CC BY
64
9. Философская энциклопедия : в 5-т. / гл. ред. Ф. В. Константинов. - Т. 5. Сигнальные системы -
Яшты. — М. : Сов. энциклопедия, 1970. — С. 38.
10. Франкл В. Человек в поисках смысла: Сборник : пер. с англ. и нем. / В. Франкл ; общ. ред.
Л. Я. Гозмана и Д. А. Леонтьева; вст. ст. Д. А. Леонтьева. - М. : Прогресс, 1990. — 368 с.
11. Ясперс К. Смысл и назначение истории : пер. с нем. / Карл Ясперс. - М. : Политиздат, 1991. — 527 с.
12. Frankl V. E. Psychotherapy and existentialism / V. E. Frankl. — N. Y. : Simon and Schuster, 1967. — P. 63.
УДК 378+7:070
В. О. КРАВЧУК
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ МИСТЕЦТВОЗНАВЧО1 ПЕР1ОДИКИ У НАВЧАНН1 СТУДЕНТ1В ТВОРЧИХ ВИШ1В
Розглянуто MediaoceimHm потенщал nepioduuHia видань про образотворче мистецтво. npoaHani3oeaHo затребуватсть знань про функ^онування ЗМ1 для випускнитв творчих вuшiв. Вказано на ваpiантu запровадження nepioдuчнuх видань з мистецтвознавства. Запропоновано ввести для майбуттх фахiвцiв сneцiалiзoванi заняття й курс з мeдiаoсвiтu iз використанням сneцiалiзoванoi преси.
Ключовi слова: мeдiаoсвiта, nepioдuчнi видання про мистецтво, вища освта.
В. А. КРАВЧУК
ПЕРСПЕКТИВЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ИСКУССТВОВЕДЧЕСКОЙ ПЕРИОДИКИ В ОБУЧЕНИИ СТУДЕНТОВ ТВОРЧЕСКИХ ВУЗОВ
Рассмотрен медиаобразовательный потенциал периодических изданий об изобразительном искусстве. Проанализирована востребованность знаний о функционировании СМИ для выпускников творческих вузов. Указаны варианты внедрения медиаобразовательной науки с помощью периодических изданий по исскуствовединию Предложено ввести специализированные занятия и курс по медиаобразованию с использованием специализированной прессы.
Ключевые слова: медиаобразование, периодические издания об искусстве, высшее образование.
V. O. KRAVCHUK
THE PERSPECTIVES OF THE USE OF THE PERIODICALS ON THE STUDIES OF ART FOR EDUCATION OF STUDENTS OF THE ARTS UNIVERSITIES
The paper analyses the educational potential of the periodicals on the studies of art. The article uncovers the demand for knowledge on mass-media and their functions for the students of the art universities. The author proposes an introductory course on media-education, which uses also the specialized press on the art studies.
Keywords: media education, periodicals on fine art, high education.
Медiаосвiта як «процес творения й розвитку особистосп за допомогою i на матерiалах засобiв масово! комушкацп (медiа) з метою формування культури стлкування з медiа, творчих, комушкативних здiбностей, критичного мислення, умшь штерпретацп, аналiзу й оцшки медiатексту...» [8, с. 208] стае неввд'емним складником будь-якого нежурналютського фаху. Доведеною е потреба в медiаосвiтi для студенпв техшчних спещальностей (I. Сахневич [2]), документознавщв (О. Янишин [5]), учителiв (Ю. Козаков [1]) тощо. Вважаемо видання про мистецтво важливим доповненням професшно! художньо!, мистецтвознавчо!, культуролопчно! освии. Адже за !х допомогою реалiзуеться аспект медiаосвiти, що ввдповвдае за передавання шформацц, а головне - професшних знань студентам за допомогою медiа. Тому перелiченi вмшня необхiдиi i для студенпв творчих ВНЗ.
Мета стати: довести доцшьшсть запровадження спецiалiзованого курсу з медiаосвiти для студенпв творчих вишiв або штегрування медааосв^шх практик в iснуючi загальноосв^ш курси (культурологiя, iсторiя мистецтва тощо).
Часописи про образотворче мистецтво можна вважати своервдними медiапосiбниками з мистецтвознавства. На в1дм1ну вiд пiдручникiв, де подаються ази будь-яко! науки, структуроваш знания, необхiднi в рамках програми факти, повiдомлення у ЗМ1 не можна структурувати вiдповiдно до певного курсу, який викладають у вищш школi. Але оскшьки вища освиа покликана виховувати фахiвцiв-практикiв, студенти тсля отримання диплома мають володiти певними практичними навичками, а не тшьки добре орieнтyватися в пiдрyчниках (що, безперечно, е перевагою, але недостатньою для устшно! даяльносп надалi), мати уявлення про той свiт, у якому !м доведеться працювати. Тому навчання на матерiалi живо! преси дае можливiсть зробити навчальний процес i цiкавiшим, i кориснiшим.
Медаатексти дають можливiсть вiдстежyвати сyчаснi тенденци в мистецтвi, вивчати новi течи i напрями. Для критик1в вони дають приклади аналiзy твор1в, рiзних пiдходiв до оцiнки !хньо! якосп й ц1нност1. На сторiнках таких журналов Ф1ксуються yd знаковi подл мистецького життя кра!ни та св!ту. Представники творчих спецiальностей мають можливють познайомитися з1 сво!ми колегами, поглибити свтогляд, розширюючи тим самим поле для творчого пошуку, для визначення вужчо! спецiалiзацi! (скажiмо, сучасне мистецтво, музейна, аyкцiонна справа тощо).
Росшський практик медiаосвiти I. Мурюкша, яка пропагуе формування медiакyльтyри стyдентiв i школяр1в на матерiалi популярно! кшопреси, пише, що у професшних виданнях, якими е також ЗМ1 про мистецтво для студенпв художн1х ВНЗ, yd медiатексти мають конкретних автор!в. Проблемнi питання, поширенi у статтях, часто обговорюються на сторшках видання (у наступних номерах) [7, с. 34]. Найактившш! мають змогу написати у видання самостiйно, виступити в полемщ, ознайомити 1нших з1 сво!м баченням питання. Досл1дниця також зазначае, що у професшних виданнях мед!атексти мають складну теоретичну будову, що розрахована на компетентного цшьового читача. Аудитор!я видання мае волод1ти не тшьки загальними, а й професшними знаннями. Саме рiвень розвитку таких знань й умшь впливае на стутнь розум1ння медiатекстy, у тому числ1 закладених автором контекстiв [7, с. 34-35]. Вважаемо, що ця необх!дшсть бути пiдготовленим до сприйняття професшних текстiв стимулюе стyдентiв до кращого вивчення теорп i практики мистецтва, защкавлюе, заохочуе до навчання. Адже, розум1ючи такi тексти i вм1ючи !х аналiзyвати, студент може вважати себе об!знаним у тому чи шшому питаннi. Кр1м того, критичний аналiз текстiв з теми, що защкавила, спонукае людину одночасно фiксyвати для себе й медшну складову тексту: значyщiсть авторсько! думки, контекст епохи (наприклад, як про Рембрандта говорили за його життя i як прийнято тепер розповвдати про сучасниюв). Оглядаючи пубткацц перюдичних видань, студент-мистецтвознавець чи художник виокремлюе для себе вподобаних авторiв, окрем! видання чи рубрики в них. А все це в комплекс i становить медiйнy грамотнiсть людини.
Особливу вагу мае означена спецiалiзована преса для мистецтвознавцiв, музичних i театральних критик1в, культуролог1в, тобто для людей, як хоч i вивчають теорiю мистецтва, але працюють переважно у ЗМ1 як жyрналiсти-критики. Тому для них вивчення медiа, закономiрностей творення медiатекстiв, навички об'ективного аналiзy й критичного ставлення до ЗМ1 е необхiдними.
Не можемо також не погодитися ¡з твердженням, що в професшних виданнях вимоги до медiатекстiв значно вищ1, шж в шших видах преси. Якщо в багатьох популярних виданнях один з головних критерпв — масовий штерес, то в професшних серед основних критерпв можна виокремити наyковiсть, теоретичну й практичну значyщiсть тощо [7, с. 35]. Зазначимо, що не вс1 перюдичш видання про мистецтво в Укра1ш можна вважати повною м1рою науково профе^йними. Наприклад, таи як «Art Ukraine» та «Fine Art» прагнуть до задоволення попиту 61льш широко! аудитор^, н1ж, скашмо, академiчне «Образотворче мистецтво» чи «Музейний провулок». Але масовим продуктом !х теж не назвеш. Так, редакщя журналу «Музейний провулок^> прагне трохи розважити аyдиторiю, полегшити сприйняття складних текстiв вiршами менш науковими публшащями. Баланс науковостг й популярност1 гарантуе таким виданням широку аyдиторiю.
Звюно, видавнича д1яльн1сть е частиною ринку i пiдпорядковyеться його законам. Сьогодш мало проектгв створюеться винятково заради освии громадян, головним фактором е прибуток. Це не може не позначатися на тематичному наповненнi преси, на обсягу розмiщyвано! там реклами, на тенденцiйностi подання тих чи шших факпв. Але, звертаючи
увагу не лише на самi публшацп, а й на цей «надтекст» (рекламнi оголошення, позначки «на правах реклами», згадування певних утзнаваних iмен i назв у тексп), людина вчиться критично мислити, аналiзувати, виробляти власну думку з того чи шшого приводу. Проблема машпулювання свiдомiстю людей через рекламу, порушена прихильниками протекдiонiстськоl теори або теори громадянського захисту медiаосвiти, нинi е надзвичайно актуальною. I серед шших завдань медiаосвiта мае за мету розкривати цi механiзми впливу.
Популярним способом вкладання грошей останнi 5-10 рошв е купiвля антикварiату, творiв сучасного мистецтва, колекдiонування предмелв, як можуть становити мистецький iнтерес. Тому бшьшють мистецтвознавчих журналiв виходить тд егiдою антикварних салонiв, магазинiв, виставкових центрш, що продають твори мистецтва. Для них журнал - це рекламний майданчик, який (в iдеалi - ненав'язливо, а на дш - по-рiзному) пропонуе зацiкавленiй публщ придбати твори мистецтва. Оск1льки просто рекламний проспект чи каталог купуватиме значно менша аудиторiя (л, хто вже напевне виршив купувати твори мистецтва), то друковану площу видання вдаодять для шформаци (новини, огляд ввдомих колекдiй, музе! свiту, iсторiя мистецтва тощо), а решту використовують з метою заохочення покупцiв.
Вважаемо, що потреба в медiаосвiтi для мистецьких критиков закладена в основу спещальносп, проте чомусь досi не штегрована у навчальнi плани. Скажiмо, на сайт Нацюнально1 академи мистецтв та архтктури (НАОМА) Украши про факультет теори та юторп мистецтва зазначено, що вш готуе мистецтвознавщв широкого профiлю, як1 можуть працювати в рiзних закладах культури i мистецтва, науково-дослiдних установах, видавництвах та редащях, навчальних закладах, комерцiйних структурах [4]. Тобто справдi заздалегiдь визначено, що майбутш мистецтвознавцi працюватимуть журналютами, редакторами, засновниками спецiалiзованих видань. А в такому разi знания основних закошв дiяльностi ЗМ1 (маемо на увазi не стiльки юридичний бш питання, хоча знання основних закошв у видавничш справi необхiдне), ввдмшностей мiж жанрами, видами лiтератури тощо е важливою потребою цього фаху. НАОМА не единий навчальний заклад, що заявляе про можливють сво1х випускнишв працювати в медiйному середовищ^ Одеський нацiональний полiтехнiчний унiверситет, наприклад, пропонуе сво1м випускникам спецiальностi «Культуролог» серед основних посад, на яких можна працювати тсля заинчення вишу, посаду аналиика, критика та прогнозиста в адмшстративних установах i ЗМ1 [3]. Основними мiсдями роботи його випускнишв названо радiо, телебачення та iншi ЗМ1, а до списку основних завдань, яш зможе вирiшувати випускник у майбутньому, входять арт-критика, культуролопчний аналiз i прогнозування в адмшстративних установах, ЗМ1 тощо [3]. Робот! в мас-медiа ввдведено мюце, а в навчальних планах таких спещальностей, як культуролопя, iсторiя та теорiя мистецтва, бракуе курсiв, у рамках яких студенпв навчали б компетентного використання ЗМ1 i ЗМК.
На нашу думку, не варто розглядати мистецтвознавчу перюдику засобом освии винятково студентiв-мистецтвознавцiв. Перiодика - ушкальний навчальний посiбник, оск1льки iнформацiя в ньому постiйно оновлюеться, завжди ввдповвдае актуальним запитам. Тому И мають вивчати всi, чия дiяльнiсть якимось чином дотична до мистецтва. Майбутш художники, архггектори, скульптори теж повинш вмiти розрiзняти iстинну й викривлену iнформацiю, орiентуватися у спецiалiзованих ЗМ1 про мистецтво, адже як майбутш творщ вони мають знати, де i як у нашiй державi порушуються питання актуальностi, художньо1 цшносп творiв. Отже i представник1в творчих спещальностей, на наше переконання, варто ознайомлювати з основами медiа грамотносп у вишi.
Оцiнювати набутi студентами вмшня можна, на нашу думку, за запропонованими О. Федоровим показниками [9, с. 4], а саме за ввдповвдшстю базовим завданням медiаосвiти, що визначенi ЮНЕСКО [10]. Тобто доцшьно визначати здiбностi студент1в до ощнки i критичного осмислення ними медiатекстiв, навчати !х творення власних видань, а також визначати тематичш видання (щодо мистецьких закладiв освии - дослiдити асортимент перiодичноl преси з мистецтвознавства), передавати вмiния вирiзняти якiснi видання, а також ознайомити з уйма можливими каналами доступу до медiатекстiв.
Окремо зазначимо про спещальносп, безпосередньо пов'язанi з аналiзом та створенням власних медiатекстiв, тобто про мистецтвознавч^ культурологiчнi курси, i про тих студент1в, що займаються мистецтвом практично, - художников, скульпторiв, дизайнерiв та iн.
Ми пропонуемо два варiанти запровадження медiаосвiтньоï науки за допомогою перюдичних видань i3 мистецтвознавства в навчально-виховному процесi студенив творчих вишiв: окремий курс тривалютю 1-2 семестри або спецiалiзованi заняття у рамках уже юнуючих курсiв з теорiï та юторп образотворчого мистецтва.
Для тих студентгв, кому в майбутньому доведеться так чи шакше мати справу зi ЗМ1 (якщо не писати, то читати й ввдстежувати певну iнформацiю), вважаемо за доцiльне ввести окремий курс iз медiаосвiти. Це дасть 1м змогу здобувати бiльше знань про медiа, виробляти практичш навички роботи зi ЗМ1. Зрозумшо, студентам таких теоретичних спецiальностей необхвдно прищепити iнтерес до подiбних практичних курсiв.
Для ефективного пiдвищення рiвня медiакультури й медiаграмотностi спецiалiзований медiаосвiтнiй курс слiд наповнити рiзноманiтним матерiалом. З одного боку, це мае бути загальна теорiя медiа: види медшних жанрiв, специфiка роботи з кожним, на елементарному рiвнi - законодавство у сферi ЗМ1 i професшна журналiстська етика, особливост роботи з рiзними носiями медiатекстiв (журнали й газети, радiо i телебачення, 1нтернет). Доцiльно також придiлити увагу практичнш роботi, адже саме при виконанш тих чи iнших практичних завдань у людини виробляються професшш навички.
Завдання для практичноï роботи мають бути рiзноманiтними i поступово заглиблювати студентiв у свiт медiа. Так, на початку роботи з групою можна запропонувати знайти по одному прикладу спецiалiзованого видання про мистецтво, дiзнатися про нього якомога бшьше й розповiсти про це груш. За результатами заняття група може вибрати найкраще, на ïï думку, видання. Далi можна пропонувати для бшьш глибокого аналiзу окремi публiкацiï з мистецтвознавства за жанрами чи за тематикою. Неодмшно треба дати можливють студентам створити власний медiатекст, потенцiйно придатний до опубл^вання у фаховому виданнi. Для того щоб згуртувати членiв групи у виконанш стльного завдання, варто запропонувати 1'м створити номер власного перюдичного видання про мистецтво, де б були представлеш рiзнi жанри i який би мав (чи не мав, але з аргументащею такого вибору) наскрiзну тему, щоб були висвилеш актуальнi подiï.
Групове завдання е важливим i з психолопчного погляду. Так, I. Мурюшна, пропонуючи груповi завдання для старшокласнишв, тдкреслюе: «Даш, отриманi останнiми роками, говорять про те, що формування мислення можна стимулювати груповими видами штелектуально1' роботи. Колективна дiяльнiсть з виршення завдань сприяе посиленню пiзнавальних функцш людей, зокрема полiпшенню 1'х сприймання та пам'ятi. Аналогiчнi пошуки у психологи мислення привели вчених до висновку про те, що у деяких випадках, за винятком, можливо, складно", iндивiдуальноï творчо1' роботи, групова мисленнева робота може сприяти розвитковi iндивiдуального штелекту» [6, с. 79].
Таким, що вщповвдае сучасним потребам, е також завдання створити тематичний сайт про мистецтво (маемо на увазi не техтчний аспект питання, а розробку концепцiï, призначення тощо). Це може бути освггнш портал, презентащя антикварного салону, художнього музею тощо.
Щодо медiаосвiти майбутнiх художниюв, скульпторiв, дизайнерiв та iнших представнишв подiбних творчих спецiальностей, то вважаемо, що окремий курс з медiаосвiти може не викликати у них ввдповвдного iнтересу, адже творчi люди мають специфiчну психологш i бшьше зосереджеш в собi, концентрують увагу передуам на тому, що 1'м необхiдно створити (намалювати, вилiпити, збудувати тощо), а не як це представити громадськостi чи як це оцшить суспiльство. Однак у кшцевому пiдсумку вони також повиннi вм^и орiентуватись у свiтi фахових видань, аналiзувати критичнi зауваги до свое! творчосп, знати, чим займаються колеги. Тому вбачаемо найрацюнальшшим iнтегрування деяких прийомiв, спрямованих на зосередження уваги на робот! зi ЗМ1, в загальний курс юторп чи теори мистецтва. Таким ненав'язливим способом можна звернути увагу студента-художника на факт юнування спецiалiзованоï мистецтвознавчоï преси i за допомогою декшькох завдань протягом курсу актуалiзувати iнтерес до подiбних медiа.
У вивченнi iсторiï мистецтва студентами-практиками можна запропонувати ïм знайти на сторшках ЗМ1 матерiали про улюблених митцiв дослiджуваноï епохи i висловити щодо них свою думку. Можна також пов'язати теоретичш знания, наприклад, про композищю загалом, i практичне завдання - проаналiзувати композицшну органiзацiю спецiалiзованого видання.
Студентам, мабуть, було б щкаво з'ясувати, якою вони вважають щеальну публiкацiю про свою творчiсть: у якому виданнi хотши б бачити матерiал про себе, в якш рубрицi (скаж1мо, новину про вщкриття виставки чи iнтерв'ю, критичний розгляд одного твору тощо), як1 б Î3 сво1х творiв надали для iлюстрування бiографiчноï публiкацiï. Тобто таким способом можна привернути увагу людей до значения ЗМ1 в ïхньому життi й того, як можна використовувати медiа. Складнiсть реалiзацiï такого завдання полягае в тому, що 3i студентами мае працювати викладач-мистецтвознавець, обiзнаний i3 роботою медiа.
Запровадивши медiаосвiтнiй курс у програмi навчання студентiв творчих ВНЗ, ми вирiшуемо одразу два завдання: вводимо майбутшх фахiвцiв галузi мистецтва в коло тих людей, яш працюють у цш сферi, - через аналiз публiкацiй i видань загалом знайомимо з персоналiями (як митцями, про яких пишуть, так i критиками, що створюють медiатексти), стимулюемо вда^вання мистецьких заходiв (наприклад, пропонуемо написати про подш), додатково вивчаемо зi студентами теорiю та iсторiю мистецтва (так публiкацiï е майже в уах журналах). З iншого боку, вчимо громадян вiльного спiлкування з медшними засобами, сприяемо формуванню медiаграмотностi. Люди починають iнтуïтивно й об'ективно добирати кращi ЗМ1 iз запропонованих, тобто стають медiакультурними громадянами.
Отже, перюдика мистецтвознавчого спрямування мае бути складовою базово1' фахово1' освiти. Як i будь-яка шша, «тематична» медiаосвiта мае доповнювати «спещальш» знання. Тому не варто розглядати медiаосвiту винятково як засiб навчання того, як користуватися ЗМ1, обирати й аналiзувати ïx, як творити власнi медiатексти. Усе це, безперечно, входить у це поняття, але не вичерпуе його. Говорячи про медiаосвiту й медiакультуру, не можна не враховувати того, що самi засоби масово1' iнформацiï подають вiдомостi з пе1' чи iншоï галузi знань, i ix необхiдно дослiджувати. Так ЗМ1 слiд вiдносити до медiаосвiтнiх засобiв з певного фаху, актуалiзуючи знання студенпв та одночасно виховуючи в них медiаграмотнiсть.
Л1ТЕРАТУРА
1. Казаков Ю. М. Педагогiчнi умови застосування медiаосвiти в процесi професiйноï шдготовки майбутнix вчителiв : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Юрш Миколайович Казаков ; Луганський нацiональний педагогiчний ушверситет iменi Тараса Шевченка. - Луганськ, 2007. - 22 с.
2. Сахневич I. Н. Педагопчт умови застосування медiаосвiтнix теxнологiй у професшнш пiдготовцi майбутнix фаxiвцiв нафтогазового профiлю : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / 1нна Андрпвна Сахневич ; 1нститут вищо^ освiти Нацiональноï академп педагопчних наук Украши. -К., 2012. - 22 с.
3. Спещальшсть: «Культуролопя» [ Електронний ресурс] ; Одес. нац. полгтехн. ун-т : офщ. веб-сайт.
- Режим доступу : http://ac.opu.ua/kulturologiya.htm.
4. Факультет юторп та теори мистецтва; Нац. акад. образотв. мистец. i архи. : офщ. веб-сайт. [Електронний ресурс] - Режим доступу : http: // www.naoma.edu.ua / index.php? option=com_content&view=article&id=28&Itemid=125&lang=ua.
5. Янишин О. К. Формування комушкативних умнь майбутнix документознавщв засобами медiаосвiтнix теxнологiй: автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Ольга Каролiвна Янишин ; 1н-т вищо^ освiти Нац. акад. пед. наук Украши. - К., 2012. - 22 с.
6. Мурюкина Е. В. Медиаобразование старшеклассников на материале кинопрессы / Е. В. Мурюкина.
- Таганрог : Изд-во Ю. Д. Кучмы, 2006. - 200 с.
7. Мурюкина Е. В. Основные виды печатных изданий, применяемые на медиаобразовательных занятиях со студентами / Е. В. Мурюкина // Медиаобразование. - 2009. - № 1. - С. 25-44.
8. Федоров А. В. Медиобразование в России: краткая история развития / А. В. Федоров, И. В. Челышева. - Таганрог : Познание, 2002. - 208 с.
9. Федоров А. В. Критерии и способы оценивания эффективности научно-образовательных центров в области медиапедагогики / А. В. Федоров // Дистанционное и виртуальное обучение. - М. : Изд-во СГУ, 2010. - № 11. - С. 4-16.
10. Recommendations Addressed to the United Nations Educational Scientific and Cultural Organization UNESCO // Education for the Media and the Digital Age. - Vienna : UNESCO. - 1999. - P. 272-276.
