CC BY
9
редус1м у мюьких поселениях. IV утворюють ушверсальш крамниц! з реашзацп широкоУ номенклатур!! продовольчих I непродовольчих товар1в. Для потреб мануфактурного виробництва ! знову створеноУ роздр!бноУ торговельноУ мереи« фо-рмусгься також мережа гуртових складж у м1сцях концентрацп виробництва ! споживання продукцн мануфактур.
Бурхливий розвиток машинного виробництва породжуе потребу значного збшьшення обсяпв швестицш у промислове виробництва, а отже залучення дода-ткових грошових 1 матер1альних ресурсов. Вщповщно, швидкими темпами розви-ваються елементи ¡нфраструктури товарного ринку, покликан! задовольнити ф1-нансов11 матер1альж виробнич1 потреби.
Кредитно-фжансове регулювання мануфактурного виробництва на початках зд1йснюють лихвар1 - б1знесмени, що спещашзувалися на наданш та забезпе-ченш кредит1в тд ведения аграрного чи промислового виробництва. Поступово в Ух руках концентруються значш фшансов1 ресурси, а також нерухом1сть, як1 по-стшно знаходяться у господарському оборот^ таким чином в1дбуваеться концент-рац1я капралу.
Р1СТ обсяпв суспшьного виробництва неминуче призводить до зростання ф1зичноУ кшькосп 1 напряммв вантажопотоюв ¡, своею чертою, вдосконапення \ модершзашУ транспортних засоб1в. У цю епоху розвиваеться спещалпований мор-ський 1 гужовий вантажний транспорт, проводиться активна колошзац1я нових краУн 1 територш, вщкриваються 1 вдосконапюються нов! транспортш маршрута у р1зних частинах свиу.
Еволющя системи б1знесу не завершуеться на еташ мануфактурного виробництва, через етапи машинного ! крупносершного шдустр1ального, вона приходить до сучасного етапу глобального поспндустр1апьного виробництва.
УДК 630.1 Доц. С. С. Дикий, канд. екои. наук - УкрДЛТУ
ПИТАНИЯ РАЦЮНАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ Л1СОС1ЧНОГО
ФОНДУ
Внсвп\люються питания аналгшчпосп та оператнвносп обл1ку затрат Л1со'заготшо-лыюго виробництва та покращання калькуляци його продукт!.
Doc. S.S. Dykyj- USUПУТ Questions rational can assist woody fund
Elucidate analytical questions and expenditures calculation drive woodiest of production and grow prettier to of his production.
Як показало дослщження, д1юча на даний час у л1сошдприемствах система обл1ку затрат, спрямована на одержання вшомостей про витрати у шлому по лко-загот1вельному виробництву та поквартальне калькулювання co6ieapTOCTi л1со-продукшУ не забезпечус повноУ, достов1рноУ та своечасноУ ¡нформацн про форму-вання coôiBapTocTi i зджснення постшного контролю за Ух р1внем.
Методика визначення показник^в соб!вартосп на ochobî знеособленого та недостатньо диференцшованого вщображення виробничих затрат призводить до того, що затрата шдприемства, ям залежать i не залежать вщ д1яльност! окремих
172 i6i|)HHK науково-l exiii'iinix праць
Науковий isiciiiik. 2002, вип. 12.3
шдрозд1Л1в л!соп1дприсмств, оЬ'еднаш разом. Ja даними такого оЬлжу, нсможливо визначити соб1варт1сть продукцп pi3Hnx шдроздшв шдприемства, визначити результаты роботи бригади на люоачних, л1сотранспортних на нижньоскладських роботах, ефектившсть використання л1созагот1вельного обладнання, засоб^в лко-возного транспорту, проаналпувати вплив фактор1в, як! впливають на pieeHb co6i-eapTOCTi продукцп.
Вщповщно до диочоТ 1нструкцм з планування, облжу i калькулювання со-6iBaprocTi продукцп л1соексплуатацп, обл!ку, як продукцш люозагот1вель, шдля-гас тшьки стовбурова деревина i yci експлуатацшт затрати на засвоення люоач-ного фонду вщносяться лише на TT соб1варт1сть. Решта компоненте люоачного фонду (гшки, сучки, вершки, хвоя, кора i т.п.) не облшовуються та не оцшюються.
Така практика обл1ку затрат i калькулювання не вщповщас сучасному piß-ню господарювання, не сприяе виконаншо важливих народногосподарських за-вдань, повному та рацюналыюму засвоенню люоачного фонду Д1ючих л1созагот1-вельних шдприемств.
Осюльки загопвля BcieT бюмаси ;iicoci4Horo фонду не плануеться, а сту-riiiib и використання не анал1зусться, люозаготтники для виконання плану виму-iiieni засвоювати все Hoei й HOBi л1сов1 плоил. При цьому створюсться видимкть, що шдприемства не несуть шяких втрат, проте в дшсност! величезш збитки в об-лшу не виявляються. Вони залишаються прихованими i повшстю вщносяться на coöieapTicTb стовбурноТ деревини.
При калькулюванш соб1вартост1 продукт"!' нестовбурна деревина до уваги не береться. Одначе плки, сучки, кора, хвоя, пеньки у сучасних умовах МОЖУТЬ ефективно використовуватися у промислових ц1лях. Вони мають високу споживчу вартють ¡, осыльки утворюються у npoueci npani, повинш одержати економ1чно обгрунтовану вартюну оцшку. Списания видатюв л1соексплуатацп титьки на стов-бурну деревину не вшображас величини джсних затрат на виробництво одиниш продукцп. Створюсться таке становище, коли збитки, пов'язаш з нерацюнальним використанням люоачного фонду в облшу не виявляються, а покриваються за ра-хунок соб1вартост1 стовбурноТ деревини.
/Псоачний фонд - це комплексна сировина, яка складасться з цшого ряду корисних компоненлв - стовбурноТ деревини, сучковоТ маси, пеньюв, корешв, де-ревинноТ землк В обл1ку повинш вщображатися yci види продукцп, а не тшьки стовбурноТ деревини.
Повний обл!к всього фактичного обсягу лкозагствельноТ продукцп дозволить визначити втрати вщ нерацюнапьного використання лкоачного фонду, як1 джсно мають Micue, та ор1ентувати шдприемства на нсобхщнють комплексного його засвоення.
Визначення соб1вартосп ycix вид1в люопродукцп та втрат, пов'язаних з TT нерацюнальним використанням, допоможе з'ясувати причини збитковосп, вияв-ляти наявш резерви та можливоеп значного шдвищення ефективност1 всього л1-созапгпвельного виробництва.
Вщповщно до д1ючого положения до складу продукцп люозаготтельного виробництва включаеться титьки стовбурна деревина - д1лов1 сортименти i дрова. Решта продукцп вважаеться вщходами. У сучасних умовах найвищу ефсктившсть масового використання люопродукцп забезпечуе глибока xiMiKO-MexaHi4Ha пере-
4. £коном1кя, нлануаапня i управлшня в л1совнробннчо1му кимilickii ] 73
робка деревини, продуктами якоУ е тарний картон, ДСП, ДВП \ т.п. У зв'язку з цим ресурсам зниженоУ якосп (сучкам, вершкам, "нел1кв1дшй" деревиш 1 т.п.), яю ви-користовуються для виготовлення повноцшних замшнишв дьловоУ деревини, не-доцшьно надавати ¡ншу економ1чну сутшсть, вщмшну вщ економ1чноУ сутносп стовбурноУ деревини. 1х слщ об'еднати шд назвою "технолопчна деревинна сиро-вина" 1 включати до складу основноУ продукту л!созагот1вель. Даний вид л^сових ресурЫв за ефектившстю застосування у народному господарств1 близький до стовбуровоУ деревини.
Включения технолопчноУ деревинноУ сировини до складу основноУ проду-кци в1дповщае основному завданню сучасного л1созагчгпвельного виробництва, яке полягае у забезпеченш задоволення потреб народного господарства УкраУни у дЬовш деревин! та сировиш для виробництва ТУ замшиикш.
Хвою I кору, яю е неминучим результатом технолопчного л1созагот1вель-ного процесу, правом!рно вщносити до поб1чноУ продукту л1созагот1вель. Практично питома вага Ух у загальному обсяз1 заготтель незначна. Найбшыиа частина кори вщокремлюеться вщ деревини ! набирае самостшного значения не у люоза-гсупвельному, а люопильному виробництвк Корисш властивост1 хвоУ \ кори вим1-рюються ¡ншими ефектами. 1х споживча варт!сть, на вщмшу вщ технолопчноУ деревинноУ сировини, визначаеться не здатшстю замшювати диюву деревину, а ¡н-шими корисними властивостями. Однак включения хвоУ та кори до складу поб1ч-ноУ продукци люозапупвель ш в якому раз! не зменшуе Ух значения як цшноТ сировини портняно з ¡ншими продуктами люозапгпвель. 1х загот1вля може суворо регламентуватися. Вони мають стшку характеристику параметр1в, тому на них можна встановити ДЕСТи. Затрата на виробництво хвоУ та кори можуть бути ви-ражеш у кшьюсних та варткних показниках, тому що вказаш види сировини утворюються одночасно з основними, мають споживчу варт1сть, а також цшьовий напрямок при використаннь
Потреби повного та рацюнального використання деревинноУ сировини ви-кликае необхщшсть перегляду дпочих об'ект1в обл1ку затрат за капькулювання. Для рацюнального управлшня сучасним л1созаптвельним тдприемством недо-статньо знати соб1варт1сть загот1вл1 одшеУ лише стовбурноУ деревини. Щоби правильно визначити прибуток, рентабельшсть, ефектившсть л1созапупвл1, обл1к затрат 1 капькулювання повинш зд1йснк>ватися по всш номенклатур! люопродукщ'У, яка заготовляеться. Використання кожного виду деревинноУ сировини, як об'ектш калькулящУ дозволить тдвищити достов1ршсть обл1ку витрат виробництва, пра-вильнють визначення соб1вартосгп вЫх вид1в продукшУ, у тому числ1 1 стовбурноУ деревини.
€жи Левчук, к.е.н. — Бялостоцький ушверситет (Попьща) ГОЛОВН1 ОБМЕЖЕННЯ РОЗВИТКУ С1ЛЬСЬКИХ РЕГЮН1В
ГПвдеши 1 швдсшю-схшп регюни Польпи € переважно сшьськогосподарськнми ре-попами, ям характертуюгься великою роздр1бнешстю господарств, перенаселсшспо 1 вшстагпстю у пор1внянш, наприклад, з центральними регюнами з набагато вищою культурою внробншггва та, головне, шновашйною иривабливтстю в напрямку агротехшкн.
174 Збфннк науково-гехшчних ирлць
