CC BY
24
Гречуха М.В., Л:тус О.1., Свирид С.Г. ПЕРИФЕРИЧНИИ КРОВООБ1Г УХВОРИХНА ЕКЗЕМУ
УДК 616.521-036-09-085(615.015.32 + 615.218.25624)
Периферичний кровооб^г у хворих на екзему
Гречуха М. В. *, Лггус О. I. t, Свирид С. Г. t
т НМУ 1м. О. О. Богомольця, 1нститут псор1азу та хротчних дерматоз1в * Кигвський обласний шкгрно-венерологгчний диспансер
ПЕРИФЕРИЧЕСКОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ
У БОЛЬНЫХ ЭКЗЕМОЙ
Гречуха М.В., Литус О.И., Свирид С.Г.
В патогенезе экземы важную роль играют сосудистые расстройства. Нарушения микроциркуляции кожи приводят к обострению дерматоза. При выборе терапевтических средств влияния целесообразно учитывать изменения со стороны периферической васкуляризации.
PERIPHERAL CIRCULATION IN PATIENTS WITH ECZEMA
Grechu^ M.V., Litus O.I., Svirid S.G.
The vascular disorders are of great concern in pathogeny of eczema. The broken skin microcirculation results in exacerbation of the dermatosis. When choosing the therapeutic agent it is good practice to take into account the changes as viewed from the peripheral vascularity.
Екзема виступае неввд'емною складовою частиною масиву дерматоз1в сощального характеру; це по-яснюеться [1-7]:
- И суттевою питомою вагою в структур! патологи шшри (яка сягае 15-40 %);
- нез'ясованютю етюлопчних чиннишв;
- розмаптям патогенетичних ланок;
- хрошчно-рецидивуючим, прогред1ентним пере-б1гом;
- нерщким розвитком тимчасово! втрати працез-датносп, а школи й швалщизаци хворих;
- нередкою рефрактершстю до наявних метод1в 1 засоб1в терапп.
Одну з проввдних ролей у розвитку екземи вщ-грае стан периферичного кровооб1гу [8-11]. Однак, наявш результати його дослщження мають неструк-турований, дещо хаотичний характер [12]. Зокрема, лазерна допплер1вська флоуметр1я дозволила виявити у хворих на екзему достов1рне тдвищення (в1ропдно, за рахунок локально! еритеми та зростання кшькосп внутршньосудинних еритроципв) значень показника м1кроциркуляцп та його середньоквадратичного ввд-хилення у вогнищах ураження, у пор1внянш з в1зуаль-но неушкодженою шшрою; це сввдчить про наявшсть у таких ос1б гшерем1чного типу гемодинам1ки.
На фош означених змш виразно проявляеться зменшення коефщенту вар1аци, що характеризуе функщональну повноцшшсть мшроциркуляцп. Це вщображае пригшчення вар1абельносп р1вня пер-фузп та опосередковано пвдтверджуе неадекватшсть процес1в гемодинашки. Стутнь зростання у таких пащенпв показника мжроциркуляци прямо корелюе з штенсившстю запальних явищ 1 загалом вщдзерка-люе характер переб1гу патолопчного процесу. Кр1м того, у хворих спостер1гаються розлади амплпудно-частотного спектру допплерограм у вигляд1 порушен-
3-4 2010 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
ня спiввiдношення активних i пасивних компоненпв вазoмoцiй мiкрoциркулятoрнoгo русла. Амплпуда перших зменшуеться приблизно на 20 %, що сввдчить про порушення гeмoдинамiки та трoфiчних процеав у шкiрi. Цi змiни носять системний характер, осшльки вiдмiчаються як у вогнищах ураження, так i в межах вiзуальнo незмшено1 шшри.
Навeдeнi явища посилюються збiльшeнням ств-ввдношення пульсових коливань i показника мшро-циркуляцiï. Базовий iнтeгральний параметр мжро-циркуляцiï - iндeкс ïï eфeктивнoстi, який ввдображае прoпoрцiйнiсть активних i пасивних компоненпв вазoмoцiй, пригтчуеться у вогнищах ураження, що ввддзеркалюе розлади кoнкoрдатнoстi означених складових. Звертае на себе увагу е^валентшсть значень шдексу мжроциркуляцп у межах елеменпв висипки та iнтактнoï шк1ри, котр^ однак, знаходяться нижче фiзioлoгiчнoгo рiвня. Це iлюструе системний характер порушень функцioнування мшроциркулятор-ного русла у хворих на екзему. Теплова та оклюзшна проби демонструють наявшсть у таких пащенпв пiдвищeнoгo рiвня кашлярного кровотоку в дiлянках ураження, переважно, за рахунок зростання кiлькoстi еритроципв i явищ стазу. Характер змш криво1' доп-плерограми у хворих на екзему тсля припинення на^вання вiдрiзняеться вiд ïï особливостей у здо-рових oсiб; зокрема, фаза ввдновлення капiлярнoгo кровотоку у пащенпв е невиразною, що сввдчить про порушення регуляцп мiкрoциркулятoрних прoцeсiв. Оклюзшна проба вдентифшуе пригнiчeння резервного кашлярного кровотоку внаслвдок наявних явищ стазу в судинах. Тимчасовий показник, який характеризуе перюд напiвпoнoвлeння кровотоку тсля припинення оклюзп, пвдвищуеться бiльш, шж у 2 рази, що також iлюструе зменшення рeактивнoстi вазального русла [13-15].
Наявне дослщження [16] стосуеться вивчення взаемозв'язку клiнiчних проявiв екземи, поеднано! з гiпертонiчною хворобою, та особливостей гемо-динамiки. Встановлено, що у таких хворих мають мюце певнi асоцiйованi порушення периферично! та центрально! ланок гемодинашки. Зокрема, переважае гiперкiнетичний тип кровообiгу при першш стадп гшертошчно! хвороби з помiрним, але статистично достовiрним пiдвищенням середнього гемодинамiч-ного тиску на фош зростання значень показник1в сер-цевого викиду та незначно! змiни параметрiв частоти серцевих скорочень i питомого периферичного опору. На тлi цих розлащв вiдмiчаеться вiрогiдне зниження реографiчного iндексу та скорочення часу затримки проходження пульсово! хвилi, котрi сввдчать про зменшення систолiчного притоку, шдвищення тонусу дрiбних судин з суттевим ущiльненням i втратою еластичносп !х стiнок. Поряд з цим, достовiрно подо-вжуеться тривалiсть систолiчного притоку, особливо, часу кровонаповнення дрiбних судин, що призводить до зростання анакатакротичного спiввiдношення.
Цi данi розглядаються в контекстi значно! втрати здабносп судин до розтягування пвд дiею прибуваючо! кровi. Суттевi змiни шдексу еластичностi оцiнюються, як свiдчення порушення балансу мiж артерiальним притоком i венозним вiдтоком у дрiбних судинах ^ ввдповвдно, появи ознак стазу в шшр^ Клiнiчнi прояви екземи у таких пащенпв характеризувались наявшстю переважно везикульозних, бульозних, iмпетигiнозних елеменпв висипки, трiщин виразно! ексудацi!.
У хворих на екзему, поеднану з гшертошчною хворобою друго! стадi!, зазначеш змiни периферично! гемодинамiки мали бiльш глибокий характер, що призводило до акцентуацi!' у вогнищах ураження дис-пластичних явищ на фош поширених еритематозних ефлоресценцiй. Спостерiгалась поява множинних папул i пустул, трщин i екскорiацiй, розвиток лу-щення. Ексудац1я мала поширений характер. Однак, зазначаеться, що хворих нерщко турбував нестерпний сверб1ж. Звертаеться увага на залежшсть показник1в стану судинно! стшки, часу i швидкостi притоку кашлярно! кровi, особливостей вiдтоку з венозного русла ввд ступеня розповсюдженостi патолопчного процесу на шкiрi.
Викликають защкавлешсть повiдомлення про стан системи гемостазу у пащенпв з екземою [17-20]. Доведено, що у таких хворих рееструеться:
- посилення здатносп тромбоципв до агрегацп та адгези;
- зростання ступеня та швидкосл агрегацi!, вщпо-вiдно, у 1,3 i 1,6 разу;
- тромбоцитоз;
- скорочення часу кровотечг
Коагулююча ланка системи гемостазу характе-ризуеться:
- значним прискоренням часу згортання кровi (у 1,4 разу);
- подовженням протромбшового часу;
- шдвищенням концентрацп ф!бриногену в плазм! (у 1,5 разу);
- падшням р1вня антитромб!ну III (у 1,2 разу).
Ф1бринолггичнш складовш притаманне пригш-
чення ф1бринол1тично! активносп в 1,3 разу. Конста-тусться, що щ ввдхилення вказують на гшеркоагуля-цшш розлади з боку кров! та ввдповвдають тривалосп та тяжкосп переб1гу захворювання [36].
Отже, дослщження периферичного кровооб1гу носять спорадичний характер i не враховують його особливостей, зокрема:
- ^норуеться залежшсть кшькосп та розмiрiв судин ввд топографiчних дiлянок: так, на обличчi вони бiльш чисельнi; на тдошвах, долонях, сiдницях артерiальна мережа шшри сягае найбiльш виразного розвитку;
- не враховуються особливостi складових компо-ненпв мiкроциркуляторного русла [21-23]:
1) артерiально! та венозно! капiлярних судин;
2) метартерюли, термiнально! артерiоли, ар-
терюли;
3) посткапiлярно!, збирально! та м'язово!
венул.
Артерiоли, зовнiшнiй дiаметр яких складае 50-100 мкм, виступають переходною ланкою в!д макро- до мжроциркуляцп. Однак, кров може розглядатись, як гомогенна рщина, лише в судинах з дiаметром, перевищуючим 150 мкм. Тому закон Пуазейля, що характеризуе кровооб^ у великих судинах, для оцшки стану мiкроциркуляторного русла не застосовуеться. Це визначае деяк1 особливосп регуляцi! мжроцир-куляцп у порiвняннi з системним кровообiгом. Ком-позитний склад кровi опосередковуе наявнiсть ознак н'ютошвсько! (однорiдно!' пружно-нестиснено!) та нен'ютошвсько! рвдини. При цьому, якщо у великих судинах останш властивостi кровi можна ннорува-ти, то у мжроциркуляторному руслi, особливо, при малих лшшних швидкостях, нен'ютонiвськi якостi проявляються особливо яскраво, тобто кров веде себе при пошкоджуючому впливу не як пружна структура, а як сукупшсть тш таких, що деформуються [24]. У той же час закономiрностi регуляци кровотоку у мiкроциркуляторному руслi мають деяш загальнi риси з системною циркулящею. Так, кровоток прямо корелюе з артерiовенозною рiзницею тискiв i зворот-но - з судинним опором. Крiм того, опiр кровотоку в мжросудинах, як i в мереж! системно! циркуляцп суттево залежить в!д в'язкосп кров! та зм!нюеться при ввдхиленнях гематокриту i реолопчних параме-тр!в [25-27].
Слщ зазначити, що з уах судин мжроциркуля-торного русла лише артерюли мають мехашзми активного скорочення. Капшяри не шнервуються та позбавлеш гладко-м'язових елеменпв. Не забез-печеш нервами й бшьшють метартерюл. У венулах шнервац!я та скорочувальш елементи презентован! у вщносно м!зерному обсяз! Це дозволяе зрозумгга, що виршальну роль у визначенш тиску та кровотоку
3-4 2010
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
Гречуха М.В., Лiтус О.1., Свирид С.Г. ПЕРИФЕРИЧНИЙ КРОВООБ1Г УХВОРИХНА ЕКЗЕМУ
у мжроциркуляторнш мереж! вщграе стан артерюл i прекашлярних сфшкгер!в, яю ввдкривають або, навпа-ки, згортають Ti чи онш! шляхи гемопостачання. При цьому артерюли мають розвинену симпатичну шнер-ващею, сфшктери ж позбавлеш !!. Отже, регулюкта мехашзми системного кровотоку та мжроциркуляцп мають суттев! вщмшносп. Адже, у мапстральних еластичних артергях звуження судин викликае пвдви-щення тиску, а розширення - зменшення. Але, принцип еластично! камери О. Франка, дшчий в умовах розгляду макроциркуляторно! мереж!, втрачае свою актуальн!сть у мшроваскулярному середовищт Це по-яснюеться наявшстю сфшктер!в i не функцюнуючих кашляр!в, котр! обумовлюють вихвд мшроциркулятор-них одиниць поза меж! ди модел! еластично! камери з нестисливою рщиною [28, 29].
Сл!д зазначити, що одночасно функцюнуе лише частина пашлярних кашляр!в. При еритем!, котра ви-значаеться домшуючою клшчною ознакою екземи, !х к1льк1сть зростае. Швидшсть кровотоку в окремому кашляр! швидко зм!нюеться, навггь сягаючи повно! зупинки. Однак, у бшьшосп випадшв, !! коливання не асоцшоваш з фазовою д!яльшстю серця [30, 31].
Але, наведен! структурно-функцюнальш осо-бливосп периферичного кровооб!гу майже не вра-ховуються при штерпретацп результапв досл1джень у хворих на екзему. Кр!м того, застосоваш методи кульгають на певну обмежен!сть !нформативност!
Л1ТЕРАТУРА
1. Бочаров Д. В. Бюелементо-коригуюча терашя хрошчно! екземи / Д. В. Бочаров // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2009. -№ 1-2 (12). - С. 261-263.
2. Мурзина Э. А. Аллергодерматозы и их эффективное
лечение / Э. А. Мурзина // Мат. наук.-практ. конф. «Захворювання шшри та !! похщних. Проблеми старшня шшри», 19-20 березня 2009 р. - Ки!в: НМАПО !м. П.Л. Шупика, 2009. - С. 38-41.
3. Каданер С. I. Особливосп локально! терапи хворих
на екзему курщв тютюну /С. I. Каданер, В. П. Федотов, В. В. Горбунцов // Мат. наук.-практ. конф. «Захворювання шшри обличчя, волосисто! части-ни голови та дерматози, асоцшоваш з ураженням слизово! оболонки», 20-21 березня 2008 р. - Ки!в: НМАПО !м. П.Л. Шупика, 2008. - С. 35-36.
4. Fowler J. Chronic hand eczema: a prevalent and chal-
lenging skin condition / J. Fowler // Cutis. - 2008.
- Vol. 82, No 4. - P. 4-8.
5. Li L. F. Prognosis of unclassified eczema: a follow-up
study / L. F. Li, Y. Liu, J. Wang // Arch. Dermatol. Venerol. - 2008. - Vol. 144, No 2. - P. 160-164.
6. Diepgen T. L. Chronic hand eczema: epidermiology
and therapeutic evidence / T. L. Diepgen // Hautarzt.
- 2008. - Bd. 59, № 9. - S. 685-689.
7. Голяченко Г. Б. Клшшэ-ешдемюлопчна характе-
ристика поширеност! хрон!чних дерматоз!в / Г. Б. Голяченко // Дерматовенерология. Косметология.
3-4 2010 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
отриманих даних, що спонукае до пошуку нових шлях!в ! напрямшв вивчення [32].
У такому ракурс! вельми привабливим виглядае застосування ДС. На в!дм!ну в!д допплер!вських, воно здатне об'еднати в!зуал!зацш судин ! оточую-чих тканин з оцшкою гемодинам!чних параметр!в як у к!льк!сному, так ! як!сному аспектах. Безумовною перевагою ДС над !ншими методами не!нвазивного досл!дження системи кровооб!гу виступае можлив!сть !дентиф!кац!! морфолог!чних зм!н ст!нки та д!аметру судин. Його розд!льна здатшсть служить шдгрунтям верифтацп розгалуженого д!апазону патолопчних зм!н з боку як артер!ально!, так ! венозно! ланок периферичного кровооб!гу у вигляд! атеросклерозу, васкул!т!в, анг!опат!й, аневризм, анг!одисплаз!й, артер!о-венозних ф!стул, тромбоз!в, варикозного роз-ширення вен тощо [33-35].
Таким чином, дослвдження периферичного кро-вооб!гу у хворих на екзему не чисельн! та мають неструктурований характер. Отримаш результати нер!дко розглядаються без урахування кл!н!чного переб!гу дерматозу. Незадов!льним залишаеться ви-б!р критер!!в оц!нки стану периферичного кровооб!гу у таких пащенпв. 1нтерпретащя отриманих даних часто виходить за меж! розд!льно! здатност! викорис-товуваних метсдав дослвдження. Це створюе суттев! перешкоди на шляху призначення адекватних засоб!в терапевтичного впливу.
Сексопатология. - 2008. - № 3-4 (11). - С. 133-138.
8. Свдошенко К. I. Особливосп стану мжроцирку-ляц!! шк!ри у роб!тниць швейного виробництва / К. I. Свдошенко // Укра!нський журнал дерматолог!!, венеролог!!, косметолог!!. - 2008. - № 2 (29). - С. 57-58.
9. Каданер С. I. Сучасш проблеми пвдвищення ефек-
тивност! терап!! хворих на екзему курц!в тютюну / С. I. Каданер // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2009. - № 1-2 (12). -С. 100-113.
10. Saeki H. Severe hyperkeratotic palmoplantar eczema /eczema tyloticum // H. Saeki, R. Watanabe, Y. Tsun-emi et al. // J. Dermatol. Venerol. - 2009. - Vol. 36, No 6. - P. 362-363.
11. Sabra M. Warshaw Dyshidrosis: Epidemiology, Clinical Characteristics, and Therapy / M. Sabra, M. Erin // Dermatitis - 2006. - Vol. 17, No 4. - P. 165-181.
12. Свирид С. Г. Патогенез екземи: особливосп та можлив! напрямки подальших досл!джень / С. Г. Свирид, М. В. Гречуха // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2006. - № 1-2 (9). - С. 68-70.
13. Кошелева И. В. Озонотерапия как метод коррекции микроциркуляторных нарушений кожи у больных экземой / И. В. Кошелева, О. Л. .Иванов, А. Г. Куликов и др. // Российский журнал кожных и венерических болезней. - 2003. - № 2. - С. 35-45.
14. Захер Кириван. Некоторые особенности изучения этиопатогенеза экземы / Кириван Захер // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология.
- 2006. - № 3-4 (9). - С. 137-144.
15. Shan M. Prognosis of occupational hand dermatitis in metalworkers / M. Shan, F. M. Lewis, D. J. Yawkrodger // Contact Dermatitis. - 2006. - Vol. 44, No 1. - P. 27-30.
16. 1ванов С. В. Взаемозв'язок рiзних ланок гемодинашки у хворих на екзему / С. В. 1ванов // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология.
- 2006. - № 3-4 (9). - С. 80-84.
17. Потекаев Н.С. Экзема: аспекты истории и современные представления / Н. С. Потекаев // Клиническая дерматология и венерология. - 2006. -№ 4. - С. 102-107.
18. Lawton S. Assessing and treating adult patients with eczema / S. Lawton // Nurs. Stad. - 2009. - Vol. 23, No 3. - P. 49-56.
19. Killig C. Contact reactions to food / C. Killig, T. Werfel // Curr. Allergy Asthma Rep. - 2008. -Vol. 8, No 3. - P. 209-214.
20. Потекаев Н. С. Экзема: ремарки к современным представлениям / Н. С. Потекаев // Клиническая дерматология и венерология. - 2009. - № 1. -С. 67-73.
21. Зайчик А. Ш. Общая патофизиология / А. Ш. Зайчик, Л. П. .Чурилов //. - СПб.: ЭЛБИ - СПб, 2001. - 223 с.
22. Ахтямов С. Н. Практическая дерматокосметология / С. Н. Ахтямов, Ю. С. Бутов //. - М.: Медицина, 2003. - 400 с.
23. Kowalewski C. Three-dimensional imaging reveals major changes in skin microvasculature in lipoid proteinosis and lichen sclerosis / C. Kowalewski,
A. Kozlowska, I. Chan // J. Dermatol. Sci. - 2005. -Vol. 38, No 2. - P. 215-224.
24. Houghton B. L. Influence of progestin bioactivity on cutaneous vascular responses to passive heating /
B. L. Houghton, L. A. Holowatz, C. T. Minson // Med. Sci. Sports Exerc. - 2005. - Vol. 37, No 1. - P. 45-51.
25. Улумбеков Э. Г. Гистология / Э. Г. Улумбеков, Ю. А. Челышев. - М.: ГЭОТАР - МЕД, 2001. -672 с.
26. Sieminski A. L. Improved microvascular network in vitro by human blood outgrowth endothelial
cells relative to vessel-derived endothelial cells / A. L. Sieminski, R. P. Hebbel, K. J. Yooch // Tissue Eng. - 2005. - Vol. 11, No 3. - P. 1332-1345.
27. Y. R. McCord. Cutaneous vascular responses to isometric handgrip exercise during local heating and hyperthermia // J. Appl. Physiol. - 2005. - Vol. 98, No 2. - P. 2011-2018.
28. Lu Q. Novel capillare channel fiber scaffolds for guided tissue engineering / Q. Lu, A. Simionescu, N. Vyavahaze // Acta Biomater. - 2005. - Vol. 1, No 1. - P. 607-614.
29. Kamijo Y. Transient cutaneous vasodilatation and hypotension after drinking in dehydrated and exercising men / Y. Kamijo, T. Okumoto, Y. Takeno et al. // J. Physiol. - 2005. - Vol. 568, No 2. - P. 689-698.
30. Hyang C. A comparison of simultaneously recorded muscle and skin vasoconstrictor population activities in the rut using frequency domain analysis / C. A. Huang, M. P. Yilbey // Auton. Neurosci. - 2005.
- Vol. 121, No 3. - P. 47-55.
31. Yamazaki F. Rate dependency and role of nitric oxide in the vascular response to direct cooling in human skin / F. Yamazaki, R. Sone, K. Zhao et al. // J. Appl. Physiol. - 2006. - Vol. 100, No 2. - P. 42-50.
32. Зацерклянный А. М. Современные представления о морфофункциональных особенностях микро-циркуляторного русла кожи и механизмов его регуляции /А. М. Зацерклянный, А. И. Гоженко // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2006. - № 2 (9). - С. 71-79.
33. ЛелюкВ. Г. Ультразвуковая ангиология / В. Г. Лелюк, С. Э. Лелюк. - М.: Реальное время, 1999. - 204 с.
34. Zoli M. Endo-doppler measurement of splanehnic blood flow in control and cirrotic subjects / M. Zoli, Y. Marcherini, M.R. Yardiani // J. Clin. Vetras - 2000.
- Vol. 24, No 3. - P.429-435.
35. Лелюк В. Г. Методические аспекты ультразвуковых ангиологических исследований: Методич. пособ. / В. Г. Лелюк, С. Э. Лелюк. - М.: Реальное время, 2002. - 44 с.
36. Ковалева Л. Н. Современные аспекты комплексного лечения больных экземой в южном регионе Украины / Л. Н. Ковалева, В. И. Хрущ // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология.
- 2006. - № 3-4 (9). - С. 64-74.
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
3-4 2010
