CC BY
32
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
14. Juniperus sabina var. davurica (Pall.) Farjon. - 'Expansa' 0,6 0,4 PhlO PhlO ScHe ScHe KsMs KsMs EvrTr, Xsm EvrTr, Xsm + + + + + + 1 1 2 2 100 95
15. Juniperus squamata Lamb. 'Blue Carpet' - 'Blue Star' 0,3 0,5 PhlO PhlO ScHe ScHe KsMs KsMs EvrTr, Xsm EvrTr, Xsm + + + + 1 1 2 2 95 95
16. Lonicera olgae Regel et Schmalh 0,5 Phl5 He Ms MsTr + + + + 1(2) 2 82
17. Lonicera pileata Oliv. 0,3 Phl5 He Ms MsTr + + + + 2(3) 2 67
18. Lonicera caerulea L.' 0,5 Phl5 He Ms MsTr + + + + 1(2) 2 82
19. Magonia aquifolium Pursh. b/3 - 'Atropurpúrea' b/3 1,0-1,5 0,6 PhlO PhlO HeSc ScHe KsMs KsMs EvrTr EvrTr + + + + + + + + 2 2 2 2 82 82
20. Microbiota decussata Kom b/3 0,5-0,7 PhlO ScHe HgrMs MsTr + + + + 1 2 87
21. Pentaphylloides davurica (Nestl.) Ikonn 0,6 Phl5 He Ms EvrTr, Xsm + + + 1(2) 2 100
22. Pentaphylloides fruticosa L. - 'Goldstar' - 'Goldteppich' - 'Kobold' - 'Princess' - 'Red Ace' 1,5 0,8 0,5 0,7 0,8 0,5 Phl5 Phl5 Phl5 Phl5 Phl5 Phl5 He He He He He ScHe Ms Ms Ms Ms Ms HgrMs EvrTr, Xsm EvrTr, Xsm EvrTr, Xsm EvrTr, Xsm EvrTr, Xsm EvrTr, Xsm + + + + + + + + + + + + + + + + + + 1(2) 1(2) 1(2) 1(2) 1(2) 1(2) 2 2 2 2 2 2 100 100 100 100 100 100
23. Pinus mugo Turra - 'Mops' 1,0 0,4 PhlO PhlO He He KsMs KsMs EvrTr, Xsm, CalsPhil EvrTr, Xsm, CalsPhil ++ ++ + + 1 1 2 2 92 73
24. Rosa crenatula Chrshan. 0,8 Phl5 ScHe Ms MsTr, CalsPhil + + + + 1 2 97
25 Rosa diacantha Crshan. 0,4-0,6 Phl5 He Ks OgTr, Pm + + + 2 1 81
26. Rosa pendulina L. 1,5 Phl5 HeSc Ms MsTr, Ptr + + + + 2 2 85
27. Rosa pimpinellifolia L. 0,5-1,5 Phl5 He Ks EvrTr + + + + 1 1 100
28. Rosa pygmaea M. Bieb. 0,2-0,3 Phl5 He MsKs OgTr, Ptr + + 2 1 89
29. Spiraea japonica L. - 'Crispa' - 'Little Princess' 1,0 0,5 0,5 Phl5 Phl5 Phl5 ScHe ScHe ScHe KsMs KsMs KsMs MsTr MsTr MsTr + + + + + + + + + + + + 1 1 1 1 1 1 90 90 90
30. Stephanandra incisa (Tunbr.) Zbl. - 'Crispa' 1,5 0,5 Phl5 Phl5 ScHe ScHe HgrMs Ms MsTr MsTr + + + + + + + + 1 1 1 1 95 95
31. Symphoricarpos microphyllus Kunth - 'Hancock' 1,0 1,0 Phl5 Ph15 ScHe ScHe Ms Ms EvrTr, Xsm, CalsPhil EvrTr, Xsm, Calsphil + + + + + + + + 1 1 2 2 100 100
32. Viburnum opulus L. 'Nanum' 0,5 Phl5 ScHe HgrMs MgTr + + 1 2(3) 67
Продолжение табл.1
8 9 10
11 12 13 14
ScHe ScHe ScHe ScHe
KsMs KsMs
EvrTr, Xsm EvrTr, Xsm
KsMs KsMs
EvrTr, Xsm EvrTr, Xsm
He
Ms
MsTr
ж ж
He
Ms
MsTr
He
Ms
MsTr
Ш
HeSc ScHe Ж
KsMs KsMs Hps
EvrTr EvrTr "MiTF
He
Ms
EvrTr, Xsm
1(2)
Pentai
22.
- 'Goldstar'
- 'Goldteppich'
- 'Kobold'
- 'Princess'
- 'Red Ace'
0,8 0,5 0,7 0,8 0,5 TO 0,4
Phl5 Phl5 Phl5 Phl5 Phl5 PhlÜ PhlO
He He He He He ScHe
Ms Ms Ms Ms Ms HgrMs
EvrTr, EvrTr, EvrTr, EvrTr, EvrTr, EvrTr
Xsm Xsm Xsm Xsm Xsm Xsm
EvrTr, Xsm, CalsPhil EvrTr, Xsm, CalsPhil
1(2) 1(2) 1(2) 1(2) 1(2) m
i
23.
Pinus mugo Turra - 'Mops'
He He
KsMs KsMs
24. 25"
Rosa crenatula Chrshan. Rosa diacantha Crshan.
0,8 0АШ
Phl5 Phl5
ScHe
Ms
MsTr, CalsPhil OgTr, Pm
1
He
Ks
26.
Rosa pendulina L.
Rosa pimpinellifolia L. Rosa pygmaea M. Bieb.
0,5-1,5
Phl5
HeSc
Ms
MsTr. Ptr
27. Ж
0^03
Phl5 Phl5
He "He
Ks
EvrTr OgTr, Ptr
29.
Spiraea japonica L.
- 'Crispa'
_- 'Little Princess'_
Stephanandra incisa (Tunbr.) Zbl.
- 'Crispa'
1,0 0,5 0,5 "X5" 0,5
Phl5 Phl5 Phl5 Phl5 Phl5
ScHe ScHe ScHe ScHe ScHe
KsMs KsMs KsMs
MsTr MsTr MsTr
30.
HgrMs Ms
MsTr MsTr
1,0 1.0
Phl5 Phl5
ScHe ScHe
Ms Ms
EvrTr, Xsm, CalsPhil EvrTr, Xsm, Calsphil
Symphoricarpos microphyllus Kunth
__- 'Hancock'_______ _____ _.__ _____,______7_____r____ i i i i - i - i ---
32. [Viburnum opulus L. 'Nanum' 0,5 Phl51 ScHe HgrMs MgTr I + I + I 1 |2 (3)| 67"
PhlO - вечнозеленые нанофанерофиты с защищенными почками; Phl5 - нанофанерофиты с опадающей листвой и защищенны-
ми полками
и4Не - гелиофит; ScHe - сциогелиофит; HeSc - гелиосциофит.
««Hgr Ms - гигромезофит; Ms - мезофит; KsMs - ксеромезофит; MsKs - мезоксерофит; Ks - ксерофит.
MgTr - мегатроф; MsTr - мезотроф; OgTr - олиготроф; EvrTr - евритроф; Ptr - петрофит; Xsm - хасмофит; Pm - псаммофит; CalsPhil - кальцефил.
Литература
1. Лаптев О.О. Еколопчна оптимiзацiя бюгеоценотичного покриву в сучасному урбо-ландшафту. - К. : Вид-во "Випол", 1998. - 205 с.
2. Лянгузов Д.Ю. К вопросу о качестве газона и его роли в экологии мегаполюса // Проблемы озеленения городов. - М. : Альманах ОАО Прима-М. - 2004. - Вып. 10. - C. 120-123.
3. Кохно Н.А. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине / Н.А. Кохно, А.М. Курдюк. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1994. - 186 с.
4. Пятницкий С.С. Практикум по лесной селекции. - М. : Сельхозиздат, 1961. - 271 с.
5. Соколов С.Я. Современное состояние теории акклиматизации и интродукции растений // Интродукция растений и зеленое строительство. - 1957. - Вып. 5. - C. 34-42.
6. Степановских А.С. Экология : учебник [для студ. ВУЗов] / А.С. Степановских. - М. : Изд-во ЮНИИТИ-ДАНА, 2001. - 703 с.
7. Серебряков И.Г. Экологическая морфология растений / И.Г. Серебряков. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1962. - 378 с.
8. Бельгард А.Л. Степное лесоразведение / А.Л. Бельгард. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. - 336 с.
9. Матвеев Н.М. Оптимизация системы экоморф растений А.Л. Бельгарда в целях фито-индикации экотопа и биотопа / Н.М. Матвеев // Вюник Дншропетровського ушверситету : зб. наук.-техн. праць. - Сер.: Бюлогтя, еколопя. - 2003. - Т. 11. - Вип. 2. - C. 105-113.
Казанська НА., Клименко А.В., Вахновська Н.Г., Клюенко О.В. Пер-спективний асортимент декоративних деревних рослин для використан-ня в ландшафтних композищях з камшням в умовах м1ста
Вивчено та пвдбрано асортимент декоративних деревних рослин для Швшчно-Схщного штродукцшного району Украши з метою створення ландшафтних композицш з камшням. Виявлено найстшк^ рослини ще1 групи, яга можуть усшшно рос-ти в умовах мегаполюу. Видшено групу деревних хасмофтв. Запропоновано урiзно-маштнити й розширити можливост використання композицш з камшням на вщм^ вщ традицшно прийнятих невеликих композицш.
Knw4oei слова: декоративш, деревш рослини, асортимент, композици, камшня
Kazanska N.A., Klimenko A. V., Vahnovska N.G., Kluenko O.V. Perspective assortment of decorative woody plants for usage in landscape compositions with stones in urban conditions
Assortment of decorative woody plants for Northeastern introductory area of Ukraine with a purpose of creating landscape compositions with stones has been examined and compiled. The most resistant plants of this group that can grow in megapolis conditions have been found. A group of woody chomophytes has been distinguished. It has been proposed to diversify and expand feasibility of compositions with stones (in contrast to usual compositions).
Keywords: decorative, woody plants, assortment, compositions, stones.
УДК 635.9:581.165 Астр. С.М. Костенко1 ; ст. викл. Ю.1. Косенко -
НУ бюресурс1в I природокористування Украши, м. Кшв
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗМНОЖЕННЯ ПРЕДСТАВНИК1В РОДУ РННАйЕЬРНиБ Ь. ЗЕЛЕНИМИ ЖИВЦЯМИ
Наведено результати вегетативного розмноження (метод зеленого живцюван-ня) представнигав роду РШаСкрИт Ь. з використанням стимуляторiв коренеутво-рення. Встановлено, що найкраще укоршення живщв спостер^аеться внаслщок зас-
1 Наук. кер1вник: проф. С.Б. Ковалевський, д-р с.-г. наук - НУ бюресурс1в i природокористування Украши
тосування "Ukorzeniacz AB aqua", а найгiршi результати - у раз1 використання бур-штиновсй кислоти.
Ключовi слова: чубушник, живцювання, вкорiнення, стимулятори росту.
Зелеш насадження в умовах великих мют е одними з найбшьш ефек-тивних засоб1в тдвищення комфортносп i якосп навколишнього середовища життя громадян. Однак, iнодi пiд час озеленення вулиць посадка дерев не-можлива внаслiдок велико1 кiлькостi пiдземних комушкацш (водопроводу, каналiзацiï, газу, теплопроводу та ш.). У цих випадках найкращою альтернативою е висаджування чагарниюв, яю не потребують глибокого рослинного шару земл^ а ïх коршня не завдають великих збиткiв iнфраструктурi мiста [1].
Серед численних кущiв в декоративному садiвництвi особливоï уваги заслуговують чубушники, якi цвiтуть щорiчно i рясно. Завдяки винятковому аромату квиок, з рiзними термiнами цвтння вони заслужено отримали дуже широке визнання. Чубушники тшьовитривал^ але краще розвиваються i ряс-нiше цвггуть на сонцi. Вони не вибагливi до Грунту, димо-, газо- морозос-тiйкi, стiйкi до рекреацiйного навантаження. Також, варто зазначити, що чубушники не втрачають своеï декоративносп в умовах забрудненого довкiлля, вони мало пошкоджуються i мають високу поглинальну здатнiсть протягом всього вегетацшного перiоду [4].
Водночас, використання деревних декоративних рослин в озелененш великих населених мют значною мiрою зумовлено ïхньою здатнiстю до роз-множення. Вщ цього залежать результати введення в широку культуру будь-якого перспективного виду або культивару. Впм, пiд час розмноження цш-них декоративних культиварiв генеративним способом отримуемо нащадкiв iз змiненими морфологiчними ознаками, тому бшьш прийнятним е вегетатив-не розмноження, внаслiдок чого майбутньому поколiнню передаються всi ма-теринсью ознаки i властивостi [2].
Зважаючи на це, найбшьш поширеним i доцшьним е розмноження зе-леними i здерев'янiлими живцями. Розмноження зеленими живцями - це спо-шб, який дае змогу за невеликих витрат вихщного матерiалу отримати значну кiлькiсть укорiнених живцiв. При цьому е повiдомлення про позитивний вплив на укоршення представникiв роду Philadelphus L. з використанням стимуляторiв росту [3, 5, 7].
Метою дослвджень було вивчення впливу рiзних стимуляторiв коре-неутворення на рiвень укорiнення зелених живцiв культиварiв роду Philadelphus L. з метою отримання високояюсного садивного матерiалу.
Матер1али i методи досл1джень. Для проведення експериментальних дослщжень використовували культивари роду Philadelphus L., а саме: Philadelphus L. 'Innocente', Philadelphus L. 'Avalanche', Philadelphus coronarius 'Nana'. Шд час вибору об'екпв дослщження керувалися завданням залучити ма-лопоширеш види i культиварiв iнтродукованих рослин з високими декора-тивними якостями, яю користуються попитом в практищ озеленення.
Живцювання проводили в перюд iнтенсивного росту пагонiв викорис-товуючи загальноприйняту методику з вегетативного розмноження рослин [6]. У дослда застосовували такi стимулятори коренеутворення: "Ukorzeniacz AB aqua", гетероауксин та бурштинову кислоту, яю наносили у виглядi пудри
2. Озеленення населених мкць
213
на попередньо зволожену у дистильованiй водi базальну частину живця без-посередньо тд час садiння. Контролем була дистильована вода.
Зелеш живцi заготовляли з верхньо! частини крони маточних рослин довжиною 6-15 сантиметрiв iз 2 вузлами. Нарiзали живцi добре загостреним секатором знизу на 5 мiлiметрiв нижче, а зверху на 3 мЫметри вище вiд бруньки. Для живщв створювали оптимальний режим освилення, температу-ри та вологостi повпря i субстрату. Живцi висаджували у попередньо зволо-жений крупнозернистий рiчковий пiсок. Глибина висаджування живцiв не перевищувала 2,5-3,0 см за схемою 5x5 см (рис.). Вщразу тсля садiння жив-цiв, субстрат рясно зволожували, а в парнику тдтримували оптимальну воло-гiсть - 85-95 %. В укорiнених живцiв було зроблено ряд вимiрiв, результати яких занесет до робочих протоколiв i обробленi статистично.
Рис. Загальний вигляд висаджених живщв у парнику
Результати дослщжень. Ми дослщили вплив стимуляторiв коренеут-ворення на укорiнення зелених живщв культиварiв роду Philadelphus L. в пе-рiод iнтенсивного росту пагошв. Проте, як показали результати експеримен-ту, не всi культивари мають високу здатнiсть до вкоршення.
У контрольному варiантi вiдсоток укоршення живцiв дослiджуваних рослин становив для Philadelphus L. 'Innocente' 55 %, Philadelphus L. 'Avalanche' - 50 %, Philadelphus coronarius 'Nana' - 40 % (див. табл).
У дослда Í3 застосування бурштиновоï кислоти спостер^алося тдви-щення вщсотка укорiнення живцiв Philadelphus L. 'Innocente' до 75 %, Philadelphus L. 'Avalanche' - 70 %, Philadelphus coronarius 'Nana' - 65 %. Кращi результати отримали внаслiдок використання гетероауксину де вщсоток укорь нення був бiльшим. Найвищий вихiд укорiнених зелених живцiв цих культи-варiв чубушника спостерiгався у разi використання стимулятора "Ukorzeniacz AB aqua". Так, у Philadelphus L. 'Innocente' укоршилось 95 % живщв, Philadelphus L. 'Avalanche' - 90 %, а у Philadelphus coronarius 'Nana' - 85 %. Крiм цього, порiвнюючи показники ризогенезу рiзних культиварiв цього роду були встановлеш вiдмiнностi бiометричних показниюв ïx укорiнення залежно вiд використання запропонованих стимулягорiв коренеутворення.
Табл. Укортення зелених живщв роду Philadelphus L. з використанням
Культивар (таксон) Стимулятор коренутворення Укоршення, % Кшьюсть коренш, шт. Довжина коренiв, см
Philadelphus L. 'Innocente' Контроль 55 9,90±и'61 8,73^
Бурштинова кислота 75 12,46±и'83 9,02±0'56
Гетероауксин (1ОК) 85 15,70±и'93 9,81±0'34
Ukorzeniacz AB aqua 95 17,94 ±и'92
Philadelphus L. 'Avalanche' Контроль 50 11,30±1-04 7 59±0,60
Бурштинова кислота 70 12,90±"'87 8,66±0,39
Гетероауксин (1ОК) 80 16,80±°'93 8,91±0,55
Ukorzeniacz AB aqua 90 18,27±°'92 9,86±0,40
Philadelphus coronarius 'Nana' Контроль 40 6,12±0'65 3,16±0,23
Бурштинова кислота 65 6,61±^3 3,96±0,23
Гетероауксин (1ОК) 70 7 71 ±0,60 5,32±0,18
Ukorzeniacz AB aqua 85 8,41^ 5,52±0,15
Як видно з таблищ, нашстотшше на процес укоршення вплинуло зас-тосування "Ukorzeniacz AB aqua". При цьому, у Philadelphus L. 'Innocente' його стимулятивний вплив спричинив утворення найрозгалуженiшоï i найдовшоï кореневоï системи. У цього культивару кiлькiсть коренiв в се-
п о, /I ±0,92 1 А ^^±0,50
редньому становила 17,94 штук, а ïx максимальна довжина - 10,90 см, що вiдповiдно було на 81 % i 24 % бшьше порiвняно з контролем.
Унаслщок застосування iнших стимуляторiв показники укоршення мали дещо нижчi значення. Так, у разi використання гетероауксину кшьюсть коренiв була в середньому на 58 %, а ïx довжина 12 % бшьшими вщносно контролю. Найменше змiнювалися показники укорiнення у разi стимулюван-ня ризогенезу бурштиновою кислотою, внаслiдок чого в них у середньому було 12,46м'83 коршщв з найбiльшою довжиною - 9,02м'56 см, що вiдповiдно було лише на 25 % i 3 % бшьше шж у контроле
Подiбним чином внаслiдок застосування запропонованих стимулято-рiв вiдбувався ризогенез у Philadelphus L. 'Avalanche'. Деяю вщмшносп було встановлено у Philadelphus coronarius 'Nana', ризогенез якого характеризував-ся як меншою загальною кiлькiстю коршщв, так i ïx довжиною, як на контроле так i в дослда з використанням рiзних стимуляторiв. Однак, у представни-юв цього культивару показники укорiнення були значшшими внаслiдок сти-мулятивного впливу препарату "Ukorzeniacz AB aqua", що проявлялось мак-симальним, порiвняно з контролем, збiльшенням як кшькосп корiнцiв (на 37 %), так i ïx довжини (на 64 %).
Висновки. Отже, внаслщок проведених дослщжень було установлено, що вш вибранi стимулятори значно шдвищують вщсоток отриманого укорь неного садивного матерiалу культиварiв роду Philadelphus L., проте найкращi показники укорiнення зелених живщв було отримано у разi застосування препарату "Ukorzeniacz AB aqua", а найгiршi - бурштиновоï кислоти.
2. Озеленения населених мкць
215
