CC BY
16
УДК338.242:332.005:006.027 Проф. В.В. Дятлова, д-р екон. наук;
здобувач О.В. Саенко - Донецький державний утверситет управлтня
П1ДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 ЕКОНОМ1КИ НА ЗАСАДАХ ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА У СФЕР1 СТАНДАРТИЗАЦП
ОбГрунтовано вплив стандартизацп на конкурентоспроможнiсть економжи як одше1 iз сфер формування конкурентних переваг. Розглянуто стан фшансування робiт зi стандартизацп. Доведено потребу участ бiзнесу в 11 розвитку для шдвищення кон-курентоспроможностi економжи. Запропоновано напрями розвитку механiзмiв залу-чення бiзнесу до розробки стандар™ на засадах державно-приватного партнерства.
Ключовг слова: конкурентоспроможшсть економiки, сфера стандартизации нансування робiт, державно-приватне партнерство.
Постановка проблеми. Для сталого розвитку економжи краши, реп-ошв 1 тдприемств необхщним е шдвищення 1х конкурентоспроможносп, на що спрямовано програму економ1чних реформ на 2010-2014 рр. "Заможне суспшьство, конкурентоспроможна економжа, ефективна держава" [1]. Од-шею 1з сфер формування конкурентоспроможност е стандартизащя: саме в стандартах 1 техшчних регламентах мютяться вимоги до безпечносп та якос-т продукцп, систем управлшня тдприемств, як формують р1вень конкурентних переваг. В Украш дотепер розвиток стандартизацп здшснювався завдя-ки переважному фшансуванню процесу державою. В економ1чно розвинених крашах активну участь в цьому бере й б1знес, що е особливо актуальним у кризових умовах.
Анал1з останн1х досл1джень та публжацш. Необхщнють розробки мехашзму шдвищення конкурентоспроможносп економжи обгрунтовують у сво!х працях видатш науковщ: О. Амоша, В. Геець, А. Даншенко й ш. [2]. Проблеми розвитку стандартизацп та 11 вплив на конкурентоспроможшсть продукцп 1 послуг на глобальному 1 внутршньому ринках розглянуто у працях: I. Аронова 1 В. Версана [3], Л. Вггкша [4], М. Глазатово! [5], О.В. Мишка [6], Г. Елькша [7]. На необхщнють участ б1знесу в розроблеш техшчних регламента 1 стандарта звертають увагу тшьки в окремих працях, здебшьшого практичш роб1тники [8]. Нагальна потреба участ б1знесу в розвитку стандартизацп та необхщнють наукового обгрунтування таких засад зумовили акту-альшсть дослщження.
Мета дослщження - визначити напрями розвитку мехашзм1в залу-чення б1знесу до процесу розвитку стандартизацп на засадах державно-приватного партнерства.
Виклад основного матер1алу. Значення стандартизацп для розвитку нацюнально1 економжи розкриваеться в цшях, як визначено у вщповщних законах. Вщповщно до Закону Украши "Про стандартизащю" [9], 11 метою е забезпечення рацюнального використання природних ресуршв, вщповщносп об'екпв стандартизацп 1х функциональному призначенню, шформування спо-живач1в про яюсть продукцп, процеив 1 послуг, шдтримка розвитку 1 м1жна-родно1 конкурентоспроможносп продукцп й торпвл1 товарами 1 послугами. Роботи в сфер1 стандартизацп фшансують 1х замовники. Джерелами фшансу-
вання, вщповщно до статп 18 Закону, е: кошти Державного бюджету Укра-!ни; кошти, передбаченi на виконання програм i проекта; кошти суб'ектiв господарювання; кредити банков; iншi кошти, передбачен законом.
Замовниками робiт зi стандартизацп за кошти Державного бюджету Укра1ни е Центральнi органи виконавчо1 влади, перелж яких затверджено постановою Кабшету Мiнiстрiв Укра1ни. Прiоритети, за якими виконуються роботи зi стандартизацп, визначеш Законом Укра1ни "Про стандартизащю", Законом Укра1ни "Про стандарти, технiчнi регламенти та процедури оцшю-вання вщповщностГ', "Державною програмою стандартизацп на 20062010 роки" та постановою Кабшету Мшкс^в Укра1ни вiд 04.02.2009 р., № 77. Прюритетами е:
• по-перше, розроблення гармошзованих техшчних регламент^;
• по-друге, розроблення нацюнальних стандартш, дотримання вимог яких сприймаеться як доказ в1дпов1дност1 вимогам техшчних регламенпв та евро-пейських директив "Нового" тдходу, насамперед таких, яю визначають без-печшсть, яюсть та довгов1чшстъ продукцп, стандарти у сфер1 енергоощад-носп, на методи контролю сшьськогосподарсько! та харчово! продукцп, про-дукцта металургшного комплексу, легко! промисловоста, а також товар1в широкого вжитку;
• по-трете, перев1рка та перегляд м1ждержавних стандартш (ГОСТш), розроб-лених до 1992 р., та приведення 1х вщповщно до Угоди про техшчш бар'ери у торпвл1 Свггово! оргашзацп торгшл1 (СОТ).
Найважливiшим результатом дiяльностi зi стандартизацп е розроблення та прийняття нацюнальних стандарта вщповщно до програм та плашв. Останнiм п'ятирiчним документом була "Державна програма стандартизацп на 2006-2010 роки". Плани нацюнально! стандартизацп формуються щорiчно за установленою процедурою щодо експертизи та вщбору пропозицiй i мю-тять перелiк тем вiдповiдно до прюритетних напрямiв, роботу над якими про-фiнансовано або пропонуеться для фшансування пiдприемствам.
За 1991-2010 рр. в Укра!н прийнято понад 10251 нацюнальних стандарта - ДСТУ. Кшьюсть гармонiзованих нацiональних стандартiв, затвер-джених Держспоживстандартом Укра!ни, щорiчно збшьшувалася: 293 стандарти затверджено до 2001 р., 340 - у 2002 р., 596 - у 2004 р., 628 - у 2006 р., 1052 стандарти та 5 змш до них - у 2008 р., 911 стандарта та 5 змш - у 2009 р., 465 iз затверджених 543 - у 2010 р. (табл.) Всього протягом 20102011 рр. заплановано, за умови фшансування, розробити не менш шж 1500 стандарта, необхщних для впровадження техшчних регламента. Зага-лом станом на 01.12.2009 р. в Украш чинними були 6398 нацюнальних стандарта, затверджених Держспоживстандартом Укра!ни, з них 4859 - гармош-зовано з мiжнародними i 1539 - з европейськими стандартами, на 01.01.2011 р. - 6809 гармошзованих нацюнальних стандарта.
Аналiз виконання щорiчних плашв Нацюнально! стандартизацп у 2006-2010 рр. за Державною програмою показав, що роботи з розроблення нацюнальних стандарта, зокрема гармошзованих iз мiжнародними й европейськими, виконували переважно за рахунок кошта державного бюджету. О^м цього, державне фшансування здшснюеться переважно у III - IV квар-
талах року, що не дало змоги своечасно укласти договори на розроблення стандарта з початку року та заюнчити роботи до його кшця 1 позначилося на використанш фонду державних цшьових програм. Так, у частит гармошзацп нацюнальних стандарта з м1жнародними та европейськими обсяг фонду ви-користано на 38,9 %.
Табл. Динамжа кглькостг перев1рених, розроблених I затверджених ДСТУ
Показники кшькоста стандарта Роки
2006 2007 2008 2009 2010
Усього за планом гармошзоваш ДСТУ 1200 1500 1800 2000 2070
Усього затверджених стандарта, з них 915 3038 1723 1159 769
нов1, в тому числ1 915 1150 1380 1067 543
гармошзоваш ДСТУ 639 935 1067 922 465
% гармошзованих 70 76 77 85 86
Прийнят як нацюнальш ГОСТи - 1888 343 92 -
Перев1рено ГОСТш 1 484 1088 616 314
Примака: 1 - роботи з перевiрки та перегляду ГОСТш розпочато з 2007 р.
Замовлення ж стандарта вщ б1знесу 1 промисловосп мають поодино-кий характер. Так, за рахунок украшського б1знесу розробляеться близько 2 % нацюнальних стандарта. У европейських крашах цей показник стано-вить до 80 %. Досвщ краш Сх1дно1 Свропи свщчить, що держава на перехвд-ному етат брала на себе основний тягар фшансування стандартизацп. Бшьш проблематичним е залучення середнього та малого б1знесу до участ в фшан-суванш проекта окремих стандарта. Тому в СС застосовують р1зш мехашз-ми для розвитку тдприемств малого та середнього б1знесу, а краши-кандида-ти звпуютъ за результатами. Партнерство влади й б1знесу щодо фшансування шновацшних проекта е нормою практики. Так, широко практикуеться участь б1знесу в розробленш нацюнальних стандарта. Основш форми участ б1знесу е такими:
• фшансування для розроблення певних стандарта;
• фшансова тдтримка спещальних програм (спонсорство);
• участь делегованих ф1рмами фаывщв (експертш) у дшльноста техшчних ко-
ттетав стандартизацп та виконання в1дпов1дних робгт у межах комитету.
Найпоширеншою та найвагомшою е остання форма учасп.
З урахуванням заруб1жного досвщу запропоновано напрями розвитку мехашзтв залучення б1знесу в розробку стандарта на засадах державно-приватного партнерства, таких як: нормативно-правовий, оргашзацшний, кому-шкативно-шформацшний та економ1чний (рис.).
Вартють розроблення стандарту в Украш набагато менша, чим у м1ж-народних або европейських оргашзащях стандартизацп. Окр1м цього, витра-ти кошта на прийняття гармошзованого стандарту в 4 рази менше, шж оригь нального, розробленого в УкраКш При цьому треба також враховувати, що оригшальний стандарт потенцшно може створювати техшчш бар'ери у тор-пвл1, а його розроблення з набуттям членства у СОТ треба здшснювати з дотриманням норм Угоди про техшчш бар'ери в торпвль Тому на сучасному етат важливою е пропаганда та надання необхщно1 шформацп щодо робгт з1
стандартизаци у бiзнесових колах. Пщгрунтям комушкативно-шформацшно-го мехатзму е той факт, що у всьому свт стандартизацiя оцшюеться як iнструмент економiчного процвiтання. Показовим е приклад Шмеччини, в якш загальний ефект вiд стандартизаци становить 1 % вщ валового наць онального продукту, тобто 24,23 млрд. евро, а промисловкть, вкладаючи 720 млн евро в розвиток нацюнально! системи стандартизаци, отримуе що-рiчний прирiст ВНП вiд застосування стандарта у сумi 16 млрд евро. За да-ними Роси, один рубль витрат на стандартизащю дае близько 10 рублiв еко-номи [10].
Мехашзми
- Розробка цшьово! шновацшно! программ «Стандартизащя, техшчна регламентами та метролопя» на п'ятир1чний термш перспективш прюритетш цш, завдання, об'екти й напрямки роб1т в цих сферах п вказ1вкою основних виконавщв, ор1ентовних обсяпв 1 джерел фшансування, техшко-економ1чним обгрунтуванням за кожною позищею
- Розробка цшьово! программ, спещал1зовано1 за певними видами економ1чно! д1яльностк в якш повинш мютити роздши по нормативному забезпеченню якосп та безпеки продукцп. роби- 1 послуг, яы виршують завдання вщповщност1 строю в розробки й узгодження вимог стандарт! в на кшцев1 вироби та застосовувану сировину, матер1али, комплекту к>п елементи та складов! частини
- Розробка нацюнальних техшчних регламент!в [ стандарт!в на продукщю галузей господарства, яи забезпечують безпеку та конкурентоспроможшсть в економ1чнш сфер1, за замовленням б1знесу
- Розробка шдприемствами стандартов оргашзацш, яи формують конкурентоспроможшсть продукцп на внутрпиньому 1 зовшшньому ринках
- Участь б1знесу в д1яльносп нацюнальних техшчних ком1тет1в стандартизаци
- Створення техшчних ком1тет1в вщповщно перелшу м1жнародних 1 европейських
- Актив1защя д1яльносп нацюнальних техшчних ком1тет1в у м1жнародних [ европейських оргашзащях за прюритетними галузями нащонального
господарства та видами економ!чно1 .шяльносп
Й1
и ® 8 « сЗ
-Й й ||
II
- Взаемод1я Територ1альних центр1в стандартизаци, регламентацп та метрологи з шдприемствами з питань формування план ¡в розробки техшчних регламенпв 1 стандарт! в. надання консультацш та отримання заявок з розробки стандарт! в оргашзацш
- Формування шформацшних рссурсл в фонду гармошзованих 1 нащональних техшчних регламенпв 1 стандарт! в
- Формування ¡нформащиного простору фонду техшчних регламент!в [ стандарт! в для шдприемств-користувач1в
' эК о а 11.® Э Ч * о В
- Створення умов для залучення коитв шдприемств для фшансування розробки гармошзованих та нащональних техшчних регламенте [ стандарте
Рис. Напрями розвитку механiзмiв залучення бiзнесу до робт зi стандартизаци на засадах державно-приватного партнерства
В Укра1т економiчна ефектившсть впровадження стандарта не наводиться (навпъ у звгтах Центрального органу виконавчо1 влади), можливо через скасування стандарту на методику розрахунку ефективност стандартизаци. Разом iз тим, у наукових працях наводяться прогнозш значення позитив-них резулътатiв для економжи Украши за умов подолання техшчних бар,ерiв, а саме впровадження европейських директив i пiдписання угод про визнання результата оцшювання вiдповiдно до цих директив за окремими видами про-
дукцiï. Результата, отримаш на ochobî бального оцшювання показникiв ек-спертами, свiдчать про можливють збшьшення, за умов реалiзацiï такоï поль тики, експорту продукцп на 3 %, кiлькостi суб'екпв пiдприeмницькоï дiяль-ностi - на 1-3 %, iнвестицiйноï привабливостi - на 3-5 %, зменшення на ринку неяюсно' продукцп на 10 %, контрабандноï - на 3-5 % [4, с. 21]. Однак даш наведено без економiчного обгрунтування та пояснень щодо врахування в отриманих результатах витрат для ïx досягнення.
Розробку й запровадження стандарта можна оцiнювати як шнова-цiйно-iнвестицiйний проект за участю держави й бiзнесу. Пiдxiд до визначен-ня економiчного ефекту грунтуеться на його розрахунку як чисто' наведеноï вартосп, яка визначаеться як збшьшення ВНП в поточному та майбутньому перiодаx. При цьому як держава, так i пiдприемства галузi повиннi мати по-зитивний економiчний ефект. У подальших дослiдження необхщно розроби-ти такi пiдxоди.
Висновки. У всьому свiтi стандартизацiя оцшюеться як iнструмент економiчного процвiтання. Застосування бiзнесом стандартiв приводить до зниження собiвартостi продукцiï, а дотримання ïx обов'язкових вимог надае змогу здшснювати експортнi постачання. Однак в Укра'ш бiзнес не бере ак-тивноï участi в розвитку стандартизацiï. Хоча, в умовах дефщиту бюджету залучення бiзнесу до фiнансування розробки нацюнальних стандарта е необ-xiдним. Запропоновано напрями розвитку меxанiзмiв залучення бiзнесу в розробку стандартiв на засадах державно-приватного партнерства, а саме шструменти нормативно-правового, оргашзацшного, комушкативно-шфор-мацiйного та економiчного спрямування. Зокрема, необxiдно залучати кошти пiдприемств-експортерiв та iншиx тдприемств рiзниx форм власностi про-вщних галузей економiки. Такий пiдxiд до фшансування розроблення стандарта, що вщповщае визнанш мiжнароднiй i европейськш практицi, буде сприяти розвитку шдприемницько' дiяльностi та забезпечить конкурентоспроможшсть вiтчизняноï продукцiï на внутрiшньому та зовшшньому ринках.
Л1тература
1. Програма економ1чних реформ на 2010-2014 роки "Заможне сустльство, конкуренто-спроможна економжа, ефективна держава" вщ 02.06.2010 р. [Електронний ресурс]. - Доступ-ний з http://www.zakon1.rada.gov.ua/signal/0004100.pdf.
2. Сощально-економ1чний стан Украши: наслщки для народу та держави: нацюнальна допов1дь / за заг. ред. В.М. Гейця та ш. - К. : НВЦ НБУВ, 2009. - 687 с.
3. Аронов И.З. Техническое регулирование - инструмент инноваций / И.З. Аронов, В.Г. Версан // Стандарты и качество : науч.-техн. и эконом. журнал. - 2004. - № 1. - С. 24-26.
4. Полггика у сфер1 подолання техшчних бар'ер1в у торпвлг стандартизащя та оцшка вщповщносп : наук.-практ. видання / Л.М. Вггкш, О.М. Андршчук, Г.О. Душенко та ш. - К. : Центр адаптацп державно!' служби до стандарпв европейського Союзу, ТОВ "Компашя Л1К", 2009. - 43 с.
5. Глазатова М.К. Роль технического регулирования как фактора повышения конкурентоспособности экономики и отдельных отраслей / М.К. Глазатова // Стандарты и качество : науч.-техн. и эконом. журнал. - 2010. - № 4. - С. 16.
6. Мишко О.В. Концепщя полшшення якосп та конкурентоспроможносп в умовах гло-башзацп економ1ки / О.В. Мишко // Науковий вюник Чершвецького ушверситету : зб. наук. праць. - Чершвщ : Вид-во "Рута". - 2002. - Вип. 141-142. - С. 145-149.
7. Элькин Г.И. Роль и место технического регулирования в повышении конкурентоспособности и качества продукции / Г.И. Элькин // Мир стандартов. - 2006. - № 9. - С. 5-7.
8. Нелепов А. А. Участь 6i3Hecy в дiяльностi техшчних ком™™ стандартизаци - шлях до створення передумов успшно! пщприемницько! дiяльностi / А. А. Нелепов // Нарада з пи-тань стандартизаци у сфeрi iнформацiйних тeхнологiй, телекомушкацш та засобiв зв'язку, метрологи, вимiрювання, засобiв вимiрювальноl тeхнiки, побутових послуг i продукци народного вжитку та транспортному комплeксi, 30.11.2006 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrndnc.org.ua/index.php?option=comItemid=60.
9. Про стандартизащю: Закон Укра1ни вiд 17.05.01 р., № 2408-III // Вщомосп Верховно! Ради Укра1ни (ВВР). - 2001. - № 31. - Ст. 145. - (1з змшами, внесеними зпдно i3 Законом Ук-ра!ни вiд 01.12.2005 р., № 3164-IV. - ВВР. - 2006. - № 12. - Ст. 101).
10. Опыт и проблемы реализации законодательства о техническом регулировании // Аналитический вестник: Фонд электронных информационных ресурсов Государственной Думы. - 2011. - № 1. - Сер.: Экономическая политика. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.pda.iam.duma.gov.ru/node/2/4855/19210.
Дятлова В.В., Саенко О.В. Повышение конкурентоспособности экономики на принципах государственно-частного партнерства в сфере стандартизации
Обосновано влияние стандартизации на конкурентоспособность экономики как одной из сфер формирования конкурентных преимуществ. Рассмотрено состояние финансирования работ по стандартизации. Доказана необходимость участия бизнеса в ее развитии для повышения конкурентоспособности экономики. Предложены направления развития механизмов привлечения бизнеса к разработке стандартов на принципах государственно-частного партнерства.
Ключевые слова: конкурентоспособность экономики, сфера стандартизации, финансирование работ, государственно-частное партнерство.
Dyatlova V.V., Saenko O. V. Improving of the economy competitiveness on the basis of public-private partnership in standardization sphere
The influence of standardization on the economy competitiveness as one of the sphere of forming of competitive advantages is rationale. The state of financing the works on standardization is considered. Business part its development is necessary for improving of the economy competitiveness. The directions of mechanisms' development are suggested for attraction of businesses for standards elaboration on the basis of public-private partnership.
Keywords: economy competitiveness, standardization sphere, financing of works, public-private partnership.
УДК332.146.2 Доц. О.€. Бавико, канд. полт наук -
Мжнародний ушверситет бЬзнесу i права, м. Херсон
1НТЕГРОВАНА МОДЕЛЬ ПОЛ1ТИКИ КЛАСТЕРНОГО РОЗВИТКУ РЕГ1ОНАЛЬНОГО ЕКОНОМ1ЧНОГО ПРОСТОРУ
За результатами дослщження проблем модершзаци регюнального економiчно-го простору обгрунтовано потребу синхрошзаци процеав техшчно! та оргашзацшно! перебудови. На основi визначення основних складових елеменпв, вихщних умов ефективност та принцишв жштики кластерного розвитку регюнального економiч-ного простору, запропоновано вщповщну штегровану модель, що враховуе наявш методики створення кластерiв - "згори вниз" та "знизу догори".
Ключовг слова: кластер, модершзащя, регюнальний економiчний прос^р, пол> тика кластерного розвитку.
Вступ. Впровадження та розвиток кластерно1 оргашзацп, засновано1 на мережевих принципах горизонтально: координацп та штеграцп у процеси
