Декоративне та господарське значення східноазійських видів роду Acer L. в умовах України Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

Табл. Укортення зелених живщв роду Philadelphus L. з використанням

Культивар (таксон) Стимулятор коренутворення Укоршення, % Кшьюсть коренш, шт. Довжина коренiв, см

Philadelphus L. 'Innocente' Контроль 55 9,90±и'61 8,73^

Бурштинова кислота 75 12,46±и'83 9,02±0'56

Гетероауксин (1ОК) 85 15,70±и'93 9,81±0'34

Ukorzeniacz AB aqua 95 17,94 ±и'92

Philadelphus L. 'Avalanche' Контроль 50 11,30±1-04 7 59±0,60

Бурштинова кислота 70 12,90±"'87 8,66±0,39

Гетероауксин (1ОК) 80 16,80±°'93 8,91±0,55

Ukorzeniacz AB aqua 90 18,27±°'92 9,86±0,40

Philadelphus coronarius 'Nana' Контроль 40 6,12±0'65 3,16±0,23

Бурштинова кислота 65 6,61±^3 3,96±0,23

Гетероауксин (1ОК) 70 7 71 ±0,60 5,32±0,18

Ukorzeniacz AB aqua 85 8,41^ 5,52±0,15

Як видно з таблищ, нашстотшше на процес укоршення вплинуло зас-тосування "Ukorzeniacz AB aqua". При цьому, у Philadelphus L. 'Innocente' його стимулятивний вплив спричинив утворення найрозгалуженiшоï i найдовшоï кореневоï системи. У цього культивару кiлькiсть коренiв в се-

п о, /I ±0,92 1 А ^^±0,50

редньому становила 17,94 штук, а ïx максимальна довжина - 10,90 см, що вiдповiдно було на 81 % i 24 % бшьше порiвняно з контролем.

Унаслщок застосування iнших стимуляторiв показники укоршення мали дещо нижчi значення. Так, у разi використання гетероауксину кшьюсть коренiв була в середньому на 58 %, а ïx довжина 12 % бшьшими вщносно контролю. Найменше змiнювалися показники укорiнення у разi стимулюван-ня ризогенезу бурштиновою кислотою, внаслiдок чого в них у середньому було 12,46м'83 коршщв з найбiльшою довжиною - 9,02м'56 см, що вiдповiдно було лише на 25 % i 3 % бшьше шж у контроле

Подiбним чином внаслiдок застосування запропонованих стимулято-рiв вiдбувався ризогенез у Philadelphus L. 'Avalanche'. Деяю вщмшносл було встановлено у Philadelphus coronarius 'Nana', ризогенез якого характеризував-ся як меншою загальною кiлькiстю коршщв, так i ïx довжиною, як на контроле так i в дослда з використанням рiзних стимуляторiв. Однак, у представни-юв цього культивару показники укорiнення були значшшими внаслiдок сти-мулятивного впливу препарату "Ukorzeniacz AB aqua", що проявлялось мак-симальним, порiвняно з контролем, збiльшенням як кшькосп корiнцiв (на 37 %), так i ïx довжини (на 64 %).

Висновки. Отже, внаслщок проведених дослщжень було установлено, що вш вибранi стимулятори значно шдвищують вщсоток отриманого укорь неного садивного матерiалу культиварiв роду Philadelphus L., проте найкращi показники укорiнення зелених живщв було отримано у разi застосування препарату "Ukorzeniacz AB aqua", а найгiршi - бурштиновоï кислоти.

Л1тература

1. Александрова М. Аристократы сада: красивоцветущие кустарники / М. Александрова. - М. : ЗАО "Фитон+", 2000. - 192 с.

2. Вехов Н.К. Жасмин / Н.К. Вехов. - М. : Изд-во "Московский рабочий", 1952. - 56 с.

3. Довбиш Н.Ф. Порiвняльне дослщження ризогенезу живщв малопоширених видiв та культиварiв деревних рослин на Донбас / Н.Ф. Довбиш, Л.В. Хархота // Промышленная ботаника. - 2006. - Вып. 6. - C. 98-102.

4. Дьякова Т.Н. Декоративные деревья и кустарники: новое в дизайне вашего сада / Т.Н. Дьякова. - М. : Изд-во "Колос", 2001. - 360 с.

5. Счетцька Т.С. Бюлопчи особливост видiв родини Hydrangeaceae Dum. у зв'язку з ш-тродукщею у Правобережному Люостепу Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бiол. наук: спец. 03.00.05 "Боташка" / Т.С. Счетцька. - К., 2000. - 23 с.

6. Тарасенко М.Т. Размножение растений зелеными черенками / М.Т. Тарасенко. - М. : Изд-во "Колос", 1967. - 252 с.

7. Турецкая Р.Х. Вегетативное размножение растений с применением стимуляторов роста / Р.Х. Турецкая, Ф.Я. Поликарпова. - М. : Изд-во "Наука", 1968. - 94 с.

Костенко С.М., Косенко Ю.И. Особенности размножения представителей рода Philadelphus L. зелеными черенками

Приведены результаты вегетативного размножения (метод зеленого черенкования) представителей рода Philadelphus L. с использованием стимуляторов корнеоб-разования. Установлено, что лучшее укоренение растений наблюдается при применении "Ukorzeniacz AB aqua", а наиболее неудачные результаты - при использовании янтарной кислоты.

Ключевые слова: чубушник, черенкование, укоренение, стимуляторы роста.

Kostenko S.M., Kosenko Yu.I. The features of a reproduction of the genus Philadelphus L. with green cuttings

The results of vegetative propagation of representatives species Philadelphus L. with using stimulators of root formation were presented. Determined that the best rooting of plants observed with using "Ukorzeniacz AB aqua" and the worst results - using amber acid.

Keywords: syringa, cuttings, rooting, stimulator of roots formation.

УДК 398.345(477) 1нж. М. С. Кузнецова -

Нацюнальний ботатчний сад м. М.М. Гришка

ПЕРСПЕКТИВИ I ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ Д1ЛЯНКИ "УКРАШСЬКИЙ САД П1ВДНЯ ТА П1ВДЕННОГО СХОДУ УКРАШИ" У НБС 1М. М.М. ГРИШКА

Дослщжено традици садiвництва i городництва населення твденних регюшв Украши. На основi отриманих даних обгрунтовано вибiр рослин для створення д> лянки "Украшський сад Швдня та Швденного Сходу Украши". Окреслено конкретш види рослин, як можна висадити на д^нщ, яка створюватиметься на територи бо-ташчного саду, що розташована у зош Люостепу.

Ключовг слова: украшський сад, Швдень Украши, городництво, садiвництво.

Укра!нське село здавна вщзначалося своею мальовничютю. З давшх чашв бшя хат висаджували дерева та кущ1, квгги, лшарсью рослини. Кожен регюн Украши мае сво! особливост сад1вництва та городництва, яю залежать вщ кшматичних умов мюцевосп, мюцевих рослин та культурних особливос-тей певного репону. Нашою метою е створення трьох дшянок, яю вщтворю-

вали б сади, характерш для таких частин Укра!ни, як швшчна, твденна [ тв-денно-схвдна, захщна частини.

Для ще! роботи ми користувалися, передушм, наочним прикладом са-д1вництва 1 городництва сш Швдня Укра!ни, а також лггературними джерела-ми, яю стосуються етнографп та сшьськогосподарсько! культури укра!нщв. Дшянку "Укра!нський сад Двдня 1 Швденного Сходу Укра!ни" плануеться створити на територп яблуневого саду в1дд1лу акшматизацп плодових рос-лин. I! буде створено як продовження велико! експозицп "Укра!нський сад", яка в майбутньому складатиметься з трьох дшянок: "Укра!нський сад Швноч1 та центру Укра!ни", "Укра!нський сад Швдня та Швденного Сходу Укра!ни" та "Укра!нський сад захвдних областей Укра!ни".

На тепершнш час створено першу дшянку, яка вщображае укра!нський сад твшчних 1 центральних областей - Черншвсько!, Сумсько!, Ки!всько!, Полтавсько!, Черкасько!. Тут висаджено вишневий сад, город, кшька кытни-юв, споруджено декоративний колодязь, встановлено дерев'яш лавки. У по-дальшому плануеться встановити кшька вулиюв для оформления декоративно! пашки. Стар1 яблунев1 дерева плодового саду також вдаграють важливу роль в експозицп, допомагаючи створити мальовничу картину укра!нського саду.

Швдень та Швденний Сх1д Укра!ни охоплюе Одеську, Микола!вську, Херсонську, Запор1зьку, Дншропетровську, Донецьку обласп, а також Авто-номну республ1ку Крим. У нашш робот ми не приймаемо АРК до уваги, ос-кшьки через географ1чне розташування та сво! культурш особливосп твостр1в характеризуеться своею самобутньою ютор1ею розвитку сшьських поселень та !х сад1в, яка ютотно в1др1зняеться вщ шших твденних райошв Укра!ни.

Ус1 згадаш вище област займають степову ф1зико-географ1чну зону, для яко! характерш найбшьш1 теплов1 ресурси 1 найменша зволожешсть по-р1вняно з шшими природними зонами кра!ни. Саме тому кшмат тут найбшьш континентальний з пом1ж шших екототв Укра!ни, з найбшьшими в Укра!ш р1зницями температур м1ж зимою 1 лггом. Л1то сонячне, спекотне, посушливе 1 тривае досить довго; осшь тепла, у другш половит йдуть дощп Зима коротка, холодна, малосшжна; весна настае рано. Через недостатне атмосферне зволоження густота р1чково! мереж1 незначна: 0,08-0,05 км/км2. Найпошире-шш1 грунти - чорноземи звичайш та чорноземи твденш, яю разом станов-лять 90 % вщ площ1 природно! зони. Рельеф переважно р1внинний [1].

Уш щ фактори мали великий вплив на юторичний розвиток сшьсько! садиби та господарства на цих землях. На початку XX ст. майже по всш Ук-ра!ш, а особливо у Люостепу та Степу набув значного поширення наближе-ний тип двору щодо розмщення хати вщносно вулицп Зпдно з цим, перед хатою був невеликий земельний проспр, на якому, як правило, висаджували дерева, кущ1 та квгга [2].

Що стосуеться огорож1 двору, то наприкшщ XIX - на початку XX ст. у переважнш бшьшосп райошв люостепово! та степово! смуги поширилися тини, яю були плетеш з лози. Матер1ал, з якого робили огорожу, та !! форма, слугували важливим елементом сшьсько! забудови того чи шшого району Укра!ни та виконували як утилггарну, так 1 декоративну функцп [2].

Плодовий сад - одна з найхарактершших рис укра!нського села у XIX - на початку XX ст. Вш розмiщувався переважно на присадибнiй дшян-щ, де переважали мiсцевi породи фруктових дерев, яю вiдбирали i вирощува-ли упродовж вiкiв. На Швдш Укра1ни, як i в центральних регiонах та на За-карпаттi, частiше вирощували фруктовi дерева юсточкових порiд. Головне мiсце серед них посщали вишня i слива. Крiм того, у пiвденних регюнах вирощували виноград, абрикоси, персики [3]. Також висаджували черешнi, во-лоськi горiхи, терен, шовковицi, смородину, агрус тощо [2].

Вiдстань мiж посадженими деревами зберiгалася вiд 6 до 7 аршин для яблунь i груш та 1,5-2,5 аршина мiж кущами (1 аршин вщповщае сучасним 0,711 м). Кущовi породи часто розсаджували мiж садовими деревами окреми-ми рядками [3]. Городництво споконв^ було одним iз традицшних видiв господарсько! дiяльностi украшщв. До початку XX ст. городи створювали переважно на територп садиб [3].

Одшею з найдавнiших i щнних для украшщв культур був кавун. В Ук-ра!ш !х почали вирощувати на територп Швденно! Укра!ни i Середнього Поднiпров'я приблизно з XVI ст. Згодом херсонсью кавуни навпъ стали ви-возити за кордон. У твденних регiонах Укра!ни було розвинене баштанниц-тво - вирощування кавунiв на спецiально вщведених дiлянках - баштанах [4].

У першш половинi XIX ст. у твденних районах почали культивувати помщори, перець та баклажани. По всш Укра!ш також сiяли мак, крш, мор-кву, редьку, петрушку й iншi городнi культури [4]. Соняшник е своeрiдною вiзиткою укра!нського городу. Спочатку використовували як декоративну рослину, i тiльки в XIX ст. його почали вирощувати для виробництва оли. Наприкiнцi XIX - у XX ст. соняшником, а також китами (чорнобривцями, мальвою, цинiею) обсаджували дiлянки укра!нського городу.

У XVIII ст. iз Захщно! Свропи в Укра!ну поширюеться кукурудза, батькiвщиною яко! е Швденна Америка. Спочатку 11 вирощували як городню культуру, а з друго! половини XIX ст. все бшьше землi видшяли для 11 пошву на окремих дшянках орно! землi. Ця культура найчастше культивувалася на зерно у районах Швдня Укра!ни, а також Закарпаття, Покуття, Двшчно! Бу-ковини тощо.

Картоплю вважають невiд'емним атрибутом городу кожного украшського селянина. I! завезли в Свропу в серединi XVI ст. з Швденно! Америки, а 1764 р. вона з'явилась на Укра!ш. II саджали рядами, викопуючи в розпуше-нiй землi заступом ямки з таким розрахунком, щоб кущ вщ куща рiс на пев-нiй вiдстанi. Такi культури, як цибулю, часник, квасолю i опрки вирощували на затишних, добре угноених дшянках. На городах шяли буряки, школи !х висаджували розсадою. ^яв буряки чоловiк, а садила жшка, викопуючи ямки заступом або сапою.

Не обходилось на городi i без капусти. I! селяни завжди садили розсадою. Для цього у найзатишшшому мющ, часто пiд хатою, вони выводили не-велику дiлянку землi, обгороджуючи !! тином iз лози або очерету. Ранньою весною туди ияли насшня капусти [3]. На сьогодш традицп укра!нського са-дiвництва i городництва збереглися. Поряд з цим вони набувають деяких

змш, наприклад, у Херсонськiй обл. поширилися юки нитчастi як декоративна рослина для квиниюв i оздоблення прибудинково! територп.

Отже, виходячи з отриманих нами даних, ми можемо окреслити кон-кретш види рослин, rni можна висадити на дiлянцi "Укра!нський сад пiвдня i Пiвденного Сходу Укра!ни". Водночас необхiдно пам'ятати про те, що дшян-ка створюватиметься на територп ботанiчного саду, яка знаходиться в зош Лiсостепу, тому ми маемо створити експозищю з рослин, характерних для твдня, але таких, якi би добре почувалися в умовах мiста Киева. Крiм того, рослини мають втiлювати найбшьш характернi риси укра!нського села.

Основними елементами дшянки мають бути плодовий сад, невелика дшянка з кавунами (баштан), город, Евгеники. 1з плодових дерев ми плануемо висадити сливи, абрикоси, персики, горГхи. В окремо вгдведеному мющ виса-димо виноград. КущовГ породи - смородину, агрус, порГчку - розсадимо кущами мГж садовими деревами окремими рядками. Також ми плануемо створити город, в якому, окрГм таких традицшних для будь-якого укра!нського саду культур, як помгдори, баклажани, перець, капуста, картопля, морква, петрушка, крш, будуть створенi дшянки з рослинами, найбшьш характерни-ми для твденноукра!нських садиб: кукурудза, соняшник, i обов'язково, каву-ни. Сорти кавуна тдбираемо такi, яю призначенi для вирощування в твшч-них i центральних областях Укра!ни ('Пiвнiчне сяйво', 'Огоньок', 'Обрш F1'). Необхiдним е вщокремлення мюця для квiтника, який складатиметься з найрiзноманiтнiших квтв: цинп, чорнобривщв, левко!в, мальви, косме!, ро-тиюв звичайних. Це тдкреслить мальовничють створювано! присадибно! дь лянки. Також у квГтнику можна використати юку нитчасту для щкавого акценту. КвГтами також обсаджуемо дшянки городу.

Створення "Укра!нського саду Швдня та Швденного Сходу Укра!ни" е актуальним в умовах Люостепу Укра!ни i мюта Киева з урахуванням особли-востей культури плодових, декоративно-квГткових та городшх культур Шв-дня Укра!ни. Це дасть змогу наочно ознайомитись з ландшафтною культурою Швденного регюну.

Л1тература

1. Масляк П.О. ГеографГя : навч. посГбн. [для старшокласн. та абгг.]. Програма i вщпов> д1 на вс запитання / П.О. Масляк, Я.Б. Олшник, А.В. Степаненко, П.Г. Шищенко. - К. : Тов-во "Знання", КОО, 1988. - 829 с.

2. Укра!нська минувшина: шюстрований етнографГчний довщник / за ред. А. Поно-марьова. - К. : Вид-во "Либщь", 1993. - 297 с.

3. ЕтнографГя Укра!ни : навч. поабн. / за ред. С.А. Макарчука. - ЛьвГв : Вид-во "Свгг", 2004. - 518 с.

4. Культура i побут населення Укра!ни : навч. посГбн. [для студ. ВНЗ] / за ред. В.1. Наул-ко. - К. : Вид-во "Либщь", 1993. - 230 с.

Кузнецова М.С. Перспективы и предпосылки создания участка "Украинский сад Юга и Юго-Запада Украины" в НБС им. М.М. Гришка"

Исследованы традиции садоводства и огородничества населения южных регионов Украины. На основе полученных данных обоснован выбор растений для создания участка "Украинский сад Юга и Юго-Востока Украины". Определены конкретные виды растений, которые можно высадить на участке, который будет создаваться на территории ботанического сада, расположенном в зоне Лесостепи.

Ключевые слова: украинский сад, Юг Украины, огородничество, садоводство.

Kuznetsova M.S. Prospects and conditions of creating the site "Ukrainian Garden of the South and South-West of Ukraine" in the NBG N.N. Grishko

The tradition of gardening and horticulture of the population of the southern regions of Ukraine was investigated. Based on these results the choice of plants to create the site "Ukrainian Gardens of the South and South-East of Ukraine" was justified. Identify specific types of plants that can be planted in an area that will be created in the botanical garden, located in the forest-steppe zone. Keywords: Ukrainian garden, southern Ukraine, horticulture, gardening.

УДК 635.9:582.746.51(477) Ст. наук. enispoó. О.М. Курдюк.1, канд. бюл. наук; асист. К.В. Маееський1, канд. с.-г. наук; доц. В.П. Чигринець2, канд. с.-г. наук

ДЕКОРАТИВНЕ ТА ГОСПОДАРСЬКЕ ЗНАЧЕННЯ СХ1ДНОАЗ1ЙСЬКИХ ВИД1В РОДУ ACER L. В УМОВАХ УКРА1НИ

Наведено юторто та результати штродукци схщноазшських клешв в умови Ук-ра!ни, перелж таксошв вщповщно до сучасно! системи, декоративне та господарське значення, перспективи та напрями подальшого використання. Встановлено, що сьогодш на територи нашо! держави нараховуеться 27 видiв та 8 пiдвидiв ще! групи рослин, представлеш переважно в колекщях боташчних садiв та дендропаргав.

Ключоег слоеа: Acer L., сидноазшсьга види, клени, штродукщя.

1нтродукщя схщноазшських рослин в Свропу розпочалася в першш половиш XVIII i досягла свого апогею в середиш XIX стор1ччя. Серед велико! кшькост деревних рослин, що були штродуковаш для потреб садово-паркового мистецтва завдяки сво!м декоративним та господарським властивос-тям, заслуговують уваги представники роду Acer L.

1м'я роду (Acer) вперше запропонував К. Лшней у книзi " Species Plan-tarum" у 1753 р., хоча ще у XVII ст. клен згадувався в роботах Плшя та Овь дiя. Вiдповiдно до системи APG - III рщ Acer L. належить до триби Acereae (Durande) Dumort. пiдродини Hippocastanoideae Burnett, родини Sapindaceae Juss., порядку Sapindales Dumort., класу Magnoliopsida Brongn, вiддiлу Mag-noliophyta Cronq., Takht. et W. Zimm. Природним ареалом представниюв роду е помiрний пояс i субтрошки Швшчно! пiвкулi. За останшми даними, рiд включае близько 160 видiв, поширених в Сврош, Переднiй i Середнiй Азп, Пмалаях, Схiднiй Азп, на островах Зондського архшелагу, в Пiвнiчнiй i Цен-тральнiй Америцi. 1з загального числа видiв на частку схiдноазiйських клешв припадае близько 75 %.

У природнш дендрофлорi нашо! батькiвщини представлеш лише 5 ви-дiв роду: Acer campestre L., A. platanoides L., A. pseudoplatanus L., A. tatari-cum L., A. hyrcanum subsp. stevenii (Pojark.) E. Murray. Останнiй е ендемiком Гiрського Криму. Iнтродукцiйнi роботи з схiдноазiйськими кленами на територи сучасно! Украш розпочалися одночасно i навиь дещо рашше, нiж у За-хщнш Сврош. Так, на початку XIX ст. у НЫтському ботанiчному саду вперше був штродукований Acerpalmatum Thunb. У кшщ XIX ст. в боташчш сади

1 НУ 6iopecypcÍB i природокористування Украши, м. Кшв;

2 Сумський нацюнальний аграрний yнiверситет