CC BY
22
НЛТУ
ы КРАЖИ
Hl/IVB
Науковий bIch и к Н/1ТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU
http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40271003 Article received 16.12.2017 р. Article accepted 28.12.2017 р.
УДК 630*228.7
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
El Correspondence author Ya. D. Fuchylo [email protected]
Я. Д. Фучило1, М. В. Сбитна2, Ю. М. Дебринюк3, Ю. I. Гайда4, С. О. Белеля5
1 1нститут бюенергетичних культур i цукрових буряюв, м. Knie, Украша 2ВПHyßin Украши "Боярськалкова до^дна станщя", м. Боярка, Украша 3Нацюнальний лкотехтчний утверситет Украши, м. Львiв, Украша 4 Тернотльський нащональний emHOMÍ4Hm утверситет, м. Тернотль, Украша 5ДП "Сарненське лкове господарство", м. Сарни, Украша
ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ МОДРИНИ ДЛЯ СТВОРЕННЯ Л1СОСИРОВИННИХ ПЛАНТАЦ1Й В УМОВАХ УКРА1НИ
Ефективним напрямком зменшення дефщиту деревини в Украш е введення у л1сов1 насадження швидкорослих дерев-них вид1в, зокрема модрини. Визначено показники продуктивное^ насаджень модрини у р1зних Грунтово-ктматичних умо-вах Украши i встановлено доцшьшсть ширшого ii використання для створення лгсосировинних плантацш. Шд час прове-дення дослiджень застосовано традицiйнi лiсiвничi та лiсотаксацiйнi методи. У лiсових насадженнях Укра1ни найчастше трапляються два види модрини: Larix decidua Mill., Larix leptolepis Gord та 1хнш гiбрид - Larix eurolepis Henry. Встановлено, що модрина переважае аборигеннi породи за штенсившстю росту на всiх вжових етапах. Тому запас деревини прямо зале-жить вiд частки Ii дерев у складi насадження. У насадженнях 8-20^чного вiку найiнтенсивнiше росте модрина пбридна (If-Iе класи боштету). Larix decidua та Larix leptolepis зростають за Ib-I класами боштету. Максимальнi показники середньо1 змь ни запасу модринових насаджень виявлено у вщ 40 рокiв, тому плантацп модрини на отримання дрiбних i середтх сорти-ментiв доцiльно орiентувати на вiк головно1 рубки у 41-50 роюв. Насадження модрини 51-70^чного вiку зростають за P-Id класами боттету, а стиглi та перестшш - за 1а-1ь Здатнiсть модрини в умовах вологих i свiжих сугрудiв i грудiв швидко на-копичувати значнi обсяги деревини високо! якостi робить Ii перспективною для створення як традицшних штучних деревос-танiв, так i плангацiйних насаджень.
Krnuoei слова: плантацшш лiсовi культури; Larix decidua; Larix leptolepis; Larix eurolepis; запас стовбурово! деревини; вж головно! рубки.
Вступ. Украша - малолкна, лiсодефiцитна держава, тому для тдвищення експлуатацiйних запаав деревини необхiдно налагодити систему розширеного, пришвид-шеного i безперебiйного вирощування деревноТ сирови-ни (Debryniuk et а1., 2016; Fuchylo, 2011). З огляду на це виникае потреба у запровадженш нових ефективних ме-тодiв лiсовирощування, введення у насадження дерев-них видiв, як1 не лише вщзначаються швидкорослiстю, але й продукують цiнну деревину. Однiею з таких де-ревних порiд е модрина.
На територп р1внинно1 частини УкраТни модрина е iнтродуцентом i в лiсових насадженнях росте на обме-жених площах, хоча вщзначаеться швидким ростом i мае перевагу за таксацшними показниками над автох-тонними деревними породами (Be1e1ia & Debryniuk, 2017; Debryniuk & Ве1еИа, 2016; Debryniuk, 2016; Debryniuk et а1., 2016).
Поряд з цим, наукових дослiджень з вивчення
стшкосп, продукгивносгi та доцiльносгi вирощування насаджень за участю модрини в умовах рiвнинноi та прсько! частин УкраТни проведено недостатньо. Тому актуальними е подальшi науковi дослвдження з вивчення росту, розвитку i продуктивносп чистих i мшаних насаджень за участю модрини в рiзних грунтово-ктма-тичних зонах УкраТни, встановлення доцшьносп, пер-спекгивносгi та особливостей запровадження штучних модринових насаджень у лшогосподарське виробниц-тво, розроблення рацiональних титв лiсових культур за участю модрини, удосконалення технологи !х створення та вирощування для пришвидшеного отримання цш-но! деревини.
У люових насадженнях Украши найчастiше трапляються три види модрини: модрина европейська (Larix decidua Mill.), модрина японська або тонколуската або Кемпфера, (Larix leptolepis Gord) та 1хнш пбрид - модрина широколуската (Larix eurolepis Henry).
1нформащя про aBTopiB:
Фучило Ярослав Дмитрович, д-р с.-г. наук, завщувач лабораторп селекцп, насшництва та розсадництва бiоенергетичних культур. Email: [email protected]
Сбитна Маргарита BiKropiBHa, канд. с.-г. наук, ст. наук. ствробггник. Email: [email protected]
Дебринюк Юрм Михайлович, д-р с.-г. наук, професор кафедри люових культур i лковоТ селекцп. Email: [email protected]
Гайда Юpiй 1ванович, д-р с.-г. наук, професор кафедри менеджменту бюресурав i природокористування. Email: [email protected]
Белеля Серий Олександрович, канд. с.-г. наук, директор. Email: [email protected]
Цитування за ДСТУ: Фучило Я. Д., Сбитна М. В., Дебринюк Ю. М., Гайда Ю. I., Белеля С. О. Перспективи використання модрини для створення лкосировинних плантацш в умовах УкраТни. Науковий вкник НЛТУ УкраТни. 2017. Вип. 27(10). С. 26-32.
Citation APA: Fuchylo, Ya. D., Sbytna, M. V., Debryniuk, Yu. M., Hayda, Yu. I., & Belelia, S. O. (2017). Perspectives of Use of Larch for Creation of Forest Plantations in the Conditions of Ukraine. Scientific Bulletin of UNFU, 27(10), 26-32. https://doi.org/10.15421/40271003
Модрина европейська вирiзняeться невеликою кривизною стовбура в основг бурою товстою глибокотрь щинуватою корою, рiдкою ажурною кроною, утворе-ною сiрими тонкими плками, що вiдходять вiд стовбура тд гострим кутом. Однорiчнi гiлки повислi, со-лом'яно-жовтого кольору, хвоя - вузька свило-зелена, зiбрана в густi пучки на укорочених пагонах, шишки -бурувато-коричневг яйцеподiбнi з прямими жорсткими насiнними лусками, як1 важко вiдкриваються навiть за тривалого висушування.
Стовбур модрини японсько!' в молодому вщ мае значну кривизну (змiеподiбний рiст), особливо - у вер-хнiй частинi. Кора - пластинчаста чи луската, помiтно меншо! товщини, нiж у модрини европейсько!', крона -щшьна, сформована товстими сучками, яш вщходять вiд стовбура тд прямим кутом. Однорiчнi гiлки не зви-саючi, темно-червоного або коричневого кольору, хвоя - широка голубувато-зелена з восковим нальотом, зГб-рана у вiдносно рiдкi пучки. Шишки, на ввдмшу вiд модрини европейсько!, легко вщкриваються, свило-ко-ричневi, зазвичай округлi з м'якими вiдiгнутими насш-ними лусками, що надае шишц подiбностi до ледь роз-крито! квiтки троянди.
Модрина широколуската вщзначаеться наявнiстю ознак обох зазначених вище видiв. Бiльшiсть гiбридiв вiдзначаеться високою швидшстю росту, в чому i поля-гае !хня цiннiсть. Таю дерева чи насадження е цшними об'ектами для заготiвлi насiння i створення високопро-дуктивних насаджень, зокрема - плантацшних. Поряд з
Модрини европейська i японська у цьому вщ посту-паються гiбриднiй за показниками продуктивности хоча iстотно переважають за продуктивнiстю аборигеннi де-ревш види, зростаючи за класами бонiтету. Варто вiдзначити також вщсутшсть ютотно! рiзницi за обся-гом нагромаджено! деревини мiж цими видами модрини у рiзних типах люорослинних умов. Культури модрини другого класу вiку вiдзначаються ютотним зрос-танням запасiв стовбурово! деревини (табл. 2).
Найвищим показником середньо! змiни запасу (15,9 м3/га за рж) i високим класом бонггету (Iе) вщзна-чаеться 14-рiчне насадження пбридно! модрини в кв. 7, вид. 25 Мащанського лiсництва ДП "Костопшьський ЛГ" (ПП 4). Два насадження (ПП 3 i 8), де модрина рос-
цим, OKpeMi гiбриди е слаборослими, i3 незадовшьно сформованими стовбурами, внаслвдок чого вони непри-датнi для культивування у насадженнях експлуата-цiйного спрямування (Belelia & Debryniuk, 2017; Yatsyk, Haida & Hudyma, 2017).
Мета дослщження - вивчити лiсiвничо-таксацiйнi показники дослщжуваних видiв модрини у рiзних грун-тово-клiматичних умовах Укра'ни, встановити перспек-тивнi види для ix використання у процесi створення як штучних насаджень за традицiйною теxнологiею, так i плантацiйниx лiсовиx культур.
Матер1али та методи дослiдження. Дослiджували насадження за участю модрини у Карпатах, Захщному Лiсостепу, Заxiдному та Схщному Полiссi, а також ви-користали данi iншиx авторiв, як1 вивчали особливостi росту i розвитку насаджень модрини в умовах Укра'ни (Hordiienko, Bondar & Hordiienko, 2001; Nikitin, 1966; Stakheiko, 1962; Belelia & Debryniuk, 2017).
Шд час проведення дослщжень використовували за-гальноприйнятi лгавничо-таксацшш методи досль джень (Гром, 2005; Свириденко та iн., 2005).
Результата дослщження та ix обговорення. У культурах першого класу вiку, в склащ яких переважае модрина, найвищi показники продуктивностi виявлено у пбридно' модрини в Заxiдному Полiссi (ПП 1), де насадження виду росте за If класом бонггету. У 8^чному вiцi мае запас стовбурово' деревини близько 70 м3/га за середньоi' змши запасу 8,5 м3/га/рж (табл. 1).
те за найвищим класом бонггету (1), поступаються йому за продуктившстю, насамперед - через меншу участь модрини у !х складi.
ЛюовГ культури дещо старшого вжу (32-40 рок1в) вщзначаються трохи нижчими класами бонiтету (1-1с) та меншими показниками середньо! змши запасу (табл. 3), що можна пояснити проходженням деревостанiв через стадш "хащГ1, коли рют за висотою притупляеться Г вiдбуваеться значний вщпад дерев, що негативно впли-вае на запас деревини та середню змшу запасу.
Найвищими показниками продуктивносп (середня змша запасу 12,3 Г 13,5 м3/га за рш) характеризуються насадження модрини японсько! (насаджень пбридно! модрини такого вжу не виявлено).
Табл. 1. ЛМвничо-таксацшна характеристика штучних насаджень модрини 8-10-pi4Horo вжу
Склад насадження Висота, м Дiаметр, см Густота, шт./га Сума площ п.п., м2/га Запас, м3/га Боштет Середня змша запасу, м3/га за рш
1. Базальтiвське л-во ДП "Костопшьський ЛГ", кв. 16, вид. 30, С3-гдС, 8 роюв
8 Мдг 9,3 9,1 1733 11,26 51 I1
2 Бп 5,6 7,4 870 3,76 14 8,5
+ Гз 5,7 4,5 444 0,70 3
Разом 3047 15,72 68
2. Жовтневе л-во ДП "Соствський ЛГ", кв. 3, вид. 4, С3- гдС, 9 роюв
8 Мде 6,5 7,4 2190 9,52 38 1с
2 Бп 4,9 4,9 1429 2,75 9 5,6
+Гз 4,8 4,6 590 0,96 3
Разом 4209 13,23 50
3. Мшанецьке л-во ДП "Тернопыьський ЛГ", кв. 5, вид. 19, D2 -гД, 10 роюв
10Мдя 6,2 7,4 2467 10,65 41 1в 4,1
4. Копачiвське л-во ДП "Юверщвський ЛГ", кв. 33, вид. 13, С2 -гД, 10 роюв
10Мде 7,2 8,3 1562 8,43 37 Id 3,7
5. Сокиричiвське л-во ДП "Юверщвський ЛГ", кв. 81, вид. 6, ВС3-гдС, 10 роюв
10Мдя 7,8 8,5 1282 7,33 36 Id
+ Сз 4,5 4,4 476 0,71 2 3,9
+ Дз 5,3 5,6 110 0,27 1
Разом 1868 8,31 39
Склад насадження Висота, м Дiаметp, см Густота, шт./га Сума площ п.п., м2/га Запас, м3/га Боштет Середня змша запасу, м3/га за рж
1. Мшанецьке л-во ДП "Тернотльський ЛГ", кв. 8, вид. 7, D2-гД, 11 роюв
10 Мде | 9,2 | 10,3 2469 | 20,60 | 106 | Iе | 9,6
2. Коnачiвське л-во ДП ' Юверщвський ЛГ", кв. 35, вид. 3, D2-гД, 11 роюв
10 Мдг | 8,6 | 9,9 | 1432 | 11,12 | 62 Iе 1 5,6
3. Базальтiвське л-во ДП "Костоптьський ЛГ", кв. 16, вид. 24, С3-гдС, 13 ротв
8 Мдг 15,0 20,7 400 13,51 107 I1 10,5
1 Яле 7,1 6,8 1020 3,69 18
1 Дз 6,4 4,8 1260 2,32 11
Разом 2680 19,52 136
4. Мащанське л-во ДП "Костоптьський ЛГ", кв. 7, вид. 25, С3-гсД, 14 ротв
10 Мдг | 12,9 | 13,0 | 2155 | 28,26 | 223 | Iе | 15,9
5. Копачiвське л-во ДП "Юверщвський ЛГ", кв. 33, вид. 12, С2-гД, 16 роюв
10 Мдя | 11,2 | 13,6 | 2369 | 34,29 | 223 | Id | 13,9
6. Колиндянське л-во ДП "Чортювський ЛГ", кв. 46, вид. 2, D2-гД, 17 роюв
9 Мде 14,0 13,6 1609 23,48 168 Iе 10,5
1 Яле 9,3 10,6 174 1,53 8
+ Гз 8,8 7,6 101 0,44 2
Разом 1884 25,45 178
7. Мшанецьке л-во ДП "Тернотльський ЛГ", кв. 56, вид. 6, D2 гД, 19 ротв
10 Мде 11,2 16,2 1119 23,06 134 !в 7,4
+ Акб 12,1 15,5 60 1,12 7
Разом 1179 24,18 141
8. Колиндянське л-во ДП "Чортювський ЛГ", кв. 55, вид. 2, D2-гД, 20 ротв
6 Мде 18,3 19,0 558 15,75 140 I1 11,4
1 Клг 13,4 13,3 279 3,89 28
1 Ясз 15,6 15,5 146 2,75 20
1Чш 13,1 13,0 209 2,76 17
1 Лпд 12,2 10,0 317 2,47 16
Бп 17,4 15,8 38 0,75 6
Разом 1547 28,37 227
9. Корецьке л-во ДП "Piвненський ЛГ' кв. 47, вид. 19, С4-гдС, 20 ротв
10 Мдя | 11,0 | 11,4 | 1970 | 20,09 | 135 | Ib | 6,8
Табл. 3. ЛМвничо-таксацшна характеристика лкових культур 21-40^чного вжу за участю модрини
Склад насадження Висота, м Дiаметp, см Густота, шт./га Сума площ п.п., м2/га Запас, м3/га Боштет Середня змша запасу, м3/га за рж
1. Решуцьке л-во ДП "Клеванський ЛГ", кв. 43, вид. 4, С2-гдС, 32 роки
8 Мдя 19,3 26,3 362 19,63 190 Г 7,9
2 Дз 11,8 18,3 267 7,03 46
+ Сз 13,9 15,2 112 2,04 16
+ Гз 10,9 11,0 17 0,16 1
Разом 758 29,96 253
2. Клеванське л-во ДП "Клеванський ЛГ", кв. 17, вид. 7, С3-гдС, 33 ротв
9 Мдя 18,6 18,8 1367 37,88 380 Ib 12,3
1 Клг 13,7 12,1 300 3,47 25
Разом 1667 41,35 405
3. Плисювське л-во ДП "Iллiнецький ЛГ", кв. 36, вид. 5, D2-гД, 35 ротв
8 Мде 16,8 14,9 1022 161 Р 6,0
1 Бп 16,1 17,3 175 27
1 Яле 14,8 14,6 75 12
+ Гз 13,8 17,1 76 9
Разом 1348 209
4. Клеванське л-во ДП "Клеванський ЛГ", кв. 19, вид. 20, С3-гдС, 37 роюв
9 Мдя 21,1 24,6 905 43,11 440 р 13,5
1 Лпд 15,6 18,9 230 6,44 56
+ Гз 12,1 10,2 81 0,66 4
Разом 1216 50,21 500
5. Дубровш ьке л-во ДП "Дубровицький ЛГ", кв. 15, вид. 6, С3.4-гдС, 40 роюв
6 Мде 15,9 18,8 675 18,79 182 I 7,1
4 Сз 20,4 34,2 100 9,18 89
+ Дз 17,6 36,3 13 1,35 11
+ Гз 12,8 20,2 12 0,39 2
Разом 800 29,71 284
Найвищими показниками продуктивностi (середня змша запасу 12,3 i 13,5 м3/га за piK) характеризуються насадження модрини японсько! (насаджень пбридно! модрини такого вжу не виявлено). Насадження п'ятого класу вiку (табл. 4) характеризуються високими показниками запасу стовбурово! деревини (вiд 437 до 526 м3/га), але середня змiна !х запасу мае вже дещо меншi значення, нiж у кращих насаджень четвертого класу вжу. Отpиманi результати збтаються з даними таблиць ходу росту повних модринових насаджень
(Норм.-справ. мат, 1987), в яких максимальш значення середньо! змiни запасу, а отже - i вiк шльшсно! стиг-лостi деpевостанiв, припадае на вж 40 рок1в. Отже, плантацшш лiсовi культури модрини на отримання дpiбних i сеpеднiх соpтиментiв можна оpiентувати на вiк головно! рубки 41-50 рошв. Також iз наведених у табл. 4 даних випливае, що бiльший запас стовбурово! деревини мають деревостани з бiльшою участю модрини в !х склада
Склад насаджен-ня Висота, м Дiаметр, см Густота, шт./га Сума площ п.п., м2/га Запас, м3/га Боштет Середня змша запасу, м3/га за piK
1. Клеванське л-во ДП "Клеванський ЛГ", кв. 7, вид. 3, С3-гдС, 41 piK
10 Мде | 21,1 | 22,4 | 1114 | 44,01 | 470 | Ib | 11,5
2. Партизанське л-во ДП "Цуманський ЛГ", кв. 26, вид. 9, С3-гдС, 46 роюв
7 Мдя 23,7 36,8 260 27,72 316 Ib 9,5
1 Бп 20,8 28,2 90 5,62 48
1 Дз 17,9 19,8 140 4,29 40
1 Гз 13,5 12,9 380 4,94 33
Разом 870 42,57 437
3. Берестянське л-во ДП "Цуманський ЛГ", кв. 48, вид. 9, С2-гсД, 49 роюв
8 Мдя 26,6 32,1 384 31,09 387 1с 10,7
1 Дз 20,1 19,7 168 5,13 52
1 Гз 15,1 8,6 1256 7,29 50
+ Клг 18,8 17,6 88 2,13 19
+ Сз 26,8 40,2 8 1,01 12
+ Бп 24,8 28,1 8 0,49 6
Разом 1912 47,14 526
4. Берестянське л-во ДП "Цуманський ЛГ", кв. 22, вид. 1, С3-гсД, 50 роюв
7 Мдя 23,3 31,6 395 31,07 362 Ib 9,3
1 Гз 13,5 11,3 604 6,06 38
1 Влч 22,9 25,7 52 2,72 30
1Бп 19,6 16,7 128 2,81 26
+ Клг 18,1 17,1 23 0,54 4
+ Дз 18,1 17,4 17 0,42 4
+ Яс 18,5 20,0 6 0,18 2
Разом 1225 43,8 466
5. Будатвське л-во ДП "Тернотльський ЛГ", кв. 57, вид. 12, D2-гД, 50 роюв
8 Мде 25,6 35,4 335 32,92 376 Ib 9,1
2 Лпд 14,4 16,0 482 9,72 73
+ Гз 14,8 16,4 42 0,89 6
Разом 859 43,53 455
Табл. 5. ЛМвничо-таксацшш характеристики 51-70^чних лкових культур за участю модрини
Склад насаджен-ня Висота, м Дiаметр, см Густота, шт./га Сума площ п.п., м2/га Запас, м3/га Боштет Середня змша запасу, м3/га за piK
1. Мшанецьке л-во ДП "Тернотльський ЛГ", кв. 25, вид. 4, D2-гД, 52 роки
8 Мде 31,6 48,2 155 28,25 393 Id 10,0
1 Дч. 27,5 30,8 55 4,11 54
1 Яле 23,9 26,6 80 4,45 50
Iншi 25 1,98 24
Разом 315 38,79 521
2. Сарненське л-во ДП "Сарненський ЛГ", кв. 91, вид. 8, С2.3-гдС, 53 роки
5 Мде 26,8 32,6 211 17,62 218 Ib 8,7
5 Сз 24,2 28,0 307 18,86 213
+ Гз 9,9 10,0 279 2,21 11
+ Бп 17,0 20,4 28 0,92 7
+ Дз 15,0 17,4 25 0,60 6
+ Влч 16,3 18,5 20 0,53 5
Разом 870 40,74 460
3. Грем'яцьке л-во ДП "Новгород-Оверський ЛГ", кв. 37, вид. 4, С3-дС, 55 роюв
6 Мде 22,7 19,2 660 19,11 207 1а 6,5
1 Бп 20,0 26,4 114 6,22 50
1 Сз 21,0 32,0 34 2,77 27
1 Бт 20,0 26,3 102 5,57 49
1 Дз 24,0 50,0 11 2,24 24
Разом 921 35,91 357
4. Теребовлянське л-во ДП "Тернотльський ЛГ", кв. 15, вид. 2, D2 гД, 59 р.
9 Мде 33,2 41,1 344 45,71 672 Id 12,8
1 Гз 19,4 16,4 259 5,51 48
Iншi 65 3,29 38
Разом 668 54,51 758
5.Мшанег ¡ьке л-во ДП "Тернопыьський ЛГ", кв. 5, вид. 17, D2-гД, 62 роки
9 Мде 30,2 43,4 240 35,56 466 Ic 8,4
1 Дз 17,4 22,9 40 1,65 19
Iншi 191 4,51 38
Разом 471 41,72 523
6. Клеванське л-во ДП "Клеванський ЛГ", кв. 20, вид. 12, СD2-гсД, 65 роюв
6 Мде 32,1 47,6 111 19,77 284 1с 8,9
1 Сз 25,3 30,5 150 10,96 153
1 Дз 23,6 30,6 117 8,64 104
1 Гз 15,9 17,9 182 4,59 36
1 Лпд 19,0 23,0 4 0,17 1
Разом 564 44,13 578
Аналiз таксацшних показник1в деревостанiв модри-ни шостого i сьомого класiв вшу (табл. 5) дае пiдставу зробити висновок про подальший iнтенсивний !х рiст i високу продуктивнiсть. При цьому, вищi показники про-дуктивносп виявилися у насаджень, як1 ростуть у бага-тих (грудових) типах люорослинних умов. Також ютот-ний вплив на збшьшення запасу стовбурово! деревини мае збiльшення частки модрини у складi деревостанiв.
Найнижчi запаси стовбурово! деревини зафжсовано у насадженнях Грем'яцького лiсництва ДП "Новгород-Оверський ЛГ" (Схiдне Полiсся). Поряд з цим, модри-
Найвищим класом боштету (1ь) вiдзначаеться наса-дження в умовах Захвдного Лiсостепу (ПП 5), але його запас е одним iз найменших (див. табл. 6). Такий стан зумовлений проведениям у насадженш саштарно! рубки з вибиранням дерев, пошкоджених снiголамом.
Подiбнi показники за запасом стовбурово! деревини мають також насадження iз Правобережного Люостепу (ПП 4 i 6), що також можна пояснити низькою !х повно-тою. Решта деревосташв вiдзначаються високими по-казниками запасу i навiть у значному вщ належать до
на в умовах вологого дубового сугруду переважае за висотою бiльшiсть аборигенних деревних видiв, що входять до складу деревостану i цiлком може бути ви-користана у цьому регюш для пiдвищення продуктив-носп лiсових насаджень, зокрема - для плантацшного лiсовирощування.
Стиглi та перестшш деревостани з переважанням у !х складi модрини ростуть за 1-1ь класами бонiтету i, незважаючи на значний вiк, характеризуються високими показниками запасу стовбурово! деревини i се-редньо! змiни запасу (табл. 6).
категорп швидкорослих (мають середню змiну запасу понад 8 м3/га за piк).
Варто вiдзначити, що в Укра!ш лiсовi культури з участю модрини почали створювати ще з першого деся-тиpiччя XIX ст. i деяк1 з них збереглися до наших дшв. Так, у Дзержинському лiсництвi ДП "Городницьке ЛГ" Житомирсько! областi росте складне piзновiкове насадження Larix deciduas var. polonica, створене у 1805 р. (Stakheiko, 1962). За даними люовпорядкування 1945 р., воно мало запас 1155 м3/га за середньо! висоти верхньо-
Табл. 6. ЛМвничо-таксацшт характеристики лiсових культур за участю модрини вжом 81 рж i бiльше
Склад насадження Висота, м Дiаметp, см Густота, шт./га Сума площ п.п., м2/га Запас, м3/га Боштет Середня змша запасу, м3/га за рж
1. Решуцьке л-во ДП "Клеванський ЛГ", кв. 49, вид. 1, С2-гдС, 81 рж
7 Мде 31,1 33,4 475 41,75 602 1а 10,5
2 Сз 31,4 36,9 88 9,39 161
1 Гз 12,7 16,6 425 9,25 61
+ Яле 24,5 32,0 23 1,86 21
+ Дз 12,3 15,8 9 0,18 1
+ Бкл 8,5 10,1 18 0,15 1
Разом 1038 62,58 847
2. Решуцьке л-во ДП "Клеванський ЛГ", кв. 51, вид. 8, D2-гД, 81 рж
9Мде 28,8 35,9 483 48,80 641 1а 8,6
1Лпд 15,8 20,5 96 3,16 28
+ Гз 16,9 18,0 122 3,09 26
+ Клг 14,3 18,1 17 0,45 4
Разом 718 55,0 699
3. Решуцьке л-во ДП "Клеванський ЛГ", кв. 49, вид. 11, С2-гдС, 86 роюв
7 Мде 30,7 34,6 472 44,32 602 1а 9,9
2Сз 30,6 42,7 60 8,62 138
1 Гз 18,6 17,8 500 12,50 108
Разом 1032 65,44 848
4. Погребищенське л-во ДП "1ллтецький ЛГ", кв. 29, вид. 12, D2-гД, 85 роюв
9 Мде 30,5 37,4 268 358 1а 5,1
1 Дз 28,1 28,3 44 35
+ Бт 26,9 30,7 22 24
+ Гз 22,1 33,4 18 16
Разом 352 433
5. Товщiвське л-во ДП "Львiвський ЛГ", кв. 26, вид. 3, D-Д; 86 роюв
9 Мдя 34,0 50,4 124 24,67 399 Ib 5,2
1 Дз 36,0 28,5 26 3,37 45
Разом 150 28,04 444
6. Березнянське л-во ДП "Хмыьницький ЛГ", кв. 43, вид. 17, D2-гД; 91 рж
9 Мде 31,2 34,5 351 484 1а 5,5
1 Дз 26,3 30,0 22 19
Разом 373 503
7. Коб.Полянське л-во ДП "Великобичтвське ЛМГ", кв. 15, вид. 1, C3, 92 роки
8Мде 37,2 47,1 238 41,6 681 Ib 8,8
1 Яле 35,7 44,8 18 2,88 48
1 Бкл 32,6 33,9 64 5,80 82
Разом 320 50,28 811
8. Решу, ¡ьке л-во ДП "Клеванський ЛГ", кв. 45, вид. 17, С2-гдС, 101 рж
7 Мде 30,6 46,1 213 35,50 497 I 7,1
1 Гз 16,7 19,9 439 13,7 108
1 Бп 24,7 41,2 51 6,80 63
1 Сз 26,0 43,5 18 2,75 37
+ Дз 21,6 25,7 14 0,72 7
+ Яле 21,6 26,2 5 0,25 3
Разом 740 59,72 715
го ярусу 45 м, максимальних висот 49-50 м i середнього дiаметра 88,3 см. У найтовспшого дерева дiаметр ста-новив 117 см, а об'ем його стовбура - 22,3 м3.
У 1806 р. було створено лiсовi культури модрини европейсько! у Рахiвському тсгост Закарпатсько! об-ластi. У 150^чному вiцi це насадження мало середш висоту 52 м, дiаметр - 64 см, запас стовбурово! дереви-ни - 1300 м3/га (Stakheiko, 1962).
Отже, згадаш модриновi деревостани у вщ 150 рок1в мали середню змiну запасу вiдповiдно 7,7 i 8,7 м3/га за рщ тобто належали до категорй' швидкорослих. Нашi дослвдження другого з цих насаджень, коли його вiк ста-новив 202 роки, показали, що воно росло за 1с класом бонiтету, мало запас 1204 м3/га i середню змiну запасу 6,0 м3/га за рiк (Fuchylo, Karpuk & Sbytna, 2016). Тут до-речно згадати ввдомий Лiндуловський модриновий гай пiд Санкт-Петербургом, найбiльш продуктивш дiлянки якого у вiцi 186 рошв мали запас 1712 м3/га i середню змiну запасу 9,2 м3/га за рiк (Redko, 1984). Таку високу продуктивнiсть модрини на бвдних супiщаних грунтах твденно! тайги можна пояснити достатньою забезпече-шстю !х вологою (середньорiчна к1льк1сть опащв -624 мм) за добро! дренованосп грунтiв.
Недостатня к1льк1сть опадiв е одним iз головних чиннишв, що обмежуе розширення антропогенного ареалу модрини на швденш i схвдт регiони Укра!ни. Тому актуальним залишаеться твердження К. £. Нштша (1966) про те, що твденна межа вирощування лiсовиx культур модрини вйх видiв проходить швденно-захщ-шше Вiнницько! областi через Умань, швденшше Смь ли, Черкас, Полтави, через Харшв, Чугу!в i Вовчанськ.
Висновки. У насадженнях 8-20-рiчного вiку нашн-тенсивнiшим ростом вiдзначаеться модрина пбридна (If-Ie класи бонiтету). Модрини европейська та японська у цьому вшовому дiапазонi ростуть дещо менш штен-сивно (Ib - Id класи бонггету).
У культурах 21-50-рiчного вшу модрини японська та европейська дещо знижують швидк1сть росту (1-1с класи бонггету). У насадженнях 51-70-рiчного вшу модрина европейська продовжуе iнтенсивний рют (Iа-Id класи бо-нiтету), який загалом визначаеться трофшстю люорос-линних умов. У стиглих i перестшних деревостанах модрина збертае високу штенсившсть росту, хоча росте лише за 1а-1ь класами бонiтету.
Насадження модрини в Полюй, Люостепу та Карпатах в умовах вологих i свiжих сугрудiв i грудiв, почина-ючи з другого класу вiку, вiдзначаються високими запасами стовбурово! деревини, зберпаючи високу штенсившсть росту до перестшного вшу, що, поряд з висо-кою як1стю деревини, робить !х перспективними видами для створення як традицшних штучних деревоста-нiв, так i плантацiйних лiсових насаджень.
Перелш використаних джерел
Belelia, S. O., & Debryniuk, Yu. M. (2017). Kultyvuvannia vydiv rodu Larix L. u shtuchnykh nasadzhenniakh Zakhidnoho Polissia Ukra-iny. Lviv: Halytska vydavnycha spilka. 444 p. [in Ukrainian]. Debryniuk, Yu. M. (2016). Do pytannia pro dotsilnist stvorennia shtuchnykh nasadzhen modryny ta sosny u Zakhidnomu Lisostepu Ukrainy. Ukrainskyi lis, 1, 75-82. [in Ukrainian]. Debryniuk, Yu. M., & Belelia, S. O. (2016). Formova riznomanitnist i zhyttievyi stan modryny u nasadzhenniakh Zakhidnoho Polissia. Proceedings of the Forestry Academy of Sciences of Ukraine: Collection of Research Papers, 14, 117-125. [in Ukrainian]. Debryniuk, Yu. M., Krynytskyi, H. T., & Tselen, Ya. P. (2016). Tekhnolohiia vyroshchuvannia plantatsiinykh lisovykh nasadzhen u Zakhidnomu rehioni Ukrainy. Lviv: Kamula. 160 p. [in Ukrainian]. Fuchylo, Ya. D. (2011). Plantatsiine lisovyroshchuvannia: teoriia,
praktyka, perspektyvy. Kyiv: Lohos. 464 p. [in Ukrainian]. Fuchylo, Ya. D., Karpuk, A. I., & Sbytna, M. V. (2016). Shliakhy pidvyshchennia efektyvnosti lisovyroshchuvannia ta vykorystannia derevyny v enerhetychnykh tsiliakh. Kyiv: TsP "Komprynt". 206 p. [in Ukrainian].
Hordiienko, N. M., Bondar, A. O., & Hordiienko, M. I. (2001). Intro-dutsenty v dibrovakh Polissia ta Lisostepu Ukrainy. Kyiv: Urozhai. 448 p. [in Ukrainian]. Hrom, M. M. (2005). Lisova taksatsiia. Lviv: UkrDLTU. 352 p. [in Ukrainian].
Nikitin, K. E. (1966). Listvennitca na Ukraine. Kyiv: Izd-vo USKHA.
332 p. [in Russian]. Redko, G. I. (1984). Lindulovskaia listvennichnaia roshha. Leningrad:
LTA. 96 p. [in Russian]. Shvidenko, A. Z., Strochinskii, A. A., Savich, IU. N. (Eds.), et al. (1987). Normativno-spravochnye materialy dlia taksatcii lesov Ukrainy iMoldavii. Kyiv: Urozhai. 560 p. [in Russian]. Stakheiko, F. G. (1962). Razvedenie listvennitcy sibirskoi. Moscow:
Goslesbumizdat. 72 p. [in Russian]. Svyrydenko, V. Ye., Babich, O. H., & Kyrychok, L. S. (2005). Li-
sivnytstvo. Kyiv: Aristei. 544 p. [in Ukrainian]. Yatsyk, P. M., Haida, Yu. I., & Hudyma, V. M. (2017). Osnovy intro-duktsii ta adaptatsii derevno-kushchovykh vydiv roslyn. Ivano-Fran-kivsk: NAIR. 196 p. [in Ukrainian].
Я. Д. Фучило1, М. В. Сбитная2, Ю. М. Дебринюк3, Ю. И. Гайда4, С. А. Белеля5
1 Институт биоэнергетических культур и сахарной свеклы, г. Киев, Украина 2 ППНУБиП Украины "Боярская лесная опытная станция", г. Боярка, Украина 3Национальный лесотехнический университет Украины, г. Львов, Украина 4 Тернопольский национальный экономический университет, г. Тернополь, Украина 5 ГП "Сарненское лесное хозяйство", г. Сарны, Украина
ПЕРСПЕКТИВЫ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ЛИСТВЕННИЦЫ ДЛЯ СОЗДАНИЯ ЛЕСОСЫРЬЕВЫХ ПЛАНТАЦИЙ В УСЛОВИЯХ УКРАИНЫ
Эффективным направлением уменьшения дефицита древесины в Украине является введение в лесные насаждения быстрорастущих древесных видов, в том числе лиственницы. Определены показатели продуктивности насаждений лиственницы в различных почвенно-климатических условиях Украины и установлена целесообразность более широкого ее использования для создания лесосырьевых плантаций. При проведении исследований применены традиционные лесоводственные и лесотаксационные методы. В лесных насаждениях Украины чаще всего встречаются два вида лиственницы: Larix decidua Mill., Larix leptolepis Gord и их гибрид - Larix eurolepis Henry. Установлено, что лиственница превосходит аборигенные породы по интенсивности роста на всех возрастных этапах. Поэтому запас древесины напрямую зависит от количества ее деревьев в составе насаждения. В насаждениях 8-20-летнего возраста наиболее интенсивно растет лиственница гибридная (If-Iе классы бонитета). Larix decidua и Larix leptolepis растут по I -Id классам бонитета. Максимальные показатели среднего изменения запаса лиственничных насаждений наблюдаются в возрасте 40 лет, поэтому плантации лиственницы на получение мелких и средних сортиментов целесообразно ориентировать на возраст главной рубки в 41-50 лет. Насаждения лиственни-
цы 51-70-летнего возраста растут по P-Ib классам бонитета, а спелые и перестойные - по P-Ib Способность лиственницы в условиях влажных и свежих судубрав и дубрав быстро накапливать значительные объемы древесины высокого качества делает ее перспективной для создания как традиционных искусственных древостоев, так и плантационных насаждений.
Ключевые слова: плантационные лесные культуры; Larix decidua; Larix leptolepis; Larix eurolepis; запас стволовой древесины; возраст главной рубки.
Ya. D. Fuchylo\ M. V. Sbytna2, Yu. M. Debryniuk3, Yu. I. Hayda4, S. O. Belelia5
1 Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet, Kyiv, Ukraine 2 Separate Subdivision of NULandES of Ukraine "Boyarka Forestry Experimental Station", Boyarka, Ukraine
3 Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine 4 Ternopil National Economic University, Ternopil, Ukraine 5 State enterprise "SarnyForestry", Sarny, Ukraine
PERSPECTIVES OF USE OF LARCH FOR CREATION OF FOREST PLANTATIONS
IN THE CONDITIONS OF UKRAINE
The effective direction of reducing the deficit of wood in Ukraine is the introduction of fast growing tree species in forest plantations. Larch is one of these species. The purpose of the research was to study the performance of larch stands in different soil-climatic conditions of Ukraine and to establish the expediency of its wider use for the creation of forest plantations. In carrying out researches traditional forestry and forest biometry methods were used. Two species of larch occur in forest plantations of Ukraine: Larix decidua Mill., Larix leptolepis Gord) and their hybrid Larix eurolepis Henry. The authors have defined that larch dominates aboriginal species by intensity of growth at all age stages. Therefore, the stock of wood directly depends on the proportion of its trees in the composition of the plantation. In the 8-20-year-old plantations the hybrid larch presents the most intense growing (If - Ie classes of bo-nitet). Larix decidua and Larix leptolepis grow in the Ib - Id classes of bonitet. Maximum indexes of the average change in stock of larch stands are observed at 40-year-old age. Thus, in order to obtain small and medium varieties of wood forest plantation of larch can be oriented to the age of the main felling 41-50 years. In the plantations of the 51-70-year-old Larix decidua continues intensive growth (Ia - Id classes of bonitet), which is generally determined by the trophy of forest-soil conditions. In ripe and overgrown forest stands, larch retains a high growth intensity, although it grows only under the Ia - Ib classes of bonitet. In Polissya, Forest-Steppe zone and the Carpathians in the wet and fresh sugubrava and oak forest conditions the larch plantations are characterized by high stocks of stem wood, while retaining a high intensity of growth to a perennial age, which, along with the high quality of wood, makes them perspective species for the creation of traditional artificial woodlands, and forest plantations. Lack of rainfall is one of the main factors limiting the expansion of anthropogenic larch area to the southern and eastern regions of Ukraine.
Keywords: forest plantations; Larix decidua; Larix leptolepis; Larix eurolepis; stem wood stock; age of the main felling.
