CC BY
22
КЛ1Н1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ 1 _ АРТЕРИАЛЬНАЯ I
CLINICIAL RESEARCHES ■ " ГИПЕРТЕНЗИЯ
УДК 616.12-008.331.1-036.3:616.24-008.4 DOI: 10.22141/2224-1485.1.57.2018.125497
Оренко Ю.М.1, Крушинська Н.А.2, Рековець О.Л.1
1ДУ «ННЦ «1нституткардюлоп!'¡мен1 акад. М.Д. Стражеска» НАМН Украни», м. Ки'в, Украна 2 Нацюнальний медичний ун1верситет ¡мен10.О. Богомольця, м. Ки1в, Укра1на
ApTepi^bHû nnepTeH3iq, синдром обструктивного апное сну та серцево-судинний ризик
Резюме. Актуальтсть. Артерiальна гinертензiя (АТ) — провiднuй фактор ризику кардiальноï та цереброваскулярно1 патологи. Одним i3 патологiчних статв, що часто cnieicHye з АТ та сприяе тдвищенню серцево-судинногоризику такиххворих, е синдром обструктивного апное сну (СОАС). Мета роботи — ощнити фактори кардiометаболiчного ризику хворих i3 АТ та СОАС. Mamepi-али i методи. Обстежено 185 пацieнтiв з А1 (49,79 ± 0,80 року), серед яких 148 хворих з А1 та СОАС i 37пацieнтiв з АТ без порушень дихання тд час сну (група контролю). Хворим проводились наступт обстеження: вимiрювання зросту та маси тла з розрахунком тдексу маси тта, вимi-рювання офкного артерiального тиску (АТ), добове монторування АТ, ощнка денноï сонливосmi за опитувальною шкалою Епворта, сомнологiчне обстеження, ехокардiографiя, бiохiмiчне дослi-дження, вимiрювання центрального АТ та швидкосmi поширення пульсовоï хвилi. Результати. Па-щенти обох груп були ствставними за вком, але хворi групи АТ та СОАС (середнш тдекс апное-гшопное (1АТ) — 38,08 ± 2,51 поди/годину) мали досmовiрно бтьший тдекс маси тыа — 35,23 ± ± 0,57 кг/м2 проти 30,57 ± 0,79 кг/м2 в грут контролю (р < 0,001), бтьшу частоту цукрового дiа-бету II типу — 16,9% проти 2,0% (р < 0,02), вищiрiвнi глюкози кровi — 5,95 ± 0,12ммоль/л проти 5,44 ± 0,14 ммоль/л (р = 0,045), сечовоï кислоти (СК) — 367,16 ± 8,45 мкмоль/л проти 329,79 ± ± 17,7 мкмоль/л (р = 0,048), бтьший тдекс маси мюкарда лiвого шлуночка — 115,79 ± 2,39 г/м2 проти 104,64 ± 4,56 г/м2 (р = 0,035), вищий центральний сисmолiчний АТ — 133,43 ± 1,67 мм рт.ст. проти 125,22 ± 3,41 ммрт.ст. (р = 0,027) та бшьшу швидтсть поширення пульсовоïхвилi по арmерiях еластичного типу — 11,19 ± 0,20 м/с проти 10,10 ± 0,41 м/с (р = 0,014), тж хворi групи контролю (1АТ — 3,02 ± 0,25 поди/годину). У хворих з АТ та СОАСрiвень СК асоцтвався
з тдвищенням сисmолiчного АТ, причому у зв'язку з чоловiчою статтю (r = 0,218;p = 0,013), ви-щим рiвнем креатитну плазми кровi (r = 0,237, p = 0,007) i mриглiцеридiв (r = 0,237; p = 0,007), а також арmерiальною жорсткктю, вираженою Aix75 (r = —0,270;p = 0,003). Висновки. Хворi з АТ та СОАСхарактеризувались досmовiрно бтьшою клькстю кардiомеmаболiчних факmорiвризику, через ят реалiзуюmься несприяmливi впливи СОАС у хворих з АТ.
Ключовi слова: арmерiальна гiперmензiя; синдром обструктивного апное сну; арmерiальна жор-стксть; сечова кислота
Вступ
Артерiальна ппертенз1я (АГ) — провщний фактор ризику кардiальноï та цереброваскулярноï патологИ. Одним i3 патолопчних сташв, що часто сшвю-нуе з АГ та сприяе пщвищенню серцево-судинного ризику таких хворих, е синдром обструктивного апное сну (СОАС).
СОАС — це стан, при якому у пащента пщ час сну виникають численш зупинки дихання внасль док повного перекриття (апное) або часткового зву-ження (ппопное) дихальних шлях1в на рiвнi глотки, припинення легеневоï вентиляцИ при збережених дихальних зусиллях. Клшчно СОАС проявляеться наявнютю хротння, зниженням рiвня кисню в кро-
© «Артерiальна ппертензи» / «Артериальная гапертензия» / «Hypertension» («Arterial'naâ gipertenziâ»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky A.Yu., 2018
Для кореспонденци: Крушинська Нша Анатоливна, кандидат медичних наук, Нацюнальний медичний ушверситет iменi О.О. Богомольця, бульв. Т. Шевченка, 13, м. КиТв, 02000, Укра'ша; e-mail: [email protected]
For correspondence: Nina Krushynska, PhD, Bogomolets National Medical University, T. Shevchenko boulevard, 13, Kyiv, 02000, Ukraine; e-mail: [email protected]
Bi, грубою фрагментацieю сну з частими пробуджен-нями, надмрною денною сонливiстю та пщвищен-ням артерiального тиску (АТ), особливо в шчний час [1].
СОАС е дуже поширеним станом в популяцп. За даними останнiх дослiджень, СОАС середнього та тяжкого ступешв уражае: чоловЫв вiком 30—49 ро-KiB (10 %) i 50-70 роив (17 %), ж1нок вiком 30-49 роив (3 %) та 50-70 роюв (9 %) [32], i частота його поширеностi останнiми роками прогресивно зрос-тае вiдповiдно до старшня населення та поширення епщемй ожирiння, яке е найважливiшим фактором ризику СОАС.
СОАС, особливо тяжкого ступеня, асоцiюеться з фатальними та нефатальними серцево-судинними подiями [13], у тому числГ серцево-судинною смер-тю [7], раптовою серцевою смертю [14], шсультом [18], розвитком та прогресуванням застшно! серце-во! недостатностi (СН) [37], дорожшми пригодами внаслiдок денно! сонливост i засинання за кермом, передчасною смертнiстю вiд усiх причин [10, 31], а надмiрна денна сонливють, хропiння, порушення уваги та когнггивних функцiй значно погiршують яюсть життя таких хворих [41].
Одним iз факторiв серцево-судинного ризику, зокрема у пащенпв високого ризику [21], до яких належать i хворi з АГ та СОАС, е гiперурикемiя. Але даних щодо зв'язку АГ, СОАС та метаболiчних фак-торiв ризику недостатньо.
Мета дослщження — оцiнити фактори кардюме-таболiчного ризику, через якi реалiзуються неспри-ятливi впливи СОАС у хворих з АГ.
Матерiали i методи
У дослщження було включено 185 пащенпв з АГ, середнiй вж — 49,79 ± 0,80 року, жшок — 36 (19,5 %), чоловтв — 149 (80,5 %). Хворих було роз-подiлено на двi групи: 148 хворих iз СОАС та 37 хворих з АГ без порушень дихання пiд час сну, якi увь йшли до групи контролю.
Критерп включення у дослiдження: вiк пащенпв 20-80 рокiв, наявнiсть есенщально! АГ I—III стадп, згода пащента на участь у дослщженш та вiдсутнiсть критерпв невключення. Дiагноз АГ встановлювався при виявленнi офюного систолiчного артерiального тиску (САТ) > 140 мм рт.ст. i/або дiастолiчного ар-терiального тиску (ДАТ) > 90 мм рт.ст., або хворий приймав антигшертензивну тератю.
Критерп невключення у дослщження: вiк молод-ше 20 та старше 80 роив; дiагностована симптоматична АГ; синдром шчного апное центрального характеру; груба патолопя верхнiх дихальних шляхГв; хронiчна СН > НА стадщ гостре порушення мозко-вого кровооб^ або iнфаркт мiокарда, перенесенi
< 3 мюящв тому; цукровий дiабет (ЦД) у станi декомпенсаций постiйна або персистуюча форма фь бриляцп передсердь (пiд час пароксизму); ураження нирок зi швидкiстю клубочково! фтьтраци (ШКФ)
< 30 мл/хв; психГчш розлади, залежностi.
Протокол дослщження було затверджено комь тетом з етики ДУ «ННЦ «1нститут кардюлогп iMeHi академiка М.Д. Стражеска» НАМН Укра!ни».
Обстеження пацieнтiв та дiагностика АГ здш-снювались вiдповiдно до Настанови та Ушфжова-ного клшчного протоколу надання медично! до-помоги «Артер1альна гiпертензiя», затверджених Наказом МОЗ № 384 вщ 24.05.2012 [1].
Хворим проводились загальноклшчш обстеження, вимiрювання маси тiла та зросту з розрахун-ком iндексу маси тгла (1МТ). Вимiрювання офiсних САТ i ДАТ виконували тричi з штервалом 1—2 хв в положенш пацieнта сидячи, пiсля 10 хвилин пере-бування у споко!. До протоколу вносили середне значення.
Добове монггорування АТ виконували за допо-могою приладу АВРМ-04 (Meditech, Угорщина). Визначали середньодобовi (24гСАТ, 24гДАТ), се-редньоденш (24гСАТдень, 24гДАТдень) та серед-ньошчш (24гСАТнiч, 24гДАТнiч) рiвнi САТ i ДАТ. Вимiрювання АТ виконувалось з частотою кожш 15 хвилин у денний час та кожш 30 хвилин — у шчний час [29].
Дiагностика СОАС здшснювалась за допомо-гою портативного монггора Somnocheck micro (Weinmаnn, Нiмеччина). Частота рестратор-них подiй позначалась як шдекс апное-гiпопное (1АГ) або шдекс рестраторних розладiв. Апное визначали як припинення повггряного потоку мiнiмум на 10 секунд, гшопное — як зниження амплггуди дихального сигналу щонайменше на 50 % мiнiмум на 10 секунд, що супроводжува-лось зниженням сатурацп кисню (SpO2) мжмум на 4 % або ознаками фiзiологiчного пробуджен-ня. Дiагноз СОАС встановлювали при кiлькостi обструктивних подш (апное, гiпопное + про-будження, зумовлеш респiраторними подiями) бiльше шж 15 подiй/годину або бiльше шж 5 подiй/годину у пацiентiв зi скаргами на нiчнi пробудження; денну сонливкть, сон, який не освiжае, втому, безсоння, порушення дихання, яю призводили до пробудження, задуху, гуч-не хропiння, переривання дихання пщ час сну, що описувались пащентом або родичами. Тяж-кiсть СОАС визначалась як легка при 1АГ > 5 та < 15 подш/годину, середня — при 1АГ > 15 та < 30 подш/годину i тяжка — при 1АГ > 30 подш/годину [9, 12]. У сумнiвних випадках дiагноз верифiкували полiсомнографiею.
Оцiнювання денно! сонливост здiйснювали методом опитування за шкалою сонливосп Еп-ворта (Epworth Sleepiness Scale — ESS), що включала 8 запитань, за якими пащенти визначали вь рогщшсть заснути в рiзних побутових ситуацiях. Вiрогiднiсть наявностi СОАС визначали як вщсут-нiсть СОАС — 8,0 ± 3,5 бала, СОАС легкого ступеня — 11,0 ± 4,2 бала, СОАС середнього ступеня тяжкост — 13,0 ± 4,7 бала, СОАС тяжкого ступеня — 16,2 ± 3,3 бала [1].
Дослiдження пружно-еластичних властивостей артерш та центрального АТ (ЦАТ) здшснювалось методом апланацшно! тонометрп за допомогою приладу SphygmoCor (AtCor, Medical Pty Ltd., Ав-стралiя), з'еднаного з персональним комп'ютером. Програмне забезпечення апарата за допомогою трансферно! функцп здшснювало контурний ана-лiз пульсово! хвилi iз визначенням центрального САТ (ЦСАТ), ДАТ (ЦДАТ), центрального пульсового АТ (ЦПАТ), шдексу аугментацп (Aix) та стан-дартизованого за частотою серцевих скорочень (ЧСС) 75 ударiв/хв iндексу аугментацп (Aix75), суб-ендокардiального iндексу життездатностi (SEVR) та тривалост викиду (ED). Усi показники та !х ре-ферентнi значення для кожного пащента прилад визначав автоматично на основi рiвня АТ, вимГря-ного на плечовiй артерп, та форми пульсово! хвилi у висхвдшй аортi.
Визначення швидкост поширення пульсово! хвилГ (ШППХ) по артер1ях еластичного (ШППХел) та м'язового (ШППХм) титв здiйснювалось за стандартним протоколом методом швидюсного аналiзу пульсово! хвилГ шляхом розташування датчика на правш сшльнш соннш i правiй стегновш артерiях та на правiй спшьшй соннш i правiй проме-невш артерiях. Вщстань м1ж артер1ями вимiрювали за допомогою сантиметрово! стрГчки [44].
БюхГмГчж дослiдження кровГ виконували на автоматичному 6юхГмГчному аналiзаторi А25 (BioSystems, 1спашя).
Ехокардiографiю виконували за допомогою ультразвукового дiагностичного апарата Imagic Agile (Kontron Medical, Францiя) в М- та В^ж^Г за стандартним протоколом [24]. Визначались: розмГр аорти, лГвого передсердя (ЛП), кшцево-дГастолГч-ний розмГр (КДР) та кшцево-систолГчний розмГр (КСР) лГвого шлуночка (ЛШ), кГнцево-систолГчний (КСО) i кшцево-дГастолГчний (КДО) об'еми ЛШ та фракц1я викиду (ФВ) ЛШ.
1ндекс маси мюкарда лГвого шлуночка (1ММЛШ) вираховувався за формулою:
1ММЛШ (г/м2) = ММЛШ / площа поверхш тша.
ЕхокардГографГчними критер1ями гшертрофи ЛШ вважали: 1ММЛШ для чоловЫв > 115 г/м2, для жшок — > 95 г/м2 [27].
Також хворим за показаннями виконувались шшГ лабораторнГ й ГнструментальнГ дослщження для виключення симптоматично! АГ.
Статистичну обробку результатГв здГйснюва-ли за допомогою програмного забезпечення IBM Statistics SPSS 21. ДостовГрною вважали вГдмГннГсть при коефщГенп достовГрностГ р < 0,05. ДостовГр-нГсть результатiв визначали за допомогою парного двови6Гркового тесту з використанням t-критерiю Стьюдента для середшх величин. Також виконували парний факторний кореляцшний аналiз з розра-хунком r — коефiцiента кореляцп за Спiрменом та багатофакторний регресшний аналiз.
Результати
Характеристики пацieнтiв наведено в табл. 1.
Пащенти обох груп були спiвставними за вжом, зростом, але XBopi i3 СОАС мали достовiрно бшьшу масу тша (р < 0,001) та, вщповщно, 1МТ (р < 0,001). Обвдда групи пацiентiв не вiдрiзнялись за кшьюстю хворих на iшемiчну хворобу серця (1ХС), але у гру-ni СОАС достовiрно вищою була частота цукрового дiабету II типу (р < 0,02).
Хворi з АГ та СОАС мали достовiрно вищий 1АГ, що вiдповiдае СОАС тяжкого ступеня, до-стовiрно нижчi рiвнi сатуращ! кровi пiд час сну, достовiрно вищий iндекс десатурацш, макси-мальну тривалiсть пауз у диханш та вiдсоток часу хротння пiд час сну (р < 0,001 для вих). Як i очiкувалось, хворi групи СОАС мали достовiр-но вищий рiвень денно! сонливосп, оцiнений суб'ективно за допомогою ESS (р = 0,003), хоча слад зауважити, що у грут СОАС рiвень денно! сонливост загалом невисокий. Достовiрно ввд-рiзнялись ввдповш на питання № 3 (можливють заснути при знаходженнi у громадському мгсщ без активностi) (р = 0,039) та № 8 (можливють заснути у машин пiд час зупинки у пробщ про-тягом декшькох хвилин) (р = 0,022).
При проведенш регресiйного аналiзу у хворих групи контролю незалежного зв'язку 1АГ з жод-ним iз показникiв виявлено не було. У хворих групи СОАС спостерпався незалежний зв'язок 1АГ лише з шдексом десатурацiй, що е цiлком закономiрним (ß = 0,978; р < 0,001).
Денна сонливють у хворих з АГ та СОАС асощ-ювалась зi структурною перебудовою i гiршою пер-фузiею мiокарда та бшьшою жорсткiстю артерiй: з ощнкою за шкалою сонливостi Епворта незалеж-но корелювали тривалiсть хропiння (ß = —0,008; р = 0,021), товщина м1жшлуночково! перетинки (МШП) (ß = 0,023; р = 0,026), маса мюкарда лiво-го шлуночка (ММЛШ) (ß = -0,037; р = 0,039) та показники контурного аналiзу пульсово! хвилi ED (ß = -0,020; р < 0,001) i SEVR (ß = -0,224; р = 0,012) (рис. 1).
Хротння
Питання № 7 ESS Питання № 6 ESS
Рисунок 1. Фактори, що незалежно корелювали з piBHeM денно)' сонливост у хворих з АГ та СОАС (р < 0,05 для Bcix)
У хворих групи АГ та СОАС тяжкiсть шчно! п-поксемп асоцiювалась зi збiльшенням аугментаци аортально! пульсово! хвилi та шдвищенням центрального АТ: з шдексом десатурацiй незалежно ко-релювали А1х (р = 4,167; р = 0,009), А1х75 (р = -3,929; р = 0,006) та центральний ДАТ (р = 0,151; р = 0,004), тодi як у хворих групи контролю тако! кореляцп не спостерпалось.
Нами було проведено аналiз частоти виявлення СОАС у хворих з АГ рiзних стадш, результати наведено у табл. 2.
Таким чином, з пщвищенням стади АГ збшьшу-валась частота виявлення СОАС, досягаючи бшьше 90 % у хворих з АГ III стадп, хоча 1АГ був достовiрно бiльшим у хворих з АГ II стадп порiвняно iз хвори-ми з АГ I стадп (р = 0,006). Достовiрно вищим у хворих з АГ II стадп виявився також шдекс десатурацiй (р = 0,022) порiвняно з АГ I стадп та рiвень денно! сонливост (р = 0,049) порiвняно з АГ I стадп. Час хротння та максимальна тривалють пауз у диханш пщ час сну достовiрно не вiдрiзнялись.
Данi лабораторних та шструментальних мето-дiв обстеження хворих груп nopÍB^Hra наведенi у табл. 3.
Хворi обох груп мали сшвставш показники офiсних САТ i ДАТ, але хворi Í3 СОАС мали досто-вiрно вищi середньодобовi (для 24гСАТ — на 9,40 ± ± 3,32 мм рт.ст., р = 0,005, та для 24гДАТ — на 5,19 ± ± 1,95 мм рт.ст., р = 0,024), а також середньоден-ш (для 24гСАТдень — на 8,48 ± 3,27 мм рт.ст., р = = 0,010, та для 24гДАТдень — на 5,10 ± 2,23 мм рт.ст., р = 0,015) та середньошчш (для 24гСАТшч — на 11,60 ± 3,48 мм рт.ст., р = 0,001, та для 24гДАТшч — на 6,08 ± 2,48 мм рт.ст., р = 0,015) САТ i ДАТ.
У хворих групи СОАС достовiрно вищими були рiвнi глюкози кровi натще (на 0,51 ± 0,25 ммоль/л; р = 0,045) та сечово! кислоти (СК) (на 37,36 ± ± 18,76 мкмоль/л; р = 0,048).
Серед пащенпв групи контролю гшерури-кемш (рiвень СК > 360 мкмоль/л) було вияв-лено у 13 (35,1 %) хворих, серед хворих з АГ та СОАС — у 66 (44,6 %). Рiзниця у частой реестрацп
Таблиця 1. Характеристики пацентв груп пор'вняння (M ± m)
Показник, одиниц Група контролю (n = 37) Група АГ та СОАС (n = 148)
Bík, роки 46,76 ± 2,10 50,55 ± 0,84
Наявшсть цукрового дiабету 2 (5,4 %) 25 (16,9 %)*
Наявнють шеммчноТ хвороби серця 6 (16,2 %) 37 (25,0 %)
Стадiя АГ: — 1 стадiя — II стадiя — III стадiя 11 (29,7 %) 24 (64,9 %) 2 (5,4 %) 8 (5,4 %)* 119 (80,4 %) 21 (14,2 %)
3picT, м 1,75 ± 0,01 1,74 ± 0,01
Маса тiла, кг 93,43 ± 2,54 107,20 ± 1,79**
1МТ, кг/м2 30,57 ± 0,79 35,23 ± 0,57**
1АГ, подiй/годину 3,02 ± 0,25 38,08 ± 2,51**
М^мальна SpO2, % 84,76 ± 0,71 73,99 ± 1,07**
Середня SpO2, % 94,66 ± 0,21 91,64 ± 0,34**
1ндекс десатурацiй, подiй/годину 2,73 ± 0,41 34,02 ± 2,63**
Максимальна пауза, с 19,41 ± 1,48 45,50 ± 2,38**
Хропiння, % 12,95 ± 3,79 31,64 ± 2,21**
Оцiнка за ESS, бали 6,81 ± 0,64 9,76 ± 0,46*
Питання № 1 ESS, бали 1,00 ± 0,20 1,34 ± 0,10
Питання № 2 ESS, бали 1,72 ± 0,16 2,04 ± 0,08
Питання № 3 ESS, бали 0,47 ± 0,10 0,88 ± 0,09*
Питання № 4 ESS, бали 0,97 ± 0,16 1,34 ± 0,10
Питання № 5 ESS, бали 1,88 ± 0,19 2,16 ± 0,08
Питання № 6 ESS, бали 0,12 ± 0,06 0,35 ± 0,07
Питання № 7 ESS, бали 0,97 ± 0,19 1,38 ± 0,09
Питання № 8 ESS, бали 0,12 ± 0,06 0,49 ± 0,08*
Примтки: * — достов'!ршсть р'зниц на рiвнi р < 0,05; ** — достовiрнiсть рiзницi на р'вн р < 0,001.
Таблиця 2. Частота виявлення СОАС залежно вщ стадн АГ (M ± m)
Показник, одиниц Стад!я АГ
АГ 1 (n = 19) АГ II (n = 143) АГ III (n = 23)
Нормальна сомнограма 11 (57,9 %) 24 (15,4 %)** 2 (6,9 %)**
СОАС легкого ступеня 3 (15,8 %) 27 (17,3 %)* 11 (37,9 %)*
СОАС середнього ступеня 2 (10,5 %) 37 (23,7 %) 4 (13,8 %)
СОАС тяжкого ступеня 3 (15,8 %) 55 (35,3 %)* 6 (20,7 %)
СОАС сумарно 8 (42,1 %) 119 (83,2 %)** 21 (91,3 %)**
1АГ, подм/годину 14,32 ± 5,42 34,65 ± 2,65* 22,67 ± 4,80
М^мальна SpO2, % 83,05 ± 2,39 75,15 ± 1,05* 76,70 ± 2,61
Середня SpO2, % 94,30 ± 0,38 91,83 ± 0,35* 93,13 ± 0,65#
1ндекс десатурацм, подм/годину 13,76 ± 5,68 30,99 ± 2,71* 11,94 ± 4,93
Максимальна пауза, с 35,22 ± 8,03 42,90 ± 2,36 32,53 ± 4,10
Хротння, % 17,80 ± 5,72 30,40 ± 2,31 26,35 ± 4,75
ОцЫка за ESS, бали 7,00 ± 1,12 9,63 ± 0,47* 8,13 ± 0,82
Примтки: * — достовipнiсть на piвнi р < 0,05 поpiвняно iз АГ I стадii; ** — достовipнiсть на piвнi р < 0,001 поpiвняно з АГ I стад) * — достовipнiсть на piвнi р < 0,05 поpiвняно з АГ II стадн.
Таблиця 3. Результати додаткових мeтодiв досл'1дження пац'1ент'1в груп пор'тняння
Показник, одиниц Група контролю (n = 37) Група АГ та СОАС (n = 148)
Глюкоза, ммоль/л 5,44 ± 0,14 5,95 ± 0,12*
ХС, ммоль/л 5,66 ± 0,28 5,21 ± 0,12
ТГ, ммоль/л 2,29 ± 0,68 3,09 ± 1,30
Сечова кислота, мкмоль/л 329,79 ± 17,70 367,16 ± 8,45*
Креатишн (мкмоль/л) 81,71 ± 2,44 86,77 ± 1,52
ШКФрозр. (мл/хв/1,73 м2) 94,32 ± 3,22 86,62 ± 1,71*
САТ, мм рт.ст. 138,35 ± 3,66 145,64 ± 1,67
ДАТ, мм рт.ст. 89,05 ± 2,11 93,58 ± 1,18
24гСАТ, мм рт.ст. 131,55 ± 2,24 140,95 ± 1,64*
24гДАТ, мм рт.ст. 79,46 ± 1,61 84,65 ± 1,11*
24гСАТдень, мм рт.ст. 136,15 ± 2,22 144,63 ± 1,62*
24гДАТдень, мм рт.ст. 83,42 ± 1,50 88,52 ± 1,11*
24гСАТнiч, мм рт.ст. 121,02 ± 2,31 132,62 ± 1,74*
24гДАТшч, мм рт.ст. 70,96 ± 1,82 77,04 ± 1,22*
Ао, см 3,41 ± 0,06 3,49 ± 0,04
ЛП, см 3,91 ± 0,09 4,07 ± 0,04
КСР, см 3,31 ± 0,06 3,46 ± 0,04
КДР, см 5,05 ± 0,07 5,21 ± 0,04
КСО, мл 45,87 ± 2,20 51,87 ± 1,48
КДО, мл 124,10 ± 4,13 132,36 ± 2,39
МШП, см 1,17 ± 0,03 1,28 ± 0,02*
ЗСЛШ, см 1,08 ± 0,02 1,18 ± 0,16*
ФВ, % 63,01 ± 1,05 61,26 ± 0,51
ММЛШ, г 226,95 ± 11,12 262,49 ± 6,44*
!ММЛШ, г/м2 104,64 ± 4,56 115,79 ± 2,39*
ЧСС, уд/хв 69,05 ± 1,91 69,17 ± 0,94
Примтки: * — достов'ртсть р'зниц на piвнi р < 0,05; ** — достовipнiсть piзницi на р'вн р < 0,001; ХС — холестерин; ТГ — тригл'щериди; ШКФрозр. — розрахункова швидксть клубочковоi ф'шьтрацщ Ао — аорта; ЗСЛШ — задня стнка л'вого шлуночка.
гшерурикемп м1ж групами недостовiрна (р > 0,2), але загалом частота ii виявлення дуже висока як у хворих Í3 СОАС, так i у груш АГ без порушень ди-хання тд час сну.
У всiй вибiрцi хворих рiвень СК асоцiювався з бшьшою масою тiла, вищим рiвнем триглщери-дiв (ТГ) плазми кров^ вищими рiвнями САТ як у денний, так i в шчний час, та ДАТ у шчний час, бшьшою кшьюстю епiзодiв апное-гшопное пiд час сну та пршою сатурацieю кровi в нiчний час, нижчою ШКФ, вищими рiвнями глюкози кро-вi натще, бiльшою частотою ЦД та артерiальною жорсткiстю.
Фактори, з якими корелював рiвень СК у хворих груп порiвняння, наведет на рис. 2—4.
У пащенпв групи контролю рiвень СК асощю-вався з бiльшою масою тша (r = 0,369; р = 0,032), вищими середньодобовими (для 24гСАТ — r = 0,469, р = 0,005; для 24гДАТ — r = 0,399, р = 0,020) i се-редньоденними рiвнями АТ (для 24гСАТдень —
Maca тша
Серед. SpO.
Рисунок 2. Фактори, з якими корелював piBeHb СК в усй виб '1рц '1 хворих (р < 0,05 для bcíx)
r = 0,513, р = 0,002; для 24гДАТдень — r = 0,404, р = 0,018), а також зi структурною перебудовою мю-карда, а саме: бшьшою товщиною МШП (r = 0,343; р = 0,047), вищою стадieю АГ (r = 0,388; р = 0,024) та бшьшим 1АГ (r = 0,354; р = 0,040).
У хворих з АГ та СОАС рiвень СК асощювався з вищими показниками систолiчного АТ: 24гСАТ (r = 0,182; p = 0,048), 24гСАТдень (r = 0,194; p = 0,035), 24гСАТшч (r = 0,215; p = 0,022), при-чому у зв'язку з чоловiчою статтю (r = 0,218; p = 0,013), а також з пршими показниками функцп нирок, вираженими рiвнем креатиншу плазми кро-вi (r = 0,237; p = 0,007), вищим рiвнем ТГ (r = 0,237; p = 0,007) та артерiальною жорсткiстю, вираженою Aix75 (r = -0,270; p = 0,003).
Також у хворих групи СОАС достовiрно бшьшою була товщина задньоi стшки лiвого шлуноч-ка (ЗСЛШ) (на 0,10 ± 0,03 см; р = 0,003), МШП (на 0,11 ± 0,04 см; р = 0,006), ММЛШ (на 35,54 ± ± 13,83 г; р = 0,011) та, вщповщно, 1ММЛШ (на 11,15 ± 5,24 г/м2; р = 0,035). Слiд зауважити, що ознаки гшертрофп лiвого шлуночка було виявлено у пацieнтiв обох груп, що е закономiрним, оскшьки всi пацiенти мали дiагностовану АГ.
Рiвень глюкози кровi у всш вибiрцi асощював-ся зi старшим вжом (r = 0,153; р = 0,039), бшьшою масою тша (r = 0,262; р < 0,001) та 1МТ (r = 0,295; р < 0,001), що цшком закономiрно, вищими рiвнями сист^чного АТ (для 24гСАТ — r = 0,167, р = 0,030; для 24гСАТдень — r = 0,182; р = 0,018), бшьшим 1АГ (r = 0,347; р < 0,001), гiршими показниками нiчноi сатураци кровi (для мiн. SpO2 — r = -0,252, р = 0,001; для серед. SpO2 — r = -0,293, р < 0,001; для шдек-су десатурацш (1Д) — r = 0,347, р < 0,001), бшьшою тривалютю хротння (r = 0,290; р < 0,001) та пауз в диханш пщ час сну (r = 0,276; р = 0,001), вищим сту-пенем денноi сонливостi (r = 0,222; р = 0,003), вищою стадiею АГ (r = 0,203; р = 0,006), наявшстю СН (r = 0,176; р = 0,017) та 1ХС (r = 0,214; р = 0,004),
Рисунок 3. Фактори, з якими корелював рiвень СК у хворих групи контролю (р < 0,05 для bcíx)
Рисунок 4. Фактори, з якими корелював рiвень СК у хворих групи АГ та СОАС (р < 0,05 для bcíx)
бiльшими розмiрами порожнин серця та бшьшим 1ММЛШ (r = 0,248; р = 0,001) (рис. 5).
У rpyni хворих з АГ та СОАС вищий piBeHb глю-кози асоцiювався з бшьшою масою тiла (r = 0,297; р = 0,001) та 1МТ (r = 0,339; р < 0,001), вищим 1АГ (r = 0,276; р = 0,002), пршими показниками сату-рацп кровi тд час сну (для мш. SpO2 — r = —0,204, р = 0,021; для середньо! SpO2 — r = —0,276, р = 0,002; для шдексу десатyрацiй — r = 0,320, р < 0,001), бшьшою тривалютю хротння (r = = 0,290; р = 0,002) та вищим рiвнем денно! сон-ливостi (r = 0,310; р < 0,001), наявшстю 1ХС (r = = 0,191; р = 0,031), структурним ремоделюванням лiвого шлуночка з бшьшою товщиною його стiнок, бiльшим розмiром порожнин та бiльшою масою ЛШ (r = 0,219; р = 0,014).
У той же час у груш контролю рiвень глюкози асощювався лише зi структурною перебудовою мюкарда ЛШ: з рiвнем глюкози корелювали КДР (r = 0,377; р = 0,028), товщина МШП (r = 0,502; р = = 0,002), ЗСЛШ (r = 0,444; р = 0,009) та 1ММЛШ (r = 0,467; р = 0,005).
Нами було проведено ощнку пружно-еластич-них властивостей артерш, результати наведено в табл. 4.
Таким чином, хворi з АГ та СОАС мали до-стовiрно бiльшy ШППХел (на 1,09 ± 0,44 м/с; р = 0,014), шж хворi групи контролю, ШППХм до-стовiрно не вiдрiзнялась.
Для визначення факторiв, з якими незалежно корелювала ШППХел у хворих груп порiвняння, нами було проведено регресшний аналiз, у результат якого було виявлено незалежний зв'язок ШППХел лише з вжом хворих у грyпi СОАС (ß = 0,347; р = 0,003), у хворих групи контролю до-стовiрний зв'язок не спостерпався з жодним iз по-казниюв.
Було виявлено, що хворi з АГ та СОАС мали до-стовiрно вищий ЦСАТ порiвняно з пащентами групи контролю (на 8,22 ± 3,68 мм рт.ст.; р = 0,027) при
тому, що офюш САТ та ДАТ були порiвнюваними у пацiентiв обох груп. Достовiрно та незалежно з рiвнем ЦСАТ у хворих групи СОАС були пов'язаш офiснi САТ (ß = 0,175; р < 0,001) i ДАТ (ß = 0,493; р < 0,001), розмiр лiвого передсердя (ß = 0,014; р = 0,016), ММЛШ (ß = -0,036; р = 0,029), ЦДАТ (ß = 0,124; р = 0,020), ЦПАТ (ß = 0,523; р < 0,001) та тиск аугментацп (ß = 0,087; р = 0,022). У хворих без СОАС незалежний зв'язок ЦСАТ спостерь гався лише з ЦДАТ (ß = 0,645; р < 0,001) i ЦПАТ (ß = 0,592; р < 0,001).
На mдставi виявлення достовiрно вищих по-казникiв ШППХел та ЦСАТ можна зробити ви-сновки про роль СОАС у шдвищенш артерiальноi жорсткост у хворих з АГ. Наявшсть незалежного зв'язку ЦСАТ iз ММЛШ та розмiром ЛП у хворих з АГ та СОАС може свщчити про значення саме ЦАТ в ураженш серця як органа-мшеш у таких пащ-ентiв.
BiK
Стадт АГ ESS
Рисунок 5. Фактори, що корелювали з р'внем глюкози в усй виб'1рц '1 хворих (р < 0,05 для Bcix)
Таблиця 4. Показники контурного та швидксного анал'зу пульсово/ хвил'1 хворих груп пор'вняння (M ± m)
Показник, одиниц Група контролю (n = 37) Група АГ та СОАС (n = 148)
ШППХел, м/с 10,10 ± 0,41 11,19 ± 0,20*
ШППХм, м/с 8,73 ± 0,30 9,19 ± 0,13
АуТ, мм рт.ст. 7,16 ± 1,07 8,51 ± 0,57
ЦСАТ, мм рт.ст. 125,22 ± 3,41 133,43 ± 1,67*
ЦДАТ, мм рт.ст. 90,22 ± 2,17 94,14 ± 1,26
ЦПАТ, мм рт.ст. 35,00 ± 2,10 38,79 ± 1,10
Aix, % 18,45 ± 2,13 20,29 ± 1,07
Aix75, % 15,19 ± 1,75 17,43 ± 0,99
ED, % 35,22 ± 0,74 35,19 ± 0,41
SEVR, % 163,39 ± 5,22 159,13 ± 2,93
Примтки: * — достов'!ршсть на рiвнi р < 0,05; АуТ — тиск аугментацп.
Обговорення
Таким чином, було виявлено, що XBopi з АГ та СОАС характеризувались бшьшою кшьюстю сер-цево-судинних (достовiрно вищi середньодобовi САТ i ДАТ та центральний САТ, гiпертрофiя лiво-го шлуночка, пiдвищена артерiальна жорсткiсть) та метаболiчних факторiв ризику (достовiрно бiльша маса тша, достовiрно вищi рiвнi глюкози та сечово! кислоти).
М1ж наявшстю гшерурикемп та СОАС iснуe двостороннш взаемозв'язок. З одного боку, тд-вищенi рiвнi СК асоцiюються з наявшстю СОАС, з шшого — СОАС характеризуемся порушенням обмiну пуришв i пiдвищенням рiвнiв СК.
У нашому дослiдженнi було виявлено достовiр-но вищi рiвнi сечово! кислоти сироватки кровi у хворих з АГ та СОАС порiвняно з пащентами без порушень дихання увi снi (р = 0,048).
Подiбнi результати було виявлено в популяцш-ному дослiдженнi Camila Hirotsu та ствавт., що проводилось у Сан-Пауло та включало 1042 учас-ники [19]. Було показано, що хворi iз СОАС мали вищi рiвнi СК (5,7 ± 0,1 мг/дл проти 4,9 ± 0,1 мг/дл; р < 0,0001) порiвняно з контролем незалежно вщ статi, а також тсля контролю за шшими факторами. Була виявлена достовiрна асоцiацiя м1ж гшер-урикемiею та наявшстю СОАС (х2 = 40,6; р < 0,0001). Було показано, що шдвищення рiвня сечово! кислоти на 1 мг/дл збшьшуе ризик СОАС на 16 % (95% довiрчий штервал = 1,01—1,33). З шшого боку, мшмальна SpO2 е незалежним предиктором, що пояснюе 10% варiабельнiсть рiвня СК в комплек-сi з iншими факторами, такими як чоловiча стать, креатинш, триглiцериди, 1МТ > 26,8 кг/м2, САТ та рiвнi калiю плазми кровь Також Н. Sahebjami [38] було показано шдвищення екскрецп СК у хворих iз СОАС, що нормалiзувалась пiсля лiкування по-стшним позитивним тиском у дихальних шляхах (СРАР-терапя).
Одним iз механiзмiв, завдяки яким СОАС сприяе пiдвищенiй серцево-судиннш смертностi, е оксидативний стрес [47]. Проввдну роль в окси-дативному стрес вiдiграе ксантиноксидаза — ен-зим, внаслiдок активацп якого утворюеться СК. Таким чином, продукцiя СК супроводжуеться пiдвищеним синтезом реактивних кисневих час-точок (РКЧ), якi вщграють визначальну роль в зумовленому гшокиею пошкодженнi тканин [33]. Множиннi цикли де-/реоксигенацп при СОАС супроводжуються тдвищенням продукций РКЧ, якi змшюють напрямок клiтинних ме-таболiчних процеив — зменшення утворення аденозинтрифосфату (АТФ), що призводить до деградацп АТФ до аденозиндифосфату й адено-зинмонофосфату [39], вившьнення промiжних продуктiв пуринового обмшу (аденозин, iнозин, гiпоксантин, ксантин). Завершуеться цей процес гiперпродукцiею СК — кшцевого продукту ката-болiзму пуринiв.
У дослiдженнi M. Bombelli та iH. було показано, що шдвищення р1вня сечово! кислоти сироватки KpoBi на 1 мг/дл призводило до шдвищення ризику виникнення АГ на 34 % за показниками домашшх вимipювань АТ (р = 0,02) та на 29 % (р = 0,01) — при амбулаторних вимipюваннях. Результати мета-аналiзу P.C. Grayson i спiавт. вказують на роль ri-перурикемп у розвитку АГ: ризик виникнення АГ пщвищувався на 41 % за наявност гшерурикемп, а пiдвищення р!вня сечово! кислоти на 1 мг/дл асо-цiювалось з пiдвищенням ризику АГ на 13 % [15].
За результатами популяцшного дослщження в США було показано, що навиъ безсимптомна ri-пеpуpикемiя е предиктором серцево-судинно! та загально! смеpтностi [42]. А пщвищення р1вня сечово! кислоти сироватки кров! на 1 мг/дл асоць ювалось з1 зростанням ризик1в серцево-судинно! та загально! смертносп на 22 % (р = 0,03) i 12 % (р = 0,04) вщповщно [4].
Позитивну асошацш гшерурикемп з ожирш-ням, порушенням толерантност до вуглеводiв, АГ, анамнезом 1ХС та смеpтнiстю було показано у великому Фшському когортному популяцшному дослiдженнi (в1к — 40—69 роюв) [35]. Бiльше того, ряд дослщжень показали, що пiдвищений piвень СК асоцiювався не лише з наявшстю серцево-су-динних захворювань, але й з пршим прогнозом стабшьно! 1ХС [3], гострого iнфаpкту мюкарда [11, 25], хрошчно! СН [22], шсульту [23] та метаболiч-ного синдрому [6], тобто тих сташв, що часто по-еднуються !з СОАС та АГ.
У нашому дослщженш також було виявлено асошацш мж р1внями СК та показниками АТ, причому як у пашен™ з АГ та СОАС, так i в за-гальнiй ви61рш хворих. Таким чином, пiдвищення р1вшв СК у хворих 1з СОАС можна вважати одним 1з фактоpiв, що робить негативний внесок у роз-виток АГ i пщвищення серцево-судинного ризику таких хворих. А вимipювання СК е важливим при веденш пацiентiв 1з АГ, СОАС та !х ускладеннями.
З шшого боку, СОАС порушуе о6м1н глюкози, сприяе шсулшорезистентносп та асоцiюеться з розвитком ЦД II типу.
Декшька перехресних дослщжень показали, що СОАС асоцшеться з розвитком шсулшорезистент-носп незалежно в1д ожир1ння [34, 40], i ризик ко-релюе з тяжюстю шчно! гшоксемп [5].
Ожиршня е ключовим посередником впливу СОАС на ЦД II типу. Показано, що СОАС — фактор ризику та тяжкост ЦД II типу незалежно вщ в1ку та ожиршня. Це значимо, оскшьки ожиршня е фактором ризику як для СОАС, так i для ЦД II типу.
Тpивалi когортш дослвдження показали знач-не зростання ризику виникнення цукрового дiа-бету у хворих !з СОАС, особливо середнього та тяжкого ступешв [8, 28]. Даш метааналiзу тд-тверджують, що ризик ЦД за наявност СОАС середнього та тяжкого ступешв зростае на 63 %
[45]. Також було встановлено, що СОАС, особливо середнього та тяжкого ступешв, асоцшеться з пршим метаболiчним контролем у пащенпв i3 ЦД II типу [43].
Стосовно впливу СОАС на прогноз у пашен™ з ЦД було показано, що тяжюсть СОАС, виражена шдексом апное-гшопное, достовiрно асоцшеться з ризиком шсульту (у 2,5 раза) у пащенлв з ЦД II типу [36]. Також СОАС незалежно сприяе прогресуванню хрошчно! хвороби нирок у хворих з ЦД [2]. Проведений метаана-лiз продемонстрував достовiрну асощацш мiж тяжкiстю СОАС та тдвищеним ризиком дiабе-тично! хвороби нирок з вiдношенням ризиюв 1,73 [26].
З iншого боку, рандомiзованi плацебо-контрольованi дослiдження показали, що СРАР-терашя мала сприятливий вплив на об-мiн глюкози в популяцп з ожирiнням та без нього у пащенпв з предiабетом [30, 46] та по-кращувала iндекс iнсулiнорезистентностi по-рiвняно з плацебо у пащенпв з ЦД II типу [20]. Ефект СРАР-терапп пщвищувався зi збшь-шенням прихильност до лiкування i був бшьш вираженим при СОАС середнього та тяжкого ступешв, ожиршш та у випадках погано конт-рольованого дiабету[17, 46].
Важливо зазначити: наявш данi вказують на те, що сприятливий вплив СРАР на обмш глюкози бшьш виражений в популяцИ з предiабетом, нiж iз встановленим ЦД II типу. Дослщжень з цього приводу недостатньо для остаточних висновюв, але, можливо, за рахунок того, що хворi з ЦД II типу старшi та мають супутнi захворювання. Цi спосте-реження вказують на необхiднiсть ранньо! дiагнос-тики та лiкування СОАС в популяцИ з ризиком або встановленим ЦД II типу, оптимiзацiï прихильнос-тi до лiкування [16].
Таким чином, хворi з АГ та СОАС характеризуются значною кiлькiстю кардiометаболiчних фак-торiв ризику. Саме тому рання дiагностика та лжу-вання СОАС у хворих з АГ е вкрай важливими для зниження серцево-судинного ризику таких хворих.
Висновки
1. Хворi з артерiальною гiпертензiею та синдромом обструктивного апное сну мали досто-вiрно вищi рiвнi глюкози кровi натще (5,95 ± ± 0,12 ммоль/л проти 5,44 ± 0,14 ммоль/л; р = = 0,045) та достовiрну бшьшу частоту цукрового дiабету (16,9 % проти 5,4 %; р < 0,02) порiвняно з патентами без порушень дихання увi снi.
2. Хворi з артерiальною гiпертензiею та синдромом обструктивного апное сну мали достовiрно вищi рiвнi сечовоï кислоти кровi (367,16 ± 8,45 мкмоль/л проти 329,79 ± 17,7 мкмоль/л; р = 0,048) порiвня-но з пащентами без порушень дихання увi сш, при цьому частота гшерурикемИ е дуже високою в обох групах хворих (44,6 та 35,1 % вщповщно).
3. У хворих з артерiальною гiпертензiею та синдромом обструктивного апное сну концентрацiя сечовоï кислоти асоцiювалась з чоловiчою статтю (r = 0,218; p = 0,013), рiвнем креатинiну (r = 0,237; p = 0,007), триглщервддв (r = 0,237; p = 0,007) кровi та показниками систолiчного АТ.
4. Встановлено, що наявшсть синдрому обструктивного апное сну у хворих з артерiальною гiпертензiею сприяла збшьшенню жорсткостi артерiй еластичного типу та тдвищенню центрального систолiчного артерiального тиску, що шдтверджувалось виявленням незалежного коре-ляцiйного зв'язку шдексу десатурацiй з iндексом аугментацИ (ß = 4,167; р = 0,009), стандартизо-ваним за частотою серцевих скорочень шдексом аугментацИ (ß = 3,929; р = 0,006) та центральним дiастолiчним артерiальним тис ком (ß = 0,151; р = 0,004).
5. При веденш хворих з артерiальною гшертен-зiею та синдромом обструктивного апное сну необ-хщне дослiдження рiвнiв глюкози та сечовоï кислоти кровi з корекшею ЗСх порушень.
Конфлiкт штереив. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфлiкту iнтересiв при пiдготовцi статп.
Список лiтератури
1. НаказМОЗУкраши№384eid24.05.2012«Прозатвер-дження та впровадження медико-технологiчних doKyMemmie 3i стандартизацй'медичног допомоги при арmeрiальнiй гтер-тензп» [Електронний ресурс]// Режим доступу до ресурсу: https://www.moz.gov.ua/portal/dn_20120524_384.html.
2. Adeseun O.A. The impact of obstructive sleep apnea on chronic kidney disease/Adeseun O.A., Rosas S.E. // Curr. Hy-pertens. Rep. - 2010. - Vol. 12. - P. 378-383.
3. Eickel C. Serum uric acid as an independent predictor of mortality in patients with angiographically proven coronary artery disease / Eickel C., Rupprecht H.J., Blankenberg S. [et al.] // Am. J. Cardiol. - 2002. - Vol. 89. - P. 12-17.
4. Eombelli M. Prognostic value of serum uric acid: new-onset in and out-of-office hypertension and long-term mortality // J. Hypertens. - 2014. - Vol. 32. - P. 1237-1244.
5. Eorel A.L. The severity of nocturnal hypoxia but not abdominal adiposity is associated with insulin resistance in non-obese men with sleep apnea / Eorel A.L., Monneret D., Tamisier R. [et al.]//PLoS One. - 2013. - Vol. 8. - Р. e71000.
6. Erodov Y. Effect of the metabolic syndrome and hyperuricemia on outcome in patients with coronary artery disease (from the Eezafibrate Infarction Prevention Study) / Erodov Y., Ee-har S., Eoyko V., Chouraqui P. // Am. J. Cardiol. - 2010. -Vol. 106. - P. 1717-1720.
7. Campos-Rodriguez F. Cardiovascular mortality in women with obstructive sleep apnea with or without continuous positive airway pressure treatment: a cohort study / Francisco Campos-Rodriguez, M.A Martinez-Oarcia, I. de la Cruz-Moron, C. Al-meida-Oonzalez[et al.]//Ann. Intern. Med. - 2012. - Vol. 156, № 2. - P. 115-122.
8. Celen Y.T. Impact of gender on incident diabetes mellitus in obstructive sleep apnea: a 16-year follow-up / Celen Y.T., Hed-
ner J, Carlson J., Peker Y. // J. Clin. Sleep Med. — 2010. — Vol. 6. — P. 244-250.
9. Collop N.A Clinical Guidelines for the Use of Unattended Portable Monitors in the Diagnosis of Obstructive Sleep Apnea in Adult Patients / Nancy A. Collop, W. McDowell Anderson, Brian Boehlecke [et al.] // J. Clin. Sleep Med. — 2007. — Vol. 3, № 7. — P. 737-747.
10. Colvin L.J. Commercial Motor Vehicle Driver Obstructive Sleep Apnea Screening and Treatment in the United States: An Update and Recommendation Overview/Loretta J. Colvin, Nancy A. Collop // J. Clin. Sleep Med. — 2016. — Vol. 12, № 1. — P. 113-125.
11. Duran M. High levels of serum uric acid predict severity of coronary artery disease in patients with acute coronary syndrome/ Duran M, Kalay N., Akpek M. [et al.] //Angiology. — 2012. — Vol. 63. — P. 448-452.
12. Epstein L.J. Clinical guideline for the evaluation, management and long-term care of obstructive sleep apnea in adults/ Lawrence J. Epstein, David Kristo, Patric J. Strollo [et al.] // J. Clin. Sleep Med. — 2009. — Vol. 5, № 3. — P. 263-276.
13. Floras J.S. Sleep apnea and cardiovascular risk/ John S. Floras// Journal of Cardiology. — 2014. — Vol. 63. — P. 3-8.
14. Gami A.S. Obstructive sleep apnea and the risk of sudden cardiac death: a longitudinal study of 10,701 adults / Apoor S. Gami, Eric J. Olson, Win K. Shen [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. — 2013. — Vol. 62, № 7. — P. 610-616.
15. Grayson P.C. Hyperuricemia and incident of hypertension: a systematic review and meta-analysis / P.C. Grayson, S.Y. Kim, M. LaValley [et al.]//Arthritis Care Res. — 2011. — Vol. 63. — P. 102-110.
16. Grimaldi D. Association of obstructive sleep apnea in rapid eye movement sleep with reduced glycemic control in type 2 diabetes: therapeutic implications /Grimaldi D., Beccuti G., Tou-ma C., Van Cauter E., Mokhlesi B. // Diabetes Care. — 2014. — Vol. 37. — P. 355-363.
17. Guest J.F. Clinical outcomes and cost-effectiveness of continuous positive airway pressure to manage obstructive sleep apnea in patients with type 2 diabetes in the U.K. /Guest J.F., Panca M., Sladkevicius E., Taheri S., Stradling J. // Diabetes Care. — 2014. — Vol. 37. — P. 1263-1271.
18. Hermann D.M. Role of sleep-disordered breathing and sleep-wake disturbances for stroke and stroke recovery / D.M. Hermann, C.L. Bassetti// Neurology. — 2016. — Vol. 87, № 13. — P. 1407.
19. Hirotsu C. Association Between Uric Acid Levels and Obstructive Sleep Apnea Syndrome in a Large Epidemiological Sample / Camila Hirotsu, Sergio Tufik, Camila Guindalini [et al.] // PLoS ONE. — 8(6). — P. e66891. — doi: 10.1371/ journal.pone.0066891.
20. Iftikhar I.H. Meta-analysis: continuous positive airway pressure improves insulin resistance in patients with sleep apnea without diabetes / Iftikhar I.H., Khan M.F., Das A., Ma-galang U.J. // Ann. Am. Thorac. Soc. — 2013. — Vol. 10. — P. 115-120.
21. Ioachimescu A.G. Serum uric acid is an independent predictor of all-cause mortality in patients at high risk of cardiovascular disease: a preventive cardiology information system (PreCIS) database cohort study / Ioachimescu A.G., Brennan D.M., Hoar B.M. [et al]. //Arthritis Rheum. — 2008. — Vol. 58. — P. 623-630.
22. Jankowska EA. Hyperuricaemia predicts poor outcome in patients with mild to moderate chronic heart failure / Jankowska E.A., Ponikowska B., Majda J. [et al.]//Int. J. Cardiol. — Vol. 115. — P. 151-155.
23. Karagiannis A. Serum uric acid as an independent predictor of early death after acute stroke / Karagiannis A., Mikhaili-dis D.P., Tziomalos K. [et al.] // Circ. J. — 2007. — Vol. 71. — P. 1120-1127.
24. Lang R.M. Recommendations for chamber quantification / Roberto M. Lang, Michelle Bierig, Richard B. De-vereux [et al.] // Eur. J. Echocardiogr. — 2006. — Vol. 7. — P. 79-108.
25. Lazzeri C. Uric acid in the acute phase of ST elevation myocardial infarction submitted to primary PCIits prognostic role and relation with inflammatory markers: a single center experience / Lazzeri C., Valente S., Chiostri M. [et al.]// Int. J. Car-diol. — 2010. — Vol. 138. — P. 206-209.
26. Leong W.B. The association between obstructive sleep ap-nea and diabetic kidney disease: a systematic review and meta-analysis/Leong W.B., Jadhakhan F., Taheri S., Thomas G.N., Adab P. // Sleep. — Electronically published ahead of print on 31 August 2015. — P. sp-00037-15.
27. Mancia G. 2013 ESH/ESC Guidelines for the management of arterial hypertension. The Task Force for the management of arterial hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESC) / Giuseppe Mancia, Robert Fagard, Krzysztof Narkiewicz [et al.] // J. Hypertens. — 2013. — Vol. 31, № 7. — P. 1281-1357.
28. Marshall N.S. Is sleep apnea an independent riskfactorfor prevalent and incident diabetes in the Busselton Health Study?/ Marshall N.S, Wong K.K., Phillips C.L. [et al.] // J. Clin. Sleep Med. — 2009. — Vol. 5. — P. 15-20.
29. O 'Brien E. European Society of Hypertension position paper on ambulatory blood pressure monitoring / E. O 'Brien, G. Parati, G. Stergiou [et al.] // J. Hypertens. — 2013. — Vol. 31, № 9. — P. 1731-1767.
30. Pamidi S. Eight hours of nightly continuous positive airway pressure treatment of obstructive sleep apnea improves glucose metabolism in patients with prediabetes: a randomized controlled trial / Pamidi S., Wroblewski K.., Stepien M. [et al.]// Am. J. Respir. Crit. Care Med. — 2015. — Vol. 192. — P. 96-105.
31. Pan L. Obstructive sleep apnoea and risks of all-cause mortality: preliminary evidence from prospective cohort studies / Lei Pan, Xiaomei Xie, Dayue Liu [et al.] // Sleep and Breathing. — 2016. — Vol. 20, № 81. — P. 345-353.
32. Peppard P.E. Increased prevalence of Sleep-Disordered Breathing in adults/Paul E. Peppard, Terry Young, Jodi H. Barnet [et al.]//Am. J. Epidemiol. — 2013. — Vol. 177. — P. 10061014.
33. Puig J.G. Uric acid as a cardiovascular risk factor in arterial hypertension / Puig J.G., Ruilope L.M. // J. Hypertens. — 1999. — Vol. 17. — P. 869-872.
34. Punjabi N.M. Sleep-disordered breathing, glucose intolerance, and insulin resistance: the Sleep Heart Health Study /Punjabi N.M., Shahar E., Redline S. [et al.]//Am. J. Epidemiol. — 2004. — Vol. 160. — P. 521-530.
35. Reunanen A. Hyperuricemia as a risk factor for cardiovascular mortality /Reunanen A., Takkunen H., Knekt P., Aro-maa A. //Acta Med. Scand. — 1982. — Suppl. 668. — P. 49-59.
36. Rice T.B. The relationship between obstructive sleep apnea and self-reported stroke or coronary heart disease in overweight and obese adults with type 2 diabetes mellitus / Rice T.B., Foster G.D, Sanders M.H. [et al.]// Sleep. - 2012. - Vol. 35. -P. 1293-1298.
37. Roca G.Q. Sex-Specific Association of Sleep Apnea Severity With Subclinical Myocardial Injury, Ventricular Hypertrophy, and Heart Failure Risk in a Community-Dwelling Cohort: The Atherosclerosis Risk in Communities-Sleep Heart Health Study / G.Q. Roca, S. Redline, B. Claggett [et al.] // Circulation. - 2015. - Vol. 132, № 14. -P. 1329-1337.
38. Sahebjani H. Changes in urinary uric acid excretion in obstructive sleep apnea before and after therapy with nasal continuous positive airway pressure // Chest. - 1998 - Vol. 113. -P. 1604-1608.
39. Saito H. Tissue hypoxia in sleep apnea syndrome assessed by uric acid and adenosine/ Saito H., Nishimura M., Shibuya E. [et al.] //Chest. - 2002. - Vol. 122. - P. 1686-1694.
40. Seicean S. Sleep-disordered breathing and impaired glucose metabolism in normal-weight and overweight/obese individuals: the Sleep Heart Health Study / Seicean S., Kirchner H.L., Gottlieb D.J. [et al.] // Diabetes Care. - 2008. - Vol. 31. -P. 1001-1006.
41. Shayamsunder A.K.. Sleepiness, sleeplessness, and pain in end-stage renal disease: distressing symptoms for patients / Archana K. Shayamsunder, Samir S. Patel, Vivek Jain [et al.]//Semin. Dial. - 2005. - Vol. 18. - P. 109-118.
42. Stack A.G. Independent and conjoint associations of gout and hyperuricaemia with total and cardiovascular mortality / A.G. Stack, A. Hanley, L.F. Casserly[etal.]// QJM. - 2013. -Vol. 106. - P. 647-658.
43. Tamura A Relationship between the severity of obstructive sleep apnea and impaired glucose metabolism in patients with obstructive sleep apnea / Tamura A., Kawano Y., Wata-nabe T, Kadota J. // Respir. Med. - 2008. - Vol. 102. -P. 1412-1416.
44. Van Bortel L.M. Expert consensus document on the measurement of aortic stiffness in daily practice using carotid-femoral pulse wave velocity / Luc M. Van Bortel, Stephane Laurent, Pierre Boutouyrie [et al.]// J. Hypertens. - 2012. - Vol. 30. -P. 445-448.
45. Wang X. Obstructive sleep apnoea and the risk of type 2 diabetes: a meta-analysis of prospective cohort studies/ Wang X., Bi Y., Zhang Q, Pan F. // Respirology. - 2013. - Vol. 18. -P. 140-146.
46. Weinstock T.G. A controlled trial of CPAP therapy on metabolic control in individuals with impaired glucose tolerance and sleep apnea / Weinstock T.G., Wang X., Rueschman M. [et al.]// Sleep. - 2012. - Vol. 35. - P. 617-625B.
47. Wysocka E. Blood antioxidant status, dysglycemia and obstructive sleep apnea / Wysocka E., Cofta S., Pioru-nek T [et al.] // Adv. Exp. Med. Biol - 2013. - Vol. 756. -P. 121-129.
OTpuMaHO 30.01.2018 ■
Сиренко Ю.Н.1, Крушинская Н.А.2, Рековец О.Л.1
1ГУ «ННЦ «Институт кардиологии имени акад. Н.Д. Стражеско» НАМН Украины», г. Киев, Украина Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
Артериальная гипертензия, синдром обструктивного апноэ сна и сердечно-сосудистый риск
Резюме. Актуальность. Артериальная гипертензия (АГ) — ведущий фактор риска сердечно-сосудистой и церебровас-кулярной патологии. Состоянием, часто сочетающимся с АГ и способствующим повышению риска у таких пациентов, является синдром обструктивного апноэ сна (СОАС). Цель работы — оценить факторы кардиометаболического риска больных с АГ и СОАС. Материалы и методы. Обследовано 185 пациентов с АГ (49,79 ± 0,80 года), среди которых 148 больных с АГ и СОАС и 37 пациентов с АГ без нарушений дыхания во время сна (группа контроля). Больным проводились следующие обследования: измерение роста и массы тела с расчетом индекса массы тела, измерение офисного артериального давления (АД), суточное мониторирование АД, оценка дневной сонливости по опросной шкале Эп-ворта, сомнологическое обследование, эхокардиография, биохимическое исследование, измерение центрального АД и скорости распространения пульсовой волны. Результаты. Пациенты обеих групп были сопоставимы по возрасту, однако больные группы АГ и СОАС (средний индекс апноэ-гипопноэ (ИАГ) — 38,08 ± 2,51 события/час) имели достоверно больший индекс массы тела — 35,23 ± ± 0,57 кг/м2 против 30,57 ± 0,79 кг/м2 в группе контроля (р < 0,001), большую частоту сахарного диабета типа II — 16,9 % против 2,0 % (р < 0,02), более высокие уров-
ни глюкозы крови — 5,95 ± 0,12 ммоль/л против 5,44 ± ± 0,14 ммоль/л (р = 0,045), мочевой кислоты (МК) — 367,16 ± 8,45 мкмоль/л против 329,79 ± 17,7 мкмоль/л (р = 0,048), больший индекс массы миокарда левого желудочка — 115,79 ± 2,39 г/м2 против 104,64 ± 4,56 г/м2 (р = 0,035), более высокое центральное систолическое АД — 133,43 ± 1,67 мм рт.ст. против 125,22 ± 3,41 мм рт.ст. (р = 0,027) и большую скорость распространения пульсовой волны по артериям эластичного типа — 11,19 ± 0,20 м/с против 10,10 ± 0,41 м/с (р = 0,014), чем больные группы контроля (ИАГ — 3,02 ± 0,25 события/час). У больных с АГ и СОАС уровень МК ассоциировался с повышением систолического АД, причем в связи с мужским полом (г = 0,218; р = 0,013), более высоким уровнем креатинина плазмы крови (г = 0,237; р = 0,007) и триглицеридов (г = 0,237; р = 0,007), а также артериальной жесткостью, выраженной Агх75 (г = —0,270; р = 0,003). Выводы. Больные с АГ и СОАС характеризовались достоверно большим количеством кардиометаболических факторов риска, посредством которых реализуются неблагоприятные воздействия СОАС у больных с АГ.
Ключевые слова: артериальная гипертензия; синдром обструктивного апноэ сна; артериальная жесткость; мочевая кислота
Yu.M. Sirenko1, N.A. Krushynska2, O.L. Rekovets1
1State Institution "National Scientific Center "M.D. Strazhesko Institute of Cardiology" of the National Academy of Medical
Sciences of Ukraine", Kyiv, Ukraine
2Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
Arterial hypertension, obstructive sleep apnea and cardiovascular risk
Abstract. Background. Arterial hypertension (AH) is one of the common causes of cardiovascular and cerebrovascular diseases. Obstructive sleep apnea (OSA) often coexists with AH and increases cardiovascular risk of these patients. The purpose of the study was to assess the cardiovascular risk factors in patients with AH and OSA. Materials and methods. 185 hypertensive patients (average age 49.79 ± 0.80 years) were enrolled in the study and consequently divided into groups: those with OSA (n = 148) and without it (controls, n = 37). They underwent clinical and special examination: somnography by dual-channel portable monitor device, estimation of daily sleepiness by Epworth Sleepiness Scale, office and ambulatory blood pressure measurements, biochemical examination, echocardiography, applanation tonometry with evaluation of central blood pressure and pulse wave velocity. Results. Patients with AH and OSA (mean apnea-hypopnea index 38.08 ± 2.51/h) had significantly higher body mass index — 35.23 ± 0.57 kg/m2 vs 30.57 ± 0.79 kg/m2 (p < 0.001), glucose level — 5.95 ± 0.12 mmol/l vs 5.44 ±
± 0.14 mmol/l (p = 0.045), diabetes mellitus II type rate — 16.9 vs 2.0 % (p < 0.02), uric acid level — 367.16 ± 8.45 pmol/l vs 329.79 ± 17.70 |rmol/l (p = 0.048), left ventricular myocardial mass index — 115.79 ± 2.39 g/m2 vs 104.64 ± 4.56 g/m2 (p = 0.035), higher carotid-femoral pulse wave velocity — 11.19 ± ± 0.20 m/s vs 10.10 ± 0.41 m/s (p = 0.014) and central systolic blood pressure — 133.43 ± 1.67 mm Hg vs 125.22 ± 3.40 mm Hg (p = 0.027) vs controls (apnea-hypopnea index 3.02 ± 0.25/h). In OSA patients, uric acid level was associated with increased systolic blood pressure in relation to male sex (r = 0.218, p = 0.013), higher blood levels of creatinine (r = 0.237, p = 0.007) and triglycerides (r = 0.237, p = 0.007), as well as arterial stiffness expressed in terms ofAix75 (r = —0.270. p = 0.003). Conclusions. Patients with AH and OSA had a significantly higher number of cardiometabolic risk factors, by which adverse effects of OSA are realized in patients with AH.
Keywords: arterial hypertension; obstructive sleep apnea; arterial stiffness; uric acid
