CC BY
18
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраХни
УДК 630*52 Здобувач С. О. Белеля; проф. Ю.Й. Каганяк, д-р с.-г. наук;
проф. Ю.М. Дебринюк, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ДИНАМ1КА ТАКСАЦ1ЙНИХ ПОКАЗНИК1В МОДРИНИ У Л1СОВИХ НАСАДЖЕННЯХ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Дослщження динамики основних таксацшних показниюв - висоти, дiаметра, запасу, площi поперечних ci4eHb Larix decidua Mill., Larix leptolepis Gord, Larix eurolepis Henry та Pinus .sylvestris L. у свiжих i вологих сугрудах подтвердили наявнiсть ютотно! вiроriдноl рiзницi у 1х абсолютнiй величинi. Найiстотнiшу вщмшшсть у ростi встановлено мiж сосною звичайною та модриною пбридною, дещо меншу - мiж сосною звичайною та модри-нами европейською i японською. Запропоновано прогноз основних таксацшних показниюв рiзних видiв модрини та сосни звичайно! на основi адекватних регресшних моделей.
Ключовi слова: модрина, сосна, моделювання, таксацшш показники.
Вступ. Основну кшьккть лкових культур за участю вид1в роду Larix L. (51 шт.) дослвджено в умовах св1жих i вологих сугруд1в. Тут штучш насадження створеш у типах лiсу, де головною i корiнною породою е сосна звичайна. Тому дослiдження спрямованi на виявлення та оцiнення iстотностi рiзницi у такса-цiйних показниках мiж деревостанами iнтродукованих порiд i коршних деревос-танiв за участю Pinus sylvestris L. Нульовою гiпотезою передбачено виявити к-тотнiсть впливу виду модрини на величину базового таксацшного показника -середню висоту елементу лку, порiвняно iз сосною звичайною.
Оскшьки середнiй вiк деревостану (елементу лку) лiмiтовано впливае на величину середньо' висоти, перевiрку нульово' гшотези здiйснено шляхом побу-дови дисперсшного комплексу в межах конкретного вузького вжового дiапазо-ну. Фактором, який передбачаеться ввести до дисперсшного комплексу, прийня-то деревну породу (вид). Зокрема, йдеться про таю види - Larix decidua Mill., Larix leptolepis Gord, Larix eurolepis Henry та Pinus sylvestris L.
У разi шдтвердження нульово' гшотези про ктотнкть впливу виду модрини на середню висоту елементу лку порiвняно iз сосною, фактично розрахо-ваний критерш Фiшера мае перевищувати значения критерiю Фiшера, встанов-леного за нормативними таблицями на 5 %-му р1вш значимостi.
Методичш пщходи. Для моделювання показник1в використано регре-сiйний аналiз [1, 2]. З щею метою проведено до^дження деяких побудованих р1внянь регреси. Вибiр найкращого рiвняння здiйснюемо за мшшальною помил-кою регресй' та шсля побудови довiрчоí зони (y ±t my) за умови потрапляння в не' первинних даних:
де: my - помилка регресп; yi, yi - фактичш та теоретичнi значення функцп; N -кiлькiсть спостережень; f - кiлькiсть параметрiв моделi. Точнiсть моделi визначаемо за формулою
де: в - точнкть рiвняння регресй'; yi, yt - фактичш та теоретичш значення функцп; Y - середньоарифметичне значення вибiрки.
Ощнювания особливостей вшових змiн у лiсових культурах за участю рiзних видiв модрини, а також сосни звичайно! здшснено шляхом моделювання динамiки середнiх висоти, дааметра, видового числа, запасу та абсолютно!' пов-ноти (у перерахунку на одиницю складу) елементу лку.
Результати дослщження. Результати перевiрки ктотносп впливу виду модрини на середню висоту, порiвняно iз сосною, представлено в табл. 1.
Табл. 1. Основт статистики дисперсшного аналйу впливу деревног породи модрини та сосни звичайноi на середню висоту
Вшовий дiапазон, роюв Уф (V1) Ve (V2) F F5 % h
10 3 4 13,3 6,6 0,909
20-22 3 12 40,4 3,5 0,910
39-41 3 12 14,2 3,5 0,781
56 -57 3 12 17,3 3,5 0,812
60 3 4 20,8 6,6 0,839
Примггка: F - критерш Фшера; h - показник сили впливу Плохiнського; v - ступе-Hi свободи.
Пiдсумок дисперсiйного ан^зу за вiковими дiапазонами наведений в табл. 1, тдтверджуе нульову гшотезу, на що вказуе фактичний критерiй Фшера, який за величиною виявився бшьшим, нiж табличний. Таким чином, pi3m види модрини у свiжих та вологих сугрудах ктотно вiдрiзняються за середньою висо-тою, поршняно iз сосною звичайною.
Як додаткову оцшку iстотностi впливу фактора виду деревно! породи на середню висоту використано показник сили впливу Плохшського. Вважають, що фактор потужно змшюе дослiджувану ознаку, якщо показник сили впливу пере-вищуе позначку 0,750 [2]. Як бачимо, у наведених розрахунках цей показник змшюеться вiд 0,781 до 0,910. Отже, враховуючи значения цього показника, при-ходимо до пiдтверджения нульово! гшотези. При цьому встановлено, що зi збшьшенням середнього вiку насадження показник сили впливу Плохшського дещо зменшуеться. Цей аспект вказуе на деяке ослаблення встановлено!' законо-мiрностi з шдвищенням середнього вiку деревостану.
За результатами регресшного аналiзу знайдено адекватш регресiйнi рш-няння для зазначених деревних видш i таксацiйних показнитв. Зокрема, середня висота елементу лку апроксимована регресiйним рiвияниям
H = a ■ Ab'n(A')+C, (1)
де: Н- середня висота елементу лiсу, м; А - середнш вiк елементу лку, ротв; а, b, с - коефщкнти рiвияния регресп.
Динамiку середнього дiаметра елементу лiсу модельовано через залеж-нiсть D/H вiд середнього вку та подальшим множенням на вщповщну вiковому значенню середню висоту
D = a Ab H, (2)
де: D - середнш дiаметр елементу лку, см; а, b - коефщкнти ркняння регресп.
Динамку запасу елементу лку модельовано залежно ввд середньо! висоти. Загальний вигляд моделi запасу виражаеться формулою
M = a ■ Hb, (3)
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
де: М - запас елементу лку, приведений до одинищ складу, м3/га; а, Ь - коефь цieнти рiвняння регресií. Видову висоту (м) модельовано залежно вiд середньо! висоти. Для цього вибрано ршняння прямо! лши
ИР = аИ + Ь, (4)
де а, Ь - коефщкнти ршняння регресií. Абсолютну повноту елементу лiсу знахо-дили як частку мiж показниками запасу (3) та видово! висоти (4), а середне видове число елементу лку - як частку мiж показниками видово! висоти (4) та середньо! висоти (1).
Знайдеш коефщкнти регресií та деят статистики моделей для згаданих видав модрини i сосни показано в табл. 2. Як приклад, наводимо графiчну штер-претацiю теоретичних i фактичних значень для середньо! висоти i запасу стовбу-рово! деревини дослiджуваних порiд (рис. 1, 2).
Табл. 2. Коеф^енти регресп та статистики моделей основних таксацшних показнитв модрини i сосни звичайноI
Вид деревно!' породи Показник Коефщкнт рег эесп тху в
а Ь с
Сосна звичайна И 0,027 -0,302 2,911 1,68 0,990
Б 0,848 0,106 - 6,07 0,880
М 0,373 1,519 - 7,09 0,939
ИР 0,422 1,502 - 0,98 0,976
Модрина европейська И 0,092 -0,261 2,466 1,24 0,996
Б 0,816 0,111 - 9,17 0,803
М 0,228 1,664 - 10,93 0,916
ИР 0,404 1,517 - 0,67 0,984
Модрина японська И 0,113 -0,213 2,214 1,44 0,982
Б 0,603 0,193 - 4,03 0,936
М 0,156 1,822 - 9,95 0,855
ИР 0,402 1,817 - 0,53 0,984
Модрина пбридна И 0,210 -0,249 2,226 4,09 0,880
Б 0,730 0,162 - 4,13 0,938
М 0,111 1,912 - 10,44 0,909
ИР 0,487 0,907 - 1,34 0,942
Беручи до уваги точнкть моделi (див. табл. 2), яка знаходиться у межах 0,803-0,996, а також потрапляння у довiрчу зону емшричних значень (див. рис. 1, 2), запропоноваш теоретичш данi апроксимацп, отриманi для зазначених видав модрини та сосни звичайно!, придатш для здшснення прогнозу основних таксацiйних показникш деревних порiд у свiжих та вологих сугрудах.
Внаслiдок табулювання моделей (1-4) отримано прогноз основних таксацшних показниюв модрини та сосни звичайно!'. Для дослщжуваних видав модрини динашку модельованих основних таксацшних показниюв в умовах свiжих i вологих сугрудiв подано в табл. 3-5. З метою поршняння особливостей росту дослiджуваних видш модрин iз таким у корiнноí типотвiрноí породи, у табл. 6 подано динамку модельованих основних таксацшних показникш для сосни звичайно!. Аналiз та поршняння основних таксацшних показнитв в умовах свiжого та вологого сугрудiв дае тдставу стверджувати, що впродовж 50-100-рiчного перiоду росту спостеркаеться домiнування згаданих видш модрини над сосною звичайною за дослiджуваними показниками.
Рис. 1. ДинамЫа середньо'1 висоти виЫв модрини та сосни звичайно'1 у свiжих i вологих сугрудах
Рис. 2. Динамта запасу (у перерахунку на одиницю складу) видiв модрини та сосни звичайно'1 у свiжих i вологих сугрудах
Порiвняння показниюв середньо'' висоти та запасу стовбурово'1 деревини тдтверджуе, що впродовж першого 50^ччя значна перевага залишаеться за модриною пбридною. Близькими за величиною вказаних таксацшних показни-кiв е також модрини европейська та японська.
Порiвняно iз сосною, найiстотнiша рiзниця середньо'! висоти спостерь гаеться у молодняках I класу, особливо - у модрини пбридно'* (61-199 %). Нада-лi вiдмiннiсть у середнiй висотi помггно зменшуеться i залишаеться на рiвнi 520 %. Подiбна тенденщя простежуеться i для запасу стовбурово'1 деревини.
Нaцioнaльний л^те^^иний yнiвeрcитeт Укрaïни
Табл. 3. Динамта основних таксацшних показниюв мoдpини eвpoпeйськoï
в умовах свiжиx i вологих сугpудiв
А H D M HF G F
5 2,5 2,4 1 2,5 0,4 1,017
10 6,7 7,1 5 4,2 1,3 0,629
15 10,8 11,9 12 5,9 2,0 0,544
20 14,3 16,3 19 7,3 2,6 0,510
30 19,8 23,5 33 9,5 3,4 0,481
40 23,6 29,0 44 11,0 4,0 0,468
50 26,3 33,1 53 12,1 4,3 0,462
60 28,1 36,2 59 12,9 4,6 0,458
70 29,4 38,5 64 13,4 4,7 0,455
80 30,3 40,2 67 13,7 4,9 0,454
90 30,8 41,4 69 14,0 4,9 0,453
100 31,1 42,3 70 14,1 5,0 0,453
Табл. 4. Динамта основних таксацшних показниюв мoдpини японсько'/'
А H D M HF G F
1 0,1 - - - - -
5 2,3 1,9 1 2,7 0,3 1,017
10 6,0 5,6 4 4,2 1,0 0,629
15 9,5 9,7 9 5,7 1,7 0,544
20 12,7 13,7 16 6,9 2,3 0,510
30 18,0 20,9 30 9,0 3,3 0,481
40 22,0 27,1 44 10,7 4,1 0,468
50 25,2 32,3 56 11,9 4,7 0,462
Табл. S. Динамта основних таксацшних показниюв мoдpини гiбpиднoï
А H D M HF G F
1 0,2 - - - - -
5 4,0 3,8 2 2,8 0,5 1,017
10 9,4 10,0 8 5,5 1,5 0,629
15 14,0 15,9 17 7,7 2,2 0,544
20 17,7 21,0 27 9,5 2,8 0,510
30 22,8 28,9 44 12,0 3,6 0,481
40 26,0 34,6 56 13,6 4,1 0,468
50 28,0 38,6 65 14,6 4,5 0,462
Табл. б. Динамта основних таксацшних показниюв сосни звичайног
А H D M HF G F
5 1,3 1,3 1 2,1 0,3 1,017
10 4,4 4,8 4 3,4 1,1 0,629
15 7,8 8,8 8 4,8 1,8 0,544
20 10,9 12,7 14 6,1 2,3 0,510
30 16,3 19,8 26 8,4 3,1 0,481
40 20,3 25,5 36 10,1 3,6 0,468
50 23,4 30,0 45 11,4 3,9 0,462
60 25,6 33,5 51 12,3 4,2 0,458
70 27,2 36,1 56 13,0 4,3 0,455
80 28,3 38,2 60 13,5 4,4 0,454
90 29,1 39,7 62 13,8 4,5 0,453
100 29,6 40,9 64 14,0 4,6 0,453
Висновки. У свiжих i вологих сугрудах дослвдження динамiки основних таксацiйних показникiв видш роду Larix L. та Pinus sylvestris L. шдтвердили на-явшсть iстотноí вiрогiдноí рiзницi в 1х абсолютнiй величинi.
Найiстотнiшу вiдмiннiсть у роста встановлено мiж сосною звичайною та модриною пбридною, дещо меншу - мiж сосною звичайною та модринами евро-пейською та японською.
Лiтература
1. Дрейпер Н. Прикладной регрессионный анализ : монография / Н. Дрейпер, Г. Смит. - М. : Изд-во "Статистика", 1973. - 392 с.
2. Кузьмичев В.В. Регрессионные модели прогноза роста древостоев / В.В. Кузьмичев, Т.Н. Миндеева, Г.Б. Кофман // Лесное хозяйство : журнал. - 1996. - № 4. - С. 43-45.
Белеля С. О., Каганяк Ю.И., Дебринюк Ю.М. Динамика таксационных показателей лиственницы в лесных насаждениях Западного Полесья
Исследование динамики основных таксационных показателей - высоты, диаметра, запаса, площади поперечных сечений Larix decidua Mill., Larix leptolepis Gord, Larix eu-rolepis Henry и Pinus .sylvestris L. в свежих и влажных сугрудах подтвердили наличие существенной вероятной разницы в их абсолютной величине. Существенная разница в росте установлена между сосной обыкновенной и лиственницей гибридной, несколько меньше - между сосной обыкновенной и лиственницами европейской и японской. Предложен прогноз основных таксационных показателей различных видов лиственницы и сосны на основе адекватных регрессионных моделей.
Ключевые слова: лиственница, сосна, моделирование, таксационные показатели.
Belelya S.O., Kaganjak Yu.Yo., Debrynyuk Yu.M. The Dynamics of Taxation Indicators in Larch Forest Stands of the West Polissya
The dynamics of basic indicators taxation such as height, diameter, stock, and cross-sectional areas of Larix decidua Mill., Larix leptolepis Gord, Larix eurolepis Henry and Pinus sylvestris L. in fresh and humid conditions confirmed the presence of a substantial likelihood difference in their absolute value. A significant difference in the growth is stated between Pinus sylvestris and Larix eurolepis, slightly less - between Pinus sylvestris and Larix decidua, Larix leptolepis. Some basic forecast indicators for taxation of different types of larch and pine trees on the basis of adequate regression models are proposed.
Keywords: larch, pine, modeling, inventory indices.
УДК 635.0:581 Здобувач М.Ю. ДубчаК -
НУ 6iopecypcie i природокористування Украти, м. Кшв
ОСОБЛИВОСТ1 МОРФОЛОГИ НАС1ННЯ ТА ЛИСТЯ ПРЕДСТАВНИК1В РОДУ EXOCHORDA LINDL.
Висв^лено особливост морфологи насшня та листя представниюв роду Exochor-da Lindl. за допомогою методу растрово! електронно! мжроскопи. Визначено вплив вщ-мшностей у структурi поверхонь насшня та листюв на рют i розвиток рослин, а також !х-ню стшюсть до дй' негативных фактс^в навколишнього середовища. Виявлено залеж-шсть термшв появи перших сходiв насшня шсля висгву вщ особливостей будови та структури рубщв насшня. За результатами мжроскошчних дослщженъ листюв проаналь зовано будову, розмiри, юльюсть продихiв на листових пластинках та !х значення для росту та розвитку рослин у мiських умовах.
Ключовi слова: дослщження, насшня, листки, продихи, залози, рубщ, поверхня.
1 Наук. кергвник: проф. С.Б. Ковалевський, д-р с.-г. наук
