CC BY
29
УДК: 130.2 Ганна КОРЖ
П1Д ЗНАКОМ ГРИГОР1Я СКОВОРОДИ. ЗОРЯНИЙ ЧАС УКРА1НСЬКО1 КУЛЬТУРИ
Здшснюеться огляд роботи конференцП «Де-мократiя. Альтругзм. Освта», що вiдбулась в рамках циклу щортних всеукрагнських науково-практичних конференцш «Шд знаком Григорiя Сковороди. Зоряний час украгнськог культури» для науковщв та студентiв-пе-дагогiв у Хартвському нацюнальному педагогiчному унiверситетi iм. Г.С. Сковороди 1-3 грудня 2016р.
К^^^о^^ слова: Григорш Сковорода, демократiя, альтругзм, освта, Хартв-ський нащональний педагогтний утверситет т. Г.С.Сковороди.
Фшософська, лггературна 1 педагоична спадщина Г. С. Сковороди е невичерпним джерелом духовного оновлення украшського суспшьства. 1де1 цього видатного мислителя вщкривають нов1 горизонти самоствер-дження украшсько1 наци, и самореал1зацп в европейському просторь П1д цим гаслом на баз1 Харк1вського нац1онального педагог1чного уш-верситету 1м. Г.С. Сковороди запроваджено проведення циклу щор1чних всеукрагнських науково-практичних конференцш до ювшейного 2022 р, коли увесь св1т в1дзначатиме 300-р1ччя з дня народження цього видатного мислителя. 1-3 грудня 2016 р. пщ тематичною рубрикою «Демократа. АльтруЬм. Освгга» в1дбулась друга конференц1я з цього циклу.
Фшософсью ще1 та соцшльт й педагог1чн1 ор1ентири Г.С. Сковороди у соцюкультурних 1 полггичних контекстах сьогодення мають силу шЩативи, надаючи 1мпульси та натхнення духовному оновленню украшського суспшьства. Сувор1 реалп нац1онального самоствердження Украши в умовах ибридно1 в1йни, р1зного виду виклики в ус1х сферах суспшьного життя висувають на переднш план питання про те, якою мае бути демократ1я 1 людина у транзитивних сусп1льствах з пщвище-ною динамжою оновлення, як вщчувають себе 1 на що здатш украшш задля вт1лення свое1 мри про повернення в бвропу. Украшська верс1я ще1 бвропи нерозривно пов'язана з ф1лософ1ею свободи 1 пдност1 Г.С. Сковороди, яка м1стить у соб1 ще1 протодемократп, морально-етичне та сошально-фшософське обГрунтування м1жлюдсько1 сол1дарност1 та аль-тругстичних практик, яю поширюються у волонтерському рус1.
У дискурсивне поле сковородинiвськоi традици з бажанням обгово-рити акгуальт науков1, осв1тн1, соц1альн1 проблеми у перспектив! май-бутнього залучилися представники академiчноi сп1льноти й студентства ХНПУ 1м. Г.С. Сковороди, iнших вищих навчальних закладiв Харкова, Нацiонального лiтературно-меморiального музею Г. С. Сковороди, 1з-раiльського культурного центру в м. Харков1, 1нституту ф1лософп НАН Украiни, 1нституту вищоi освiти НАПН Украши, Нацiонального педаго-гiчного ун1верситету iменi М.П. Драгоманова); науковщ з Харкова, Киева, Дн1пропетровська, Тбiлiсi, Гданська, Украiни, Грузи, Польщ1, Iзраiлю.
Основна мета конференцп - обговорити актуальн1 науков1 та освпш проблеми у контекст1 ф1лософп свободи i гiдностi Г.С. Сковороди та в1д-крити для майбутшх вчител1в i молодих науковц1в можливосп для про-фесiйноi самореапзацп та розум1ння своеi рол1 в розвитку держави.
ви61р теми конференцп був обумовлений к1лькома причинами. По-перше, необх1днiсть п1днесення свiтоглядноi рол1 культури в реал1зацп осв1тн1х реформ, утвердження в сусп1льн1й св1домост1 1деалiв миру, солидарности демократичних ц1нностей змушуе актив1зувати духовно-мо-ральн1 ресурси iсторичноi пам'ят1, виявити можливост1, як1 криються у нац1ональн1й традицп, зокрема, у ф1лософсько-педагоичних 1деях Г. С. Сковороди, центральними з яких е i^i свободи i г1дност1. По-друге, в радикальних трансформащях соц1уму пошук мехатзмгв забезпечення м1жпокол1нного зв'язку, м1жпокол1нноi справедливой та 1сторичност1 нацiональноi культури (ii самозбереження й саморозвиток) в оргатчно-му поеднанн1 традицп i новаторства змушуе звертатися до нових форм освiтньоi та науковоi комун1кацп.
Конференщя складалася з двох блок1в: академ1чного та науково-осв1тнього. Такий формат дозволив актуал1зувати як 1нтелектуальний, так свггоглядний потенц1ал спадщини видатного мислителя. В рамках першого блоку в1дбулось пленарне зас1дання, робота першоi секцп («Ф1лософ1я Г.С. Сковороди i актуальн1 проблеми сучасностЬ>), другоi секцп («Альтруiзм у сощальнш полггищ та у шгщативах громадянського сусп1льства») та круглого столу молодих науковщв. У рамках другого на-уково-освггнього блоку студенти мали змогу виступити з пов1домлен-нями, презентащями, обм1нятися думками, подискутувати на тему сту-дентських шгщатив, посп1лкуватися 1з учасниками конференцп, серед яких були в1дом1 украшсью та шоземт науковщ.
Жива присутшсть сковородин1вськоi традицп, яка об'еднуе освггню сп1льноту, була в1дчутна вже при вщкрити конференцп б1ля пам'ятнику Вчительщ та покладант квшв до пам'ятника великого ф1лософа.
У впальному слов1 до учасник1в конференцп ректор ун1верситету, академ1к НАПН Украiни 1.Ф. Прокопенко акцентував свгтове значення
фшософських 1дей украГнського любомудра, назвав Г.С. Сковороду най-величн1шим 1з землян. У доповщ1 «Духовний запов1т Г. Сковороди, або як украгнцям навчитись бути щасливими» ректор окремо звернувся до сту-дент1в: сковородин1вець вже за своГм призначенням мае бути просвпни-ком, Вчителем у високому значенн1 цього слова. За роки 213-л1тнього к-нування ХНПУ 1м. Г.С. Сковороди не зм1нював свого науково-педагопч-ного профшю 1 культурно-просвпницьког спрямованост1. Для тисяч ви-пускниюв-сковородишвщв (в1домих вчених й педагог1в, митщв, спортс-мен1в, полгтичних 1 державних д1яч1в) ун1верситет став м1сцем професш-ного зростання. Вихованц1 сковородин1вського ун1верситету працюють у кожн1й школ1 Харювщини, у кожному рег1он1 Украгни, у ближньому та далекому заруб]жж1. Освпш заклади, особливо педагог1чн1 ун1верситети виконують м1с1ю продовження 1 розвою сковородитвськоГ традицп.
На дидактичне та наукове самовизначення фшософп п1д впливом евроштеграцшних 1мператив1в звернула увагу зав1дувач кафедри фшософп ХНПУ 1м. Г.С. Сковороди, член-кореспондент НАПН Украгни М.Д. Култаева. У вистут було зазначено, що фшософп у розвинених суспшьствах н1коли не бувае забагато, адже завжди 1снуе п1двищений попит на свгтоглядш ор1ентири, методолог1чн1 програми, життев1 та сус-п1льн1 стратеги, щеали. Кожний шк1льний вчитель мае бути не тшьки практичним, а й теоретичним ф1лософом, вм1ти будувати теоретичш ди-дактичн1 конструкти, зд1йснювати експертну ощнку осв1тн1х 1 виховних стратегш, мати свободу для власних наукових пошук1в у реал1зацп Гх у навчанш. Кр1м питання, як шдготувати такого вчителя, виникае ще й шше: що може стояти на перешкод1 ф1лософ1зац1Г навчального процесу в його широкому розумшш.
В1домий сковородинознавець професор Л.В. Ушкалов у доповш «Г. Сковорода у контекстах сьогодення» назвав ф1лософа «небесним патроном» нашого навчального закладу, и звернувшись до викарбуваних на ст1н1 ун1верситету сл1в мислителя «Ми створимо краще св1тло. Сотво-римо день веселший», п1дкреслив Гх консол1дуючу силу. Професор ви-словив впевнен1сть, що люди, яю читають ц1 слова, ясна р1ч, добре ро-зум1ють Гхню головну 1нтенц1ю. 1Г можна сформулювати приблизно так: ф1лософ був упевнений, що сп1льними зусиллями нам вдасться змшити св1т на краще. Це - поза всяким сумн1вом.
Теоретико-методолоичш 1дег, окреслен1 М. Д. Култаевою, одержали подальший розвиток 1 конкретизащю у допов1д1 1.В. Степаненко «Функ-ц1ональний потенц1ал ф1лософ1Г в контекст1 гумашзацп вищог осв1ти: проблеми актуал1зацп 1 реал1зац1Г на приклад1 гуматстичних настанов фшософп Г.С. Сковороди». Присутш погодилися з думкою науковця, що фшософ1я Г. С. Сковороди вщкривае нам глибинн1 п1дстави того, що
е у серцi нашо1 культури. Людянiсть не е даром, а тим, за що ми маемо пост1йно боротися. Обговорення питання значення i ролi сковороди-н1всько1 традицп в оргатзацп i структуруваннi ун1верситетського життя продовжили на секц1йному засщанш.
О.6. Гом1лко у допов1д1 «Ф1лософ1я серця Г. Сковороди як рацюналь-на практика самореал1зацп людини» акцентувала зв'язок соц1ально-по-л1тичних орiентир1в Г.С. Сковороди з ф1лософ1ею Арiстотеля. Жваве сприйняття аудитора викликала думка, що Г.С. Сковорода - це б1льше украшський Ар1стотель, а не Сократ. ОбГрунтовуючи цю думку, ф1лософ зазначила, що великий Стаг1рит був переконаний, що для досягнення щастя людина, окр1м матер1альних умов, потребуе як1сно1 (говорячи сучасною мовою) осв1ти. На в1дм1ну в1д Платона, в1н вважав, що осв1-та мае на мет1 не лише передати теоретичт знання, але й сформувати правильт (корисн1 для життя) звички. Важливо, що ключове завдання осв1ти Ар1стотель вбачав у вихованн1 г1дного громадянина, котрий був би спроможним ухвалювати правильн1 р1шення. Останне, на його пе-реконання, п1д силу такому 1ндив1ду, котрий здатен дбати не лише про себе, але й про 1нших. А тому г1дному громадянину потр1бн1 не лише ютинш знання, але й правильн1 форми повед1нки. Повернення Ар1сто-теля мае навчити украшщв ефективно користуватися розумом - 1з тим, аби правильно д1яти задля досягнення щасливого життя.
Л. С. Горбунова, розкриваючи свпоглядно-виховний потенц1ал ф1лосо-фй Г.С. Сковороди у контекст1 концепци транскультурност1, наголосила, що в1льний 1нтелектуал Сковорода поеднуе у соб1 р1зн1 св1ти (транскуль-турний, трансверсальний, секулярний, постсекулярний) та р1зн1 часи.
П1сля зак1нчення пленарного та секц1йного зас1дань учасник1в конференций гостинно запросили на театрал1зовану виставу - музично-пое-тичну композищю за мотивами драми 1вана Перепеляка «Григорш Сковорода», в як1й взяли участь студенти та викладач1 нашого ун1верситету.
В рамках конференцп та до дня народження видатного украшського ф1лософа Г.С.Сковороди був оголошений конкурс студентських роб1т. Була запропонована р1зноман1тна тематика: св1тоглядн1 настанови ф1-лософп Г.С.Сковороди у контекстах сучасност1, сковородин1вська тра-диц1я i сучасш осв1тн1 та виховн1 практики, сковородишвська традиц1я в укра1нськ1й духовн1й культур1, л1тературна творч1сть Г. Сковороди в украшськш та св1тов1й гуман1стиц1; християнська етика та и постсеку-лярн1 штерпретацп: креативн1 1мпульси Г. Сковороди.
Завдання щодо орган1зацй студентського блоку конференцп було спрямоване на актив1зац1ю защкавленост1 майбутн1х вчител1в в досл1-дженш актуальних ф1лософсько-св1тоглядних смисл1в i цшностей тра-дицй, створення творчого середовища, сприятливого для розвитку здат-
ност1 ф1лософствувати. Кожен учасник мав змогу проявити свое бачен-ня думки Г.Сковороди та самост1йно обрати стиль викладу. Зауважу, в нашому ушверситет1 осв1тн1 програми п1дготовки педагог1в придшяють пильну увагу вивченню сковородин1вськог спадщини, для поглиблен-ня знань 1 розвитку мовно-культурних компетентностей у навчальному процес1 (загальногуман1тарному, профес1йному та практичному навчан-н1) майбутн1 вчител1 звертаються до твор1в ф1лософа. Присутн1 на конференцп науковщ вщштили компетентност1 студент1в у сфер1 сприй-няття та штерпретацц текст1в, Гх здатшсть ф1лософствувати.
Виказали бажання прийняти участь у конференцп та подали свог творч1 доробки студенти р1зних спещальностей: 1сторики, правознавц1, ф1лологи, ф1зики, бюлоги, психологи, соц1ологи. Був ряд тем, спшьних для вс1х студент1в, зокрема питання морал1, справедливост1, солщарнос-т1, християнськог етики та ГГ постсекулярних 1нтерпретац1й, альтругзму, волонтерських практик. Але центральною темою залишалась 1дея свободи 1 пдност1 Г.С. Сковороди у ГГ р1зних 1итерпретац1ях.
Назва третьоГ секцп «Г.С.Сковорода у студентськш поез1Г та проз1» в1дпов1дала стильовш р1зноман1тност1 (науковий, публ1цистичний, ху-дожнш стил1) поданих на конкурс студентських роб1т. На наш погляд, под1бний стиль дозволив краще репрезентувати фшософську, гуманс-тичну та соц1ально-пол1тичну думку украГнського просв1тника, посили-ти смислотворче значення спадщини Г. С. Сковороди для свггогляду та ц1ин1сних ор1ентацш молод1. Показово, що при шдготовщ до презентаций своГх розвщок студенти звертали увагу на актуальшсть питань та привабливу форму вистутв.
У наукових студ1ях майбутн1 педагоги продемонстрували вм1ння анал1зу та штерпретацц теоретичних розв1док Г.С. Сковороди, здатшсть виокремлювати та анал1зувати методолоичш аспекти вивчення традицп, показали об1знашсть з актуальних ф1лософсько-педагог1чних проблем, як-от: мистецтво жити (А. Ходар «Люди в жити своГм працю-ють, метушаться, щось в1д когось утаюють, а нащо - багато хто й сам не тямить»: Сковорода про мистецтво жити), педагопка миру (С. Зайцева «Засудження щеГ насилля у ф1лософ1т Сковороди («О мире! Мир бессовестный! Надежда твоя в царях! Мниш, что сей брег безнаветный! Вихрь развеет сей прах...»). Щкаво, що деяю смшивщ спробували довести актуальн1сть вивчення життетворчосп Григор1я Савича, зокрема до-св1ду спостереження, для розвитку методологи сучасноГ науки (О. Бож-ко «Використання 1дей Г.С. Сковороди у сучаснш психолог1т»). Зверта-ючись до проблем педагоичноГ дидактики К. Храппивець (доповщь «... найкраща помилка та, яку допускають при навчанн1»: ш181аке без страху помилки) використала даш соц1олог1чного опитування, що проводила
пiд час педагоично1 практики у школ1 на малiй батьк1вщиш. Зац1кавле-н1сть студентсько1 аудиторп на круглому столi молодих науковцiв викли-кала допов1дь «Ф1лософ1я Г.С.Сковороди для дней» (I. Небiтова). Автор зосередила увагу на формах популяризацп духовно - моральних щей Г. С. Сковороди на р1внях дошк1льно1 та початково1 шк1льно1 осв1ти. Сту-денти-соцiологи пов'язали сковородин1вську 1дею «сродно1 працi» з 1де-ею символ1чного катталу, побачив в нш активний ресурс для обГрунту-вання зм1сту д1яльност1 громадських дитячих та молод1жних об'еднань, волонтерського руху.
У моральних настановах мислителя студенти акцентували 1де1 хрис-тиянсько1 етики як етики вщповщальност1, справедливости патрютиз-му. Майбутн вчител1 не могли оминути болючо1 теми в1йни з Рос1ею (А. Олейник «Немае н1чого небезпечн1шого за п1дступного ворога, але немае тчого отруйн1шого в1д удаваного друга»: чи можливий мир з Ро-с1ею?»). До питання ц1нн1сного характеру ментальних символ1в звернув-ся ф1лолог Верман Максим «Не досить, щоб сяяло свпло денного сон-ця, коли свпло голови твое1 затьмарене»: Compos sui (у повн1й свщомк-т1) украшця. Майбутн вчител1 початкових клас1в вказали на укор1нен1 у сковородин1вськ1й традицп образ1в поля, зернятко, степу, солов'я, що на !х думку слугують оберегами найглибинн1ших смисл1в украшсько1 етнч-ност1. 1де1 самоменеджменту студенти описали через оптику пор1вняння 1дей В. Франкла та Г. Сковороди (О. Александрова Олена «Бери вершину i матимеш середину»: Григорш Сковорода й В1ктор Франкл (промова перед американськими студентами 1972 року) про ц1ль у житл людини).
Мова текст1в студент1в в1др1знялася поетичнстю та метафоричнстю. Вже на засщанш студентсько1 секцп пролунала думка, що на поетичну творч1сть надихнули, з одного боку, твори Григор1я Савича, а з 1ншого -ключове словосполучення у назв1 конференцп «пщ знаком Сковороди» та образ зоряного часу украшсько1 культури як символу свободи.
В нашому ун1верситет1 навчаеться багато студент1в з Лугансько1, До-нецько1 та 1нших областей Сходу Украши. Студентка факультету до-шк1льно1 освгти Г. Джетимова, яка родом з пмт Мангуш (Донецька область), на засщанш секцп презентувала портрет та авторський в1рш.
Скажи, земляче, як нам зараз жити? Як подолати б1ди, що навкруг, Ще ск1льки безневинних буде вбито? Чому моя земля стражда в1д мук? Тво1 слова - немов бальзам на душу, Твоя порада - мудра i проста. I запитать тебе про це я мушу, Бо ти ж ф1лософ, що живе в в1ках.
Прийди. Порадь. З далекоГ дороги Присядь 1 поглядом до нас звернись. Кр1зь призму часу, бол1 1 тривоги СвоГм нащадкам щиро посм1хнись.
Студенти-1сторики, звертаючись до 1сторичноГ компаративктики, за допомогою настанов мислителя намагалися побачити взаемозв'язок 1с-торп та екзистенцп, знайти в1дпов1дь на хвилююч1 питання нашого 1сто-ричного часу: сковородишвське передбачення буремних час1в в УкраГш, Григор1й Сковорода про шгЫзм нашого часу, чи можливий безвщповь дальний 1нфантил1зм п1сля Майдану? Студенти-правознавщ акцентува-ли у фшософп Г.С. Сковороди виховний потенцал 1дей протодемократп, норм сп1в1снування, поваги до прав 1 гщност1 людини. Етично-правове витлумачення 1деГ свободи 1 г1дност1 у студент1в-сковородин1вщв мож-на було побачити в таких концептах: «як подолати корупцда в УкраГш», «щея морально-правового порядку у фшософп Г.Сковороди», «чиста та «сродна» праця як лжи вщ насильства», «1дея справедливост1 у Григор1я Сковороди 1 Джона Роулза» та 1иш1.
На секц1йному засщанш майбутн1 педагоги п1дняли питання недо-статньоГ уваги до викладання фшософп в школ1. Вони висловили припу-щення, що перше знайомство з постатями нацюнальноГ культури вщбу-ваеться у шкшьному в1ц1. На жаль, на уроках лгтератури мало звертають увагу на фшософсью смисли, найчастше вивчення предмета зводиться до знання зм1сту твору, а на обговорення дискус1йних св1тоглядних пи-тань не залишаеться часу. Введення в шкшьну програму фшософп допо-могло б дням та молод1 краще розушти себе 1 свою нац1ональну культуру, формувати ф1лософськ1 компетентност1, зокрема, культуру вдумли-вого читання фшософських твор1в.
Обраний формат конференц1! отримав позитивний в1дгук присутн1х. На секцшному зас1данн1 та круглому стол1 майбутш вчител1 та асп1ран-ти мали змогу у свпл1 настанов та ор1ентацшних пропозиц1й видатного украГнського мислителя, критично анапзуючи власн1 переконання й стереотипи, обговорити хвилююч1 св1тоглядн1 та професшш питання, продемонструвати навички у сфер1 аргументац1Г та суджень, вдоскона-лювати риторичну майстерн1сть.
Проведення щор1чноГ конференц1! показало актуальн1сть культурно-освпн1х 1дей Г.С. Сковороди та можливост1 використання творчого до-робку фшософа 1 педагога для духовного оновлення УкраГни та модер-н1зац1! освгти. Ур1зноман1тнення форм популяризац1! ф1лософськоГ, ль тературноГ 1 педагог1чноГ спадщини Г.С. Сковороди сприяе п1днесенню р1вня фшософськоГ культури майбутн1х вчител1в. Под1бн1 конференцп,
яю поеднують у сп1льному комун1кативному простор1 досв1дчених нау-ковц1в, науковц1в-початк1вц1в, майбутн1х педагог1в мають стати осеред-ками справедливих сп1льнот з постконвенц1йною мораллю, а ф1лософ1я свободи i г1дност1 Г.С. Сковороди мае посгсти належне i г1дне м1сце в структур1 педагопчно1 ушверситетсько1 освгти.
П1дбиваючи п1дсумки конференцп, М.Д. Култаева запросила вс1х бажаючих долучитися до продовження тематичних л1н1й актуал1зовано1 тематики та взяти участь у наступних сковородин1вських конференщях. III М1жнародна науково-практична конференщя «П1д знаком Григор1я Сковороди. Зоряний час украшсько1 культури» передбачае тематичну п1друбрику «Освгта у констелящях постсучасностЬ>.
Анна Корж. Под знаком Григория Сковороды. Звездный час украинской культуры
Рассматривается работа конференции «Демократия. Альтруизм. Образование», которая прошла в рамках цикла ежегодных Всеукраинских научно-практических конференций «Под знаком Григория Сковороды. Звездный час украинской культуры» для ученых и студентов-педагогов в Харьковском национальном педагогическом университете им. Г. С. Сковороды 1-3 декабря 2016 г.
Ключевые слова: Григорий Сковорода, демократия, альтруизм, образование, Харьковский национальный педагогический университет им. Г.С.Сковороды.
Hanna Korzh. Under the Sign of Gregory Skovoroda. The Star Time of Ukrainian Culture
An overview of the conference «Democracy. Altruism. Education», which took place within the cycle of annual All-Ukrainian scientific and practical conferences "Under the Sign of Gregory Skovoroda. The Star Time of Ukrainian Culture "for scientists and students in the area of education at H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University on 1-3 December 2016.
Keywords: Gregory Skovoroda, democracy, altruism, education, Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University.
Ганна Корж, кандидат фшософських наук, доцент кафедри фшософц Харивського нащонального педагопчнога уншерситету îm. Г.С. Сковороди. E-mail: shepitko@hotmail.com
Hanna Korzh, Ph.D., Associate Professor of department of philosophy at H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University (Ukraine, Kharkiv). E-mail: shepitko@hotmail.com
