УДК: 616.831-005.1-036.8 Дельва М. Ю.
П1ДВИЩЕНА ДЕННА СОНЛИВ1СТЬ В ГОСТРОМУ ПЕР1ОД1 ШСУЛЬПВ:
РОЗПОВСЮДЖЕН1СТЬ, АСОЦ1ЙОВАН1 ФАКТОРИ
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «УкраГнська медична стоматолопчна академiя» (м. Полтава)
Робота виконана в рамках науково-дослщно! ро-боти кафедри нервових хвороб з нейрохiрурпею та медичною генетикою ВДНЗУ «Укра!нська медична стоматологiчна академiя» «Клiнiко-патогенетична оптимiзацiя дiагностики, прогнозування, л^вання та профiлактики ускладнених розладiв центрально! нервово! системи, а також невролопчних порушень при соматичнiй патологiI» (№ державно! реестраци 011би004190).
Вступ. Сон - одна з найважливших функцм людського органiзму, що мае величезне мульти-модальне загальнобiологiчне значення. За даними останых дослiджень, рiзноманiтнi розлади сну (по-рушення дихання увi снi, руховi порушення увi сы, гiперсомнiя, iнсомнiя, змiни циркадiанних ритмiв) доволi часто зустрiчаються у пащен^в з iнсультами та е наслщком прямого чи опосередкованого впливу на них чисельних рiзноманiтних факторiв (бюлопч-них, психологiчних, соцiальних, тощо) [17]. В свою чергу, розлади сну викликають зниження у пацiентiв повсякденно! мотиваци, активностi та концентраций що, в юнцевому рахунку, веде до порушення проце-сiв постшсультно! реабтггацп, уповiльнення функц^ онального i когытивного вiдновлення та до зниження якост життя [19].
Кардинальним, неспецифiчним симптомом рiз-номанiтних розладiв сну е пщвищена денна сонли-вють (ПДС). Вiдомо, що ПДС, як окремий феномен, негативно впливае на когнггивну здатнють та що-денну активнють пацiентiв [5]. Однак, не дивлячись на простоту дiагностики, вггчизняы неврологи до теперiшнього часу не використовують скринуван-ня ПДС в рутиннм клiнiчнiй практицi. Вiдповiдно, до цих тр в укра!нсьюй популяцп частота ПДС у па^ен-^в з гострим iнсультом залишаеться невщомою, не уточненi фактори ризику розвитку ПДС, не з'ясованi можливi асо^ацп ПДС з психоневрологiчними осо-бливостями та функцюнальними характеристиками пацiентiв.
Мета дослщження: вивчити розповсюдженiсть ПДС та асоцмоваы з нею фактори в гострому пер^ одi iнсультiв.
Об'ект I методи досл1дження. Нами обстеже-но 173 пацiенти: 146 пащен^в (84,4%) з iшемiчними та 27 па^ен^в (15,6%) з геморагiчними шсульта-ми. Данi збиралися безпосередньо при контакт з пацiентами та (або) з !х родичами з використанням структурованого опитувальника та iсторiй хвороби пащен^в.
Рiвень денно! сонливостi визначався за допомо-гою шкали сонливост Epworth (значення >10 вщпо-вщали пiдвищенiй деннiй сонливостi) [8].
Серед соцiально-демографiчних характеристик пацiентiв аналiзувалися вк, стать, сiмейний статус (одружений/одинокий), рiвень освiти (вища/серед-ня) та статус працюючого на момент виникнення шсульту. За показником тютюнопалiння пацiентiв умовно подтяли на «некурцiв» (хто не палив, як най-менше, 1 рк перед iнсультом) та «кур^в» (хто палив регулярно на протязi останнього року перед шсуль-том). За рiвнем споживання алкоголю пащенти були подiленi на тих, хто взагалi не вживае або «помiрно» вживае алкогольнi напо! (не бтьше 7 дрiнкiв для жiнок та не бтьше 14 дршюв для чоловшв протягом одного тижня (1 дршк вiдповiдае 18 мл чистого ета-нолу)) та тих, хто «значно» вживае алкогольнi напо! (бтьше 7 дршюв для жшок та бтьше 14 дршюв для чоловкв протягом 1 тижня) [10]. Наявнють абдом^ нального ожирiння визначали за показником об'ему тали (пороговi значення - 102 см для чоловшв та 88 см для жшок).
Серед супутых захворювань враховували най-бiльш поширенi патологи: артерiальну ппертензю, iшемiчну хворобу серця, фiбриляцiю передсердь та цукровий дiабет.
Серед постшсультних ускладнень, протягом пе-ребування пащен^в в стацiонарi фiксувалися пнев-мони, шфекци сечовивiдних шляхiв та трексю. Пневмонiя - наявнiсть фiзикальних ознак в поеднан-нi хоча б з одним з наступних симптомiв: температура тiла бiльше 38,0°С, кашель з видiленням хар-котиння, рентгенолопчно пiдтверджена вогнищева iнфiльтрацiя легенево! тканини [3]. Iнфекцiя сечо-вивщних шляхiв - наявнiсть клiнiчних ознак дизурп (утруднений, болючий, почащений сечопуск) в по-еднаннi з лейкоцитурiею (20 або бiльше лейкоцитiв в полi зору) [14]. Пiрексiя - температура тта >37.5°С тривалiстю бтьше 24 годин без встановлено! причини [3].
Наявнють делiрiю доогмджувалася на протязi кожного дня перебування патента в стацiонарi за допомогою тесту 4-АТ (делiрiозним розладам вщпо-вiдають значення тесту 4 та бтьше балiв) [15]. Три-вожн розлади, когнiтивнi порушення, рiвень денно! сонливост та наявнiсть постшсультно! втоми визначали в день виписки зi стацюнару. Тривожнi розлади фксувалися при значеннях субшкали тривоги Гост-тально! Шкали Тривоги та Депресп 8 та бiльше балiв [4,20]. Когнггивний статус оцiнювався за допомогою тесту МоСА (когнiтивнi порушення фксувалися
при значеннях МоСА менше 26 балiв) [16]. Постшсулытна втома дiагностувалася при значеннях шкали оцiнки втоми FAS 22 та бшыше балiв [9].
Важкюты неврологiчного де-фiциту при госпiталiзацiI та на момент виписки 3Í стацiонару встановлювалася за шкалою NIHSS. Ступiны постiнсулытноI функцiоналыноI залежностi ви-значали за модифiкованою шкалою Ренюна в день виписки зi стацюнару.
Крiм того, окремо у па^ен^в з iшемiчними iнсулытами врахо-вували пщтип iнсулыту за кри-терiями TOAST (лакунарний/ нелакунарний) [1], уражений церебралыний артерiалыний ба-сейн, а у пащен^в з iнсулытами в каротидному басейн визна-чали уражену гемюферу мозку (права-лiва).
Кiлыкiснi ознаки були представлен у виглядi середныо! арифметично! та середныого квадратичного в^илення, якю-нi ознаки - у виглядi абсолют-них показниюв та вiдсоткiв. При аналiзi ктыкюних ознак перевг ряли нормалынiсты !х розподiлу за допомогою критерiю Шапг ро-Уiлка. Достовiрнiсты вщмш-ностей мiж кiлыкiсними озна-ками проводили за допомогою непарного 1-критерт Стыюден-та. Зютавлення якiсних показ-никiв проводили з використан-ням критерiю х2 з поправкою Йейтса. Для виявлення мож-ливих асо^ацм мiж наявнютю ПДС та факторами, що аналiзу-валися, застосовували однофакторний регресiйний логютичний аналiз з 95% довiрчим Ытервалом (Д1). В усiх випадках достовiрними вважали вiдмiнностi при р<0,05.
Результати дослщження та 'Гх обговорення.
На момент виписки зi стацiонару ПДС фксувалася у 44 (25,4%) пащен^в. За даними лiтератури, в го-строму перiодi iнсулытiв частота ПДС е варiабелы-ною, залежиты вщ дизайну дослiдження, i становиты вщ 20,6% [2] до 49,5% [7]. Тим не менш, порiвняно висока розповсюдженюты феномену ПДС в гостро-му перiодi iнсулытiв робиты доцшыним його скринiнг протягом перiоду стацюнарного лiкування.
Таблиця 1 свiдчиты, що предикторами феномену ПДС на момент виписки зi стацюнару можна вважа-ти наявнюты у пацiентiв цукрового дiабету, абдомг налыного ожирiння та розвиток делiрiозних розла-дiв протягом перюду стацiонарного лiкування. При однофакторному лопстичному регресiйному аналiзi ж було виявлено, що цукровий дiабет асо^юетыся з
Таблиця 1.
Характеристики пац1ент1в та Гх зв'язки з наявнютю ПДС
Фактори Групи пашен™
з ПДС,n=44 без ПДС, n=129
вк, роки 62,2±9,1 63,1±8,2
статы чоловiча 21 (47,7%) 63 (48,8%)
жiноча 23 (52,3%) 66 (51,2%)
вища освта 14 (31,8%) 46 (35,7%)
статус працюючого 12 (27,3%) 42 (32,6%)
тютюнопалiння 13 (29,5%) 29 (22,5%)
«значне» вживання алкоголю 6 (13,6%) 22 (17,1%)
артерiалына гiпертензiя 37 (84,1%) 111 (86,0%)
супутня шемлчна хвороба серця 29 (65,9%) 93 (72,1%)
патолопя фiбриляцiя передсерды 8 (18,2%) 30 (23,3%)
цукровий дiабет 18 (40,9%) 30 (23,3%)*
абдомiналыне ожирiння 21 (47,7%) 36 (27,9%)*
шкала NIHSS, бали при госпiталiзацii 8,8±3,5 8,5+2,7
при виписц 5,9±2,8 6,1±2,2
усклад-нення пневмонiя 6 (13,6%) 22 (17,1%)
iнфекцiя сечовивiдних шляхiв 7 (15,9%) 24 (18,6%)
тре^я 10 (22,7%) 33 (25,6%)
делiрiознi розлади 16 (36,4%) 22 (20,6%)*
когнiтивнi порушення 25 (56,8%) 68 (52,7%)
постiнсулытна втома 13 (29,5%) 44 (34,1%)
тривожш розлади 19 (43,2%) 57 (44,2%)
модифiкована шкала Ренкiна, бали 0 2 (4,5%) 8 (6,2%)
1 12 (27,3%) 37 (28,7%)
2 15 (34,1%) 29 (22,4%)
3 12 (27,3%) 43 (33,3%)
4 3 (6,8%) 12 (9,4%)
Примпжа. * - достс^рна рiзниuя (р<0,05), згiдно критерiю х2 з поправкою Йейтса, при порiвняннi з пацieнтами, що мали ПДС.
достов1рним п1двищенням ймов1рност1 ПДС в 2,28 раз1в (95% Д1, 1,10-4,72; р=0,03), абдом1нальне ожи-р1ння - в 2,36 раз1в, (95% Д1, 1,16-4,78; р=0,02), а дел1р1озн1 розлади - в 2,78 раз1в (95% Д1, 1,29-5,98; р=0,01).
В переважнм б1льшост1 випадк1в ПДС е вторин-ним, як насл1док р1зноман1тних порушень сну. Збшь-шення частоти розвитку ПДС у пац1ент1в з цукровим д1абетом та абдом1нальним ожир1нням, скор1ш за все, опосередковуеться значною розповсюдженю-тю у ц1е1 категорИ пац1ент1в такого явища, як апное ув1 сн1 (незалежними факторами ризику апное ув1 сн1 е саме ожир1ння [6] та цукровий д1абет [11]). В свою чергу, апное ув1 сн1 може 1стотно зм1нювати адипою-новий I вуглеводний обм1ни та приводити до подаль-шого прогресування як ожиршня, так I цукрового д1-абету [12,13]. За даними л1тератури, порушення сну та дел1р1й часто сп1в1снують та, за посередництвом р1зноман1тних механ1зм1в (як1 до тепер1шнього часу не достатньо вивчен1), взаемообтяжують один одного [18].
Таблиця 2.
Характеристики пащен^в з iшемiчними шсультами та 'Гх зв'язки ПДС
Групи па^ен™
Фактори з ПДС, n=35 без ПДС, n=111
глдтип нелакунарний 27 (77,1%) 84 (75,7%)
шсульту лакунарний 8 (22,9%) 27 (24,3%)
церебральний артерi- каротидний 23 (65,7%) 72 (64,9%)
альний басейн вертебро-базилярний 12 (34,3%) 39 (35,1%)
уражена гемюфера права 19 (54,3%) 55 (49,5%)
лiва 16 (45,7%) 56 (50,5%)
Як видно з таблиц! 2, Hi пщтип iшемiчного шсуль-ту, Hi патологiя певного церебрального артерiально-го басейну, Hi 6iK ураження ыяким чином не впли-вали на ризик наявност ПДС на момент заюнчення стацiонарного лiкування. В доотджены боснiйських
науковцiв також було показано, що на частоту розвитку феномену ПДС не впливають н тип Ысульту, нi уражена гемiсфера мозку [7]. Висновки
1. На момент виписки зi стацю-нару частота наявност феномену ПДС у пащен^в з iнсультами ста-новить 25,4%.
2. На момент заюнчення стацю-нарного л^вання ризик феномену ПДС мае прямi достовiрнi асо^аци з наявнютю у пацiентiв цукрового дiабету, абдомiнального ожирiння та розвитком делiрiозних розладiв пiд час перебування в стацюнарг
Перспективи подальших досл1джень. В по-дальшому необхiдно вивчити динамку розповсю-дженостi ПДС та асоцмоваы з ПДС фактори в рiзнi
nocTiHcy^bTHi nepioflM.
^iTepaTypa
1. Classification of subtype of acute ischemic stroke. Definitions for use in a multicenter clinical trial. TOAST. Trial of Org 10172 in Acute Stroke Treatment / J. Adams, B. Bendixen, L. Kappelle [et al.] // Stroke. - 1993. - Vol. 24 (1). - P. 35-41.
2. Causes of excessive daytime sleepiness in patients with acute stroke: a polysomnography study / K. Klobucnikova, P. Siarnik, Z. Carnicka [et al.] // Journal of Stroke and Cerebrovascular Diseases. - 2016. - Vol. 25. - P. 83-86.
3. Complications after acute stroke / R. Davenport, M. Dennis, I. Wellwood [et al.] // Stroke. - 1996. - Vol. 27 (3). - P. 415-420.
4. Depression and anxiety symptoms post-stroke/TIA: Prevalence and associations in cross-sectional data from a regional stroke registry / N. Broomfield, T. Quinn, A. Abdul-Rahim [et al.] // BMC Neurology. - 2014. - Vol. 14. - P. 198.
5. Ding Q. Excessive daytime sleepiness in stroke survivors : an integrative review / Q. Ding, R. Whittemore, N. Redeker // Biological Research for Nursing. - 2006. - Vol. 18 (4). - P. 420-431.
6. Guilleminault C. Neurologic aspects of sleep apnea: is obstructive sleep apnea a neurologic disorder? / C. Guilleminault, K. Ramar // Seminars in Neurology. - 2009. - Vol. 29. - P. 368-371.
7. Incidence and types of sleep disorders in patients with stroke / Z. Pasic, D. Smajlovic, Z. Dostovic [et al.] // Medicinski Arhiv. -
2011. - Vol. 65 (4). - P. 225-227.
8. Johns M. A new method for measuring daytime sleepiness: the Epworth sleepiness scale / M. Johns // Sleep. - 1991. - Vol. 14 (6). - P. 540-545.
9. Michielsen H. Psychometric qualities of a brief self-rated fatigue measure: The Fatigue Assessment Scale / H. Michielsen, J. De Vries, G. van Heck // Journal of Psychosomatic Research. - 2003. - Vol. 54 (4). - P. 345-352.
10. National Institute of Alcohol Abuse and Alcoholism (NIAAA). Moderate and Binge Drinking. - 2014. - http://www.niaaa.nih.gov/ alcohol-health/overview-alcohol-consumption/moderate-binge-drinking.
11. Obstructive sleep apnea and type 2 diabetes / K. Rasche, T. Keller, B. Tautz [et al.] // European Journal of Medical Research. -2010. - Vol. 15 (Suppl. 2). - P. 152-156.
12. Serum levels of adipocytokines, adiponectin and leptin in patients with obstructive sleep apnea syndrome / F. Tokuda, Y Sando, H. Matsui [et al.] // Internal Medicine. - 2008. - Vol. 47 (21). - P. 1843-1849.
13. Surani S. Diabetes, sleep apnea, obesity and cardiovascular disease: why not address them together? / S. Surani // World Journal of Diabetes. - 2014. - Vol. 5 (3). - P. 381-384.
14. Systemic inflammatory response depends on initial stroke severity but is attenuated by successful thrombolysis / H. Audebert, M. Rott, T. Eck [et al.] // Stroke. - 2004. - Vol. 35. - P. 2128-2133.
15. Test accuracy of short screening tests for diagnosis of delirium or cognitive impairment in an acute stroke unit setting / R. Lees, S. Corbet, C. Johnston [et al.] // Stroke. - 2013. - Vol. 44. - P. 3078-3083.
16. The Montreal cognitive assessment, MoCA: a brief screening tool for mild cognitive impairment / S. Nasreddine, N. Phillip, V. Be-dirian [et al.] // Journal of the American Geriatric Society. - 2005. - Vol. 53. - P. 695-699.
17. Wallace D. Sleep disorders and stroke / D. Wallace, A. Ramos, T. Rundek // International Journal of Stroke. - 2012. - Vol. 7 (3). -P. 231-242.
18. Watson P. Delirium: is sleep important? / P. Watson, P. Ceriana, F. Fanfulla // Best Practice & Research Clinical Anaesthesiolgy. -
2012. - Vol. 26 (3). - Doi: 10.1016/j.bpa.2012.08.005.
19. Worse outcome after stroke in patients with obstructive sleep apnea: an observational cohort study / M. Mansukhani, M. Bellolio, B. Kolla [et al.] // Journal of Stroke and Cerebrovascular Diseases. - 2011. - Vol. 20 (5). - P. 401-405.
20. Zigmond A. The hospital anxiety and depression scale / A. Zigmond, R. Snaith // Acta Psychiatrica Scandinavica. - 1983. -Vol. 67 (6). - P. 361-370.
УДК 616.831-005.1-036.8
П1ДВИЩЕНА ДЕННА СОНЛИВ1СТЬ В ГОСТРОМУ ПЕР1ОД1 ШСУЛЬПВ: РОЗПОВСЮДЖЕН1СТЬ, АСО-Ц1ЙОВАН1 ФАКТОРИ Дельва М. Ю.
Резюме. Розлади сну негативно впливають на процеси постшсультно! реабiлiтацiI. Неспецифiчним симптомом рiзноманiтних порушень сну е пщвищена денна сонливiсть (ПДС). Мета: вивчити розповсюдженють ПДС в гострому перiодi iнсультiв, а також фактори, асоцмован з ПДС. Об'ектi методидослiдження. Нами об-стежено 173 пащенти в гострому перiодi iшемiчних та геморагiчних iнсультiв. Рiвень денно! сонливост визна-чався за допомогою шкали сонливостi Epworth (значення >10 вiдповiдали ПДС). Висновки. На момент виписки 3i стацiонару частота ПДС у пащетчв з iнсультами становить 25,4%. Ризик феномену ПДС мае прямi достовiрнi асоцiацiI з наявнютю у пацiентiв цукрового дiабету (вщношення шансiв (ВШ) 2,28; 95% довiрчий iнтервал (Д1), 1,10-4,72; р=0,03), абдомшального ожирiння (ВШ 2,45; 95% Д1, 1,21-4,98; р=0,01) та розвитком делiрiозних порушень пiд час перебування в стацiонарi (ВШ 2,78; 95% Д1, 1,29-5,98; р=0,01).
Ключовi слова: Ысульт, пiдвищена денна сонливiсть, розповсюдженiсть, предиктори.
УДК 616.831-005.1-036.8
ПОВЫШЕННАЯ ДНЕВНАЯ СОНЛИВОСТЬ В ОСТРОМ ПЕРИОДЕ ИНСУЛЬТОВ: РАСПРОСТРАНЕННОСТЬ, АССОЦИИРОВАННЫЕ ФАКТОРЫ
Дельва М. Ю.
Резюме. Расстройства сна негативно влияют на процессы постинсультной реабилитации. Неспецифическим симптомом разнообразных нарушений сна является повышенная дневная сонливость (ПДС). Цель: изучить распространенность ПДС в остром периоде инсультов, а также факторы, ассоциированные с ПДС. Объект и методы исследования. Нами обследовано 173 пациента в остром периоде ишемических и геморрагических инсультов. Уровень дневной сонливости определялся с помощью шкалы дневной сонливости Epworth (значения >10 отвечали ПДС). Выводы. Частота возникновения ПДС у пациентов с инсультами на момент выписки из стационара составляет 25,4%. Риск феномена ПДС имеет прямые достоверные ассоциации с наличием у пациентов сахарного диабета (отношение шансов (ОШ) 2,28; 95% доверительный интервал (ДИ), 1,10-4,72; р=0,03), абдоминального ожирения (ОШ 2,45; 95% ДИ, 1,21-4,98; р=0,01) и развитием делириозных нарушений во время пребывания в стационаре (ОШ 2,78; 95% ДИ, 1,29-5,98; р=0,01).
Ключевые слова: инсульт, повышенная дневная сонливость, распространенность, предикторы.
UDC 616.831-005.1-036.8
PREVALENCE AND ASSOCIATED FACTORS OF EXCESSIVE DAYTIME SLEEPINESS IN ACUTE STROKE
Delva M. Yu.
Abstract. Sleep has been shown to enhance learning motor skills and memory consolidation in individuals with chronic stroke. Sleep disturbance occurs, or worsens, after a stroke and occurs in various forms such as sleep apnea, insomnia, sleep-related movements disorders so on. Sleep disturbance has been known to lead to short-term and long-term negative patient outcomes and disturb the life of rehabilitation stroke patients. Excessive daytime sleepiness (EDS) is unspecific sign of different sleep disturbances. Aim: to study post-stroke EDS rate and to clarify the possible interconnections between the EDS and patients' characteristics at hospital discharges. Methods. We enrolled in the study 146 patients with ischemic stroke and 27 patients with hemorrhagic strokes. Daytime sleepiness was measured using Epworth sleepiness scale (scores >10 indicate excessive daytime sleepiness). It was investigated patients' age, gender, marital status, formal education level, pre-stroke employment status, tobacco smoking status, level of alcohol consumption. For anthropometric characteristics were used waist circumference. The co-morbidities included arterial hypertension, ischemic heart disease, atrial fibrillation and diabetes mellitus. Acute stroke complications during hospital stay included pneumonia, urinary tract infections and pyrexia. The severity of neurological deficit was evaluated with National Institute of Health Stroke Scale at day of admission and at day of hospital discharge. The patients' functional disability was determined by using modified Rankin scale at day of hospital discharge. Neuropsychological testing had been performed at time of hospital discharge: signs of anxiety were assessed by Hospital Anxiety and Depression Scale, apathy symptoms were assessed by the Starkstein apathy scale, cognitive impairments were evaluated by the Montreal cognitive assessment. Continuous variables were represented as mean±standard deviation and categorical data were represented by number and percentage. Univariate logistic regression analysis were performed to analyze the odds ratio (OR) with 95% confidence intervals (CI) of significant factors associated with post-stroke EDS. P-value less 0.05 was taken to indicate statistical significance. Results. At time of hospital discharge the rate of EDS was 24,5%. The majority of investigated factors didn't have any significant relations with risk of post-stroke EDS. However, diabetes mellitus, abdominal obesity and delirium were directly associated with risk of post-stroke EDS. Univariate logistic regression analysis showed that patients with post-stroke EDS at time of hospital discharge had more common diabetes mellitus (OR, 2,28; 95% CI, 1,10-4,72; p=0,03), as well as more common abdominal obesity (OR 2,45; 95% CI, 1,21-4,98; p=0,01) and delirium during hospital stay (OR 2,78; 95% CI, 1,29-5,98; p=0,01). Increased risk of post-stroke EDS in patients with diabetes mellitus and abdominal obesity could be explained perhaps by the fact that diabetes mellitus as well as abdominal obesity are frequently followed with increased rate of breathing sleep disorders. According to literature data sleep disturbance and delirium quite often coexist and could aggravate each other.
Conclusions
1. The rate of post-stroke EDS at time of hospital discharge is 25,4%.
2. Risk of post-stroke EDS has direct associations with presence of diabetes mellitus, abdominal obesity and delirium signs during hospital stay.
Keywords: stroke, excessive daytime sleepiness, prevalence, associated factors.
Рецензент - проф. Литвиненко Н. В.
Стаття надшшла 17.08.2017 року