CC BY
29
4. Дубшш В.О. Вибiр оптимально! оргашзацшно! структури банку / В.О. Дубiнiн // Проблеми i перспективи розвитку банювсько! системи Украши : зб. наук. праць. - Суми : Вид-во ВВП "Мрк-1" Лтд, 2003. - Т. 7. - С. 289-294.
Кужелев М.А., Житарь М.О. Оценка и регулирование административной гибкости принятия решений в инвестиционной деятельности банков
Рассмотрена эффективность управления административной гибкостью принятия решений в инвестиционной деятельности банков, которая проявляется в результативности функционирования организационной структуры и качества системы контроля. Разработана концептуальная схема оценки и регулирования административной гибкости принятия решений в инвестиционной деятельности банка на основе различных показателей с количественной и качественной стороны. Обосновано, что при выборе показателей следует учитывать такие факторы административной гибкости, как: тип организационной структуры банка, численный и качественный состав персонала, важность и количество принятых решений, относящихся к компетенции низших управленческих звеньев, степень централизации или децентрализации в банке, степень контроля за процессами в банке.
Ключевые слова: административная гибкость, процессы управления, организационная структура банка, показатели административной гибкости.
Kuzhelev M.O., Zhytar M.O. Assessment and Management of Administrative Flexibility of Decision Making in Bank Investment Activity
The effectiveness of administrative flexibility management of decision-making in investment banking, which is evident in the effective operation of the organization and quality control system is considered. The conceptual scheme of assessment and management of administrative flexibility of decision-making in the investment activities of the bank on the basis of various indicators, both quantitative and qualitative aspects, is developed. It is proved that the choice of indicators should take into account such factors as the type of administrative flexibility of bank organizational structure, staffing and quality of staff, and the importance of the number of decisions relating to the competence of the lower managerial levels, the degree of centralization or decentralization in the bank, the degree of control over the processes in the bank.
Key words: administrative flexibility, management processes, organizational structure of the bank, the indicators of administrative flexibility.
УДК 629.7.05 Мол. наук. ствроб. М.В. Бурдейний;
ст. наук. ствроб. М.В. Коробчинський, д-р техн. наук
П1ДВИЩЕННЯ ТОЧНОСТ1 ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТР1В ТРАеКТОРН БЕЗП1ЛОТНИХ Л1ТАЛЬНИХ АПАРАТ1В ШЛЯХОМ КОМПЛЕКСУВАННЯ НАВ1ГАЦ1ЙНО1 1НФОРМАЦН З ВИКОРИСТАН-НЯМ МЕТОДУ МАКСИМАЛЬНО! ПРАВДОПОД1БНОСТ1
Проведено ш^вняльний аналiз наявних методiв комплексування навк-ацшних ш-формацш, що працюють за рiзними фiзичними принципами. Запропонований опти-мальний споиб отримання комплексно! нав^ацшно! шформаци на основi методу максимально! иравдошдабносп, який дае змогу шдвищити точшсть i завадостшюсть миттево отриманих оцшених поточних значень нав^ацшних параметров, особливо не-обхщних для надзвукових безшлотних л^альних апарапв з обмеженнями роботи навь гацшно! системи за часом та корисно! ваги навантаження, а також на порядок зменши-ти собiвартiсть навк-ацшно! системи загалом.
1 Военно-дипломатична академш ím. Gвгенiя Березняка, м. Khïb
Ключовг слова: лггальш апарати, комплексування навиацшно! шформащя, шер-цiйнi навiгацiйнi системи, cynyTH^oBi навiгацiйнi системи, середньоквадратична по-хибка.
Постановка задачь Вiдомо, що стльна оброблення iнформацií, яка над-ходить i3 автономних iнерцiйних i неавтономних супутникових систем навiгацií (надалi - 1НС i СНС), дае змогу отримати поточнi координати об'екта i3 точнк-тю, кращою за точшсть, отриману окремо з кожного i3 складових джерел [1-4]. Тому ртення задачi комплексування рiзноманiтних навiгацiйних датчитв по-лягае в об'еднаннi уах доступних навiгацiйних спостережень в единий вектор з подальшою багатовимiрною оптимальною фшьтращею.
Будь-яким реальним вимiрам траекторних параметр1в властивi динамiчнi i флуктуацшш похибки. Крiм цього, процес, що спостертаеться, може мати по-хибки через неточносп початково! виставки шерцшних систем та 1х дрейфу в процес експлуатацл. Значний вплив можуть здшснювати внутрiшнi та зовнiшнi випадковi збурювання, вплив природних i штучних перешкод та хакерських атак на СНС. У такому разi сумкна оброблення навiгацiйноí iнформацií не тшь-ки усувае недолiки окремих систем, але i дае змогу тдвищити точнiсть i зава-достiйкiсть визначення мiсцеположення лiтального апарату (ЛА). Таким чином, на борту ЛА за допомогою обчислювальних пристро!в вiдбуваеться об'еднання декшькох навiгацiйних систем, що побудоваш за рiзними фiзичними принципами, в едину комплексну навiгацiйну систему.
Головш завдання комплексно!' навiгацiйноí системи таю:
• тдвищення T04H0CTi визначення нав^ацшно1 шформацп;
• пiдвищення надшноси визначення навiгацiйноí iнформацií за умови мшмаль-них обчислювальних витрат;
• забезпечення безперервностi отримання навiгацiйноí шформацп.
Аналiз останнгх дослщжень та публшацш. Загальнi iдеí метод1в комплексно! оброблення навiгацiйноí iнформацií належать К. Гаусу, а основш ii ме-тоди були створенi i отримали подальший розвиток у роботах АН. Колмогорова, Н. Вшера, Л. Заде i Дж. Рагаззiнi, Р. Калмана, B.C. Пугачова, В.М. Семенова, Р.Л. Стратоновича, В.1. Тихонова, М.С. Ярликова, П.Д. Крутько, I.A. Жохо-ва, В. К. Болнокина та ш.
Природно, що максимального виграшу вiд комплексування навiгацiйних вимiрювачiв можна досягти шляхом виртення задачi синтезу структури окремих вимiрювачiв i оптишзацп алгоритмiв сумiсно! оброблення шформацп методами лшшно! фшьтрацп, ят можуть будуватися на основi:
• фшьтра Вiнера-Колмагорова (для стацiонарних стохастичних систем), де крите-pieM оцшки е середньоквадратичне вiдхилення (СКВ);
• лшшного фiльтpа Калмана-Бюсi (узагальнення на нестащонарт стохастичнi системи), кpитеpiй оцшки - мшмум СКВ;
• дискретного фшьтра Калмана, кpитеpiй оцiнки - мшмум СКВ;
• методу найменших квадраив;
• методу максимально!' пpавдоподiбностi, запропонованого математиком Фше-ром (США);
• методу Байесова тдходу (на основi апостеpiоpноí iмовipностi) тощо.
Широкого використання у сучасних навiгацiйних системах набув фшьтр Калмана-Бьюси. При "оптимальному ощнюванш" (фшьтр Калмана-Бьюсi) [1] необхвдно мати математичш модели якi можуть найбшьш точно описувати ре-альнi процеси функцiонування вимiрювальних давачiв. Досвiд використання цього методу показуе, що тшьки при якiсному налаштуваннi параметрiв моделi (не гiрше 60-70 % значення реальних параметрiв моделей) модель працюе адекватно [1, 2]. Крiм цього, для функцiонування цього методу необхвдно штегрува-ти двi системи диференцшних ршнянь 21 -го та 231 -го порядив [ 1 ]. Для реалiза-цц методу "оптимального ощнювання" необхвдна бортова цифрова обчислю-вальна машина (БЦОМ) з шдвищеними характеристиками щодо швидкодií та пам'ят! При реалiзацií розглянутого фiльтра основна похибка виникае в обчис-ленш кореляцiйноí матрицi внаслiдок високого порядку ршнянь, i вона зростае зворотно-пропорцшно кiлькостi розрядiв БЦОМ. Тому яккть нестацiонарноí фiльтрацií за допомогою фшьтра Калмана-Бюсi в деяких задачах може попршу-ватися. Це явище отримало назву нестiйкостi фiльтра. Таким чином, при реаль зацií фiльтра необхвдно враховувати задану точнiсть обчислень, або обмежува-ти час роботи БЦОМ. 1нший шлях рiшення полягае в розробленш нових алгоритмов або коригуванш наявних з метою усунення похибок обчислень.
З метою зменшення вимог до БЦОМ використовують метод " оптимально! дискретно-неперервно! оброблення iнформацií", який працюе з перюдом дискретностi (20-60 с). Головною умовою роботи цього методу е робота в режи-мi "реального часу".
Основна частина. На ЛА кнуе низка обмежень, яю зумовленi конструк-тивними особливостями, обмеженнями ваги, нетривалктю часу польоту, тому реалiзацiя високоефективних алгоритмiв оброблення навiгацiйноí iнформацií за допомогою БЦОМ високо1 продуктивностi призведе до значного пiдвищення вартостi бортового обладнання загалом. З метою мiнiмiзацií обчислювальних витрат i зменшення вимог до БЦОМ пропонуемо здайснювати комплексування навiгацiйноí iнформацií вiд 1НС i СНС методом "максимально1 правдоподабнос-п" [5]:
Х = д}хр + д2рх1 о} + о}
#, (1) О/2 + о2
2 =
011г + о\1/ О/2 + О
де: о/ _ дисперсия похибки 1НС; ор- дисперсiя похибки РНС; Х1, 21 - поточнi координати, що визначаються за допомогою 1НС; Хр, Ур, 2р - поточш координа-ти, що визначаються за допомогою РНС; Х,Г,2- оцшеш координати поточно1 траекторií ракети.
Якщо значення поточних координат ми отримуемо з навiгацiйних приймачiв, то значення дисперсш похибок систем, що використовуються, необхвдно розраховувати.
Для СНС розрахунок ор можна здшснити на стартовш позицц (СП) таким сшвввдношенням:
1 п
= Л—7 2 А^р , (2)
\п -1 ,=1
1п
де: АХр = Хср -Xр - похибки окремих вишрювань; Хср = — ^Хр - середне
п i=l
арифметичне значения результатов низки спостережень.
Але спiввiдношения (2) справедливе тшьки для статично!' системи. П1д час руху ЛА значення координат будуть змшюватись, тому для визначення ор необхiдно вiд поточних значень координат реального мiсце знаходження ЛА вiднiмати поточнi координати СНС. Через ввдсутнкть даних щодо реального мкця знаходження ЛА у просторi пiд час руху ЛА пропонуемо використовува-ти iнформацiю щодо поточних координат отриманих вiд СНС шсля фiльтрацií методом "з дотичним усередненням" [6]:
1 к
ХФР ^ ХР-+>' (3)
2к +1 ]=-к
де: Хфр - координата вiд СНС шсля фшьтрацц; 2К+1 - середне значення кшь-костi iтерацiй навколо Хр,.
Таким чином спiввiдиошения для розрахунку ор набуде такого вигляду:
^р = ^^(±Хфр, - Хр-к) . (4)
Через властивостi 1НС, точнiсть визначених координат залежить ввд власних iнструментальних i методичних похибок, точносп початково! вистав-ки, крш цього, загальна похибка визначення координат за допомогою 1НС збшьшуеться з часом. Ввдповщно, разом iз збшьшенням похибки визначення координат збiльшуеться i дисперсiя похибок системи. Тому для визначення о/ необхiдно знати поточш похибки визначення координат. Крш шердшно! системи, iнформацiя щодо мкця знаходження ЛА в просторi визначаеться за допомогою СНС (3). Таким чином, незважаючи на наявнкть власних похибок СНС та наявнкть затримки в часi (наслiдок фшьтрацц), пропонуемо розраховувати о1 таким спiввiдношенням:
= ШРФр°-Х/"-К] , (5)
Використовуючи спiввiдиошения (4) та (5), отримуемо сумарнi значення дисперсiй похибок систем. Отримаш значення дисперсiй похибок систем поставляемо до спiввiдношення (1) та отримуемо оцiненi поточш координати ЛА.
Для оптишзацп алгоритмов комплексування навiгацiйноí iнформацií роз-роблено математичну модель у середовищi МЛТЬЛБ. Результати моделювання наведено на рис.
—- - координата траекторп, отримаш вщ IHC;
--координата траекторп,
отримаш вщ СНС;
.....- координата опорно! траекторп;
----координата ощнено! траекторп.
ЗЛ6 3.18 3.2 3.22 3.24 3.26 3.28 3.3 t,°C
Рис. Значення поточних координат по Y:
Висновок. З отриманих результатiв моделювання (рис. ) можна зробити висновок, що параметри оцiненоí методом максимально!* правдоподiбностi траекторп ЛА краще наближеш до значень опорно** траекторп порiвняно з параметрами, якi отримаш вщ СНС, а особливо вщ 1НС. Так, результуюча СКП ком-плексовано** навпадшно! системи зменшена в 7 разiв вiдносно СКП СНС i в 3 рази вщносно СКП 1НС.
Лiтература
1. Бабич OA. Обработка информации в навигационных комплексах / OA. Бабич. - М. : Изд-во "Машиностроение", 1991. - 412 с.
2. Захарш Ф.М. Алгоритшчне забезпечення шерщально-супутникових систем навггаци : монограф1я / Ф.М. Захарш, В.М. Синеглазов, М.К. Фшяшкш. - К. : Вид-во "НАУ-друк", 2011. -320 с.
3. Сейдж Э. Теория оценивания и её применение в связи и управлении / Э. Сейдж, Дж. Мелс. - М. : : Изд-во "Связь", 1976. - Вып. 6. - 480 с.
4. Соловьев Ю.А. Комплексирование глобальных спутниковых радионавигационных систем ГЛОНАСС и GPS с другими навигационными измерителями / Ю.А. Соловьев // Радиотехника, 1999. - № 1.
5. Вентцель ЕС. Курс теории вероятности / ЕС. Вентцель. - М. : Физматгиз, 1962.
6. Юкио Сато. Без паники! Цифровая обработка сигналов / Сато Юкио. - М. : Изд. дом "Додэка ХХ1", 2010. - 176 с.
Бурдейный Н.В., Коробчинский М.В. Повышение точности определения параметров траектории беспилотных летательных аппаратов путём комплексирования навигационной информации с использованием метода максимального правдоподобия
Проведен сравнительный анализ существующих методов комплексирования навигационных информаций, работающих по разным физическим принципам. Предложен оптимальный способ получения комплексной навигационной информации на основе метода максимального правдоподобия, который позволяет повысить точность и помехоустойчивость мгновенно полученных оцененных текущих значений навигационных параметров, особенно необходимых для сверхзвуковых беспилотных летательных аппаратов с ограничениями работы навигационной системы по времени и массы полезной нагрузки, а также на порядок уменьшить себестоимость навигационной системы в целом.
Ключевые слова: летательные аппараты, комплексирование навигационной информации, инерциальные навигационные системы, спутниковые навигационные системы, среднеквадратическая ошибка.
Burdeyny М. V., Korobchinsky M. V. The Increase of Exactness of Parameters Determination of Pilotless Aircrafts Uniting Navigation Trajectory to Information, Using Maximum Likelihood Method
A comparative analysis of existing methods of integration of navigational information running on different physical principles is done. The optimum way to get a comprehensive
navigation information based on the maximum likelihood, which can improve the accuracy and noise immunity instantly received estimated current values navigation parameters, especially needed for supersonic unmanned aerial vehicles with navigation system constraints on time scales and useful load, and also the order reduce the cost of the navigation system as a whole.
Key words: aircraft, integration of navigational information, inertial navigation systems, satellite navigation systems, the standard error.
УДК 004:351 Доц. М.Б. Вiтер, канд. фЬз.-мат. наук - МШстерство фтанав
Украти; доц. Х.О. Засадна, канд. фЬ.-мат. наук -Львiвський iнститут баншвськог справи УБСНБУ, м. Ки1в
ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГ1Й У СИСТЕМ1 1НФОРМАЦ1ЙНО1 ВЗАеМОДН ДЕРЖАВНИХ ОРГАН1В
Здшснено аншш сучасного стану розвитку хмарних технологш. Наведено 1х основы визначальш характеристики. Описано модел1 надання послуг: програмне забезпе-чення як послуга, платформа як послуга, шфраструктура як послуга. Дано характеристики моделей розгортання хмарних обчислень: приватна хмара, хмара сшвтовариства або загальна хмара, публ1чна хмара, пбридна хмара. Обгрунтовано доцшьшсть застосу-вання хмарних технологш при оргашзацп шформацшно! взаемодп державних оргашв. Сформульовано заходи, як необхщно здшснити при оргашзацп тако! взаемодп у хмар-них системах.
Ключовi слова: хмарш технологи, шформацшна взаемодш, електронне урядування.
Актуальнiсть дослщження. Сучасна державна полiтика в Украíнi повинна будуватись на принципах загальнодоступносп, прозоросп i вiдкритостi для громадянського суспiльства. Громiздка iнформацiйна iнфраструктура наявного державного управлшня потребуе iстотних змш, 'х можна здiйснити на основi нових пiдходiв i техиологiй. У цьому неабияку роль вiдiграють шформа-цiйно-комунiкацiйнi технологií (1КТ). Використання 1КТ для вдосконалення державного управлiния, покращення вiдносин мiж державою i громадянами, ор-ганiзацiя електронних форм взаемодц мiж органами державно* влади та органами мкцевого самоврядування i фiзичними та юридичними особами е одним iз прiоритетних завдань побудови шформацшного суспiльства в Украíнi [1].
Хмарш обчислення займають одне з проввдних мiсць у перелiку сучас-них iнформацiйних техиологiчних прiоритетiв поряд з вiртуалiзацiею, бiзнес-аналiтикою i мобiльними рiшеннями [2].
Перенесення електронно1 iнформацiйноí взаемодо у хмару дае змогу залу-чати до не1 широке коло користувачш з вщносно невеликими матерiальними затратами. При цьому вщсутнкть контакту з чиновником шдвишуе ефективнiсть i прозоркть взаемодо держави з громадянами, знижуе ймовiрнiсть корупци, а 1н-тернет-технологи забезпечують вищу ефективнiсть i оперативнкть вiдповiдиого документообiгу. Тому можна стверджувати, що хмарнi техиологií е одшею з ос-новних технологiчних баз для сучасно1 ефективно1 органiзацií електронно1 ш-формацiйноí взаемодií державних оргашв, зокрема побудови системи електрон-ного урядування. Це зумовлюе актуальнiсть наукових дослiджень у цiй сферi.
Огляд публшацш. Сучаснi роботи на вказану тематику основну увагу придшяють техшчним проблемам моделювання хмарних обчислень [3, 4] або за-
