстерств i вiдомств.
У тих державах, де роль казначейства е великою (Австрал1я, Великобрита-шя, США), казначейство тдпорядковуеться безпосередньо представницьким органам влади, в крашах з незначною роллю казначейства воно тдпорядковуеться виконавчим органам влади в особi Мiнiстерства фшансш та його тдроздшв.
Варто ввдзначити той факт, що для бшьшосп кра!н характерний вiднос-но високий стушнь економiчноí стабiльностi, що водночас позначаеться на вiд-носнiй стабшьносп бюджетного управлiння. У таких випадках бюджет може бути основою фшансового планування на цший рiк, з незначними змiнами в хода його виконання. Така базисна стабiльнiсть впливае на вiдносне значения рiз-них основних функций i зазвичай збiльшуе важливiсть функцiй з шдготовки бюджету i макроекономiчного планування.
Зпдно з дослiдженнями науковцiв Мiжнародного валютного фонду, в умовах щодо нестабiльноí економiки, якi характернi для Украши, б1льшу увагу потрiбно придшяти таким функциям, як виконання бюджету та фшансовим операциям, що дадуть змогу бюджетному регулюванню швидко й ефективно реагу-вати на змши економiчноí обстановки.
До того ж, внаслвдок вiдносноí слабкостi Мшктерства фiнансiв i необ-хiдностi ефективного фiскального контролю в Украíнi, необидно вжити всх можливих заход1в для надання виконавчiй владi достатнiх повноважень - i особливо Мiнiстерству фшанав, а також казначейству, як основному виконав-чому органу мiнiстерства фшансш - для управлiння бюджетом [4].
Не можна не помиити суперечносп мiж цими висновками. Дшсно, на-дання максимально можливих повноважень для казначейства як для органу, не
тiльки виконуючого, але i керуючого бюджетним процесом, передбачае актив-ну участь цього органу не тшьки на стадп виконання бюджету, а й на стадц фь нансового прогнозування i планування, що досить актуально сьогодш, оскшьки, на наш погляд, перехщний перiод для украшсько!' економiки е практично завер-шеним. Саме в останш кiлька рокiв (починаючи з 1998 року), навиъ у крашах з розвиненою стабiльною економiкою (Франщя, Шмеччина, Австралия), спостерь гають тенденцда до розширення функцiй казначейства i до надання казначейству ролi бюджетного адмiнiстратора або " фшансового менеджера".
У всiх трьох крашах функцií "фiнансового менеджера" виконуе самос-тiйне вiдомство. Ще одним сшльним моментом для розглянутих краш е наяв-нiсть единого рахунку, ввдкритого в державному банку. У Францл iснуе окре-мий департамент - Агентство "Франс Трезор" у складi мiнiстерства економiки, фiнансiв i промисловостi, пiдпорядкований безпосередньо мiнiстру. Основними функциями Агентства е:
• забезпечення постiйного позитивного сальдо единого казначейського рахунку, вщкритого у банку Францп;
• фiнансування потреб для проведення касових операцiй з найменшими бюджет-ними витратами;
• розмiщення надлишкових коштiв на найбшьш вигiдних умовах;
• ефективне управлшня державним боргом Францн.
У Шмеччиш функщя " фiнансового менеджера" покладена на Фiнансове агентство Шмеччини, яке е акцiонерним товариством зi 100 % участю в капiталi федерального уряду ФРН. Основною функщею Фiнансового агентства е управлшня щоденною лiквiднiстю единого казначейського рахунку.
Для виконання цього завдання агентством проводяться, зокрема, такi заходи, як: надання послуг з емiсií федеральних цiнних паперiв шляхом залучен-ня кредитив за допомогою позик пiд борговi зобов'язання, проведення операцш на ринку цiнних папер^в. Кр1м того, Фiнансове агентство займаеться аналiзом фiнансових ринкiв i розробкою моделей управлшня портфелем щнних паперiв, пiдготовкою альтернативних варiантiв проведення економiчноí полiтики, зни-женням фiнансових ризитв, створенням позитивно!' кредитно!' iсторií та вiдпо-вiдних рейтингiв ФРН як суб'екта запозичення.
В Австралií функщя " фiнансового менеджера" покладена на Агентство з фшансового менеджменту, що входить до складу департаменту (мшстерства) казначейства. Основною функщею Агентства з фшансового менеджменту е ефективне управлшня единим казначейським рахунком, вщкритим у Резервному Банку Австралп, i його лшшднктю в таких формах: розмщення тимчасово вiльних грошових коштав у комерцiйних банках; вкладення тимчасово вшьних грошових кошт1в у цшш папери. Сп1льним для цих моделей е те, що ва вони видалилися iз структур, що вiдповiдають за касове виконання бюджету, i те, що вони з'явилися i почали iнтенсивно розвиватися в останнi роки (в Австралií -1998 р., в Шмеччиш i у Францii' - в 2001 р.).
Для реалiзацií функцц "фiнансового менеджера" всi щ вiдомства широко застосовують сучаснi методи аналiзу та прогнозування бюджетних потоюв з великою кiлькiстю мультиплшатор^в, зддйснюють операцií з нднними паперами на
первинному i вторинному ринках, а також на ринках банкiвських кредипв i депозитив не лише в сво!х крашах, але i в шших державах.
Вiдмiнностi ж полягають в тому, що, крш основно! функцц з управлiння лiквiднiстю, единим казначейським рахунком, наприклад у Францц, додаеться функщя управлiния державним боргом.
Тенденция до посилення ролi казначейських оргашв за кордоном може бути пов'язана з використанням новiтнiх техиологiй, зокрема створенням единого рахунку, на пiдставi показникiв якого можна також створювати едину ш-формацшну систему - неощненний внесок у шдвищення ефективностi прогно-зування та планування бюджетних коштiв, якими i займаються бюджетнi адмь нiстратори - пращвники зарубiжних казначейств.
Вiдносно фiнансового планування, складання та виконання бюджету можна вщзначити, що практично у вах аналiзованих зарубiжних крашах саме казначейство займаеться короткостроковим фiнансовим плануванням, при чому навиь у тих крашах, де роль казначейства спочатку невелика (наприклад в Япо-нп), тобто воно е пасивним виконавцем бюджету.
Для бшьшосп дослiджуваних зарубiжних краш фiнансове планування означае таке:
• прогнозування надходжень на рахунок (рахунки) казначейства та потреб у ресурсах для оплати державних витрат;
• програмування внутршнього i зовтшнього фiнансування прогнозованого пере-вищення витрат над доходами;
• у випадку перевищення рiвня прогнозованих фiнансових потреб над рiвнем, що вiдповiдаe шшим полiтичним цiлям (наприклад щодо зростання лiквiдностi або рiвня процентних ставок), прийняття будь-яких необхiдних коректувань заходiв (або винесення рекомендацiй вiдповiдним органам управлшня). Це може вклю-чати заходи з шдвищення надходжень та/або обмеження витрат [4]. Складовою частиною процесу пiдготовки бюджету е розроблення почат-
кового фiнансового плану на бюджетний рш, i в багатьох крашах такий план поряд з бюджетним документом i грошово-кредитною програмою також пре-зентуеться парламенту. Крш загально! програми на рiк, казначейство, зазвичай, також готуе бiльш детальний квартальний (або мiсячний) фiнансовий план як основу для готшкового виконання затвердженого бюджету.
Однак, оскiльки змши економiчних та iнших фактор1в (включаючи змiни полiтики) позначаються на фактичнш еволюцИ' протягом року доходiв, витрат i можливостей фiнансування, початковий план необидно перюдично, через вель-ми коротт промiжки часу, переглядати. Зазвичай, казначейство готуе ковза-ючий щомкячний прогноз готiвкових надходжень, витрат i фiнансування на кiлька мiсяцiв вперед (переважно до юнця бюджетного року).
Мехашзми коригування з урахуванням змш в умовах, закладених пiд час розроблення початкового фшансового плану, в рiзних крах'нах рiзнi i змшюють-ся в часi. У крашах, для яких характерна вiдносна економiчна та органiзацiйно-правова стабiльнiсть i наявнiсть досить розвинених фiнансових ринтв, непе-редбачене пiдвищення витрат над доходами можна найчастше покрити за рахунок ширшого використання негрошового фшансування, що дае змогу уникнути занадто рiзкого перевищення процентних ставок. У цих випадках основною ко-
регованою змшною у фiнансовому плануваннi е фшансування державного дефь циту. В iнших випадках можна покрити непередбаченi витрати шляхом корот-кострокового збiльшення доходiв. Проте можливi випадки, коли доведеться вдаватися до введения лiмiтiв на витрати, якщо стоить завдання уникнути над-мiрного збiльшения лiквiдностi або тдвищення процентних ставок. Саме тому в крашах, для яких характерш нестабiльнi економiчнi i полiтичнi умови або швидко змiнюеться органiзацiйно-правова основа (що характерно i для Украши) i вiдносно нерозвиненi ринки кашталу, казначейство мае право вводити ль мiти на державнi витрати на ршш затверджених нижче бюджетних асигнувань.
Однак потрiбно пiдкреслити, що щ лiмiти не повиннi вводитися лише на етапi оплати. Бюджетш системи, що допускають коригування лише на цьому етапi переважно перешкоджають ефективному використанню державних кош-пв i часто ведуть до нагромадження прострочено!' платiжноi' заборгованостi. Тому наполегливо рекомендують надати казначейству повноваження вводити i коректувати в мiру необхщносп в контекстi ковзаючих фiнансових плашв лiмi-ти на зобов'язання, а також на фактичш виплати з урахуванням очiкуваноi' змь ни надходжень i можливостей фiнансувания.
Не можна не вданачити, що фiнансове планування казначейств зарубiж-них краш зачшае також i планування фiнансувания видатюв регiональних i мк-цевих оргашв влади. Повсюдно використовують механiзми лiмiтiв запозичень мiсцевих органiв державного управлшня. У крашах з апрiорi активною роллю казначейства (наприклад у США) казначейством плануються також надходжен-ня i витрати федеральних програм шдтримки дотацiйних регiонiв i будь-яких iнших програм з коштш федерального бюджету.
Переваг надшного i своечасного фшансового планування дуже багато:
• воно полегшуе завдання упорядкованого виконання державного бюджету та ефективного вибору i здiйснення будь-яких необхiдних скорочень у витратах, що дае змогу уникнути нагромадження прострочено!' плаижно! заборгованоси;
• воно також полегшуе розробку впорядковано! програми випуску державних цшних паперiв i розмiщення !х на ринку, внаслщок чого скорочуються витрати на фшансування державних програм;
• наявтсть надшного прогнозу чистого обсягу використання казначейством фь нансування за рахунок центрального банку полегшуе завдання контролю за грошовою базою i грошовою масою, особливо у випадках, коли вщсутш гнучкi шструменти контролю банкiвськоl лiквiдностi;
• у випадку, коли за державними депозитами не виплачуються вiдсотки, фiнансо-ве планування дае змогу звести до мшмуму балансовi залишки таких депозипв;
• планування також дае корисну основу для моделювання та оцшки наслiдкiв пропонованих змiн полiтики в обласи доходiв i витрат. Фшансове планування потребуе складно! системи обмшу iнформацiею мiж рiзними пiдроздiлами, що вщповщають за управлiння державними витратами i доходами. Деякi з цих тд-роздiлiв зазвичай входять до складу казначейства, iншi знаходяться в шших структурах мiнiстерства фiнансiв, а треи входять до складу шших державних установ (зокрема: бюджетних мшстерств, податково! служби та центрального банку). Тому важливо, щоб у складi казначейства був пiдроздiл, що вщповщае за координадiю всього процесу фшансового планування з використанням у вщ-повiдних випадках цих iнформацiйних потоюв.
На третьому етапi аналiзу необхвдно придiлити увагу оцiнцi дiяльностi казначейства в процес виконання сво!х основних функцiй забезпечення ефек-тивного виконання бюджету та забезпечення контролю за ефективним витра-чанням бюджетних коштiв у процес виконання бюджету.
Виконання бюджету е найбшьш базовою та основоположною д1яльнктю казначейства у всiх зарубiжних крашах. Воно включае контроль за всша надхо-дженнями i виплатами по рахунках уряду, а також операщйну дiяльнiсть у про-цес збирання надходжень i творення платежiв. Варто вiдзначити той факт, що контроль за виконанням бюджету для оргашв казначейства бшьшою мiрою пов'язаний з виконанням бюджету за видатками, оскшьки доходи бюджету кон-тролюються здебiльшого податковими органами.
Наприклад, в Японп казначейство не бере учасп в зборi надходжень, доходи бюджету збираються Податковою службою та Митним комiтетом i надхо-дять на рахунок банку Японп. В iнших крашах, таких як Франция, 1спашя, Ве-ликобриташя, Бразилия, казначейство тшьки контролюе та координуе надхо-дження доходов на единий рахунок казначейства. У США та Австрали казначейство бере активну участь у процес збирання податкових надходжень, безпо-середньо контактуе з платниками податюв.
Варто вiдзначити чiткий розподал повноважень серед органiв державно! влади, тому для украшсько! казначейсько! системи виконання бюджету реко-мендують функцц загально! координацií та контролю за надходженням грошо-вих доходов вщ податкових органiв. Рекомендують забезпечувати контроль за своечасшстю та повнотою надходжень податкових коштш до державного бюджету, регулювати обсяги вхiдних засобш та гармонiзувати мiжбюджетнi вiдно-сини шляхом розпод1лу податкових надходжень вiдповiдно до затверджених нормативiв.
Якщо звернути увагу на досвiд зарубiжних держав, то знову можна зро-бити висновок про те, що роль казначейства у виконанш бюджету в рiзних кра-х'нах знаходиться в дiапазонi вiд пасивно!, коли казначейство лише видшяе ре-сурси бюджетним установам згiдно з !х затвердженими лiмiтами, до повнiстю активно!, коли казначейство мае право встановлювати л1шти на зобов'язання та оплату витрат або навiть мае право дозволяти робити окремi витрати на основi заздалегiдь встановлених критерiíв. Аналогiчно, казначейство може рiзною мi-рою дшити з центральними банками вiдповiдальнiсть за управлiння державним боргом. Також казначейство може ввдповщати або не вщповвдати за виконання облiкових функций в рамках центральних органiв управлiння.
ММстерство фiнансiв користуеться рiзного роду повноваженнями кон-тролювати права мiнiстерств перемщати кошти з одного типу витрат в iншi (право перерозподдлу бюджетних кошпв мiж статтями витрат) ^ перемiщати витрати з одного бюджетного перюду на iнший (переносити вперед асигнуван-ня або запозичувати за рахунок асигнувань наступного року). У багатьох кра-!нах з розвиненою ринковою економiкою контроль у цих сферах був значно спрощений пот1м, щоб надавати максимальну гнучкiсть менеджерам в розмь щеннi ресурсiв для досягнення необх1дних результатiв. Як в Австрали, так i у Великобританii', наприклад, департаментам надаеться значна свобода у перероз-
подш ресурав, призначених для покриття поточних витрат департаменту, про-те не м1ж поточними витратами та програмними витратами (наприклад, витра-тами на гранти або премп). У Новш Зеландц департаменти ввдомства мають змогу перерозподшяти ресурси в рамках сум, асигнованих на створення певно-го роду продукпв, однак рух коштiв м1ж р1зними класами продукпв, у певних межах, потребуе затвердження з боку генерал-губернатора (глава держави), але не Парламенту. У бшьшосп наведених краш кнують деяк положения про пе-ремщення ресурав м1ж бюджетними роками [4].
Щодо регюнальних структур казначейств заруб1жних краш можна зазна-чити, що виконання бюджету здшснюеться в регюнах за тими ж принципами, тобто репональш вiддiления казначейства здшснюють оплату витрат державних установ, що належать до рiзних мшктерств i вiдомств вiдповiдно до розпоря-джень мiнiстерств i встановлених лштв витрачання коштiв на цi статп витрат.
Що стосуеться операцiйноí дiяльностi в рамках процесiв збирання над-ходжень i проведення платежiв, то обов'язки, що покладаються у цьому зв'язку на казначейство, дуже рiзнi в рiзних крашах. У крашах, де казначейство не бере на себе всю вiдповiдальнiсть за цю дiяльнiсть, йому часто також "допомагае" по графi надходжень установа або установи, вдаовщальш за збiр податюв, та, по графi витрат, ri, хто вiдповiдае за виконання бюджету. Так, у регюнах збiр по-даткових надходжень здiйснюеться як податковими iнспекцiями, так i (в деяких крашах, наприклад, у США) регюнальними вiддiлениями казначейства на еди-ний рахунок. Неподатковi надходження (наприклад лщензшш збори) збирають-ся в багатьох зарубiжних крашах регiональними органами казначейства та аку-мулюються на единий рахунок.
Висновки. В умовах полиично! та економiчноí нестабiльностi в УкраЫ прiоритетним напрямом дiяльностi органiв державно! казначейсько! служби за-лишаеться виконання бюджету i контроль за цим процесом. Незважаючи на той факт, що на розвиток казначейсько! системи виконання бюджетов значно впли-вають полиичний устрiй кра!ни, а також традицц та особливостi економiки (завдяки чому iснують найрiзноманiтнiшi форми казначейського обслуговуван-ня бюджетов), все ж можна i треба використовувати досвiд зарубiжних кра!н для вдосконалення вiтчизияного управлшня коштами бюджетов всiх рiвнiв. Проведет дослвдження показали, що iснуе цша низка функцiй у зарубiжних казначействах (наприклад: фшансове планування, приймання ртень на локальному рiвнi, управлшня коштами 6КР i !х розмщення на фiнансових ринках то-що), впровадження яких в Украíнi дасть змогу ктотно пiдвищити якiсть i ефек-тивнiсть функцiонувания Державно! казначейсько! служби.
Лiтература
1. Чечулша О.О. Контроль бюджетних повноважень при виконанш бюджетв / О.О. Чечулина // Фiнанси Украши : журнал. - 2007. - № 6. - С. 64-68.
2. Юрш С.1. Казначейська система : шдручник / С.1. Юрш, В.1. Стоян, О.С. Даневич. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - Терношль : Вид-во "Карт-бланш", 2006. - 818 с.
3. Гетьманець О.П. Проблеми реалiзацii повноважень Державного казначейства Украши щодо контролю за дотриманням бюджетного законодавства / О.П. Гетьманець // Вюник Хар-ювського нацiонального унiверситету внутрiшнiх справ. - 2010. - № 3 (50). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua.
4. Стоян В.1. Органiзацiя финансового контролю у систем Казначейства / В.1. Стоян, О.П. Зварич // Фшанси Украши : журнал. - 2004. - № 1. - С. 128-137.
5. Тер-Мшассян Т. Створення казначейства в крашах з перехiдною економжою / Т. Тер-Мшассян, П. Паренте Педро, П. Мартшес-Мендес // Робочий документ. - Мiжнародний Валют-ний Фонд. - 2000.
Голинский Ю.О. Международная практика казначейского обслуживания бюджетов и возможности ее использования в Украине
Рассмотрены модели казначейского обслуживания бюджетов в зарубежных странах (в частности в США, Великобритании, Германии, Франции и др.). Исследованы их общие черты (схожие функции, то, что все они выделились из структур, отвечающих за кассовое исполнение бюджета и то, что они появились и начали интенсивно развиваться в последние годы), а также основные различия (кроме основной функции по управлению ликвидностью единого казначейского счета, в разных странах казначейство выполняет и другие функции, например во Франции, добавляется функция управления государственным долгом). Кроме того, исследованы тенденции к усилению роли казначейских органов за рубежом, а также возможности использования их положительного опыта в Украине.
Ключевые слова: казначейство, международная практика, бюджет, государственные финансы, зарубежный опыт.
Holynskyy Yu. O. International practice of Treasury budget execution and opportunities of its use in Ukraine
The paper considers the models of treasury budgets execution in foreign countries (including the U.S., UK, Germany, France, etc.). Their similarities (similar function, the fact that they all evolved from structures that were responsible for the execution of the budget and the fact that they appeared and began to develop intensively in recent years), and the main differences (besides the basic functions of management liquidity of the treasury single account, Treasury in different countries performs other functions) are investigated. Also trends towards strengthening of treasury abroad were examined, as well as the possibility of using their best practices in Ukraine.
Keywords: treasury, international practice, budget, public finance, international experience.
УДК 332.8 Acnip. М.1. Дембицький1 - НУ "Львюська полтехшка "
НАДАННЯ ПОСЛУГ П1ДПРИ6МСТВАМИ СФЕРИ
ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАШИ
Зроблено спробу охарактеризувати галузь житлово-комунального господарства Украши, основш проблеми, притаманш цш сфер^ Висв^лено структуру шдприемств галузь Проаналiзовано основш показники роботи житлово-комунальних шдприемств, зокрема - обсяги наданих за 2012 рш послуг та рiвнi тарифiв, висв^лено максимальний та мшмальний тарифи по Укрщш.
Ключовi слова: житлово-комунальне господарство Украши, проблеми ЖКГ, тарифи на житлово-комунальш послуги.
Постановка проблеми. Житлово-комунальне господарство - це багато-галузевий комплекс, що включае як конкуренты шдгалуз^ так i природш монополий продуктами яких е життево необхiднi послуги. На шдприемствах галузi нагромадилось чимало проблем, ят потребують негайного виртення. Особли-
1 Наук. кергвник: проф. М.В. Римар, д-р екон. наук 1ЕПДТ ím. В. Чорновола
